Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Бухгалтерський облік виробничих запасів" на матеріалах ВАТ "Володимир-Волинський хлібозавод"
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Дипломна робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Дипломна робота
на тему
Бухгалтерський облік виробничих запасів” на матеріалах ВАТ “Володимир-Волинський хлібозавод”
АНОТАЦІЯ
Дипломна робота виконана на тему “Бухгалтерський облік виробничих запасів” на матеріалах ВАТ “Володимир-Волинський хлібозавод”. Метою дипломної роботи є вивчення, детальний розгляд і дослідження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, ознайомлення з Планом рахунків, зокрема рахунками класу 2 “Запаси” і його субрахунками.
У дипломній роботі розглядається економічний зміст виробничих запасів, нормативно – законодавча база регулювання обліку виробничих запасів. Ознайомлено з організацією ведення бухгалтерського обліку виробничих запасів на підприємстві: порядок документального оформлення операцій з обліку виробничих запасів, їх аналітичний і синтетичний облік. Проведено економічний аналіз ефективності використання виробничих запасів на підприємстві.
ANNOTATION
Degree work is executed on a theme “record-keeping of production supplies” on materials of VAT “Volodymyr-Volynskyu hlibozavod”. The study, detailed consideration and research of Statute (standard) of record-keeping, is the purpose of diploma work 9 “Supplies”, acquaintances with Card of accounts, in particular by the accounts of class 2 “Supplies” and his sub-accounts.
Economic maintenance of production supplies is examined in degree work, normatively is legislative base of adjusting of account of production supplies. It is acquainted with organization of conduct of record-keeping of production supplies on an enterprise: order of documentary registration of operations from the account of production supplies, their analytical and synthetic accounting. The economic analysis of efficiency of the use of production supplies is conducted on an enterprise.
ЗМІСТ
ВСТУП
5
РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ВАТ “ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД”
7
Нормативно-законодавче регулювання обліку виробничих запасів
7
Економічний зміст виробничих запасів, їх визнання та класифікація
8
Облік надходження та вибуття виробничих запасів
11
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
23
Загальна характеристика ВАТ “Володимир-Волинський хлібозавод”
23
Формування облікової політики ВАТ “Володимир-Волинський хлібозавод”
30
Організаційно-технологічні особливості ВАТ “Володимир-Волинський хлібозавод” та їх вплив на організацію бухгалтерського обліку виробничих запасів
32
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЕДЕННЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ВАТ “ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД”
35
Порядок документального оформлення операцій з обліку виробничих запасів
35
Аналітичний і синтетичний облік виробничих запасів
42
Аналіз виробничих запасів та ефективності їх використання
53
Інвентаризація виробничих запасів на ВАТ “Володимир-Волинський хлібозавод”
60
ВИСНОВКИ
62
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
65
ДОДАТКИ
67
Додаток А. Фінансова звітність підприємства за 2003 - 2005 р.р.
68
Додаток Б. Наказ про облікову політику підприємства
88
Додаток В. Паспорт підприємства
91
Додаток Д. Рахунок-фактура
94
Додаток Ж. Довіреність
95
Додаток З. Товарний чек
96
Додаток К. Прихід сировини і матеріалів
98
Додаток Л. Прибутковий ордер
111
Додаток М. Податкова накладна
112
Додаток Н. Вимога
113
Додаток П. Картка складського обліку матеріалів
114
Додаток Р. Звіт про рух матеріалів, виробничий звіт
115
Додаток С. Зведена про рух матеріалів за місяць, головна книга
129
Додаток Т. Наказ про інвентаризацію. Інвентаризаційний опис
141
ВСТУП
Перехід до ринкової економіки потребує від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції і послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління виробництвом, активізації підприємництва. Важлива роль у реалізації цих завдань приділяється веденню бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємств. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обгрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності виробництва, оцінюються результати діяльності підприємства, його підрозділів і робітників.
Під бухгалтерським обліком розуміють процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, збероігання та передачі інформації про господарську діяльність підприємтсва зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
У бухгалтерському обліку відображаються окремі господарські операції, з яких складається господарська діяльність.
На підприємствах важливою ділянкою бухгалтерського обліку є бухоблік виробничих запасів, їх наявність та рух. Ця важливість в умовах ринкової економіки полягає в тому, що без своєчасного забезпечення підприємств необхідними матеріалами та ефективного використання неможливим стає виробничий процес. Саме з таких причин зазнає краху значна частина малих підприємств. Звичайно, є й інші причини, такі як політичні (зміни законів, постанов та ін.) та економічні (кон'юнктура ринку, податкова політика та інші чинники).
Метою курсової роботи є вивчення економічної змісту виробничих запасів, ознайомлення з веденням бухгалтерського обліку виробничих запасів, надходження та ефективність їх використання на підприємстві ВАТ «Володимир – Волинський хлібозавод».
Для досягнення цієї мети треба виконати такі завдання :
дати характеристику та описати склад виробничих запасів;
проаналізувати наявність та структуру виробничих запасів;
порядок надходження та ефективного використання виробничих запасів;
вплив на рух виробничих запасів результатів інвентаризації;
зробити узагальнення результатів аналізу шляхом виявлення внутрішньо-господарських резервів та розробити аналітичні альтернативи удосконалення даної ділянки діяльності підприємства.
Бухгалтерському обліку виробничих запасів у науковій літературі завжди приділялась значна увага. Висвітленням питань бухгалтерського обліку виробничих запасів займались такі вчені-економісти як: Білобжедцький І.А., Макаров Д.К., Пархоменко В.О., Савицька Г.В., Смоленюк П.С. та інші.
Робота написана за матеріалами ВАТ «Володимир - Волинський хлібозавод». При написанні бакалаврської роботи були використані такі джерела інформації: наказ про облікову політику підприємства, бухгалтерська звітність підприємства, первинна документація по бухгалтерському обліку виробничих запасів, дані аналітичного та синтетичного обліку запасів.
Раціональне використання виробничих запасів — один з важливих факторів росту виробництва.
Таким чином, аналіз бухгалтерського обліку виробничих запасів є необхідним засобом вивчення економічної ситуації на підприємстві ВАТ "Володимир-Волинський хлібозавод”, а також складовою частиною нових методів планування і управління в умовах ринкових відносин.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ “ВАТ ВОЛОДИМИР–ВОЛИНСЬКИЙ ХЛІБОЗАВОД”
1.1.Нормативно-законодавче регулювання обліку виробничих запасів
При організації бухгалтерського обліку виробничих запасів на ВАТ “Володимир-Волинський хлібозавод” керуються такими законодавчими та нормативними документами:
Закон України від 27.03.91р. №887-х11 “Про підприємства в Україні”, який визначає види підприємств, їх організаційно-правову форму, порядок їх державної реєстрації та склад документів, що характеризують види їхньої діяльності.
Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996 від 16.07.99р., згідно з яким підприємству надана можливість самостійно обирати форму організації бухгалтерського обліку.
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств” № 283/97 -ВР в редакції від 22.05.97р. зі змінами і доповненнями, яким регламентується діяльність платника податку, спрямовану на отримання прибутку як на території України так і за її межами.
Закон України "Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97р. зі змінами і доповненнями, який визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Наказом Міністерства статистики України "Про затвердження типової форми первинного обліку № 192 від 21.06.96 р. Постійна система обліку запасів передбачає безперервне (відображення в обліку змін у складі запасів. Усі придбання і продажі споживання запасів записуються прямо на відповідні рахунки класу 2 “Запаси “ Плану рахунків зображених на рисунку 1.1.
Рис. 1.1. План рахунків
Формування інформації в бухгалтерському обліку про запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності.
1.2. Економічний зміст виробничих запасів, їх визнання та класифікація
Однією з обов'язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення його предметами праці (виробничими запасами) - сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції. Відмітною особливістю їх є одноразове використання в процесі виробництва, перенесення всієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг). Тому контроль за збереженням матеріальних ресурсів, раціональним використанням їх у виробництві має велике значення.
Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси” під запасами розуміють активи, які:
утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.
Запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена. Важливою передумовою раціональної організації обліку виробничих запасів є економічно обґрунтована їх класифікація. Відповідно до Положення (стандарту) 9 для цілей бухгалтерського обліку запаси поділяються на:
сировину, основні і допоміжні матеріали; комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, які призначені для виробництва продукції, виконаних робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;
незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою та збіркою деталей, вузлів і незакінчених технологічних процесів;
готову продукцію, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним і якісним характеристикам, які передбачені договором або іншим нормативно-правовим актом;
товари у вигляді матеріальних запасів, які придбані (одержані) й утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
малоцінні і швидкозношувані предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу) якщо він більше одного року;
молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, якщо вони оцінюються відповідно до вимог Положення (стандарту) 9.
Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх назва або однорідна група (вид). Тому в подальшій класифікації групи запасів поділяються на підгрупи, а всередині них - на види, сорти, марки, типорозміри тощо. Класифікація запасів оформляється розробкою номенклатури-цінника, тобто систематизованим переліком матеріалів, що використовується підприємством, у якому кожному найменуванню, розміру і сорту присвоюється номенклатурний номер (шифр), а також вказуються одиниця виміру і ціна. У подальшому номенклатурний номер запасів вказується в усіх документах, якими оформляється їх рух, що запобігає випадкам пересортиці (тобто помилковому оприбуткуванню або списанню замість одних матеріалів іншими), а також є обов'язковою умовою при автоматизованій обробці інформації по обліку наявності, надходження і витрачання запасів. У цьому разі номенклатурний номер використовується як ознака (код), за яким можна визначити номер синтетичного рахунка, субрахунку, групу, найменування запасу, його сорт і розмір.
Рис.1.2. Схема рахунку 20” Виробничі запаси“
1.3. Облік надходження та вибуття виробничих запасів
Облік надходження виробничих запасів
Синтетичний облік наявності і руху виробничих запасів ведеться на рахунку 20 «Виробничі запаси» за субрахунками:
201 «Сировина й матеріали»,
202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»,
203 «Паливо»,
204 «Тара й тарні матеріали»,
205 «Будівельні матеріали».
206 «Матеріали, передані в переробку»,
207 «Запасні частини»,
208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»,
209 «Інші матеріали».
По дебету рахунку 20 «Виробничі запаси» та його субрахунків відображають надходження відповідних запасів на підприємство та збільшення їх вартості в результаті дооцінки, по кредиту — витрати на виробництво, відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартості запасів внаслідок уцінки.
Переважну більшість виробничих запасів підприємства придбають у постачальників на підставі укладених договорів (контрактів, угод). На відвантажені (відпущені) матеріальні цінності постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи (у яких вказуються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, сорт, ціна кожного виду матеріальних цінностей, що відпускаються, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає до оплати), а також податкову накладну. Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену постачальнику при придбанні матеріальних цінностей (робіт, послуг).
На субрахунку 201 «Сировина й матеріали» ведеться облік наявності і руху сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні, а також допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб (забудовники облік будівельних матеріалів ведуть на субрахунку 205 “Будівельні матеріали”).
На субрахунку 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» ведуть облік наявності і руху купованих напівфабрикатів і комплектуючих виробів, придбаних підприємствами для виробництва продукції; конструкцій і деталей (металевих, дерев'яних, залізобетонних тощо), що використовуються підрядними будівельними організаціями під час виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт; спеціальне обладнання, інструменти, пристрої тощо, які використовують науково-дослідні та конструкторські організації та ін.
Вироби, придбані для додаткового комплектування готової продукції, не включаються до її собівартості і обліковуються на рахунку 28 «Товари». Обладнання і пристрої загального призначення обліковуються на рахунках 10 «Основні засоби», II «Інші необоротні матеріальні активи» або 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети».
Субрахунок 203 «Паливо» призначений для обліку твердого і. рідкого палива (нафтопродукти), що використовується для технологічних потреб виробництва, роботи автотранспорту, опалення приміщень тощо, а також оплачених талонів на нафтопродукти і газ.
На субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» ведуть облік усіх видів тари, а також тарних матеріалів, які використовуються для виготовлення тари та її ремонту (за винятком матеріалів, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, суден, барж з метою забезпечення збереження вантажу при перевезенні, облік яких ведеться на субрахунку 201 «Сировина й матеріали»).
На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства-забудовники ведуть облік будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, а також обладнання, що потребує монтажу.
Витрати на придбання обладнання, що не потребує монтажу, транспортних засобів, вільно розміщених верстатів, будівельних машин і механізмів, сільськогосподарських машин та інвентарю, виробничого інвентарю та інструментів тощо відображаються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».
Устаткування і будівельні матеріали, передані підрядній організації для виконання робіт, після підтвердження їх використання списуються з кредиту цього субрахунку на дебет рахунка 15 «Капітальні інвестиції». На субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» підприємства ведуть облік матеріалів, які передані підприємствам-переробникам для виготовлення продукції і включаються до її собівартості. На субрахунку 207 «Запасні частини» ведуть облік придбаних і виготовлених запасних частин, вузлів і деталей, призначених для проведення ремонту, заміни зношених частин обладнання і транспортних засобів, а також автомобільних шин, обмінного фонду двигунів, вузлів і агрегатів, що створюються в ремонтних підприємствах та підрозділах,
Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля і включені в його інвентарну вартість, обліковуються в складі основних засобів. Аналітичний облік обмінного фонду машин, вузлів та агрегатів ведеться за групами: придатні для експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що знаходяться в ремонті.
На субрахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» ведуть облік мінеральних добрив; отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин, біопрепаратів та медикаментів для тварин; кормів тварин (власного виробництва і купованих); насіння і саджанців для посіву і висаджування.
На субрахунку 209 «Інші матеріали» ведуть облік відходів виробництва, непоправного браку, зношених шин, металобрухту та інших матеріальних цінностей, оприбуткованих за ціною можливого використання або реалізації.
Приймання матеріалів, що надійшли на склад підприємства, здійснюється на підставі накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей (ф. № М-20) або оформляється прибутковим ордером (ф. № М-4), якщо під час приймання виявлені розходження між фактичною кількістю матеріальних цінностей, що надійшли, і кількістю, вказаною у накладній. При цьому недостача (псування) матеріальних цінностей, виявлена при прийманні їх від залізниці (порту), оформляється комерційним актом, а при прийманні їх на складі - приймальним актом. Ці акти є підставою для пред'явлення претензії винуватцю недостачі (або псування) матеріальних цінностей (транспортній організації) постачальнику - у разі недовантаження або неправильної упаковки, що послужило причиною псування цінностей при перевезенні).
Матеріали, доставлені автотранспортом, прибуткуються на підставі товарно-транспортних накладних (ф. № І-ТН, № І-ТН спирт). Приймання матеріалів від своїх цехів та інших підрозділів (невикористані матеріали, відходи виробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо), непоправний брак, матеріальні цінності від списання основних засобів або малоцінних і швидкозношуваних предметів, зношені шини та утильна гума тощо) здійснюється за накладною, яка виписується цехом-здавальником або Іншим підрозділом.
Синтетичний облік придбаних запасів на рахунку 20 «Виробничі запаси» та його субрахунках підприємства обліковують за фактичною собівартістю їх придбання (заготівлі), яка, як зазначалося раніше, включає: покупну вартість і транспортно-заготівельні витрати (витрати по транспортуванню, навантаженню, розвантаженню, доставці до складів підприємства, включаючи націнки постачальницьких і посередницьких організацій, вартість послуг товарних бірж і брокерських контор, мито і митні збори тощо). Ця собівартість виявляється, як правило, тільки наприкінці місяця - після відображення всіх заготівельних операцій і розподілу їх між окремими видами запасів. Документи ж на оприбуткування і списання витрачених матеріалів, що надходять до бухгалтерії, вимагають Їх систематичного опрацювання і відображення в облікових регістрах, що неможливо робити без попередньої оцінки матеріалів. Тому аналітичний облік запасів протягом місяця ведуть за прийнятими обліковими цінами: покупними (з відокремленим обліком транспортно-заготівельних витрат) або за розрахунково-плановою собівартістю (з відокремленим обліком відхилення від фактичної собівартості).
Наприкінці місяця вартість використаних у виробництві запасів і списаних за обліковими цінами, а також вартість залишку запасів на складах коригують до фактичної собівартості (шляхом списання транспортно-заготівельних витрат або відхилення планової собівартості запасів від фактичної).
Виходячи з вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість від 01.07.97 № 141 при оприбуткуванні товарно-матеріальних цінностей, одержаних від постачальників, до оплати їх вартості, а також у разі їх одержання за бартерним контрактом, у бухгалтерському обліку роблять записи:
1) на покупну вартість запасів (без ПДВ):
Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок), 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» та ін.
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;
2) на суму податкового кредиту по ПДВ, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання:
Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками»
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»;
3) на суму, перераховану постачальникам в оплату вартості за придбані запаси (включаючи ПДВ):
Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками)
К-т рах. 31 «Рахунки в банках».
Якщо договором передбачена попередня оплата постачальникам виробничих запасів, що підлягають поставці, то в бухгалтерському обліку підприємства роблять записи:
на суму, перераховану постачальнику в оплат) відпускної вартості виробничих запасів, що підлягають поставці (без ПДВ): Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками): К-т рах. 31 «Рахунки в банках»;
на суму оплаченого ПДВ:
Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками»
К-т рах. ЗІ «Рахунки в банках»;
одночасно на суму податкового кредиту по ПДВ:
Д-т рах. 63 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”
К-т рах. 644 «Податковий кредит»;
на оприбуткування одержаних від постачальників попередньо оплачених запасів за покупною вартістю:
Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» та ін.
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
одночасно — на суму податкового кредиту по ПДВ;
Д-т рах. 644 «Податковий кредит»
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»
Запаси, які надійшли на підприємство без товаросупровідних документів постачальника (невідфактуровані поставки), приймаються на облік за приймальними актами (ф. № М-7) і оформляються записом по дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідні субрахунки) в кореспонденції і кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». Після одержання від постачальника рахунків-фактур та інших товаросупровідних документів раніше зроблений запис (у цій же кореспонденції рахунків) сторнується і робиться звичайний запис на суму, яка значиться в одержаних документах.
Якщо при прийманні вантажу виявлена недостача матеріальних цінностей, то на дебет рахунка 20 «Виробничі запаси» прибуткують тільки фактично одержані цінності; на вартість недостачі матеріалів, що виникла при перевезенні, на підставі належно оформлених актів пред'являть претензію (передають до судового органу) винуватцю (транспортній організації тощо) і в бухгалтерському обліку відображають по дебету рахунка 374 «Розрахунки за претензіями» в кореспонденції з кредитом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».
У разі обґрунтованої відмови від оплати розрахункове платіжних документів за матеріали, що надійшли на адресу підприємства (невідповідність якості, номенклатури, ціни умовам договору тощо), такі цінності приймаються за актами на відповідальне зберігання і обліковуються на забалансовому рахунку 02 «Активи на відповідальному зберіганні» (субрахунок 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні») до вказівок постачальника про повернення, переадресування або реалізації на місці.
Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням (заготівлею) виробничих запасів (оплата залізничного тарифу, водного фрахту, навантажувально-розвантажувальних робіт тощо), обліковуються на аналітичному рахунку «Транспортно-заготівельні витрати», який відкривається в складі рахунка 20 «Виробничі запаси». На суму транспортних та інших витрат, які підлягають оплаті постачальникам та іншим стороннім організаціям, у бухгалтерському обліку підприємства роблять запис по дебету рахунка 20 «Виробничі запаси», аналітичний рахунок «Транспортно-заготівельні витрати», і кредиту відповідних рахунків (63, 685 тощо).
Таким чином на дебеті синтетичного рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) відображається покупна вартість запасів і транспортно-заготівельні витрати, що в сукупності становлять їх фактичну собівартість.
Облік розрахунків з постачальниками і підрядчиками (транспортними та іншими сторонніми організаціями) за надані послуги по перевезенню вантажу здійснюється в журналі-ордері № 6, а при спрощеній формі обліку - у відомості ф. № В-7 «Відомість обліку розрахунків з постачальниками» (яка за своїм змістом аналогічна журналу-ордеру № 6).
Оприбуткування виробничих запасів, одержаних з інших джерел, відображається записом по дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок) у кореспонденції з кредитом рахунків: 40 «Статутний капітал» (на вартість запасів, внесених засновниками (учасниками) до статутного капіталу підприємства);
719 «Інші доходи від операційної діяльності» на вартість безоплатно одержаних запасів від інших юридичних осіб, а також оприбуткованих раніше, не взятих на облік цінностей);
742 «Доход від реалізації необоротних активів» (на вартість придбаних запасів у результаті обміну на необоротні активи).
Важливе значення для правильного обліку має порядок оцінки запасів. Згідно з Положенням (стандартом) 9 придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.
Первинною вартістю запасів, які прибрані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
суми, які сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю);
суми, які сплачуються за інформаційні, посередницькі та інші послуги у зв'язку з пошуком та придбанням запасів;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; затрати по заготівлі, на навантажувально-розвантажувальні роботи, транспортування запасів до місця їх використання, включаючи витрати по страхуванню і ризику транспортування запасів;
інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання за призначенням. До таких витрат, зокрема, належать прямі витрати підприємства на доробку і підвищення якісних характеристик запасів.
Первинною вартістю запасів, виготовлених власними силами підприємства, є собівартість їх виробництва, яка визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Первинною вартістю запасів, які внесені до статутного капіталу, визнається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість.
Первинною вартістю запасів, отриманих підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість.
Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первинною вартістю одержаних запасів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих запасів включається до складу витрат звітного періоду. Первинна вартість запасів, які придбані в обмін (або частковий обмін) на неподібні запаси, дорівнює справедливій вартості переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (одержана) в процесі обміну. Не включаються до первинної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, у якому вони були здійснені (установлені):
понаднормативні втрати і недостачі запасів;
відсотки за користування позиками;
витрати на збут;
загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх до стану, придатного до використання за призначенням.
Первинна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених Положенням (стандартом) 9.
Оцінка вибуття запасів. У разі відпуску матеріалів у виробництво, продажу або іншому вибутті згідно з Положенням (стандартом) 9 оцінка їх здійснюється по одному з таких методів:
ідентифікованій собівартості одиниці запасів;
середньозваженій собівартості;
собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);
собівартість останніх за часом надходження запасів (ЛІФО), на сьогоднішній день цей метод не використовується;
нормативних затрат;
ціни продажу.
Для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, які мають однакове призначення і однакові умови використання, застосовується тільки один із зазначених методів. На підприємстві ВАТ “Володимир-Волинський хлібозавод” бухгалтерський облік запасів ведеться методом середньозваженої собівартості згідно з наказом про облікову політику (Додаток Б).
За ідентифікованою собівартістю оцінюються запаси, які відпускаються, і послуги, які виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запаси, які не замінюють один одного.
Оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться по кожній одиниці запасів шляхом ділення сумарної вартості таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів.
Оцінка запасів по методу ЛІФО базується на припущенні, що запаси використовуються в послідовності, яка є протилежною їх надходженню на підприємство (зарахування в бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продажу та інше вибуття), оцінюються за собівартістю останніх за часом надходжень запасів.
Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у тій послідовності, у якій вони надійшли на підприємство (відображені в бухгалтерському обліку), тобто запаси, які першими відпускаються у виробництво (продажу та інше вибуття), оцінюються за собівартістю перших за часом надходжень запасів.
Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього процента торгової націнки на товари. Цей метод застосовується підприємствами, які мають значну і перемінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів на середній процент торгової націнки. Середній процент торгової націнки визначається шляхом ділення залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок за звітний місяць на продажну вартість одержаних у звітному місяці товарів і залишок товарів на початок звітного місяця.
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА БАЗОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
2.1.Загальна характеристика ВАТ “Володимир –Волинський хлібозавод”
Хліборобство є святою справою, справа випікання хліба іде з глибини років і передається нашим народом з покоління в покоління. Справа ж та нелегка, але почесна, відповідальна, то ж творити хліб доручали найсумліннішим, найзавзятішим, найшановнішим людям.
ВАТ “Володимир – Волинський хлібозавод“ відноситься до хлібопекарної галузі . Форма власності - колективна (Додаток В).
ВАТ “Володимир-Волинський хлібозавод” один з найстарших підприємств міста і області. Спочатку був млин, саме в споруді млина став до ладу хлібозавод. Чимало було ручної праці, тісто замішували в чанах , розробляли його і пересаджували в піч вручну. Печі опалювались вугіллям , хліб розвозили гужовим транспортом , оскільки автомашин для цього не мали.
В 1960 роки пройшла реконструкція, до приміщення добудували двоповерховий корпус. Протягом 1969- 1970 років хлібозавод одним з перших в області встановив склад безтарного зберігання борошна, печі перевели на газове опалення. Впровадили нову технологічну систему виробництва хліба. Замість застарілих тістомісильних машин змонтували 4 поточних лінії по виробництву хліба і булок.
Життя не стоїть на місці. На даний час на підприємстві основні виробничі процеси механізовано, розширюються виробничі площі, збудовано сучасні складські приміщення, працює млин , поліпшується організація збуту продукції власним автотранспортом.
Чисельність працівників - 200 чоловік. З них :
- 140 чоловік - виробничий персонал;
26 чол. - адмінперсонал;
34 чол. - персоналу, пов’язаний з реалізацією продукції.
Потужність хлібозаводу на добу в асортименті 20 тонн. Щодоби виробляється 12-14 тонн хлібобулочної продукції. Коротка характеристика даного підприємства описано у додатку Б.
На сьогоднішній день основними постачальниками ВАТ “Володимир-Волинського хлібозаводу” є :
ДП ДАК Хліб України Володимир-Волинський КХП;
Луцький КХП № 2;
ПП “Імпалс”;
Оптовий склад ЗАТ “Волиньпак”;
ЗАТ “Рожищенський птахокомбінат”;
П-ць Баковський О.Б.;
ЗАТ “Євроенергоцентр”;
ООО НК “Альфа-Нафта”;
ЗАТ РТЦ “Нафтогазкард”;
ВАТ “Волиньобленерго”.
Основними замовниками продукції хлібозаводу, їхніми покупцями є підприємці міст Володимир-Волинського, Луцька, Ковеля, Любомля, Шацька, Соколя, Турійська.
Паралельно з ВАТ “Володимир-Волинський хлібозавод” на ринку збуту представлені товари виробників – конкурентів, а саме :
ПП “Волинський аромат” Оваднівський хлібозавод;
Луцький хлібозавод;
Любомльський хлібозавод.
На балансі підприємства ВАТ “Володимир-Волинський хлібозавод” є основних засобів на суму 997 тис. грн. Підприємство працює з прибутками, які за останній місяць становили 21 тис. грн. Але значне підвищення цін на основні енергоносії: газ, світло, вода, збільшення транспортних витрат, витрат на закупівлю сировини і матеріалів призвело до зниження рентабельності, зменшення прибутку. Показник рентабельності виробництва на сьогодні 6 %.
Хлібозавод тісно співпрацює з багатьма покупцями своєї продукції і постачальниками. Керівництво підприємства йде на зустріч своїм покупцям і тому величина дебіторської заборгованості досягає до 200 тис. грн. Поточна кредиторська заборгованість на даний час по підприємству 7,5 тис. грн.
Ефективність виробництва являє собою комплексне відбиття кінцевих результатів використання засобів виробництва і робочої сили за певний проміжок часу при виробництві різноманітних товарів та послуг.
Процес формування результатів і ефективності виробництва (продуктивності системи) показано на рис.2.1.
Ресурси Персонал Засоби Виробничі
(робоча сила) праці запаси
Взаємодія Результати
і витрати ВИРОБНИЦТВО (ефект)
Ефективність виробництва
(продуктивність системи)
Рис. 2.1. Схема формування результатів і ефективності виробництва
Особливе місце у веденні господарської діяльності підприємства займає фінансова звітність (Додаток А ), на підставі якої розраховуються такі важливі для підприємства показники, як коефіцієнт ліквідності, платоспроможності, фінансової незалежності.
Ліквідність – це спроможність підприємства перетворювати свої активи в гроші для покриття всіх необхідних платежів по мірі настання їхнього терміну. Підприємство, оборотний капітал якого складається переважно з коштів і короткострокової дебіторської заборгованості, як правило, вважається більш ліквідним, порівняно з підприємством, оборотний капітал якого складається переважно з запасів.
Всі активи підприємства в залежності від ступеня ліквідності, тобто швидкості перетворення в кошти, можна умовно поділити на такі групи:
найбільш ліквідні активи (А1) – суми по всіх статтях коштів, що можуть бути використані для виконання поточних розрахунків негайно. В цю групу включають також короткострокові фінансові вкладення (цінні папери).
швидкореалізовані активи (А2) – активи, для обертання яких у наявні кошти потрібен певний час. У цю групу можна включити дебіторську заборгованість (платежі по якій очікуються протягом 12 місяців після звітної дати), інші оборотні активи.
повільнореалізовані активи (А3) – найменш ліквідні активи. Це запаси, дебіторська заборгованість (платежі по якій очікуються більш як через 12 місяців після звітної дати), податок на додану вартість по придбаним цінностям тощо.
важкореалізовані активи (А4) – активи, що призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. В цю групу можна включити статті I розділу активу балансу "Необоротні активи".
23.05.2013 21:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора