Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Облік і аудит
Факультет:
Фінанси і кредит
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Навчальний посібник
Предмет:
Економіка підприємства
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Національний університет водного господарства та природокористування
І. М. Карпович
В. О. Савич
Ю. О. Шепетько
ОСНОВИ ПРОГРАМУВАННЯ МОВОЮ
VISUAL BASIC. ПРАКТИКУМ
Навчальний посібник
Європейська кредитно-трансферна система
Для студентів напрямів підготовки
6.030504 “Економіка підприємства”
6.030505 ”Управління персоналом та економіка праці”
6.030508 “Фінанси і кредит”
6.030509 “Облік і аудит”
6.030601 ”Менеджмент”
Рівне – 2011
УДК 004(075.8)
ББК 32.973Я73
К 26
Затверджено вченою радою Національного університету водного господарства та природокористування.
(Протокол № 9 від 30 вересня 2011 р.)
Рецензенти:
Бомба А. Я., доктор технічних наук, професор Рівненського державного гуманітарного університету;
Кузнецова Т. В., кандидат економічних наук, доцент Національного університету водного господарства та природокористування, м. Рівне.
Карпович І. М., Савич В. О., Шепетько Ю. О.
К 26. Основи програмування мовою Visual Basic. Практикум. Навчальний посібник. – Рівне: НУВГП, 2011. – 117 с.
Розглянуто основні напрямки алгоритмізації і програмування економічних задач з використанням методів візуального проектування, принципи системного підходу до опрацювання та аналізу економічної інформації на ПК.
Для студентів, які здобувають освіту в галузях знань “Економіка та підприємництво” та ”Менеджмент і адміністрування”, а також спеціалістів-практиків, які займаються проблемами автоматизації та інформатизації діяльності підприємств.
УДК 004(075.8)
ББК 32.973Я73
© Карпович І.М., Савич В.О., Шепетько Ю.О., 2011
© НУВГП, 2011
Зміст
Передмова 3
Лабораторна робота № 1. Знайомство з середовищем розробки проектів Visual Basic 3
Лабораторна робота № 2. Розробка проектів, що реалізують лінійні обчислювальні процеси 3
Лабораторна робота № 3. Реалізація проектів, що містять обчислювальні процеси з розгалуженнями 3
Лабораторна робота №4. Розробка проектів, що реалізують циклічні обчислювальні процеси 3
Лабораторна робота №5. Розв’язування задач економічного змісту з використанням одновимірних масивів 3
Лабораторна робота №6. Вкладені цикли. Використання двовимірних масивів при розв’язуванні задач економічного характеру 3
Тестові завдання 3
Література 3
Передмова
Навчальний посібник “Основи програмування мовою Visual Basic. Практикум” призначено для базової підготовки бакалаврів напрямів “Обік і аудит”, “Менеджмент”, “Фінанси і кредит”, “Економіка підприємства”, “Управління персоналом та економіка праці” відповідно до вимог державного стандарту освіти. Його завдання – формування основ інформаційних знань та практичних навичок, необхідних для засвоєння нових програмних засобів та пакетів прикладних програм при вивченні фахових дисциплін.
Розвиток ринкових засад господарювання в умовах трансформації економіки вимагає нових підходів до формування системи управління. Важливого значення набуває використання комп’ютерних технологій, яке дає змогу значно підвищити якість оцінки діяльності підприємства, обгрунтованості управлінських рішень та контролю за їх виконанням.
Навчальний посібник, на думку авторів, сприятиме розвитку у студентів системного мислення, формуватиме у майбутніх фахівців вміння використовувати методику комплексного аналітичного дослідження з використанням інформаційних засобів для відшукання оптимальних шляхів вирішення виробничих проблем.
Комплекс лабораторних робіт, викладений у посібнику, пропонує методологію формалізації та алгоритмізації економічних задач, а також технологію розробки прикладних систем для їх розв’язання засобами Visual Basic, яка проілюстрована великою кількістю прикладів. Інформаційна частина посібника дає можливість отримати загальне уявлення про інтерфейс та основні елементи системи візуального проектування.
Практикум передбачає систематичну роботу кожного студента за комп’ютером, а також теоретичну підготовку студента до виконання лабораторної роботи. Для самостійної роботи, закріплення та практичної апробації отриманих знань в кінці кожного розділу вміщено контрольні запитання. Поглибленому вивченню матеріалу сприятимуть літературні та електронні джерела, перелік яких наведено наприкінці посібника.
Навчальний посібник – результат спільної праці з рівною часткою творчого внеску кожного з авторів.
Лабораторна робота № 1. Знайомство з середовищем розробки проектів Visual Basic
Мета: Набути уміння і навички роботи з компонентами середовища розробки проектів Visual Basic (VВ) та створення форм за зразком.
Робота в середовищі Visual Basic
Найпростішою та найпоширенішою мовою програмування в усі роки була алгоритмічна мова Basic (Веgіnnеr's All-purpose Symbolic Instruction Code), створена ще в далекому 1963 р. з орієнтацією на початківців у галузі програмування. Простота мови забезпечувала можливість писати комп'ютерні програми для своїх прикладних застосувань математикам, економістам, інженерам та ін.
З плином часу мови програмування розвивались та вдосконалювались. Значних змін зазнали мови і технології програмування із появою операційної системи Windows та стрімким розвитком її популярності. Справа у тому, що написати прикладний додаток до Windows звичайними засобами було практично неможливо.
Лише з появою візуальних засобів проектування було повністю задоволено вимоги користувачів щодо створення прикладних додатків для Windows. Ці засоби дають змогу, образно кажучи, не створювати вікна, кнопки чи інші елементи інтерфейсу самому, а зробити це зручним, передбаченим у Windows, способом − мишею, як, наприклад, у графічному редакторі. Після створення такої конструкції (каркасу) залишається лише запрограмувати події, які з цими об’єктами відбуваються: наприклад, натискання кнопки миші або клавіатури, подвійне натискання кнопки миші тощо.
Незважаючи на значне спрощення процесу, розробка додатків для Windows потребує серйозного підходу, адже різні програмні продукти мають свої особливості формування принципів обробки подій, правил написання програмного коду і т.д.
Серед сучасних мов програмування високого рівня, що використовуються в ПК, широкого визнання набула мова Visual Basic. Слово Visual означає, що за допомогою цієї мови реалізовано візуальний стиль програмування, де програми не пишуть, а проектують.
Технологія роботи у середовищі Visual Basic базується на ідеях об’єктно-орієнтованого та візуального програмування. Ідея об’єктно-орієнтованого програмування полягає в об’єднанні даних і засобів їх опрацювання у тип, який називається об’єктом. Прикладами об’єктів можуть бути елементи керування у вікні: кнопки, списки, текстові поля тощо. Середовище візуального програмування Visual Basic − це графічна автоматизована оболонка над об’єктно-орієнтованою версією мови Basic. Якщо у мові Basic структурними одиницями є дані та команди, то тут такою структурною одиницею є візуальний об’єкт, який називається компонентом. Автоматизація програмування досягається завдяки можливості переносити компонент на форму (у програму) з палітри компонентів і змінювати його властивості, не вносячи змін до програмного коду вручну.
Формою називають компонент, який має властивості вікна Windows і призначений для розташування інших компонентів. Компоненти служать для організації діалогу з іншим користувачем. Вони відображаються на екрані під час виконання програми.
Проектом називають сукупність файлів, що використовуються для розробки додатків, які створюються в середовищі Visual Basic.
Запустити Visual Basic можна передбаченим у Windows стандартним способом: запуском піктограми, вибором зі стартового меню та ін. При запуску VB з’являється стартове діалогове вікно New Project. Це вікно містить три закладки:
New (Новий) − шаблони і майстер для створення нового проекту;
Existing (Існуючий) − відкривання існуючого проекту;
Recent (Недавно створений) − список проектів, які відкривалися недавно.
Для створення нового проекту використовується перша закладка. Для створення стандартного додатку слід вибрати шаблон проекту Standart ЕХЕ і клацнути на кнопці “Открыть”. Після цього відкриється головне вікно середовища VB із засобами проектування (рис. 1.1). Як бачимо, все, з чим доводиться працювати користувачу, є характерним для звичайних Windows–програм.
Рис. 1.1. Головне вікно середовища VB
До складу середовища проектування входять такі основні елементи: головне меню, стандартна панель інструментів, панель елементів керування і допоміжні вікна. У рядку заголовка розміщено назву проекту (рис.1.2). Якщо починаємо працювати “з чистого аркуша”, цією назвою буде Project1. Крім того, у квадратних дужках вказується, в якому режимі ми зараз перебуваємо – у режимі проектування [design] чи в режимі роботи проекту [run].
Рис. 1.2. Рядок заголовка головного вікна проекту
Під рядком заголовка розміщені два рядки – рядок Головне меню (чи просто Меню) і рядок Панель інструментів (рис.1.3).
Рис. 1.3. Рядок заголовка, меню і панель інструментів головного вікна проекту
Панель інструментів можна легко перетворити у Вікно інструментів (рис.1.4) – для цього достатньо двічі клацнути мишею по правій частині Панелі.
Рис. 1.4. Вікно інструментів, отримане з панелі інструментів
Під меню і панеллю інструментів у Головному вікні проекту розміщується велике (“материнське”) вікно, що може набувати різного вигляду. На рис.1.1 вид цього вікна майже збігається з тим, що ми бачимо під час першого відвідування середовища проектування Visual Basic – це так звана вхідна конфігурація середовища.
Велику частину площі Головного вікна проекту займає Вікно екранної форми, що ніби “зрослося” з Головним вікном. Три кнопки управління цим вікном розміщені у верхній частині Головного вікна праворуч від Меню.
Клацнувши другу з цих кнопок – Restore (відновлення), можна відокремити це вікно від Головного вікна проекту, зробити його “самостійно існуючим “ вікном. “Самостійно існуючими” можна зробити й інші вікна середовища проектування, що пристиковані до Головного вікна (рис. 1.5). Для переміщення досить “схопити” мишею рядок заголовка кожного з цих вікон і перетягнути його на середину Головного вікна.
Рис. 1.5. Перетворення вікна екранної форми в “самостійно існуюче” вікно
Закріплення вікон (англ. docking) – це новий стандарт фірми Microsoft, що дозволяє поєднувати кілька вікон в одному вікні. На рис.1.1 вікно Toolbox (заголовок General) закріплено до лівого краю Головного вікна, вікно Properties закріплено до нижнього краю вікна Project, а вікно Form Layout – до нижнього краю вікна Properties. Всі три вікна утворюють єдине вікно та пристиковані до правого краю Головного вікна.
На рис.1.6 показано Головне вікно проекту з незакріпленими інструментальними вікнами.
Можна провести і зворотну операцію – пристикувати (прикріпити) вікно або до Головного вікна, або до іншого вікна. Для цього потрібно схопити мишею за рядок заголовка цього вікна, перемістити його до краю Головного вікна чи на межу між двома закріпленими вікнами.
Рис. 1.6. Незакріплені інструментальні вікна головного вікна проекту
Розглянемо більш детально склад і призначення елементів Меню і Панелі інструментів. Як і більшість вікон систем, розроблених фірмою Microsoft, рядок Меню складається зі слів, кожне з яких позначає опцію (чи пункт) цього Меню (рис.1.7).
Рис. 1.7. Опції Меню головного вікна проекту Visual Basic
Багато опцій працюють так само, як і в інших додатках фірми Microsoft. Підкреслена буква в назві кожної опції дозволяє звернутися до цієї опції, якщо не працює миша і ми змушені користуватися клавіатурою (використовується комбінація клавіш Alt +<підкреслена буква >).
Меню File (Файл) містить команди, що є типовими для цієї опції в інших додатках, наприклад: Print (друк), Exit (завершення роботи). Але є серед них і такі, яких немає в інших додатках: створення нового проекту, відкривання (завантаження) вже існуючого проекту, збереження поточного проекту.
Меню Edit (Редагування) містить досить відомі команди редагування, зокрема: вилучення, копіювання, вставки, пошуку, відновлення, скасування.
Меню View (Вигляд) дозволяє розкрити в Головному вікні проекту інструментальні вікна, необхідні для подальшої роботи.
Меню Project (Проект) містить команди, що дозволяють керувати проектом, наприклад, команда Add (додати) дозволяє внести в поточний проект новий елемент (форму, файл, модуль, елемент управління тощо).
Меню Format (Формат) дозволяє форматувати об’єкти, розміщені на екранній формі, наприклад, змінювати їхні розміри, вирівнювати розміри виділеної групи об’єктів і т.д.
Меню Debug (Налагодження) містить команди, призначені для налагодження програми.
Меню Run (Виконати) містить команди, за допомогою яких можна керувати режимом виконання програми (запустити програму, перервати її роботу, завершити виконання програми).
Меню Tools (Інструменти) містить команди створення нових процедур і функцій, відкривання Вікна редактора меню, зміни параметрів настроювання середовища проектування тощо.
Меню Add – Ins (Додавання утиліт) дозволяє розширювати можливості середовища проектування включенням у неї додаткових можливостей.
Меню Window (Вікно) дозволяє змінювати розташування вікон у Головному вікні, наприклад: горизонтально, вертикально чи каскадом.
Меню Help (Довідка) дозволяє звертатися до довідкової системи Visual Basic.
Елементи керування додатком під час проектування форми вибираються з об’єктів панелі керування.
Панель елементів керування вмикається кнопкою (Тоols) і містить елементи керування, що використовуються при побудові інтерфейсу користувача. Найчастіше використовуються наступні елементи:
– Pointer (Покажчик) – позиціювання курсора миші;
– Label (Напис) – формування текстових об’єктів-написів, редагувати які під час виконання додатку неможливо;
– TextBox (Текстове поле) – розміщення полів для введення і виведення даних (текстової інформації, чисел, дат);
– CommandButton (Командна кнопка) – розміщення у формі кнопок управління для ініціювання дій, виконання команд і т. д.
Об’єкти керування на формі можна створювати наступним чином.
1-й спосіб. Вибрати потрібний елемент на панелі елементів керування і клацнути на ньому. У межах форми курсор миші набуде вигляду хрестика. За допомогою миші визначаються межі об’єкта і відпускається ліва клавіша миші.
2-й спосіб. Двічі клацнути на значку об’єкта на панелі об’єктів керування. Об’єкт з’явиться у формі, причому місце та розміри об’єкта визначаються за замовчуванням.
У процесі роботи над проектом він часто розростається, здебільшого, за рахунок форм. Досить зручний спосіб навігації по проекту дає вікно провідника проекту.
Вікно Провідник проекту вмикається кнопкою (Project Explorer) панелі інструментів і призначене для відображення структури проекту, який розробляється, і перемикання його окремих компонентів. Він має кнопки для активізації вікна коду ( код) або вікна форми ( форма) та зміни режиму перегляду() .
Зауважимо, що вміння розуміти властивості об’єктів надзвичайно важливе при створенні додатків засобами Visual Basic. Адже кількість властивостей лише самої форми сягає понад п’ятдесят.
Вікно властивостей призначене для відображення і налаштування властивостей форми, а також розміщених у ній об’єктів. Набір властивостей у цьому вікні змінюється залежно від обраного об’єкта. Вмикається вікно властивостей кнопкою панелі інструментів (Properties).
За допомогою вкладок Alphabetic (За алфавітом) і Categorized (За категоріями) властивості об’єкта можна переглянути за абеткою чи групами (категоріями) відповідно. Списки властивостей складаються з двох стовпців: у першому з них вказано назву властивості, у другому – її значення. У нижній частині вікна є підказка, що пояснює призначення обраного атрибута об’єкта.
У вікні конструктора форм візуально конструюються елементи додатка. Для точного розміщення об’єктів у формі слугує сітка. При виконанні додатка вона не відображається. Розмір форми у вікні можна змінювати, використовуючи маркери виділення форми і мишу.
Конструювання форми здійснюється елементами керування. Для внесення елемента керування у форму потрібно клацнути на панелі елементів керування його значок і визначити мишею місце розміщення обраного елемента та у вікні властивостей задати параметри елемента. Для вилучення елемента керування потрібно виділити його і натиснути клавішу <Delete>.
Властивості об’єктів допускається змінювати при виконанні додатка, написавши відповідні коди в процедурах, що створюються за допомогою редактора коду.
З елементом керування, як правило, пов’язуються певні події. Для того, щоб додаток працював як слід, потрібно запрограмувати процедури обробки певних подій. Це здійснюється у вікні редактора коду. Редактор коду – це вбудований у Visual Basic редактор із зручними засобами введення коду програми.
Для створення процедури опрацювання події, пов’язаної з елементом керування, досить двічі клацнути мишкою на ньому. При цьому з’являється вікно коду, у якому є заголовок і закінчення майбутньої процедури.
У заголовку процедури вказується ім’я відповідного елемента керування і події, що відбувається при роботі з цим елементом. Коли потрібно опрацювати іншу подію, її назву вибирають з правого поля із списку, який розташований під смугою заголовка вікна коду. Якщо потрібно написати процедуру для іншого елемента керування, його ім’я вибирається з лівого списку.
При збереженні проекту слід пам’ятати, що він складається із вхідних компонент, таких як форми, модулі коду тощо. Тому процес збереження проекту вимагає послідовного збереження усіх його компонент. Для цього в меню File слід вибрати команду Save Project чи натиснути кнопку Save Project на стандартній панелі інструментів. Кожен проект рекомендується зберігати в окремій папці. Після відкривання діалогового вікна Save File as список Тип файла міститиме значення Form Files, вказуючи, що зберігається форма, яка входить у проект. В цьому випадку після збереження форми з’явиться діалогове вікно Save Project as для збереження самого проекту. За замовчуванням у списку Папка обирається папка, в якій зберегли форму.
При наступному збереженні проекту Visual Basic за замовчуванням зберігає файли з їх іменами.
Виконання проекту регулюється кнопками панелі інструментів – запуск (Start), – зупинка (Break), – завершення (End) або відповідними командами меню.
Щоб надати розробленому проекту статусу незалежного додатка, потрібно зберегти цей проект як виконавчий (скомпільований) файл з розширенням exe. Для цього в меню File потрібно вибрати команду Make Project1.exe, де Project1 – ім’я активного проекту, і вказати місце збереження та ім’я файла.
Завершення роботи у середовищі Visual Basic здійснюється або виходом з головного вікна за допомогою пункту меню File – Exit, або комбінацією клавіш Alt+Q.
Завдання для виконання лабораторної роботи № 1
Завантажити середовище Visual Basic для створення нового проекту.
Вилучити панель елементів керування, а потім її знову відновити.
Вилучити, а потім відновити вікна провідника проекту і властивостей.
Визначити значення таких властивостей форми, як Name, Caption.
Подвійним клацанням миші на формі пред’явити вікно коду.
За допомогою вікна провідника проекту перейти з вікна коду у вікно форми.
Створити форму із заголовком “Лінійні алгоритми” для обчислення виразів
, , ,
написати код для розрахунку значення цих виразів, розташувавши поля у формі згідно зразка №1 (рис. 1.8) (використати поля редагування TextBox, поля з текстовими написами Label, командну кнопку CommandButton та задати їх основні властивості: підпис Caption, шрифт Font, текст Text).
Формі зразка №1 (рис.1.8) надати вигляду форми зразка №2 (рис.1.9), змінивши підписи Caption на об’єктах типу Label і CommandButton та очистивши поле редагування (значення Text замінити на порожньо). Приклад побудови алгоритму розв’язування задачі наведено на рис. 1.10.
Рис. 1.8. Зразок №1
Рис. 1.9. Зразок №2
Рис. 1.10. Алгоритм розв’язування задачі
Запрограмувати кнопку “Обчислити” згідно алгоритму.
Приклад побудови коду для обчислення виразів:
Private Sub Command1_Click()
a = Val(Text1.Text)
b = Val(Text2.Text)
x = (Cos(a) + Exp(b)) / 2 / (a + 1)
y = (a - b) / Exp(1)
z = (x + 2) ^ 2 + y ^ 2
Text3.Text = Str(x)
Text4.Text = Str(y)
Text5.Text = Str(z)
End Sub
Зберегти проект у папці Lab1_z1.
Виконати проект.
Продемонструвати створений проект викладачеві. Записати у зошит отримані результати.
Розробити форму для обчислення суми виплат S за формулою:
,
Для розробки форми потрібно врахувати математичну модель, яка передбачає задання початкового вкладу V, терміну вкладу T і річної відсоткової ставки P та подальшого обчислення суми виплат S. Для розв’язування задачі можна використати зразки розробки форми, подані на рис. 1.11, 1.12.
Рис. 1.11. Зразок №3
Рис. 1.12. Зразок №4
Розглянемо один з варіантів коду для розв’язування задачі:
Private Sub Command1_Click()
Dim V, S As Currency
V = Val(Text2.Text)
T = Val(Text3.Text)
P = Val(Text4.Text)
S = V * (1 + P / 100) ^ T
Text5.Text = Str(S)
End Sub
Зберегти проект у папці Lab1_z2.
Виконати проект. Продемонструвати створений проект викладачеві. Записати у зошит отримані результати.
Захистити виконану роботу.
Контрольні запитання
Які основні елементи середовища проектування Visual Basic?
Назвіть елементи управління додатком та їх функції.
Назвіть основні властивості елементів управління додатком.
Яке призначення форми у VB?
Які з об’єктів, розміщених на екранній формі, можуть бути обов’язковими, а які необов’язковими (надлишковими)?
Для чого потрібна сітка з крапок на екранній формі?
Як вмикається панель елементів керування?
Охарактеризуйте вікно властивостей.
Чим відрізняється зміст властивостей Left і Тор екранної форми?
Які два способи зміни розмірів і положення об'єкта на екранній формі можна використовувати для їх виправлення (коригування)?
Яке призначення вікна властивостей?
Охарактеризуйте способи збереження проекту, форми.
Лабораторна робота № 2. Розробка проектів, що реалізують лінійні обчислювальні процеси
Мета: Навчитись використовувати засоби VB для розробки проектів, що реалізують лінійні обчислювальні процеси.
Поняття змінної. Типи змінних. Константи
Змінною називають зарезервовану область оперативної пам’яті, призначену для зберігання даних. Кожна змінна має ім’я.
Ім’я змінної – це рядок символів, що ідентифікує змінну в програмі (англ. Identify – розпізнавати, встановлювати ідентичність). Імена змінних у програмі часто називають ідентифікаторами змінних, що передбачає унікальність імені в програмі. Вибирати імена змінних слід так, щоб вони містили в собі інформацію про призначення змінної і не були дуже довгими. У Visual Basic існує декілька правил задання імен змінних:
першим символом імені повинна бути велика або мала буква;.
в імені змінної можна використовувати знак “_”, але заборонено використовувати крапку та пропуски;
кількість символів в імені змінної не повинна перевищувати 255;
ім’я змінної не повинно збігатися з ключовим словом Visual Basic і має бути унікальним у межах зони видимості.
Значення змінної – це дані, які зберігаються і опрацьовуються системою Visual Basic. Спосіб збереження і опрацювання даних відбувається із врахуванням їх типу.
Типом даних називається спосіб збереження і подання даних у системі Visual Basic, який задає певний формат або розмір вмісту змінної.
Тип змінної визначається типом значення змінної. Основні типи даних, які підтримує VB, наведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Основні типи даних Visual Basic
№
з/п
Тип даних
Опис і діапазон даних
1
Boolean
Тип даних, що набуває одного з двох значень: False або True
2
Byte
Цілі значення від 0 до 255
3
Currency
Дані з фіксованою крапкою від
-9,22337E+14 до 9,22337E+14
4
Date
Значення дати і часу
від 01.01.100 до 31.12.9999
5
Decimal
Числа з 28 десятковими розрядами точності
6
Double
Числові значення в діапазоні від
-1.7Е+308 до 1.7Е+308
7
Integer
Цілі числові значення від
-32768 до 32767
8
Long
Цілі числові значення від
-2147483648 до 2147483648
9
Object
Тип даних, що містить посилання на об’єкти
10
Single
Числові значення в діапазоні від
-3.402823Е+38 до 3.402823Е+38
11
String
Дані, що містять від 0 до 1032 алфавітно-цифрових символів
12
Variant
Дані будь-якого типу, що встановлюються для елементів, у яких тип даних невідомий
Оголошення типу змінної встановлює для неї межі значень, які визначаються цим типом. Під час складання програми мовою Visual Basic користувач сам вирішує, треба оголошувати змінну чи ні. Відзначимо, що тип змінної можна взагалі не оголошувати. У цьому випадку тип змінної визначається при першому операторі присвоєння. В цей момент для розміщення змінної буде виділений необхідений обсяг пам’яті. Якщо не використовуються спеціальні кінцеві символи, що визначають тип змінної, їй буде присвоєний тип Variant.
Кінцеві символи або суфікси в імені змінної вказують на її тип. Види суфіксів та деякі приклади їх застосування наведено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Приклади застосування суфіксів в імені змінної
Тип
Суфікс
Приклади застосування
Integer
%
ЧислоВоронНаГілціДуба%
Long
&
Колір_даху_будинку&
Single
!
X238!
Double
#
Пі#
String
$
My_name$
Currency
@
price@
Якщо тип змінної не визначений, то це може призвести до зниження ефективності роботи програми, нераціонального використання пам’яті, а іноді – до помилок у роботі додатка. Тому “гарним тоном” у програмуванні вважається обов’язкове оголошення типу кожної змінної. Для встановлення такого режиму трансляції програми, при якому допускається тільки явне оголошення змінних, необхідно в початок модуля вставити оператор Option Explicit (явне оголошення).
Явне оголошення змінних здійснюється операторами Dim, Private, Static, Public, що мають такий синтаксис:
Dim Ім’яЗмінної [As ТипДаних]
Private Ім’яЗмінної [As ТипДаних]
Static Ім’яЗмінної [As ТипДаних]
Public Ім’яЗмінної [As ТипДаних]
Тут ТипДаних – один з перерахованих вище типів (Integer, Long тощо). У квадратних дужках [ ] вказана синтаксично необов’язкова конструкція.
Оператори Dim, Private, Static, Public визначають зону дії змінної. За допомогою одного оператора можна оголошувати декілька змінних, розділяючи їх комами.
У випадку, коли змінна оголошується за допомогою ключового слова Dim, вона буде локальною змінною. Зоною її застосування буде тільки та процедура, в якій змінна була оголошена. Після завершення роботи процедури значення змінної буде втрачене.
Якщо ж змінна оголошується з ключовим словом Static, вона теж буде локальною, проте її значення не втратиться після завершення процедури.
Якщо змінна оголошується з ключовим словом Private, вона буде видимою у декількох процедурах одного модуля. От тільки описувати її слід у розділі Declarations.
Якщо змінна повинна бути видимою усім процедурам усіх модулів, її оголошують із ключовим словом Public. Така змінна має назву глобальної.
Приклад 1. Оголошення змінних My_name, My_book.
Dim My_name As String
Dim My_book
Приклад 2. В одному операторі Dim можна через кому записати кілька конструкцій“Ім’яЗмінної As Тип Даних”.
Dim X As Single, I As Integer, Pі As Double
Dim Франція, Німеччина, Норвегія
Значенням змінної типу String може бути рядок довільної чи фіксованої довжини. При оголошенні змінної типу String фіксованої довжини після ключового слова String у рядку оператора через символ “*” вказується довжина рядка:
Dim Ім’яЗмінної As String* Довжина рядка
Приклад 3.
Dim НомерТелефону As String* 12
Значенням змінної НомерТелефону є текстовий рядок фіксованої довжини (12 символів), наприклад, (095)9004567. До рядка з меншою кількістю символів Visual Basic автоматично припише необхідну кількість пропусків праворуч.
Константи – це дані, значення яких не змінюються в процесі виконання програми. Як і змінні, константи оголошуються на початку тексту програмного коду. Для оголошення констант використовується ключове слово Const. Одночасно з оголошенням констант їм присвоюються значення.
Оголошення константи має такий синтаксис:
Const <Ім’яКонстанти> [As Тип] = <ЗначеннняКонстанти>
Visual Basic містить велику кількість вбудованих констант майже для всіх випадків, які зустрічаються у практиці програмування коду: константи кольору, повідомлень тощо. Усі вбудовані константи мають префікс vb. Наприклад, константи кольору: vbRed – значення червоного кольору, vbWhite – значення білого кольору і т.д.
Оператор присвоєння. Приклади застосування
Для надання змінній деякого значення використовується оператор присвоєння.
Оператор присвоєння – один з основних операторів будь-якої мови програмування. Синтаксичне правило запису оператора:
[Let] < Ім’яЗмінної >=< Вираз >
Конструкція <Вираз> праворуч від знака рівності – це або значення, що міститься в діапазоні даного типу змінної, або вираз, значення якого повинно бути обчислене.
При виконанні оператора присвоєння обчислюється значення виразу, що розміщений праворуч від знака рівності. Це значення присвоюється змінній, ім’я якої зазначено ліворуч від знака рівності. Типи змінної та значення виразу повинні бути сумісними.
Наступні два фрагменти програмних кодів демонструють роботу оператора присвоєння в середовищі програмування Visual Basic.
Приклад 4. Оператори присвоєння записані правильно і будуть виконані:
Dim Var1 As Integer, Var2 As Long
Dim Var3 As Single, Var4 As Double
Var1 = 32000
Var2 =-2000000000
Var3 = 9E-30
Var4 = Var3
Приклад 5. Перший з операторів присвоєння буде виконаний, а три наступних – ні, тому що використані значення виходять за межі допустимого діапазону:
Dim Var1 As Integer, Var2 As Long
Dim Var3 As Single, Var4 As Double
Var4 = 9E-300
Var1 = 33000
Var2 =-3000000000
Var3 = Var4
Арифметичні операції та вирази
Найчастіше в операторі присвоєння праворуч від знака “=” розміщений так званий арифметичний вираз.
Арифметичний вираз – це послідовність констант, змінних, функцій, з’єднаних знаками арифметичних операцій з можливим використанням круглих дужок. Змінні, що входять до виразів, повинні отримати числові значення до їх використання в програмі.
Значення арифметичних виразів обчислюються за правилами, що є загальновідомими, тому ми не будемо на них детально зупинятися. Перелік арифметичних операцій, що використовуються у мові Visual Basic, наведено в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Арифметичні операції Visual Basic
Операція
Опис операції
А^В
Піднесення А до степені В
-А
Зміна знака А
А* В
Множення A на B
А/В
Ділення A на B
А\В
Цілочисельне ділення А на В
A Mod В
Залишок від цілочисельного ділення А на B
А + В
Додавання A та B
А – В
Віднімання В від А
Приклади використання математичних операцій:
(3 + 2)/(6 - 4); значення виразу дорівнює 2.5;
3 * (- 3); значення виразу дорівнює -9;
34\5; значення виразу дорівнює 6;
34 Mod 5 дорівнює 4;
2^2 + 1; значення виразу дорівнює 5.
У таблиці 2.3 арифметичні операції перераховані в порядку спадання їхнього пріоритету, однак дві пари операцій мають однаковий пріоритет – це множення і ділення (* і /) та додавання і віднімання (+ і -). Порядок виконання операцій у виразах можна змінити за допомогою круглих дужок.
Розглянемо фрагмент програми з операторами оголошення змінних і констант та декількома операторами присвоєння:
Dim r As Single, s As Single ' Оголошення змінних
Const pi = 3.14159 ' Оголошення константи –
‘ число “Пі”
Let r = 10 ' Присвоєння значення змінній r
s = pi * r ^ 2 ' Обчислення площі круга
r = 2 * r ' Присвоєння значення змінній r
У фрагменті використані коментарі для роз’яснення змісту програми. Коментар може бути як окремим рядком, так і міститись у рядку програмного коду після символа ’ (апостроф).
Крім демонстрації обчислення арифметичних виразів, цей фрагмент вказує на те, що одна змінна на різних етапах роботи програми може набувати різних значень.
Як правило, при написанні програм кожен оператор розміщують в окремому рядку. У тих випадках, коли оператор має велику довжину, його можна розбити на декілька рядків, використовуючи символи продовження рядка: пропуск, за яким іде символ продовження ”_”. Якщо оператори мають невелику довжину, Visual Basic дозволяє їх розмістити в одному рядку, розділивши двокрапкою.
Вбудовані функції мови Visual Basic
Функція – це оператор, що виконує певні дії (наприклад, запит користувача на введення інформації або обчислення за формулою), а потім повертає результат своєї роботи у програму.
Стандартними, стосовно Visual Basic, називаються такі функції, обчислення яких є складовими компонентами VB. До них належать математичні, рядкові, фінансові та інші функції.
Наявність вбудованих функцій значно спрощує процес програмування, оскільки без створення підпрограм дозволяє обчислення багатьох функцій. До будь-якої із вбудованих функцій можна звернутись за ім’ям, передавши їй значення необхідних аргументів, і здобути результат – значення, що повертається. Найуживаніші вбудовані функції наведені в таблиці 2.4.
Таблиця 2.4
Основні вбудовані функції Visual Basic
Функція
Дія функції
Abs (x)
Повертає абсолютне значення x
Atn (x)
Повертає арктангенс x
Cos (x)
Повертає косинус кута x, заданого в радіанах
Exp (x)
Повертає експоненту x
Fix (x)
Повертає ціле число, рівне x без дробової частини
Int (x)
Повертає найбільше ціле число, що не перевищує x
Log (x)
Повертає натуральний логарифм x
Sin (x)
Повертає синус кута x, заданого в радіанах
26.05.2013 18:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора