Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Аналіз каналів витоку акустичної інформації
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Методи та засоби технічного захисту інформаціЇ
Група:
БІ-31
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
/
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни:
«Методи та засоби технічного захисту інформації»
на тему:
«Аналіз каналів витоку акустичної інформації»
Зміст
Анотація.............................................................................................................2
Вступ...................................................................................................................3
Акустична інформація......................................................................................4
Витік інформації................................................................................................6
Технічний канал витоку акустичної інформації............................................9
Класифікація технічних каналів витоку акустичної інформації................10
Прямий акустичний (повітряний) технічний канал витоку акустичної інформації...................................................................................................11
Віброакустичний (вібраційний) технічний канал витоку акустичної інформації...................................................................................................22
Акустооптичний (лазерний) технічний канал витоку акустичної інформації...................................................................................................26
Параметричний (акустоелектричний і акустоелектромагнітний) технічний канал витоку акустичної інформації...........................................................28
Акустоелектричний технічний канал витоку акустичної інформації............29
Акусто-електромагнітний технічний канал витоку акустичної інформації....31
Висновок..........................................................................................................34
Список літератури...........................................................................................36
Анотація
У даній курсовій роботі розглядаються основні канали витоку акустичної інформації, а саме: прямі акустичні (повітряні) канали витоку, віброакустичні (вібраційні) канали витоку, акустооптичні (лазерні) канали витоку і параметричні канали витоку. Для кожного із представлених вище каналів витоку вказано як формується сам канал витоку і середовище поширення акустичної інформації. Наведені приклади приладів і способів, за допомогою яких відбувається викрадення акустичної інформації.
Annotation
In this course work considered main channels of acoustic information leakage, namely: direct acoustic (air) leak channels, vibroacoustic (vibrating) channels leakage, acoustooptic (laser) channels leakage and parametric channels leakage. For each presented with the above leak channels listed as the leakage channel is formed and the environment spread of acoustic information. Presented examples of devices and methods by which acoustic information is stolen.
Вступ
«Хто володіє інформацією, той володіє світом», – сказав колись Уїнстон Черчілль. Дійсно, інформація у сучасному світі – це стратегічний ресурс, для людини вона стала не тільки джерелом знань, а й джерелом влади. Інформація може бути представлена у різній формі і на різних фізичних носіях.
Основними формами представлення інформації є: документальна, акустична(мовна) і телекомунікаційна. Документальна інформація – це інформація, яка міститься у графічному, буквено-цифровому вигляді на папері чи у електронному вигляді на магнітних і інших носіях. Акустична інформація – це інформація, що виникає у процесі проведення розмови у приміщенні чи при роботі систем звукопідсилення і звуковідтворення при прослуховуванні аудіозаписів. Телекомунікаційна інформація – це інформація, яка циркулює в технічних засобах обробки і збереження інформації, а також у каналах зв’язку при їх передачі. Ні для кого не секрет, що інформація коштує дорого, а у деяких випадках - навіть занадто дорого. Така велика чінність інформації призвела до підвищення активності з боку зловмисників, які спеціалізуються на викраденні інформації, яка є важливою в економічному і політичному сенсі. Спотворення інформації чи її витік може призвести до серйозних наслідків. Отже, надійне збереження інформації та її захист від зловмисників є актуальною проблемою. З розвитком новітніх технологій з’явилося чимало методів не тільки захисту інформації, а і її викрадення з певною ціллю.
На сьогоднішній день існує безліч технічних каналів витоку інформації, різновидом одного з яких є акустичний канал витоку інформації, що підрозділяються на прямі акустичні (повітряні) канали витоку, віброакустичні (вібраційні) канали витоку, акустооптичні (лазерні) канали витоку і параметричні канали витоку.
Акустична інформація
Під акустичною інформацією звичайно розуміється інформація, носіями якої є акустичні сигнали. У випадку, якщо джерелом інформації є людська мова, акус-тична інформація називається мовною.
Первинними джерелами акустичних сигналів є механічні коливальні системи, наприклад органи мовлення людини, а вторинними - перетворювачі різних типів, наприклад, гучномовці.
Акустичні сигнали являють собою поздовжні механічні хвилі. Вони випускаються джерелом – тілом, що перебуває у коливальному русі - і поши-рюються у твердих тілах, рідинах і газах у вигляді акустичних коливань (хвиль), тобто коливальних рухів частинок середовища під дією різних збурень. Простір, в якому відбувається поширення акустичних коливань, називають акустичним полем, напрям поширення акустичних коливань - акустичним променем.
Звуком називаються механічні коливання частинок пружного середовища (повітря, води, металу і т.д.), які сприймаються органом слуху. Звукові відчуття викликаються коливаннями середовища, що відбуваються в діапазоні частот від 16 до 20000 Гц.
Поширення звуку в просторі здійснюється звуковими хвилями. Пружними або механічними хвилями називаються механічні деформації, що поширюються в пружному середовищі. Тіла, які, впливаючи на середовище, викликають ці деформації, називаються джерелами хвиль. Поширення пружних хвиль в середовищі не пов'язано з перенесенням речовини. У необмеженому середовищі поширення пружних хвиль призводить до залучення у вимушені коливання все більш і більш віддалених від джерела хвиль частин середовища.
Пружна хвиля є поздовжньою і пов'язана з об'ємною деформацією пружного середовища, внаслідок чого може поширюватися в будь-якому середовищі - твердому, рідкому і газоподібному.
Залежно від форми акустичних коливань розрізняють прості (тональні) складні сигнали. Простий(тональний) - це сигнал, що викликається коливанням, яке відбуваються за синусоїдальним законом. Складний сигнал включає цілий спектр гармонійних складових. Мовний сигнал є складним акустичним сигналом у діапазоні частот від 200-300Гц до 4-6 кГц.[1]
Мова може бути охарактеризована трьома групами характеристик:
Смислова сторона мови - характеризує зміст тих понять, які передаються за її допомогою;
Фонетичні характеристики мови - дані, що характеризують мова з точки зору її звукового складу. Основний фонетичної характеристикою звукового складу є частота зустрічальності в мові різних звуків і їх сполучень;
Фізичні характеристики - величини та залежності, що характеризують мова як акустичний сигнал.
Крім того, що звуки мови, об'єднуючись у певні фонетичні комбінації, утворюють деякі смислові елементи, вони також розрізняються і суто фізичними параметрами: потужністю, звуковим тиском, частотним спектром, тривалістю звучання.
Перехоплення мовної інформації засобами акустичної розвідки здійснюється на тлі природних шумів (табл. 1). Процес сприйняття мовлення в шумі супроводжується втратами складових елементів мовного повідомлення. Зрозумілість мовного повідомлення характеризується кількістю правильно прийнятих слів, що відображають якісну область зрозумілості, яка виражена в категоріях детальності довідки про перехопленій розмові, яка складається "зловмисником" (особою, що здійснює перехоплення інформації).
Таблиця 1
Середній рівень акустичних шумів
Найменування об'єкта
Рівень шуму, дБ
Вулиця з інтенсивним рухом
60
Вулиця із середнім рухом
55
Вулиця без руху автомобілів
35
Сільська місцевість
35
Кімната галаслива
55 - 65
Кімната тиха
35 - 40
Порожній кабінет
30 - 35
Коридори
45 - 50
Для кількісної оцінки якості перехопленої мовної інформації найбільш часто використовують показник - словесна розбірливість мовлення “W”, під якою розуміється відносна кількість (у відсотках) правильно понятих слів. З практичних міркувань може бути встановлена деяка шкала оцінок якості перехопленого розмови:
Перехоплена мовна інформація містить кількість правильно понятих слів, яка є достатньою для скласти зміст перехопленої розмови.
Перехоплена мовна інформація містить кількість правильно понятих слів, яка є достатньою лише складання короткої довідки-анотації, що відображає предмет, проблему, мету і загальний зміст перехопленого розмови.
Перехоплена мовна інформація містить окремі правильно зрозумілі слова, що дозволяють встановити предмет розмови.
При прослуховуванні фонограми перехопленої розмови не можна встановити предмет розмови.
Практичний досвід показує, що складання докладної довідки про зміст перехопленої розмови неможливо при словесній розбірливості менше 60 - 70,%, а короткої довідки-анотації - при словесній розбірливості менше 40 - 60%. При словесній розбірливості менше 20 - 40% значно ускладнено встановлення навіть предмета ведеться размови, а при словесної розбірливості менше 10 - 20% це практично неможливо навіть при використанні сучасних методів шумоочистки.[3]
Коли в повітрі поширюється акустична хвиля, її частинки утворюють пружну хвилю і набувають коливального руху, поширюючись на всі боки, якщо на їх шляху немає перешкод. В умовах приміщень чи інших обмежених просторів на шляху звукових хвиль виникає безліч перешкод, на які хвилі чинть змінний тиск (двері, вікна, стіни, стелі, підлоги тощо), приводячи їх у коливальний рух. Цей вплив звукових хвиль і є причиною утворення акустичного каналу витоку інформації.[2]
Витік інформації
Витік інформації в загальному вигляді можна розглядати як неправомірний вихід конфіденційних відомостей за межі організації або кола осіб, котрим ці відомості були довірені. Витік інформації по своїй сутності завжди припускає протиправне (таємне або явне, усвідомлене або випадкове) оволодіння конфіденційною інформацією, незалежно від того, яким шляхом це досягається.
Витік інформації, що охороняється може відбутися при наявності ряду обставин. Якщо є зловмисник, що такою інформацією цікавиться і витрачає певні сили і засоби для її одержання. І якщо є умови, при яких він може розраховувати на оволодіння інформацією (затративши на це менше сил, ніж якби він добував її самостійно).
Що стосується причин і умов витоку інформації, то вони, при усіх своїх розходженнях, мають багато загального.
Причини пов’язані, як правило, із недосконалістю норм по зберіганню секретної інформації, а також із порушенням цих норм, порушення правил поводження з відповідними документами, технічними засобами, зразками продукції й інших матеріалів, що містять конфіденційну інформацію, може призвести до її витоку.
Умови, включають різноманітні чинники і обставини, що виникають в процесі наукової, виробничої, рекламної, видавничої, звітної, інформаційної та іншої діяльності підприємства (організації) і створюють передумови для витоку інформації. До таких чинників і обставин можуть, наприклад, відноситися:
недостатнє знання робітниками підприємства правил захисти інформації і нерозуміння (або недорозуміння) необхідності їхнього ретельного дотримання;
використання неатестованих технічних засобів опрацювання конфіденцій- ної інформації;
слабкий контроль за дотриманням правил захисту інформації правовими, організаційними й інженерно-технічними заходами;
плинність кадрів, у тому числі володіючих секретними відомостями.
Таким чином, велика частина причин і умов, що створюють передумови і можливість витоку конфіденційної інформації, виникають через недоробки керівників підприємств і організацій а також їхніх співробітників. Крім того, витокові інформації сприяють:
стихійні лиха (шторм, ураган, смерч, землетрус, повінь);
несприятливі погодні умови (гроза, дощ, сніг);
катастрофи (пожежа, вибухи);
несправності, відмови, аварії технічних засобів і устаткування.
Що є основою витоку інформації?
Відомо, що інформація передається або енергією, або речовиною. Але ні передана енергія, ні послана речовина самі по собі ніякого значення не мають, вони служать лише носіями інформації.
Базуючись на цьому, можна сказати, що по фізичній природі можливі такі шляхи передачі інформації:
світлові промені;
звукові хвилі;
електромагнітні хвилі;
матеріали і речовини.
Іншої можливості для переносу інформації в природі не існує.
Використовуючи у своїх інтересах ті або інші фізичні поля, людина створює визначену систему передачі інформації один одному. Такі системи прийнято називати системами зв’язку. Будь-яка система зв’язку складається з джерела інформації, передавача, каналу передачі інформації, приймача й одержувача інформації. Ці системи використовуються в повсякденній практиці у відповідності зі своїм призначенням і є офіційними засобами передачі інформації.
Відомо, що будь-який сигнал, будь це світло вогнища, телеграма, написаний текст і т.д., несе якісь відомості або повідомлення. Одним словом – інформацію. Таким чином, сигнал є засіб передачі інформації.
Будь-який переданий сигнал переноситься або енергією, або речовиною. Це або акустична хвиля (звук), або електромагнітні випромінювання (світло, радіохвиля), або лист паперу (написаний текст). Але ні передана енергія, ні послана речовина, як уже говорилося, самі по собі ніякого значення не мають, вони служать лише носіями інформації. Пошарпана книжка, якщо в ній немає вирваних сторінок, несе рівно стільки ж інформації, скільки така ж нова. Отже, потужність сигналу, так само як і вага носія, ніяк не можуть служити мірою цінності інформації, що переноситься сигналом.
Джерело інформації виробляє повідомлення (звукові коливання, текст документа у виді відбитої світлової енергії, зображення предмета і т.д.). У джерелі сигналу (перетворювачі) ці повідомлення перетворяться в сигнали (електричні, звукові, світлові і т.д.), що мають форму, зручну для передачі по каналі зв’язку. Призначення каналу зв’язку – передача сигналу з однієї точки простору в іншу без спотворення.
У приймачі, із сигналом відбуваються перетворення, зумовлені тим, що здійснювалися в джерелі сигналу, а також ті, що необхідних для усунення спотворень, наведених перешкодами і засобами каналу.
Розглянуту систему називають системою зв’язку. Частина системи зв’язку, що складається з джерела сигналу, середовища і приймача сигналу, що служить лише для передачі (переносу) інформації, називають каналом передачі інформації.[10]
Технічний канал витоку акустичної інформації.
Для обговорення інформації обмеженого доступу (нарад, обговорень, конференцій, переговорів і т.п.) використовуються спеціальні приміщення (службові кабінети, актові зали, конференц-зали і т.д.), які називаються виділеними приміщеннями (ВП). Для запобігання перехоплення інформації з даних приміщень, як правило, використовуються спеціальні засоби захисту, тому виділені приміщення ще називають захищеними приміщеннями (ЗП). У виділених приміщеннях, так само як і на об’єктах технічних засобів передачі, обробки, зберігання і відображення інформації (ТЗПІ), встановлюються допоміжні технічні засоби і системи (ДТЗС).
Виділені приміщення розташовуються в межах контрольованої зони (КЗ), під якою розуміється територія, у якій виключена поява осіб і транспортних засобів, що не мають постійних чи тимчасових перепусток. Межею контрольованої зони може бути периметр території організації, що охороняється або огороджувальні конструкції будівлі або частина будівлі, яка охороняються. У деяких випадках кордоном контрольованої зони можуть бути огороджувальні конструкції (стіни, підлога, стеля) приміщення. В окремих випадках на період проведення закритого заходу контрольована зона тимчасово може встановлюватися більшою, ніж територія підприємства, що охороняється. При цьому повинні прийматися організаційно-режимні та технічні заходи, що виключають або істотно ускладнюють можливість перехоплення інформації в цій зоні.
Під технічним каналом витоку інформації розуміють сукупність об’єута розвідки, технічного засобі розвідки, за допомогою якого добувається інформація про цей об’єкт, і фізичного середовища, у якому поширюється інформаційний сигнал.
Джерелом утворення акустичного каналу витоку інформації є вібруючі, тіла і механізми, що коливаються, такі як голосові зв'язки людини, рухомі елементи машин, телефонні апарати, звукопідсилювальні системи і т.д.
Акустичні канали витоку інформації утворюються за рахунок:
Поширення акустичних коливань у вільному повітряному просторі;
Дії звукових коливань на елементи і конструкції будівель;
Впливу звукових коливань на технічні засоби обробки інформації.
Механічні коливання стін, перекриттів, трубопроводів, що виникають в одному місці від впливу на них джерел звуку, передаються по будівельних конструкціях на значні відстані, майже не затухаючи, не ослаблюючи, і випромінюються в повітря як звук. Небезпека такого акустичного каналу витоку інформації, по елементам будувлі, полягає у великій і неконтрольованій зоні поширення звукових хвиль, перетворених у пружні поздовжні хвилі в стінах і перекриттях, що дозволяє прослуховувати розмови на значних відстанях.
Ще один канал витоку акустичної інформації утворюють системи повітряної вентиляції приміщень, різні витяжні системи та системи подачі чистого повітря. Можливість утворення таких каналів визначаються конструктивними особливостями повітроводів та акустичними характеристиками їх елементів: засувок, переходів, та ін.[11]
Класифікація технічних каналів витоку акустичної інформації
В залежності від фізичної природи виникнення інформаційних сигналів, середовища їх поширення технічні канали витоку акустичної (мовної) інформації можна розділити на:
Прямий акустичний (повітряний) технічний канал витоку;
Віброакустичний (вібраційний) технічний канал витоку;
Акустооптичний (лазерний) технічний канал витоку;
Параметричний (акустоелектричний і акустоелектромагнітний) техніч- ний канал витоку;[11]
Прямий акустичний (повітряний) технічний канал витоку акустичної інформації
У прямих акустичних (повітряних) технічних каналах витоку інформації середовищем поширення акустичних сигналів є повітря. Як датчики засобів розвідки використовуються високочутливі мікрофони, які перетворюють акустичний сигнал в електричний (Мал. 1).
/
Мал. 1. Схема прямого акустичного технічного каналу витоку інформації
У апаратурі акустичної розвідки використовуються мікрофони різних типів з чутливістю 30 - 50 мВ/Па, що забезпечують реєстрацію розмови середньої гучності на відстані до 10 - 15 м від джерела розмови. При цьому частотний діапазон складає в основному від 50 - 100 Гц до 6 - 15 кГц.
Перехоплення акустичної (мовної) інформації з приміщень за допомогою даного каналу може здійснюватися:
За допомогою портативних пристроїв звукозапису, приховано становлених у приміщенні;
За допомогою електронних пристроїв перехоплення інформації (закладних пристроїв) з датчиками мікрофонного типу (перетворювачами акустичних сигналів, що розповсюджуються в повітряному середовищі), приховано встановлених у приміщенні, що передають інформацію по радіоканалі, оптичному каналі, електромережі 220 В, телефонній лінії, з'єднувальним лініям ДТЗС і спеціально прокладених кабелях;
За допомогою спрямованих мікрофонів, розміщених в сусідніх будівлях і транспортних засобах, які перебувають за межами контрольованої зони;
Без застосування технічних засобів (через недостатню звукоізоляцію огород- жувальних конструкцій певних приміщень та їх інженерно-технічних систем) сторонніми особами (відвідувачами чи технічним персоналом), при їх перебуванні в коридорах чи сусідніх приміщеннях.[2]
Використання тих чи інших засобів акустичної розвідки визначається можливістю доступу в приміщення сторонніх осіб. У тому випадку, якщо є постійний неконтрольований доступ до приміщення, в ньому заздалегідь можуть бути встановлені мініатюрні мікрофони, з’єднувальні лінії яких виводяться в спеціальні приміщення, де встановлюється реєструюча або передавальна апаратура. Причому довжина з'єднувального кабелю може досягати 5000 м. Такі системи перехоплення акустичної інформації часто називають проводовими системами (Мал. 2).
/
Мал.2 Перехоплення мовної інформації за допомогою проводової мікрофонної системи
Щоб мікрофони не були виявлені, вони виготовляються у дуже малих розмірах (діаметр менше 2,5 мм) і маскуються під предмети інтер'єру приміщень. Сучасні технології дозволяють виготовляти субмініатюрні мікрофони, які легко встановити за шторою, у віконній рамі або в рамі картини.
Для підвищення якості перехоплених розмов мікрофони встановлюються, як правило, поблизу місць можливого ведення розмов, наприклад, у столі в кімнаті для ведення переговорів.
Реєструюча або передавальна апаратура встановлюється, як правило, в місцях, доступ до яких обмежений. В якості реєструючої апаратури використовуються цифрові магнітофони з тривалим часом безперервного запису (від 60 до 300 годин і більше). Для підвищення якості і забезпечення можливості корекції записаної розмови використовуються стереомагнітофони і еквалайзери.
При використанні стереомагнітофона з'являється можливість за рахунок стереоефекту відокремлювати від розмовної мови такі перешкоди, як шуми побутових приладів, зовнішні вуличні шуми і т.д.
Еквалайзери представляють собою спеціальні пристрої з набором різних фільтрів: фільтрів верхніх і нижніх частот, смугових, октавних, та інших фільтрів. Ці фільтри включаються за певною програмою в залежності від характеру спотво- рень сигналу і перешкод. Поряд з еквалайзерами для підвищення розбірливості мов- лення використовуються спеціальні програмно-апаратні комплекси, до складу яких входять:
Пристрій вводу / виводу мовних сигналів, що включає аналого-цифровий і цифро-аналоговий перетворювачі;
Аналого-цифровий перетворювач(АЦП) - пристрій, що перетворює вхідний аналоговий сигнал в дискретний код (цифровий сигнал).
Цифро-аналоговий перетворювач(ЦАП) - пристрій для перетворення цифрового (як правило двійкового) сигналу на аналоговий.
Блок спеціалізованого сигнального процесора, призначена для реалізації в реальному масштабі часу процедур цифрової обробки мовних сигналів, зокрема шумозаглушення;
ЕОМ зі спеціальним програмним забезпеченням та інші засоби.
Типовий комплекс дозволяє усувати такі типи спотворень: шуми транспортних засобів, мережеві наведення, типові перешкоди телефонної мережі і радіоканалів, плавна музика, шуми побутової техніки (шум вентилятора, пилососа, холодильника тощо), широкосмугові і повільно мінливі шуми, компенсація нерівномірності Амплітудно-частотної характериистики(АЧХ) диктофона і т.п.[12]
Амплітудно-частотна характеристика (АЧХ) — це графік залежності амплітуди вихідного сигналу передавача від частоти вхідного сигналу сталої амплітуди.
В аудіотехніці рівномірність АЧХ у діапазоні відтворення є одним з необхідних критеріїв якості звуку. Наприклад, в діапазоні 20 — 20000 Гц високоякісна апаратура може мати граничне відхилення +/- 1 дБ, типова — +/- 10 дБ, виробник низькоякісної може вказати діапазон 20 — 20000 Гц, приховавши граничне відхилення у -80 дБ.
АЧХ також є найважливішою характеристикою звукових фільтрів. В залежності від форми АЧХ розрізняють низькочастотні, високочастотні, смугові та режекторні фільтри.[13]
Приміщення обладнуються системою прослуховування мікрофонного типу в основному при будівництві або реконструкції об'єкта.
Якщо сторонні особи не мають постійного доступу до приміщення, але є можливість його регулярного короткочасного відвідування під різними приводами (наприклад, для перевірки системи освітлення, кондиціонування або прибирання приміщення), то для перехоплення мовної інформації можуть використовуватися портативні пристрої звукозапису (в основному цифрові диктофони ), які таємно встановлюються в предметах інтер'єру приміщень, як правило, безпосередньо перед проведенням закритого заходу (Мал. 3). Після закінчення заходу диктофон з приміщення вилучається. Такі пристрої також можуть маскуватися під предмети повсякденного вжитку, наприклад, книги, письмові прилади, пачки сигарет і т.д.
/
Мал. 3. Перехоплення мовної інформації з використанням портативних пристроїв звукозапису з датчиками мікрофонного типу, що приховано встановлений у приміщенні
В даний час випускається величезна кількість портативних цифрових диктофо- нів, які дуже легко заховати практично в будь-якому приміщенні. Цифрові диктофо- ни можуть бути вбудовані в авторучку, наручний годинник і т.д.
Сучасні портативні цифрові диктофони мають мініатюрні розміри (обсяг менше 2 - 3 см3) і вага (6 - 20 грам), обладнуються вбудованими та мініатюрними виносни- ми мікрофонами, мають автоматичне регулювання рівня запису (динамічний діапазон 60 - 70 дБ), пристроєм включення запису голосом (VAS), що дозволяє фік-сувати час, тривалість розмови і т.д. Частота дискретизації мовного сигналу становить від 8 до 64 кГц і більше.
Тривалість безперервного запису цифрових диктофонів в основному визначається ємністю, а, отже, і розмірами акумуляторної батареї.
Недоліком способу перехоплення мовної інформації з використанням портатив- них диктофонів є необхідність повторного проникнення в приміщення з метою ви-лучення диктофона і прослуховування записаних розмов. Такого недоліку позбав-лені електронні пристрої перехоплення інформації (закладні пристрої).
Під закладними пристроями звичайно розуміють портативні пристрої знімання інформації, потай закладені у приміщення, в тому числі в огороджувальні конструкції, обладнання, предмети інтер'єру, а також у технічні засоби та системи обробки інформації, в допоміжні технічні засоби та системи, що передають перехоплену інформацію на приймальний пункт по різних каналах.
Закладні пристрої перехоплення мовної інформації з датчиками мікрофонного типу часто називають акустичними закладками. Вони можуть бути виконані у вигляді окремого модуля, як правило, у формі паралелепіпеда, або замасковані під предмети повсякденного побуту: попільничку, електронний калькулятор, запальничку, наручний годинник, авторучку, вазу і т.д. У звичайному виконанні обсяг закладного пристрою без елементів живлення становить від 0,5 - 1,3 см3 до 10 - 20 см3.
Живлення акустичних закладок здійснюється від автономних джерел живлення (акумуляторів, батарей), електромережі змінного струму або телефонної мережі. Залежно від потужності випромінювання і типу джерела живлення час роботи акустичної закладки становить від кількох годин до кількох діб і навіть місяців. При електроживленні від мережі змінного струму або телефонної лінії час їх роботи не обмежений.
Перехоплена акустичними закладками інформація може або записуватися з використанням портативних пристроїв звукозапису, або передаватися до зовнішніх засобів реєстрації по радіо або оптичному каналах, електромережі змінного струму, телефонних ліній і т.д. В якості зовнішніх пристроїв реєстрації голосової інформації найбільш широко використовуються цифрові магнітофони (диктофони), що встанов- люються в місцях збору розвідувальної інформації.[12]
Акустичні закладки, що передають інформацію по радіоканалу, являють собою спеціальні мініатюрні радіопередавачі і часто називаються радіозакладками (Мал. 4).
/
Мал.4. Перехоплення мовної інформації з використанням електронних пристроїв перехоплення інформації (закладних пристроїв) з датчиками мікрофонного типу, потай встановлених у виділеному приміщенні, з передачею інформації по радіоканалу (радіозакладка)
Для передачі інформації використовуються VHF (метровий), UHF (дециметровий) і GHz (ГГц) діапазони довжин хвиль. Найбільш часто використо- вуються діапазони частот: 130 - 174 МГц; 350 - 450 МГц; 850 - 950 МГц та 1100 - 1300 МГц. Однак не виключено використання й інших піддіапазонів. У радіозак- ладках в основному використовуються прості сигнали з частотною широкосмуговою (WFM) або вузькосмуговою (NFM) модуляцією частоти. При використанні широ- космугової частотної модуляції ширина спектру випромінюваного сигналу становить 30 - 120 кГц. Для використання вузькосмугової частотної модуляції необ- хідна кварцова стабілізація частоти передавача, але при цьому можна істотно звузити спектр переданого сигналу (до 6 - 10 кГц), і, отже, значно збільшити дальність передачі інформації (за умови, що для прийому буде використовуватися спеціальний приймач). Дальність передачі інформації багато в чому залежить від потужності випромінювання і виду використаної модуляції. Наприклад, при потужності передавача 1 мВт і вузькосмуговій частотній модуляції (NFM) дальність передачі інформації складає до 100 м. Як правило, без використання ретрансляторів, дальність передачі не перевищує 300 - 500 м.
Для підвищення прихованості використовуються складні сигнали (наприклад, шумоподібні або з псевдовипадковою перебудовою несучої частоти і т.д.) і різні способи кодування переданої інформації. Наприклад, в радіозакладках SIM-PR-9000T і PK-1970 використовуються шумоподібні сигнали з фазовою маніпуляцією і шириною спектру відповідно 5 і 4 МГц, а в радіозакладка SIM-A-70 і РК-1945-SS - псевдовипадкова перебудова несучої частоти.
Із способів кодування застосовується аналогове скремблювання мовного сигналу (як правило, інверсія спектру) і цифрове кодування, яке полягає в перетворенні мовного сигналу в цифровий вигляд з подальшим шифруванням по одному з алгоритмів.
Сучасні радіозакладки обладнуються системою дистанційного керування, яка використовується для вмикання і вимикання передавача, а також зміни параметрів випромінюваного сигналу і режимів роботи. У таких закладках в черговому режимі напруга подається тільки на радіоприймальний пристрій, постійно готовий до прийому сигналу управління, при отриманні якого подається команда на включення передавача. Як правило, сигнали управління передаються в VHF і UHF діапазонах довжин хвиль. Для виключення помилкових спрацьовувань сигнал управління кодується. Використання системи дистанційного керування значно підвищує прихоність її використання, а також збільшує час роботи.
Для підвищення прихованості роботи в деяких закладках використовується поділ етапів знімання та передачі інформації (закладки з проміжним накопиченням). Вони мають у своєму складі цифровий накопичувач, приймач сигналів дистан- ційного керування і спеціальний передавач для прискореної передачі інформації. У таких закладках протягом деякого часу здійснює перехоплення акустичної інфор- мації, перетворення її в цифровий вигляд і запис у внутрішню пам'ять закладки. Передача інформації здійснюється через певні проміжки часу або по команді дистанційного управління.
Для прийому переданої інформації в таких системах використовуються спеціальні пристрої, що включають швидкісні приймачі інформації і швидкісні накопичувачі інформації з функцією нормального відтворення.[4,6]
Недоліком радіозакладок є можливість виявлення їх радіовипромінювань спеціальними приймачами. З метою усунення цього недоліку розроблено закладні пристрої, що передають інформацію по оптичному каналу в інфрачервоному, невидимому для ока діапазоні (0,8 - 1,1 мкм). Такі закладки іноді називають "інфрачервоними" або ІЧ-закладками (Мал. 5). Інфрачервоний передавач перетворює акустичні коливання в світлові, використовуючи при цьому широтно-імпульсну модуляцію. Для прийому інформації, переданої такими закладками, використовуються приймачі оптичного випромінювання. Дальність передачі інформації становить кілька сотень метрів. Наприклад, інфрачервоний передавач STG-4403 забезпечує передачу інформації на відстань до 500 м.
/
Мал.5. Перехоплення мовної інформації з використанням електронних пристроїв перехоплення ін-формації (закладних пристроїв) з датчиками мікрофонного типу, потай встановлених у виділеному приміщенні, з передачею інформації по оптичному каналу в інфрачервоному діапазоні довжин хвиль (ІЧ-закладками)
Крім радіо та оптичного каналу для передачі інформації використовуються лінії електроживлення мережі 220 В (Мал. 6). Такі закладки часто називають мереже-вими. Вони можуть бути встановлені в електричні розетки, продовжувачі, побутову апаратуру, що живляться від мережі змінного струму, або безпосередньо в лінію. Для прийому інформації, переданої мережевими закладками, використовуються спеціальні приймачі, що підключаються до мережі в межах будинку.
/
Мал. 6. Перехоплення мовної інформації з використанням електронних пристроїв перехоплення інформації (закладних пристроїв) з датчиками мікрофонного типу, приховано встановлених у приміщенні, з передачею інформації по електромережі 220 В мережевими закладками.
Принцип роботи мережної закладки мало чим відрізняється від принципу роботи звичайної радіозакладки, у якій в якості антени використовується силовий дріт, але при цьому в основному використовують частоти від 40 до 600 кГц (у ряді випадків можуть використовуватися частоти до 5 - 10 МГц).
З використанням мережевих закладок можлива передача інформації на відстані до 300 - 500 м у межах однієї або декількох будівель, які живляться від однієї низьковольтної шини трансформаторної підстанції.[7,9]
Крім мережі електроживлення для передачі інформації широко викорис-товуються телефонні лінії зв'язку. Найбільшого поширення серед таких закладок знайшли пристрої типу "телефонного вуха", прийом інформації з яких може здійс-нюватися з звичайного або мобільного телефону (Мал. 7). Цей пристрій включає в себе контролер стану телефонної лінії, дешифратор, електронний комутатор, мікро-фонний підсилювач і безпосередньо мікрофон, що встановлюється в контрольо-ваному приміщенні. Пристрій включається в розрив телефонної лінії, з'єднаної з телефоном, номер якого відомий ("телефон - спостерігач").
/
Мал. 7. Перехоплення мовної інформації з використанням електронних пристроїв перехоплення інформації (закладних пристроїв) з датчиками мікрофонного типу, потай встановлених у виділеному приміщенні, з передачею інформації по телефонній лінії на низькій частоті (закладки типу "телефонне вухо")
У такому пристрої після набору номера "телефону-спостерігача" абонент транслює в лінію спеціальний кодований тональний (звуковий) сигнал, що виробляється невеликим за розмірами кодовим пристроєм ("біпером"). У момент передачі сигналу "біпер" підноситься до телефонної трубки. Контролер телефонної лінії закладки пригнічує один - два сигнали виклику, що забезпечує прихованість роботи пристрою, і подає кодований сигнал на дешифратор, де здійснюється його порівняння з еталонним, заздалегідь введеним в пам'ять закладки. При збігу переда-ного і еталонного сигналів контролер телефонної лінії закладки шунтує лінію опо-ром 600 Ом (при цьому АТС перемикає "телефон-спостерігач" на прийом-передачу інформації), а електронний комутатор підключає до лінії мікрофон, що забезпечує можливість абоненту, що дзвонить прослуховування розмов, що ведуться в примі-щенні, де він встановлений. До одного пристрою контролю може підключатися більше п'яти мікрофонів. Дальність передачі при використанні такої закладки прак-тично не обмежена, так як виклик можна здійснювати по міжнародних каналах телефонного зв'язку. Вимкнення пристрою відбувається автоматично, коли підслу-ховуюча особа перериває зв'язок або при піднятті трубки на "телефоні-спостерігачі". Живлення пристрою здійснюється від телефонної лінії, тому термін служби такої закладки практично не обмежений.
Якщо потрібно організувати прослуховування розмов в приміщенні, доступ до якого неможливий, то для прослуховування розмов в приміщенні можуть використовуватися спрямовані мікрофони. Розвідка може вестися із сусідніх будівель чи машини, що знаходяться на автостоянчі, прилеглій до будівлі.
З використанням напрямлених мікрофонів можливе перехоплення мовної інформації з приміщень при наявності відкритих віконних кватирок в умовах міста (на тлі транспортних шумів) на відстанях до 50 - 100 м. За містом при оптимальних умовах дальність розвідки може становити до 100 - 150 м вдень і до 500 м у нічний час.
В основному використовуються три види спрямованих мікрофонів: параболічні (рефлекторні), трубчасті ("мікрофон-труба") і плоскі (мікрофонні решітки) мікрофони.
Параболічний мікрофон має параболічний відбивач, у фокусі якого знаходиться звичайний високочутливий мікрофон.
Найбільш простим за конструкцією є спрямований мікрофон "Велике вухо. Основою пристрою є параболоїд діаметром 43 см, у фокусі якого поміщений електронний мікрофон, підключений до входу малошумного підсилювача низької частоти, зібраного на чотирьох операційних підсилювачах, конструктивно оформлених в одному корпусі інтегральної мікросхеми.
"Мікрофон-труба" представляє собою трубчасту фазовану приймальну акус-тичну антену, з високочутливим мікрофоном або решіткою з мікрофонів, включених послідовно. "Мікрофон-труба" може бути замаскований під парасольку, тростину.
Так звані "плоскі" спрямовані мікрофони з'явилися порівняно недавно і представляють собою акустичну антенну решітку, що включає в себе кілька десятків мікрофонів. Вони можуть вбудовуватися в стінку кейсів або взагалі носитися у вигляді жилета під сорочкою або піджаком. Дальність їх дії порівняно нижчі по відношенню до перших двох типів спрямованих мікрофонів і складає 30 - 50 м.[5,9]
Віброакустичний (вібраційний) технічний канал витоку акустичної інформації
У віброакустичних (вібраційних) технічних каналах витоку інформації акустичні сигнали, які виникають при розмові у приміщенні, при дії на будівельні конструкції (стіни, стелю, підлогу, двері, віконні рами тощо) та інженерно-технічні комунікації (труби водопостачання , опалення, каналізації, повітроводи тощо) викликають у них пружні (вібраційні) коливання, які і реєструються датчиками засобів розвідки (Мал. 8).
/
Мал.8. Схема віброакустичного технічного каналу витоку інформації
Для перехоплення мовної інформації по віброакустичних каналах в якості засобів акустичної розвідки використовуються електронні стетоскопи і закладні пристрої з датчиками контактного типу. Найбільш часто для передачі інформації з таких закладних пристроїв використовується радіоканал, тому їх називають радіостетоскопами.
Як датчики засобів акустичної розвідки використовуються контактні мікрофони, чутливість яких становить від 50 до 100 мкВ/Па, що дає можливість прослуховувати розмови і вловлювати слабкі звукові коливання (шарудіння, цокання годинника і т.д.) через бетонні та цегляні стіни завтовшки більше 100 см, а також двері, віконні рами та інженерні комунікації.
Електронні стетоскопи і закладні пристрої з датчиками контактного типу дозволяють перехоплювати мовну інформацію без фізичного доступу у приміщення. Їх датчики найбільш часто встановлюються на зовнішніх поверхнях будинків, на віконних прорізах і рамах, у сусідніх (службових і технічних) приміщеннях за дверними прорізами, огороджувальними конструкціями, на перегородках, трубах систем опалення та водопостачання, коробах повітроводів та інших систем.
При цьому можливості з перехоплення інформації будуть багато в чому залежати від затухання інформаційного сигналу в огороджувальних конструкціях і рівнем зовнішніх шумів в місці установки контактного мікрофону (табл. 2, 3).
Таблиця 2
Згасання вібраційних сигналів на огороджувальних конструкціях
Найменування конструкції
Затухання сигналу, дБ
Стіна в 0,5 цегли
40 - 48
Стіна в 1 цеглу
44 - 53
Стіна в 2 цегли
46 - 60
Стіна із залізобетонних блоків (100 мм)
40 - 50
Стіна із залізобетонних блоків (200 мм)
44 - 60
Вікно одиничне (4 мм)
22 - 28
Вікно подвійне (4 мм)
32 - 48
Звичайні двері
23 - 34
22.05.2013 18:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора