Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Приміщення для зберігання таємних документів
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Організація та проведення робіт з захисту інформації з обмеженим доступом
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
Кафедра ЗІ
Курсова робота на тему:
“Приміщення для зберігання таємних документів”
З дисципліни
“Організація та проведення робіт з захисту інформації із обмеженим доступом”
Львів – 2011
Зміст
Вступ………………………………………………………………………….3
Таємна інформація…………………………………………………………..4
Організація режимно-секретної роботи на підприємствах, в установах і організаціях України……………………………………………………………….6
Призначення і зміст режимно-секретної роботи……………………..6
Завдання режимно-секретних органів………………………………...8
Права режимно-секретних органів……………………………………9
Розміщення, обладнання і охорона режимно-секретних органів……….11
Вимоги до розміщення режимно-секретних органів……………….11
Обладнання приміщень режимно-секретних органів………………12
Охорона режимно-секретних органів………………………………..13
Відкриття приміщень РСО…………………………………………...14
Зберігання носіїв секретної інформації…………………………………...16
Організація зберігання носіїв секретної інформації………………..16
Види сховищ та їх облік……………………………………………...17
Ключі від сейфів………………………………………………………18
Приміщення для зберігання таємних документів та роботи з ними……19
Загальні положення…………………………………………………...19
Об’ємно-планувальні рішення……………………………………….20
Конструктивні рішення……………………………………………….23
Сигналізація…………………………………………………………...26
Канали витоку інформації з приміщень для зберігання таємних документів…………………………………………………………………………..26
Витік інформації з персональних комп’ютерів……………………..26
Акустичний канал витоку інформації……………………………….32
Висновок……………………………………………………………………39
Список використаної літератури………………………………………….41
Вступ
Залежно від джерел, форми і засобів зберігання і розповсюдження інформація може бути прихованою, відкритою, масовою, приватною, об'єктивною і необ'єктивною тощо. Характерним для інформації є також те, що кожна її різновидність має свій антипод. Наприклад, відкрита інформація та інформація з обмеженим доступом.
Звернемо увагу на особливий правовий статус як вид інформаційного ресурсу соціального управління, на інформацію з обмеженим доступом. Розглянемо її сутність і зміст.
Інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну і таємну.
Конфіденційна інформація - це відомості, які є у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи юридичних осіб і поширюються за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Таємна інформація - це інформація, що містить відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству та державі.
Належність інформації до категорії таємних відомостей, які становлять державну таємницю, і доступ до неї громадян здійснюється відповідно до закону про цю інформацію.
Порядок поширення таємної інформації та її захисту визначається відповідними державними органами за умови додержання вимог, установлених цим законом.
Порядок і терміни обнародування таємної інформації визначаються відповідним законом. (Закону про інформацію.)
Громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру, одержаною на власні кошти, або такою, яка є предметом їхнього професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї систему (способи) захисту.
Таємна інформація
Згідно з Законом України «Про інформацію» визначено, що інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну і таємну. До таємної належить інформація, що містить відомості, які становлять державну таємницю, розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству і державі.
Державна таємниця - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, зовнішніх відносин, державної безпеки і охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди життєво важливим інтересам України і які в порядку, встановленому Законом України «Про державну таємницю», визнані державною таємницею та підлягають охороні з боку держави.
Ступінь секретності - спеціальна категорія, яка характеризує важливість такої інформації з урахуванням можливої шкоди внаслідок її розголошення, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою. Критерії визначення ступеня секретності інформації встановлює Державний комітет України з питань державних секретів.
Відомості, що становлять державну таємницю, за ступенем секретності поділяються на носії інформації «особливої важливості», «цілком таємні», «таємні».
Є ще вид - для службового користування. Його виробила практика, і він широко застосовується в діяльності органів внутрішніх справ, але цей ступінь законодавче не затверджено.
Відповідно до тієї ж статті згаданого закону конфіденційна інформація - це відомості, які знаходяться у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних або юридичних осіб і поширюються за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.
Керівники органів внутрішніх справ, окремі працівники, які володіють інформацією професійного, оперативного, ділового, виробничого та іншого характеру, самостійно визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії конфіденційної, та встановлюють для неї системи (способи) захисту.
Контроль за правильним присвоєнням грифа секретності носіям інформації здійснюють режимно-секретні підрозділи (Управління справами, секретаріати) органів внутрішніх справ. Для повного і беззастережного виконання вимог Закону «Про державну таємницю» Держкомсекретів України належить розробити нову Інструкцію щодо забезпечення режиму секретності в міністерствах, відомствах, установах і організаціях.
Також важливо відзначити, що у зв'язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» МВС України видано наказ, який, зокрема, вимагає не допускати приховування інформації та відмов в ознайомленні громадян, юридичних осіб і державних органів з даними, які необхідні їм для реалізації своїх прав, свобод, законних інтересів, здійснення завдань і функцій, крім випадків, коли вони відомчими чи іншими нормативними актами віднесені до категорії таємних, тимчасово заборонених до відкритого опублікування, а також за інших обставин, передбачених Законом України «Про інформацію». При наданні матеріалів громадянам, юридичним особам, державним органам, а також для засобів масової інформації слід керуватися зводом відомостей, що становлять державну таємницю, а також, до видання розгорнутого переліку відомостей, що підлягають засекречування в системі МВС, вищезгаданим тимчасовим переліком, Положенням про порядок підготовки матеріалів, призначених для відкритого опублікування, іншими діючими нормативними актами.
На кожного працівника органів внутрішніх справ, який працює з документами, що містять секретну інформацію, має бути оформлений спеціальний допуск, а допуск (ліцензію) установам, організаціям і органам влади на здійснення діяльності, що містить державну таємницю, видає Державний Комітет з питань державних секретів.
Законодавством передбачені також порядок допуску громадян до державної таємниці, відмова у наданні допуску, перевірка осіб у зв'язку з державною таємницею, скасування допуску, а також оскарження громадянином відмови від надання допуску до державної таємниці.
Закон встановлює обмеження громадян у праві виїзду на постійне проживання в іноземну державу, яке може реалізуватися не раніше ніж через п'ять років з часу скасування допуску.
Не обмежується виїзд на постійне проживання в держави, з якими Україна має угоди про взаємну охорону державних таємниць або інші міжнародні угоди, які передбачають такий виїзд.
Працівникам, які допущені до державної таємниці, за роботу з особливо важливими, цілком таємними і таємними носіями інформації до посадового окладу доплачуються спеціальні надбавки.
За науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи з обмежувальними грифами також встановлюється доплата.
Організація режимно-секретної роботи на підприємствах, в установах і організаціях України
Призначення і зміст режимно-секретної роботи.
В справі надійного забезпечення охорони державної таємниці на підприємствах, в установах і організаціях України займає правильна організація, постановка і вміле керівництво цією роботою. Вона розглядається як один з основних напрямків режиму секретності, як його складова частина.
Під режимно-секретною роботою розуміється встановлення і проведення комплексу режимних заходів, спрямованих на збереження державної таємниці при поводженні з таємними документами (інформацією, матеріалами, виробами тощо). До основних режимних заходів, що визначають зміст і обсяг режимно-секретної роботи, відносяться:
суворе дотримання вимог по організації і веденню секретного діловодства, розміщення і обладнання режимно-секретних органів, їх охороні і функціонування;
встановлення належного порядку в організації виконання службових обов’язків посадовими особами всіх категорій, що виключає витік секретних відомостей і втрати документів (виробів), що становлять державну таємницю;
максимальне обмеження кола осіб, що допускаються до державної таємниці, з визначенням персональної відповідальності за збереження довірених таємниць, а також порядку ознайомлення з інформацією, що вміщує державну таємницю, посадових осіб установи;
підбір працівників режимно-секретних органів, а також персоналу установи, що допускаються до державної таємниці; організація їх навчання;
здійснення систематичного контролю і надання допомоги підлеглим установам в організації режимно-секретної роботи і зберіганні секретних документів (виробів).
Таким чином, режимно-секретна робота - це поняття доволі широке. Але на практиці воно часто – густо помилково звужується до ведення секретного діловодства. Разом з тим, застосування термінів “режимно-секретна робота” і “секретне діловодство” в смисловому значенні необхідно розглядати як ціле і частину єдиного процесу, спрямованого на досягнення поставленого завдання – збереження державної таємниці. Як що секретне діловодство визначає порядок документування і роботи з матеріальними носіями інформації, що вміщують державну таємницю, яке здійснює режимно-секретний орган, то режимно-секретна робота покликана регламентувати життєдіяльність органів управління, підприємств, установ і організацій з метою охорони державної таємниці. Ця робота скеровується керівниками державних органів, підприємств, установ та організацій і є складовою, невід’ємною частиною основної діяльності цих установ і організацій, безпосередньо організацію і забезпечення режимно-секретної роботи здійснює режимно-секретний орган.
Положення і правила по організації і веденню режимно-секретної роботи визначаються Законами України “Про інформацію”, “Про державну таємницю”, Постановами Кабінету Міністрів України, Положеннями і Інструкціями які регламентують цю діяльність. Вимоги законодавчих і нормативних документів обов’язкові для всіх осіб, які по роду своєї діяльності причетні до роботи, пов’язаної з державною таємницею. На підставі регламентуючих документів розробляються і впроваджуються в життя практичні заходи по організації режимно-секретної діяльності.
Розуміння сутності режимно–секретної роботи, а також її роль, місце і призначення в загальній системі режиму секретності є невід’ємною умовою надійної охорони державної таємниці.
Завдання режимно-секретних органів.
В кожній установі, на підприємстві забезпечення охорони державної таємниці в значній мірі залежить від організації правильної роботи режимно-секретного органу, професіоналізму, знань законодавчих, нормативних и настановчих документів його працівниками, а також чіткого виконання своїх функціональних обов’язків, свідомості і відповідальності за доручену справу.
Чітке ведення секретного діловодства має велике значення в роботі режимно-секретного органу. Але це не вичерпує його обов’язки, вони значно ширші і спрямовані на повне забезпечення схоронності документів, недопущення розголошення і витоку державної таємниці.
Режимно-секретні органи (підрозділи режиму і секретного діловодства) установ, підприємств, забезпечують охорону державної таємниці в процесі ведення секретних робіт в цих установах.
З метою виконання свого завдання вони зобов’язані:
всебічно вивчати діяльність установи з метою виявлення і усунення шляхів, причин і умов витоку секретних відомостей;
розробляти і здійснювати заходи, що забезпечують режим секретності при роботі з секретними документами; не допускати необґрунтованого ознайомлення з документами і продукцією та включення в документи лишніх (не викликаних необхідністю) відомостей; організовувати і здійснювати облік і зберігання секретних документів, їх прийом, реєстрацію, розмноження і розсилку;
розробляти заходи, які забезпечують режим секретності при проектуванні, виробництві, обліку, зберіганні, русі, випробуванні і транспортуванні спецвиробів;
приймати участь в розробці і здійсненні заходів по зашифровці і маскуванні спецвиробів, важливих науково – дослідних і дослідно – конструкторських робіт, діючих підприємств, а також тих що будуються;
максимально обмежувати коло осіб, які допускаються до державної таємниці;
приймати участь в вивченні осіб, які допускаються до секретних робіт і документів, оформленні матеріалів на них і веденні обліку;
розробляти заходи по забезпеченню внутрішнього режиму на об’єкті, пропускного режиму і охорони об’єктів, впроваджувати нові технічні засоби охорони;
контролювати виконання вимог законів, нормативних документів, інструкцій, положень, правил і вказівок по забезпеченню збереження державної таємниці і режиму секретності всіма особами, що мають відношення секретних робіт і документів;
проводити роз’яснювальну і виховну роботу серед осіб, що допущені до роботи з державною таємницею.
Режимно-секретні органи безпосередньо приймають участь в підготовці і рішенні всіх основних питань, пов’язаних з організацією охорони державної таємниці і забезпеченні режиму секретності на об’єктах.
Права режимно-секретних органів.
вимагати від усіх працівників підприємства, установи та організації, а також відряджених неухильного виконання вимог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці;
брати участь у розгляді проектів штатних розписів підприємства, установи та організації та підвідомчих їм установ, підприємств у частині, що стосується РСО, вносити пропозиції щодо структури та чисельності працівників цих органів;
брати участь у проведенні атестації працівників, що виконують роботи, пов'язані з державною таємницею, а також у розгляді пропозицій щодо виплати в установленому нормативними актами порядку компенсації за роботу в умовах режимних обмежень;
залучати спеціалістів підприємства, установи та організації до здійснення заходів щодо охорони державної таємниці;
здійснювати перевірки стану й організації роботи з питань захисту державної таємниці і забезпечення режиму секретності у підрозділах підприємства, установи та організації, а також у підвідомчих їм установах та підприємствах, давати відповідні рекомендації;
здійснювати перевірки додержання режиму секретності на робочих місцях працівників, що мають допуск до державної таємниці, вмісту спецсховищ (приміщень, сейфів, металевих шаф, спецчемоданів, спецпапок тощо), наявності документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації;
порушувати перед керівником підприємства, установи та організації питання про призначення службових розслідувань за фактами порушень режиму секретності та секретного діловодства, про притягнення осіб до відповідальності згідно з законом, а також давати рекомендації щодо обов'язкових для виконання вказівок керівникам підрозділів підприємства, установи та організації та підвідомчих їм установ, підприємств з питань забезпечення режиму секретності;
брати участь у службових розслідуваннях, у встановленому порядку вимагати від працівників підприємства, установи та організації письмових пояснень щодо фактів розголошення ними секретних відомостей, втрати матеріальних носіїв секретної інформації, інших порушень режиму секретності;
вносити пропозиції керівникові підприємства, установи та організації про припинення робіт, пов'язаних з державною таємницею, в структурних підрозділах, якщо умови для їх виконання не відповідають вимогам режиму секретності; опечатувати приміщення, де ведуться такі роботи або зберігаються матеріальні носії секретної інформації;
одержувати від громадян, яким оформляються документи на допуск до державної таємниці, анкетні дані;
використовувати засоби зв'язку та вести в установленому порядку поштово-телеграфне листування з іншими підприємствами, установами і організаціями та їх РСО з питань забезпечення режиму секретності;
Розміщення, обладнання і охорона режимно-секретних органів
Вимоги до розміщення режимно-секретних органів.
Однією з основних функцій РСО є забезпечення надійного збереження матеріальних носіїв інформації, що вміщують в собі державну таємницю. У зв’язку з цим до приміщень, в яких планується розміщення РСО пред’являються жорсткі вимогти. Керівники підприємств, установ і організацій, а також керівники режимно-секретних органів повинні враховувати необхідність створення таких умов, які б забезпечували надійну схоронність матеріальних носіїв інформації, необхідну конспірацію при роботі з ними, виключали будь-яку можливість несанкціонованого проникнення в ці приміщення сторонніх осіб і безконтрольного доступу до носіїв інформації.
В звичайних умовах РСО повинні розташовуватись в службових будівлях установ в окремих ізольованих приміщеннях, як правило на середніх поверхах і таких місцях, де менше всього буває відвідувачів, щоб через вікна неможливо було спостерігати за роботою з таємними документи і порядком їх зберігання. Якщо за умовами розташування будівель установи виділити таке приміщення неможливо, в такому випадку вікна обладнуються засобами(жалюзями, суцільними шторами, або зафарбовуються), які перешкоджають оглядові приміщення ззовні.
В залежності від категорії установи і особливостей роботи, а також від кількості персоналу для розташування РСО виділяються приміщення, в яких є можливість розмістити необхідну кількість сейфів(металевих шаф)для зберігання матеріальних носіїв інформації і створити нормальні умови для роботи персоналу РСО з дотриманням суворої персональної відповідальності за схоронність матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю.
Розташовувати РСО в загальних робочих кімнатах установи разом з іншими підрозділами або службами, в прохідних кімнатах, а також розміщувати в одному приміщенні кілька самостійних секретних діловодств категорично забороняється.
Обладнання приміщень режимно-секретних органів.
Двері приміщень РСО повинні бути міцними, обладнані надійними внутрішніми і автоматичними замками з двома примірниками ключів, які не повинні підходити до інших замків приміщень установи.
Вхідні двері повинні бути металевими або дерев’яними. В залежності від умов розміщення і організації охорони, дерев’яні двері із зовнішньої сторони оббиваються металом.
На вікнах приміщень РСО на першому і останньому поверхах будівель, а також на інших поверхах, розташованих біля пожежних сходів, балконів та інших місць, звідки можливе проникнення в приміщення РСО сторонніх осіб, повинні бути металеві решітки або міцні внутрішні віконниці. Віконниці можуть бути як металеві, так і дерев’яні, які по закінченні роботи повинні зачинятись на запор і опечатуватись.
Вхід в приміщення РСО дозволяється тільки персоналу РСО, керівнику установи і його заступнику з режиму. В окремих випадках вхід в приміщення РСО дозволяється іншим особам з дозволу керівника установи і керівника РСО.
Для прийому і видачі документів в стіні або дверях приміщення РСО обладнується спеціальним вікном, яке виходить в приміщення або закритий тамбур. Висота перегородки тамбура повинна бути не нижче 2 метрів. Робити спеціальні вікна з виходом в загальний коридор будівлі установи забороняється. При наявності спеціальної кімнати, виділеної для ознайомлення і роботи з секретними документами виконавців, якщо зазначена кімната є суміжною з кімнатою секретного діловодства, вікна для отримання і здачі документів можуть бути зроблені в стіні або дверях, що з’єднують ці кімнати. Двері кімнат РСО повинні постійно бути зачинені. При будівництві нових будівель установи і при передислокації на нове місце для РСО повинні обладнуватись приміщення з капітальними стінами і надійним перекриттям, а також металевими або міцними дерев’яними дверима оббитими металом.
Охорона режимно-секретних органів.
Режимно-секретні органи повинні надійно охоронятись. Порядок охорони РСО встановлюється керівником установи. По закінченні робочого часу керівник РСО або черговий по підрозділу(особа, відповідальна за спецсховище) оглядає приміщення, перевіряє, чи зачинені вікна, чи виключені електроприлади, впевнюється в закритті і опечатуванні всіх сейфів(металевих шаф), виключає освітлення, зачиняє і опечатує приміщення.
Приміщення РСО здається під охорону в караульне приміщення відомчої або позавідомчої охорони установи, про що робиться запис в спеціальному журналі прийому-здачі приміщень РСО. В разі відсутності в установі підрозділу охорони, приміщення здаються черговому по установі. У випадку, коли в установі штатним розкладом не передбачені охорона або чергові, приміщення РСО обладнується засобами охоронно - пожежної сигналізації, сигналізація виводиться на пульт чергового районного(міського) відділу Управління охорони Міністерства внутрішніх справ України.
Двері приміщень РСО і спеціальних сховищ повинні опечатуватись. Конструкція засобів для опечатування або опломбовування повинна бути такою, щоб відтиск печатки або пломбу неможливо було зняти незамітно.
До замків вхідних дверей РСО і спецсховищ повинно бути два екземпляри ключів. Робочий екземпляр ключів по закінченні робочого часу здається в опечатаному пеналі на зберігання в караульне приміщення охорони або черговому по установі під розпис в книзі прийому-здачі приміщення РСО.
Ключі від дверей спеціальних сховищ, в яких носії секретної інформації зберігаються на відкритих стелажах, здавати в караульне приміщення охорони або черговому забороняється. Вони в опечатаному вигляді здаються керівнику або черговому по РСО. Другі екземпляри ключів від цих сховищ в опечатаному пеналі зберігаються у керівника РСО.
Другий екземпляр ключів від приміщення РСО разом з ключем від сейфу (металевої шафи) де зберігаються запасні ключі(другі екземпляри) від сейфів і кімнат РСО передаються в опечатаному пеналі керівнику установи на постійне зберігання.
Відкриття приміщень РСО.
Приміщення РСО відкриваються начальником РСО або черговим по РСО. Спеціальні сховища (окремі кімнати) незалежно від того, у відкритому виді або в сейфах зберігаються в них носії секретної інформації, відкриваються тільки особами, що відповідають за ці спецсховища(кімнати). Перед відкриттям приміщень РСО і спецсховищ перевіряються цілісність відтисків печатки або пломби та справність замків дверей, а після відкриття приміщень - цілісність печаток або пломб на сейфах (металевих шафах),а також справність вікон і віконниць.
Про отримання ключів і відкриття приміщень, з відміткою про час відкриття, ставиться розпис в журналі приймання-здачі приміщення, особою яка відкриває це приміщення.
В разі виявлення порушення цілісності печатки або пломби, пошкодження замків або інших ознак, що вказують на можливе проникнення в приміщення РСО сторонніх осіб, про це безвідкладно доповідається керівнику установи, а також повідомляється в територіальний підрозділ Служби Безпеки України, в присутності керівника РСО або іншої відповідальної особи встановлюються причини пошкодження і складається акт.
При виникненні підозри про проникнення сторонніх осіб в приміщення РСО, спецсховище або інше приміщення де зберігаються носії секретної інформації, а також у випадку пожежі, аварії або стихійного лиха, при яких створюються загрози знищення носіїв секретної інформації, начальник караулу охорони або черговий по установі мають право відкривати ці приміщення для вжиття невідкладних заходів. Про це начальник караулу або черговий безвідкладно доповідає керівнику установи, керівнику РСО, повідомляє територіальний підрозділ СБУ і складає акт. Акт складається в довільній формі і підписується особами, які відкривали приміщення, після чого представляють керівнику установи для затвердження.
В неробочий час приміщення РСО (спецсховища) і сейфи, що в них знаходяться, для вилучення необхідних документів, можуть бути відкриті особисто керівником установи в присутності начальника караулу охорони або чергового по установі, про що робиться відповідний запис в журналі приймання-здачі приміщень РСО і складається акт.
Прибирання приміщень РСО і спецсховищ здійснюється в присутності одного з працівників РСО. Під час прибирання приміщень всі носії секретної інформації повинні знаходитись в сейфі, а спецвироби закриті чохлами.
Всі приміщення РСО, спецсховища та інші кімнати де зберігаються носії секретної інформації повинні обладнуватись у протипожежному відношенні. Для швидкої евакуації носіїв секретної інформації, в кожному приміщенні РСО повинна бути необхідна кількість міхів з засобом для опечатування або опломбовування. На випадок пожежі або інших стихійних лих, спрацювання охоронно - пожежної сигналізації в установі розробляється і затверджується її керівником спеціальна інструкція, в якій передбачається порядок виклику посадових осіб, відкриття приміщень РСО і спецсховищ та їх перезакриття при спрацюванні сигналізації, черговість і порядок рятування носіїв секретної інформації, місця подальшого їх зберігання.
Інструкція повинна знаходитись у начальника караулу охорони або чергового по установі. Наводити секретні данні в цій інструкції забороняється.
Зберігання носіїв секретної інформації
Організація зберігання носіїв секретної інформації.
Забезпечення надійного зберігання носіїв секретної інформації - найважливіше завдання режимно-секретних органів, а також всіх осіб, що мають відношення до державної таємниці. Зберігання носіїв секретної інформації організовується таким чином, щоб виключити будь-яку можливість несанкціонованого доступу до них осіб, які до цих носіїв не мають ніякого відношення. При організації зберігання носіїв секретної інформації необхідно виходити з того, що “особливої важливості” і “цілком таємні” носії повинні зберігатись в більш надійних сховищах, а носії інформації з грифом “особливої важливості” - взагалі окремо.
Основний принцип зберігання носіїв секретної інформації - персональна відповідальність за їх схоронність, тому в режимно-секретному органі, в залежності від розподілення функціональних обов’язків, за кожним його працівником закріплюється обумовлена кількість сейфів, в яких зберігаються носії секретної інформації, що за ним рахуються.
Носії секретної інформації повинні зберігатись в сейфах, металевих шафах і ящиках. В спеціальних сховищах (спецсховищах) носії секретної інформації можуть зберігатись на відкритих стелажах, якщо за сховище в цілому відповідає одна особа.
В сейфах, металевих шафах, спецсховищах, призначених для зберігання носіїв секретної інформації, забороняється зберігати цінності, зброю, речі і предмети, які не мають відношення до носіїв секретної інформації.
Види сховищ та їх облік.
Для зберігання носіїв секретної інформації застосовуються, як правило: сейфи різноманітних типів, металеві шафи і спецсховища.
Сейфи, металеві шафи і спецсховища повинні мати надійні запори і пристосування для опечатування. Пристосування для опечатування повинно закривати замочний отвір так, щоби після опечатування сейфа(шафи) не можна було вставити в неї ключ і відкрити замок не порушуючи відбитку печатки.
Пристосування або бирка для опечатування сейфа повинна мати заглиблення по розміру печатки, в яке накладається мастика. Нитки, що застосовуються для опечатування, не повинні мати обривів та вузлів.
В установах всі сейфи, в яких постійно або тимчасово зберігаються матеріальні носії секретної інформації, а також ключі від них повинні обліковуватись режимно-секретним органом і закріплюватись за відповідальними особами. Облік ведеться в спеціальному журналі. При заповненні журналу на кожне сховище необхідно відводити по декілька рядків, з тим, щоби можна було в подальшому здійснювати записи про передачу сховищ (сейфів) іншим відповідальним особам.
На кожний сейф наклеюється табличка, в якій вказується: номер сейфа (береться з журналу обліку сейфів); прізвище та ініціали відповідальної особи; номер печатки, якою запечатується сейф; черговість виносу на випадок пожежі або іншого стихійного лиха.
При визначенні черговості спасіння документів необхідно виходити з двох черг виносу. В першу чергу необхідно виносити сейфи з найбільш важливими документами, а також журналами обліку, з тим, щоби в разі втрати документів по журналам обліку можна було визначити, які документи втрачені.
Передача сейфів іншим відповідальним особам здійснюється через режимно-секретний орган. В разі виїзду відповідальної особи у відрядження, відпустку, на лікування, їхні сейфи у тимчасове користування іншим особам не передаються. Ця вимога не розповсюджується на працівників режимно-секретних органів, які при тимчасовому вибутті передають секретні документи, що за ними рахуються іншим працівникам РСО за актами, разом з сейфами, в яких зберігаються ці документи.
Ключі від сейфів.
До всіх сейфів обов’язково повинно бути по два екземпляри ключів. Секрети замків повинні бути різними, тобто, в установі не повинно бути однакових замків, не можна, щоби один ключ підходив до інших замків. Робочі екземпляри ключів знаходяться у виконавця, а запасний здається в режимно-секретний орган в опечатаному виді (в конверті, пеналі тощо). На конверті вказується номер сейфа(шафи), прізвище виконавця відповідального за сейф, номер печатки, якою запечатаний конверт і опечатується сейф. Всі ключі від сейфів зберігаються в одному із сейфів РСО, в цьому ж сейфі зберігаються і ключі від інших сейфів режимно-секретного органу. Запасний ключ від цього сейфа в опечатаному виді передається на зберігання керівнику установи разом із запасними ключами від приміщень режимно-секретного органу. Робочі екземпляри ключів від приміщень режимно-секретного органу і від сейфа де зберігаються інші ключі в кінці робочого дня передаються в опечатаному пеналі черговому по установі або начальнику караулу охорони установи під розпис в спеціальному журналі. Сейфи РСО і приміщення опечатуються різними печатками.
Зберігання матеріальних носіїв секретної інформації в сейфах, від яких загублені ключі, забороняється. З часу виявлення втрати ключів, документи з цих сейфів вилучаються і зберігаються в інших сейфах до заміни(переробки) замка в цьому сейфі.
Заміна(переробка) замків і виготовлення нових ключів до них проводиться спеціально виділеними для цього особами, які мають допуск до державної таємниці.
Заміна(переробка) замків оформлюється актом, в якому вказується де и хто переробив секрет замка, найменування і номер сейфа, кількість виготовлених ключів. Акт підписується особою, яка виконувала роботу та начальником режимно-секретного органу і затверджується керівником установи. Акт постійно зберігається в режимно-секретному органі. В журналі обліку сейфів робиться запис про проведену роботу і вказується номер і дата акту.
Приміщення для зберігання таємних документів та роботи з ними
Ці Норми поширюються на проектування та будівництво нових і реконструкцію існуючих приміщень режимно-секретних органів, секретних архівів та бібліотек, секретних бюро, відділів технічної документації, спеціальних сховищ секретних документів, а також приміщень, в яких ведуться роботи з секретними документами і в неробочий час зберігаються секретні документи.
Вимоги цих норм обов'язкові для всіх юридичних осіб не залежно від форм власності і підпорядкування, які організують і здійснюють проектування, будівництво та реконструкцію режимних приміщень на території України.
Загальні положення
Проектування режимних приміщень здійснюється з дотриманням вимог "Порядку організації та забезпечення режиму секретності в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року №1561-12, ДБНА.2.2-2, ДБНА.2.2-3, ДСТУ3396.1.
При розробленні проектної документації на об'єкт будівництва або реконструкції, в якому передбачається розміщення режимних приміщень, поряд з цими Нормами слід враховувати вимоги і рекомендації чинних нормативних документів у галузі будівництва, а також нормативних актів органів державного нагляду щодо приміщень з постійним перебуванням людей.
За наявності в режимних приміщеннях персональних електронно-обчислювальних машин (далі - ПЕОМ) слід керуватись вимогами ДНАОП0.00-1.31, якщо вони не суперечать вимогам цих норм.
Рішення, не обумовлені цими Нормами, слід приймати згідно з нормативними документами, як і регламентують вимоги до проектування будівель, де є режимні приміщення, а також завданням на проектування, погодженим та затвердженим в установленому порядку.
Об’ємно-планувальні рішення
Режимні приміщення розміщуються в громадських будинках та спорудах, будівлях виробничого та адміністративного призначення І або II ступенів вогнестійкості за ДБН В.1.1-7.
Режимні приміщення в багатоповерхових будівлях слід розміщувати, як правило, не нижче другого і не вище передостаннього (не враховуючи технічного) поверху.
Взаємопов'язані за функціональними ознаками режимні приміщення повинні розміщуватись групами і мати загальні для групи входи зі сторони загального коридору.
При розміщенні режимних приміщень слід враховувати, що біля їх вікон не повинно бути пожежних драбин, водостічних труб, балконів, покрівель прибудов та інших будівельних елементів (карнизів, виступів стін тощо), з яких можливе проникнення через вікна сторонніх осіб.
Склад і мінімальну площу приміщень режимно-секретних органів слід приймати за табл. 1.
Таблиця 1
Приміщення
Площа, м2
Робочі приміщення персоналу
4 на одного співробітника
Приміщення для зберігання секретних документів
4 на1000 одиниць секретних документів
Приміщення для видачі і прийому секретних документів
5
Приміщення для роботи з секретними документами
4 на одне місце (6,5 - при обладнанні місць столами для роботи з кресленнями)
Кабінет начальника
12-18
Примітка1. Площу приміщень для зберігання секретних документів допускається уточнювати в залежності від серійного обладнання, яке випускається для зберігання документів та нормативних проходів між ним.
Примітка2. Допускається додатково передбачати площу для розміщення машин і механізмів для обробки секретних документів, машин для знищення документів, зшивачів і ін., а також ізольованих кабін для роботи з документами.
Примітка3. Склад і площа приміщень можуть бути уточнені у відповідності з специфічними вимогами відомчих нормативних документів.
Склад і мінімальну площу приміщень секретних архівів і бібліотек слід приймати за табл. 2.
Таблиця 2
Приміщення
Площа, м2
в архівах
у бібліотеках
Приміщення для зберігання документів (спецсховище)
4 на1000 одиниць зберігання
2,5 на1000 одиниць зберігання
Приміщення для видачі і прийому секретних документів
5
5
Робочі приміщення персоналу
4 на одного співробітника
4 на одного співробітника
Приміщення для роботи з секретними документами
4 на одне робоче місце
2 на одне робоче місце
Кількість одиниць зберігання, кількість співробітників і кількість місць для роботи з секретними документами в секретних архівах та бібліотеках встановлюється завданням на проектування, виходячи зі штатного розпису та обсягу робіт.
Мікрофотокопіювання, зберігання фотодокументів на плівці і мікрофільмі повинно передбачатись в окремих приміщеннях.
Площа робочого місця з обслуговування, ремонту та налагодження ПЕОМ має бути не меншою ніж 10м2, а робочі місця повинні бути відокремлені одне від одного перегородками.
Планування і розташування робочих місць у режимних приміщеннях повинно відповідати вимогам режиму секретності під час роботи з матеріальними носіями секретної інформації та забезпечувати особисту відповідальність працівників за збереження довірених їм матеріальних носіїв секретної інформації та схоронність секретної інформації.
Робоче приміщення або його частина, які передбачені для роботи з секретними документами, повинні відокремлюватись від приміщень, в яких зберігаються у неробочий час секретні документи та інші матеріальні носії секретної інформації, бар'єром або заскленою перегородкою так, щоб будь-яке місце для роботи з секретними документами забезпечувало вільний його огляд працівниками режимно-секретного органу.
Для видачі і прийому секретних документів у стіні або в перегородці, яка відокремлює робоче приміщення від приміщення для видачі і прийому документів, необхідно передбачати проріз завширшки 1 м, заввишки 0,6 м з полицею завширшки не менше ніж 0,6 м.
Приміщення для зберігання кіно-фотодокументів та мікрофільмів повинно обладнуватись системами автоматичного пожежогасіння згідно зДБН В.2.5-13 незалежно від площі, а приміщення для зберігання інших секретних документів - у випадках, коли їх загальна площа становить більше ніж 100 м2.
Розміщення обладнання, технічних засобів у режимних приміщеннях повинно відповідати вимогам з технічного захисту інформації, безпеки праці, санітарним нормам та вимогам пожежної безпеки.
Конструктивні рішення
Стіни та перегородки, які відокремлюють режимні приміщення від інших приміщень, повинні бути бетонними, залізобетонними (монолітними або збірними) завтовшки не менше ніж 80 мм або цегляними завтовшки не менше ніж 120 мм. Цегляні та бетонні перегородки армуються зварною сіткою з арматури класу Вр-1 чарункою 50х50 мм, діаметром 4 мм, розкріпленою по периметру на суміжні конструкції через 400 мм та на анкери діаметром 12-20 мм, влаштовані в тілі самої конструкції на глибину не менше ніж 120 мм, кроком 500 мм. Технологія виконання таких робіт для існуючих конструкцій рекомендована ДБНВ.3.1-1.
Опорядження стін і підвісних стель (якщо вони необхідні) повинні бути із негорючих матеріалів.
Застосування для покриття підлог килимових матеріалів не допускається.
Індекс ізоляції повітряного шуму стінами, перекриттями і дверима, що відокремлюють режимні приміщення від інших приміщень, а також відокремлюють кабінет начальника режимно-секретного органу від інших приміщень, повинен бути не менше ніж 60 дБ.
Якщо конструкції дверей не забезпечують вказаної звукоізоляції, необхідно передбачати подвійні двері, які забезпечували б вказаний індекс ізоляції повітряного шуму.
Двері всіх режимних приміщень повинні бути однопільними. Вхідні двері в групу режимних приміщень з коридору повинні бути металевими або дерев'яними (із столярної плити), оббитими оцинкованим листовим залізом. Вхідні двері повинні мати сертифікат відповідності для забезпечення межі вогнестійкості 0,6 год.
Дерев'яні дверні коробки повинні бути укріплені у дверному прорізі сталевими скобами із смуги завтовшки 3 мм, привареними до закладних деталей в отворі, металеві двірні коробки приварюються до цих закладних деталей. Кількість закладних деталей по висоті
22.05.2013 20:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора