Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Аудит фінансової звітності
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра обліку і аудиту
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Організація і методика аудиту
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Зміст
ст.
Вступ ………………………………………………………………………. 4
Економіко-організаційна характеристика підприємства …….. 6
Інформаційна база аудиту фінансової звітності………………. 9
Вивчення і оцінка системи внутрішнього контролю фінансової звітності……………………………………………………...…. 13
Методика аудиту фінансової звітності: …………………...… 23
4.1. Форма №1 «Баланс» …………….………………………… 25
4.2. Форма №2«Звіт про фінансові результати» ……………... 27
Аудиторський висновок ………………………………………………... 30
Використана література ………………………………………………… 33
Додатки
ВСТУП
Актуальність теми «Організація і методика аудиту фінансової звітності підприємства». Сьогодні інформація про фінансовий стан будь-якого підприємства цікавить багатьох користувачів: акціонерів, власників, інвесторів, постачальників, покупців, державні контролюючі органи, суди, банки, співробітників фірм, адміністрацію тощо. Причому інтереси цих користувачів часто не збігаються, тому необхідною є об’єктивна оцінка фінансової звітності фірми, яку надають аудитори. У процесі проведення перевірки аудитор прагне сформувати власну думку відносно повноти, точності, оцінки, наявності, часового визначення фактів господарського життя, належності господарюючому суб’єкту активів і пасивів, приміток до бухгалтерської звітності та належної класифікації. Сьогодні аудит виділений в самостійну сферу комерційної діяльності і є комплексом професійних послуг з підготовки та надання рекомендацій в сфері обліку та економіки, фінансів і права, а також допомоги з їх практичного застосування, що дає можливість клієнту використовувати найкращі способи адаптації управлінського середовища в конкретній ринковій ситуації.
Згідно із Законом України “Про аудиторську діяльність”, аудит – це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Аудит – це підприємницька діяльність аудиторів (аудиторських фірм) по здійсненню перевірок стану бухгалтерської звітності, документального оформлення фактів господарського життя та інших фінансових зобов’язань і вимог з метою встановлення достовірності їх фінансової звітності та відповідності здійснених ними господарських операцій нормативним і законодавчим актам; аналізу фінансового стану та виявлення можливості покращення діяльності, а також надання консультаційних послуг з різних обліково-економічних та правових питань. Аудитор виступає помічником і захисником свого клієнта і зобов’язаний захищати його інтереси. Але це не означає, що аудитор повинен захищати клієнта у всіх випадках, адже іноді клієнт допускає відхилення від норм і може здійснювати протиправні дії. У такій ситуації аудитор повинен своєчасно попередити клієнта про незаконність його дій і можливість негативних наслідків.
Аудит є невід’ємним супутником ефективного функціонування економіки підприємств. Він виступає необхідною умовою, забезпечує розвиток відносин, які, в свою чергу, сприяють стабілізації і росту вітчизняної економіки. Щодо фінансової звітності, то вона являється об’єктом аудиту. Дані, що відображаються у звітності підприємства є джерелом інформації про його фінансовий стан, про доходи та витрати. Можна проаналізувати джерела коштів підприємства, їх структуру та динаміку на основі фінансової звітності досліджуваного підприємства. Одним словом, перевірка фінансової звітності є необхідним, в першу чергу, для самого підприємства.
В зв’язку з тим, що аудит фінансової звітності підприємств є актуальним, дана тема є добре висвітленою у літературі – у періодичних виданнях, підручниках, монографіях.
Мета курсової роботи – перевірити вміння застосовувати теоретичні знання з дисципліни «Організація і методика аудиту» для вирішення питань організації, методики і техніки здійснення аудиту товарів на прикладі конкретного підприємства.
Завданнями написання курсової роботи є :
закріпити і розширити набуті теоретичні знання з дисципліни ;
розвинути навички самостійної роботи при формуванні і вирішенні проблем, поставлених у даній роботі;
ознайомитись з організацією, методикою і технікою здійснення внутрішнього контролю на підприємстві;
провести аудит системи внутрішнього контролю, оцінити його результати та їх вплив на стратегію аудиту;
документувати процес здійснення аудиту та його результатів.
Виходячи з теми курсової роботи і, зважаючи на те, що досліджуване підприємство являється суб’єктом малого підприємництва, вихідними даними для її написання роботи є 2 форми звітності:
форма №1 «Баланс»
форма №2 «Звіт про фінансові результати»
за 2005 рік.
Оскільки дана курсова робота характеризуватиме аудит фінансової звітності на підприємстві, то вона буде включати наступні розділи:
1 розділ містить інформацію про базу дослідження – ТзОВ «Інвестиційна компанія «Атлас», його економіко-організаційну характеристику; У 2 розділі досліджується інформаційна база аудиту фінансової звітності підприємства; 3 розділ містить аналіз системи внутрішнього контролю ТзОВ «Інвестиційна компанія «Атлас», в 4 розділі проводиться безпосередньо аудит фінансової звітності підприємства.
Курсова робота містить додатки з таблицями та схемами, що поетапно відображають проведення аудиторської перевірки фінансової звітності підприємства.
1. ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТзОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «АТЛАС»
Товариство з обмеженою відповідальністю „Інвестиційна компанія „Атлас”, що надалі іменується „Товариством”, створене на добровільних засадах для здійснення підприємницької діяльності на території України і за кордоном. В своїй діяльності Товариство керується: Цивільним кодексом України, Законів України „Про господарські товариства”, „Власність”, „Про підприємництво" та інших нормативних актів України.
ТзОВ «Інвестиційна компанія «Атлас» зареєстроване розпорядженням міського голови м. Рівне №2264-Р від 2 вересня 2002 року і знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Орлова, 47 і вважається створеним на невизначений термін.
Засновниками Товариства є громадяни України. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, діє на принципах самофінансування та самоокупності, має печатку, штампи, бланки із своїм найменуванням, фірмовий знак.
Товариство самостійно встановлює штатний розпис, порядок оплати і стимулювання праці працівників.
Підприємство діє на підставі Статуту (додаток 3). Основними напрямками діяльності Товариства є :
- виробництво та реалізація продуктів харчування, в тому числі макаронної, кондитерської хлібопекарної продукції;
- виготовлення нестандартного електрообладнання та будівельних матеріалів;
- виконання проектних робіт;
- надання автопослуг;
- надання послуг по оренді обладнання і приміщень;
- операції з цінними паперами;
- виконання проектних робіт;
- торгівля продукцією власного виробництва в Україні та за кордоном;
- переробка деревини;
- організація власної роздрібної, комісійної, виїзної та оптової торгівлі промисловими товарами та товарами продовольчої групи, громадського харчування, в тому числі через власні торгові точки (магазини, кіоски, лотки, павільйони);
- виконання будівельних, ремонтних і реставраційних робіт;
-збір, переробка та реалізація вторинної сировини та відходів виробництва;
- проведення господарсько-комерційної та посередницької діяльності, сприяння інвестиційним проектам, впровадження нових технологій;
- зовнішньоекономічна діяльність та ін.
Вищим органом управління Товариством є загальні збори його учасників. Збори складаються з учасників Товариства або призначених ними представників, при цьому кожен учасник володіє кількістю голосів, пропорційно до його частки у статутному капіталі Товариства.
Виключною компетенцією зборів учасників Товариства є:
- визначення основних напрямків діяльності Товариства, затвердження його планів та звітів про їх виконання;
- внесення змін та доповнень до статуту;
- обрання і відкликання голови зборів, ревізійної комісії, директори;
- затвердження річних результатів діяльності Товариства, звітів і висновків, ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків;
- прийняття рішень про створення реорганізацію та ліквідацію дочірніх підприємств, філій;
- винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб;
- затвердження внутрішніх нормативних документів Товариства, визначення організаційної структури Товариства;
- визначення умов оплати праці службових осіб Товариства, його дочірніх підприємств, філій;
- встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;
- вирішення питання про придбання Товариством частки учасника;
- виключення учасника;
- прийняття рішення про припинення діяльності.
Трудовий колектив Товариства становлять громадяни, які беруть участь в його діяльності на основі трудового договору.
Представником інтересів трудового колективу є Рада трудового колективу. Членів Ради трудового колективу не може бути звільнено з роботи або проведено на інші посади з ініціативи адміністрації Підприємства без згоди Ради трудового колективу.
Трудовий колектив Товариства:
- розглядає і затверджує проект колективного договору;
- розглядає і вирішує питання самоврядування трудового колективу;
- визначає і затверджує перелік і порядок надання працівникам соціальних пільг;
- бере участь у моральному і матеріальному стимулюванні продуктивної праці.
Товариство самостійно визначає загальну кількість працівників, їх професійний і кваліфікаційний склад, необхідність залучення тимчасових працівників та сумісників, їх економічне та професійне навчання у навчальних закладах різних рівнів.
Бухгалтерський облік на підприємстві здійснюється згідно Наказу про облікову політику підприємства від 2 вересня 2002 року. Завдання, обов’язки права та відповідальність головного бухгалтера регламентується Посадовою інструкцією головного бухгалтера. Підприємство подає скорочену форму фінансової звітності (ф.№1-м „Баланс”(додаток 1) та ф. №2-м „Звіт про фінансові результати” (додаток 2)) як суб’єкт малого підприємництва.
Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, а також веде статистичну звітність і подає її у встановленому порядку органам державної статистики. Фінансові результати діяльності Товариства визначаються на основі річного бухгалтерського звіту. Фінансово-господарська діяльність товариства здійснюється відповідно до планів, які затверджуються Зборами учасників. Для підтвердження достовірності і повноти річного балансу і звітності Товариство, згідно із вимогами чинного законодавства, замовляє проведення аудиторських перевірок.
Під формою бухгалтерського обліку розуміють систему використання різних видів облікових ресурсів, що визначає способи, послідовність і техніку бухгалтерських записів. Згідно з чинним законодавством, підприємство самостійно вибирає форму бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік на ТзОВ „Інвестиційна компанія „Атлас” ведеться шляхом застосування комп’ютеризованої форми бухгалтерського обліку за допомогою програми «1С: Бухгалтерія».
2. ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА АУДИТУ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
Фінансова звітність підприємства – це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Це система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік).
Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Під час підготовки до складання та подання фінансової звітності підприємство повинне дотримуватися вимог П(С)БО, а також Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419. Він визначає суб'єктів подання звітності, звітний період, який вона охоплює, і відповідно до цього склад та терміни її подання. Відповідальність за складання та надання фінансової звітності несе керівництво підприємства.
Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:
придбання, продажу і володіння цінними паперами;
участі в капіталі підприємства;
оцінки якості управління;
забезпеченості зобов'язань підприємства;
визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
регулювання діяльності підприємства тощо.
Основні вимоги до фінансової звітності – реальність, ясність, своєчасність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників з минулими.
Складовими річної фінансової звітності є баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал. Суб'єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом кварталу і за рік складають лише спрощену форму звітності з двох форм – балансу і звіту про фінансові результати.
Згідно з П(с)БО 1, баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Бухгалтерський баланс діяльності підприємсва є узагальненим документом (форма №1), форма його затверджується Міністерсвом фінансів і Мінстатом. Форма балансу наведена у додатку №1.В активі балансу показується склад засобів господарства та їх розміщення, у пасиві – джерела утворення засобів господарства. У балансі відображаються також результати господарської діяльності. Бухгалтерський баланс складається на підставі бухгалтерських записів, підтверджених виправдовувальними документами. Вихідними для складання бухгалтерського балансу є головна книга, данні оборотних відомостей за синтетичними та аналітичними рахунками. Бухгалтерська звітність має бути подана підприємтвом не пізніше встановленого строку наступного за звітним періодом місяця, а річна не пізніше встановленого строку наступного за звітним року. Склад та порядок складання бухгалтерських фінансових звітів затверджується Міністерством фінансів України.
Активи – ресурси, контрольовані підприємством внаслідок минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Активи є сумою зобов'язань та власного капіталу.
Витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, що призводять до зменшення власного капіталу.
Власний капітал – частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.
Доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, що призводять до зростання власного капіталу.
Зобов'язання – заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Керівник підприємсва несе відповідальність за порушення термінів подання звітності. Розгляд і затвердження звітів виконуються відповідно до діючого законодавства. Організація, яка приймає баланс, виявляє помилки і вносить поправки з повідомленням. Поправки вносяться в баланс за грудень звітного року. Виявлення помилки після затвердження балансу коректуються в бухгалтерському балансі за січень наступного року.
Звіт про фінансові результати – звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.
Користувачами звітності є фізичні та юридичні особи, які потребують інформацію про діяльність підприємства для прийняття рішень.
За звітним періодом фінансові звіти поділяються на річні та квартальні.
Звітним періодом для складання річної фінансової звітності є календарний рік. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим 12 місяців, але не може бути більшим 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації. Квартальна звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.
Квартальна звітність складається тільки з балансу та звіту про фінансові результати.
Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України. Квартальна звітність подається підприємством до 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним року в державні органи. Кожна стаття фінансової звітності може наводитись тоді, коли:
існує достовірність надходження і вибуття майбутніх економічних вигод;
оцінка статті може бути достовірно визначена.
Якісними характеристиками фінансової звітності є:
Зрозумілість – доступність для розуміння користувачів, які мають достатні знання у сфері бухгалтерського обліку.
Щоб бути зрозумілою користувачам, фінансова звітність має містити відомості про: підприємство; дату звітності й звітний період; валюту звітності та одиниці її виміру; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; виявлені помилки минулих років і пов'язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів.
Доречність – прогнозування результатів діяльності, виправлення помилок у господарській діяльності. Фінансова звітність має містити тільки доречну інформацію, що дає змогу впливати на прийняття рішень, оцінку минулих і майбутніх подій.
Надійність – у інформації, представленій у звітності, не повинно бути суттєвих помилок і викривлень. Надійність забезпечують правдиве подання операцій і подій та перевага сутності над формою.
Нейтральність, тобто відображення інформації без мети здійснення впливу на рішення для досягнення бажаного результату.
Обачливість (обережність під час розрахунків) - повнота (без пропусків).
Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам, П(С)БО 1 вимагає наявність у ній даних про:
підприємство;
дату звітності та звітний період;
валюту звітності та одиницю її виміру;
відповідні показники (статті) за звітний та попередній періоди;
облікову політику підприємства та її зміни;
аналітичну інформацію щодо статей фінансових звітів;
консолідацію фінансових звітів;
рипинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;
обмеження щодо володіння активами;
участь у спільних підприємствах;
виявлені помилки та пов'язані з ними коригування;
переоцінку статей фінансових звітів;
іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО.
Усі звіти підписуються керівником і головним бухгалтером.
У курсовій роботі досліджуються форма №1-м «Баланс» та форма №2-м «Звіт про фінансові результати». Зміст цих форм звітності та напрями використання їх інформації наведені в таблиці 1:
Таблиця 2.1
Призначення форм звітності ТзОВ «Інвестиційна компанія «Атлас»
Компоненти фінансової звітності
Зміст
Використання інформації
Баланс
Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством на дату балансу
Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності, платостпоможності підприємства:
прогнозування майбутніх потреб у позиках;
оцінка та прогнозування змін векономічних ресурсах, які підприємство, ймовірно контролюватиме в майбутньому
Звіт про фінансові результати
Доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний період
Оцінка та прогноз:
прибутковості діяльності підприєвства;
структури доходів та вират
Для складання фінансової звітності у відповідності до діючих нормативних актів та надання її користувачам керівництво підприємства формує облікову політику: обирає принципи, методи і процедури обліку таким чином, щоб достовірно відобразити фінансовий стан і результати діяльності підприємства та забезпечити зіставність показників фінансових звітів.
Послідовність проведення аудиторської перевірки фінансової звітності відображена в додатку 8.
3. ВИВЧЕННЯ І ОЦІНКА СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ТзОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОСМПАНІЯ «АТЛАС»
На будь-якому підприємстві створюється система внутрішнього контролю для виконання поставлених перед нею завдань. Система внутрішнього контролю являє собою політику і процедури підприємства, спрямовані на попередження, виявлення і виправлення суттєвих помилок та відхилень від норм, які можуть з’явитися у фінансових звітах. Контроль є важливим інструментом управління, оскільки дозволяє надавати керівництву інформацію, зібрану на основі аналізу та оцінки об’єктів, що перевіряються, а також рекомендації, поради стосовно цих об’єктів, допомагає реально оцінити діяльність з багатьох сторін, визначає напрями майбутнього розвитку, сприяє прийняттю правильних управлінських рішень.
Організація системи внутрішнього контролю відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” покладена на керівника підприємства. На підставі затвердженого плану та відповідно до посадових інструкцій працівники, зайняті управлінням, здійснюють систематичний поточний та оперативний контроль за діяльністю господарюючого суб’єкта. За результатами контролю перевірок керівництво підприємства приймає рішення щодо усунення причин, що негативно впливають на діяльність господарюючого суб’єкта. Керівник підприємства несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку, оскільки в його обов’язки входить створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення фіксування фактів усіх здійснюваних господарських операцій у первинних документах, неухильного виконання всіма підрозділами та службами, працівниками підприємства, причетними до ведення обліку, правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення і подання для обліку документів та відомостей.
Система внутрішнього контролю складається з середовища контролю і процедур контролю. Середовище контролю належить до галузі діяльності керівництва й управлінського персоналу, саме вони запроваджують функціонування внутрішнього контролю на підприємстві.
Фактори, які мають вплив у середовищі контролю, формують управлінську філософію й операційний стиль, організаційну структуру підприємства, методи надання прав і визначення обставин, систему управлінського контролю, у тому числі функцію внутрішнього аудиту, функції ради директорів, персональні рішення і процедури.
Процедури внутрішнього контролю являють собою рішення, що доповнюють середовище контролю, які керівництво прийняло для забезпечення обґрунтованої гарантії того, що конкретні завдання підприємства будуть досягнуті. В основному, це процедури, що стосуються відповідного санкціонування виконання угод, розподілу службових обов'язків, підготовки та виконання наказів, документів, зберігання активів і незалежних перевірок виконавчої дисципліни.
Розуміння системи внутрішнього контролю й обліку разом з оцінкою внутрішнього (притаманного) ризику, інші міркування дають змогу аудитору встановити види суттєвої недостовірної інформації, що могла існувати у фінансовій звітності, проаналізувати фактори, котрі впливають на ризик можливості припущення суттєвих перекручень; підготувати відповідні незалежні процедури перевірки.
Система внутрішнього контролю визначає всі внутрішні правила та процедури контролю, запроваджені керівництвом підприємства для досягнення поставленої мети – забезпечення стабільного і ефективного функціонування підприємства, дотримання внутрішньої господарської політики, збереження та раціонального використання активів підприємства, запобігання та викриття фальсифікацій, помилок, точність і повноту бухгалтерських записів, своєчасну підготовку надійної фінансової інформації. Система внутрішнього контролю виходить за межі тих аспектів, котрі безпосередньо стосуються тільки бухгалтерського обліку і включає в себе:
а) середовище контролю, де відбуваються операції – заходи і записи, які характеризують загальне ставлення керівництва і власників підприємства до діючої системи внутрішнього контролю, важливість діючої системи внутрішнього контролю для підприємства.
До факторів середовища контролю належать:
діяльність керівництва (власників) клієнта;
політика та методи керівництва;
організаційна структура підприємства і методи розподілу функцій управління і відповідальності;
управлінські методи контролю, в тому числі кадрова політика і практика, а також порядок розподілу обов'язків;
б) специфічні заходи контролю включають:
періодичне зіставлення, аналіз і перевірку рахунків;
перевірку арифметичної точності записів;
контроль умов функціонування та використання комп'ютерних інформаційних систем, зокрема підтримання контролю над періодичними змінами комп'ютерних програм, доступ до бази інформаційних даних;
введення і перевірку контрольних рахунків і перевірочних облікових реєстрів по рахунках;
порядок проходження та затвердження документів (графік документообігу);
зіставлення прийнятих внутрішніх правил з вимогами законодавчих актів та зовнішніми джерелами інформації;
порівняння загальної суми наявних грошових коштів, вартості цінних паперів і товарно-матеріальних запасів з записами в облікових реєстрах;
порівняння і аналіз фінансових результатів діяльності підприємства з показниками фінансового плану (прогнозу).
Основними об'єктами внутрішнього аудиту є:
стан і ведення бухгалтерського фінансового обліку;
фінансова звітність, її вірогідність;
стан необоротних активів і запасів;
забезпеченість підприємства власними обіговими коштами;
система управління підприємством;
робота економічних і технічних служб підприємства;
оподаткування: правильність визначення доходу, що підлягає оподаткуванню, своєчасність і повнота сплати податків;
планування, нормування і стимулювання;
внутрішньогосподарський контроль;
виробничо-господарська діяльність;
Основними процедурами внутрішнього аудиту є:
вивчення засновницьких документів;
дослідження первинної документації, регістрів бухгалтерського фінансового (управлінського) обліку, фінансової звітності;
зустрічна перевірка документів і господарських операцій, порівняння даних синтетичного і аналітичного обліку тощо.
Структурна модель системи внутрішнього контролю ТзОВ «Інвестиційна компанія «Атлас» представлена на рис.3.1.
Рис. 3.1. Структура системи внутрішнього контролю ТзоВ «Інвестиційна компанія «Атлас».
Головна мета внутрішнього аудитора — визначити, чи має фінансова звітність підприємства суттєві перекручення.
Внутрішні фактори, що впливають на середовище контролю включають в себе такі елементи: філософія і стиль управління та організаційна структура. Під філософією і стилем управління розуміють підхід керівництва до визначення пріоритетів (певних фінансових, соціальних, виробничих чи інших показників) діяльності, управління підприємницьким ризиком.
Під філософією і стилем управління розуміють підхід керівництва до визначення пріоритетів (певних фінансових, соціальних, виробничих чи інших показників) діяльності, управління підприємницьким ризиком.
Організаційна структура підприємства закріплює прийоми розподілу функцій підрозділів і посадових осіб, які приймають певну участь у здійсненні обліку. Такий розподіл оформлюється посадовими інструкціями. Посадова інструкція головного бухгалтера ТзОВ «Інвестиційна компанія «Атлас» наведена в додатку 4.
Забезпечення інформацією керівництва здійснюється за допомогою системи бухгалтерського обліку – другого елемента структури внутрішнього контролю. До її складу відносять облікову політику, форму бухгалтерського обліку та спосіб обробки облікової інформації.
Структура бухгалтерії ТзОВ «Інвестиційна компанія «Атлас» представлена головним бухгалтером, якому підпорядкований бухгалтер-касир.
Згідно з Посадовою інструкцією головного бухгалтера, головний бухгалтер належить до категорії керівників підприємства і він підпорядковується безпосередньо директору підприємства. Головний бухгалтер визначає, формулює, здійснює і координує організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства; здійснює контроль за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; складає баланс підприємства, організовує і контролює складання розрахунків щодо використання прибутків, затрат на виробництво (витрат обігу), платежів до бюджету, своєчасність і правильність складання звітності. Головний бухгалтер підприємства також здійснює контроль за додержанням порядку оформлення первинних та бухгалтерських документів, розрахунків і платіжних зобов’язань, витрачанням фонду оплати праці, встановленням посадових окладів, за проведенням інвентаризацій основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, документів, розрахунків, перевірок організації бухгалтерського обліку і звітності тощо. Головний бухгалтер зобов’язаний вести облік коштів, що витрачаються на охорону праці, за всіма джерелами фінансування; своєчасно проводити операції по платежах на здійснення заходів з охорони праці, а також своєчасно сплачувати внески до Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; забезпечувати своєчасну підготовку економічних показників для включення у звіти і довідки за встановленими формами статистичної звітності.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, неушкодженість оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановлених термінів, але не менше 3 років, у Законі покладена на власника (власників) або уповноважений орган (посадову особу), що здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства і статутних документів.
Здійснення контролю передбачає використання спеціальних процедур, які визначаються специфікою діяльності господарюючого суб’єкта. До них належать: санкціонування, розподіл прав і обов’язків, обмеження доступу до активів, обов’язкове документування, інвентаризація та інші прийоми контролю.
Санкціонування – це дозвіл на здійснення господарських операцій, який є обов’язковим реквізитом первинних документів. Реалізується через надання підпису або на основі наказу по підприємству. На «Інвестиційній компанії «Атлас» санкція керівника необхідна при направленні працівника у відрядження, видачі коштів з каси, відпуск товарно-матеріальних цінностей на сторону тощо.
Важливим є також розподіл прав і обов’язків як ефективний механізм боротьби з шахрайством. Аудитору слід враховувати наступні правила: 1) має бути розподіл відповідальності між різними особами чи підрозділами за виконання господарських операцій, її документування і зберігання активів, що надійшли від операцій; 2) має бути розподіл відповідальності за виконання різних етапів здійснення операцій; 3) має бути розподіл відповідальності під час ведення облікових реєстрів та складання звітності. Відокремлене виконання функцій має такі переваги: обмежує можливість зловживань з активами; зменшує ризик навмисного викривлення інформації, тому що це вимагає змови двох або трьох осіб; за рахунок координації дій різних посадових осіб простіше виявити і виправити ненавмисні помилки.
Процедури контролю базуються також на обмеженні доступу до активів, яке реалізується на 2 шляхами: а) укладання договору про матеріальну відповідальність; б) затвердження переліку осіб, які мають право давати дозвіл на здійснення операцій, пов’язаних з відпуском, витрачанням грошових коштів, матеріальних цінностей та іншого майна підприємства.
Документація надзвичайно важлива в контролі за схоронністю активів. За допомогою документів встановлюється матеріальна відповідальність окремих осіб за прийняті цінності. Підставою для здійснення запису у бухгалтерському обліку є первинні документи – письмове свідчення, що підтверджує право на здійснення господарської операції і сам факт її здійснення. З метою підтвердження доказів про факт здійснення господарської операції первинні документи повинні містити такі обов’язкові реквізити: назва документа, код форми, дата, місце складання, зміст господарської операції, вимірювачі (у натуральному і вартісному виразі), посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особисті підписи або інші знаки, що однозначно ідентифікують особу, яка здійснила господарську операцію. Систематичне оформлення господарських операцій документами забезпечує достовірність облікових даних. Первинні документи підлягають обов’язковій перевірці працівниками, що ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом. Документи, що пройшли обробку, повинні мати відмітку, яка виключає можливість їх повторного використання – дату запису в обліковий реєстр. Усі документи, що додаються до прибуткових та видаткових касових ордерів, а також ті, що стали підставою для нарахування заробітної плати та інших подібних виплат, підлягають обов’язковому погашенню штампом або ручним надписом "Одержано" або "Сплачено" із зазначенням дати (числа, місяця, року).
Первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених міністерствами і відомствами України або з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов’язково містити реквізити типових чи спеціалізованих форм.
Підчистки і необумовлені помилки у тексті та цифрових даних первинних документів, облікових реєстрів не допускається.
Контрольним засобом, тісно пов’язаним з документами і реєстрами, є план рахунків. Рахунок є складовою методу бухгалтерського обліку і являє собою спосіб групування і вторинної реєстрації господарських операцій з метою контролю і обліку всього кругообігу ресурсів. У ТзОВ «Атлас» затверджений свій робочий план рахунків.
Важливе місце серед процедур контролю належить інвентаризації, яка є основним засобом забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка. Відповідальність за організацію інвентаризації несе керівник підприємства, який повинен створити необхідні умови для її проведення у стислі строки, визначити об’єкти, кількість і строки проведення інвентаризації, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов’язковим.
Інвентаризація є важливим заходом в проведенні якого повинні бути зацікавлені власник, керівник, головний бухгалтер підприємства і за певних обставин матеріально-відповідальна особа.
Проте система внутрішнього контролю не може забезпечити повну гарантію досягнення завдань, визначених керівництвом. Це обумовлюється рядом причин. По-перше, контроль повинен бути ефективним стосовно витрат на його здійснення. По-друге, основний суб’єкт контролю – це люди, яким властиво помилятися, бути неуважними, безвідповідальними тощо. По-третє, контроль не розрахований на охоплення усіх без винятку господарських операцій. І по-четверте, система контролю існує у динамічному підприємницькому середовищі, тому не завжди встигає своєчасно змінюватися відповідно до нових умов. Перераховані причини і обумовлюють наявність ризику контролю – можливості того, що система внутрішнього контролю не зможе попередити і виявити суттєві помилки або порушення.
Теорія і практика міжнародного досвіду аудиту зобов’язує аудитора вивчити, документувати і оцінити систему внутрішнього контролю на підприємстві.
Попереднє дослідження замовника і оцінка ризику контролю проводяться перед укладанням договору на аудит. Отримані на цьому етапі знання про діяльність клієнта, його структуру управління і внутрішній контроль дозволяють зробити попередній вибір методики і обсягу аудиту. Після укладання договору аудитор перш за все повинен пересвідчитись у правильності визначеної стратегії і лише потім перейти до її здійснення. З цією метою проводиться детальне вивчення системи внутрішнього контролю.
Документування результатів вивчення системи внутрішнього контролю допомагає аудитору спланувати подальші дії, правильно обрати прийоми перевірки, визначити їх обсяг. У міжнародній практиці аудиту використовують такі форми документування отриманих знань про систему внутрішнього контролю, як опис, анкети і блок-схеми. Найпростішою формою документування є опис, у якому коротко викладається характеристика контрольного середовища, системи бухгалтерського обліку та контрольних процедур. Останні можуть бути викладені у розрізі основних господарських процесів (постачання, виробництва, реалізації, інвестування). Описи застосовують у випадку перевірки малих підприємств із спрощеною структурою внутрішнього контролю. За інших умов їх використання вважається неефективним.
Результати вивчення середовища контролю та системи бухгалтерського обліку «Інвестиційної компанії «Атлас» будуть представлені у вигляді найпростіших форм анкет, які передбачають перелік традиційних питань про суб’єкти і прийоми контролю, на які вказуються відповідь "Так" чи "Ні". Перевагою анкетування є акцентування уваги на слабких місцях контролю, можливості стандартизації бланків анкет, але при цьому недоліком є значна узагальненість інформації.
Перш за все, ознайомимось з середовищем контролю і представимо його вивчення у вигляді анкети, яку подано у таблиці 3.1.
Таблиця 3.1.
Анкета вивчення середовища контролю
Замовник: ТзОВ «Інвестиційна компанія «Атлас»
Складено: _________ 12.11.2006 Перевірено _________
Питання
Відповідь
Примітки
Філософія і стиль управління
Чи приймаються рішення і здійснюється оперативне управління однією особою?
Ні
Чи розглядається підприємницький ризик і здійснюється адекватне управління ним?
Так
Чи має керівництво підстави для перекручення фінансової звітності?
Ні
Чи надається достатня увага організації системи внутрішнього контролю?
Ні
Організаційна структура підприємства
Чи узгоджений розподіл прав, обов’язків і відповідальність із організаційною структурою підприємства?
Так
Чи здійснюється санкціонування господарських операцій керівництвом відповідного рівня?
Так
Чи відповідає організаційна структура розміру підприємства?
Так
Органи управління
Чи регулярно проводяться: збори (засновників тощо), наради?
Так
Чи оформлені рішення зборів (нарад) протоколами?
Так
Чи існує спеціальний орган (посада) внутрішнього контролю?
Ні
Методи делегування прав і обов’язків?
Чи враховує існуючий розподіл прав і обов’язків:
особливості господарської діяльності?
Так
можливі конфлікти інтересів підрозділів/осіб?
Так
Чи встановлені :
показники оцінки результатів?
Так
діяльності підрозділів/осіб?
Так
заходи заохочення/стягнення?
Так
Чи укладені договори про матеріальну відповідальність:
індивідуальні (повну, часткову)
Так
колективні
Так
Чи розроблені на підприємстві:
положення про структурні підрозділи
посадові інструкції
Так
Так
Методи управлінського контролю
Чи застосовується система оперативного планування і звітності?
Так
Чи встановлюються причини і винуватці відхилень від встановлених показників?
Так
Чи здійснюється аналіз господарської діяльності:
оперативний
періодичний
Ні
Так
Чи передбачені процедури попередження і виявлення несанкціонованих операцій, помилок у документах?
Так
Чи здійснюється інвентаризація у всіх випадках, передбачених законодавством?
Так
Внутрішній контроль (аудит)
Чи здійснюється на підприємстві функції внутрішнього контролю (аудиту)?
Ні
Чи застосовується письмова звітність про роботу органу внутрішнього контролю (аудиту)?
Ні
Кадрова політика
Чи має персонал підприємства відповідний професійний рівень?
Так
Чи розуміє персонал покладені на нього обов’язки?
Так
Чи не висока плинність кадрів на підприємстві?
Ні
Зовнішній вплив
Чи підпорядковане підприємство:
міністерству
об’єднанню
Ні
Ні
Отже, провівши анкетування середовища контролю ТзОВ "Атлас", можна зробити наступні висновки: на підприємстві директор здійснює оперативне управління та приймає рішення одноособове. Крім того, директор розглядає підприємницький ризик і здійснює адекватне управління ним, координуючи діяльність і спрямовуючи її на досягнення кращих результатів. Керівництво також немає підстав для навмисного перекручення показників фінансової звітності, але при цьому на підприємстві не приділяється достатня увага організації системи внутрішнього контролю, що свідчить з однієї сторони про негативну тенденцію, оскільки система внутрішнього контролю...
10.05.2013 13:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора