Дипломна робота
на тему:
ЛОГІСТИЧНИЙ ПІДХІД ДО УПРАВЛІННЯ ЗЕД НА ПІДПРИЄМСТВІ
ЗМІСТ.
Вступ.
I. Управління логістичною діяльністю на зовнішніх ринках.
I.1.Логістичні принципи організації ЗЕД .
I.2.Міжнародна логістична система в Україні.
II. Логістична діяльність на ринках Західної Європи та Сполучених штатів.
II.1.Аналіз логістичного середовища.
II.2. Характеристика логістичних систем ЗАТ „ПКУ”.
II.3. Вплив логістичних процесів на операційну діяльність підприємства.
II.4.Організаційна структура та структура управління
ЗАТ „ Преттль-кабель Україна”.
III.Використання логістичних процесів в управлінні ЗЕД на ЗАТ”Претль-кабель Україна” .
Висновки.
Список використаної літератури.
На сьогодні одним із головних пріоритетів зовнішньоекономічної політики України щодо інтеграції у світову економіку є вступ до Світової організації торгівлі (СОТ). У Посланні Президента України до Верховної Ради (2002 р.) набуття членства в СОТ у 2002 — 2003 рр. визначено як системний чинник розвитку національної економіки, підвищення її конкурентоспроможності, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення сприятливого середовища для залучення іноземних інвестицій.
Майже всі політичні сили в Україні визнають неможливість ефективної діяльності в системі міжнародної торгівлі, якщо країна не є при цьому членом СОТ. Україна як велика європейська держава з високим економічним потенціалом, учасник багатьох міжнародних організацій не має іншої (кращої) альтернативи вступу до СОТ.
До основних позитивних наслідків приєднання України до СОТ можна віднести зростання обсягів експорту та пожвавлення виробництва у певних галузях економіки. Таке зростання буде наслідком зменшення тарифних i нетарифних обмежень для українських товарів на світових ринках і витрат на транспортування товарів національного походження, враховуючи свободу транзиту товарів територією країн — членів СОТ. При цьому буде забезпечено кращі умови захисту українських виробників шляхом справедливого вирішення торговельних спорів i відповідного скорочення дискримінаційних заходів, що застосовуються до українських експортерів.
Іншим позитивним моментом є те, що вітчизняні підприємства будуть учасниками міжнародної торгівлі на більш стабільних і передбачуваних умовах, маючи при цьому доступну інформацію щодо законодавства та правил у галузі торгівлі в інших країнах. Створення таких умов буде наслідком поширення на вітчизняні підприємства принципів, норм i стандартів СОТ, апробованих протягом десятиріч у багатьох країнах світу, та відповідної трансформації українського законодавства. У подальшому ці умови сприятимуть збільшенню іноземних інвестицій в економіку держави.
Крім того, вітчизняні виробники отримають полегшений доступ до світових ринків товарів, послуг, технологій та капіталів, а іноземні компанії — до ринків збуту в Україні. Все це буде додатковим стимулом для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств i впровадження ними новітніх технологій.
Вступ.
На сучасному етапі розвитку наша країна внаслідок трансформаційних процесів у минулому переживає період нестабільності та встановлення ( вже протягом двох десятиліть ) економічної, правової та соціальних структур. Будь які зміни подібного характеру не проходять без значних затрат ресурсів, а зміни в масштабі цілої країни потребують залучення капіталів колосального масштабу. Нажаль, наша економіка не може забезпечити достатній рівень інвестування. Внутрішні інвестиції гальмуються нерозвинутістю вітчизняного фондового ринку, а також станом банківської системи України. В результаті цього, питання залучення інвестиційних ресурсів з-за кордону є досить актуальною вже протягом довготривалого періоду часу. Незважаючи на це, ситуація з зовнішніми капіталовкладеннями теж складається не кращим чином – внаслідок не найсприятливішого інвестиційного клімату та нестабільністю законодавства. Хоча спостерігається тенденція до збільшення об’ємів зовнішніх інвестиційних потоків, все одно країна відчуває їх нестачу.
Досягти ефективності можна за допомогою проведення процесу інвестування у вже сформовані організаційно-економічні структури.
Таки варіант розв’язку проблеми може запропонувати міжнародне спільне підприємництво. А саме одна з його складових – спільні підприємства. Й.С.Завадський розглядає спільні підприємства як угоду, за якою об’єднуються дві або більше організацій по виробництву продукції або послуг.( А тому метою дипломної роботи є вивчення ефективності залучення іноземних інвестицій, зокрема німецьких , аналіз управління зовнішньоекономічною діяльністю на спільному підприємстві „Преттль - кабель Україна, вивчення процесу побудови логістичної системи , організаційної структури, намітити заходи по їх вдосконаленню, розробити методику контролю за переміщенням матеріалу від постачальника до замовника, викласти пропозиції щодо спрощення системи обліку готової продукції з найменшою затратою часу, зробити висновки відносно покращення внутрішніх зв’язків між окремими підрозділами виробництва з метою досягнення вищих результатів якості готової продукції та прискорення переробки планів замовника.
Для досягнення наміченої мети в роботі поставлені наступні завдання :
- проаналізувати логістичні підходи до управління ЗЕД ;
здійснити аналіз організаційної структури на „Преттль –кабель Україна”;
дослідити логістичну систему на виробництві, порівняти практичні аспекти з теоретичними;
розглянути можливості покращення ведення обліку як комплектуючих так і готової продукції;
розглянути проведення імпортно-експортних операцій на підприємстві;
проаналізувати позитивні і негативні сторони організаційної та виробничої структури;
запропонувати шляхи вдосконалення організації матеріальних потоків з найменшою імовірністю втрати даних ;
здійснити аналіз доцільності вкладення дальших інвестицій в існуюче підприємство;
Теоретична і методологічна основа магістерської роботи базується на основних положеннях зовнішньоекономічної діяльності, нормативних та законодавчих актах уряду і влади.
Предметом дослідження є теорія і практика зовнішньоекономічної діяльності спільного товариства і аналіз роботи всіх відділів, що мають відношення до процесу здійснення ЗЕД .У якості об”єкта дослідження обрано спільне підприємство ЗАТ „Преттль - кабель Україна”.
У процесі дослідження вивчені праці А. Сміхова, Й.С.Завадського,Т. Павеллека, Кириченко О.А.
На сучасному етапі розвитку з усіх видів спільного підприємництва основним джерелом надходження іноземних інвестицій в нашій країні виступають спільні підприємства. Створення сприятливого інвестиційного клімату в державі, галузі, регіоні або в окремій фірмі зв'язане з чітким регулюванням інвестиційної діяльності.
Залучення в широких масштабах іноземних інвестицій в українську економіку переслідує довготривалі стратегічні цілі створення цивілізованого, соціально орієнтованого суспільства, що характеризується високою якістю життя населення, в основі якого лежить економіка, що передбачає не тільки спільне ефективне функціонування різних форм власності, але і інтернаціоналізацію ринку товарів, робочої сили і капіталу. Саме ці аспекти були поштовхом до обрання теми даної магістерської роботи.
Суб'єктами інвестиційної діяльності є інвестори ( в даному дослідженні власник фірми Преттль та Western NIS Enterprise Found), замовники (фірма ВОSCH, Kiekert, Behr), виконавці робіт (підприємство з іноземними інвестиціями „Преттль - кабель Україна”), користувачі об'єктів інвестиційної діяльності, а так само постачальники, юридичні особи ( банківські, страхові і посередницькі організації), і інші учасники інвестиційного процесу.
Об'єктами інвестиційної діяльності в Україні є основні фонди, що модернізуються, що створюються і оборотні кошти у всіх галузях і сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошові внески, науково-технічна продукція, інші об'єкти власності, а так само майнові права і права на інтелектуальну власність. Забороняється інвестування в об'єкти, створення і використання яких не відповідає вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних і інших норм, встановлених законодавством, діючим на території України Підвищення інвестиційної активності нині має стати ключовою проблемою інвестиційної політики як окремої фірми так і держави вцілому. Таке підвищення потребує створення певних передумов: зниження рівня (темпів) інфляції;
стабілізації національної валюти; вдосконалення системи оподаткування; збільшення заощаджень населення; стабільності протягом тривалого часу основних законодавчо-нормативних актів, що регулюють різні аспекти інвестиційної діяльності.
Магістерська робота складається із вступу, трьох розділів ,висновків, списку використаних джерел і додатків.
У вступі обгрунтована актуальність обраної теми, визначена мета, основні завдання, об”єкт дослідження, розкрита практична цінність розроблених пропозицій і рекомендацій.
У першому розділі – „Управління логістичною діяльністю на
зовнішніх ринках ” висвітлено актуальність теми зовнішньоекономічної діяльності в рамках росту української економіки , логістичного підходу до управління зовнішньоекономічною діяльностю вцілому, доцільність залучення іноземних інвестицій ,правова основа та принципи функціонування ЗЕД. Показано торговельно-економічне співробітництво України та Німеччини, доцільність продовження таких відносин.
У другому розділі розглянуто організаційні та виробничі процеси на спільному підприємстві „Преттль - кабель Україна”,зокрема зосереджена увага на процесі проведення експортно – імпортних операцій , побудові логістичної ситеми взагальному та спеціалізація виготовлюваної підприємством продукції, програмне забезпечення .
В третьому розділі висвітлені всі пропозиції, щодо вдосконалення зовнішньоекономічних відносин на „Преттль - кабель Україна” та підвищення покращення логістичної системи в межах всієї діяльності підприємства з метою найменшої затрати часу і виключення можливості втрати деяких даних.
I. Управління логістичною діяльністю на зовнішніх ринках.
I.1.Логістичні принципи організації ЗЕД .
Щодо таких категорій, як міжнародні фінанси, міжнародна логістика, міжнародне право та ін., то кожна з них має власні функціональні основи і закономірності. Міжнародні аспекти при цьому відіграють визначальну роль.
Зміни в управлінській орієнтації стали причиною розробки нової концепції управління матеріальними потоками, що одержала назву "логістики". Сутність концепції полягає в інтеграції всіх функціональних сфер, пов'язаних із проходженням матеріального потоку від виробника до споживача в єдиний комплекс, який називається комплексом логістики. Концепція містить у собі значні резерви економії корпоративних витрат. Дослідження, що проводилися Національною радою з управління фізичним розподілом (National Council of Physical Distribution Management, USA), показали, що впровадження інтегрованої логістичної системи може привести до економії в розмірі 10-20 % від загальних корпоративних витрат.Сучасні методи підвищення ефективності управління матеріальними потоками мають практичний інтерес для української економіки, їхнє використання дасть можливість підприємствам нашої країни ефективно діяти як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.Грецьке за походженням слово "логістика" (мистецтво враховувати) - вживається в мовах багатьох народів (logistic - англ., logistik - нім., logistique - франц., logistica - італ. і т.д.). Наукою, на думку Т. Павеллека, логістика стала завдяки військовій справі. Візантійський імператор Леон VI (865-912 pp.) так визначав завдання логістики: платити армії, озброювати її, забезпечувати військовим майном, своєчасно і повною мірою піклуватися про її потреби, належним чином готувати кожну дію військового походу і відповідно до цього управляти і розпоряджатися рухом і розподілом власних збройних сил".Тільки в 60-х роках XX століття ці принципи логістики стали застосовуватися не тільки в системі постачання армій, але й у промисловості деяких країн Західної Європи.Інтенсивний розвиток логістики у невійськовій галузі пов'язується з енергетичною кризою початку 70-х років. Саме тоді спеціалісти звернулися до логістики як однієї з ефективних форм інтеграції виробництва, транспортування, розподілу і збуту товарів із широким залученням сучасних технічних засобів.Існує багато визначень логістики, тому що вона - новий науковий напрямок, що знаходиться в стадії формування. Крім того, труднощі з визначенням поняття логістики пояснюються тим, що логістика має багато розділів, про що свідчать її функції (рис. 1).
Рис. 1. Функції логістики.
Відповідно до одного із найзагальніших визначень, логістика є теорією і практикою управління матеріальними потоками. З погляду менеджера, логістика інтерпретується як організація управління цілеспрямованою підготовкою і доцільним використанням коштів і послуг, необхідних для вирішення конкретних завдань.
Ядром-концепції логістики є системний підхід до управління, що передбачає інтеграцію всіх функціональних сфер, пов'язаних з обслуговуванням матеріальних потоків, і врахування взаємозв'язків між ними. Виходячи з цього, можна виділити дві групи взаємозв'язків, що лежать в основі управління логістичною системою.
1. Взаємодії "поведінкового" характеру між організаціями і організаційними структурами, що формують канал розподілу, тобто кооперація або конфлікти між ними.
2. Взаємозв'язки між основними функціональними сферами, що складають так званий комплекс логістики: запаси, інформаційне забезпечення, складування, упаковування, перевезення.Створити ідеальну для всіх підприємств логістичну систему неможливо. Для кожного підприємства вона буде унікальною, оскільки її метою є досягнення конкретних стратегічних завдань підприємства. Проте можна виділити основні загальні етапи процесу планування і створення логістичної системи: постановка цілей системи, визначення реального її стану (шляхом зовнішнього і внутрішнього аудиту); створення і розгляд альтернативних проектів системи, впровадження одного з них і контроль за ним (див. рис. 2).
Рис. 2. Схема процесу створення маркетингової логістики.
Визначення цілей є першим і відповідальним кроком, від якого залежить ефективність логістичної системи. Кожна ціль повинна мати якісну і кількісну характеристики і часовий інтервал для її досягнення.Сьогодні можна виділити чотири основні напрямки логістичної стратегії: мінімальні загальні витрати; максимальний рівень обслуговування споживачів; короткострокова максимізація прибутків; максимальні конкурентні переваги.Вирішальну роль у впровадженні концепції логістики відіграє логістична інформаційна система, що є основним засобом забезпечення інтеграції і координації діяльності функціональних підсистем у межах єдиної логістичної системи підприємства.При створенні логістичної інформаційної системи необхідно пам'ятати, що потреби в інформації на різних рівнях ієрархічної структури підприємства не однакові. Це означає, що інформаційна система має забезпечувати кожен ієрархічний рівень необхідною інформацією для прийняття конкретних управлінських рішень.Нарешті, треба сказати, що впровадження логістичної системи потребує часу і відповідних умов її побудови, за яких система вважатиметься ефективною і надійною.
Тому менеджмент зовнішньоекономічної діяльності базується на функціональних складових міжнародного бізнесу такою мірою, якою це має відношення до операцій даного підприємства. Управлінська діяльність завжди базується на основних правилах, яких дотримуються керівники і спеціалісти апарату управління в процесі прийняття тих або інших рішень. Ці правила можуть бути декларовані в спеціальних документах або ж бути своєрідною традицією, нормою, звичаєм. Частіше усього має місце поєднання і того й іншого.Можна виділити три рівні логістичних принципів зовнішньоекономічної діяльності: загальні, специфічні і національні.Загальні принципи зовнішньоекономічної діяльності - це невелика кількість загальновизнаних у всьому світі правил, що стали своєрідними загальновідомими істинами (аксіомами), яких дотримуються всі учасники міжнародних ділових операцій. І хоча в різноманітних виданнях набір цих принципів може відрізнятися, однак у кінцевому результаті, вони зводяться до трьох головних: науковість, системність, взаємовигідність.Науковість означає, насамперед, розвиток цієї діяльності відповідно до об'єктивних економічних законів. Дотримання цього принципу на практиці управління міжнародними діловими операціями передбачає виявлення організацією попиту і пропозиції на її продукцію за кордоном, рівня цін, співвідношення їх із витратами в країні-експортері та ін. Знання менеджерів підприємств існуючих теорій міжнародної торгівлі допомагає їм уникати значних прорахунків, обгрунтовано прогнозувати зміни на міжнародних ринках. Особливо важливе значення має цей принцип у здійсненні міжнародних фінансових розрахунків, при яких потрібно спиратися на зміни валютних курсів. Сучасна теорія пропонує чимало корисних теоретичних моделей прогнозування валютних курсів. На базі згаданих моделей практика виробила зручні й різноманітні інструменти управління валютними ризиками: операційними, перерахунковими (бухгалтерськими) і економічними. Використання зазначених та інших інструментів в управлінні ЗЕД - безсумнівна ознака використання принципу науковості.Системність означає, насамперед, що між окремими її складовими існують міцні взаємозв'язки. Самі складові ЗЕД можуть бути виділені за різноманітними ознаками. Безсумнівно, одним із найбільш важливих є контракт (договір) ЗЕД. Виходячи з цієї ознаки, необхідно забезпечувати належний взаємозв'язок між всіма статтями контракту: якістю товару, базисними умовами постачання і ціною, валютою ціни, валютою розрахунку і формами платежу, термінами постачань і транспортних умов, предметом контракту та арбітражем і т.д. Системні взаємозв'язки існують і в період між укладанням та виконанням контрактів. Принцип системності передбачає також необхідність розуміння менеджерами компанії, що ЗЕД є лише частиною її бізнесу. І якщо внутрішньонаціональний бізнес організований недостатньо продуктивно, це загрожує і міжнародним операціям. Помилки, прорахунки і втрати компанії в операціях на внутрішньому ринку будуть серйозним сигналом для партнерів цієї компанії по міжнародному бізнесу. Керівники повинні завжди пам'ятати, що закордонний партнер судить про їхню діяльність, насамперед, з їхніх дій всередині країни. За інформацію з цих питань відповідним спеціалістам виплачуються солідні суми згідно зі статтею "консалтингові послуги".Принцип системності включає також взаємозв'язок міжнародних операцій даної компанії з міжнародним бізнесом у цілому. Оскільки самі по собі операції навіть однієї великої фірми (не кажучи вже про невеличкі українські компанії) займають у загальному обсязі міжнародного бізнесу незначну частину, доводиться пристосовуватися до законів цього бізнесу. Система ЗЕД фірми є лише незначною частиною міжнародного бізнесу як більш вагомої мегасистеми.Принцип взаємовигідності ЗЕД, на перший погляд, не має особливих ускладнень і виглядає очевидним: кожний партнер, що бере участь у міжнародних операціях, одержує свій прибуток. Проте дотримуватися цього принципу не просто через значну кількість часу, необхідного для виконання угод, зміни валютних курсів, наявності різноманітних зв'язків між окремими зовнішньоекономічними угодами, використання бартерних операцій та ін. Тому дотримання принципу взаємовигідності потребує ретельного аналізу і врахування, розмежування різноманітних потоків прибутків і витрат.Крім наведених загальних принципів управління ЗЕД, багато специфічних принципів, яких також необхідно дотримуватися. Специфічні принципи ЗЕД закріплені у відповідних міжнародних правових актах і є обов'язковими для виконання всіма державами, що підписали той або інший акт. І хоча терміна "зовнішньоекономічна діяльність" у зазначених документах може не бути, за своїм характером більшість закріплених там принципів мають пряме відношення до зовнішньоекономічної діяльності.Найбільш повний перелік принципів організації міжнародних економічних відносин є в "Хартії економічних прав і обов'язків держав", прийнятій IV Спеціальною сесією Генеральної Асамблеї ООН у 1974 р. Хартія була прийнята разом із Декларацією про встановлення нового економічного порядку та Програмою дій з його встановлення. В зазначеному документі вказано такі принципи:- суверенітет;- територіальна цілісність і політична незалежність держав;- суверенна рівність усіх держав;- ненапад і невтручання у внутрішні справи;- взаємна і справедлива вигода;- мирне співіснування;- рівноправність і самовизначення народів;- мирне регулювання спорів;- усунення несправедливості, що виникає в результаті застосування сили та позбавляє націю засобів для її нормального розвитку;- сумлінне виконання міжнародних зобов'язань;- повага до прав людини та основних свобод;- відсутність прагнення до гегемонії в сферах впливу;- сприяння міжнародній соціальній справедливості;- міжнародне співробітництво з метою розвитку;- вільний доступ до морів для країн, що їх не мають.Деякі з перерахованих принципів збігаються з загальними, наприклад, пункт "взаємна і справедлива вигода". Він конкретизується у наступних принципах.В інших міжнародних документах принципи вільного пересування фізичних осіб і господарських цінностей розглядаються не в цілому, як зазначалося вище, а за основними галузями міжнародного права. Зокрема, Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) розглядає такі питання:-в'їзд фізичних осіб;-переміщення товарів;-судноплавство і перевезення вантажів;-переміщення капіталу;-придбання власності;-переказ коштів.
Так, у частині переміщення товарів як основної форми ЗЕД головне значення належить принципу (режиму) найбільшого сприяння (most-favored-nation - MFN). Суть режиму найбільшого сприяння (РНС) полягає в тому, що зменшення митних бар'єрів для однієї країни означає також зменшення цих бар'єрів і для всіх інших країн, що встановили з нею режим найбільшого сприяння. Зазначений принцип поширюється також на квотування і ліцензування.
Водночас ГАТТ ( - робить деякі винятки з цього принципу, до яких,окрема, належать такі:- виробам обробної промисловості з країн, що розвиваються, надається пільговий режим порівняно з аналогічною продукцією промислово розвинених країн;- поступки членам торгових союзів, наприклад ЄС, не поширюються на країни, що не належать до них;
- країнам, що довільно вживають дискримінаційних заходів до товарів із визначеної країни, остання не зобов'язана надавати РНС;- країнам, що не підписали угоду, не завжди дається такий самий режим, як країнам, що приєдналися до неї;
- країни іноді роблять винятки, виходячи зі свого законодавства, що діє до моменту підписання ГАТТ;
Винятки вводяться також під час війни або посилення міжнародної напруги.
Слід також додати, що ГАТТ дала світу основний комплекс принципів, за якими проводяться торгові переговори і контроль за їх реалізацією.
Значна частина специфічних принципів діє на регіональному рівні. Для України особливий інтерес становлять принципи ЗЕД у Європейському Союзі (ЄС). Вони містяться в так званій Білій книзі (1985 р.) Білі книги містять стратегічні документи Європейської Комісії, які визначають план дій ЄС в конретних сферах. Загальновідомими, наприклад є: Біла книга з 1985 року про завершення формування єдиного ринку ЄС, і включають:
- контроль і оформлення документів на товари, що перетинають національні кордони;
- свободу пересування осіб для працевлаштування або постійне місце проживання в будь-якій країні;
- уніфікацію технічних норм і стандартів;
- відкриття споживчих ринків;
- лібералізацію фінансових послуг;
- поступове відкриття ринку інформаційних послуг;
- лібералізацію транспортних послуг;
- створення сприятливих умов для промислового співробітництва з урахуванням законодавства про права на інтелектуальну і промислову власність;
-усунення фіскальних бар'єрів.
Принципи ЗЕД у рамках Співдружності Незалежних Держав (СНД) у даний час є предметом дискусії.
Національні принципи ЗЕД закріплюються в законодавчих актах відповідних країн. Оскільки всі країни використовують тією чи іншою мірою механізми державного регулювання ЗЕД, то існує і відповідна правова основа таких дій.
Принцип суверенітету означає незалежне здійснення зовнішньоекономічної діяльності народом України на території своєї країни, а також точне виконання всіх міжнародних договорів і зобов'язань.
Свобода зовнішньоекономічного підприємництва включає добровільність дій у цій сфері суб'єктів такої діяльності, розмаїтість форм дотримання вимог законодавства і виключне право власності суб'єктів ЗЕД на всі отримані результати.
Принцип юридичної рівності і недискримінації складається з таких правил, як рівність перед законом усіх учасників ЗЕД, включаючи державу, недопущення яких-небудь обмежень, не передбачених законодавством, незалежно від форм власності, місця розташування та ін.
Верховенство закону покликане виключити будь-який вплив підзаконних актів, що негативно позначаються на зовнішньоекономічній діяльності, порівняно з законами України.Захист інтересів суб'єктів ЗЕД полягає в тому, що держава охороняє ці інтереси відповідно до національного законодавства як на території України, так і за її межами згідно з нормами міжнародного права й умовами усіх ратифікованих міжнародних договорів.Принцип еквівалентності обміну виключає демпінг при ввезенні й вивезенні товарів.
Теоретичні концепції управління зовнішньоекономічною діяльністю є поєднанням управлінських ідей і теорій міжнародної торгівлі (бізнесу). Практична спрямованість усіх поглядів на управління зовнішньоекономічною діяльністю полягає в тому, щоб раціоналізувати дії менеджерів у сфері міжнародного бізнесу, підняти ефективність інвестицій у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Таке загальне сучасне розуміння теорії управління міжнародним бізнесом.
Проте за багато років існування міжнародної торгівлі й бізнесу в цілому погляди на цю діяльність зазнавали змін, виникало чимало ідей щодо міжнародного бізнесу, які зберегли свою значимість і до наших днів. Перед дилемою вибору характеру зовнішньоторговельної національної політики рано або пізно постають усі держави. Вибір політики фритредерства (вільної торгівлі) або протекціонізму в зовнішній торгівлі в їхньому безкомпромісному варіанті був характерним для минулих століть. У наш час ці два напрямки взаємозалежні й взаємообумовлені. Аналіз української зовнішньополітичної діяльності свідчить про певне підвищення її активності при відсутності змін в орієнтирах. Поряд з тенденцією “динамізації” з’являються ознаки зростання змістовності завдань. Особливо це стосується європейського виміру. Досить активно опрацьовуються також південно–східний — Кавказ, Центральна Азія (участь у ГУУАМ), північний — країни Балтії (участь в Раді держав Балтійського моря (РДБМ) та південний - країни басейну Чорного моря (участь в ЧЕС) напрями. Набуває більшої конкретики ідея поєднання північного і південного напрямів співробітництва в рамках моделі Балто-Чорноморської Співдружності (БЧС).
Проте процес утвердження міжнародного авторитету України, підвищення її ролі та місця у міжнародних відносинах залишається поки що “в’язким”. Його бажаний рівень і показники на сьогодні не можуть бути досягнуті через об’єктивну обмеженість організаційних і ресурсних можливостей. Подолати таку обмеженість, як доводить світовий досвід, можна через “зосередження” або акумуляцію можливостей для розв’язання тих визначальних завдань, виконання яких забезпечується наявним ресурсним потенціалом.
I.2.Міжнародна логістична система в Україні.
Як відомо ,все існує в поєднанні ,тобто одному незалежному компоненту важко витримати тривалий період бурхливого життя. Домінуючою тенденцією світових господарських процесів є глобалізація світової економіки.
У ході розробки національної стратегії розвитку ,яка б забезпечувала глобальну інтеграцію України в світові економічні структури, необхідно повною мірою враховувати особливості процесу глобалізації та її суперечливий характер. Так ,з одного боку, глобалізація значною мірою розширює можливості окремих країн щодо використання та оптимальної комбінації різних ресурсів, їх значно глибшої і всебічної участі в системі міжнародного поділу праці, з іншого – глобальні процеси значно загострюють конкретну боротьбу, призводять до маніпулювання величезними фінансовими та інвестиційними ресурсами , що становлять реальну загрозу для країн з низькими і середніми доходами . При незаперечних перевагах глобалізації слід також ураховувати неоднозначність і різноспрямованість її впливу на різні галузі сучасного виробництва.
Вітчизняні та закордоні економісти виявляють підвищену увагу до зовнішньоекономічної діяльності України . Ще не дивно, адже країна займає одне з перших місць у світі щодо показника співвідношення обсягу зовнішньоторгового обороту до валового національного продукту. Як і у попередні роки , вагома частка українського бізнесу пов’язана із зовнішньоекономічними операціями.
Зовнішньоторговий оборот України за 2003 рік зріс майже на 10%.Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в 2003 році становило 489,6 млн.дол.США (в 2002-616,5 млн. дол.) Коефіцієнт покриття імпорту експортом -1,03 (у 2003 році -1,04).
За даними , підготовленими на основі інформації Держмиткому України, за січень–листопад 2003р. підприємствами та організаціями міста Кам”янець – Подільський було здійснено експортно-імпортних операцій на суму: місто -63 млн.885б4, район -12 млн.434,5 тис.доларів США. Співвідношення між експорт та імпортом становить у місті : експорт-53б2,імпорт -46,8%,що в сумарному виразі відповідно складає 34 млн.5,5 тис. і 29 млн.879,9 тис.доларів США. Експортні поставки в місті здійснювали 35 підприємств і 4 фізичні особи, а імпорт отримували 37 підприємств і 6 фізичних осіб.(
Відповідно до одного із найзагальніших визначень, логістика є теорією і практикою управління матеріальними потоками. З погляду менеджера, логістика інтерпретується як організація управління цілеспрямованою підготовкою і доцільним використанням коштів і послуг, необхідних для вирішення конкретних завдань.Логістика виступає як певна виробнича інфраструктура економіки. Вона базується на чіткій взаємодії попиту, поставок, виробництва, транспортування і розподілу продукції. Логістика починається з первинних джерел сировини або вироблення напівфабрикатів, продовжується в обігу матеріалів і напівфабрикатів у рамках виробничого процесу підприємства і завершується доставкою готової продукції споживачу для досягнення економічних цілей підприємця.З позиції маркетингу, логістика - процес управління виробництвом, рухом і збереженням матеріалів і товарів, а також супутніми інформаційними потоками за допомогою організації каналів товароруху, причому поточні й майбутні витрати мінімізуються за умови високоефективного виконання і доставки замовлень.Основні функції макрологістики наступні:
- контроль за якістю, розподіл випуску виробів по виробничих підрозділах підприємства;
- переробка транспортованих вантажів - урахування й управління запасами, їхнє переміщення, зв'язок і організація інформаційних потоків;
- упаковування виробів, їхнє зберігання, складування, вантажно-розвантажувальні операції;
маркетинг - фінансування і взаємні розрахунки, планування попиту на основі вивчення ринку, організація служби постачання і збуту;
споживання
проектування замовлень на продукцію, складування запасів, забезпечення споживачів, фінансування замовлень.Отже, логістику на сучасному етапі варто розглядати як ключовий елемент конкурентної ринкової стратегії підприємства, як ключову первинну діяльність із забезпечення конкурентних переваг.В умовах лібералізації економіки логістика повинна одержати своє визнання і в Україні. На початкових стадіях формування логістичних структур можна звернутися до міжнародного досвіду в цій галузі. В багатьох країнах функціонують національні логістичні об'єднання, створена Європейська асоціація логістики (ELA). Авторитетними теоретичними джерелами є періодичні видання: "Logistics" (Велика Британія), "Logistiques Magazine" (Франція), "Logistik Spektrum" (Німеччина), "Production and Inventory Management" (США), "International Journal of Physical Distribution and Logistics Management" тощо.Досвід розвинутих країн у сфері підвищення ефективності матеріального виробництва свідчить про те, що одним із основних інструментів зміцнення позицій на ринку є використання концепції логістики в організації економічної діяльності підприємства. В сучасному розумінні логістика охоплює як безпосередньо виробництво, так і сферу планування і управління всією діяльністю підприємства в ланцюжку "постачальник - виробник - споживач".Логістика проголошує пріоритет споживача, тобто 100 % виконання договірних зобов'язань, високий рівень сервісу. Водночас застосування логістичних рекомендацій вигідне постачальникам. Так, на підприємствах "Форд" використання системи "точно в строк" (just in time) дало можливість за два роки скоротити запаси на 40 %. За даними проф. А. Смєхова, реалізація основних положень логістики дає можливість скоротити витрати на транспортування і збереження продукції на 15-20 %, зменшити рівень запасів на 50 %, знизити тривалість робочого циклу на 50-70 %.
Отже, логістика гармонізує інтереси постачальників і споживачів. Концепція логістики базується на таких принципах.1. Розгляд руху матеріальних ресурсів від первинного джерела до кінцевого споживача як єдиного матеріального потоку. Елементи, що формують матеріальний потік підприємства, технологічно пов'язані, а витрати, обумовлені ними, економічно залежні. Це означає, що зміни в одному із видів діяльності впливають на інші, а спроби зниження окремих витрат можуть призвести до більш високих сукупних витрат.
Недостатньо оперативні дії служб постачання можуть негативно відбитися на роботі виробничо-координаційного відділу, безвідповідальність якого, у свою чергу, дезорганізує діяльність служби збуту. Прагнення оптимізувати роботу виробничих підрозділів може призвести до перевантаження складів одним видом продукції і невчасного забезпечення іншим. Низькі витрати на транспортування можуть стати хорошою метою, якщо транспортна служба намагається її досягти, не приносячи в жертву швидкість і надійність доставки, якщо не буде потрібно збільшувати витрати на утримання запасів. Чим більший обсяг партії деталей, що запускаються у виробництво, тим менші витрати на переналагодження устаткування. Проте витрати на збереження незавершеного виробництва збільшуються. Навпаки, зі зменшенням обсягу партії витрати на збереження запасу знижуються, а витрати на переобладнання збільшуються. Розміщення виробничих потужностей, складів, пунктів технічного контролю впливає на транспортні витрати.
Основною характеристикою матеріального потоку підприємства є безперервність. Протягом усього технологічного циклу постачання продуктів кожен його учасник повинен забезпечувати споживачів за принципом "точно в строк", але ці дії мають супроводжуватися мінімальними сукупними витратами, пов'язаними з рухом.
З огляду на зв'язок між стадіями, що формують матеріальний потік підприємства, його міжфункціональний характер і беручи до уваги цільову спрямованість, логістика передбачає використання організаційно-управлінських механізмів координації - логістичних систем.
Організаційний механізм пов'язаний із досягненням достатнього рівня інтеграції за допомогою відповідних перетворень у структурі управління підприємством. Організаційна структура може бути різною і залежати від характеру продукції, що випускається, кількості її споживачів, матеріаломісткості, від розміру підприємства і т.д.
Управлінський механізм пов'язаний із впровадженням спеціально розроблених управлінських процедур, основою яких є планування постачання, виробництва, збуту, збереження і транспортування як єдиного матеріального потоку.
2. Впровадження логістичних систем - організаційно-управлінських механізмів координації дій спеціалістів різноманітних служб, які управляють матеріальним потоком.
Поняття "логістична система" вживається щодо органів управління і характеризується двома ознаками. З одного боку, логістична система - це організована множина структурних елементів, що функціонують для досягнення єдиної цілі, з іншого боку - план, за допомогою якого суб'єкт управління прагне її досягти.Логістична система - це організаційний механізм, що перетинає функціональні межі підрозділів підприємства (за допомогою гнучкої координації) і спрямовує їхні дії на досягнення мети логістики. Підрозділ відповідає за виконання всього набору видів діяльності, пов'язаних із матеріальним потоком і необхідних для задоволення попиту споживачів, - від вибору постачальників до надання послуг. На чолі підрозділу стоїть менеджер матеріального потоку, що формулює оперативні цілі, усуває конфлікти, відповідає за вдосконалення системи і кінцеві результати її функціонування. Як важливий елемент ієрархічної структури управління він підпорядковується першому керівнику підприємства.Поряд із поняттям "управління матеріальним потоком" спеціалісти виділяють ще два терміни - "управління матеріалами" і "управління розподілом". Перший стосується руху матеріалів у межах підприємства, другий - розподілу готової продукції серед споживачів.У рамках підрозділу з управління розподілом об'єднуються пов'язані з рухом функції, які знаходяться в "економічному просторі" між крайньою межею виробничого процесу, тобто відвантаженням готової продукції з розміщених на території підприємства складів збуту, і сферою споживання продукції, що постачається.Таким чином, підрозділ з управління матеріалами - це організаційний механізм зниження витрат, які виникають, в основному, на етапах постачання і виробництва, а підрозділ з управління розподілом - аналогічний механізм зменшення витрат, але вже в сфері збуту. Обидва варіанти побудови інтегрованого підрозділу базуються на розчленуванні матеріального потоку і є окремими випадками загального управлінського рішення. Його доцільно рекомендувати підприємствам, які незалежно від виробничого профілю стикаються з проблемами, пов'язаними з координацією дій усіх підрозділів, через які проходить матеріальний потік.Розглянуті організаційні форми успішно зарекомендували себе в промислових корпораціях США та західної Європи. Перехід до ринкової економіки й об'єктивні потреби виробництва зумовлюють можливість створення аналогічних інтегрованих підрозділів на вітчизняних підприємствах.
3. Використання агрегованого показника, який крім вартості самих матеріалів, враховує також витрати, пов'язані з їхнім рухом. На підставі співвідношення фактичних сукупних витрат із мінімальними при дотриманні одного обмеження - якісного обслуговування споживачів - роблять висновок про ефективність функціонування логістичних систем.
Витрати, пов'язані з рухом матеріальних ресурсів, по суті, є витратами на створення і збереження запасів і досить легко піддаються формалізації.
Управління логістикою спрямовано на координацію планування і поточної діяльності в сфері матеріального забезпечення і розподілу в тісному зв'язку з технологічним процесом (рис. 3).
ПОСТАЧАЛЬНИКИ
Потік
сировини
Ск
Управління матеріальним
потоком у процесі
постачання
Управління матеріальним
потоком у процесі
виробництва