Міністерство освіти і науки україни
Дипломна робота
На тему:
Динаміка прибутковості банківської діяльності та об’єктивні закономірності її зниження (на прикладі філії АКБ “Київ”).
План
ВСТУП
1.ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ, ВИТРАТ ТА ПРИБУТКУ БАНКУ
1.1 Склад і формування доходів банку та їх оптимізація
1.2 Склад і формування витрат банку їх оптимізація та управління ними
1.3 Прибуток банку, його формування та призначення.
2. ПРИБУТКОВІСТЬ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
2.1 Визначення прибутку на прикладі Мінської філії АКБ “Київ”.
2.2 Прибутковість банківської діяльності, її динаміка та чинники, які впливають на неї.
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
ВСТУП
За останні декілька років в банківській системі України відбулися значні зміни. Стався різкий перехід від централізованої до комерційні децентралізованій дворівневій банківської системи, в якій чітко розмежовані функції центрального і комерційних банків. Внаслідок цього посилилася конкуренція в банківському середовищі.
Один з найважливіших аспектів банківських змін отримав назву інтернаціоналізації або глобалізації. Це процес розширення сфери діяльності великих банків за межі національних кордонів, що супроводиться створенням мережі зарубіжних філій, з одного боку, і зростанням числа іноземних банків - з іншою. Внаслідок інтернаціоналізації фінансових ринків, банки стикаються із змінами кон'юнктури ринків не тільки національних, але і світових, що ще більш ускладнює управління банківським портфелем.
Необхідною умовою виконання роботи можна назвати застосування якісного і кількісного дослідження, що дає змогу зробити конкретні висновки.
При написанні даної роботи використовувалися роботи таких вітчизняних та західних економістів як Колесников В. І., Панова Г. С., Роуз Пітер С., а також матеріали Мінської філії АКБ “Київ”.
Оскільки з 1.01.1998 р. в бухгалтерському обліку України відбулися зміни, що особливо стосується плану рахунків, то це також потягнуло за собою цілий ряд змін і в документах, які регулюють виконання економічних нормативів.
Метою написання курсової роботи є :
по-перше, розібратися з основними поняттями і принципами аналізу доходів та видатків комерційного банку на прикладі Мінської філії АКБ “Київ”, показати необхідність проведення такого аналізу і використання його результатів для підвищення ефективності прийнятих рішень з управління фінансовими ресурсами банку.
дослідити структуру доходів і витрат банку на прикладі Мінської філії АКБ “Київ”;
по-друге, здійснити аналітичне дослідження динаміки прибутковості Мінської філії АКБ “Київ” та залежність її від зовнішніх чинників.
На Україні тепер склались специфічні умови як в економічній сфері в цілому, так і в банківській системі зокрема. Це пов’язано насамперед із нестабільністю законодавства, втратою довіри населення до держави і до банків зокрема. Саме тому зберегти добрий фінансовий стан банку і забезпечити його ефективну діяльність є досить складно.
1.ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ, ВИТРАТ ТА ПРИБУТКУ БАНКУ
1.1. Склад і формування доходів банку та їх оптимізація
Вся господарська діяльність комерційного банку – здійснення банківських угод - має назву статутна діяльність. Її проведення вимагає від комерційного банку значних витрат, але, крім витрат, виникають доходи, які є результатом діяльності комерційного банку.
Поняття доходності комерційного банки відображає позитивний сукупний результат діяльності банку у всіх сферах його господарсько-фінансової і комерційної діяльності. За рахунок доходів банку покриваються усі його операційні видатки, включаючи адміністративно-управлінські, формується прибуток банку, розмір якого визначає рівень дивідендів, збільшення власних коштів і розвиток пасивних і активних операцій [9].
Усі операційні доходи і витрати діляться на банківські та небанківські. До банківських належать доходи, безпосередньо пов'язані з банківською діяльністю, визначеною Законом "Про банки і банківську діяльність".
Небанківські доходи можуть включати інші доходи, які не відносяться до основної діяльності банку, але забезпечують здійснення банківської діяльності.
Доходи банку, згідно з Інструкцією про план рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків, поділяються на:
Процентні доходи;
Комісійні доходи;
Результат від торгівельних операцій;
Інші банківські операційні доходи;
До процентних доходів відносяться такі, що обчислюються пропорційно в часі, впливають на фінансовий результат діяльності банку та є компенсацією банку за взятий на себе кредитний ризик [11].
До них належать:
доходи за кредитами і депозитами та за іншими процентними фінансовими інструментами, в тому числі за борговими цінними паперами з фіксованим прибутком, що так чи інакше підраховані;
доходи у вигляді амортизації дисконту (премії) за цінними паперами;
Комісійні доходи, подібні за природою до процентів. Наприклад, доходи від розміщення коштів у вигляді позики, які визначаються пропорційно часу або пропорційно сумі вимоги .
Комісійні доходи - це доходи за усіма послугами, наданими контрагентам [8].
До категорії комісійних включаються:
комісійні за гарантії розміщення позик від імені інших кредиторів та за операціями з цінними паперами;
комісійні доходи від операцій розрахунково-касового обслуговування, обслуговування кредитних рахунків, за зберігання цінностей та здійснення операцій з цінними паперами;
комісійні за проведення операцій з іноземною валютою та за продаж монет і банківських металів для третіх сторін;
інші комісійні доходи за операціями, що визначаються Законом "Про банки і банківську діяльність.
Торговельні прибутки - це чисті прибутки від торговельних операцій з різними фінансовими інструментами (Див Рис.1.1 ).
Інші банківські операційні доходи – це доходи від банківської діяльності, що не включені у вище перераховані групи, визначені як "Інші" доходи [9].
Сюди включаються:
Доходи від цінних паперів з непередбаченим доходом: дивіденди від акцій, що зберігаються як об'єкт торгівлі та капіталовкладень;
Небанківські операційні доходи представлені такою групою: інші небанківські операційні доходи.
Рис. 1. 1. Склад торгівельних доходів.
Інші небанківські операційні доходи виникають в процесі здійснення небанківських операцій, які є складовою діяльності банку (Див. Рис. 1.2 ).
Таким чином, доходи банку класифікуються за місцем виникнення (банківські, небанківські), за характером виникнення (операційні та неопераційні), а також за засобом виникнення – проценті, комісійні та ін. [18].
Рис. 1.2 Операції, які входять до “інших небанківських операційних доходів”.
Формування валових доходів банків за джерелами можна виразити у вигляді залежності, зображеної на рис. 1.3.
Рис. 1.3. Формування доходів банку.
Розрахунок же доходів банку здійснюється щоденно згідно з Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні. Так, щоденно банк складає і надає такі звіти:
форма 1Д-КБ "Баланс комерційного банку";
форма "Звіт про структуру активів та пасивів за строками";
форма "Звіт про відкриті валютні позиції";
форма "Інформація щодо обсягу валюти, яка знаходиться на окремому депозитному рахунку в Національному банку для розрахунку значень відкритої валютної позиції".
Згідно з цими формами звітності і визначаються (формуються) доходи банку.
Доходи мають визнаватися належними до того звітного періоду, до якого вони відносяться, незважаючи на те, коли отримується готівка чи її еквівалент [12].
Установи банку, що звітують, заносять до відповідної статті звіту нарощені суми відсотків за кожним фінансовим інструментом, які мають отримуватися на кожну звітну дату. Винагороди, комісійні та інші прибутки реєструються на дату проведених відповідних операцій (трансакцій).
Узагальнюючим показником дохідності комерційного банку є середня величина доходу на одного працівника, що розраховується шляхом ділення валового доходу на фактичну чисельність банківських працівників.
Таким чином, на зростання валових доходів банку впливають:
підвищення рівня дохідності кредитних операцій (процентні доходи);
збільшення частки "працюючих" активів, тобто тих, що приносять дохід, у сумарних активах (оптимальний рівень має бути не нижчий за 85%.
До активів, що приносять дохід, належать:
короткострокові позички, довгострокові кредити;
кредити іншим банкам;
цінні папери, паї, акції, заборгованість за факторингом;
кошти, перераховані підприємствам для участі в їхній господарській діяльності.
При оцінці доходів банку визначається питома вага кожного виду доходу в їхній загальній сумі або відповідній групі доходів. Динаміка дохідних статей може порівнюватися з попередніми періодами, у тому числі і по кварталах. Стабільний і ритмічний приріст доходів банку свідчить про його нормальну роботу і про кваліфіковане управління [14].
Після проведення оцінки структури доходів банку по укрупнених статтях варто більш детально вивчити структуру доходів, що формують укрупнену статтю, яка займає найбільшу питому вагу в загальному обсязі доходів.
1.2 Склад і формування витрат банку їх оптимізація та управління ними
Витрати банку пов’язані з тими функціями, що він виконує у сфері грошового обігу та його господарської діяльності. У плані рахунків бухгалтерського обліку для комерційних банків для обліку витрат виділено окремий клас рахунків – клас № 7 “Витрати”
Найбільш загальна характеристика витрат банку пов’язана з класифікацією витрат за характером виникнення (Див. Рис. 1.4).
Рис. 1.4 Склад банківських витрат.
До категорії процентних витрат відносяться витрати, які обчислюються пропорційно в часі, впливають на фінансовий результат діяльності банку та є компенсацією контрагента за взятий на себе банком кредитний ризик [15].
До них належать:
Витрати за кредитами і депозитами та за іншими процентними фінансовими інструментами, в тому числі за борговими цінними паперами з фіксованим прибутком, що так чи інакше підраховані;
Витрати у вигляді амортизації премії за цінними паперами.
Комісійні витрати, подібні за природою до процентів. Наприклад, витрати за гарантії отримання позики , які визначаються пропорційно до часу або пропорційно до сумі зобов'язання.
Комісійні витрати - це витрати за усіма послугами, отриманими від контрагентів [9].
До категорії комісійних включаються:
1. Комісійні за гарантії отримання позик від інших кредиторів та за операціями з цінними паперами;
2. Комісійні витрати, пов’язані з наданням розрахунково-касового обслуговування, обслуговування депозитних рахунків, за зберігання цінностей та здійснення операцій з цінними паперами (іншими фінансовими установами);
3. Комісійні за проведення операцій з іноземною валютою та за купівлю монет і банківських металів для установи банку;
4. Інші комісійні витрати за операціями, що визначаються Законом "Про банки і банківську діяльність.
Торговельні збитки - це чисті збитки від торговельних операцій з різними фінансовими інструментами.
До них належать:
1. Чисті збитки від діяльності на валютному ринку і ринку банківських металів;
2. Чисті збитки від операцій з цінними паперами, переданими для продажу;
3. Чисті збитки від торгівлі іншими фінансовими інструментами.
Інші банківські операційні витрати – це витрати від банківської діяльності, що не включені у вище перераховані групи, визначені як "Інші" витрати.
Небанківські операційні витрати діляться на такі групи:
- адміністративні витрати;
- інші небанківські операційні витрати.
Адміністративні витрати - це витрати, пов'язані із забезпеченням діяльності банківської установи.
Вони включають:
витрати на утримання персоналу (заробітна плата, премії);
сплата податків та інших обов'язкових платежів, крім податку на прибуток;
витрати на утримання та експлуатацію основних засобів та нематеріальних активів;
інші експлуатаційні витрати (роботи і послуги, що використовуються банком у процесі комерційної діяльності, SWIFT, винагорода посередникам, охорона тощо).
Інші небанківські операційні витрати виникають в процесі здійснення небанківських операцій, які є складовою діяльності банку.
Вони включають [15]:
витрати від продажу основних засобів;
від орендних операцій;
Наступним видом витрат установи банку є створення резервів, що представляє собою мобілізацію внутрішніх коштів банку, шляхом зменшення прибутків для використання їх у разі необхідності на покриття ризикових активів.
Резерви формуються на покриття сумнівної заборгованості за кредитами, втрат від знецінення інвестиційних цінних паперів та відрахувань під іншу сумнівну дебіторську заборгованість, яка визначається у цей звітний період.
Витрати вважаються непередбаченими, якщо вони відповідають таким ознакам:
виникають у разі надзвичайних подій і мають одноразовий характер
збиток буде визначений тільки за фактом подій;
не повторюються по суті;
не підлягають контролю і не могли бути прийняті до уваги для фінансової оцінки банку.
Окремим видом витрат виділено податок на прибуток.
Витрати мають визнаватися належними до того звітного періоду, до якого вони відносяться, незважаючи на те, коли виплачується готівка чи її еквівалент.
Установи банку, що звітують, заносять до відповідної статті звіту нарощені суми відсотків за кожним фінансовим інструментом, які мають виплачуватися на кожну звітну дату [14].
Дивіденди, які сплачуються, визнаються на ту дату, за якою приймається рішення про їх розподіл.
Витрати обліковуються наступним чином: за дебетом рахунків проводяться суми витрат, за кредитом рахунків проводяться суми доходів при формуванні результату роботи за період у кореспонденції з рахунком N 5900 "Результат поточного року".
Найбільш значними статтями операційних витрат банку традиційно є витрати:
по виплаті відсотків по поточних і строкових вкладах;
пов'язані з виплатою комісійних іншим банкам й іншим фінансово - кредитним установам за надані послуги;
по утриманню й експлуатації будинків і устаткування;
на заробітну плату персоналу;
на створення спеціальних резервів.
Значну частку витрат банку утворюють проценти, нараховані на кошти суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб. При цьому треба звернути увагу, на те, що до витрат банку відносяться лише сплачені відсотки по цим коштам, тобто віднесені на рахунки 7 класу. Нараховані, та не сплачені відсотки на кошти підприємств, установ та фізичних осіб відображаються на рахунках 2 класу – нарахування відсотків по коштах [16].
В останні роки спостерігається зріст питомої ваги видатків на виплату відсотків по вкладах клієнтів. Це пояснюється, по-перше, підвищенням рівня процентних ставок по депозитах у результаті посилення конкурентної боротьби і, по-друге, збільшенням питомої ваги депозитних рахунків у загальній сумі залучених коштів.
Видатки банку на утримання й експлуатацію будинків і устаткування, оплату персоналу і соціальні виплати носять постійний характер. Їхня питома вага в загальній сумі видатків банку дуже значна [20].
Визначена частина коштів банку витрачається на створення резервів. Інші видатки на рахунках прибутків і збитків банку показуються по статті «Інші операційні видатки». Це внески, видатки на рекламу, інвентар і матеріали, на оплату послуг аудиторських фірм, судові і транспортні витрати, а також деякі види податків.
Зріст операційних видатків не тільки відбиває несприятливий стан кон'юнктури ринку, на якому банк залучає ресурси, але і може свідчити про погіршення менеджменту.
Витрати банку формуються у процесі господарської та операційної діяльності установи банку. Розповсюдженою практикою є планування витрат та доходів банку на різні часові відрізки: місяць, квартал, рік тощо.
Особливістю обліку витрат та доходів банку є той факт, що документи звітності банку є доступними для широкого кола споживачів. Тому дуже важливою задачею обліку банку є уникнення помилок.
Таким чином, формування витрат установи банку відбувається на кожну дату складання звітності про результати діяльності банку, до яких відносяться – баланс комерційного банку, звіти про кошти, капітал та ін. Так як раніше вже було сказано про періодичність формування звітності банку, то відповідно, звіт про витрати формується також за результатами кожного банківського дня.
Особливої уваги заслуговує оцінка двох груп статей: видатки, пов'язані з забезпеченням функціонування банку (особливо адміністративно-господарські), і видатки, пов'язані з підвищенням ризикованості банківської діяльності (створення обов'язкових й інших страхових резервів).
Ризик накладних витрат банку - це ризик, при якому темпи росту непроцентних витрат будуть випереджати темпи зростання доходів банку і, як результат, зниження прибутковості і рентабельності роботи банку. Банк може досягти цілі росту комерційних результатів діяльності тільки в тому випадку, якщо він здійснює суворий контроль за своїми витратами.
1.3. Прибуток банку, його формування та призначення
Одна з основних цілей комерційних банків - це одержання прибутку, що є джерелом виплати дивідендів акціонерам (пайовикам), створення фондів банку, базою підвищення добробуту робітників банку і т.д. Прибуток банку, визначений методами фінансового обліку, є різницею між його доходами і витратами, тобто це - фінансові результати діяльності комерційного банку, які відображаються у звіті про фінансові результати комерційного банку [10]. При аналізі формування і використання прибутку банку необхідно звернути увагу на те, що прибуток банку, визначений у податковому обліку, є базою для оподаткування установи банку і не відображає наявність фінансових інструментів (грошей, цінних паперів та ін) у активі банку. Тому ми розглядаємо лише фінансову сутність прибутку установи банку.
Відповідно до діючої методики, комерційні банки визначають прибуток або збитки від своєї діяльності раз в квартал, в останній операційний день кварталу. Протягом кварталу прибутки і витрати враховуються наростаючим підсумком. Розподіл прибутку банку здійснюється за підсумками діяльності за рік відповідно до рішення загальних зборів акціонерів (пайовиків) банку.
Облік результатів діяльності банку – найбільш важливий і відповідальний етап обліку через формування бази оподаткування та розрахунком податків установи банку.
Прибуток банку визначається шляхом співставлення доходів та витрат, отриманих банком за звітний період. Накопичені за період витрати відображаються на дебеті рахунків 7 класу плану рахунків бухгалтерського обліку «Витрати», а доходи за кредитом рахунків 6 класу – «Доходи».
Прибуток комерційних банків оподатковується згідно Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" по ставці 30 %.
Після сплати податків і штрафів, що накладаються податковою інспекцією, Національним банком України й іншими органами, з прибутку банку проводяться відрахування в його резервний фонд в розмірі не менш ніж 5 % прибутку, що залишається в розпорядженні банку, до досягнення цим фондом рівня 25 відсотків регулятивного капіталу, але в розмірі не менше ніж 25 відсотків зареєстрованого статутного капіталу банку.
Резервний фонд установи банку створюється на покриття непередбачених збитків за всіма статтями активів та на покриття позабалансових зобов’язань установи банку.
Кошти резервного фонду обліковуються банками на балансовому рахунку 5021. Відповідність формування резервного фонду вимогам чинного законодавства має підтверджуватися незалежною аудиторською організацією, що здійснює перевірки банків.
Резервний фонд банку може бути використаний тільки на покриття збитків банку за результатами звітного року згідно з рішенням спостережної ради банку та в порядку, що встановлений загальними зборами його учасників [19].
Наступним кроком здійснюються відрахування в фонди економічного стимулювання банку, на добродійні і спонсорські заходи, на виплату винагород керівництву банку. З суми, що залишилася виплачуються дивіденди акціонерам (пайовикам). Якщо і після цього залишається нерозподілений прибуток, він може бути направлений на індексацію акцій (паїв) або ж на приріст капіталу банку.
Збитки банку за підсумками діяльності за рік покриваються за рахунок резервного фонду, а при його недостатності - за рахунок зменшення капіталу.
При збитковій діяльності банку акціонерами (пайовиками) або Національним банком України вирішується питання про доцільність його подальшого функціонування: збереження, реорганізація або ліквідація.
Прибуток є найважливішим показником оцінки діяльності комерційних банків. Він використовується аналітиками для визначення рейтингів банків на основі їх балансів [16].
Прибуток - це головний показник результативності роботи банку. Кількісна і якісна оцінка прибутковості провадиться з метою з'ясовування фінансової стійкості банку. Система цієї оцінки ґрунтується на прийнятій у світовій банківської практиці моделі формування чистого прибутку. Ця модель побудована таким чином, що доходи і витрати групуються на основі якісних критеріїв, що дозволяє дати не тільки кількісну, але й якісну оцінку рівня прибутковості банку.
Саме така характеристика блоків формування чистого прибутку банку лежить в основі кількісного і якісного аналізу її рівня. Одним із підходів до оцінки рівня прибутковості банку є виявлення сформованої тенденції зростання прибутку банку.
Проте така форма аналізу прибутку можлива на основі даних за декілька років. Позитивна оцінка рівня прибутковості дається в тому випадку, якщо склалася тенденція її росту в основному за рахунок процентної маржі і непроцентних прибутків. Негативний висновок про прибутковість банку може бути зроблений, якщо позитивні тенденції зростання прибутку пов'язані в основному з прибутками від операцій на ринку цінних паперів, із непередбаченими прибутками, а також із відстрочками по сплаті податків.
Особливістю функціонування банків є те, що велика доля їхніх збитків покривається поточними доходами [23]. Тому в банках, на відміну від підприємств, платоспроможність забезпечується лише частиною власного капіталу. Банк вважається платоспроможним, доки залишається недоторканим його акціонерний (пайовий) капітал, тобто вартість активів банку дорівнює сумі його забезпечених зобов'язань плюс акціонерний (пайовий) капітал.
Різниця між доходами і витратами комерційного банку складає його фінансовий прибуток.
Саме показник фінансового прибутку (тобто без урахування сплати податків і розподілу залишкового прибутку) дає характеристику ефективності діяльності комерційного банки.
Облік прибутку банку у поточному році ведеться на рахунку №5900 «Результат поточного року». Призначенням рахунку є облік фінансових результатів (прибутку або збитку) поточного року. Якщо банк реєструє прибуток, то рахунок має кредитове сальдо. Якщо збиток, то дебетове сальдо.
За кредитом рахунку № 5900 проводяться:
а) періодичне закриття рахунків доходів;
б) перерахування в останній робочий день звітного періоду залишків рахунків доходів банку та перерахування в останній робочий день звітного року збитку на рахунок "Збитки, що очікують затвердження".
За дебетом рахунку № 5900 проводяться:
а) періодичне закриття рахунків витрат;
б) перерахування в останній робочий день звітного періоду залишків рахунків витрат банку та перерахування в останній робочий день звітного року прибутку на рахунок "Прибуток, що очікує затвердження".
РОЗДІЛ 2.
ПРИБУТКОВІСТЬ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
2.1 Визначення прибутку на прикладі Мінської філії АКБ “Київ”.
Визначимо склад доходів Мінської філії АКБ “Київ”, що наведено у таблиці 2.1.
Аналізуючи доходи Мінської філії АКБ “Київ”, можемо зробити висновок, що не всі активи банку приносять йому адекватний прибуток. Це відноситься до активів, що зазвичай не приносять доходу (наприклад, кошти в касі і на кореспондентському рахунку, резерви в НБУ і власні основні засоби), а також до таких активів, як цінні папери й інші права участі, придбані банком і нематеріальні активи, (додаток 2).
Це означає, що якість спільних проектів, придбаних цінних паперів і нематеріальних активів є вкрай невисокою.
Таблиця 2.1.
Склад доходів Мінської філії АКБ “Київ” у жовтні 2002 року.
№ п/п
Рахунки бухг. Обліку
Вид доходів
сума
Питома вага у загальній сумі, %
1
60
Процентні доходи,
У тому числі:
301 218
69,47
1.1.
602
Процентні доходи за кредитам суб’єктам господарської діяльності
290 507
67,00
1.2.
604
Процентні доходи за кредитами фізичним особам
1 544
0,36
1.3.
608
Процентні доходи за операціями з філіями та іншими установами банку.
9167
2,11
2.
61
Комісійні доходи
119 914
27,66
2.1.
611
Комісійні доходи за операціями з клієнтами
119 914
27,66
3.
62
Результат від торгівельних операцій
11639
2,68
3.1.
6204
Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами
11639
2,68
4
63
Інші банківські операційні доходи
833
0,19
4.1.
6395
Доходи від оперативного лізінгу
833
0,19
Усього:
433604
100,00
Отже, доход комерційного банку залежить від норми прибутку по позичкових і інвестиційних операціях, розміру комісійних платежів, стягнутих банком за послуги, а також від суми і структури активів.
Умовою доходності банківської діяльності, безумовно, є підтримка ліквідності, управління банківськими ризиками, їхня мінімізація.
Розглянемо витрати Мінської філії АКБ «Київ» за жовтень 2002 року та їх структуру у табл. 2.2.
Таблиця 2.2.
Структура витрат Мінської філії АКБ «Київ» станом на 01.11.2002 р.
№ п/п
Рахунок бухгалтерського обліку
Найменування статті витрат
Сума, грн
Питома вага в загальному обсязі витрат, %
1.
70
Процентні витрати
205 759,00
63,69
1.1..
703
Процентні витрати за коштами до запитання фізичних осіб
13 139,00
4,07
1.2.
703
Процентні витрати за коштами бюджету та позабюджетних фондів України
61 040,00
18,89
1.3.
704
Процентні витрати за коштами фізичних осіб
106 438,00
32,95
1.4.
708
Процентні витрати за операціями з філіями та іншими установами банку
25 142,00
7,78
2.
71
Комісійні витрати
12 860,00
3,98
2.1.
710
Комісійні витрати
11 014,00
3,41
2.2.
718
Комісійні витрати за операціями з філіями та іншими установами банку
1 846,00
0,57
3.
73
Інші банківські операційні витрати
3 117,00
0,96
3.1.
739
Інші банківські операційні витрати
3 117,00
0,96
4.
74
Інші небанківські операційні витрати
140 411,00
43,46
4.1.
740
Витрати на утримання персоналу
67 909,00
21,02
4.2.
741
Сплата податків та інших обов’язкових платежів, за винятком податку на прибуток
6 486,00
2,01
4.3.
742
Витрати на утримання основних засобів та нематеріальних активів
8 716,00
2,69
4.4.
743
Інші господарські та експлуатаційні витрати
42 268,00
13,08
4.5.
744
Витрати на телекомунікації
14 356,00
4,44
4.6.
745
Супутні небанківські операційні витрати
500,00
0,15
4.7.
749
Інші небанківські операційні витрати
176
0,05
5.
770
Відрахування в резерви
-39071,00
-
Усього:
323 076,00
100%
Отже, на підставі даних про структуру витрат Мінської філії АКБ «Київ» можна зробити висновок, що найбільш важливими для цієї установи банку є витрати за коштами фізичних осіб (32,95%) та витрати на утримання персоналу (21,02%). При більш детальному аналізі витрат Мінській філії АКБ «Київ» за звітом про фактичне виконання планового рівня доходів та витрат за жовтень 2002 року визначаємо, що витрати, понесені по коштам фізичних осіб, в основному є витратами, понесеними за строковими коштами та коштами до запитання фізичних осіб. А витрати на утримання персоналу включають у себе основну та додаткову заробітну плату і нарахування на неї.(Додаток 3).
Таким чином, для Мінської філії АКБ “Київ” фінансовий результат на 01.11.2002 року буде оформлено наступними бухгалтерськими проводками:
Дт 5900 Кт рахунки 7 класу
закриття рахунків витрат станом на 01.11.2002 р. на суму 323 076,00 грн.
Дт рахунків 6 класу Кт 5900:
Закриття рахунків доходів станом на 01.11.2002 р. на суму 433 604,00 грн.
в результаті цих операцій ми отримуємо кредитове сальдо на суму 110 528,00 грн. Що є прибутковим результатом діяльності банку у жовтні 2002 р.
Вище уже відзначалося, що прибуток комерційного банку визначається як різниця між доходами і витратами. Тому необхідно з'ясувати чинники, що вплинули на балансовий річний прибуток даного комерційного банки.
Будь-який комерційний банк залучає (акумулює) кошти і потім розміщає їх у різноманітних видах активів, одержуючи при цьому прибуток.
Існують й інші показники, що характеризують прибутковість діяльності комерційного банки. До їхнього числа відноситься співвідношення прибутку і суми доходів
комерційного банку. Цей показник відбиває питому вагу прибутку в загальній сумі доходів комерційного банки. Іншими словами, він показує, яка частина доходів комерційного банки йде на формування прибутку. Якщо відняти значення цього показника (у частках одиниці) з одиниці, то буде отриманий показник, що характеризує ту частину загальної суми прибутків, яку банк спрямовує на відшкодування своїх витрат. Зниження цього показника є вкрай небажаним для банку, оскільки означає збільшення частки доходів банку, що використовуються на покриття витрат, і одночасне зниження частки прибутку в доходах .
Для Мінської філії АКБ “Київ” показник співвідношення доходу і суми прибутку банку буде становити:
110 528,00 / 433 604,00 = 0,2549.
Тобто 25,49% доходів банку йде на формування прибутку установи банку, а 74,51% (1-0,2549) доходів йде на покриття поточних витрат установи банку.
В цілому ж прибуток банку розподіляється на:
відрахування у резервні фонди;
виплату дивідендів за акціями;
за рішенням правління банку частина прибутку після сплати податків може бути залишена у розпорядженні установи банку.
2.2 Прибутковість банківської діяльності, її динаміка та чинники, які впливають на неї.
Отже, дослідивши структуру доходів конкретного банку, бачимо, що найбільшу питому вагу у доходах мають процентні платежі по кредитам, наданим суб’єктам господарської діяльності. Але процентна ставка за користування кредитом не може бути встановлена вольовим рішенням керівництва банку. В умовах конкуренції на ринку банківських послуг процентна ставка формується за законом попиту і пропозиції. Розглянемо динаміку банківської ставки по кредитам.
Таблиця 2.3
Динаміка розміру процентної ставки банківського сектору України
(% річних)
Показники
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
Ставка рефінансування
80.00
240.00
252.00
110.00
40.00
35.00
60.00
45.00
27.00
Міжбанківська ставка кредитування
–
–
–
–
–
22.05
40.41
44.98
18.34
Депозитна ставка
–
148.63
208.63
70.29
33.63
18.21
22.25
20.70
13.72
Ставка кредитування
–
184.25
250.28
122.70
79.88
49.12
54.50
54.95
41.53
Проаналізуємо динаміку банківських ставок з 1993 року по 2001 рік.
Рис.2.1 Динаміка банківських процентних ставок за 1999 – 2001 роки.
Як видно з Рис.2.1 у 1994-1995 роках ставки по кредитам банків були надто високими, що не дозволяло підприємствам користуватися ними, з 1994 по 1997 рік ставки швидко падають, що повинно сприяти розвитку національного виробництва. У 1998-1999 роках було невелике підвищення ставок, але у 2001 році вони знов мають тенденцію до зниження. Продовження цієї тенденції у 2002 році сприє розвитку національного виробництва. Це сприяє прибутковості банківської діяльності, адже незважаючи на зниження процентної ставки доход від кредитування росте за рахунок зростання обсягів кредитування.
Таблиця 2.4
Кошти на рахунках підприємств, організацій та населення в комерційних банках України 1992-2001 роки (Депозити)
Період
Усього
У національній валюті
В іноземній валюті
Усього
до запитання
Строкові
усього
до запитання
Строкові
%
%
%
%
%
%
%
1992
2
…
2
…
1
…
1
…
…
…
…
…
…
…
1993
20
1000
18
900
15
1500
3
300
2
…
…
…
…
…
1994
353
1765
254
1411
206
1373
48
1600
99
4950
…
…
…
…
1995
2422
686
1401
552
1067
518
334
696
1021
1031
…
…
…
…
1996
4287
177
2710
193
2123
199
587
176
1577
154
973
…
605
…
1997
5145
120
3583
132
2595
122
988
168
1562
99
907
93
655
108
1998
6357
124
4707
131
2981
115
1726
175
1650
106
839
93
811
124
1999
8278
130
5046
107
3203
107
1843
107
3232
196
1782
212
1451
179
2000
12156
147
6830
135
4557
142
2273
123
5326
165
3033
170
2293
158
2001
18585
153
11433
167
7987
175
3446
152
7152
134
3362
111
3790
165
Як видно із таблиці 2.4, кількість коштів на депозитах банків зростала швидкими темпами - за останні роки на 50% на рік. Це свідчить про швидке зростання банків в Україні та дає надію на їх змогу у ближній час кредитувати промисловість за помірними ставками.
Розглянемо динаміку прибутковості дослідженого банку (Див. Табл.. 2.5).
Таблиця 2.5
Динаміка показників прибутковості Мінської філії АКБ “Київ”.
Роки
Показник
1998
1999
2000
2001
2002
Прибуток, тис. грн.
863,98
893,72
1527,4
1425,2
1324,8