Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Визначення собівартості утримання і обслуговування комп’ютерної мережі стандарту 100 BASE-Fx
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Економіка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Хустський технічний коледж ТСО України
Спеціальність
5.05010201
«Обслуговування
комп’ютерних
систем та мереж»
Курсова робота
З предмету «Економіка і планування виробництва»
Тема: «Визначення собівартості утримання і обслуговування комп’ютерної мережі стандарту 100 BASE-Fx»
Зміст
Вступ 4
1.Теоретична частина 6
1.1 Загальна характеристика мережі 6
1.2 Характеристика окремих складових ПК 9
2. Розрахункова частина 11
2.1 Розрахунок кількості обладнання 11
2.2 Розрахунок вартості обладнання і амортизаційних нарахувань 11
2.3 Розрахунок вартості матеріалів і комплектуючих виробів 13
2.4 Розрахунок балансу робочого часу 17
2.5 Розрахунок чисельності персоналу 18
2.6 Розрахунок фонду заробітної плати виробничого персоналу 18
2.7 Розрахунок затрат на утримання і експлуатацію обладнання 20
2.8 Поточні витрати на обслуговування мережі 23
2.9 Розрахунок загальних виробничих витрат 23
2.10 Визначення виробничої собівартості 24
2.11 Розрахунок адміністративних витрат 24
2.12 Визначення повної собівартості 25
3. Розрахунок капітальних затрат по варіантам 27
3.1 Капітальні затрати на мережу 27
3.2 Капітальні затрати на будівлі 27
3.3 Порівняння економічних показників і обґрунтування варіанту раціонального вибору комп’ютерної мережі 29
4 Техніко-економічні показники 32
Висновок 34
Список використаної літератури 35
Вступ
З року в рік комп‘ютерна промисловість пропонує нові пристрої та нові технології, що сприяють подальшому ширшому впровадженню комп‘ютерних та інформаційних засобів у наше життя, до яких відносяться і комп‘ютерні мережі.
Зокрема, локальна комп‘ютерна мережа - це комунікаційна система, яка дозволяє користувачам комп‘ютерів ( в даному випадку - мережних робочих станцій) обмінюватися інформацією, спільно використовувати прикладні програми, передавати файли між комп‘ютерами, розділяти доступ і спільно використовувати ресурси комп‘ютерів , а також таких пристроїв, підключених до мережі як принтери, плотери, диски, модеми, приводи CD-ROM та ін. Постійне зростання можливостей і продуктивності комп‘ютерів обумовило зростання вимог до ефективності функціонування мереж.
Для локальних мереж , як правило, прокладається спеціалізована кабельна система і положення можливих точок підключення абонентів визначається цією кабельною системою.
Сьогодні локальні мережі - це складні системи, які вимагають кваліфікованого обслуговування і адміністрування.
Для побудови локальних зв‘язків між комп‘ютерами використовуються різні види кабельних систем, мережні адаптери, концентратори-повторювачі, мости, комутатори і маршрутизатори, а також пристрої передачі даних на значні відстані - модеми. Існують ряд стандартів мережних технологій, різні мережні операційні системи. Таким чином, при побудові конкретної локальної мережі дуже важливо зробити правильний вибір з огляду на усі вихідні умови та впливаючі фактори.
1.Теоретична частина
1.1Загальна характеристика мережі
Фізичний рівень 100Base-FX відповідальний за прийом даних у паралельній формі від MAC-Підрівня, трансляцію їх в один (TX або FX) або три послідовних потоки біт з можливістю побитної синхронізації й передачу їх через рознімання на кабель. Аналогічно, на прийомному вузлі рівень PHY повинен приймати сигнали по кабелі, визначати моменти синхронізації біт, витягати біти з фізичних сигналів, перетворювати їх у паралельну форму й передавати подуровню MAC.
Ця специфікація визначає роботу протоколу Fast Ethernet по батомодовому оптоволокну в напівдуплексному й повнодуплексному режимах на основі добре перевіреної схеми кодування й передачі оптичних сигналів, що використовується вже протягом ряду років у стандарті FDDI. Як і в стандарті FDDI, кожний вузол з'єднується з мережею двома оптичними волокнами, що йдуть від приймача (Rx) і від передавача (Tx).
Між специфікаціями PHY FX і PHY TX є багато загального, тому загальні для двох специфікацій властивості будуть даватися під узагальненою назвою PHY FX/TX.
10 Мб/з версії Ethernet використовують манчестерне кодування для подання даних при передачі по кабелі. Метод кодування 4B/5B визначений у стандарті FDDI, і він без змін перенесений у специфікацію PHY FX/TX. При цьому методі кожні 4 біти даних MAC-Підрівня (називаних символами) представляються 5 бітами. Використання надлишкового біта дозволяє застосувати потенційні коди при поданні кожного з п'яти біт у вигляді електричних або оптичних імпульсів. Потенційні коди володіють у порівнянні з манчестерними кодами більше вузькою смугою спектра сигналу, а, отже, висувають менші вимоги до смуги пропущення кабелю. Однак, пряме використання потенційних кодів для передачі вихідних даних без надлишкового біта неможливо через погану самосинхронізацію приймача й джерела даних: при передачі довгої послідовності одиниць або нулів протягом довгого часу сигнал не змінюється, і приймач не може визначити момент читання чергового біта.
При використанні п'яти біт для кодування шістнадцяти вихідних 4-х бітових комбінацій, можна побудувати таку таблицю кодування, у якій будь-який вихідний 4-х бітовий код представляється 5-ти бітовим кодом з нулями, що чергуються, і одиницями. Тим самим забезпечується синхронізація приймача з передавачем. Тому що вихідні біти MAC-Підрівня повинні передаватися зі швидкістю 100Мб/c, та наявність одного надлишкового біта змушує передавати біти результуючого коду 4B/5B зі швидкістю 125 Мб/c, тобто межбітова відстань у пристрої PHY становить 8 наносекунд.
Тому що з 32 можливих комбінацій 5-бітових порцій для кодування порцій вихідних даних потрібно тільки 16, те інші 16 комбінацій у коді 4У/5B використовуються в службових цілях.
Наявність службових символів дозволило використовувати в специфікаціях FX/TX схему безперервного обміну сигналами між передавачем і приймачем і при вільному стані середовища, що відрізняє їх від специфікації 10Base-T, коли незайнятий стан середовища позначається повною відсутністю на ній імпульсів інформації. Для позначення незайнятого стану середовища використовується службовий символ Idle (11111), що постійно циркулює між передавачем і приймачем, підтримуючи їхній синхронізм і в періодах між передачами інформації, а також дозволяючи контролювати фізичний стан лінії
Існування заборонених комбінацій символів дозволяє відбраковувати помилкові символи, що підвищує стійкість роботи мереж з PHY FX/TX.
Для відділення кадру Ethernet від символів Idle використовується комбінація символів Start Delimiter (пари символів JK), а після завершення кадру перед першим символом Idle
Передача 5-бітових кодів по лінії методом NRZI
Після перетворення 4-бітових порцій MAC-Кодів в 5-бітові порції PHY їх необхідно представити у вигляді оптичних або електричних сигналів у кабелі, що з'єднує вузли мережі. Специфікації PHY FX і PHY TX використовують для цього різні методи фізичного кодування - NRZI і MLT-3 відповідно. Ці ж методи визначені в стандарті FDDI для передачі сигналів по оптоволокну (специфікація PMD) і кручений парі (специфікація TP-PMD).
Розглянемо метод NRZI - Non Return to Zero Invert to ones - метод без вороття до нуля з інвертуванням для одиниць. Цей метод являє собою модифікацію простого потенційного методу кодування, називаного Non Return to Zero (NRZ), коли для подання 1 і 0 використовуються потенціали двох рівнів. У методі NRZI також використовується два рівні потенціалу сигналу, але потенціал, використовуваний для кодування поточного біта залежить від потенціалу, що використовувався для кодування попереднього біта (так зване диференціальне кодування). Якщо поточний біт має значення 1, то поточний потенціал являє собою інверсію потенціалу попереднього біта, незалежно від його значення. Якщо ж поточний біт має значення 0, то поточний потенціал повторює попередній.
З опису методу NRZI видно, що для забезпечення частих змін сигналу, а значить і для підтримки самосинхронізації приймача, потрібно виключити з кодів занадто довгі послідовності нулів. Коди 4B/5B побудовані так, що гарантують не більше трьох нулів підряд при будь-якому сполученні біт у вихідній інформації.
Основна перевага NRZI кодування в порівнянні з NRZ кодуванням у більше надійному розпізнаванні переданих 1 і 0 на лінії в умовах перешкод.
1.2 Характеристика окремих складових ПК
Взагалі комп'ютером ми називатимемо вміст системного блоку, корпусу, в якому зосереджені всі компоненти які відповідають за обчислення, зберігання, обробку і передачу даних. Все, що знаходиться зовні - пристрої, що служать для введення або виведення інформації. Монітор, принтер - пристрої виведення інформації на екран і папір відповідно, клавіатура, миша - пристрої введення інформації і т.д. Всі ці пристрої не служать для зберігання, обробки даних, в них не проводяться обчислення. Це так звані периферійні пристрої.
Центром комп'ютера є найбільша плата - так звана материнська плата (MotherBoard, MainBoard). Роль цієї плати дуже важлива: вона є сполучною ланкою між всіма компонентами комп'ютера, практично всі пристрої підключаються саме до материнської плати. Отже, від можливостей материнської плати багато в чому залежать можливості комп'ютера. Давайте подивимося, з яких компонентів складається материнська плата, і які ж компоненти підключаються до неї.
В першу чергу слід звернути увагу на процесор (CPU, Central Processor Unit, Модуль Центрального Процесора). На материнській платі є роз'єм (гніздо) для підключення процесора. Процесор - це найбільший чіп в комп'ютері. Процесор це пристрій, який виконує певний набір команд (інструкцій), а комп'ютерна програма - це і є послідовність цих самих інструкцій. Від продуктивності процесо0ра безпосередньо залежить і сумарна продуктивність всього комп'ютера.
Наступний найважливіший компонент, що підключається до материнської плати - оперативна пам'ять (RAM, Random Access Memory, пам'ять з довільним доступом). RAM - енергозалежний пристрій, її вміст при виключенні живлення стирається. Від швидкодії оперативної пам'яті залежить, наскільки швидко процесор забезпечується даними для обробки і продуктивність комп'ютера в цілому.
Наступний важливий компонент, на якому ми зупинимося - так званий набір мікросхем або chipset, на базі якого будується материнська плата. Чіпсет -
найбільша (після процесора) мікросхема в комп'ютері. Чіпсет забезпечує зв'язок між основними вузлами, розташованими на материнській платі, в першу чергу між процесором і пам'яттю. Тому, від чіпсета так само залежить продуктивність комп'ютера в цілому. Сучасний чіпсет містить цілий ряд основних, базових контроллерів різних пристроїв, що підключаються до материнської плати.
Контроллер дисковода (його називають FDC - Floppy Disk Controller, а сам дисковод FDD - Floppy Disk Drive), до нього можна підключити 2 дисководи;
Контроллер жорсткого диска (контроллер прийнято називати IDE Controller, а жорсткий диск - HDD - Hard Disk Drive), причому вбудований в чіпсет контроллер підтримує 2 порти для підключення жорстких дисків, а до кожного порту можна підключити по 2 диски, тобто до стандартної материнської плати можна підключити до 4 жорстких дисків.
Контроллер порту принтера (ще його називають паралельний порт або LPT port). Як ясно з назви до цього порту підключають принтер, так само нерідко в цей порт підключають сканер.
Комунікаційні порти (2 шт), говорять так само про послідовні порти, COM - портах. До цих портів може підключатися миша, модем (пристрій для зв'язку з іншими комп'ютерами по телефонних лініях), деякі екзотичні принтери (звичайно від мобільних комп'ютерів) і т.д.
Контроллер клавіатури і контроллер спеціального порту миші. Роз'єм такого вигляду прийнято називати PS/2. Тому говорять про PS/2 порту миші і клавіатури.
Контроллер Універсальної Послідовної Шини (USB, Universal Serial Bus). Це достатньо нова шина, і цікава тим, що дозволяє до одного порту підключити послідовно 127 пристроїв! Але, при цьому потрібно відзначити, що поточна реалізація USB в чіпсетах забезпечує вельми низьку швидкість обміну з пристроями, але вже розроблена нова версія шини USB, і в 2001 році вона ймовірно повинна бути реалізована в чіпсетах.
2. Розрахункова частина
2.1 Розрахунок кількості обладнання
В даному пункті курсової роботи проводимо розрахунок кількості обладнання для створення мережі стандарту 100 Base -FX.
Щоб зробити дані розрахунки потрібно взяти власний номер по списку і вибрати вхідні дані з таблиці.
Далі по формулі (1) розраховуємо кількість обладнання.
O = V / VМІН; (1)
Де: V - загальна швидкість мережі;
VМІН - мінімальна швидкість мережі.
O = 112,5 / 4.5 = 25 шт. комп’ютерів.
Отже за розрахунками в нашій мережі буде функціонувати 25 комп’ютери.
2.2 Розрахунок вартості обладнання і амортизаційних нарахувань
Розрахунок вартості обладнання потрібно провести за формулою (2):
ВОБ = ЦОПТ * К; (2)
Де: ВОБ - вартість обладнання;
ЦОПТ - оптова ціна обладнання;
К - прийнята кількість обладнання.
Отже:
ВОБ = 3100,00 * 25 = 77500,00грн;
За формулою (3) визначаємо витрати на транспортування та монтаж:
ВТМ = ( ВОБ * КТМ ) / 100%; (3)
Де: ВТМ - витрати на транспортування та монтаж;
ВОБ – вартість обладнання;
КТМ – коефіцієнт витрат на транспортування та монтаж.
ВТМ = 77500,00 * 0.13 = 10075,00грн;
Визначаємо загальні витрати на придбання доставку та монтаж обладнання за якими вони рахуються в бухгалтерському обліку за формулою (4):
ЗВ = ВОБ + ВТМ; (4)
ЗВ = 77500,00 + 10075,00 = 87575,00грн.
Щоб розрахувати суму амортизаційних нарахувань потрібно скористатись формулою (5) :
АМ = ( ЦЗАГ * НА ) / 100%; (5)
Де: ЦЗАГ - первісна вартість;
НА – норма амортизації у відсотках.
Нормативний строк служби комп’ютера 4 роки.
Визначаємо річну норму амортизації комп’ютерів:
НАР = 100 / 4 = 25%
Розраховуємо місячну норму амортизації шляхом ділення річної норми амортизації на кількість місяців у році:
НАМ = 25% / 12 = 2,0833%
Отже сума амортизаційних нарахувань на місяць дорівнює:
АМ = ( 87575,00 * 2.0833 ) = 1824,45грн.
2.3 Розрахунок вартості матеріалів і комплектуючих виробів
Для нормального функціонування потрібно придбати наступні комплектуючі вироби:
Концентратор: приймає сигнали від одного з кінцевих вузлів і синхронно передає їх на всі порти, крім того, з якого поступили сигнали. Він здійснює функції повторювача сигналів на всіх відрізках оптоволокна, підключених до його портів, так що утворюється єдине середовище передачі даних - логічний моно канал.
Для побудови нашої мережі необхідно:
Для побудови нашої мережі потрібно два 16 портових концентратори по ціні 285,00грн. за одиницю.
В такому випадку ПКВ для концентратора розраховується за формулою (6):
ПКВ = NІ * ЦІ; (6)
Де: ПКВ – покупні комплектуючі вироби;
NІ – кількість;
ЦІ – оптова ціна за одиницю комплектуючого.
ПКВ = 2 * 285,00 = 570,00 грн.
Наступний елемент який потрібний нам для побудови мережі -це кабель. Кабель - це фізичне середовище по якому відбувається передача даними між ПК. Для функціонування мережі потрібно приблизно 120 м кабелю, по ціні 1,70 грн. за 1 м. Отже ПКВ для кабелю становитиме:
ПКВ = 120 * 1.70 = 204,00грн.
Для з’єднання кабелю з мережевою картою комп’ютера необхідно наступний елемент конектор:
Для даної мережі потрібно 54 роз’ємів типу Connector RJ-45 FTP-5e оптова ціна за 1 шт. 50,00 грн..
ПКВ = 54 * 50,00 = 27,00грн. загальна вартість роз’ємів.
В даній мережі будуть функціонувати два струйні принтери за оптовою ціною 700,00 грн. за шт..
ПКВ = 700,00 * 2 = 1400грн. загальна вартість принтерів.
Розрахунок комплектуючих та матеріалів зводимо в Таблиці 1.
Таблиця 1
№ за/п.
Назва
Вимірник
Кількість
Оптова ціна грн.
Сума грн.
1
Концентратор
шт.
2
285,00
570,00
2
Кабель
метри
120
1,70
204,00
3
Роз’єми
шт.
54
50,00
27,00
4
Принтери
шт.
2
1400,00
1400,00
5
Разом
2201,00
Транспортні витрати на матеріали та комплектуючі вироби визначаємо за формулою (7).
ТМК = ( ВОБ * КТМ ) / 100%; (7);
Де: ТМК - Транспортні витрати на матеріали та комплектуючі вироби;
ВОБ – вартість обладнання;
КТМ – коефіцієнт витрат на транспортування та монтаж.
ТМК = ( 2201,00 * 11,5% ) / 100% = 334,42грн.
Загальні витрати на придбання матеріалів та комплектуючих виробів з урахуванням доставки становить:
ЗВ = 2908,00 + 334,42 = 3242,42грн.
2.4 Розрахунок балансу робочого часу
В даному розділі курсової роботи проведено розрахунки балансу робочого часу, вони представлені в Таблиці 2.
Таблиця 2
№ за/п
Назва показника
Вимірник
Величина
1
Кількість календарних
дні
31
2
Вихідні та святкові
дні
11
3
Номінальний фонд робочого часу
дні
31-11=20
4
Невиходи на роботу
дні
0
5
Відпустки
дні
0
6
Захворювання
дні
2
7
Законні невиходи
дні
0
8
Прогули
дні
0
9
Цілодобові простої
дні
0
10
Тривалість робочого дня, год.
години
8
11
Ефективний фонд часу, год.
години
(20-2)*8=144
12
Дійсний місячний фонд робочого час.
години
100,8
Отже ефективний фонд часу становить 144год.
За формулою (8) визначаємо дійсний фонд робочого часу:
ДФРЧ = ЕФК * КЗ; (8)
Де: ЕФК – ефективний фонд;
КЗ – коефіцієнт використання робочого часу.
ДФРЧ = 144 * 0,7 = 100,8годин.
2.5 Розрахунок чисельності персоналу
Розраховуємо чисельність персоналу зайнятого на виконання робіт, з обслуговуванням локальної мережі за формулою (9).
ЧП = ( О * З ) / НО, (9)
Де: О – кількість одиниць обслуговуваного обладнання;
З – коефіцієнт змінності, норма обслуговування на одного працівника.
ЧП = ( 20 * 1 ) / 5 = 4 працівники.
Розподіляємо розрахункову чисельність працівників, зайнятих на обслуговування локальної мережі в Таблиці №3.
Таблиця 3
№ за/п
Посада
Кількість
1
Оператор
1
2
Лаборант
1
3
Адміністратор
1
4
Програміст
1
Разом
4
2.6 Розрахунок фонду заробітної плати виробничого персоналу
Персонал занятий на обслуговування локальної мережі оплачується за почасово-преміальною системою оплати праці.
Фонд заробітної плати складається з:
тарифного фонду заробітної плати який нараховується за відпрацьований час, шляхом множення кількості відпрацьованого робочого часу на годинну тарифну ставку;
преміального фонду заробітної плати, який нараховується виходячи з вихідних даних у % від тарифного фонду заробітної плати за умов забезпечення робітником безперебійної роботи локальної мережі, своєчасне обслуговування та ремонт, скорочення витрат на їх проведення а також своєчасне і повне виконання обов’язків;
основного фонду заробітної плати який визначається як сума тарифного та преміального фондів заробітної плати.
Розрахунок основного фонду заробітної плати персоналу задіяного на обслуговування локальної мережі приводимо в Таблиці 4.
Таблиця 4
№ за/п
Посада,
професія
Кількістьчол.
Місячний фонд часу, год.
Тарифна ставка
грн.
Тарифний фонд
грн.
Преміальна ставка
%
Преміальний фонд
грн.
Основний фонд
грн.
1
Оператор
1
144
7,00
1008,00
30%
302,40
1310,40
2
Лаборант
1
144
8,00
1152,00
30%
345,60
1497,60
3
Адміністратор
1
144
9,00
1296,00
30%
388,80
1684,80
4
Програміст
1
144
10,00
1440,00
30%
432,00
1872,00
Разом
4
-
-
4896,00
-
1468,80
6364,80
Загальна сума основного фонду заробітної плати становить 6364,80 грн.
Визначаємо середньомісячну заробітну плату на одного працівника шляхом ділення основного фонду заробітної плати на чисельність працівників.
СЗП = 6364,80 / 4 = 1591,20грн.
На основний фонд заробітної плати нараховується додаткова заробітна плата (розмір її у вихідних даних у %) від основного фонду заробітної плати.
ДЗ = 6364,80 * 13% = 827,42грн.
Загальний фонд заробітної плати складається з основного та додаткового фондів заробітної плати.
ЗФЗП = 6364,80 + 827,42 = 7192,22грн.
Розрахуємо єдиний соціальний внесок в розмірі 37,4% від загального фонду заробітної плати.
ЄСВ = 7192,22 * 37,4% = 2689,90грн.
2.7 Розрахунок затрат на утримання і експлуатацію обладнання
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання містять:
витрати на амортизаційні відрахування;
витрати на електроенергію за місяць;
витрати на допоміжні матеріали згідно завдання;
витрати на поточний ремонт обладнання також згідно завдання.
Розраховуємо витрати на електроенергію за формулою (10):
WЕ = ( NУСТ * FД * KЗ * NО ) / ( KС * KЄ ), (10)
Де: NУСТ - встановлена потужність мережі на дільниці;
FД - ефективний фонд робочого часу;
KЗ - коефіцієнт загрузки (0,7-0,95);
NО - коефіцієнт одночасної роботи обладнання (0,7);
KС - коефіцієнт витрат в електромережі (0,95);
KЄ - ККД електрообладнання (0,9).
Встановлена потужність мережі на дільниці вираховується за формулою (11):
NУСТ = РПК * ОР + РД; (11)
Де: РПК - потужність ПК;
РД - потужність допоміжного обладнання;
ОР - кількість обладнання.
Потужність одного ПК становить 350 Вт, а потужність допоміжного обладнання разом становить 300 Вт.
Отже встановлена потужність мережі становить:
NУСТ = 350 * 20 + 300 = 7300 Вт. = 7,3кВт.
Тепер ми можемо вирахувати витрати на електроенергію за місяць:
WЕ = ( 7,3 * 144 * 0,7 * 0,7 ) / ( 0,95 * 0,9) = 515,088 / 0,855 = 602,44кВт.
Вартість електроенергії вираховується за формулою (12):
ВЕ = ЦІ * WЕ; (12)
Де: ЦІ - вартість одного кВт/год. електроенергії (0,9561грн).
ВЕ = 0,9561 * 602,44 = 576,00грн.
Витрати на поточний ремонт обладнання вираховуються за формулою (13):
ВПР = ЦОПТ * 0,075 * ОР * ТР; (13)
Де: 0,075 – нормативні витрати на поточний ремонт обладнання від вартості обладнання;
ОР – кількість обладнання;
ТР – витрати на транспортування.
Витрати на поточний ремонт обладнання становлять:
ВПР = 4500 * 0,075 * 20 * 0,115 = 776,25грн.
Плюс витрати на допоміжні матеріали 150,00грн. на одиницю:
ВДМ = 150,00 * 2 = 300,00грн.
Далі розрахуємо загальні витрати на утримання і експлуатацію обладнання за формулою (14):
ВУЕ = ВЕ + ВПР + ВДМ; (14)
ВУЕ = 576,00 + 776,25+ 300,00 = 1652,25грн.
2.8 Поточні витрати на обслуговування мережі
Кошторис виробничих витрат на обслуговування локальної мережі складаємо в Таблиці 5.
Таблиця 5
№ за/п
Статті витрат
Сума в гривнях
Структура %
1
Амортизація обладнання
2090,60
12,15
2
Вартість основних комплектуючих виробів ПК
3242,42
18,84
3
Витрати на допоміжні матеріали
300,00
1,74
4
Витрати на електроенергію
576,00
3,34
5
Заробітна плата робітників
7192,22
41,80
6
Єдиний соціальний внесок
2689,90
15,63
7
Витрати на поточний ремонт обладнання
776,25
4,51
8
Інші виробничі витрати
337,34
1,96
9
Всього
17204,73
100
Інші виробничі витрати становлять 2% :
ІВВ = (16867,39 * 2% ) / 100% = 337,34грн.
2.9 Розрахунок загальних виробничих витрат
Розрахунок загальних виробничих витрат визначається у процентному відношенні від основної заробітної плати основних виробничих робітників по варіантності які вказані у вихідних даних (25%).
ЗВВ = ( ОЗП * П ) / 100%
Де: ОЗП – основна заробітна плата працівників задіяних на обслуговування мережі;
П – процент загально виробничих витрат від основної заробітної плати.
ЗВВ = ( 6364,80 * 25% ) / 100% = 1591,20грн.
2.10 Визначення виробничої собівартості
Виробнича собівартість визначається:
виробничі витрати і загально виробничі витрати які розраховуються за формулами;
виробнича собівартість визначається за формулою (15):
ВС = ВВ + ЗВВ; (15)
Де: ВВ – виробничі витрати;
ЗВВ – загальні виробничі витрати.
ВС = 17204,73 + 1591,20 = 18795,93грн.
2.11 Розрахунок адміністративних витрат
Адміністративні витрати визначаються у відсотковому відношенні заданому у вхідних даних (17%) від виробничої собівартості та визначаються за формулою (16):
АВ = ( ВС * П ) / 100%; (16)
Де: ВС – виробнича собівартість;
П – процент адміністративних витрат.
АВ = (18795,93* 17% ) / 100% = 3195,30грн.
2.12 Визначення повної собівартості
Повна собівартість визначається як сума виробничої собівартості та адміністративних витрат й розраховується за формулою (17):
ПС = ВС + АВ; (17)
ПС = 18795,93 + 3195,30= 21991,23грн.
Собівартість утримання і обслуговування мережі та її структури заносимо в Таблицю 6.
Таблиця 6
№ за\п
Найменування калькуляції
Сума у гривнях
Структура %
1
Покупні матеріали
2908,00
13,22
2
Електроенергія
576,00
2,61
3
Основна заробітна плата
6364,80
28,94
4
Додаткова заробітна плата
827,42
3,76
5
Єдиний соціальний внесок
2689,90
12,23
6
Витрати на експлуатацію та утримання обладнання
1652,25
7,51
7
Загально виробничі витрати
1591,20
7,23
8
Інші виробничі витрати
337,34
1,53
9
Виробнича собівартість
18795,93
85,47
10
Адміністративні витрати
3195,30
14,53
11
Повна собівартість
21991,23
100
Визначаємо витрати на утримання та обслуговування локальної мережі які припадають на одиницю основного обладнання шляхом ділення повної собівартості на кількість одиниць основного обладнання.
ВУОЛМ = 21991,23/ 20 = 1099,56грн.
3. Розрахунок капітальних затрат по варіантам
3.1 Капітальні затрати на мережу
Капітальні затрати на мережу обчислюються по формулі (18):
КОБЛ = К * ЦОБ * О; (18)
Де: ЦОБ - вартість обладнання;
К - коефіцієнт, який вираховує затрати на транспортування і монтаж (приймаємо К=1,115);
О - кількість обладнання шт.
Отже капітальні затрати на мережу становлять:
К = ( 11,5% + 100% ) / 100% = 1,115
КОБЛ = 1,115 * 4500 * 20 = 100350,00грн.
3.2 Капітальні затрати на будівлі
Капітальні затрати на будівлі обчислюються по формулі:
КБУД = Snn * K * n * h * C; (19)
Де: Snn - виробнича площа обладнання, м2 (від 3 до 10 м);
K - коефіцієнт враховуючий додаткову площу під обладнання, м2 (2-4 м);
n - кількість будівель;
h - висота будівлі (приймаємо від 3 до 12 м);
C - собівартість 1, м2 площі (830 грн.).
Отже капітальні затрати на будівлі становлять:
КБУД = 3 * 2 * 1 * 3 * 830 = 14940,00грн.
Розрахуємо сумарні капітальні вкладення по формулі (20):
К = КОБЛ + КБУД; (20)
Отже сума капітальних вкладень становить:
К = 100350,00 + 14940,00 = 115290,00грн.
Зараз розрахуємо базовий варіант капітальних вкладень в процентному відношенні на 13% більше проектного.
Отже базовий варіант капітальних вкладень за формулою:
БКВ = К + К * 0,13; (21)
БКВ = 115290,00 + 115290,00 * 0,13 = 130277,70грн.
3.3 Порівняння економічних показників і обґрунтування варіанту раціонального вибору комп’ютерної мережі
Економічність обслуговування комп’ютерної мережі визначаємо на основі співставлення приведених витрат за базовим варіантом з приведеними варіантами за проектом.
Витрати базові прийнято визначати за формулою (22).
ЗБ = СБ + ЕН * КБ; (22)
Де: ЕН – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень (0,15).
КБ - капітальні витрати базові;
СБ - собівартість базова;
Базова собівартість згідно завдання більше на 13% від розрахованої в курсовій роботі :
СБ = 21991,23 + 21991,23* 0,13 = 24850,08грн.
Отже базові приведені витрати за базовим варіантом становлять:
ЗБ = 24850,08 + 0,15 * 130277,70 = 44391,73грн.
Затрати проектовані визначаються за формулою (23):
ЗПР = СП + ЕН * КП; (23)
Де: ЕН – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень (0,15).
КП - капітальні витрати проектовані;
СП - собівартість проектована;
ЗПР = 24850,08 + 0,15 * 115290,00 = 42143,58грн.
Економічний ефект розраховуємо за формулою (24):
ЕЕ = ЗПР - ЗБ; (24)
ЕЕ = 42143,58 - 44391,73 = - 2248,15грн.
Розраховані показники порівняльної ефективності вибору варіанту обслуговування локальної мережі наводимо в Таблиці 7.
Таблиця 7
№ за\п
Назва показника
Вимірник
Варіант базовий
Варіант проектований
Відхилення абсолютне
Відхилення відносне
1
Повна собівартість
грн.
24850,08
21991,23
-2858,85
-11,50
2
Капітальні витрати
грн.
130277,70
115290,00
-14987,70
-11,50
3
Коефіцієнт економічної ефективності
%
15
15
0
0
4
Приведені витрати
грн.
44391,73
42143,58
-2248,15
-11,50
Отже приведені витрати за проектом нижчі за базові приведені витрати на -2248,15грн., що є позитивним і свідчить про доцільність впровадження даного проекту організації утримання і обслуговування комп’ютерної мережі.
4 Техніко-економічні показники
Всі розрахунки зводимо в Таблицю 8
14.05.2013 11:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора