Д И П Л О М Н А Р О Б О Т А
на тему : “Контроль і ревізія грошових потоків
підприємств торгівлі”
(за матеріалами ЗАТ “Індустріальні та дистрибуційні системи”)
Зміст
Вступ..............................................................................................................4
Розділ 1. Наукові засади контролю і ревізії грошових потоків
в торговельних підприємствах...............................................................7
1.1. Економічна сутність грошових потоків в умовах ринкової
економіки та їх класифікація..................................................................7
1.2. Огляд спеціальної літератури з питань контролю грошових
потоків....................................................................................................14
1.3. Організаційно-економічна характеристика діяльності
ЗАТ „Індустріальні та дистрибуційні системи”..................................20
1.4. Організація і планування контролю і ревізії діяльності
підприємств торгівлі.............................................................................29
Розділ 2. Інформаційне забезпечення і методичні прийоми контролю
грошових потоків торгівельних підприємств....................................39
2.1. Зміст, завдання і класифікація інформаційного забезпечення
контролю грошових потоків..................................................................39
2.2. Правовий аналіз нормативного забезпечення контролю грошових
потоків торгівельних підприємств.........................................................46
2.3. Облікова інформація підприємств торгівлі та її використання в
контролі грошових потоків в умовах застосування сучасних
інформаційних технологій.....................................................................55
2.4. Оцінка стану обліку та внутрішньогосподарського контролю
підприємства............................................................................................66
Розділ 3. Контроль і аналіз грошових потоків в умовах використання
новітніх інформаційних технологій.....................................................70
3.1. Методика контролю і ревізії грошових потоків торговельного
підприємства............................................................................................70
3.2. Аналіз грошових потоків торговельного підприємства.....................89
3.3. Узагальнення результатів контролю і ревізії грошових потоків......109
3.4. Особливості контролю грошових потоків в умовах застосування
новітніх інформаційних технологій.....................................................113
Висновки і пропозиції................................................................................125
Список використаної літератури...............................................................133
Додатки........................................................................................................137
Вступ
Тема дипломної роботи „Контроль і ревізія грошових потоків підприємств торгівлі”. Здійснення практично всіх видів фінансових операцій генерує деякий визначений рух грошових коштів в формі їх надходження та витрачання. Цей рух грошових коштів функціонуючого підприємства в часі являє собою безперервний процес і визначається поняттям “грошовий потік”. Отже, грошовий потік –це сукупність розподілених у часі надходжень і видатків грошових коштів та їх еквівалентів, генерованих підприємством у процесі господарської діяльності. На сучасному етапі управлінню та контролю грошовими потоками підприємства приділяється все більше уваги і на цьому шляху вже досягнуто деякого прогресу.
Розгляд теми “Грошові потоки” особливо актуальний для підприємств оптової торгівлі. Так як робота торговельних підприємств в першу чергу залежить від руху товарів та надходження від їх реалізації грошових коштів. Контроль і ревізія грошових потоків повинні забезпечити їх раціональне використання, безпеку їх збереження, попередити та уникнути зловживання підприємства або посадових осіб щодо питань пов’язаних з рухом грошових коштів.
Крім того, грошові потоки підприємства у всіх їх формах і видах, а відповідно і сукупний його грошовий потік, безсумнівно являється важливим самостійним об’єктом фінансового управління, що потребують поглиблення теоретичних основ і розширення практичних рекомендацій. Це визначається тією роллю, яку управління грошовими потоками відіграє в розвитку підприємства і формування кінцевих результатів його фінансової діяльності.
В процесі своєї діяльності підприємства вступають в господарські зв’язки з різними підприємствами, організаціями та особами. Постійно здійснюючий оборот господарських коштів викликає безперервне поновлення різноманітних розрахунків. Розрахунки можуть бути як зовнішні так і внутрішні, а організації можуть виступати як продавцями так покупцями. Найбільш поширені види зовнішніх розрахунків являються розрахунки з постачальниками і підрядчиками за сировину, матеріали, товари та з покупцями і замовниками. Від стану цих розрахунків залежить платоспроможність організації, її фінансовий стан та інвестиційна привабливість. Із внутрішніх розрахунків слід приділити особливу увагу на розрахунки з підзвітними особами та на розрахунки з персоналом по іншим операціям. Ці розрахунки проводяться в основному готівкою і пов’язані з оплатою витрат підприємства.
Правильна організація розрахункових операцій забезпечує стійкість щодо оборотності коштів підприємства, укріплення в ній договірної і розрахункової дисципліни та покращення її фінансового стану. Крім того, раціональна організація розрахунків, правильність постановки їх обліку попереджує негативні наслідки від цих операцій.
При нестачі власних грошових коштів підприємства вимушені залучати позики та різноманітні кредити. Основними постачальниками цих коштів безумовно являються банки. Тому облік банківського кредиту і контроль за його своєчасним погашенням в останні роки має особливе значення.
Так як грошові кошти - це найбільш ліквідні активи, то від їх наявності залежить своєчасність погашення кредиторської заборгованості підприємства.
Отже, нераціональне та неефективне управління грошовими потоками, їх облік та контроль за ними може привести до фінансових втрат, а в деяких випадках навіть до банкрутства підприємства.
Контроль і ревізії грошових потоків забезпечує встановлення відповідності застосованої в організації методики обліку операцій по руху грошових коштів діючим нормативним документам.
Мета дипломної роботи полягає в удосконаленні проведення контролю і ревізії операцій з грошовими потоками, встановити недоліки та знайти шляхи їх усунення. На стадії попередньої ревізії грошових потоків слід визначити найбільш важливі питання, відповівши на які, можна буде визначити об’єм та період перевірки, якими методами необхідно здійснювати дану перевірку.
Для розкриття вибраної теми необхідно дослідити питання організації контролю і ревізії грошових коштів в касі, на розрахункових, валютних та інших спеціальних рахунках.
Об’єктом дослідження являється підприємство оптової торгівлі ЗАТ „Індустріальні та дистрибуційні системи” (надалі “ІДС”). Виходячи з актуальності теми, при написанні дипломної роботи необхідно розглянути:
( економічну сутність та класифікацію грошових потоків, організаційно-економічну характеристику базового підприємства, організацію та планування контролю і ревізії діяльності підприємств торгівлі;
( інформаційне та нормативне забезпечення контролю грошових потоків, облік грошових потоків та оцінку стану обліку і внутрішньогосподарського контролю підприємства;
( контроль і ревізію грошових потоків в умовах ПЕОМ: методику контролю і ревізії грошових потоків, аналіз грошових потоків, узагальнення результатів та особливості контролю грошових потоків з застосуванням новітніх інформаційних технологій.
Розділ 1. Наукові засади контролю і ревізії грошових потоків
в торговельних підприємствах
1.1. Економічна сутність грошових потоків в умовах ринкової
економіки та їх класифікація
Гроші відіграють важливу роль в економіці будь-якого суспільства. Значення та функції грошей на макрорівні протягом багатьох століть привертали до себе увагу економістів-дослідників. Ними були досліджені функції, що виконують гроші в умовах товарного обігу, розроблені теорії грошей та закони грошового обігу. Теоретично визначено вплив обсягу грошей на темпи зростання національного багатства та розвиток окремих держав.
В умовах ринкової економіки значення та роль грошей ще більше посилюється. Недарма гроші називають “мовою ринку”.
В ринковій економіці будь-які ресурси та результати праці стають товарами, мають грошову оцінку, купуються та продаються за допомогою грошей.
Грошові потоки охоплюють усі сторони життя людей, усі стадії суспільного виробництва, обслуговують систему кругообігу доходів та продуктів суспільства.
Не менше значення мають грошові потоки і для життєдіяльності підприємства – окремого господарюючого суб’єкта ринку.
Традиційно в літературі поняття “гроші” подаються через визначення їх функцій. Гроші – це засіб виміру, засіб обігу та платежу, засіб збереження вартості. Використання цього методичного підходу дозволяє таким чином висвітити значення грошей на рівні підприємства.
Функція грошей як міра вартості полягає у тому, що гроші виражають вартість усіх інших товарів, виконують роль загального еквівалента вартості. Використання цієї функції грошей на рівні підприємства дозволяє дати грошову оцінку витратам та доходам підприємства, порівняти вартість та доцільність реалізації окремих видів товарів, оцінювати доцільність інвестування в розвиток торговельної діяльності, в здійснення інвестиційних проектів тощо.
Друга функція грошей полягає у їх використанні як засобу платежу. Гроші виникли як необхідний продукт суспільного розвитку при певному стані розвитку продуктивних сил та товарного виробництва, як інструмент обслуговування обміну продуктами та результатами праці. Для використання як засобу платежу необхідні наявні грошові кошти, тобто цю функцію можуть виконувати лише реально існуючі грошові активи.
На рівні підприємства використання грошей як засобу платежу пов’язано із закупівлею необхідних підприємству товарів, отримання оплати за реалізовані товари та надані послуги, сплатою податків та інших обов’язкових платежів, витрачанням коштів на фінансування поточної діяльності, їх інвестування в розвиток підприємства, виплатою заробітної плати працівникам підприємства, дивідендів власникам тощо.
Функція грошей, як засобу заощадження та нагромадження полягає в здатності грошей бути особливим активом, зберігатися після продажу товарів та послуг і забезпечувати своєму власнику купівельну спроможність в майбутньому. Гроші найбільшою мірою можуть виконувати функцію заощадження, оскільки їм притаманна абсолютна ліквідність, тобто можливість використання в будь-який момент часу в якості засобу платежу.
Використання функції грошей як засобу заощадження на рівні підприємства пов’язано з формуванням певних резервів грошових коштів, які іммобілізуються з його господарського обороту та використовуються для фінансування непередбачених потреб. Крім того, частина грошових коштів іммобілізується з обороту для проведення фінансового інвестування – відкриття депозитних вкладів, купівлі акцій, облігацій та інших інструментів фондового ринку. Це дозволяє не тільки зберегти гроші підприємства про всяк випадок, а й отримати на них певний прибуток.
Розглянуті функції грошей на рівні підприємства тісно пов’язані між собою, оскільки виконуються одними і тими ж грошовими активами.
Значення та роль грошей в діяльності суб’єктів господарювання в умовах ринкової економіки були досліджені ще Дж. Кейнсом в його всесвітньо відомій праці “Загальна теорія зайнятості, процентів та грошей”. Згідно з дослідженнями Кейнса існують три причини, що спонукають підприємство мати гроші:
- рутинність - грошові кошти використовуються для виконання поточних операцій;
- обережність – грошові кошти необхідні для виконання непередбачених платежів;
- спекулятивність - грошові кошти необхідні для несподіваного вигідного інвестування.
Грошові кошти на рівні підприємства можна розглянути як ресурс та результат діяльності підприємства.
Грошові кошти є матеріальною формою фінансових ресурсів підприємства. Їх наявність на момент оцінки характеризує обсяг наявних фінансових ресурсів, що можуть інвестуватися в новий цикл господарської чи інвестиційної діяльності, визначає стан поточної платоспроможності підприємства та ліквідності його активів.
Одночасно гроші є результатом господарської, інвестиційної, фінансової діяльності підприємства. Обсяг їх формування в процесі господарської діяльності підприємства, підтверджують визнання ринком товарів та послуг, що пропонуються підприємством. Кількісно отримані гроші дорівнюють сумі грошей, авансованих в господарську діяльність плюс приріст грошей, отриманий в результаті реалізації товарів по ціні, що перевищує витрати.
Гроші, як результат інвестиційної діяльності, характеризують, з одного боку, отриманий поточний ефект збільшення грошей у порівнянні з їх сумою, авансованою в інвестиційні проекти, а з іншого боку, обсяги іммобілізації грошової маси з інвестиційних проектів у зв’язку з їх закінченням або виходом з них.
Гроші як результат фінансової діяльності характеризують обсяги залучення підприємством грошей на фінансовому ринку. Можуть використовуватися різні інструменти залучення - випуск акцій, облігацій, отримання кредитів, позик, облік векселів тощо. Можливі обсяги залучення грошей обумовлюються високою кількістю факторів зовнішнього та внутрішнього характеру.
При рівних умовах зовнішнього середовища обсяг залучення грошей конкретним підприємством обумовлюється факторами внутрішнього характеру – обсягами та ефективністю господарської діяльності, наявними активами підприємства, його іміджем ( репутацією) тощо.
Грошові потоки торгівельного підприємства можуть бути класифіковані за різними ознаками ( рис.1.1).
1) Залежно від напрямку руху грошового потоку розглядають:
- вхідний грошовий потік – характеризує обсяг надходження грошових коштів в цілому та по окремих джерелах їх утворення;
- вихідний грошовий потік – це обсяги витрачання грошових коштів в цілому та по окремих напрямках використання;
- сальдовий (результативний) грошовий потік – формується як сума вхідного та вихідного потоку, його знак залежить від співвідношення обсягів їх формування.
2) Залежно від напрямку діяльності виділяють:
- грошовий потік від виробничої (операційної) діяльності;
- грошовий потік від інвестиційної діяльності;
- грошовий потік від фінансової діяльності.
Кожен вид грошового потоку визначається як різниця між надходженням грошей від проведення даної діяльності та витрачанням грошей на її фінансування.
Грошові потоки
підприємства
Залежно від напрямку руху
Залежно від напрямку діяльності
Залежно від способу визначення
Залежно від ритмічності здійснення
Залежно від черговості та напрямків здійснення
Вхідний
Вихідний
Сальдовий (результативний)
Чистий
Розрахунковий
Загальний
Пріоритетний
Поточний
Довгостроковий
Дискреційний
Операційний
Інвестиційний
Фінансовий
Регулярний
Нерегулярний
Рис.1.1. Класифікація грошових потоків підприємства
Так як в торгівельному підприємстві рух грошових потоків залежить від напрямку діяльності підприємства розглянемо детальніше класифікацію грошових потоків за цією ознакою (табл.1.1)
Таблиця 1.1
Джерела надходження та напрямки використання
грошових коштів залежно від напрямку діяльності
Вид діяльності
Джерела надходження грошових коштів
Напрямки витрачання грошових коштів
Виробнича (операційна) діяльність
( виручка від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг;
( погашення дебіторської заборгованості.
( витрати на закупівлю това-рів, предметів праці;
( поточні витрати, пов’язані з виробництвом та реаліза-цією продукції, товарів, пос-луг, робіт;
( податки та інші обов’яз-кові платежі;
( погашення короткостроко-вої кредиторської заборго-ваності.
Інвестиційна діяльність
( виручка від реалізації основних засобів;
( виручка від реалізації нема-теріальних активів та довгос-трокових фінансових вкладень
( придбання основних засобів та нематеріальних активів;
( довгострокові фінансові вкладення.
Фінансова діяльність
( виручка від продажу акцій підприємства;
( отримання кредитів та позик.
( виплата дивідендів;
( погашення кредитів та позик.
3) Залежно від способу визначення розмірів грошового потоку виділяють:
- чистий грошовий потік – являє собою зміну наявних грошових коштів за період та визначається як різниця між залишком грошових коштів на кінець та початок періоду, що аналізується;
- розрахунковий грошовий потік – це приблизна оцінка поповнення грошових коштів підприємства за результатами господарської діяльності, яка використовується в планових та експертних розрахунках;
- загальний грошовий потік – використовується для оцінки обсягів усіх видів операцій підприємства, що пов’язані з рухом грошових коштів, поза залежністю від напрямку руху коштів.
Залежно від ритмічності здійснення грошові потоки підприємства визначаються як:
регулярні грошові потоки – це, як правило, результат господарсько – фінансової діяльності підприємства, їх обсяг є сталим в часі або має певну тенденцію до зміни, надходження та витрачання грошей здійснюється систематично, з певною періодичністю;
- нерегулярні грошові потоки – пов’язані, як правило, з проведенням окремих господарських операцій, вони виникають спонтанно, не мають сталого обсягу та періодичності.
Залежно від черговості та напрямків здійснення платежів грошові потоки поділяються на:
- пріоритетні грошові потоки – це обов’язкові грошові потоки, які повинно здійснити підприємство у першочерговому порядку для запобігання фінансових ускладнень та подовження нормальної життєдіяльності;
- поточні грошові потоки – це обсяги та напрямки використання грошових коштів для фінансування поточної господарської діяльності підприємства, для забезпечення обіговими активами запланованих обсягів діяльності підприємства;
- дискреційні грошові потоки – характеризують надходження та витрачання грошових коштів на цілі, що не пов’язані безпосередньо з поточною діяльністю підприємства, а формується в результаті інвестиційної діяльності як виручка від продажу або здачі в оренду основних фондів та інших елементів постійного капіталу підприємства;
- довгострокові грошові потоки – формуються як сукупність джерел та напрямків використання грошових коштів, що приводять до довгострокової зміни структури підприємства.
1.2. Огляд спеціальної літератури з питань контролю
грошових потоків
В останні роки в системі фінансового управління підприємства все більше уваги приділяється питанням організації обліку, контролю, аналізу і особливо управлінню грошовими потоками, які мають значний вплив на кінцевий результат його господарської діяльності. Разом з тим, слід відмітити, що концепція грошового потоку підприємства як самостійного об’єкта фінансового управління ще не одержала належного відображення не тільки в вітчизняній, але й в зарубіжній літературі з питань фінансового менеджменту та контролю. Про це свідчить той факт, що у всіх фундаментальних підручниках з основ фінансового управління, підготовлених зарубіжними та вітчизняними дослідниками, самостійний розділ по управлінню та контролю грошовими потоками відсутній.
Разом з тим, грошові потоки підприємства у всіх їх формах і видах, а відповідно і сукупний його грошовий потік, без сумнівів являються важливим самостійним об’єктом фінансового управління. Це визначається тим, що грошові потоки обслуговують господарську діяльність підприємства практично у всіх його аспектах.
Багато уваги приділив темі грошових потоків І.О.Бланк. В своїй книзі “Управление денежными потоками” він розглянув основний круг питань, які дозволяють комплексно уявити зміст процесів управління грошовими потоками підприємства в сучасних умовах та забезпечити розроблення ефективних управлінських рішень в цій сфері фінансового менеджменту. Автор викладає необхідний теоретичний базис управління грошовими потоками, формулює сутність, ціль та функції цього управління , розглядає його методологічні системи та методологічні інструментарії.
Бланк знайомить з сучасними методами розробки політики управління грошовими потоками підприємства, з особливостями механізмів управління ними в процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, критеріями прийняття ефективних управлінських рішень по всіх основних питаннях організації грошового обороту підприємства. Значну увагу Бланк приділяє питанням планування об’ємів і структури грошових потоків, збалансованості та синхронізації в часі окремих їх видів.
Лігоненко і Ковальчук в своїй книзі “Управління грошовими коштами торговельного підприємства” висвітлюють питання управління грошовими коштами безпосередньо на підприємстві торгівлі. Вони розглядають сутність грошових коштів підприємства, підходи до їх визначення, класифікацію грошових коштів. Автори класифікують грошові кошти за статистичним та динамічним підходами.
Статистичний підхід до характеристики грошей визначає їх як наявний залишок (запас) коштів, що знаходяться в розпорядження підприємства на конкретний момент часу. У рамках статистичного підходу грошові кошти прийнято розглядати з двох точок зору : бухгалтерської та економічної.
Під динамічним підходом розуміють оборот грошових коштів (грошовий потік) за певний період часу, який характеризує обсяги надходження та витрачання грошових коштів.
Лігоненко і Ковальчук також досліджують фактори, що визначають стан грошового обігу підприємства. Стан грошового обігу підприємства визначається наступними характеристиками: обсягом і ритмічністю надходження та витрачання грошових коштів та обсягом формування запасів грошових коштів. Кожний показник стану грошового обігу формується під впливом багатьох факторів, які поділяються на зовнішні і внутрішні. Фактори зовнішнього характеру визначають загальні умови функціонування підприємства, тоді як внутрішні залежать від характеру та специфіки діяльності самого підприємства. Особливу увагу приділяють впливу ризику на стан грошового обороту торговельного підприємства залежно від напрямку діяльності: операційної, інвестиційної та фінансової.
В статті “Грошові потоки і організація управління ними на підприємстві” І.М. Фардзінов наголошує на тому, що головною умовою планування успіху діяльності підприємства являється оцінка та контроль забезпеченості грошовими коштами. Більш того, проведення оцінки фінансового стану підприємства також неможливе без аналізу його грошових потоків. Фардзінов розділяє такі поняття як “рух грошових коштів” та “потік грошових коштів”. Під рухом грошових коштів розуміють всі валові грошові надходження та платежі підприємства. Управління грошовими коштами здійснюється за допомогою прогнозування грошового потоку, а саме надходження та використання грошових коштів.
І. Кириченко в своїй статті “Фінансовий аналіз в інформаційній системі управління грошовими потоками підприємства” визначає, що ефективність використання грошових ресурсів значною мірою залежить від здатності фінансового аналізу оцінювати та передбачати результати руху різноспрямованих грошових потоків, розподілених у часі. Кириченко звертає увагу на необхідність перегляду організації та методики аналізу грошових потоків вітчизняних підприємств, де виділяє дві причини. По-перше, це – розвиток інформаційних технологій, який вимагає постійного підвищення рівня організації та методики фінансового аналізу діяльності підприємства, у тому числі аналізу його грошових потоків. По-друге, це – зміни в інформаційному забезпеченні управління грошовими потоками підприємств у наслідок реформування бухгалтерського обліку в Україні. Впровадження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку П(С)БО 4 “Звіт про рух грошових коштів” значно розширило базу первинних облікових даних щодо грошових потоків підприємства, які потребують включення в загальну інформаційну систему фінансового аналізу і контролю.
Автор у своїй статті висвітлює організаційно-методологічні засади аналізу грошових потоків в умовах застосування сучасних інформаційних технологій, що передбачають визначення основних елементів процесу дослідження руху грошових коштів, розподіленого за видами діяльності підприємства. Він характеризує електронну інформаційну систему управління і контролю грошовими потоками підприємства за допомогою трирівневої структури обробки економічної інформації і містить взаємопов’язані етапи виконання відповідних аналітичних процедур, алгоритми узагальнення й оцінки інформації, які є основою для прийняття управлінських рішень.
М. Гайдай та С.Чорна розглядають методику операційної перевірки грошових активів торговельних підприємств, де виділяють наступні блоки перевірки: 1) напрямки перевірки; 2) план та програма перевірки; 3) об’єкти контролю; 4) джерела аудиторських доказів; 5) склад процедур перевірки; 6) перелік типових порушень та їх наслідки. Автори висвітлюють основні напрями та завдання перевірки грошових коштів, оцінку системи бухгалтерського обліку та стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових активів на підприємстві.
Облік та контроль грошових коштів в наш час набуває все більш важливе значення і знаходиться в тісному зв’язку з такими поняттями як дебіторська та кредиторська заборгованість, дисконтування , оборотність активів, рівень ліквідності підприємства. В.В.Смирнов в статті “Оцінка ринкової ліквідності підприємства” стверджує, що в розвитку і практики бухгалтерського обліку та контролю грошових коштів спостерігаються дві тенденції.
По-перше, вважає Смирнов, на підприємствах він повинен будуватися таким чином, щоб відображати вплив на показники їх роботи мікроекономічних процесів (інфляція, ріст вартості активів, інтернаціоналізація економіки, розширення складу власних коштів, видів підприємств).
По-друге, організація обліку грошових коштів повинна бути направлена на отримання інформації, необхідної для управління підприємством, прогнозування результатів як окремих господарських операцій, так і всієї його діяльності в цілому.
На погляд О.В. Єфімової головною задачею бухгалтерської звітності являється достовірне уявлення майнового та фінансового стану підприємства, а також фінансових результатів діяльності. Характеристиками фінансового стану підприємства є: поточна платоспроможність та ліквідність підприємства, ділова активність, довгострокова платоспроможність, фінансова структура, доходність. Для відображення інформації про майновий стан підприємства використовується баланс та додатки до нього, для оцінки поточної платоспроможності використовується бухгалтерський баланс, а також інформація про рух грошових коштів. Для оцінки ділової активності використовують дані як бухгалтерського балансу, так і звіту про фінансові результати і т.п. Єфімова вважає, що незалежно від того, яку сторону діяльності підприємства пропонується оцінити, необхідним елементом інформації для аналізу являється звіт про рух грошових коштів. Звіт про рух грошових коштів є відносно новою формою звітності і був введений в склад бухгалтерської звітності міжнародними стандартами бухгалтерського обліку. Цей звіт направлений на підвищення корисності поданої інформації в фінансовій звітності.
На думку М.В. Новикової, звіт про рух грошових коштів разом з іншими формами звітності забезпечує уявлення інформації, що дозволяє оцінити ці показники, а також зрозуміти зміни в чистих активах компанії, її фінансову структуру, в тому числі її ліквідність і платоспроможність. Здатність регулювати час і об’єм грошових потоків в умовах постійних змін зовнішніх та внутрішніх факторів. Включення звіту про рух грошових коштів в фінансову звітність, на погляд Новикової, дозволяє створити моделювання поточної вартості майбутніх грошових потоків для порівняльної оцінки підприємства. Хоча звіт про рух грошових коштів являється відносно новою формою звітності, він значно підвищує роль обліку та контролю грошових коштів в ринковій економіці.
Особливу увагу на контроль за грошовими потоками, тобто за надходженням та витрачанням грошових коштів та їх еквівалентів звертає А.В. Луговой. Він класифікує грошові потоки за трьома групами, що відповідають різним видам діяльності – операційній, інвестиційній та фінансовій. На думку Лугового однією з задач бухгалтерського обліку і контролю грошових коштів повинен бути розподіл грошових потоків за видами діяльності. Це пов’язано з відмінностями в вимогах, що пред’явлені в звітній інформації користувачами. В операційній діяльності важливо оцінити можливість підприємства генерувати грошові кошти на підтримку господарського процесу і виявити тенденції збільшення оборотів, що необхідні для підвищення виробничих потужностей. Грошові кошти, направленні на інвестиції, показують на скільки майбутні виробничі потужності зможуть підтримати встановлений рівень операційної діяльності і забезпечити задані рівні рентабельності та ліквідності. Дані про грошові потоки фінансового характеру, що представляють інтерес з точки зору майбутніх претензій власників і кредиторів підприємства на грошові потоки, що генеруються їм.
В.Д. Новодворський вважає, що фінансовий стан підприємства знаходиться в безпосередній залежності від того, наскільки швидко грошові кошти підприємства, вкладені в активи, перетворяться в реальні гроші. Оборотні активи можуть неодноразово змінювати свою форму на протязі одного операційного циклу підприємства. Новодворський вважає, що в складі оборотних активів в наш час значну питому вагу займає дебіторська заборгованість, що створює загрозу фінансовій стабільності підприємства, лишає його грошових коштів, затримує оборотність активів підприємства.
В цьому випадку, на думку Д.А. Видовицького підприємство стає неперспективним з точки зору акціонерів, банків, партнерів. Але надходження від дебіторів являється основною статтею притоку грошових коштів. В цілому між надходженням грошових коштів, об’ємом реалізації та змінах в залишках дебіторської заборгованості існує залежність: сума надходження являється сумою реалізації та дебіторської заборгованості на початок періоду, зменшена на суму заборгованості на кінець періоду.
Як видно з огляду літератури по даній темі, в умовах ринкової економіки підприємства стали все більше приділяти уваги управлінню, аналізу та контролю грошових потоків.
1.3. Організаційно-економічна характеристика діяльності
ЗАТ „Індустріальні та дистрибуційні системи”
Об’єктом дослідження стало підприємство оптової торгівлі з іноземними інвестиціями ЗАТ “Індустріальні та Дистрибуційні Системи”. Воно створено відповідно до Законів України “Про господарські товариства”, “Про підприємства”, “Про підприємництво”, “Про режим іноземного інвестування” чинного законодавства України та Установчого договору від 28 лютого 1996 року.
Згідно з пунктом 2.3 Статуту, підприємство може здійснювати оптову та роздрібну торгівлю продуктами харчування, безалкогольними та алкогольними напоями, надання послуг у торгівельній, торгівельно-посередницькій та торгівельно-закупівельній діяльності, що не суперечить фактичному напрямку діяльності ЗАТ “ІДС”.
Основний вид діяльності ЗАТ “ІДС” – це оптова торгівля напоями.
ЗАТ “ІДС” найбільша національна виробничо-дистрибуційна компанія, безумовний лідер на ринку упакованих вод України. Сьогодні мережа прямої дистрибуції продукції компанії “ІДС” – це дев’ять філій в найбільших містах (Київ, Харків, Львів, Дніпропетровськ, Донецьк, Кривий Ріг, Запоріжжя, Одеса, Миргород) та вісімдесят дилерів у всіх регіонах України.
Компанія працює на ринку дрібнооптової та оптової торгівлі безалкогольними та лікеро-горілчаними виробами з 1996 року. Є власником таких відомих торгових марок як:
( “Миргородська” – природна лікувально-столова мінеральна вода;
( “Старий Миргород” – питна негазована вода;
( “Сорочинська” – сильно газована столова мінеральна вода;
( “Аляска” – питна газована вода.
ЗАТ “ІДС” покриває всі витрати по виробництву вищевказаних торгових марок Миргородському заводу мінеральних вод.
Через потужну дистрибуційну систему компанії реалізується не лише власні торгові марки. У портфель продуктів компанії входять також мінеральні води та солодкі газовані напої інших виробників, окрім того пиво, алкогольні та слабоалкогольні напої, соки. ЗАТ “ІДС” здійснює реалізацію продукції таких відомих виробників, як “Союз-Віктан”, ТОВ “Сан Інтербрю Україна”, ТОВ “Біотрейд”, ЗАТ “Майбел”.
Розрахунки за продукцію здійснюються за домовленістю сторін або відповідно до встановлених графіків. Існує система знижок розмір яких залежить від кількості продукції, що буде купуватися.
Загальна структура управління підприємством представлена на рис.1.2. Головним керівником ЗАТ “ІДС” являється президент компанії. В його обов’язки входить загальне керування підприємством, затвердження планів, прогнозів, фінансової документації та офіційне представлення фірми.
В структурі підприємства виділено шість відділів:
( відділ постачання;
( відділ збуту;
( відділ маркетингу;
( бухгалтерія;
( фінансовий відділ;
( відділ людських ресурсів
Відділ збуту очолює керівник управління збуту. На цей відділ покладено функції оперативної роботи з покупцями, забезпечення безперервної поставки товарів покупцям, розгляд скарг і рекламацій. В структурі відділу виділено дев’ять підвідділів по регіонах (в даному випадку це філії) на чолі яких стоять керівники філій. Таким чином структура управління збутом прив’язана до регіонів, тобто до конкретного покупця, що дає змогу досить точно відображати ситуацію з товарними потоками.
Відділ постачання очолює керівник відділу. В функції цього відділу входить оперативна робота з постачальниками, логістика постачання, транспортування, виявлення потенційно цікавих постачальників, контролює складські залишки. В структурі відділу виділено чотири підвідділи по групах постачальників товарів.
Президент
Відділ збуту
Відділ маркети-нгу
Фінансо-вий
відділ
Бухгалтерія
Відділ людських ресурсів
Відділ постача-ння
Директори
філій по регіонам
Менеджери з маркетингу по торговим маркам
Відділ обліку затрат
Відділ обліку реалізації
Менеджери з продажу
Менеджери по закупкам
Аналітичний відділ
Відділ фінансового планування
Відділ оперативного управління
Рис.1.2. Організаційна структура ЗАТ „ІДС”
Відділ маркетингу очолює директор з маркетингу. На відділ маркетингу покладені функції аналізу стану ринку, конкурентоспроможності товарів, які представляє підприємство, розробки прогнозу продажу, розробки цінової політики, проведення рекламних акцій та презентацій а також всіх заходів, що пов’язані з просуванням товарів на ринок. За останній рік велику увагу стали приділяти мерчандайзенговій роботі.
Фінансовим відділом керує фінансовий директор. В даному відділі ведеться аналітична робота по моніторингу фінансового стану підприємства, оцінка виконання планів прибутку та обсягів реалізації, проводиться оперативне управління фінансовою діяльністю. В структурі фінансового відділу виділено три підвідділи: аналітичний, фінансового планування і оперативного управління.
Аналітичний відділ займається аналізом і оцінкою фінансового стану підприємства, виконання планів, прогнозуванням фінансових показників за даними планів.
Відділ фінансового планування розробляє основні планові документи: баланс доходів і видатків, план руху грошових коштів, плановий баланс активів і пасивів.
Оперативний відділ відповідає за оперативну фінансову роботу. В його функції входить слідкувати за своєчасною сплатою рахунків постачальників, за кредитною політикою підприємства, взаємовідносинами з банками, врегулюванням спірних ситуацій з постачальниками та покупцями і бюджетом, розробленням стандартну документацію для договорів, умов поставок, комерційних кредитів.
На чолі бухгалтерії стоїть головний бухгалтер. Функції бухгалтерії включають ведення бухгалтерського обліку господарських операцій підприємства, формування публічної фінансової звітності та внутрішньої аналітичної звітності. Бухгалтерія поділяється на 2 відділи: відділ затрат та відділ реалізації.
Відділ людських ресурсів очолює директор людських ресурсів. Даний відділ займається підбором кадрів. В його функції входить прийом, звільнення, переведення на іншу роботу робітників і т.п. Відділ також веде аналітичну роботу щодо людських ресурсів: аналізує рух кадрів, фонд оплати праці. Проводить семінари та тренінги з робітниками підприємства.
На основі балансу та звіту про фінансові результати (дод.1-10) проаналізуємо роботу підприємства за останні п’ять років, а саме 1998, 1999, 2000, 2001 та 2002 роки. Динаміка показників балансу наведена в табл.1.2.
З даних таблиці бачимо, що необоротні активи в 2002 році порівняно з даними 2001 року зросли на 1717,2 тис.грн., що становить 29,8 %, порівняно з 2000 роком вони збільшились на 2129 тис.грн., а це на 39,8 %, порівняно ж з 1999 та 1998 роками відповідно відбувся зріст на 1347,2 тис.грн. (22 %) та на 3467,4 тис.грн. (86,5 %).
Аналізуючи оборотні активи потрібно сказати, що в 2002 році порівняно з 2001 роком їх зменшилось на 1102,7 тис.грн., або на 5,4%. І це відбулося в першу чергу за рахунок зменшення грошових коштів і в деякій мірі за рахунок дебіторської заборгованості. Якщо ж порівняти з 2000, 1999 та 1998 роками, спостерігаємо тільки збільшення оборотних активів. Так порівняно з 2000 роком їх вартість збільшилась на 5189,7 тис.грн. (36,5%), порівняно з 1999 роком – на 4535,4 тис.грн. ( 30,5%) і порівняно з 1998 роком - 6574,5 тис.грн., а це більше ніж на 50%.
Витрати майбутніх періодів в 2002 році порівняно з 2001 роком зросли на 26,3 тис.грн., що більше на 91%, тоді як порівняно з 2000 та 1999 роками витрати майбутніх періодів були менші відповідно на 259,9 тис.грн. (82,5%) та на 100,3 тис.грн. (64,5%) і якщо порівняти їх з 1998 роком, то вони знову збільшились на 52,6 тис.грн., що становить 2023,1 %.
Власний капітал в 1998, 1999 та 2000 роках мав від’ємне значення, що говорить про вкрай негативне становище підприємства, але в 2001 та 2002 році ситуація пішла на явне покращення. В 2002 рік порівняно з 2001 роком власний капітал зріс на 8126,2 тис.грн., або на 135,2%, порівняно ж 2000,
1999, 1998 роками він відповідно зріс на 27948 тис.грн., 27779,4 тис.грн. та 17246,7 тис.грн.
При цьому позичковий капітал здав свої позиції, так як гостра потреба в ньому відпала, в 2002 році порівняно з 2001 роком він зменшився на 7485,4 тис. грн., що становить 36,9%, порівняно з 2000 роком відбулося зниження зобов’язань на 20889,2 тис.грн., або на 62 %, порівнявши ж 2002 рік з 1999 роком бачимо що ситуація майже аналогічна: зобов’язання зменшились на 21997,1 тис.грн., або 63,2%. І якщо порівняти позичковий капітал 2002 року з 1998 роком, то спостерігаємо зменшення на 7152,2 тис.грн, а це