Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
СТВОРЕННЯ ШАБЛОНУ LATEX ДОКУМЕНТУ
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
РТ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Інші
Група:
ВП
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7
СТВОРЕННЯ ШАБЛОНУ LATEX ДОКУМЕНТУ
Мета роботи – вивчити особливості вбудованих стилів документів LaTeX, навчитись задавати класові стилі та параметри сторінок.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Стилі класів
Команда \documentclass з якої починається будь-який LaTeX-файл має один обов'язковий аргумент – назва основного стилю, яка вказується у фігурних дужках після команди \documentclass:
article – даний стиль застосовують до оформлення статей;
report – використовують для оформлення великих статей, розбитих на розділи або для невеликих книжок чи брошур.
book – використовують для оформлення книжок.
letter – для оформлення невеликих документів, наприклад, листів.
Кожен з основних стилів має опції, котрі надалі будемо називати сти льовими опціями. Опції стилів вказуються перед назвою стилю в квадра тних дужках. Якщо використовується декілька опцій стилю – то вони відділяються комою.
10pt, 12pt – вказує на те, що основний текст буде друкуватись кеглем 10 або 12 розміру відповідно. Якщо даний аргумент відсутній, то текст буде друкуватись 10 кеглем.
twoside – задає оформлення документа з різними полями на парних і непарних сторінках (так зване, «двостороннє» оформлення докумен ту). Для стилю book дана опція встановлюється автоматично.
twocolumn – використовується, якщо необхідно оформити документ у дві колонки (для класів article, report и book).
fleqn – вказує на те, що формули, що входять в документ будуть друкуватись не в центрі сторінки, а з лівого боку.
leqno – вказує на те, що нумерація виключних формул буде не по правому, а по лівому краю сторінки.
a4paper, a5paper, b5paper, legalpaper, executivepaper – використовуються для оформлення документа роз міром сторінки A4 або A5 відповідно. Опція a4paper задає розмір сторінки 210×297 мм, a5paper – 148×210 мм, b5paper – 176×250 мм, legalpaper – 8,5×14 дюймів, executivepaper – 7,25×10,5 дюймів (1 дюйм =24,5 мм). Якщо жодна з цих опцій не вказана, LаTеX вважає, що розмір паперу дорівнює (у дюймах) 8,5×11 (цей формат паперу іноді називають «letter»).
openright – кожна глава починається обов'язково з непарної сторінки (якщо необхідно, то заради цього друкується додаткова порожня сторінка, на розвороті непарна сторінка буде правою) (для класів report і book).
openany – нова глава може починатися як з парної, так і з непарної сторінки, і зайвих пустих сторінок заради початку глави LаTеX не робить (для класу report і book).
landscape – опція дозволяє розташувати текст так, щоб він йшов паралельно широкому, а не вузького краю паперу. В цьому випадку LаTеX буде обчислювати розміри тексту і полів, вважаючи, що ширина і висота аркуша паперу помінялися місцями. Опція landscape сама по собі текст на 90о не поверне: він буде зверстаний LаTеX виходячи з відповідних розмірів, але далі необхідно мати принтер та/або dvi-драйвер, які здатні забезпечити друк тексту в такій орієнтації. За замовчуванням вважається, що рядки паралельні вузькому краю аркушу.
Стиль оформлення сторінки
Для завдання стилю оформлення сторінки в LаTеX передбачена команда \pagestyle. Ця команда має один обов'язковий аргумент – слово, що позначає цей стиль. При використанні стандартних класів документів це слово має бути одним з наступних:
empty – немає ні колонтитулів, ні номерів сторінок;
plain – номери сторінок ставляться внизу посередині рядка, колонтитулів немає;
headings – присутні колонтитули, а номери сторінок розміщені вгорі;
Якщо основний стиль – article, то по замовчуванню сторінки оформляються стилем plain, у двох інших основних стилях – стилем headings.
Поряд з командою \pagestyle, що задає стиль оформлення всіх сторінок, є команда \thispagestyle, що задає стиль оформлення окремої сторінки. Вона має такий же аргумент, як і \pagestyle, але визначене цим аргументом оформлення відноситься тільки до тієї сторінці, на яку потрапив текст, що оточує цю команду. Заздалегідь вгадати, на яку сторінку потрапить даний фрагмент тексту, зазвичай неможливо. Тому цю команду передбачуваних результатів, вживайте її безпосередньо після \newpage або \clearpage.
Для зміни типу нумерації сторінок призначена команда \pagenumbering. Вона має один обов'язковий аргумент, який може бути одним з наступних:
arabic – арабські цифри (1, 2, 3,...);
roman – римські цифри (i, ii, iii,...);
Roman – римські цифри (I, II, III,...);
alph – малі літери (a, b, c,...);
Alph – великі букви (A, B, C,...).
Команда \pagenumbering не тільки змінює вигляд, в якому на друці представлені номери сторінок, але і створює відлік сторінок заново (це зручно, наприклад, у тих випадках, коли сторінки передмови треба нумерувати римськими цифрами, а сторінки основного тексту нумерувати арабськими). Цю команду зручно давати цю команду відразу ж після \newpage або \сlearpage.
Поля та розмір сторінки
Розміри тексту на сторінці, полів задаються параметрами зі значенням довжини. Змінювати ці параметри можна в преамбулі документа.
Ширина
Ширина тексту на сторінці задається параметром \textwidth; якщо набір здійснюється у дві колонки, то \textwidth включає в себе ширину обох колонок і пробіл між ними. Якщо потрібно, щоб ширина тексту на сторінці була сім сантиметрів, то у преамбулі слід написати:
\textwidth = 7 cm
При зміні ширини тексту часто доводиться змінювати і поля. Для цього передбачений параметр, що регулює розмір лівого поля, праве поле визначається автоматично. Спосіб завдання лівого поля залежить від того, чи є набір в даному стилі «двостороннім» чи ні.
При односторонньому наборі величина лівого поля задається параметром \oddsidemargin. При цьому поле відраховується не від самого краю аркуша – попередньо робиться відступ в один дюйм. Таким чином, якщо в преамбулі \oddsidemargin = 0pt, то текст буде починатися на відстані один дюйм від краю, а якщо буде сказано \oddsidemargin = 5mm то відступ від краю паперу складе 30,4 мм (один дюйм дорівнює 25,4 мм).
Якщо присвоїти параметру \oddsidemargin від’ємне значення, то відстань від краю листа до початку тексту буде, відповідно, менше дюйма.
Примітка. При присвоєнні параметру нульового значення повинна бути вказана якась одиниця довжини.
При двосторонньому наборі параметр \oddsidemargin також використовується, але зміст його дещо інший: він задає розміри лівого поля лише для сторінок з непарними номерами. Що ж стосується сторінок з парними номерами, то розміри лівого поля для них задаються параметром \evensidemargin.
При наборі тексту у дві колонки використовуються ще два параметри. По-перше, параметр \columnsep задає відстань між колонками, по-друге, колонки можна при бажанні розділити не тільки пробілом, а й вертикальної лінійкою. Ширина цієї лінійки задається параметром \columnseprule. У стандартних стилях значення цього параметра встановлено рівним нулю, так що лінійка між колонками не друкується. Для того, щоб лінійка була, необхідно в преамбулі задати параметру \columnseprule значення, відмінне від нуля (у цьому випадку ширина розділяє колонки лінійки включається в \columnsep). Добре ненульове значення параметра \columnseprule = 0,4pt.
Висота
Розмір верхнього поля задається параметром \topmargin. Як і у випадку з лівим полем, це – відстань не безпосередньо від краю аркуша, а від лінії, паралельної краю і віддаленої від нього на один дюйм. Це відстань:
\topmargin – відстань до колонтитула. Якщо ж колонтитул на сторінці відсутній (наприклад, тому, що він не передбачений стилем), то вгорі сторінки додатково буде порожній простір, розмір якого дорівнює місцю, що відводиться на колонтитул плюс відступ між колонтитулом і основним текстом.
\textheight – задає висоту тексту. При обчисленні цього розміру не враховуються ні номера сторінок, ні колонтитули, тому, якщо вони передбачені класом, висота тексту на сторінці повна бути більшою, ніж \textheight.
Висоту сторінки також можна змінювати, задаючи в преамбулі параметру \textheight нове значення, але якщо клас передбачає, що всі сторінки повинні мати однакову висоту, то необхідно узгодити її значення з параметрами:
\topskip – визначає відстань від низу першого рядка до «верхнього обрізу» основного тексту сторінки;
Рис. 7.1. Макет полоси набору
1 – один дюйм + \hoffset; 2 – один дюйм + \voffset; 3 – \oddsidemargin; 4 – \topmargin; 5 – \headheight; 6 – \headsep; 7 – \textheight; 8 – \textwidth; 9 – \marginparsep; 10 – \marginparwidth; 11 – \footskip.
\baselineskip – визначає відстань між рядками і залежить від використовуваного шрифту.
Значення \textheight слід встановлювати таким чином, щоб відношення:
було цілим числом. У LаTеX стандарті \topskip завжди дорівнює 10 пунктам. Що ж до \baselineskip, то він дорівнює 12 пунктам, якщо основний шрифт кегля 10, 13.6 пунктів, якщо основний шрифт кегля 11, і 15 пунктам в кеглі 12.
Посування сторінки
Інколи при друці можна виявити, що реальні розміри полів документу не та кі, як було задано з допомогою параметрів \oddsidemargin чи \topmargin. Це може бути пов'язано з властивостями принтера. Для подолання такої проблеми можна змінити розміщення сторінки на друкованому аркуші. Для цього в преамбулі документу встанов люють наступні параметри з відповідними значеннями.
\hoffset – зсув усієї сторінки, під час друку, на деяку величину впра во.
\voffset – зсув усієї сторінки, під час друку, на деяку величину вниз.
Примітка. Тут можна вказувати від'ємні значення параметрів. При цьому буде здійснюватись зсув в протилежну сторону на відповідну величину, наприклад, якщо в преамбулі документу встановлено наступні параметри \hoffset = -5mm та \voffset = 3mm то при друці весь текст буде зсунуто на 5 міліметрів вліво і на 3 міліметри вниз.
Приклад шаблону документу із заданими стилями.
\documentclass[12pt]{article}
\usepackage[cp1251]{inputenc}
\usepackage[russian, ukrainian]{babel}
\usepackage{amssymb,amsmath}
\textheight=24cm % висота текста
\textwidth=16cm % ширина текста
\oddsidemargin=0pt %відступ від лівого краю
\topmargin=-1.5cm % відступ зверху
\parindent=24pt % абзацний відступ
\parskip=0pt % інтервал між абзацами
\flushbottom % вирівнювання висоти сторінки
%\def\baselinestretch{1.5} % друк з великим відступом
\title{\LaTeXe\ в примірниках\thanks{%
Титульна сторінка~---також приклад...}}
\author{\copyright~~К. В. Воронцов}
\date{02 грудня 2011}
\begin{document}
\maketitle % вивести заголовок, автора, дату
\thispagestyle{empty} % не нумерувати першу сторінку
\begin{abstract} % початок анотації
Це навчальний приклад ...
\end{abstract} %кінець анотації
\tableofcontents % згенерувати зміст
\section{Введення} %перший розділ
--\begin{thebibliography}{00} % бібліографія
\bibitem{lvovsky94latex}
Львовский~С.~М. Набор и вёрстка в пакете~\LaTeX.~---
М., Космосинформ, 1994.
\bibitem{knuth93texbook}
Кнут~Д. Всё про \TeX.~--- Протвино, RD\TeX, 1993.
\end{thebibliography}
\end{document}
/
Рис. 7.2. Макет титульної сторінки
Порядок виконання роботи. Індивідуальне завдання №19
Ознайомлююсь з теоретичними відомостями.
Відповідно до індивідуального завдання, створюю шаблон документу:
Клас: book.
Стильові опції: 10pt, 148×210 мм, нова глава може починатися як з парної, так і з непарної сторінки.
Стиль оформлення сторінки: без номерів сторінок.
Поля та розмір сторінки: ліве поле – 25 мм, верхнє поле – 25 мм.
Текст програми:
\documentclass[12pt,a4paper,openany]{book}
\usepackage[utf8]{inputenc}
\usepackage[russian, ukrainian]{babel}
\usepackage{amssymb,amsmath}
\oddsidemargin=-2.5cm %відступ від лівого краю
\topmargin=-2.5cm % відступ зверху
\pagenumbering{arabic}
\title{Карпатська Україна}
\author{Студентка групи ВП-11 Романяк Ірина}
\date{20 квітня 2012}
\begin{document}
\maketitle
\pagestyle{empty}
\section{1}
У 1938 році характер політичних процесів у Закарпатті круто змінився. Внаслідок Мюнхенської угоди західних держав з А.Гітлером відбулося розчленування Чехо- Словаччини. Влада центрального уряду стала номінальною. Словаччина здобула автономію в рамках Чехо- Словацької Республіки. З'явилися можливість надати самоврядування й Закарпаттю, з чим уряд республіки зволікав 20 років. 23 жовтня 1938 року Закарпаття, врешті- решт, одержало автономію. Автономний уряд краю спочатку очолили москвофіли,але скомпрометовані всією попередньою політикою, вони не дістали підтримкм в суспільстві. Такого повороту події чекали українофіли, лідер яких Августин Волошин і очолив новий крайовий кабінет. Почалася розбудова в Закарпатті автономної української держави.
Головним завданням уряду була консолідація краю. Угорці і поляки проводили агітацію за повернення Карпатської України до Угорщини і спільний угорсько – польський кордон. На територію Карпатської України засилялися озброєні бандити, які мали викликати неспокій і створити підстави для збройної інтервенції Угорщини. 2 листопада 1938 року німецько-італійський арбітраж у Відні віддав Угорщині не лише угорські етнографічні області, а й Ужгород і Мукачеве, декілька українських сіл. 10 листопада угорські війська зайняли відступлені області.Залізничне сполучення з Румунією та Словакією було перервано, і уряд Волошина був змушений перенести столицю до Хуста.
З ініціативи А. Волошина у січні 1939 року була заснована політична організація закарпатського населення, яка стояла на платформі творення суверенної держави, -Українське національне об'єднання (УНО). На 13 лютого було призначено вибори до парламенту – Сойму Карпатської України. Вибори завершилися блискучою перемогою прихильників суверенітету Закарпаття: за них віддали голоси 86,1\% всіх виборців, які брали участь в голосуванні.
15 березня 1939 року на засіданні Сойму за ініціативою УНО було проголошено самостійність Карпатської України. Сойм ухвалив закон, який містив такі пункти:
1) Карпатська Україна є незалежна Держава.
2) Карпатська Україна є республікою з президентом, вибраним сеймом.
3) Державна мова Карпатської України – українська.
4) Барви державного прапора Карпатської України – синя та жовта.
5) Герб Карпатської України – тризуб.
6) Національний гімн – "Ще не вмерла Україна".
\section{2}
Президентом Карпатської України став Августин Волошин. Це рішення приймалося під гуркіт гармат. 14 березня угорські війська вторглися в кордони Карпатської України. Під час засідання Сойму бої точилися 12 км від Хусту. Воєнізована організація, стоворена для охорони краю, - Карпатська Січ, яка на той час мала 2000 членів під зброєю, незважаючи на героїчний опір, не змогла відвернути вторгнення.
Карпатська Україна опинилася в міжнародній ізоляції. З відвертою неприязню до неї ставилося сталінське керівництво СРСР, вбачаючи в ній відверте вогнище українського самостійництва. У промові на XVIII з'їзді ВКП (б) 10 березня 1939 року Й.Сталін з неприхованим глумом говорив про прагнення Карпатської України добитися самостійності й цим розпочати справу визволення всієї України. "Комашка, що хоче прилучити до себе слона", – такими словами він охарактеризував героїчну боротьбу карпатоукраїнців.
Карпатська Україна була окупована Угорщиною, підтримуваною фашисткою Німеччиною. А. Волошин разом з урядом був змушений емігрувати.
\end{document}
Приклад виконання вищевказаної програми:
/
/
/
Висновок: – ми вивчили особливості вбудованих стилів документів LaTeX, навчились задавати класові стилі та параметри сторінок.
23.05.2013 18:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора