Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Охорона праці
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
КН
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Охорона праці у промисловості
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Відповідно до номера залікової книжки 0809023 вибираємо варіант завдання
Задача 1
Визначити кількість повітря, необхідного для повітрообміну в складальному цеху радіозаводу влітку при загальнообмінній вентиляції, якщо: тепловиділення складає:
від людей - 1000 ккал( год(
від електродвигунів і системи освітлення- (1 ккал/ год(
від сонячного опромінення- (2 ккал/ год(
від пальників - (3 ккал/ год.
Потрібний об’єм повітря, який необхідно змінити в приміщенні для зменшення надлишків теплоти визначається за формулою:
де Q- кількість надлишкової теплоти, Вт(
С = 0.24 кал/г·°С -- теплоємність повітря (
( = 1.293 кг( м3 -- густина зовнішнього повітря
(вн, (зовн- температура внутрішнього і зовнішнього повітря, (С(
(вн- приймається за ГОСТ 12.1.005-88 залежно від категорії робіт, які виконуються.
Температуру зовнішнього повітря приймаю рівною 25 (С, а температура внутрішнього повітря є рівною 28 (С, як оптимальна температура на робочому місці при виконанні роботи категорії 2б, до якої і відноситься робота у складальному цеху радіозаводу.
Тому,
Відповідь: для зменшення надлишків теплоти для повітрообміну в складальному цеху радіозаводу влітку при загальнообмінній вентиляції необхідно змінити 13,46 · 103 м3/год повітря.
Задача 2
Розрахуйте кількість повітря, яке виводиться відкритим з однієї сторони витяжним зонтом, який розташований в складальному цеху над пристроєм, в процесі роботи якого виділяються пари свинцю, каніфолі, бензину. Розмір укриття (. Рім цього, в приміщенні поза укриттям щогодинно витрачається (( бензину, який випаровується і у стані парів надходить у повітря приміщення.
Розрахуйте повітрообмін, який потрібний для створення нормальних умов у приміщенні.
Швидкість всмоктування у відкритих отворах укриття:
Вихідні
дані
2
(, м2
5
(, г
5000
(, м( с
0.5
Вказівки до розв(язання задачі.
Кількість повітря, яке виводиться місцевою вентиляцією:
(вив = 3600 ( ( = 3600*5*0.5=9000 м3
Кількість повітря, яке потрібне для розрідження парів бензину поза укриттям за ГДК (ГОСТ 12.1.005-88 ):
(прит= ==50000 м3
Повітрообмін, який необхідно організувати:
(заг= (прит - (вив=50000-9000=41000 м3
Відповідь: кількість повітря, необхідного для повітрообміну в складальному цеху для створення нормальних умов у приміщенні становить 41000 м3/год
Інструкції по т/б, виробничій санітарії і гігієні праці.
Правила і норми по ТБ спрямовані назахист організму людини від фізичних травм, впливу технічних засобів, що використовуються в процесі праці. Вони регулюють поведінку людей, що забезпечує безпеку праці з точки зору устрою та розміщення машин та обладнання.
Правила та норми необхідно дотримувати як при проектуванні, так і при експлуатації промислових об'єктів і обладнання.
Вимоги в галузі забезпечення безпечних і здорових умов, що містяться в правилах і нормах з ТБ та виробничої санітарії, є юридично обов'язковими як для адміністрації, так і для робітників і службовців. При недотриманні цих правил винні особи несуть юридичну відповідальність.
За сферою дії правила по ОП, ТБ і виробничої санітарії бувають:
Єдині та поширюються на всі галузі народного господарства і закріплюють
найважливіші гарантії безпеки та гігієни праці, рівень яких має бути однаковим у всіх галузях народного господарства.
Міжгалузеві є також загальними і закріплюють найважливіші гарантії безпеки та гігієни праці або в декількох галузях, або в окремих видах виробництв, робіт чи окремих типах обладнання в будь-яких галузях народного господарства.
Галузеві поширюються тільки на окрему галузь виробництва в масштабі всієї країни і містять гарантії безпеки та гігієни праці, специфічні для даної галузі.
До норм по ТБ та виробничої санітарії належать норми, що встановлюють заходи індивідуального захисту працюючих від професійних захворювань і виробничих травм.
Ці норми передбачають наступне:
1. На гірничих роботах, як на всіх роботах зі шкідливими умовами праці або на роботах, що виробляються в несприятливих температурних умовах, пов'язаних із забрудненням, робітникам і службовцям видається безкоштовно за встановленими нормами спецодяг, взуття, запобіжні пристосування (індивідуальні засоби захисту).
2. На роботах, пов'язаних із забрудненням, робітникам і службовцям видається безкоштовно за встановленими нормами мило, змиваючі та знешкоджуючі речовини.
3. На роботах із шкідливими умовами праці робітникам і службовцям видається безкоштовно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні продукти.
4. Для робітників і службовців, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці, встановлюється скорочена тривалість робочого часу не більше 36 годин на тиждень і надаються додаткові відпустки.
5. Адміністрація підприємства зобов'язана безкоштовно забезпечити робітників питвом (газованої або підсоленою водою, каву, чай та іншими напоями).
6. Робітники і службовці, зайняті на гірничих роботах і на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці при вступі на роботу проходять обов'язковий попередній огляд і періодичні медичні огляди.
7. Робітникам і службовцям, що працюють в холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих не обігріваються надаються спеціальні перерви для обігрівання і відпочинку, які включаються у робочий час.
8. Робітників і службовців, які потребують надання легшої роботи, адміністрація підприємства зобов'язана перевести за їхньою згодою на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмеження строку.
Загальні положення.
Виходячи з визначення науки "охорона праці", система охорони праці поєднує сукупність правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів і засобів, що спрямовані на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Об'єктом управління є машини, механізми, технологічні процеси, підприємства, галузі промисловості, сфери людської діяльності тощо. Елементами управління станом цього об'єкта є: проведення контролю стану об'єкта, визначення необхідного завдання, порівняння із завданням, вироблення управлінських дій, реалізація управлінських дій, контроль виконання управлінських дій (зворотний зв'язок) та ін.
Розглядаючи управління охороною праці із зазначених позицій, вважають, що система управління охороною праці (СУОП) є сукупністю самої системи охорони праці та елементів управління її станом. Іншими словами, управління охороною праці - це підготовка, прийняття і реалізація системи заходів із забезпечення охорони життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності. Разом з тим СУОП виступає як функціональна підсистема системи управління всім господарським комплексом України в цілому. Розглядаючи систему управління охороною праці в державному масштабі, слід зазначити такі її особливості, як складність і багатозв'язковість системи СУОП на конкретному об'єкті багаторівневої системи управління, де найвищим рівнем є державне управління, а нижчим - управління охороною праці на конкретній ділянці чи в конкретному цеху підприємства. Залежно від форми власності та відомчої підпорядкованості об'єкта проміжні ступені управління можуть виступати як відомче, регіональне управління, а також управління на рівні підприємства, об'єднання тощо.
Узагальнена блок-схема СУОП на державному рівні наведена на рис. 2.6.
Основними структурними елементами СУОП є:
- об'єкт управління, тобто система охорони праці на конкретному підприємстві, в об'єднанні, регіоні, Україні в цілому;
- елементи управління, що включають контроль стану об'єкта, вироблення управлінських дій та їх реалізацію, контроль за виконанням управлінських дій, аналіз стану подібних об'єктів, формування завдання охорони праці, порівняння показників.
Окрім управлінських дій, на стан охорони праці впливають різні збурюючі впливи Z1...Zn, що зумовлені реальними політичними та соціально-економічними процесами і часто носять випадковий, непередбачуваний характер, а іноді можуть бути і заздалегідь прогнозованими. До таких впливів, наприклад, належать структурні зміни в економіці, розвиток процесів роздержавлення, створення нових форм і методів господарювання, розвиток малого і середнього бізнесу, введення системи соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань на
виробництві тощо. Це дає змогу за допомогою прийняття відповідних управлінських рішень уникнути негативних наслідків чи підсилити позитивну дію того збурювального впливу, якого зазнав об'єкт управління.
Оцінювання стану охорони праці проводять за великою кількістю показників. Для їх узагальнення встановлено єдиний показник - узагальнюючий критерій оцінки якості об'єкта управління (ЯОУ).
Самі управлінські дії відрізняються одна від одної як за змістом, так і за формою їх реалізації. Однак кожну з них можна врешті-решт оцінити розміром витрат на виконання цієї дії у грошовому вираженні (ГВ). Тоді у класичному вигляді ефективність управлінських дій Б оцінюється зміною ЯОУ на одиницю ГВ:
Е = dЯОУ/dГВ. (2.1)
Як засвідчує практика, управлінські дії щодо охорони праці завжди обмежені. Ці обмеження можуть бути пов'язані з відсутністю необхідних технічних засобів, площ, людських ресурсів, відповідного рівня культури і підготовки персоналу тощо.
В умовах переходу України до ринкових умов якнайчастіше трапляється обмеження коштів, що виділяються на охорону праці. Тому основне завдання удосконалення СУОП в умовах реформування економіки полягає в тому, щоб за існуючих рівнів обмежень управлінських дій забезпечити їх максимальну ефективність.
Оптимальні обсяги коштів, що витрачаються на охорону праці, мають вибиратися, виходячи з умов забезпечення максимальної ефективності дій, спрямованих на управління народногосподарським комплексом, а в кризових умовах розвитку держави - за умов забезпечення мінімального зниження величини валового національного продукту при збереженні необхідного мінімуму соціальних гарантій працівникам.
Вирішення цих завдань може бути досягнуте шляхом оптимального розподілу наявних людських і фінансових управлінських ресурсів, правильного вибору числа та якості управлінського персоналу, прийняття обґрунтованих, близьких до оптимальних, управлінських рішень. Найважливіше значення має при цьому наявність повної, об'єктивної інформації про стан об'єкта управління та розроблених і науково обґрунтованих методів її обробки і прийняття управлінських рішень, що неможливе без створення сучасних інформаційних систем у галузі охорони праці.
Відповідно до Закону "Про охорону праці" державне управління охороною праці в Україні здійснюють:
• Кабінет Міністрів України;
• спеціально уповноважений урядовий орган державного управління охороною праці - державний комітет із нагляду за охороною праці, що входить до складу Кабінету Міністрів (Держнаглядохоронпраці);
• на галузевому рівні - міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади;
• на регіональному рівні - місцева державна адміністрація й органи місцевого самоврядування.
Кабінет Міністрів і Держнаглядохоронпраці України здійснюють управління охороною праці на загальнодержавному рівні. Окремі загальнодержавні управлінські функції делеговані Міністерству праці та соціальної політики, Міністерству охорони навколишнього природного середовища, Міністерству охорони здоров'я і Міністерству надзвичайних ситуацій України. Управлінський вплив на охорону праці в окремих галузях, регіонах та на окремих підприємствах ці органи можуть здійснювати як безпосередньо, так і через органи галузевого, регіонального управління охороною праці та органи управління охороною праці окремого підприємства або їх об'єднання. Інші органи державного управління забезпечують реалізацію державної політики в галузі охорони праці на регіональному чи галузевому рівні. Саме в цій частині державного управління охороною праці, з одного боку, окремі управлінські функції органів управління перетинаються і дублюються, а з іншого, при недостатньому рівні координації роботи цих управлінських органів можливі певні пропуски і недогляди в роботі.
Блок-схеми систем державного управління охороною праці на регіональному і галузевому рівнях подано на рис. 2.7 і 2.8.
Система державного управління охороною праці як у галузі, так і в регіоні є дворівневою. Верхній рівень системи (1) - загальнодержавне управління, що здійснюється названими органами, нижчий рівень системи (2) - регіональне і галузеве управління, що здійснюється, відповідно, місцевою державною адміністрацією, радами народних депутатів і галузевими міністерствами. У свою чергу, регіональне управління залежно від адміністративно-територіального поділу може виконуватися на обласному, міському, районному і селищному рівнях.
Система управління охороною праці на підприємстві залежно від його відомчої підпорядкованості може бути навіть чотирирівневою. Крім згаданих двох рівнів, тут необхідно виділити управління на рівні об'єднання підприємств (при наявності таких у галузі) і на рівні самого підприємства.
26. Вимоги електробезпеки
Основні визначення
Електробезпека — система організаційних і технічних заходів та засобів, що забезпечують захист людей від шкідливої і небезпечної дії електричного струму, електричної дуги, електричного поля і статичної електрики (ГОСТ 12.1.009-76ССБТ. Электробезопасность. Термины и определения).
Наведене визначення включає 4 фактори. Два з них (електричний струм і електрична дуга) належать до безпосередньо небезпечних і є предметом розгляду даного розділу. Питання охорони праці, пов'язані з електромагнітними полями і статичною електрикою, розглядаються у відповідних розділах підручника.
Електротравма - травма, спричинена дією на організм людини електричного струму і (або) електричної дуги (ГОСТ 12.1.009-76).
Електротравматизм - явище, що характеризується сукупністю електротравм.
Електроустановки - машини, апарати, лінії електропередач і допоміжне обладнання (разом зі спорудами і приміщеннями, в яких вони розташовані), призначені для виробництва, перетворення, трансформації, передачі, розподілу електричної енергії та перетворення її в інші види енергії (ПУЕ:2009 Правила улаштування електроустановок).
Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
Відповідно до ПУЭ, приміщення за небезпекою електротравм поділяються на три категорії:
без підвищеної небезпеки;
з підвищеною небезпекою;
особливо небезпечні.
Системи засобів і заходів щодо електробезпеки
Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електробезпеки:
система технічних засобів і заходів;
система електрозахисних засобів;
система організаційно-технічних заходів і засобів.
23.05.2013 14:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора