Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Цивільний захист
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
/
Курсова робота
з “ Цивільний захист “
Прогнозування, оцінка наслідків і збитків при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів
Варіант
Тема: “Прогнозування, оцінка наслідків і збитків при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах та проведення захисних заходів”.
Мета розрахунково-графічної роботи: закріплення отриманих теоретичних знань з дисципліни “Цивільний захист” і використання їх на практиці: набуття студентами практичних навичок з оцінки обстановки, яка може виникнути на промисловому об’єкті у надзвичайних ситуаціях і визначення необхідних заходів для захисту працівників та населення, оцінки інженерного захисту персоналу об’єктів господарської діяльності (ОГ).
Вступ
Хімічно небезпечним об'єктом (ХНО) вважається об'єкт господарювання, при аваріях і руйнуваннях якого можуть відбутися масові ураження людей, тварин і рослин небезпечними хімічними речовинами.
В обігу на хімічно-небезпечних підприємствах перебуває велика кількість різноманітних небезпечних хімічних речовин. Небезпечні хімічні речовини (НХР) – це токсичні хімічні речовини, що застосовуються в господарських цілях і здатні при витіканні зі зруйнованих чи ушкоджених технологічних ємностей, сховищ і устаткування, викликати масові ураження людей.
До надзвичайно і високотоксичних НХР відносяться сполуки миш'яку, ртуті, кадмію,талію, свинцю, цинку, нікелю, заліза, фосфору, хлору, брому, синильної кислоти і деякі інші сполуки.
Внаслідок аварії на хімічно небезпечному об'єкті може статися порушення технологічних процесів у виробництві, пошкодження трубопроводів, ємностей, сховищ, транспортних засобів, які призводять до викиду небезпечних хімічних речовин (НХР) в атмосферу у кількостях, які можуть викликати масове ураження людей, тварин, а також хімічне зараження води, грунту тощо. При цьому утворюється зона хімічного зараження - територія, в межах якої в приземному шарі повітря міститься НХР у кількостях, які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей, для сільськогосподарських тварин і рослин упродовж певного часу.
Прогнозування й оцінка хімічної обстановки під час аварій на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) і транспорті (автомобільному, річковому, залізничному, трубопровідному, морському) здійснюються для визначення можливих наслідків аварій, порядку дій у зоні можливого забруднення й уживання заходів для захисту людей (аварійне прогнозування), а також для визначення ступеня хімічної небезпеки об’єктів, які зберігають або використовують НХР, і адміністративно-територіальних одиниць (АТО), в межах яких живе населення, яке може бути уражене НХР (довгострокове прогнозування) .
Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого забруднення.
Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів забруднення, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших довгострокових (довідкових) матеріалів.
ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ, ЯКА СКЛАЛАСЯ НА ОГ У НАДЗВИЧАЙНІЙ СИТУАЦІЇ
3.1. Оцінка хімічної обстановки.
3.1.1. Визначають глибину зони можливого зараження(Г).
а) спочатку визначають еквівалентну кількість НХР у первинній хмарі (Qe1):
Qe1 = K1 ∙ K3 ∙ K5 ∙ K7 ∙ Q0, (т) (3.1)
Qe1 = 0∙ 0.013 ∙ 1 ∙ 0.4 ∙ 23 = 0
де: К1 - коефіцієнт, який залежить від умов зберігання НХР ( табл.1);
К3 - коефіцієнт, рівний відношенню граничної токсодози хлору до граничної токсодози інших НХР (табл.1);
К5 - коефіцієнт, який враховує ступінь вертикальної стійкості атмосфери:
при інверсії К5=1, при ізотермії К5=0.23 і при конвекції К5=0.08;
К7 - коефіцієнт, який враховує вплив температури повітря (табл.1);
Q0 - кількість викинутої НХР.
б) за табл. 2 визначають глибину зони хімічного зараження первинною хмарою НХР (Г1).
Глибина зони зараження первинною хмарою НХР визначається залежно від еквівалентної кількості речовини у первинній хмарі і швидкості вітру. Для значень еквівалентної кількості речовини, які не наведені в табл.2 Г1 визначається інтерполяцією двох найближчих значень.
Отже Г1=0
в) визначають еквівалентну кількість НХР у вторинній хмарі(Qe2):
Qe2 = (1-K1) ∙ K2 ∙ K3∙ K4 ∙ K5 ∙ K6 ∙ K7 ∙ (т) (3.2)
Qe2 = (1-0) ∙ 0.021 ∙ 0,013 ∙ 1,33 ∙ 1 ∙ 1.741∙ 0.4 ∙ (23/(1.263 ∙ 0.05)) = 0,092 (т)
де: К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей НХР ( табл. 1);
К4 - коефіцієнт, який враховує швидкість вітру ( табл.3);
К6 - коефіцієнт, який залежить від часу, що минув після початку аварії та тривалості випаровування речовини;
d - густина НХР, що розлилася, т/м3 ( табл. 1 );
h – товщина шару розлитої НХР, м (при вільному розливі h=0,05 м), при розливі у піддон h = (H – 0,2) м, де Н – висота піддону.
г) розраховується коефіцієнт К6:
К6=N0,8, при N<Т (3.3)
К6=20.8=1.741 де: N - час після аварії, на який оцінюється обстановка (год.)
T - тривалість випаровування (вражаючої дії) НХР, год.
(3.4)
T = (1.263 ∙ 0.05)/(0.021 ∙ 1,33 ∙ 0.4) = 5.65(год.)
д) для знайденої величини Qe2 визначають глибину зони хімічного зараження вторинною хмарою НХР (Г2 ) за допомогою табл.2 (за аналогією з Г1 ).
Розрахункова кількість Qe2=0,092 т
За умовою: Vв=2м/с
Тоді: Г2= 0,59+(0,84-0,59)(0,092-0,05)/(0,1-0,05) = 0,8 (км)
Отримані значення Г1 і Г2 – це максимальні значення зон зараження первинною або вторинною хмарою, що визначається в залежності від еквівалентної кількості речовини і швидкості вітру.
е) повна глибина зони зараження Гп, що залежить від дії первинної і вторинної хмари НХР, визначається за формулою:
ГП = Г1(2) + 0.5 ∙ Г2(1) (3.5)
ГП = 0.8 + 0.5 ∙ 0 = 0,8
де: Г1(2) - більша за розміром Г1 і Г2;
Г2(1) - менша за розміром Г1 і Г2;
є) Отримане значення повної глибини зараження Гп порівнюється з максимально можливим значенням глибини переносу повітряних мас Гп' , що визначається за формулою:
Г′п = N · Vп , (км) (3.6)
Г′п = 2 · 10 = 20
де: N - час від початку аварії, год ;
Vп - швидкість переносу переднього фронту зараженого повітря при даній швидкості і ступені вертикальної стійкості повітря, км/год ( табл. 4).
За кінцеву розрахункову глибину зони зараження (Г) приймається менше з величин Г п і Г′п.
Г= min (Г п ; Г′п)
Г = min (0,8; 20) = 0,8
3.1.2. Визначають площу зони фактичного зараження (Sф) хмарою НХР.
Sф =К 8 · (Гп) 2 · N 0, 2, (км 2) (3.7)
Sф = 0,081 · 0,8 2 · 20.2 = 0,06 (км2)
де: К8 - коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря (при інверсії К8=0,081, при ізотермії К8=0,133, при конвекції К8=0.235).
3.1.3. Визначають площу зони можливого зараження( Sм) хмарою НХР.
Sм = 8,72 ∙ 10-3 ∙ (Гп)2 ∙ φ, (км2) (3.8)
Sм = 8,72 ∙ 10-3 ∙ (0,8)2 ∙ 90 = 0,5 (км2) де: φ - кутові розміри зони можливого зараження, град. (табл.5).
3.1.4. Час підходу хмари НХР до заданого об’єкту залежить від швидкості переносу хмари повітряним потоком і визначається за формулою:
t = x/Vп, (год.) (3.9)
t = (0,8/2)/10 = 0,04 (год.)
де: x - відстань від джерела зараження (ХНО) до заданого об’єкту (км).
3.1.5. Час перебування людей в ЗІЗ визначається за табл. 6.
t=3 год при t= 0o C
3.1.6. Можливі втрати робітників і службовців на ОГ (з врахуванням структури втрат) визначаються з використанням таблиці 7.
Забезпечення ЗІЗ = 100%, отже втрати складуть:
На відкритій місцевості: 10% = 270 * 0.1 = 27 чол.
В будівлях: 4% = 270 * 0.04 = 11 чол.
Структура втрат на відкритій місцевості становить:
легкого ступеня 27·0,25 = 7 чол.;
середньої тяжкості 27·0,4 = 11 чол.;
смертельне ураження 27·0,35 = 9 чол.
Структура втрат в будівлях становить:
легкого ступеня 11·0,25 = 3 чол.;
середньої тяжкості 11·0,4 = 4 чол.;
смертельне ураження 11·0,35 = 4 чол.
Результати оцінки хімічної обстановки зводять у таблицю 3.1.
Таблиця 3.1
Результати оцінки хімічної обстановки
Джерело зара-ження
Тип НХР
Кіль-кість НХР, т
Глибина зони
зараження
км
Площа зони можливого зараження НХР, км2
Площа зони фактичного зараження НХР, км2
Час підходу зараженого повітря до заданого ОГ, год.
Тривалість уражаючої дії НХР,
год.
Можливі втрати від дії НХР, чол.
ХНО
CS2
23
0.8
0.5
0.06
0.04
5,65
П.3.1.6
ОЦІНКА ІНЖЕНЕРНОГО ЗАХИСТУ ПРАЦІВНИКІВ ОГ
Надійність інженерного захисту забезпечується при наявності таких умов:
- загальна вмістимість захисних споруд на ОГ - дозволяє укрити найбільшу працюючу зміну;
- захисні властивості споруд відповідають вимогам, тобто забезпечують захист від іонізуючих випромінювань;
- система життєзабезпечення захисних споруд забезпечує неперервне перебування в них не менше двох діб;
система повідомлень діє оперативно і надійно.
4.1 Оцінка захисної споруди за вмістимістю.
Вмістимість захисної споруди повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни працівників і визначається сумою місць для сидіння і лежання.
Норми об’ємно-планувальних рішень сховищ :
а) площа підлоги:
– 0,5 м2/людину при двоярусному розміщені ліжок (2 м2 на одного працюючого на пункті управління (ПУ);
– 0,4 м2/людину при триярусному розміщені ліжок;
б) внутрішній об’єм приміщень – не менше 1,5 м3/людину;
в) висота приміщень не більше 3,5 м:
– при висоті від 2,15 до 2,9 м встановлюються двоярусні ліжка;
– при висоті 2,9 м і більше встановлюються триярусні;
г) кількість місць для лежання становить 20% при двоярусному і 30% при триярусному розміщені;
д) в екстремальних ситуаціях, коли терміново необхідно сховати виробничий персонал, дозволяється переущільнення захисних споруд на 20%.
Розрахунок сховища.
4.1.1. Визначають площу основних і допоміжних приміщень.
а) Загальна площа основних приміщень:
(4.1)
Sзагосн = 120 + 5 = 125 м2
де: N - кількість основних приміщень;
Si - площа і-того приміщення.
б) Загальна площа всіх приміщень в зоні герметизації (крім приміщень для дизельної електростанції, тамбурів і розширювальних камер):
(4.2)
Sзагвсіх = 125 + 10 + 6 + 32 = 173
де: М - кількість допоміжних приміщень;
Sj - площа j-того допоміжного приміщення в зоні герметизації.
4.1.2. Визначають вмістимість сховища за площею:
- при триярусному розміщені ліжок:
(чол.) (4.4)
де: 0,5 і 0,4 - площа підлоги на людину відповідно при дво- і триярусному розміщені ліжок, м2.
4.1.3. Визначають вмістимість сховища за об’ємом всіх приміщень в зоні герметизації:
(чол.) (4.5)
де: h - висота приміщення, м;
1,5 - норма об’єму на людину, м3.
Порівнюючи дані вмістимості за площею Мs та за об’ємом Мv , визначають фактичну (розрахункову) вмістимість Мф. За фактичну вмістимість (кількість місць) приймається менше значення із цих двох величин.
Мф = 312
4.1.4. Визначають показник, що характеризує вмістимість захисних споруд (коефіцієнт вмістимості):
(4.6)
де: N - чисельність виробничого персоналу, який підлягає укриттю (найбільша працююча зміна).
Отже Км ( 1, захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь-яку зміну.
4.2. Оцінка захисних властивостей сховища від можливого радіоактивного ураження
a) Визначають ступінь захисту виробничого персоналу, тобто коефіцієнт послаблення дози опромінення сховищем Кпосл . Він залежить від матеріалу перекриття, його товщини і умов розміщення сховища (вбудоване, чи таке що стоїть окремо) і розраховується за формулою:
(4.7)
де: hi - товщина і-того захисного шару сховища;
Кр - коефіцієнт що враховує умови розміщення сховища (табл. 8);
d - товщина шару половинного послаблення і-того захисного шару, (табл. 9).
Порівнюю розрахунковий коефіцієнт послаблення із нормативними вимогами до сховищ.
Оскільки
< 1000,
то необхідно розглянути можливість підсилення його перекриття до необхідних норм = 4 ∙ 2x = 1000
2x = 1000/4 = 250
X = lg 250 / lg 2 = 2.57 / 0.3 = 7.9
Оскільки < 1000, нам необхідно підсилити його перекриття. Збільшивши товщину бетонного перекриття до 23см, ґрунту до 23см, а дерев’яних матеріалів до 18 см ми отримаємо потрібний ( 1000
4.3. Оцінка захисної споруди за життєзабезпеченням
До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, каналізація, електропостачання і зв’язок. Під час оцінки систем забезпечення сховищ визначається можливість всіх систем забезпечити неперервне перебування людей в сховищах не менше двох діб. В даній роботі розглядається оцінка тільки повітропостачання - однієї з основних систем життєзабезпечення людей.
4.3.1. Норми (W норм.) зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду:
а) за режимом I – 8, 10, 11, 13 м3/год./людину - відповідно при середній температурі до 200 С (I кліматична зона), 20 - 250 С (II зона), 25 - 300 С (III зона), більше 300 С (IV зона).
б) за режимом II – 2 м3/год./людину і 5 м3/год./людину, що працює на пункті управління (ПУ).
В даний час промисловістю виготовляється фільтровентиляційні комплекси ФВК-I і ФВК-II. У сховищах великої вмістимості, крім цих комплексів встановлюють електроручні вентилятори типу ЕРВ-72-2, ЕРВ-72-3 , які працюють тільки в режимі I.
Продуктивність (W заг.) фільтровентиляційних комплексів ФВК-I і ФВК-II в режимі I – 1200 м3/год, в режимі II – 300 м3/год; ЕРВ-72-2 і ЕРВ-72-3 відповідно 900-1300 та 1300-1800 м3/год. ( ФВК-II, крім цього, забезпечує роботу в режимі III).
За режимом III регенерація повітря забезпечується регенеративною установкою типу РУ-150/6 з фільтрами ФГ-70 (для 150 чол. регенерація можлива до 6 годин).
Отже у режимі III регенерація повітря буде X= 150 / 302 * 6 = 2,98 год.
4.3.2. Послідовність оцінки:
а) Визначають необхідну кількість людей, яких система може забезпечити чистим повітрям у режимі I, II :
(чол) (4.8)
Режим I:
Режим II:
де: Wзаг. - загальна кількість повітря, що подається системами повітропостачання, м3/год;
Wнорм. - норми зовнішнього повітря, що подається в захисну споруду, м3/год/людину.
б) визначають показник, що характеризує життєзабезпечення сховища в режимі I і II(окремо!):
(4.9)
Режим I:
Режим II:
де: Мф – кількість людей, що підлягає укриттю (приймається фактична вмістимість сховища).
Отже Кж ( 1
Оскільки Кж ( 1, то кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами, як у режимі I, так і у режимі II. Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів до конкретної величини.
Тому я пропуную збільшити кількість фільтрів ( ФВК-II) до 3
0.48 * 3 = 1.44 що дає Кж(1 що є достатнім для того щоб система повітропостачання сховища забезпечула виробничий персонал чистим повітрям.
ГРАФІЧНИЙ ДОДАТОК
Зона можливого зараження хмарою НХР на картах і схемах обмежена колом, півколом або сектором, який має кутові розміри φ і радіус, рівний глибині зони хімічного зараження Гп (рис.6.1), чи ГЗХЗ (рис.6.3):
а) при швидкості вітру за прогнозом < 0.5 м/с зона зараження має вигляд кола:
- точка 0 відповідає джерелу зараження;
- φ=360(;
- радіус кола рівний Гп .
б) при швидкості вітру за прогнозом від 0.6 до 1 м/с зона має вигляд півкола:
- точка 0 відповідає джерелу зараження;
- φ=180(;
- радіус півкола рівний Г ;
- бісектриса кола співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямом вітру.
в) при швидкості вітру за прогнозом > 1м/с зона має вигляд сектора:
- точка 0 відповідає джерелу зараження;
г) φ=90( при швидкості вітру за прогнозом від 1.1 до 2 м/с (рис. 5.1), і φ=45( при швидкості вітру за прогнозом > 2 м/с;
- радіус сектора рівний Гп ;
- бісектриса сектора співпадає з віссю сліду хмари і орієнтована за напрямом вітру.
Зона фактичного зараження, що має форму еліпса, включається у зону можливого зараження і орієнтована по азимуту вітру в даний момент часу (рис.6.2).
На топографічних картах і схемах зони фактичного і можливого зараження має вигляд (рис. 6.3).
Рис. 6.1 Кутові розміри зони можливого зараження НХР
Рис. 6.2 Можливі напрями вітру (азимути)
6.1. Порядок нанесення зон зараження на карту або схему.
6.1.1. Визначають площу розливу НХР, а також радіус площі розливу:
(м2) (6.1)
, (м) (6.2)
6.1.2. За відомою площею зони фактичного зараження, яка має форму еліпса, визначають розміри цього еліпса:
S =π·a·b, (6.3)
S = 3,14 · 0,4 · 0,048= 0,06
де π=3,14, а=Г/2=0,8/2=0,4 , b - мала піввісь.
Довжина еліпса дорівнює величині Г. Ширина еліпса:
B=2·b=4·Sф/π·Г (6.4)
B = 4 · 0,06 / (3.14 · 0,8) = 0,096
b = 0,048
6.1.3. На координатах позначають центр аварії і наносять площу розливу Sр (суцільною лінією).
6.1.4. Біля кола роблять пояснюючий напис ( у чисельнику - вид НХР і її кількість, а у знаменнику - час, дата аварії).
6.1.5. Від центру аварії в орієнтованому напрямку вітру (визначення азимуту вітру показане на рис 6.2 ) проводять вісь прогнозованих зон зараження.
6.1.7. За відомою довжиною і максимальною шириною (Г і В) еліпса зони фактичного зараження, будують його на карті або схемі (суцільною лінією) і заштриховують.
6.1.8. На отриманій карті або схемі роблять пояснюючі написи.
6.1.9. У верхній лівій частині карти чи схеми вказують метеоумови.
6.1.10. Уся побудова ведеться чорним кольором, а отримане графічне зображення обстановки замальовується жовтим кольором (рис.6.3).
6.1.11. Підприємство позначається на осі сліду.
Графічне зображення зони та обстановки виконане на міліметровому розграфленому папері та додається як графічна частина до цієї роботи.
ЗАХОДИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ПЕРСОНАЛУ ОГ
За результатами оцінки хімічної обстановки, яка виникла на ОГ в результаті аварії, враховуючи наявність колективних засобів захисту на підприємстві, розробляються заходи, направлені на захист персоналу. Вони повинні передбачати:
Дії чергового диспетчера.
Черговий диспетчер:
до прибуття безпосереднього керівника робіт з ліквідації на слідків аварії займається порятунком людей, локалізацією аварії (разом з начальником чергової зміни ГРС);
прогнозує небезпечну зону поширення СДОР і подає сигна ли по РТЗ «Увага! Гази, сірковуглець»;
оповіщає особовий склад ГРС, протипожежної і медичної служб, командний склад, місцеві органи, РіС і дає рекомендації начальникам підрозділів (цехів) про напрямок виведення людей з небезпечної зони (з обов'язковим підтвердженням одержання ін формації);
інформує чергового штабу ЦОНС району і диспетчерів сусі дніх підприємств про аварію;
з прибуттям командирів НЧ ставить завдання на розвідку вогнища зараження;
організовує своєчасне надання медичної допомоги. Керівницт во роботами веде з КП. З прибуттям головного інженера і його за ступників інформує їх про обстановку та виконує свої обов'язки.
2. Дії начальників служб ЦО на ОГ.
Директор (Начальник ЦО):
одержавши інформацію про аварію, прибуває на об'єкт і здійс нює загальне керівництво ліквідацією наслідків і порятунок людей;
інформує адміністрацію району (міста) про характер аварії, рятувальні та інші невідкладні роботи (РІНР);
створює команду фахівців, яка бере участь разом з газоряту-вальною службою (ГРС) у ліквідації наслідків аварії.
3. Проведення дегазації території, техніки, одягу, ЗІЗ і т.п.
Сірковуглець - безбарвна рідина , дообре випаровується, пари є сильним нейротропним отрутою. За видом ураження належить до СДОР переважно задушливої дії. Ознаки: головний біль, нудота, блювання.
Перша допомога ураженому сірковуглецем:
надягти на потерпілого промисловий протигаз марки “В” чи цивільний – ЦП-5(ЦП-7);
винести потерпілого на носилках на незаражену територію і зняти протигаз;
звільнити від одягу, що стримує дихання;
при відсутності дихання провести штучне, переважно методом “рот у рот”;
забезпечити повний спокій, а в холодну пору року і відігрівання потерпілого;
для пом‘якшення подразнення дихання дати подихати парою 0,5 – процентного розчину питної соди і, по можливості, киснем;
промити шкіру і слизові оболонки 2-процентним содовим розчином;
забезпечити вживання потерпілому теплої води з содою, чаю чи кави;
запобігти можливості самостійного пересування потерпілого, подальше транспортування його повинне проводитися тільки в лежачому стані.
Дегазація
Дегазація: Гашене вапно, вода, сірчистий натрій або калій. Вапно, каустик, їдкий натр, лужна целюлоза, сульфід натрію.
Захист органів дихання: * ізолюючий протигаз типу АСВ-2, фільтруючий протигаз типу А, В, М, БКФ, Г, Е, ГП-4У, КД;
При частковій дегазації і дезинфекції з використанням дегазаційних комплектів насамперед оброблюються ті частини поверхні техніки і транспорту, з якими необхідний контакт при виконанні роботи (поставленої задачі).
Повна дегазація складається з повного обеззаражування або видалення з всієї поверхні техніки і транспорту отруйних речовин шляхом протирання заражених поверхонь розчинами для дегазації; при відсутності їх можуть бути використані розчинники і розчини для дезактивації. Для протирання використовуються щітки дегазаційних машин, комплектів і приборів.
Засоби обеззаражування техніки і транспорту: авторозливальна станція АРС12У (АРС14), комплекти ДК4, ІДК1, ДК3; комунальна, сільськогосподарська, дорожня і будівельна техніка, що здібна для використання при виконанні робіт з обеззаражування.
Авторозливальна станція призначена для дезактивації, дегазації і дезинфекції техніки і транспорту, дегазації і дезинфекції території рідкими розчинами, транспортування і тимчасового зберігання рідин, спорядження рідинами оболонок, перекачування рідин з одної тари в іншу.
Для прикладу АРС12У представляє собою автомобіль ЗІЛ157, на якому змонтовано спеціальне обладнання, а станція АРС14 змонтована на шасі автомобіля ЗІЛ131. Основні тактико-технічні дані АРС12У (АРС14): маса неспорядженої машини 6135 (6970) кг; маса рідин, що перевозяться – 2500 кг; повна ємність цистерни 2600 (2700) л, робоча ємність цистерни 2500 л; час спорядження цистерни механічним насосом 812 хв., ручним насосом – до 45 хв.; потужність механічного насосу 300400 л/хв.; час розгортання (на 4 робочі місця) 68 хв.; час згортання 9 -15 хв.; число одночасно місць, що обслуговуються: при дезактивації струменем води до 5, при дезактивації, дегазації і дезинфекції за допомогою брандспойтів до 8; розрахунок 23 чол.
Індивідуальний комплект для спеціальної обробки автотракторної техніки ІДК1 призначається для дезактивації, дегазації і дезинфекції автотракторної техніки з використанням стисненого повітря від компресору автомобіля. Всі частини комплекту вкладаються в сумку з хлопкочатопаперової ткані. Основні технічні дані ІДК1: робочий тиск при роботі з ежекторною насадкою 34 кгс/см2, при роботі з ручним насосом – 11,2 кгс/см2, витрати розчинів при дезактивації (ковпачок з отвором 2 мм без сердечника) 2 л/хв., при дегазації або дезинфекції (ковпачок з отвором 1,5 мм без сердечника) при створені тиску ручним насосом 0,40,6 л/хв., а при створені тиску за допомогою пневмосистеми автомобіля – 0,51,5 л/хв., час розгортання 34 хв., маса (без бідону і насоса) 5 кг.
Комплект пристосувань до автомобільних водо, мастило і паливозаправників ДКЗ призначається для дезактивації, дегазації і дезинфекції автотракторної техніки з використанням автопаливозаправника АТЗ3157, механізованої автоцистерни АЦМ4150 або водомастилозаправника ВМЗЗІЛ157 (комплект до ВМЗ може бути використаний також для миття особового складу). Обробка автотракторної техніки за допомогою комплекту ДКЗ може виконуватися бензином, гасом, дизельним паливом, водою або розчином для дезактивації. Маса комплекту ДКЗ 26 кг, час розгортання 510 хв., кількість одночасно об’єктів, що обробляються, 12.
Пункт спеціальної обробки ПуСО призначається для проведення повної санітарної обробки особового складу і населення, повної дезактивації, дегазації і дезинфекції озброєння, техніки, дезактивації і дезинфекції обмундирування, одягу, взуття і засобів захисту. Розгортається на незараженій місцевості близько або безпосередньо в районі дій сил ЦО, що підлягають спеціальній обробці.
Дегазація одягу, взуття і індивідуальних засобів захисту здійснюється кип’ятінням, пароаміачною сумішкою, стиркою і провітрюванням.
Дегазація кип’ятінням проводиться в бучильних установках БУ4М або інших ємностях для верхнього одягу, шерстяного одягу і головних уборів з штучного хутра (шубнохутрові і шкіряні вироби цим способом проводити дегазацію не можливо).
Дегазація способом стирання основана на розкладу і змиванню отруйних речовин водяними розчинами миючих засобів при високих температурах. Дегазації стиркою підвергаються вироби з хлопчатопаперових тканин, а також ватяний одяг. В якості миючого розчину використовується 0,3 %й водяний розчин порошку СФ2У (СФ2).
Дегазація провітрюванням (природна дегазація) може бути використана для всіх видів одягу, взуття і індивідуальних засобів захисту, особливо в випадках їх зараження отруйними речовинами. Вона проводиться при наявності часу і при відсутності інших засобів дегазації. Дегазація провітрюванням найбільш швидко проходить в літніх умовах при температурі 18-25 °C.
Для дегазації і дезинфекції хлопчатопаперового одягу, індивідуальних засобів захисту і брезентів, а також предметів домашнього побуту призначена бучильна установка БУ4М.
Дегазація: Гашене вапно, вода, сірчистий натрій або калій. Вапно, каустик, їдкий натр, лужна целюлоза, сульфід натрію.
Захист органів дихання: * ізолюючий протигаз типу АСВ-2, фільтруючий протигаз типу А, В, М, БКФ, Г, Е, ГП-4У, КД;
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
1. ОГД може опинитись у зоні хімічного забруднення, оскільки х (відстань від джерела зараження до заданого об.) < Г (глибина зони зараження)).
2. Хмара зараженого повітря підійде до об’єкта через 0,0465 год., що є дуже швидко.
3. Тривалість дії уражаючого фактора НХР відносно невелика –5,65 години.
4. Основні заходи щодо захисту людей:
- негайне оповіщення виробничого персоналу про загрозу хімічного забруднення;
- терміново зупинити виробництво і розмістити людей у сховищі; систему повітропостачання включити в режим фільтровентиляції;
- вести хімічну розвідку на об’єкті безперервно;
- забезпечити виробничий персонал протигазами на 100 відсотків.
Фактична вмістимість сховища Мф = 312 дозволяє розмістити всіх працюючих, що потребують захисту.
Оскільки у нас Км = 1.15 (Км ( 1), захисна споруда забезпечує укриття працюючих у будь-яку зміну.
Оскільки < 1000, нам необхідно підсилити його перекриття. Збільшивши товщину бетонного перекриття до 23см, ґрунту до 23см, а дерев’яних матеріалів до 18 см ми отримаємо потрібний
Оскільки Кж ( 1, то кількість фільтровентиляційних комплексів недостатня для забезпечення чистим повітрям згідно з нормами, як у режимі I, так і у режимі II, і у режимі III зокрема Необхідно вжити заходів для збільшення кількості фільтровентиляційних комплексів до конкретної величини.
Тому я пропуную збільшити кількість фільтрів ( ФВК-II) до 3
0.48 * 3 = 1.44 що дає Кж(1 що є достатнім для того щоб система повітропостачання сховища забезпечула виробничий персонал чистим повітрям.
.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Закон України «Про Цивільну оборону України» 1999 р.
Закон України «Про захист населення і території від надзвичай них ситуацій техногенного і природного характеру» 2000 р.
Шоботов В. М. Защита населения в чрезвычайных ситуациях. Учебное пособие. — ПГТУ, 2000.
В.Є.Гончарук, С.І.Качан, С.М.Орел, В.І.Пуцило – Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях – Посібник - Вид –во НУ “ЛП”, 2004р.-184с.
“Защита объектов народного хозяйства ”: Справочник / Г.П.Демиденко, Е.П.Кузьменко, П.П.Орлов и др.: Под ред. Г.П.Демиденко, - 2-е изд., перераб. и доп. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1989. - 287 с.
“Повышение устойчивости работы объектов народного хозяйства в военное время”: Учебн. пособие / под ред. Г.П.Демиденко. - К.: Вища шк., 1984. – 172 с.
В.Г.Атаманюк, Л.Г.Ширшев, Н.И.Акимов, “Гражданская оборона”, М.: Высшая шк., 1986. - 207 с.
Цивільна оборона. За редакцією полковника П.І.Кашина.- Львів: ПП ”Василькевич К.І.”, 2005.
Довідник для виконання розрахунково-графічних робіт з БЖД і ЦО Вид-во НУ ЛП, 2001р.
23.05.2013 00:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора