Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Контрольна робота з макроекономіки
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Контрольно - графічна робота
Предмет:
Мікроекономіка
Варіант:
19
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
1. Х арактеристика кругопотоку продуктів та доходів у відкритій змішаній економіці
Найпростіша модель економічного кругообігу закритої економіки, тобто без участі держави і без міжнародних зв’язків (рис. 1), містить тільки два сектори — домогосподарства і фірми та два види ринків — ринок благ і ринок ресурсів.
Рис. 1. Модель економічного кругообігу
На ринку благ домогосподарства купують необхідні їм товари і послуги у фірм. На ринку ресурсів, навпаки, фірми купують у домогосподарств необхідні їм ресурси: капітал, робочу силу, природні ресурси для здійснення виробничого процесу. Економічна система є замкненою. Доходи одних економічних суб’єктів є витратами інших економічних суб’єктів. У моделі наявні два види потоків: “доходи—витрати” та “ресурси—товари” і послуги. Вони здійснюються одночасно у протилежних напрямах і постійно повторюються. Потік товарів і послуг здійснюється проти годинникової стрілки. Ринки благ та ресурсів балансуються потоками грошових платежів за годинниковою стрілкою.
Домогосподарства на ринку благ здійснюють грошові платежі. Фірми на ринку ресурсів також купують робочу силу, капітал, природні ресурси, здійснюючи при цьому грошові витрати.
У результаті взаємодії двох ринків відбувається кругообіг, а між самими ринками досягається рівновага. Отже, сумарна величина витрат одних суб’єктів макроекономіки дорівнює сумарній величині доходів інших.
Модель економічного кругообігу за участі держави (рис. 2) доповнюється ще одним сектором — сектором уряду. Держава бере участьу регулюванні економіки трьома способами:
1) збиранням податків;
2) здійсненням державних витрат;
3) регулюванням кількості грошей в економіці.
Рис. 2. Модель економічного кругообігу за участі держави
Таким чином, на рис. 2, який відображає подальше ускладнення моделі кругообігу, з'являється новий сектор – “держава” – і три нових стрілки-взаємозв'язки.
Перша з них – “Чисті податки” – поєднує державу з домогосподарствами. Друга – “Державні закупки” – поєднує державу і ринок продуктів. І, нарешті, третя – “Державні позики” – направлена від фінансових ринків до державного сектора, оскільки дефіцит державного бюджету має покриватися за рахунок позик на фінансових ринках. Найчастіше ці позики здійснюються шляхом продажу державних облігацій та інших цінних паперів як безпосередньо домогосподарствам, так і фінансовим посередникам.
У тих випадках, коли утворюється надлишок державного бюджету, тобто коли чисті податки перевищують державні закупки Т>G, стрілка на рис. 1.2. має бути направлена в протилежному напрямку. Держава сплачує борги за здійсненими в минулому позиками швидше, ніж отримує нові, створюючи тим самим чистий притік грошових коштів на фінансові ринки. Введення державного сектора в круговий потік доходів і продуктів не порушує рівності національного доходу та національного продукту. Це пояснюється тим, що:
Грошовий доход використовується на споживання товарів і послуг (С), чисті податки (Т), які надходять у розпорядження уряду, і заощадження (S), які потрапляють на фінансові ринки. Тоді, з точки зору національного доходу, справедливим є рівняння: Y=С+Т+S.
Існує три види витрат на товари і послуги: споживчі витрати домогосподарств (С), інвестиційні витрати фірм (I) та державні закупки товарів і послуг (G). Тобто, з точки зору національного продукту (витрат), можна записати: Y=С+І+G.
Дві попередні моделі є замкненими. Якщо в модель вводиться сектор закордон, то одержана система стає відкритою і модель матиме назву "модель відкритої економіки". Зовнішній світ пов'язаний з економікою країни такими способами: 1) через імпорт товарів і послуг; 2) через експорт товарів і послуг; 3) через міжнародні фінансові операції.
Відкрита економіка – це економічна система, яка пов'язана з іншими країнами світу механізмами експорту, імпорту і фінансових операцій.
• експорт (X) як потік грошових платежів, а не товарів і послуг, зображено стрілкою, що направлена всередину системи, на внутрішні ринки продуктів; • платежі по імпорту (М) зображено стрілкою, що направлена із внутрішньої національної економіки за кордон. Імпортні товари і послуги купуються як домогосподарствами, так і фірмами та об'єктами державного сектора економіки. Проте з метою спрощення на рис. 1.3. зображено лише одну, найбільшу за обсягом категорію імпорту – імпорт споживчих товарів; • різниця між величиною грошових надходжень від експорту (Х) і величиною грошових платежів по імпорту (М) називається чистим експортом (NX): NХ = Х – М.
• коли експорт не покриває імпорту (Х<М, NX<0), то різниця має бути оплачена або шляхом позики в іноземних фінансових посередників, або шляхом продажу реальних і фінансових активів іноземцям. Такі операції, що приводять до чистого припливу капіталу, на рис. 1.3 зображено як потік, спрямований до внутрішніх фінансових ринків. Власне кажучи, цей потік, мабуть, правильніше було б назвати припливом фінансових ресурсів, оскільки мова йде про грошові потоки, а не про потоки капітального обладнання. Проте загальноприйнятим є термін “притік капіталу”;
• коли ж експорт перевищує імпорт (Х>М, NХ>0), то є відтік капіталу – ситуація, коли економічна система надає позики іноземцям або купує іноземні фінансові та реальні активи.
Існує певний взаємозв'язок між потоками платежів по імпорту-експорту товарів і послуг та потоками платежів по міжнародних фінансових операціях. Так, наприклад, імпорт можна оплатити або ж експортом, або ж припливом капіталу. Тобто країна може імпортувати більше, ніж експортувати, коли матиме місце чистий приплив капіталу.
Рівність між національним доходом і національним продуктом зберігається і тоді, коли в моделі кругообігу враховується взаємозв'язок з іншими країнами світу, оскільки тоді справджується рівняння:
1) з точки зору доходів Y=С+Т+S+М;
2) з точки зору витрат Y=С+I+G+Х.
Підсумовуючи вищесказане, можна зробити ряд важливих висновків: 1. Грошовий доход використовується не тільки на споживання (С), але й на: чисті податки (T); платежі по імпорту (М); заощадження (S). Ці три напрями витрачання коштів називаються “витоками”. Тоді можемо записати: Y=С+Т+М+S.
2. 3 іншого боку, існує три види витрат на товари і послуги, вироблені внутрішньою національною економікою, які не є витратами внутрішніх споживачів: інвестиційні витрати (I), державні закупки товарів і послуг (G); платежі по експорту (X). Ці три потоки звуться “ін'єкціями”. Звідси справедливим буде рівняння:
Y=С+І+G+Х.
3. Порівнявши національний продукт і національний доход, отримуємо:С+Т+М+S=С+І+G+Х. Звідси випливає, що: Т+М+S=І+G+Х. Ця тотожність показує, що загальна сума витоків дорівнює загальній сумі ін'єкцій. Дуже важливо підкреслити, що тільки сумарні показники витоків та ін'єкцій рівні між собою. В окремих парах витоків та ін'єкцій найчастіше точний баланс відсутній. Зовсім не обов'язково, щоб заощадження дорівнювали інвестиціям, чисті податки – державним закупкам, а експорт –імпорту.
4. Із введенням до моделі кругообігу фінансових ринків, державного сектора і решти країн світу схема взаємодії між рішеннями домогосподарств про витрати та рішеннями фірм щодо обсягів виробництва залишається такою ж, хоча й ускладнюється: за допомогою трансфертів, податків та інших економічних інструментів держава регулює коливання в рівнях виробництва, зайнятості та інфляції. Якщо домашні господарства приймають рішення витрачати менше, то фірми змушені скорочувати випуск продукції, що, в свою чергу, призводить до зменшення доходів. Рівень попиту на товари визначає рівень виробництва і зайнятості, а від рівня випуску залежить рівень доходів власників факторів виробництва, що знову ж таки впливає на сукупний попит.
Таким чином, зробимо основний висновок із моделі кругообігу продуктів та доходів: реальний і грошовий потоки здійснюються без перешкод при умові рівності сукупних витрат домогосподарств, фірм, держави та решти країн світу сукупному обсягові виробництва. Якщо ж сукупні витрати, які визначають сукупний попит, скорочуються, то й сукупний обсяг випуску та рівень зайнятості падає, що зменшує сукупні доходи, які, в свою чергу, визначають сукупний попит. Звідси важливим завданням макроекономічної політики є стабілізація сукупного попиту.
Підходи до вирішення цієї задачі різні у представників різних напрямків макроекономічної теорії. Представники кейнсіанського напрямку пропонують здійснювати стабілізацію сукупних витрат за допомогою зміни величини державних витрат, податків і грошової пропозиції. Монетаристи вважають зміну грошової маси універсальним засобом стабілізації економіки. У рамках неокейнсіанського підходу розробляються концепції макроекономічного управління очікуваннями економічних агентів при повільній зміні рівнів заробітної плати і цін. У неокласичній моделі раціональних очікувань ціна і заробітна плата швидко реагують на зміни ринкової кон'юнктури і тому економіка швидко стабілізується в стані довіри економічних агентів до політики уряду і Національного банку. Прихильники теорії “економіки пропозиції” вважають недоцільною будь-яку політику, направлену на регулювання сукупного попиту. На їхню думку, політика держави повинна обмежуватися стимулюванням підприємницької діяльності і збільшенням сукупної пропозиції завдяки лібералізації ринку, розвиткові конкуренції та зменшенню податків.
Використана література:
1. Библиотека Гринчука. Концептуальна модель економічного кругообороту. Загальні умови макроекономічної рівноваги. – інтернет-сайт // http://www.grinchuk.lviv.ua/book/42/1837.html
2. Малиш Н.А. Макроекономіка: навч. посіб. – 2-е вид., випр. – К.: МАУП, 2004. – 184 с.
3. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. / За ред. С. Будаговської. — К.: Основи, 1998. — Ч. 2. — Розд. 1, 2.
2. Взаємозв’язок моделей загальної рівноваги на товарних ринках «ADAS» та «видатки-випуск»
Рівновага на товарному ринку досягається, коли сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції - модель "АD - AS", коли інвестиції дорівнюють заощадженням - модель "Вилучення - ін`єкції", коли сукупні витрати національної економіки дорівнюють ВВП - модель "Витрати - випуск".
Відповідно до макроекономічної теорії рівновага на товарному ринку досягається в точці перетину сукупного попиту (AD) і сукупної пропозиції (AS), визначаючи рівноважний ВВПЕ та рівноважну ціну РЕ. Відомо, що сукупний попит обернено, а сукупна пропозиція прямо залежать від ціни.
Кейнсіанська модель рівноваги, або “кейнсіанський хрест”, передбачає фіксованість рівня цін (рис. 2.1).
Рис. 2.1. “Кейнсіанський хрест”
Сукупний попит AD представлений плановими витратами — сумою, яку домогосподарства та фірми мають намір витратити на купівлю товарів та оплату послуг: Ep = AD = C + I.
Сукупна пропозиція AS представлена фактичними витратами: Ef = AS = Y. Фактичні витрати відрізняються від планових тим, що фірми змушені здійснювати незаплановані інвестиції в товарно-матеріальні запаси.
Якщо сукупні витрати менші за дохід (Ep < Ef ), то відбувається непланове зростання інвестицій у товарні запаси і виробництво матиме тенденцію до спаду, оскільки економіка постійно прагне досягти рівноваги. Якщо сукупні витрати перевищують дохід (Ep > Ef ), то відбувається непланове зменшення інвестицій у товарні запаси і виробництво виявлятиме тенденцію до зростання. Якщо сукупні витрати дорівнюють доходу (Ep = Ef), то непланові інвестиції дорівнюють нулю
Рівноважний ВВП — це такий обсяг виробництва, якому відповідають сукупні витрати, необхідні для закупівлі усієї продукції, виробленої в поточний період.
Знак “+” — це незаплановане зростання інвестицій у товарно-матеріальні запаси — приріст;
Знак “–” — це незаплановане зменшення інвестицій у товарноматеріальні запаси — зменшення.
Бісектриса означає, що фактичні і планові сукупні витрати збігаються.
У точці A, де дохід дорівнює плановим витратам, досягається рівність між плановими та фактичними інвестиціями та заощадженнями, тобто встановлюється макроекономічна рівновага.
Якщо фактичний обсяг виробництва Y1 > Y*, це означає, що фірми виробляють більше товарів, ніж можуть купити покупці (AD < AS).
Різниця між ними є нереалізованою продукцією, що викликає зростання товарно-матеріальних запасів (ТМЗ). Це примушує фірми скорочувати виробництво, зайнятість, що в результаті зменшує дохід. Поступово Y1 зменшується доY*, і досягається рівновага.
Якщо фактичний обсяг виробництва Y2 < Y*, це означає, що фірми виробляють менше товарів, ніж їх готові придбати покупці (AD > AS). Попит зростає за рахунок непланового скорочення ТМЗ фірм, що зумовлює тенденцію зростання виробництва і зайнятості.
ВВП поступово зростає від Y2 до Y*, і знову досягається рівновага: сукупний попит дорівнює сукупній пропозиції (AD = AS).
Використана література:
1.Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Підручник. – К.: Знання,2004. – 851 с.
2. Малиш Н.А. Макроекономіка: навч. посіб. – 2-е вид., випр. – К.: МАУП, 2004. – 184 с.
3. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. / За ред. С. Будаговської. — К.: Основи, 1998.
Практична частина
Графоаналітична вправа
1) На графіку представлена модель
рівноваги на грошовому ринку.
2) Початкова рівновага встановила-
ся на рівні 200 гр.од при процентній
ставці 6%.Однак, збвльшення цен-
тральним банком грошовго пропону-
вання до рівня 300 гр.од призведе до
надлишку грошей при процентній
ставці 6%. Спроба людей і фірм по-
збутися грошей, купуючи цінні папе-
ри, збільшить попит на них,підвищить
їх ціни і призведе до зниження процентної ставки до 3%.
3) В данному випадку центральний банк застосовує монетарну політику дешевих грошей. Дана політика прийнятна в умовах економічного спаду і значноог безробіття. Центральний банк збільшує пропонування грошенй, ринкові процентні ставки внаслідок цього зменшуються, що стимулює інвестиції і споживчі видатки, чутливі до ставки проценту. У результаті зростає сукупнй попит, який сприяє підвищенню обсягів виробництва, а як наслідку, - зайнятості та рівня цін.
4) Центральний банк застосовує 3 інструменти монетарної політики:
- операції на відкритому ринку. Купівля-продаж уряддових цінних паперів дозволяє банку збільшити або зменшити рівень банківсбьких резерів.
- політика дисконтної ставки. Центральний банк може заохочувати або не заохочувати позики комерційних ресурсів, для чого використовує облікову (процентну) ставку, яка береться з позик, що надає центральний банк комерційним. А для уповільнення зростання пропонування центральний банк підвищує процентну ставку.
- зміна резервних вимог або норми обов'язкових резервів. Підвищення резервно норми за короткий час призводить до підвищення процентних ставок, обмеження кредиту, зменшення інвестицій, значного скорочення обсягу національного виробництва і зайнятості. Даний інструмент застосовується досить рідко через масштабність його впливу на економіку.
5) У кейнсіанській моделі монетарна політика розглядається як вторинна відносно фіскальної, тому що в кредитно-грошовій політиці дуже складний передавальний механізм: зміна грошової маси приводить до зміни ВВП через механізм зміни інвестиційних витрат, що реагують на динаміку процентної ставки.
Задача
1) Оскільки представлена економіка є закритою, рівняння ВВП має вигляд:
Y=C+I+G, де
С= 100 - споживання,
І = 160 – інвестиції,
G = 300 – урядові видатки.
Т=200 – автономні податки.
Гранична схильність до заощадження становить 0,2, до споживання - 0,8.
Визначимо рівноважний обсяг ВВП Y*
Y= 0.8 (Y-200)+160+300
Y= 0.8Y- 160+160+300
0,2 Y = 300
Y = 1500 – величина рівноважного обсягу ВВП
2) Величина ВВП-розриву становить Y*- Yf = 1500-2500 = 1000. Розрив носить характер дефляційного. Дефляційний розрив – це величина, на яку повинен зрости сукупний попит (сукупні витрати) для того, щоб підвищити рівноважний рівень ВВП до неінфляційного рівня повної зайнятості. Подолання рецесійного розриву забезпечується стимулюванням сукупного попиту.
3) Мультиплікатор видатків становить:
Ме = 1/ MPS = 1/0.2 = 5
4) Уряд повинен збыльшити обсяг державних закупывель на 1000 для повноъ лыквыдацыъ ВВП-розриву.
10.05.2013 13:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора