Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Облік і аналіз стану та ефективності використання основних засобів.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
РТ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2001
Тип роботи:
Дипломна робота
Предмет:
Аудит
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.СТЕФАНИКА
КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
Дипломна робота
На тему: “Облік і аналіз стану та ефективності використання основних засобів.”
(на прикладі ЗАТ “Прикарпаття”)
2001 р.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИКАРПАТСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. В.СТЕФАНИКА
ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
Завдання на дипломну роботу
студентки Гуленчин Лесі Петрівни
Тема дипломної роботи Облік і аналіз стану та ефективності використання основних засобів.
Розділ 1. Теоретичні основи обліку основних засобів.
Розділ 2. Стан обліку основних засобів на ЗАТ “Прикарпаття”.
Розділ 3. Аналіз ефективності використання основних засобів на ЗАТ “Прикарпаття”.
Об’єкт та предмет дослідження ЗАТ “Прикарпаття”. Стан обліку основних засобів та аналіз їх використання.
Перелік основних таблиць Табл.1. “Наявність та рух основних фондів”. Табл.2. “Наявність, склад і структура основних фондів”. Табл.3. “Розрахунок фондоозброєності”. Табл.4. “Аналіз ступеня оновлення, вибуття і приросту основних засобів”. Табл.5. “Аналіз зношеності основних засобів”. Табл.6. “Аналіз вікового складу обладнання”. Табл.7. “Аналіз використання обладнання за часом”.
Термін подання дипломної роботи на кафедру 28.05.2001 р.
Термін захисту _______________________________________
Науковий керівник проф. БЛАГУН І.С.
Студентка Vкурсу, групи ОА-52 ГУЛЕНЧИН Л.П.
Рецензія на дипломну роботу
“Облік і аналіз стану та ефективності використання
основних засобів на прикладі ЗАТ “Прикарпаття””
студентки V курсу групи ОА-52 Гуленчин Лесі
Ознайомлення з матеріалами вищезгаданої роботи показало високий рівень теоретичних та практичних знань студентки та засвідчило грунтовну підготовку при розкритті вибраної теми.
Вступ дипломної роботи є логічно послідовним, в якому всебічно охоплено предмет, мету та об’єкт дослідження, а також завдання, які розв’язуються відповідно до поставленої мети.
У першому розділі дипломної роботи здійснено огляд теоретичних основ побудови обліку основних засобів. Зокрема, визначено поняття основних засобів, їх класифікація, розкрито види оцінок основних засобів, а також наведена характеристика рахунків, з допомогою яких здійснюється відображення наявності та руху основних засобів. Даний матеріал у дипломній роботі викладено з посиланням на законодавчу та нормативно-інструктивну базу України.
В другому і третьому розділах викладені факти власного дослідження, які базуються на документах, які винесені в додатки до дипломної роботи. Відтворено схему документообігу по обліку основних засобів, а також проаналізовано ефективність їх використання на ЗАТ “Прикарпаття”.
Результати дослідження з даної теми підсумовано у висновках дипломної роботи, в яких, крім того, визначено пропозиції щодо покращення практики облікової роботи з належним обгрунтуванням.
Отже, дипломна робота виконана з додержанням основних вимог і стандартів.
Головний бухгалтер М.В. Ліснянська
ЗМІСТ
Ст.
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи обліку основних засобів.
Критерії віднесення засобів праці до основних засобів. Задачі обліку основних засобів ...................................................
Поняття, класифікація основних засобів ................................
Види оцінок основних засобів ..................................................
Система рахунків по обліку основних засобів .......................
Розділ 2. Стан обліку основних засобів на ЗАТ “Прикарпаття”.
Облік наявності та руху основних засобів на підприємстві .
Організація складання звітності за даними обліку основних засобів ...........................................................................
Порядок розрахунку амортизації основних засобів, відображення результатів в обліку .............................................
Розділ 3. Аналіз ефективності використання основних засобів на ЗАТ “Прикарпаття”.
Аналіз стану та забезпеченості основними засобами ...........
Аналіз ефективності використання основних засобів ...........
Основні напрямки покращення використання основних засобів та удосконалення організації їх обліку на підприємстві ..................................................................................
Висновки
Література
Додатки
ВСТУП
В умовах переходу до ринкової економіки питання, пов’язані з різноманітністю форм власності, повинні стати предметом глибокого економічного дослідження. Цей перехід передбачає зміни в обліку і контролі господарської діяльності підприємств. Особливо гостро стає питання з використанням основних засобів. Покращення їх експлуатації є одним з основних чинників прогресу економіки, в цьому випадку можливе збільшення об’єму виробництва без додаткових капітальних вкладень.
Основні засоби (які часто називаються в економічній літературі і на практиці основними фондами) є одним з найважливіших чинників будь-якого виробництва. Їх стан та ефективність використання прямо впливають на кінцеві результати господарської діяльності.
Значення основних засобів у виробництві визначається тим, яке місце займають знаряддя праці у розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. З розвитком технічного прогресу посилюється залежність суспільного виробництва від стану і рівня використання основних засобів.
Знаряддя праці, будучи важливою ланкою у науково-технічному прогресі, все більш підкоряють собі не лише сам процес праці, але й весь процес виробництва, його технологію й організацію. Якісний стан основних засобів, ступінь їх розвитку і відповідність останнім досягненням науково-технічного прогресу визначають рівень виробничих сил суспільства, здатність його виробничого апарату розв’язувати поставлені задачі.
Умови переходу до ринкової економіки спонукали трудові колективи до постійного пошуку резервів підвищення ефективності використання усіх матеріально-речових чинників виробництва, в тому числі й основних фондів, зокрема, шляхом оновлення основних засобів через широке впровадження передової техніки і новітніх технологічних процесів, принципово нових видів конструкцій і моделей обладнання, що сприятиме зниженню матеріалоємності і фондоємності продукції.
Предметом дослідження даної дипломної роботи є основні засоби, які втілюють в собі частину активного, тобто діючого капіталу, який забезпечує господарську діяльність функціонуючого відокремленого підприємства, зокрема, теоретичні та практичні питання обліку і аналізу основних засобів у сучасних умовах. Серед проблем, які висуваються практикою переходу до ринкової економіки, особливої актуальності набуває оцінка основних засобів, їх відображення в бухгалтерському балансі, контроль за збереженням і їх наявністю у місцях використання, а також методи нарахування амортизації.
Основні засоби підприємства — це сукупність матеріально-речових цінностей, що використовуються як засоби праці і діють у натуральній формі протягом тривалого часу у сфері матеріального виробництва і в невиробничій сфері. Будучи частиною основного капіталу суб’єкта господарювання, перебуваючи в обороті підприємства тривалий час, основні засоби створюють матеріально-технічну основу і умови виробничо-господарської діяльності підприємства.
Саме тому стан і використання основних засобів — один з найважливіших аспектів аналітичної роботи, адже саме вони є матеріальним втіленням науково-технічного прогресу — головного чинника підвищення ефективності будь-якого виробництва.
Метою дипломної роботи є узагальнення, систематизація і чітке викладення порядку обліку основних засобів у сучасних умовах з метою полегшення проведення економічного аналізу їх використання на підприємстві, результати якого дозволяють виявити резерви підвищення ефективності використання основних фондів на ЗАТ “Прикарпаття”.
Об’єктом дослідження окреслених вище проблем є ЗАТ “Прикарпаття”, основною діяльністю якого є виробництво металовиробів; розташоване дане підприємство в місті Коломиї.
Відповідно до поставленої мети у дипломній роботі розв’язуються наступні завдання:
визначено поняття основних засобів як предмету дослідження шляхом виділення критеріїв віднесення засобів праці до основних засобів;
розкрито значення і завдання обліку основних засобів у сучасних умовах;
відображено класифікацію основних засобів по найважливіших економічних і технічних ознаках;
наведена характеристика видів оцінок основних засобів;
наведена система рахунків по обліку основних засобів, яка дозволяє наочно показати основи побудови синтетичного обліку основних засобів на підприємстві;
викладена діюча практика синтетичного та аналітичного обліку наявності та руху основних засобів на ЗАТ “Прикарпаття”;
досліджено питання автоматизації бухгалтерського обліку основних засобів на підприємстві;
викладено існуючий на підприємстві порядок нарахування амортизації основних засобів та відображення її результатів в обліку;
на підставі попередньо зібраних даних бухгалтерського обліку і звітності проведено економічний аналіз використання основних засобів.
Методологічною основою проведених досліджень є праці вчених: Ткаченко Н.М., Білухи М.Т., Бутинця Ф.Ф., Малюги Н.М., Сопка В.В., Грабової Н.М., Кривоносова Ю.Г., Чижевської Л.В. та ін.
Як вже було зазначено, об’єктом дослідження викладених проблем і розв’язку поставлених завдань я вибрала ЗАТ “Прикарпаття” в м. Коломиї.
Чому саме? Однією з причин такого вибору є те, що завод є ветераном виробництва металовиробів.
ЗАТ “Прикарпаття”:
здійснює виробництво та реалізацію металовиробів (сейфів, промислових вентиляторів та ін.); кабельно-провідникових виробів, електропобутових виробів;
має широкі можливості збільшення випуску продукції і підвищення продуктивності праці при одержанні необхідних інвестицій;
виконує науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи по розробці нових видів металовиробів та іншої продукції;
має досвідчений і кваліфікований керівний персонал;
надає послуги населенню;
здійснює зовнішньоекономічну діяльність за напрямами діяльності.
У виробничу структуру підприємства входять такі основні виробничі цехи: металообробки, кабельний, транспортний.
Спеціалізація діяльності підприємства (перелік основних видів діяльності) здійснюється за номенклатурою:
Металообробка:
посуд стальний оцинкований;
вентилятори;
сейфи, шафи металеві;
ліжка, карнизи металеві.
Кабельно-провідникове виробництво:
кабелі радіочастотні марки РК;
провід неізольований марки ПЦ;
авіапровід марки МГСГ;
стрічка кабельна.
Переробка пластмас:
відра, тази, вішалки та ін.
Електротехніка:
електропаяльники 65 Вт, 100 Вт;
електрорадіатори 800 Вт.
Надання послуг по цих видах.
Як працював завод в минулому році? План по випуску товарної продукції на 2000 рік становив 7280 тис. грн., фактично виконано 8283 тис. грн., що становить 113,2%.
У 2000 році на ЗАТ “Прикарпаття” освоєно 10 найменувань нової продукції. Загальний обсяг реалізації склав у 2000 р. 8205 тис. грн., з них експортні поставки склали 1625 тис. грн. Враховуючи стан справ на ринку України, об’єднання випускало тільки ту продукцію, за яку надходила попередня оплата, або яка гарантовано могла бути реалізованою.
Негативним явищем є затовареність складів, що різко погіршує фінансовий стан підприємства, сильно відчувається нестача обігових коштів. Ще одною болючою проблемою заводу є невисокий рівень оснащення цехів сучасним обладнанням, що забезпечило б виробництво металовиробів на якісно новому рівні. Обладнання заводу морально й фізично застаріле. 40% обладнання має вік більше 20 років, 36% — віком більше 10 років, і лише 10% обладнання віком до 5 років.
Середня спрацьованість обладнання складає 55 %. В наявності є понад 1215 одиниць обладнання, спрацьованість якого складає 90-120%.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться у журнально-ордерній формі рахівництва. Весь бухгалтерський облік ведеться централізовано.
На сьогодні ЗАТ “Прикарпаття” у зв’язку із загальною економічною кризою переживає важкі часи, про що свідчать результати його роботи за 2000-й рік. Через неповне використання виробничих потужностей підприємство недоотримує значну частину прибутків.
Зрозуміло, що одним покращенням використання основних засобів ситуацію на підприємстві не поліпшити. Необхідно покращувати цілий комплекс показників, щоб домогтися стійкого фінансового становища, залучаючи і зовнішні джерела фінансування. Покращення використання основних засобів є одним з багатьох резервів підвищення ефективності виробництва в цілому.
Ці та інші приклади свідчать про актуальність теми обліку і аналізу використання основних засобів на підприємстві, необхідність дослідження порядку обліку основних засобів у ринкових умовах, проведення аналізу їх використання, результати якого дозволяють визначити резерви підвищення їх використання, що в свою чергу, сприятиме підвищенню ефективності виробництва в цілому на підприємстві.
Розділ 1. Теоретичні основи обліку основних засобів.
1.1. Критерії віднесення засобів праці до основних засобів.
Задачі обліку основних засобів.
Основні засоби — засоби виробництва — є однією з складових основного капіталу суб’єкта господарювання, необхідні йому для здійснення виробничо-господарської діяльності.
Під засобами праці розуміють матеріально-речову річ або комплекс речей, яку працівник розміщує між собою і предметом праці так, щоб вона була провідником його дій на цей предмет. Засоби праці за своєю сутністю можуть бути двох видів: знаряддя праці і предмети праці, що забезпечують умови праці.
Знаряддя праці — це засоби, при допомозі яких виробляються матеріальні й духовні цінності (машини, обладнання, верстати, інструменти тощо). Вони призначені діяти на інструменти праці і видозмінювати їх у процесі виробництва.
Предмети, за допомогою яких на підприємстві створюються умови для організації і нормального ведення процесу виробництва (будови, споруди, транспортні засоби, господарський інвентар тощо) належать до другого виду засобу праці — забезпечують умови праці на виробництві.
Побудова обліку засобів праці визначається особливим характером їх функціонування у процесі діяльності. Особливістю засобів праці є те, що вони протягом тривалого часу багаторазово використовуються в згаданому процесі, поступово зношуються, зберігаючи при цьому свою натуральну форму.
У бухгалтерському обліку України засоби праці поділяються на (див. табл. 1.1):
основні;
неосновні, які називаються ще малоцінними та швидкозношуваними.
Таблиця 1.1.
Ознаки поділу засобів праці в бухгалтерському обліку.
Призначення
Ознаки поділу
Основні засоби праці
Неосновні засоби праці
Загальне
Вартість придбання або спорудження
установлений ліміт і вище
нижче від установленого ліміту
Термін служби
один рік і вище
до одного року
Спеціальне
Прилади, засоби автоматизації, лабораторне обладнання
установлений ліміт і вище
нижче від установленого ліміту
Спеціальні інструменти і спеціальні пристрої
немає
завжди МШП
Спеціальний одяг, взуття і постільні принадлежності
немає
завжди МШП
Окремі конструкції і деталі, частини і агрегати машин, обладнання, призначені для ремонтних робіт
немає
запасні частини
Молодняк тварин і тварини на відгодівлі
немає
у складі оборотних
Багаторічні насадження, вирощувані у розсадниках як посадковий матеріал
немає
у складі оборотних
Обладнання і машини, що обліковуються як готові вироби
немає
готова продукція
Тимчасові, нетитульні споруди
немає
у складі оборотних
Характерна особливість засобів праці полягає ось у чому: вони не мають тієї загальної взаємозамінюваності, яка характерна для потенційної робочої сили. Тому ефективність їх різна за галузями, підприємствами, окремими видами. Ця різниця для кожного конкретного засобу праці залежить від його технічного і морального зносу.
Тепер зупинимось на детальному розгляді основних засобів праці.
До основних засобів належать засоби праці, що експлуатуються довше, ніж один рік і мають вартість понад встановлений ліміт. До основних засобів відносять будівлі, споруди, машини, обладнання та інші об’єкти, а також капітальні витрати на поліпшення земель (меліоративні та інші роботи) і в орендовані об’єкти основних засобів. У складі основних засобів обліковують і земельні ділянки, які перебувають у власності організації.
Визначивши критерії віднесення засобів праці до основних засобів, коротко зупинимось на задачах їх обліку.
Отже, бухгалтерський облік основних засобів дозволить:
правильно і обгрунтовано оформити документи і своєчасно відобразити в них наявність та рух основних засобів (поступлення, переміщення, вибуття) за місцями їх знаходження (експлуатації), а в необхідних випадках — і в розрізі осіб, відповідальних за їх зберігання;
здійснити контроль за збереженням кожного інвентарного об’єкта основних фондів;
визначити амортизацію у відповідності із встановленими нормами;
правильно нарахувати і своєчасно відобразити в обліку знос основних засобів;
правильно нарахувати плату за виробничі основні фонди на основі даних аналітичного обліку, які відображають необхідну і своєчасну інформацію про величину фондів, що належать оплаті;
точно визначити виручку від реалізації та іншого вибуття основних засобів, збитки, що виникають при їх продажі та списанні; точно визначити результати при ліквідації основних засобів;
виявити надлишки основних засобів і виробничих площ, що не використовуються чи неефективно використовуються у виробничо-господарській діяльності підприємства;
посилити контроль за збереженням та ефективністю використання основних засобів.
Поняття, класифікація основних засобів.
При організації обліку основних засобів в Україні підприємствам, їх об’єднанням, госпрозрахунковим організаціям (крім банків), представництвам іноземних організацій, які здійснюють в Україні, а також підприємствам, діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, необхідно керуватися такими законодавчими та нормативними документами:
Указом Президента України “Про перехід України до загально-прийнятої у міжнародній практиці системи обліку і статистики” № 303 від 23.05.92 р.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.02.2000 р.
Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій № 291 від 30.11.99 р.
Інструкцією із застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій № 291 від 30.11.99 р.
Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби”, основні засоби — це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких становить більше одного року (або операційного циклу, якщо він триваліший за рік).
Об’єкт основних засобів — це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдями для нього або окремо конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.
Якщо один об’єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів.
Об’єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.
Отже, до складу основних засобів відносяться:
земельні ділянки;
капітальні витрати на поліпшення земель;
будинки та споруди;
машини та обладнання;
транспортні засоби;
інструменти, прилади та інвентар;
робоча та продуктивна худоба;
багаторічні насадження;
інші основні засоби.
Основні засоби здійснюють безпосередній вплив на ефективність виробництва, якість роботи і результати всієї фінансово-господарської діяльності підприємства.
Не зараховують до складу основних фондів ті предмети, що їх придбано (збудовано) із метою подальшого продажу, незалежно від вартості та терміну служби.
Не належать до основних засобів та обліковуються на підприємстві як засоби в обороті (п.47 Положення “Про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні” № 250):
предмети терміном служби менше одного року незалежно від їх вартості;
предмети вартістю нижчою за ліміт, який встановлено відповідними нормативними актами за одиницю по ціні придбання незалежно від терміну служби;
знаряддя лову незалежно від їх вартості та терміну служби;
бензомоторні пили, сучкорізи, сплавний трос, сезонні дороги, тимчасові відгалуження лісовозних доріг, тимчасові будівлі в лісі терміном експлуатації до двох років (пересувні будиночки, пилкозаточувальні майстерні та ін.);
спеціальні інструменти і спеціальні пристосування (для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення) незалежно від вартості;
спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їх вартості і строку служби;
формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, а також одяг і взуття в закладах охорони здоров’я, освіти, соціального захисту, що утримуються за рахунок бюджету незалежно від вартості і терміну служби;
тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів вартістю в межах ліміту за вартістю придбання або виготовлення;
тимчасові нетитульні споруди, пристосування і пристрої, витрати на зведення яких включаються у собівартість будівельно-монтажних робіт;
предмети, призначені для видачі напрокат незалежно від вартості;
молодняк тварин і тварини на відгодівлі, птиця, кролі, хутрові звірі, сім’ї бджіл, а також піддослідні тварини;
багаторічні насадження, які вирощуються в розсадниках як посадочний матеріал.
Підприємства постійно поповнюються новими засобами праці згідно з досягнутим рівнем технологічного виробництва, характером і обсягом виготовлюваної продукції.
Обізнаність щодо наявності основних засобів і постійний контроль за ефективністю їх використання — важливий чинник в управлінні діяльністю кожного підприємства. Цьому мають сприяти добре побудований і організований їх облік. Важливими умовами для раціональної організації такого обліку є науково обгрунтована класифікація основних засобів по найважливіших економічних і технічних ознаках та їх оцінка.
Відповідно до діючої типової класифікації основні засоби групуються за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, речовим натуральним характером і видами, за використанням і належністю.
За функціональним призначенням та видом діяльності розрізняють основні засоби:
виробничі засоби — основні засоби, що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню (будови, споруди, силові машини, обладнання, робочі машини та обладнання тощо), що діють у сфері матеріального виробництва;
невиробничі засоби — основні засоби, що не беруть безпосередньої або побічної участі в процесі виробництва, призначені в основному для обслуговування комунальних потреб робітників, які використовуються у невиробничій сфері.
За галузевою ознакою основні засоби поділяються на: промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні тощо.
Більша частина основних засобів належить до галузі “Промисловість”. Вона безпосередньо пов’язана з процесом виробництва продукції. Але наявність інших видів господарської діяльності (ведення підсобного сільського господарства, будівельно-монтажні роботи тощо) зумовлює необхідність обліку основних засобів, що належать до інших галузей господарства (екскаватори, підйомні крани, бульдозери тощо), які перебувають на балансі промислового підприємства, належать до галузі “Будівництва”, підсобного сільського господарства — до галузі “Сільське господарство” тощо.
У зв’язку з цим у бухгалтерському обліку основні засоби промислових підприємств поділяються на промислово-виробничі, виробничі основні засоби інших галузей народного господарства та невиробничі.
До промислово-виробничих основних засобів належать: будови, споруди, передавальні пристрої, машини та устаткування, робочі машини та обладнання, вимірювальні та регулюючі прилади, лабораторне устаткування, обчислювальна техніка, інші машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, виробничий інвентар та приладдя, господарський інвентар, робочі та продуктивні тварини, багаторічні насадження, меліорація земель, інші основні засоби.
Невиробничі основні засоби безпосередньо не беруть участі в процесі виробництва. До невиробничих основних засобів належать: будови і споруди житлово-комунального та культурно-побутового призначення, транспортні засоби, обладнання, інструменти та інші основні засоби невиробничого призначення для обслуговування житлових, комунальних та культурно-побутових потреб населення.
За використанням основні засоби поділяються на:
діючі — ці основні засоби, що використовуються у господарстві;
недіючі — ті, що не використовуються в даний період часу у зв’язку з тимчасовою консервацією підприємства або окремих цехів;
запасні — різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для заміни об’єктів основних засобів, що вибули або ремонтуються.
Істотне значення в обліку основних засобів має розподіл їх за ознакою належності на власні та орендовані.
Власні засоби можуть складатися із статутного (пайового, акціонерного) капіталу, додаткового капіталу з відповідних джерел на розширення роботи підприємства, власних прибутків, цільового фінансування і цільових надходжень.
Орендовані основні засоби показуються у балансі орендодавця, тим самим виключається можливість подвійного обліку одних і тих самих засобів.
В залежності від цільового призначення і характеру виконуваних функцій, виробничі основні фонди поділяються у відповідності з підпунктом 8.2.2. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. на наступні три групи:
Група 1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та частини (квартири і місця загального користування).
Група 2 — меблі, побутові, електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, включаючи електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, телефони, мікрофони та рації, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них.
Група 3 — будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1 і 2.
Види оцінок основних засобів.
Серед проблем, які висуваються практикою переходу до ринкової економіки, оцінка основних засобів набула особливої актуальності. Точність показників об’єму, стану і руху основних засобів, а також точність їхньої якісної характеристики в багатьох випадках залежить від того, наскільки правильно і достовірно здійснена їх оцінка, враховуючи, що неправильна оцінка основних засобів може не тільки перекрутити загальну картину, але й сприяти таким наслідкам:
неточному обчисленню амортизації, а звідси — собівартості і відпускних цін на продукцію;
перекрученню сум нарахованого податку як з майна, так і з прибутку;
неправильному відображенню в бухгалтерському обліку основних і оборотних засобів;
неправильному обчисленню ряду техніко-економічних показників, які характеризують використання основних засобів.
Основні засоби є основним продуктом минулої праці, їх облічують у натуральній і вартісній формах. Натуральний облік дає змогу здійснювати контроль за збереженням і використання кожного виду основних засобів. Тому таким важливим є визначення поняття “інвентарний об’єкт”. Кількісна характеристика основних фондів, якими володіє те чи інше підприємств в цілому, виражається у вартісній оцінці, яка створює умови для виконання ряду планових та аналітичних розрахунків. Зокрема, вона дозволяє встановити видову і галузеву структуру основних фондів, здійснювати розрахунки їх динаміки, величини зносу і ефективності використання.
Залежно від характеру стану основних засобів, часу оцінки розрізняють такі види вартості:
первісна вартість;
переоцінена вартість;
залишкова вартість;
справедлива вартість;
вартість, яка амортизується;
ліквідаційна вартість.
Первісна вартість — це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.
Переоцінена вартість — це вартість необоротних активів після їх переоцінки.
Залишкова вартість — різниця між первісною (переоціненою) вартістю та сумою зносу основних засобів.
Справедлива вартість — це ринкова вартість, визначена шляхом експертної оцінки, яку, як правило, визначають професійні оцінювачі.
Вартість, яка амортизується — первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість — сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання за вирахуванням витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).
Придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є об’єкт основних засобів. Первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:
суми, що сплачують постачальникам активів за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням прав на об’єкт основних засобів;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв’язку з придбанням основних засобів, якщо вони не відшкодовуються підприємством;
витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів;
інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні до використання із запланованою метою.
Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних повністю або частково за рахунок позикового капіталу. Первісна вартість об’єктів основних засобів, зобов’язання, за які визначені загальною сумою, визначаються розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об’єкта основних засобів. Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. Первісна вартість об’єктів, переведених до основних засобів з оборотних активів, товарів, готової продукції тощо, дорівнює її собівартості. Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визначається погоджена засновниками підприємства їх справедлива вартість. Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів.
Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта з включенням різниці до витрат звітного періоду. Первісна вартість об’єкта основних засобів, придбаного в обмін на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їх еквіваленту, що була передана під час обміну.
Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта. Первісна вартість основних засобів зменшується у зв’язку з частковою ліквідацією об’єкта основних засобів.
Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби” підприємство переоцінює об’єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш, як на 10%) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів з групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.
Переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта основних засобів визначається множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Звідси переоцінену первісну вартість основних засобів (ППВоз) можна визначити за формулою:
ППВоз = ПВ х Іп, (1.1)
де ПВ — первісна вартість об’єкта основних засобів,
Іп — індекс переоцінки об’єкта основних засобів.
Переоцінену суму зносу об’єкта основних засобів (ПЗ оз) визначають:
ПЗ оз = З х Іп, (1.2)
де З — сума зносу об’єкта основних засобів.
Індекс переоцінки об’єкта основних засобів (Іп):
Іп = СВ / ЗВ, (1.3)
де СВ — справедлива вартість,
ЗВ — залишкова вартість.
Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу основних засобів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.
Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу, а сума уцінки — до складу витрат, крім випадків, що наведені в п. 20 Положення (стандарту) 7.
Запис в обліку:
а) на суму дооцінки: Дт 10 “Основні засоби” Кт 42 “Додатковий капітал”
б) на суму уцінки: Дт 94 “Інші операційні витрати” Кт 10 “Основні засоби”.
У п.20 Положення (стандарту) 7 вказано, що перевищення суми попередніх уцінок над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості об’єкта основних засобів при черговій дооцінці вартості цього об’єкта основних засобів включається до складу доходів звітного періоду з відображення різниці між сумою чергової (останньої) дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів і вказаним перевищенням у складі іншого додаткового капіталу.
Перевищення суми попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості об’єкта основних засобів при черговій уцінці залишкової вартості цього об’єкта основних засобів спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу із включенням різниці між сумою чергової останньої уцінки залишкової вартості і вказаним перевищенням до витрат звітного періоду.
При вибутті об’єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.
Слід зазначити, що до первісної вартості не включаються:
витрати на сплату відсотків за користування кредитом при придбанні основних засобів, повністю або частково за рахунок позикового капіталу;
адміністративні та інші витрати, які не відносяться безпосередньо до придбання основних засобів або доведенням його до стану, придатного до експлуатації.
Показники ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, є розрахунковими, оскільки їх значення визначається на підставі приблизних розрахунків, а не за допомогою безпосереднього вимірювання. Використання показників ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, дозволяє більш обгрунтовано визначити ту частину вартості об’єкта, яка повинна бути віднесена протягом періоду його використання підприємством (за умови достатньо точного визначення ліквідаційної вартості). Якщо величина ліквідаційної вартості є незначною, то при розрахунку вартості, що амортизується, її можна не враховувати.
Справедлива вартість об’єкта основних засобів дорівнює сумі, за якою актив може бути обміняний при здійсненні угоди між компетентними, обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Справедливою вартістю в більшості випадків є ринкова вартість за умови тривалого збереження способу господарського використання відповідних об’єктів, тобто використання для ведення одного і того ж або аналогічного виду діяльності. При неможливості отримання інформації про ринкову вартість будь-яких об’єктів через їх специфічний характер вони переоцінюються за відновленою вартістю з урахуванням фактичного зносу.
Сума очікуваного відшкодування — це сума, яку підприємство очікує до відшкодування вартості необоротного активу під час його майбутнього використання, включаючи його ліквідаційну вартість.
Сукупність показників первісної, відновної та залишкової вартості використовують для показу динаміки стану і використання основних засобів, за результатами якого приймаються відповідні управлінські рішення.
Система рахунків по обліку основних засобів.
Для обліку основних засобів новим Планом рахунків призначені рахунки 10 “Основні засоби” та 13 “Знос необоротних активів”.
Бухгалтерський облік основних засобів, що використовується у виробничій діяльності підприємств, за сумою витрат, пов’язаних із виготовленням, придбанням, доставкою, спорудженням, встановленням, державною реєстрацією, реконструкцією, модернізацією основних засобів, ведеться на рахунку 10 “Основні засоби” із застосуванням субрахунків (рахунків другого порядку).
Рахунок 10 “Основні засоби” призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більш одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).
Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) 7 “Основні засоби”.
Рахунок 10 “Основні засоби” має такі субрахунки:
101
“Земельні ділянки”
102
“Капітальні витрати на поліпшення земель”
103
“Будинки та споруди”
104
“Машини та обладнання”
105
“Транспортні засоби”
106
“Інструменти, прилади та інвентар”
107
“Робоча і продуктивна худоба”
108
“Багаторічні насадження”
109
“Інші основні засоби”
На субрахунку 101 “Земельні ділянки” ведеться облік земельних ділянок.
На субрахунку 102 “Капітальні витрати на поліпшення земель” ведеться облік капітальних вкладень на поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи).
На субрахунку 103 “Будинки та споруди” ведеться облік наявності та руху будівель, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, включаючи частини будівель.
На субрахунках 104 “Машини та обладнання”, 105 “Транспортні засоби”, 106 “Інструменти, прилади та інвентар” ведеться облік руху та наявності автомобілів, включаючи вузли та запасні частини, якими вони комплектуються (двигуни, мости, запасні колеса, підйомники, інструмента, інвентар тощо), меблів, побутових електронних, оптичних, електромеханічних приладів та інструментів, електронно-обчислювальних та інших машин для автоматичної обробки інформації, інформаційних систем, телефонів,
23.05.2013 21:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора