Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Вінницькій національний технічний університет
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Звіт
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти та науки України
Вінницький національний технічний університет
Інститут електроенергетики та електромеханіки
Факультет ЕМЕЕМ
Кафедра ЕСЕЕМ
Звіт
по переддипломній практиці
за спеціальністю 6.050701
на заводі “Хмільниксільмаш”
Керівник практичної роботи:
_______________ Шмаль П.П.
(підпис) (М.П.)
Керівник практичної роботи:
_______________ Вержук В.В.
(підпис) (М.П.)
Розробив студент гр. 3Есе-09б
Снігур В.М.
Вінниця 2013
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………….3
1.Відомості про підприємство та технічний прогрес…………………………..4
2.Споживання електричної енергії на підприємстві……………………………7
3.Компенсація реактивної потужності…………………………………………..8
4.Однолінійна схема підприємства……………………………………………..10
4.1 Релейний захист……………………………………………………………...11
4.2 Прилади релейного захисту…………………………………………………12
5.Енергозбереження……………………………………………………………..13
6.Охорона праці………………………………………………………………….15
2
Вступ
Актуальність теми. Однією з основних проблем економіки нашої держави в даний час є проблема споживання та економії електроенергії. В зв’язку з цим, важливе значення набуває раціоналізація енергоспоживання. При цьому ведуча роль належить інженерно – технічним робітникам, що займаються питаннями розподілу і використання електричної енергії на промислових підприємствах, транспорті і в сільському господарстві.
Спорудження електричних мереж та підстанцій систем електропостачання зв'язані з великими матеріальними затратами. Тому при проектуванні повинен проводитись детальний аналіз економічності проектних рішень та режимів роботи всіх елементів системи електропостачання.
Мета:На практиці ми повинні отримати відомості про підприємство та технічний процес, які потрібні нам для виконання бакалаврської дипломної роботи.
Задачі: 1.Відомості про підприємство та технічний прогрес
2.Споживання електричної енергії на підприємстві
3.Компенсація реактивної потужності
4.Однолінійна схема підприємства
4.1 Релейний захист
4.2 Прилади релейного захисту
5.Енергозбереження
6.Охорона праці
Об’єктом дослідження є ВАТ «Завод Хмільниксільмаш».
3
1.Відомості про підприємство та технічний прогрес
Хмільницький завод сільськогосподарських машин був створений в 1968 році на базі Хмільницького машинобудівного заводу (заснований в 1904 роцi) на пiдставi Наказу Мiнiстерства тракторного та сільськогосподарського машинобудування СРСР вiд 28 листопада 1968 року №280. Потім ВАТ «Хмiльниксiльмаш» засноване на пiдставi Наказу Мiнмашпрому України вiд 29.04.1994 р. № 675-А шляхом перетворення Хмiльницького заводу сільськогосподарських машин в акціонерне товариство «Хмiльниксiльмаш». З 1962 року спеціалісти підприємства займаються розробкою і виробництвом навісних машин для внесення мінеральних добрив. Такою підприємство освоїло виробництво агрегатів для швидкісної обробки ґрунту і борін гнучких, які обертаються, самоочищаються та навішуються на всі види навісних плугів, дискових борін, культиваторів та плоскорізів. Крім основних видів сільгоспмашин, підприємство випускає товари для широкого вжитку.Машини для внесення добрив МВД-600, МВД-1000, МВД-1500, МВД-3000 / Агрегати комбіновані швидкісні АКШ-2,5; 3,6; 5,6 / Культиватори універсальні КУН-3, КУН-5,7 / Котки-мульчувачі зубові КЗГ-7, КПЗ-10 / Агрегат комбінований дисковий АКД-3,0 / Агрегат комбінований дисковий АКД-3А з можливістю внесення РКД (рідких комплексних добрив) / Агрегат комбінований дисковий Power CUTT-4.0. Компанія безпосередньо виробляє розпушувачі та культиватори ,машини для внесення мінеральних чи хімічних добрив .
Види економічної діяльності:
Виробництво будiвельних металевих виробiв, Виробництво iнструментiв, Виробництво машин та устаткування для сiльського та лiсового господарства
Компанія експортує товари в наступні країни:
Білорусь, Молдова, Росія
4
Рисунок А.1 – Генплан ТОВ «ЗаводХмільниксільмаш»
Таблиця А.1 – Відомості про електричнінавантаженняпідприємства
№
ВузлиживленняЕП
Pн,кВт
1
Заводоуправління
12
2
Прохідна,відділ кадрів
2,5
3
Клуб
4
4
Механічний цех
140
5
Фарбувальне відділення
34
6
Столярна дільниця
2,5
7
Заготівельний цех
-
8
Енергодільниця
7,5
9
Термічне відділення
87
10
Енерго-механічний відділ
48
11
Центральний склад
2,5
12
Інструментальний цех
85
13
Столова
22
14
Ливарний цех
320
15
Компресорна станція
120
5
Рисунок А.2 – План заготівельного цеху
Таблиця А.2 – Відомості про електричнінавантаженнязаготівельного цеху
№ на плані
Назва обладнання
Pн,кВт
1
Токарно-гвинторізний верстат
17
2
Фрезерний верстат
8
3
Вертикально-свердлильний верстат
3,2
4
Вертикально-свердлильний верстат
3,2
5
Вертикально-свердлильний верстат
3,2
6
Вертикально-свердлильний верстат
3,2
7
Вертикально-свердлильний верстат
3,2
8
Вертикально-свердлильний верстат
3,2
9
Вертикально-свердлильний верстат
3,2
10
Вертикально-свердлильний верстат
3,2
11
Вертикально-свердлильний верстат
3,2
12
Прес
5
13
Прес
6
14
Прес
5,5
15
Прес
6
16
Прес
4,5
17
Ножиці гільйотинні
27
18
Ножиці гільйотинні
30
19
Ножиці гільйотинні
26
20
Ножиці гільйотинні
31
21
Ножиці гільйотинні
33
22
Фрезерно-відрізний верстат
7
23
Фрезерно-відрізний верстат
9
24
Фрезерно-відрізний верстат
7,5
25
Фрезерно-відрізний верстат
8
26
Фрезерно-відрізний верстат
9
6
2. Споживання електричної енергії на підприємстві
Споживання електричної енергії на підприємстві за 2012 рік
Зокрема:
Місяць
т.квт*год
Січень
52708
Лютий
76977
Березень
66642
Квітень
45941
Травень
25099
Червень
24794
Липень
17287
Серпень
20320
Вересень
29870
Жовтень
49940
Листопад
66391
Грудень
73674
7
3.Компенсація реактивної потужності
Компенсація реактивної потужності (КРП) є одним з важливих питань, який пов’язаний з результативним споживанням енергії. Можливості компенсації реактивної потужності допомагають підприємствам істотно знизити витрати електроенергії, а також зводять до нуля потреба в додаткових апаратах, які виробляють електроенергію. Лінії енергозбереження, як відомо, часто приходять в аварійний стан. А КРМ допомагає максимально знизити відсоток виходу з ладу і збільшує термін експлуатації обладнання.
Переваги використання конденсаторних установок для компенсації реактивної потужності:
1.невеликі, практично постійні в зоні номінальної температури навколишнього середовища, питомі втрати активної потужності конденсаторів, що не перевищують 0,5 Вт на 1 квар компенсаційної потужності, тобто не більше 0,5% (для порівняння: у синхронних компенсатори це значення досягає 10% номінальної потужності компенсатора, а в СД, що працюють в режимі перезбудження – до 7%). Використання як рогрессу ю пристроїв синхронних двигунів може призвести до негативного ефекту – витрати активної енергії на компенсацію можуть перевищити економію від зниження витрат на реактивну енергію.
2. Відсутність обертових частин; 3.Простота монтажу та експлуатації; 4. Відносно невисокі капіталовкладення; 5.Великий діапазон підбору необхідної потужності; можливість установки в будь-яких точках електромережі, безшумність роботи і т.д.
Види та способи компенсації.
Основним джерелом реактивної потужності (РП) є синхронні генератори електростанцій. Передавання РП з енергосистеми до споживачів не є раціональним, оскільки виникають додаткові втрати активної потужності у всіх елементах систем електропостачання, обумовлені завантаженням РП, та додаткові втрати в живлячих мережах. Щоб знизити ці втрати, необхідно біля споживачів встановлювати додаткові джерела РП, основними серед яких є конденсатори.
Використання конденсаторних установок.Одинична компенсація – краща там, де: потрібна компенсація потужних (понад 20 кВт) споживачів; потужність, яка споживається постійна протягом тривалого часу.
8
Групова компенсація – застосовується для випадку компенсації декількох індуктивних навантажень, які розташовані поруч і вмикаються одночасно, рогрессу ю до одного розподільного пристрою і які компенсуються однією конденсаторною батареєю.
Централізована компенсація. Для підприємств, які потребують змінної реактивної потужності постійно ввімкнені батареї конденсаторів не прийнятні, оскільки при цьому може виникнути режим недокомпенсації або перекомпенсації. У цьому випадку конденсаторна установка оснащується спеціалізованим контролером і комутаційно-захисною рогрессу ю. При відхиленні значення сosφ від рогрессу значення контролер підмикає або відмикає ступені конденсаторів. Перевага централізованої компенсації полягає в наступному: ввімкнена потужність конденсаторів відповідає спожитій в конкретний момент часу реактивній потужності без перекомпенсації або недокомпенсації.
При виборі конденсаторної установки необхідна потужність конденсаторів визначається як
Qc = P × (tgφ1 – tgφ2), де
tgφ1 – коефіцієнт потужності споживача до встановлення компенсувальних пристроїв; tgφ2 – коефіцієнт потужності після встановлення компенсувальних пристроїв (бажаний або коефіцієнт, який задає енергосистема).
Режим роботи конденсаторних установок повинен виключати можливість роботи підприємств із випереджальним коефіцієнтом потужності. У зв'язку із цим найдоцільнішим є застосування автоматичного регулювання потужності конденсаторних установок за напругою, за часом доби і за іншими параметрами.
Для розрахунку параметрів компенсаторної установки в мережі знімають характерні добові графіки навантаження і текуче значення cosφ, за якими визначають середнє значення коефіцієнта потужності за період. Знаючи фактичний і потрібний (за умовами компенсації) коефіцієнт потужності, а також споживання активної електроенергії, можна розрахувати потрібну потужність конденсаторної установки.
На заводі “Хмільниксільмаш” КРП виконується двома конденсаторними установками потужністю 140 кВар,які працюють в автоматичному режимі.Має 4 конденсаторних банки по 20 кВар,40кВар, 40кВар, 40кВар.
9
4.Однолінійна схема підприємства
Завод “Хмільниксільмаш” живиться від РЕМ лінією 110/35/10кВ
10
4.1 Релейний захист
Схеми допоміжних ланцюгів КТП всіх типів уніфікованої серії КТП забезпечують: -контроль струму в кожній фазі шаф вступних вимикачів, виконаний за допомогою трансформатора струму Таа … Тас і амперметрів РА1 … РА3, а також контроль струму в одній з фаз осередку лінії, що відходить
-контроль напруги на вводах виконаний за допомогою вольтметрів PV
-можливість обліку електроенергії на вводах і осередках фідерних ліній (за замовленням в комірці лінії, що відходить встановлюється 3 трансформатора
струму)
В схемах виконаний контроль стану силового трансформатора за допомогою вказівного реле, включеного в ланцюг датчиків температури і тиску, встановлених на трансформаторі.
Живлення кіл захисту, управління КТП з заземленою та ізольованої нейтраллю здійснюється змінним оперативним струмом. Напруга живлення оперативних ланцюгів 220 В, при цьому в підстанціях з заземленою нейтраллю на 0,4 кВ оперативні ланцюга живити безпосередньо від шин до ввідного вимикача, а в підстанціях з ізольованою нейтраллю і з заземленою, з напругою живлення відмінному від 0,4 кВ для живлення оперативних ланцюгів використовується проміжний трансформатор.Напруга живлення сигнальних ламп 24 В від понижуючого трансформатора в КТП з заземленою нейтраллю або від обмотки проміжного трансформатора в КТП з ізольованою нейтраллю. На вводі КТП і для секціонування застосовуються вимикачі з дистанційним приводом, для яких передбачено як місцеве, так і дистанційне управленія.Місцеве- за допомогою ключа управління SА1, розташованого на двері релейного відсіку, дистанційне за допомогою ключа, що знаходиться поза шафи КТП.
11
4.2 Прилади релейного захисту
Позначення
Найменування
Тип
Технічна характеристика
К-сть
Примітка
F1
Запобіжник
НПН2-60-0
6,3А
1
F2
Запобіжник
НПН2-60-0
63А
1
HLG1
Арматура
AME323221A
24В
1
HLR1
Арматура
AME32122A
24В
1
HLW1
Арматура
AME325221A
24В
1
KH2
Реле вказівне
РЗУ11-20
-5-4035;2,5А
1
KH3,KH5
Реле вказівне
РЗУ11-20
-5-4043,2208;56A
2
KV1…KV3
Реле напруги
РН-54
3
PA1…PA3
Амперметр
Э-1030
3
PV
Вольтметр
Э-8030
1
SA1
Перемикач
ПКУ-3-12
А2015
1
SA3
Перемикач
ПКУ-3-12
X6006
1
SA4
Перемикач
ПЕ-021
1
Q
Вимикач
ВА-55
334770-20
1
SF1
Вимикач
АП506-2МТ
6,3x3,5
1
SF2
Вимикач
АП506-3МТ
2,5А/3,5
1
SF3
Вимикач
АП506-2МТ
16А/3,5
1
T1
Трансфоратор
ОСМ-15
1
Taa;TAB;TAC
Трансфоратор
ТШН-066
X5
Розетка
Рш-2-0-00
6/220
1
QW1
Шкаф високовольтний
1
T1
Трансформатор силовий
1
XT1
Блок клем
1
XT2
Блок клем
1
12
5.Енергозбереження
На розвиток суб’єктів господарювання нашій країні істотне негативний вплив надає висока частка енергетичних витрат у витратах виробництва, а її промислових підприємствах становить середньому 8-12% і має стійку тенденцію до зростання у зв’язку з великим і фізичним зносом основного устаткування й значними втратами при транспортуванні енергетичних ресурсів. Однією з визначальних умов зниження витрат на промислових підприємств і підвищення економічну ефективність виробництва, у цілому є раціональне використання енергетичних ресурсів. Разом про те, енергозберігаючий шлях розвитку вітчизняної економіки можлива лише для формування і наступного реалізації програм енергозбереження на окремих підприємствах, навіщо необхідно створення відповідної методологічної й методичною бази. Відкладання реалізації енергозберігаючих заходів завдає значні економічні збитки підприємствам, і негативно віддзеркалюється в загальної екологічної безпеки й соціально-економічну ситуацію. До того ж, подальше зростання витрат в промисловості й інших галузях народного господарства супроводжується зростаючим дефіцитом фінансових ресурсів, що затримує відновлення виробничої бази підприємств у відповідність до досягненнями науково-технічного прогресу. Для запобігання фінансових втрат при формуванні сукупності енергозберігаючих заходів потрібна розробка і вдосконалення методів оцінки ефективності програм енергозбереження, які враховують багатоваріантність використання джерел інвестицій, призначених для їх реалізації. Зменшення енергетичної складової у витратах виробництва дозволить отримати додаткові кошти для забезпечення прийнятного рівня морального та фізичного зносу технологічного обладнання. Різні автори під паливно-енергетичними ресурсами (ПЕР) мають на увазі сукупність всіх природних і перетворених ресурсів, використовуваних у господарстві країни. Економісти відносять до ПЕР «природні ресурси, природні енергетичні ресурси, продукти переробки палива, горючі (паливні) побічні енергетичні ресурси, електроенергію, стиснуте повітря і доменне дуття, теплову енергію (пар та гарячу воду)» . Не викликає сумнівів, що згідно видової класифікації ПЕР слід віднести до матеріальних ресурсів, хоча в деяких виробничих процесах на підприємстві ПЕР впливає на предмет праці безпосередньо. Також слід зауважити, що частина їх використовуються і як паливо, і як сировину для переробки (наприклад, нафта). Узагальнюючи сказане вище, застосовуючи термінологію законодавчих документів, енергетичні ресурси можна підрозділити на первинні поновлювані, невідновлювані і вторинні (побічні). Зазвичай при використанні ресурсів можливий вибір одного ресурсу з декількох можливих - наприклад, застосовувати торф, газ чи мазут в котельнях. При цьому вибір конкретного ресурсу з числа можливих
13
визначається не лише специфікою виробництва, а й економічним становищем регіону, забезпеченістю його тим чи іншим видом ресурсів і деякими іншими чинниками. Слід, однак, відзначити, що такий вибір не завжди здійснюється раціонально: наприклад, регіони, що відчувають нестачу в деяких ресурсах і не планують здійснювати перехід на інші енергоресурси. Наприклад, в Республіці Татарстан основним первинним енергетичним ресурсом є природний газ, 97% якого привозиться з інших регіонів. При цьому даний регіон забезпечений власними ресурсами нафти в достатній мірі, але перехід на цей ресурс не відбувається. Причини такого нераціонального відносини слід шукати в минулому країни, коли на всій території СРСР будь-який регіон міг використовувати будь-який енергетичний ресурс, не піклуючись про місце його видобутку.
На підприємстві “Хмільниксільмаш” енергозбереження за недавній час відбулося таким чином:
1.Заміна плавильної печі ливарного цеху на індукційну
2.Заміна лампи ДРЛ на енергозберігаючі
3.Установка автоматики на нагрівальні прилади
4.Утеплення приміщень
Таким чином ці заходи зменшили витрати електричної енергії
14
6.Охорона праці
1. Загальні положення
До роботи електромонтером допускаються особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд та одержали посвідчення про наявність кваліфікаційної групи з електробезпеки.
Електромонтер, якого приймають на роботу, повинен пройти вступні інструктажі з охорони праці та по жежної безпеки, бути ознайомлений під розпис з умовами праці, правами та пільгами щодо роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці, про правила поведінки при виникненні аварій.
До початку роботи безпосередньо на робочому місці електромонтер повинен отримати первинний ін структаж з охорони праці та пожежної безпеки.
Після первинного інструктажу електромонтер повинен протягом 2-15 днів ( залежно від стажу, досвіду і характеру роботи) пройти стажування під керівництвом досвідченого, кваліфікованого електромонтера, який призначається наказом (розпорядженням) по організації.
Електромонтер повинен працювати в спецодязі: костюм бавовняний, черевики шкіряні, рукавицях комбі нованих. Крім того, на зовнішніх роботах взимку додатково -куртка і штани бавовняні на утеплювальній підкла дці, валянки.
Електромонтері, які обслуговують електроустаткування, повинні користуватися такими засобами захис ту: діелектричними рукавичками, килимами і діелектричними калошами або ботами, а також інструментами з ізольованими ручками.
Усі захисні засоби повинні мати клеймо з позначкою дати наступного іспиту та напруги, при якій потріб но користуватися цим засобом.
.1.8. Гумові захисні засоби повинні зберігатися у закритих шафах або ящиках окремо від інструменту. Необ хідно запобігати впливу мастил, бензину й інших речовин, що руйнують гуму. Гумові захисні засоби перед їх застосуванням повинні бути оглянуті та очищені від бруду, а при зволоженні поверхні їх треба ретельно витертиі висушити. [ ' '
1.9. Забороняється застосовувати засоби, які мають проколи і тріщини.
1.10. Електромонтеру забороняється користуватися захисними засобами, які не пройшли встановлених ви пробовувань, а також такими, у яких минув строк чергового випробування.
Періодичні випробування захисних засобів проводяться в такі строки:
1 раз в 2 роки - ізолюючі кліщі для установок з постійним черговим персоналом;
1 раз на 6 місяців - діелектричні рукавиці;
1 раз на рік - діелектричні калоші;
1 раз на 3 роки - ізолюючі підставки (огляд).
Усі монтажні і ремонтні роботи на електричних мережах і пристроях ( або поблизу від них), а також ро боти по приєднанню і роз "єднанню проводів електромонтер повинні виконувати за умови знятої напруги.
Заміну перегорілих запобіжників електромонтери повинні виконувати при знятій напрузі.
Забороняється встановлювати або замінювати під напругою електричні лампи.
Електромонтер при ремонті і обслуговуванню електроустаткування повинен застосовувати ручні пере носні світильники.
Для переносних світильників при ремонті електрообладнання напруга повинна бути не вище 42 В, а в особливо небезпечних місцях (шахти, колодязі, металеві резервуари, котли)-не перевищувати 12В.
Забороняється використовувати стаціонарні світильники замість ручних переносних.
Штепсельні вилки, що застосовуються у мережах з напругою 12 і 42 В, забороняється використовувати у мережах з великою номінальною напругою.
1.18. електроінструмент, переносні лампи, понижуючі трансформатори електромонтер повинен перевіряті. раз на місяць на відсутність замикання на корпус, на цілісність заземляючого проводу, справність ізоляції жив лячих проводів.
1.19. Електромонтер повинен включати у мережу електродвигуни, електроінструменти, прилади електрично го освітлення за допомогою призначених для цього апаратів і приладів ( кнопок, рубильників, вимикачів автома тичних, пускачів магнітних)..
1.20. Забороняється вмикати електродвигуни, електроінструмент та прилади електричного освітлення до еле ктромережі шляхом скручування проводів.
2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ
Електромонтер перед початком роботи повинен надіти спецодяг і при потребі спеціальне взуття та засоби індивідуального захист}', перевіривши сірок їх користування.
Перевірити справність електрообладнання, стан ізолюючих підставок, решіток, пускових приладів, зазе млення та ін.
Перевірити справність ручного інструменту:
держаки кусачок і плоскогубців повинні бути ізольовані;
робоча частина викрутки має бути правильно заточена, а держак міцно насаджений та ізольований;
гайкові ключі мають бути справні і відповідати розміру гайок.
Забороняється застосовувати прокладки та подовжувати ключі трубами.
Ручний інструмент слід зберігати в переносному ящику або спеціальній сумці для інструменту.
Одержати завдання -наряд або усне розпорядження на наступну роботу. Усне розпорядження на наступ ну роботу необхідно записати в оперативний журнал.
При цьому зазначається, хто дав розпорядження, місце і найменування роботи, строк її виконання. Проглянути записи в журналі про несправності, порушення охорони праці за попередню зміну(день).
Переконатися у справності вмикаючих і вимикаючих приладів, сигналізації та блокувань.
Перевірити справність освітлювальних приладів, електропроводки та світильників, ламп. Відрегулювати місцеве освітлення так, щоб робоча зона була досить освітлена, а світло не сліпило очі.
Для підготовки робочого місця при роботах з частковим або повним зняттям напруги необхідно викону вати такі технічні заходи:
провести необхідні відключення та вжити заходів, що перешкоджають подачі напруги до місця роботи вна слідок помилкового або довільного включення комутаційної апаратури (встановити механічний запір приводів вимикачів, рубильників та роз'єднувачів, ізоляційні прокладки в рубильниках:
вивісити плакат "Не включати - працюють люди", "Не включати - робота на лінії, "Не відкривати - працю ють люди", а при потребі встановити загородження;
приєднати переносні заземлення до заземлюючого пристрою;
перевірити відсутність напруги на струмоведучих частинах, на яких повинно бути накладене заземлення;
накласти заземлення на струмоведучі частини (безпосередньо після перевірки відсутності напруги), ввімк нути заземляючи ножі або, якщо їх немає, накласти переносне заземлення;
обгородити робоче місце і вивісити плакати: "Стій - висока напруга!", "Не влізай -уб'є!", "Працювати тут";
при потребі обгороджувати струмоведучі частини, що залишилися під напругою.
Перевірити покажчиком напруги або переносним вольтметром відсутність напруги в електроустановках до 1000 В.
Перевірити справність покажчика напруги на відсутність напруги. При цьому користуватися діелектри чними рукавицями.
Перевірити наявність заземлення електроустановок при напрузі 500 В і вище ( змінного і постійного струму - у всіх випадках) корпусів електрообладнання, встановлених у приміщеннях з підвищеною небезпекою, в особливо небезпечних і в зовнішніх установках з номінальною напругою вище 42 В змінного струму і 110 В постійного струму, а також встановленого у вибухонебезпечних приміщеннях.
В електроустановках, конструкція яких така, що накладання заземлення небезпечне або неможливе (на приклад, у деяких розподільних ящиках, контрольне -розподільчих пристроях окремих типів тощо), при підго товці робочого місця необхідно вжити таких заходів охорони праці:
замикати на замок привід роз'єднувача;
обгородження ножів або верхніх-контактів роз'єднувачів виконувати гумовими ковпаками або жорсткими накладками з ізоляційного матеріалу.
2.14. До частини, які підлягають заземленню, належать:
корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників;
приводи електричних апаратів;
вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;
каркаси розподільних щитів, щитів управління, щитів і шаф;
металеві конструкції розподільних пристроїв; металеві кабельні конструкції;
металеві корпуси кабельних муфт;
металеві оболонки та броня контрольних і силових кабелів:
металеві оболонки проводів;
стальні труби електропроводки та інші конструкції, зв'язані з встановленням електрообладнанню:
- металеві корпуси пересувних і переносних електроприймачів.
Необхідно постійно стежити за надійністю приєднання та справністю заземлюючого пристрою.
Забороняється використовувати для заземлення будь-які провідники, не призначені для цієї мети, а та кож приєднувати скруткою заземлення.
При веденні робіт на відключеній частині електроустановки заземлення накладається на струмоведучі частини фаз з усіх боків, звідки може бути подана напруга, включаючи і зворотну трансформацію.
Накладати заземлення треба безпосередньо після перевірки відсутності напруги.
При користуванні переносними заземленнями перед їх перевіркою на відсутність напруги вони позинні бути розміщені біля місць накладання заземлення і приєднані до затискача "земля".
Затискачі переносного заземлення необхідно накладати в діелектричних рукавицях на заземлюванні струмоведучі частини за допомогою штанги з ізоляційного матеріалу.
Закріплювати затискачі дозволяється цією ж штангою або безпосередньо руками, але при цьому необ хідно обов'язково користуватися діелектричними рукавицями.
Зняття переносного заземлення із застосуванням штанг та діелектричних рукавиць необхідно проводити зворотним порядком, тобто спочатку зняти його з струмоведучих частин, а потім від'єднати від заземлюючого пристрою.
Накладення і зняття переносних заземлень в установках напругою вище 1000 В повинні проводити 2 електромонтерів з кваліфікаційною групою не нижче 4, які ознайомлені із схемою електроустановки.
Приступаючи до роботи на стовпі, необхідно прив'язатись до нього запобіжним поясом і працювати, стоячи на обох ногах. Забороняється влізати на опору та злазити з неї без кігтів. Зазначені роботи виконують не менш як двоє електромонтерів.
3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ШД ЧАС РОБОТИ
3.1. Дозволяється ведення робіт без зняття напруги в електроустановках напругою 500 В і нижче. Ці роботи повинні виконувати не менш як 2 електромонтері. При цьому необхідно:
працювати в діелектричних калошах або стоячи на ізолюючій основі (ізолюючій підставці);
користуватись інструментом з ізольованими держаками (у викруток, крім того, повинен бути ізольований стержень). При відсутності такого інструменту необхідно застосовувати діелектричні рукавиці;
обгородити сусідні струмоведучі частини під напругою, до яких можливий випадковий дотик ізолюючими накладками (гумовими матами, електрокартоном та ін.);
працювати з опущеними і застебнутими біля кистей рук рукавами одягу та в головному уборі.
3.2.При веденні робіт на струмоведучих частинах, які знаходяться під напругою, за допомогою основних за хисних ізолюючих засобів( оперативні та вимірювальні штанги, покажчики напруги, ізолюючі та струмовимірювальні кліщі) необхідно:
користуватися тільки сухими ізолюючими засобами злепошкодженими лаковим покриттям;
тримати ізолюючі засоби за держаки-захвати не далі обмежувального кільця;
розміщувати ізолюючі засоби так, щоб не виникала небезпека перекриття по поверхні ізоляції між струмо-ведучими частинами 2 фаз або на землю.
Забороняється при роботі під напругою застосування ножівок, напилків і металевих метрів.
Замінювати плавкі вставки запобіжників при наявності рубильника слід при знятій напрузі, при немож ливості зняття напруги (наприклад, на групових щитах, зборках) заміна плавких вставок запобіжників допуска ється під напругою, але із зняттям навантаження;
остання вимога не стосується запобіжників із закритими плавкими вставками.
Замінювати плавкі вставки запобіжників під напругою електромонтер повинен у захисних окулярах та діелектричних рукавичках, користуючись ізолюючими кліщами.
Замінювати плавкі вставки запобіжників може електромонтер із кваліфікацією не нижче 3 групи, а при заміні на висоті з приставних драбин.
Включення і відключення, які проводяться на розподільних щитах, у внутріцехових і зовнішніх мережах з приставних драбин і риштувань, а також там, де ці операції через місцеві умови утруднені, повинні виконувати двоє електромонтерів, з яких один повинен мати кваліфікаційну групу не нижче третьої.
При виявленні замикання на землю забороняється наближатись до місця замикання на відстань менш як 4-5 м у закритих і менш як 8-10 у відкритих розподільчих пристроях.
3.9.Щоб не допустити трансформації напруги з низької сторони на високу, необхідно вимкнути вимірюва льні трансформатори низької сторони.
3.10.При виявленні несправностей в електричних-пристроях (іскріння, спалахів, пошкодження ізоляції елек тропроводів, кабелів ' <- .). а також про залишені не обгородженим П струмоведучі частини еле:-ггро-монтер повинен повідомити майстра.
3.11. У небезпечних шодо пожежі приміщення усіх класів необхідно застосувати:
електропроводки тільки залишені 9наприклад, проводом марки ВРГ, кабелем або проводом ПР та ПВ у сті _ льних трубках);
переносні світильники тільки закритого виконання. Скляний ковпак має бути захищений сталевою сіткою.
3.12. Освітлювальна арматура (скляні ковпаки, рефлектори, металеві частини тощо) і лампи всіх видів освіт лення слід очищати у строки:
4 рази на місяць - у приміщеннях із значними виробничими виділеннями пилу;
2 рази на місяць у приміщеннях із незначними виробничими виділеннями пилу;.
2 рази на рік - у зовнішніх установках,
3.13. Забороняється під час роботи у вибухонебезпечних установках:
ремонтувати електрообладнання та мережі, що перебувають під напругою;
експлуатувати електрообладнання при несправному блокуванні кришок апаратів;
включати електроустановку, що автоматично відключилася, не з'ясувавши і не усунувши причин її відклю чення;
перевантажувати понад номінальні параметри вибухозахищене електрообладнання, проводи і кабелі;
підключати до джерел живлення іскробезпечних приладів інші апарати і кола, які не входять у комплект цього приладу;
залишати навстіж відчинені двері приміщень і тамбурів, які відокремлюють вибухонебезпечні приміщення від інших приміщень;
заміняти перегорілі електричні лампи у вибухонебезпечних світильниках іншими видами ламп або лампами більшої потужності, ніж ті, на які розрахований світильник;
заміняти захист( теплові елементи, запобіжники, розчіплювані) електрообладнання іншими видами захисту або захистом з іншими номінальними параметрами, на які це електрообладнання не розраховане;
експлуатувати електрообладнання із заниженим рівнем масла.
3.14.При роботі на висоті, на стовпах повітряної лінії електропередачі або з драбин чи риштувань, що прово дяться при відключенні напруги, необхідно переконатись у відсутності напруги на лінії, а також у міцності сто впа.
3.15.При роботі на драбинах слід користуватись легким і міцними переносними драбинами і стрем'янками. Східці мають бути прямокутні, врізані. Забороняється застосовувати драбини, збиті цвяхами, без врізаних схід ців і без стяжки тятив болтами, а також без гострих металевих шипів (при роботі на м'яких підлогах) та гумових наконечників( при роботі на твердих підлогах).
3.16.Драбина не повинна прогинатись гіід вагою електромонтера. Розсувні драбини мають бути міцно з'єдна ні між собою гаками, що не допускають довільного розсування під час роботи.
3.17.Драбини, приставлені до трубопроводів, повинні мати на верхніх кінцях спеціальні гаки для захвата за трубу.
3.18.Забороняється для підставок використовувати випадкові предмети (ящики, бочки тощо). Необхідно ко ристуватись підставками типової конструкції.
3.19.При роботі з ручним інструментом не можна класти його на електропроводи та електрообладнання.
4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ
По закінченню роботи електромонтер повинен прибрати інструмент, прилади, пристрої.
Забороняється знімати плакати, заземлення та обгородження без дозволу керівника робіт.
Зняти спецодяг, захисні засоби і пристрої, очистити від пилу та іншого бруду і віднести у відведене для зберігання місце:
4.4. Вимити обличчя і руки водою з милом.
4.5. При передачі зміни повідомити змінника та керівника про всі помічені недоліки та прийняті заходи по їх усуненню.
5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ.
При виявленні несправностей в електричних пристроях (іскрінні, спалаху, пошкодженні ізоляції електро-дротів, кабелів та інших) а також про залишені неогородженими струмопровідкі частини або не заізольовані кі нці дротів необхідно повідомити майстру.
Необхідно негайно вимкнути струм в разі:
поломка будь-якої деталі, при виявленні несправності в роботі механізмів електрообладнання;
травми будь-якого з обслуговуючого персоналу;
пожежі в зоні роботи.
21.05.2013 12:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора