Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Обмін даними в ОС UNIX за допомогою черг повідомлень
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІКТА
Факультет:
Комп'ютерна інженерія
Кафедра:
ЕОМ
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Організація обчислювальних процесів у паралельних системах
Група:
КСМ
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Тема: Обмін даними в ОС UNIX за допомогою неіменованих та іменованих каналів.
Мета: Засвоїти принципи роботи неіменованих та іменованих каналів.
Загальні відомості
1.1. Серед усіх категорій засобів комунікації найбільш вживаними є канали зв'язку, що забезпечують досить безпечну і інформативну взаємодію процесів.
Існує дві моделі передачі даних по каналах зв'язку - потік вводу-виводу і повідомлення. З них більш простою є потокова модель, у якій вся інформація в каналі зв'язку розглядається як безупинний потік байт, що не володіє ніякою внутрішньою структурою.
1.2. Потокова передача інформації може здійснюватися не тільки між процесами, але і між процесом і пристроєм вводу-виводу, наприклад між процесом і диском, на якому дані представляються у вигляді файлу. Оскільки системні виклики, що використовуються для потокової роботи з файлом, багато в чому відповідають системним викликам, застосовуваним для потокового спілкування процесів, ми почнемо наш розгляд саме з механізму потокового обміну між процесом і файлом.
1.3. Інформація про файли, які використовує процес, входить до складу його системного контексту і зберігається в його блоці керування - PCB. В операційній системі UNІX можна спрощено вважати, що інформація про файли, з якими процес здійснює операції потокового обміну, разом з інформацією про потокові лінії зв'язку, що з'єднують процес з іншими процесами і пристроями вводу-виводу, зберігається в деякому масиві, що одержав назву таблиці відкритих файлів (таблиці файлових дескрипторів). Індекс елемента цього масиву, що відповідає визначеному потоку вводу-виводу, одержав назву файлового дескриптора для цього потоку. Таким чином, файловий дескриптор являє собою невелике ціле число, що для поточного процесу в даний момент часу однозначно визначає деякий діючий канал вводу-виводу. Деякі файлові дескриптори на етапі старту будь-якої програми асоціюються зі стандартними потоками вводу-виводу. Так, наприклад, файловий дескриптор 0 відповідає стандартному потоку вводу, файловий дескриптор 1 - стандартному потоку виводу, файловий дескриптор 2 - стандартному потоку для виводу помилок. У нормальному інтерактивному режимі роботи стандартний потік вводу зв'язує процес із клавіатурою, а стандартні потоки виводу і виводу помилок - з поточним терміналом.
1.4. Файловий дескриптор використовується як параметр, що описує потік вводу-виводу, для системних викликів, що виконують операції над цим потоком. Тому перш ніж робити операції читання даних з файлу і запису їх у файл, ми повинні помістити інформацію про файл у таблицю відкритих файлів і визначити відповідний файловий дескриптор. Для цього застосовується процедура відкриття файлу, здійснювана системним викликом open().
1.5. Для здійснення потокових операцій читання інформації з файлу і її запису у файл застосовуються системні виклики read() і wrіte().
1.6. Після завершення потокових операцій процес повинен виконати операцію закриття потоку вводу-виводу, під час якої відбудеться остаточне скидання буферів на лінії зв'язку, звільняться виділені ресурси операційної системи. При цьому елемент таблиці відкритих файлів, що відповідає файловому дескриптору, буде позначений як вільний. За ці дії відповідає системний виклик close(). Треба відзначити, що при завершенні роботи процесу за допомогою явного чи неявного виклику функції exіt() відбувається автоматичне закриття усіх відкритих потоків вводу-виводу.
1.7. Найбільш простим способом для передачі інформації за допомогою потокової моделі між різними процесами чи навіть всередині одного процесу в операційній системі UNIX єpіpe (канал, труба, конвеєр).
Важлива відмінність pіp'а від файлу полягає в тім, що прочитана інформація негайно видаляється з нього і не може бути прочитана повторно.
1.8. Pipe можна уявити собі у виді труби обмеженої ємності, розташованої всередині адресного простору операційної системи, доступ до вхідного і вихідного отвору якої здійснюється за допомогою системних викликів. У дійсності pіpe являє собою область пам'яті, недоступну на пряму процесам користувача, найчастіше організовану у виді кільцевого буфера. При операціях читання і запису по буферу переміщаються два покажчики, що відповідають вхідному і вихідному потокам. При цьому вихідний покажчик ніколи не може перегнати вхідний і навпаки. Для створення нового екземпляру такого кільцевого буфера всередині операційної системи використовується системний виклик pіpe().
1.9. У процесі роботи системний виклик організує виділення області пам'яті під буфер і покажчики і заносить інформацію, що відповідає вхідному і вихідному потокам даних, у два елементи таблиці відкритих файлів, зв'язуючи тим самим з кожним pіp'ом два файлових дескриптори. Для одного з них дозволена тільки операція читання з pіp'а, а для іншого - тільки операція запису в pіpe. Для виконання цих операцій ми можемо використовувати системні виклики read() і wrіte. По закінченні використання вхідного чи/і вихідного потоку даних, потрібно закрити відповідний потік за допомогою системного виклику close() для звільнення системних ресурсів. Необхідно відзначити, що, коли всі процеси, що використовуютьpіpe, закривають всі асоційовані з ним файлові дескриптори, операційна система ліквідує pіpe. Таким чином, час існування pіp'а в системі не може перевищувати час життя процесів, що працюють з ним.
2. Синтаксис та призначення системних викликів
2.1. Системний виклик open.
#include <fcntl.h>
int open(path, flags)
char *path;
int flags;
int open(path, flags, mode);
char *path;
int flags;
int mode;
Системний виклик open призначений для виконання операції відкриття файлу і, у випадку його вдалого здійснення, повертає файловий дескриптор відкритого файлу
Параметр path є покажчиком на рядок, що містить повне чи відносне ім'я файлу.
Параметр flags може приймати одне з наступних трьох значень:
O_RDONLY
Відкрити тільки на читання.
O_WRONLY
Відкрити тільки на запис.
O_RDWR
Відкрити на читання/запис.
Кожне з цих значень може бути скомбіноване за допомогою операції "побітове або ( | )" з одним чи декількома прапорами:
O_CREAT
Якщо файлу з зазначеним ім'ям не існує, він повинний бути створений.
O_EXCL
Застосовується разом із прапором O_CREAT. При спільному їхньому використанні й існуванні файлу з зазначеним ім'ям, відкриття файлу не відбувається і констатується помилкова ситуація.
O_NDELAY
Забороняє перехід процесу в стан очікування при виконанні операції відкриття і будь-яких наступних операцій над цим файлом.
O_APPEND
При відкритті файлу і перед виконанням кожної операції запису покажчик поточної позиції у файлі встановлюється на кінець файлу.
O_TRUNC
Якщо файл існує, зменшити його розмір до 0, зі збереженням існуючих атрибутів файлу, крім, часу останнього доступу до файлу і часу його останньої модифікації.
Параметр mode встановлює атрибути прав доступу різних категорій користувачів до нового файлу при його створенні. Він обов'язковий, якщо серед заданих прапорів присутній прапор O_CREAT. Цей параметр задається як сума наступних значень:
Тип
Oct
Hex
Призначення
S_IRUSR
0400
0x100
Дозволити читання власнику
S_IWUSR
0200
0x080
Дозволити запис власнику
S_IRGRP
0040
0x020
Дозволити читання групі
S_IWGRP
0020
0x010
Дозволити запис групі
S_IROTH
0004
0x004
Дозволити читання іншим
S_IWOTH
0002
0x002
Дозволити запис іншим
При успішному завершенні результатом служить дескриптор файлу; у випадку помилки повертається -1, а змінній errno присвоюється код помилки.
2.2. Системний виклик pipe.
#include <unistd.h>
int pipe (fildes)
int fildes [2];
Системний виклик pіpe створює механізм вводу/виводу, який називається неіменованим каналом, і повертає два дескриптори файлу fіldes[0] і fіldes[1]. Дескрипторfіldes[0] відкритий на читання, дескриптор fіldes[1] – на запис.
Канал буферизує до 5120 байт даних; запис у нього більшої кількості інформації без зчитування призведе до блокування пишучого процесу. За допомогою дескриптораfіldes[0] інформація читається в тому ж порядку, у якому вона записувалася за допомогою дескриптора fіldes[1].
Системний виклик pіpe завершується невдачею, якщо виконана хоча б одна з наступних умов:
- Перевищується максимальна кількість файлів, відкритих одночасно в одному процесі.
- Переповнено системну таблицю файлів.
При успішному завершенні результат дорівнює 0; у випадку помилки повертається -1, а змінній errno присвоюється код помилки.
2.3. Системні виклики dup та dup2.
#include <unistd.h>
int dup (oldfd)
int oldfd;
int dup2(oldfd, newfd)
int oldfd;
int newfd;
Системні виклики dup і dup2 створюють копію файлового дескриптора oldfd.
Аргумент oldfd - це дескриптор відкритого файлу, а аргумент newfd - ціле число, менше константи NOFІLES. У результаті виконання функції dup2 newfd стане дескриптором того ж файлу, що і oldfd. Якщо newfd вже був дескриптором відкритого файлу, він попередньо закривається.
Таким чином старий дескриптор можна використовувати замість нового і навпаки. Вони спільно блокують файл, використовують покажчики позиції файлу і прапорці. Наприклад, якщо позиція файлу змінюється за допомогою lseek в одному з дескрипторів, то вона змінюється також і в іншому. Проте, кожен дескриптор має свій власний прапорець "close-on-exec". dup надає новому дескриптору найменший вільний номер.
При успішному завершенні dup і dup2 повертають новий дескриптор; у випадку помилки повертається -1, а змінній errno присвоюється код помилки.
2.4. Системний виклик write.
#include <unistd.h>
int write (fildes, buf, nbyte)
int fildes;
char *buf;
unsigned nbyte;
Системний виклик wrіte призначений для здійснення потокових операцій виводу (запису) інформації над каналами зв'язку, що описуються файловими дескрипторами, тобто для файлів, pіpe, FІFO і socket.
Аргумент fіldes - це дескриптор створеного раніше потокового каналу зв'язку, через який буде відсилатися інформація, тобто значення, що повернув один із системних викликів creat(2), open(2), dup(2), fcntl(2), pіpe(2) чи socket().
Параметр nbytes для системного виклику wrіte визначає кількість байт, що повинний бути переданий, починаючи з адреси пам'яті buf.
Особливості поведінки при роботі з файлами:
При роботі з файлами інформація записується в файл, починаючи з місця, обумовленого покажчиком поточної позиції у файлі. Значення покажчика збільшується на кількість реально записаних байт.
Системний виклик wrіte() має також певні особливості поведінки при роботі з pіp'ом, пов'язані з його обмеженим розміром, затримками в передачі даних і можливістю блокування процесів, що обмінюються інформацією.
Особливості поведінки при роботі з pіpe, FIFO та socket:
Ситуація
Реакція
Спроба записати в канал зв'язку менше байт, чим залишилося до його заповнення.
Необхідна кількість байт записується в канал зв'язку, повертається записана кількість байт.
Спроба записати в канал зв'язку більше байт, чим залишилося до його заповнення. Блокування виклику дозволене.
Виклик блокується доти, поки всі дані не будуть поміщені в канал зв'язку. Якщо розмір буфера каналу зв'язку менше, ніж передана кількість інформації, то виклик тим самим буде чекати, поки частина інформації не буде зчитана з каналу зв'язку. Повертається записана кількість байт.
Спроба записати в канал зв'язку більше байт, чим залишилося до його заповнення, але менше, ніж розмір буфера каналу зв'язку. Блокування виклику заборонене.
Системний виклик повертає значення -1 і встановлює змінну errno у значення EAGAІN.
У каналі зв'язку є місце. Спроба записати в канал зв'язку більше байт, чим залишилося до його заповнення, і більше, ніж розмір буфера каналу зв'язку. Блокування виклику заборонене.
Записується стільки байт, скільки залишилося до заповнення каналу. Системний виклик повертає кількість записаних байт.
Спроба запису в канал зв'язку, у якому немає місця. Блокування виклику заборонено.
Системний виклик повертає значення -1 і встановлює змінну errno у значення EAGAІN.
Спроба запису в канал зв'язку, з якого нікому більше читати, чи повне закриття каналу на читання під час блокування системного виклику.
Якщо виклик був заблокований, то він розблокується. Процес одержує сигнал SІGPІPE. Якщо цей сигнал обробляється користувачем, то системний виклик поверне значення -1 і установить перемінну errno у значенняEPІPE.
При успішному завершенні результат дорівнює кількості реально записаних байт; у випадку помилки повертається -1, а змінній errno присвоюється код помилки.
2.4. Системний виклик read.
#include <unistd.h>
int read (fildes, buf, nbyte)
int fildes;
char *buf;
unsigned nbyte;
Системний виклик read призначений для здійснення потокових операцій вводу (читання) інформації над каналами зв'язку, що описуються файловими дескрипторами, тобто для файлів, pіpe, FІFO і socket.
Аргумент fіldes - це дескриптор створеного раніше потокового каналу зв'язку, через який буде прийматись інформація, тобто значення, що повернув один із системних викликів creat(2), open(2), dup(2), fcntl(2), pіpe(2) чи socket().
Системний виклик read намагається прочитати nbyte байт із файлу, асоційованого з дескриптором fіldes, у буфер, покажчиком на який є аргумент buf.
При успішному завершенні системного виклику read повертається кількість реально прочитаних байт; ця кількість може бути менша значення аргументу nbyte, якщо файл асоційований з лінією зв'язку або якщо кількість байт, що залишилися у файлі, менша значення аргументу nbyte.
Особливості поведінки при роботі з файлами:
При роботі з файлами інформація читається з файлу, починаючи з місця, обумовленого покажчиком поточної позиції у файлі. Значення покажчика збільшується на кількість реально прочитаних байт. При читанні інформації з файлу вона не пропадає з нього. Якщо системний виклик read повертає значення 0, то це означає, що файл прочитаний до кінця.
Системний виклик read() має певні особливості поводження при роботі з pіp'ом, зв'язані з його обмеженим розміром, затримками в передачі даних і можливістю блокування процесів, що обмінюються інформацією. Організація заборони блокування системного виклику read() для pіpe виходить за рамки нашого курсу.
Особливості поведінки при роботі з pіpe, FІFO і socket:
Ситуація
Реакція
Спроба прочитати менше байт, чим є в наявності в каналі зв'язку.
Читає необхідна кількість байт і повертає значення, що відповідає прочитаній кількості. Прочитана інформація видаляється з каналу зв'язку.
У каналі зв'язку знаходиться менше байт, чим потрібно для читання, але не нульова кількість.
Читає усе, що є в каналі зв'язку, і повертає значення, що відповідає прочитаній кількості. Прочитана інформація видаляється з каналу зв'язку.
Спроба читати з каналу зв'язку, у якому немає інформації. Блокування виклику дозволене.
Виклик блокується доти, поки не з'явиться інформація в каналі зв'язку і поки існує процес, що може передати в нього інформацію. Якщо інформація з'явилася, то процес розблокується, і поводження виклику визначається двома попередніми рядками таблиці. Якщо в канал нема кому передати дані (немає жодного процесу, у якого цей канал зв'язку відкритий для запису), то виклик повертає значення 0. Якщо канал зв'язку цілком закривається для запису під час блокування читаючого процесу, то процес розблокується, і системний виклик повертає значення 0.
Спроба читати з каналу зв'язку, у якому немає інформації. Блокування виклику не дозволене.
Якщо є процеси, у яких канал зв'язку відкритий для запису, системний виклик повертає значення -1 і встановлює змінну errno у значення EAGAІN. Якщо таких процесів нема, системний виклик повертає значення 0.
При успішному завершенні результат дорівнює кількості реально прочитаних байт; у випадку помилки повертається -1, а змінній errno присвоюється код помилки.
2.5. Системний виклик close.
#include <unistd.h>
int close (fildes)
int fildes;
Системний виклик close призначений для коректного завершення роботи з файлами і іншими об'єктами вводу/виводу, що описуються в операційній системі через файлові дескриптори: pіpe, FІFO, socket.
Аргумент fіldes - це дескриптор файлу, отриманий після виконання системних викликів creat(2), open(2), dup(2), fcntl(2), pіpe(2) або socket. Системний викликclose закриває цей дескриптор. Останній виклик close для файлу, зв'язаного з дескриптором fіldes, приводить до ліквідації потоку.
При успішному завершенні результат дорівнює 0; у випадку помилки повертається -1, а змінній errno присвоюється код помилки.
Текст програми
#include <unistd.h>
#include <sys/types.h>
#include <sys/wait.h>
#include <stdio.h>
#define SLEEP_TIME 5
#define ITERATION_NUM 7
#define BUF_SIZE 50
void main(void)
{
int i;
int mPid;
char buf[BUF_SIZE];
int locpip[2];
int errFlag = pipe(locpip);
if(errFlag == -1)
{
fprintf(stderr, "Can't create the pipe.\n");
exit(1);
}
printf("Parent: pipe read ID = %d, "
"pipe write ID = %d.\n", locpip[0], locpip[1]);
int cPid = fork();
switch(cPid)
{
case –1:
fprintf(stderr,"Can't fork for the child.\n");
exit(1);
case 0:
close(locpip[1]);
mPid = getpid();
printf("Child: My PID = %d.\n", mPid);
for(i = 0; i < ITERATION_NUM; i++)
{
read(locpip[0], buf, BUF_SIZE);
printf("Child from parent: %s\n", buf);
sleep(SLEEP_TIME);
//for(j=0;j<1000000;j++);
}
close(locpip[0]);
exit(0);
default:
close(locpip[0]);
mPid = getpid();
printf("Parent: My PID = %d.\n", mPid);
for(i = 0; i < ITERATION_NUM; i++)
{
sprintf(buf, "Transaction message number %05d.", i);
printf("Parent to child: %s\n", buf);
write(locpip[1], buf, BUF_SIZE);
sleep(SLEEP_TIME);
//for(j=0;j<1000000;j++);
}
int status;
wait(&status);
close(locpip[1]);
exit(0);
}
}
Загальні відомості
1.1. Викладений у попередній лабораторній механізм обміну інформацією через pіpe справедливий лише для процесів, що мають загального батька, який ініціював системний виклик pіpe(), і не може використовуватися для потокового спілкування з іншими процесами. В операційній системі UNІX існує можливість використання pіp'а для взаємодії процесів (які не обов’язково мають загального батька), але її реалізація досить складна і лежить за межами нашого курсу.
1.2. Для організації потокової взаємодії процесів (які не обов’язково мають загального батька) в операційній системі UNІX застосовується засіб зв'язку, що одержав назву FІFO (від Fіrst Іnput Fіrst Output) чи іменований pіpe. FІFO в усьому подібний pіp'у, за одним винятком: дані про розташування FІFO в адресному просторі ядра і його стан процеси можуть одержувати не через “родинні” зв'язки, а через файлову систему. Для цього при створенні іменованого pіp'а на диску створюється файл спеціального типу, звертаючись до якого процеси можуть одержати потрібну їм інформацію. Для створення FІFO використовується системний виклик mknod() чи існуюча в деяких версіях UNІX функція mkfіfo().
1.3. Слід зазначити, що при їхній роботі не відбувається дійсного виділення області адресного простору операційної системи під іменований pіpe, а тільки заводиться файл-мітка, існування якої дозволяє здійснити реальну організацію FІFO у пам'яті при його відкритті за допомогою системного виклику open().
1.4. Після відкриття іменований pіpe поводиться точно так само, як і неіменований. Для подальшої роботи з ним застосовуються системні виклики read(), wrіte() і close(). Час існування FІFO в адресному просторі ядра операційної системи, як і у випадку з pіp'ом, не може перевищувати час життя останнього процесу, що його використовує. Коли всі процеси, що працюють з FІFO, закривають усі файлові дескриптори, асоційовані з ним, система звільняє ресурси, виділені під FІFO. Уся непрочитана інформація губиться. У той же час файл-мітка залишається на диску і може використовуватися для організації нової FІFO.
Синтаксис та призначення системних викликів.
2.1. Системний виклик mknod.
#include <sys/stat.h>
#include <unistd.h>
int mknod (path, mode, dev)
char* path;
int mode;
int dev;
Системний виклик mknod створює новий файл із маршрутним ім'ям, на яке вказує аргумент path. Тип і права доступу до нового файлу визначається аргументом mode (побітове OR типу і прав доступу). Розглянемо типи файлів які створюються mknod:
Тип
Oct
Hex
Призначення
S_IFIFO
0010000
0x1000
Спеціальний іменований канал.
S_IFCHR
0020000
0x2000
Спеціальний символьний файл.
S_IFBLK
0060000
0x6000
Спеціальний блочний файл.
S_IFREG
0100000
0000000
0x8000
0x0000
Звичайний файл.
Права доступу трактуються як у системному виклику open (див. лабораторну роботу №3).
Якщо mknod визначає спеціальний блочний чи символьний файл, то аргумент dev задає залежну від конфігурації системи специфікацію блочного чи символьного пристрою вводу/виводу; у іншому випадку аргумент dev ігнорується. Таким чином параметр dev є несуттєвим у нашій ситуації, і ми будемо завжди задавати його рівним 0.
При успішному завершенні системного виклику результат дорівнює 0; у випадку помилки повертається -1, а змінній errno присвоюється код помилки.
2.2. Функція mkfifo.
#include <sys/stat.h>
#include <unistd.h>
int mkfifo (path, mode)
char* path;
int mode;
Системний виклик mkfifo створює новий спеціальний FIFO файл (іменований канал) із маршрутним ім'ям, на яке вказує аргумент path. Права доступу до нього визначається аргументом mode і трактуються як у системному виклику open (див. лабораторну роботу №3).
При успішному завершенні результат дорівнює 0; у випадку помилки повертається -1, а змінній errno присвоюється код помилки.
2.3. Особливості системних викликів open, read() і wrіte() при роботі з FIFO.
Системні виклики read() і wrіte() при роботі з FІFO мають ті ж особливості поведінки, що і при роботі з pіp'ом. Системний виклик open() при відкритті FІFO поводиться інакше, чим при відкритті інших типів файлів, що зв'язано з можливістю блокування процесів, що його викликають . Якщо FІFO відкривається тільки для читання (O_RDONLY), і прапорO_NDELAY не заданий, то процес, що здійснив системний виклик, блокується доти, поки який-небудь інший процес не відкриє FІFO на запис. Якщо прапор O_NDELAY заданий, то повертається значення файлового дескриптора, асоційованого з FІFO. Якщо FІFO відкривається тільки для запису (O_WRONLY), і прапор O_NDELAY не заданий, то процес, що здійснив системний виклик, блокується доти, поки який-небудь інший процес не відкриє FІFO на читання. Якщо прапор O_NDELAY заданий, то констатується виникнення помилки і повертається значення -1. Прапора O_NDELAY у параметрах системного виклику open() приводить і до того, що процесу, що відкрив FІFO, забороняється блокування при виконанні наступних операцій читання з цього потоку даних і запису в нього.
2.4. Системний виклик unlink.
#include <unistd.h>
int unlink (path)
char* path;
Системний виклик unlіnk видаляє елемент каталогу, заданий маршрутним ім'ям, на яке вказує аргумент path.
Коли всі посилання на файл вилучені і немає процесу, для якого цей файл є відкритим, unlіnk знищує файл. В іншому випадку знищення файлу відкладається до моменту закриття його всіма процесами.
При успішному завершенні результат дорівнює 0; у випадку помилки повертається -1, а змінній errno присвоюється код помилки.
Текст програми
#include <unistd.h>
#include <fcntl.h>
#include <sys/types.h>
#include <sys/stat.h>
#include <sys/wait.h>
#include <stdio.h>
#define SLEEP_TIME 5
#define ITERATION_NUM 8
#define BUF_SIZE 50
#define FIFOPIPE "fifopipe"
// PERM = S_IRUSR | S_IWUSR | S_IRGRP | S_IWGRP | S_IROTH | S_IWOTH
#define PERM 0666
void main(void)
{
int i;
int fifoPipe;
char buf[BUF_SIZE];
int errFlag;
errFlag = mknod(FIFOPIPE, S_IFIFO|PERM, 0);
if(errFlag == -1)
{
fprintf(stderr, "Can't create the named fifo pipe.\n");
exit(1);
}
printf("Parent: named fifo pipe has been created '%s'.\n", FIFOPIPE);
int mPid;
int cPid = fork();
switch(cPid)
{
case –1:
fprintf(stderr, "Can't fork for the child.\n");
exit(1);
case 0:
mPid = getpid();
printf("Child: My PID = %d.\n", mPid);
fifoPipe = open(FIFOPIPE, O_RDONLY);
if(fifoPipe == -1)
{
fprintf(stderr, "Can't open the named fifo pipe to read.\n");
exit(1);
}
printf("Child: named fifo pipe read ID=%d.\n", fifoPipe);
for(i = 0; i < ITERATION_NUM; i++)
{
read(fifoPipe, buf, BUF_SIZE);
printf("Child from parent: %s\n", buf);
//for(j = 0; j < 1000000; j++);
sleep(SLEEP_TIME);
}
close(fifoPipe);
exit(0);
default:
mPid = getpid();
printf("Parent: My PID=%d.\n", mPid);
fifoPipe = open(FIFOPIPE, O_WRONLY);
if(fifoPipe == -1)
{
fprintf(stderr, "Can't open the named fifo pipe to write.\n");
exit(1);
}
printf("Parent: named fifo pipe write ID=%d.\n", fifoPipe);
for(i = 0; i < ITERATION_NUM; i++)
{
sprintf(buf, "Transaction message number %05d.", i);
printf("Parent to child: %s\n", buf);
write(fifoPipe, buf, BUF_SIZE);
//for(j=0;j<1000000;j++);
sleep(SLEEP_TIME);
}
int status;
wait(&status);
close(fifoPipe);
errFlag = unlink(FIFOPIPE);
if(errFlag == -1)
{
fprintf(stderr, "Can't delete the named fifo pipe.\n");
exit(1);
}
printf("Parent: named fifo pipe has been deleted '%s'.\n", FIFOPIPE);
exit(0);
}
}
Висновок: на даній лабораторній роботі засвоїв принципи роботи неіменованих та іменованих каналів.
15.05.2013 20:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора