Контрольна робота з макроекономіки. Контрольна робота з Мікроекономіка. Робота № 523913

Контрольна робота з макроекономіки

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Не вказано

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2013

Тип роботи:

Контрольна робота

Предмет:

Мікроекономіка

Варіант:

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

1. Споживання і заощадження як функції поточного доходу. Чинники споживання і заощадження Дослідження моделей споживання базується на припущенні про незмінність ринкових цін (реальну економіка), а основним об’єктивним чинником, що впливає на рівень споживання, є використовуваний доход – особистий доход після сплати податків . Прості моделі споживання розглядаються в умовах приватної економіки без втручання держави, коли вироблений і використовуваний доход співпадають . Рання теорія споживання була розроблена Дж. М. Кейнсом і його послідовниками. Споживчий попит розглядається як видатки на споживчі товари і послуги для задоволення індивідуальних потреб. Та частина використовуваного доходу, яка не споживається, спрямовується на заощадження: Дж. М. Кейнс відкрив тенденцію, яку назвав „основним психологічним законом”: люди схильні, як правило, збільшувати своє споживання зі зростанням доходу, але в меншій мірі, ніж зростає доход. Щоб детально дослідити пропорції розподілу доходу на споживання та заощадження, а також їх зміну з врахуванням психологічного чинника, Кейнс увів поняття „схильність до споживання” і „схильність до заощадження”. Частка використовуваного доходу, яка спрямовується на купівлю споживчих товарів за кожного його рівня, визначає середню схильність до споживання (average propensity to consume): або Прагнення людей заощадити певну частку отриманого доходу вимірюється показником середньої схильності до заощадження (average propensity to save): або . Приріст споживання на кожну одиницю приросту використовуваного доходу визначає граничну схильність до споживання (marginal propensity to consume): або Відповідно зі зміною доходу змінюється і частка приросту заощадження. Її характеризує показник граничної схильності до заощадження (marginal propensity to save): або Між граничною схильністю до споживання і граничною схильністю до заощадження існує зв’язок – в сумі вони дають одиницю: . Те саме стосується і середніх схильностей. Дж. М. Кейнс увів в економічну науку поняття функції споживання. Функція споживання ґрунтується на припущенні, що між споживанням і використовуваним доходом існує стабільний емпіричний зв’язок: . З врахуванням психологічного чинника (граничної схильності до споживання) загальна функція споживання модифікується, вона набуває вигляду: , . Графік функції споживання має вигляд опуклої кривої (рис. 4.1), кут нахилу якої у кожній точці визначає гранична схильність до споживання . Якби сім’я споживала весь використовуваний доход, то функція мала б вигляд променя, що виходить з початку координат під кутом 450. Але, як показує досвід, кожна сім’я має певний мінімальний рівень споживання навіть в умовах, коли її доходи дорівнюють нулю. Цей рівень називають автономним споживанням . З врахуванням автономного споживання функція набуває вигляду: , . Точки, розташовані вище бісектриси, показують, що сім’я споживає більше, ніж заробляє. Точки, розташовані нижче бісектриси означають, що сім’я споживає менше, ніж отриманий доход. Функція споживання дозволяє визначити і динаміку заощаджень. За низького рівня доходу вони від’ємні (до точки ), у точці заощадження нульові, а праворуч від точки сім’я починає заощаджувати. Відрізок показує величину заощаджень сім’ї за рівня доходу. Функція заощадження є дзеркальним відображенням функції споживання: . Вона має вигляд увігнутої кривої. Її нахил визначає гранична схильність до заощадження . У короткострокових моделях для спрощення роблять припущення, що прирости доходу діляться на споживання і заощадження у постійних пропорціях, тобто приймають, що граничні схильності до споживання і заощадження – постійні величини. Тоді графіки функцій споживання і заощадження і доходу мають вигляд прямих ліній. Функція споживання в теорії Кейнса була першою спробою створити модель споживання. Подальші дослідження виявили недоліки цієї функції, оскільки Кейнс не враховував впливу ставки проценту і майбутнього доходу на рішення домогосподарств про поточне споживання. Однак кейнсіанська модель не втратила свого значення і донині. Як показують сучасні спостереження та статистичні розрахунки за досить тривалий період, основним чинником, що визначає обсяг споживання населення, залишається поточний використовуваний доход. Крім доходу на споживання і заощадження впливає ряд чинників, які називають недоходними. Вони змінюють величину автономного споживання та заощаджень, що графічно відповідає зміщенню кривих споживання і заощадження вгору або вниз паралельно до початкових. Деякі чинники, зокрема, пропорційні податки, змінюють кут нахилу кривих. Недоходні чинники споживання і заощадження: багатство – чим більше нагромаджене багатство у вигляді фінансових активів (акцій, облігацій) чи майна, тим менші стимули до заощадження – відповідно графік споживання зрушиться вгору, а графік заощадження – вниз (ефект багатства або майна); рівень цін – зміна рівня цін змінює купівельну спроможність як поточного доходу, так і багатства, нагромадженого в грошових засобах; підвищення рівня цін скорочує як споживання, так і заощадження; споживча заборгованість – якщо домогосподарство має значну заборгованість з минулих років, то в поточному році воно змушене значно зменшити і споживання, і заощадження, щоб ліквідувати заборгованість; очікування – якщо домогосподарство очікує підвищення цін, дефіциту товарів або скорочення доходу, то вже у поточному році воно зменшить заощадження і збільшить споживання, тому що буде купувати у запас. У разі оптимістичних очікувань підвищення доходу рівень споживання може зрости, а заощаджень – зменшитись; процентна ставка – чинник, який викликає багато ефектів. Його вплив неоднозначно оцінюється економістами різних напрямків. Прихильники класиків вважають, що заощадження прямо залежать від зміни ставки проценту; Дж. М. Кейнс і його прихильники не пов’язували заощадження з рівнем ставки проценту, а вважали, що люди мають багато мотивів до заощаджень, які не залежать від зміни ставки проценту, наприклад, купівля у майбутньому будинку, землі або автомобіля, оплата навчання дітей, подорожі і т.п. Новітні дослідження виявили дуже складний вплив ставки проценту на споживання і заощадження; політичні чинники: соціальне страхування – скорочує поточне споживання і заощадження, соціальне забезпечення збільшує споживання і скорочує стимули до заощадження; податки – фіксовані податки зменшують використовуваний доход, тому скорочується і споживання, і заощадження; пропорційні податки не лише скорочують споживання і заощадження, але й змінюють кути нахилу функцій споживання і заощадження. 2. Рівновага грошового ринку та механізм її встановлення. Хміни у стані рівноваги. Наслідки монетарної політики За кейнсіанцями, визначальним у теорії грошей є попит, за класиками — пропозиція грошей. Кейнс вирізняв три мотиви, згідно з якими породжується попит на гроші: трансакційний мотив (мотив попиту на гроші для угод); 2) мотив застережливості; 3) спекулятивний мотив. 1. Попит на гроші для угод (трансакційний попит — Transaction demand, transaction — операція, трансакція, угода). Трансакційний попит на гроші показує, скільки грошей економічний агент бажає тримати на руках для того, щоб здійснювати повсякденні трансак-ційні угоди. Кількість грошей, яка необхідна для укладання угод, визначається за допомогою рівняння кількісної теорії грошей, яке має вигляд: MV=PY, де Μ— кількість грошей в обігу, V— швидкість обороту грошей, Ρ — рівень цін, Υ — обсяг випуску у реальному вираженні. Рівняння показує зв'язок між сумою грошей та загальним обсягом операцій в економіці. Ρ Υ— номінальний ВВП. MV— кількість грошей, які мають бути сплачені при закупівлі виробленої продукції. Функція трансакційного попиту на гроші має вигляд: Mt = k(PY), де А: — кембриджський коефіцієнт, обернено пропорційний швидкості обороту грошей. Реальна величина трансакційного попиту виражається такою функцією: M/P=Lt = kY. Графік функції подано на рис. 2.1. Кут нахилу лінії трансакційного попиту завжди менший за 45°, оскільки величина k на практиці набуває значення від 1/4 до 1/5. Рис. 2.1. Функція трансакційного попиту на гроші У стабільній ринковій економіці, за результатами емпіричних досліджень, швидкість обороту грошової маси на рік становить від 4 до 5 оборотів. 2. Мотив застережливості. Попит на гроші, за цим мотивом, показує, яку кількість грошей економічний агент бажає тримати в разі непередбачених обставин. Із зростанням доходу сума відкладених грошей збільшується. Отже, попит на гроші, за мотивом застережливості, включається у рівняння трансакційного попиту на гроші, оскільки він також залежить від доходу. Відмінність між першим та другим мотивами полягає в тому, що попит на гроші, за трансакцій-ним мотивом, пов'язаний із плановими витратами, а за мотивом застережливості — з неплановими. 3. Спекулятивний мотив (попит на гроші як на майно) пов'язаний з тим, що для економічних суб'єктів існує невизначеність у майбутньому щодо цін активів. У домогосподарств виникає питання: у якій формі тримати своє багатство — у грошах чи цінних паперах? Кейнс доводить це, ґрунтуючись на таких положеннях: 1) існує обернена залежність між ціною цінних паперів та відсотковими ставками; 2) вибір між цінними паперами та спекулятивними грошима залежить від очікувань домогосподарств щодо майбутніх змін відсоткової ставки; 3) кожне домогосподарство має власні очікування щодо змін. Загальний попит на гроші визначається зміщенням по горизонтальній осі прямої попиту на гроші з боку активів (рис. 8.2, б) на величину, що дорівнює попиту на гроші для угод (рис. 8.2, а). Рис 2.2. Рівновага на грошовому ринку Рівновага грошового ринку досягається в точці, де попит на гроші дорівнює їхній пропозиції (рис. 2.2, в). Пропозиція грошей контролюється Центральним банком і фіксується на рівні М. Точці рівноваги грошового ринку відповідає відсоткова ставка г*. Модель грошового ринку показує, що існує лише одна відсоткова ставка, в якій попит та пропозиція збігаються. Наслідки монетарної політики у відкритій і закритій економіках однакові, але їх зумовлюють різні причини: у закритій економіці: , у відкритій економіці: . Практична частина Графоаналітична вправа 1) На графіку зображена модель «заощадження-інвестиції». 2) На графіку представлені не- змінні автономні інвестиції. 3) Рівновага встановлюється в точці Е (200; 40) заощаджен- ня збігаються з інвестиціями. Це означає,що плани домо- господарств стосовно спо- живання і заощаджень збі- гаються з планами фірм сто- совно інвестицій, а незаплано- ваних запасів у фірм немає. 4) Для досягнення рівноваги за потенційного рівня виробництва Yf необхідно залучити інвестицій на суму 80 гр.од. Графічно – лінія І2. 5) Величина мультиплікатора інвестицій визначається як k=1/MPS Гранична схильність до заощадження MPS = ΔI/ΔY = (80-40) / (400-200)=0,2 k= 1/0.2 = 5 Задача ВВП за доходами визначається за формулою: , де – заробітна плата; – прибуток корпорацій (включає податок на прибуток корпорації, дивіденди, нерозподілений прибуток, який використовують на розширення виробництва); – доход некорпоративного сектора, індивідуального бізнесу; – чистий процент; – рента; – непрямий чистий податок на бізнес; – амортизація основного капіталу. GDP= 165+(50+80+30)+55+16+45+39+20 = 500 млрд.євро ВВП за витратами визначається наступним чином: де – видатки домогосподарств на кінцеве споживання; – валові внутрішні приватні інвестиції, які складаються з двох елементів – чистих інвестицій і амортизації ; – видатки держави (зарплата державних працівників і службовців, видатки на утримання органів державного управління і некомерційних організацій); – чистий експорт або сальдо експортно-імпортних операцій; це видатки на експорт та імпорт . GDP= 180+39+260+41-20=500 млрд.євро Використана література: 1.Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Підручник. – К.: Знання,2004. – 851 с. 2. Кучерявенко І.А. Макроекономіка. Практикум. Навч.посібник. – К.: Вікар, 2003, - 239с. 3. Малиш Н.А. Макроекономіка: навч. посіб. – 2-е вид., випр. – К.: МАУП, 2004. – 184 с. 4. Мікроекономіка та макроекономіка: Підруч. / За ред. С. Будаговської. — К.: Основи, 1998.

Контрольна робота Мікроекономіка

Euphor1a

10.05.2013 13:58

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись