Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Розрахункова робота
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет « Львівська політехніка»
Навчально – науковий інститут економіки і менеджменту
Кафедра менеджменту і
Міжнародного підприємництва
Розрахункова робота
з дисципліни
Вступ до фаху «Міжнародна економіка»
на тему:
«Розвиток важкого машинобудування: світові тенденції»
АНОТАЦІЯ
Висвітлено розвиток важкого машинобудування, аналіз розвитку галузі в Україні та у глобальних масштабах. Основний вплив на розміщення окремих галузей і підгалузей машинобудування. Досліджено місце та роль розвитку галузі, зовнішньоекономічну діяльність машинобудівних підприємств України на сучасному етапі. Розглянуто всю динаміку цін та обсяги продажу на основних ринках, та на території України, а також темпи приросту/зниження виробництва основної продукції машинобудування. У роботі визначена частка експорту та імпорту вітчизняного машинобудування, становлення в Україні ринкових відносин і подальшого розвитку підприємництва, чинники розміщення машинобудування. Окреслено основні світові лідери з виробництва, основні регіони машинобудування, розміщення підприємств.
ANNOTATION
The development of heavy engineering, analysis of industry development in Ukraine and globally. The main influence on the placement of specific sectors and sub sectors of mechanical engineering. The place of the industry, foreign trade building enterprises in Ukraine today. We consider all the changes in prices and sales in major markets, and in Ukraine, as well as growth / decline in core machinery. The study defines the share of exports and imports of domestic engineering, development of market relations in Ukraine and further development of entrepreneurship, factors placing engineering. The basic world leaders in manufacturing, engineering major regions, placing businesses.
ЗМІСТ
стор.
Анотація…………………………………………………………………...…...…2
Вступ…………………………………………………………………………...….4
Розділ 1. Динаміка цін та обсяги продажу на основних ринках……………….7
Розділ 2. Аналіз розвитку галузі у територіальному та часовому розрізі…...19
Розділ 3. Тенденції розвитку галузі у глобальному масштабі ……………….27
Розділ 4. Розвиток галузі в Україні……………………………………………33
Розділ 5. Тенденції міжнародної торгівлі продукцією галузі, в тому числі за участі України……………………………………………………………………45
Висновки…………………………………………………...……………………53
Список використаної літератури…………………………………...………..54
ВСТУП
Машинобудування є великою комплексною галуззю обраної промисловості України. В ній зайнята понад третина промислового персоналу. Машинобудування є основою технічного і технологічного прогресу.В Україні розвинуте широко профільне машинобудування, підприємства якого формують складний взаємопов’язаний машинобудівний комплекс. До його складу входять усі основні галузі машинобудування. Провідне місце посідають приладобудування, тракторне і сільськогосподарське машинобудування, де зайнято близько п’ятої частини тих, хто працює в машинобудуванні. Розвиваються транспортне машинобудування, промисловість металевих конструкцій, конструкцій, верстатобудівна та інструментальна тощо.Характерною особливістю галузі є розширення випуску виробів, що раніше доставлялися з-за кордону, підвищення якості деяких видів продукції. Проте машинобудування не поминули кризові явища, які призвели до значного скорочення випуску продукції, погіршення зв’язків, розбалансування виробництва. Зовнішньоекономічну діяльність машинобудівних підприємств України на сучасному етапі важко вважати успішною з ряду об’єктивних причин: низької ефективності внаслідок дезорганізації у наявному ринковому середовищі, нереформованості господарського механізму внаслідок його унаслідування від командно-адміністративної системи господарювання та відсутності фахових менеджерів, відсутності інноваційних розробок, надмірної енерго- та матеріаломісткості, і головне, необхідне для успіху, – відсутності стратегії на зовнішніх цільових ринках. З цієї причини, з переважної більшості передумов виходу на міжнародні ринки, зокрема обмеженості внутрішнього ринку, отримання додаткового прибутку та вищої прибутковості зарубіжних ринків, відкриття сприятливої кон’юнктури, спонукає вітчизняних суб’єктів господарювання до здійснення зовнішньоекономічної діяльності, а зарубіжна діяльність набуває несистемного, неорганізованого характеру. З іншої сторони, з усього переліку вітчизняних суб’єктів господарювання, ефективними вважаються сировинні галузі, підприємства первинної обробки сировини, такі як “Міттал стілл Кривий Ріг”, нафтопереробні підприємства та фінансовий сектор. У силу вказаних причин, машинобудівні підприємства відсутні у числі найбільших вітчизняних суб’єктів господарювання включених у міжнародний бізнес.Для переважної більшості вітчизняних підприємств нездоланним бар’єром діяльності на зарубіжних ринках є критична нестача фінансово-інвестиційних ресурсів. Останнє виступає ключовою причиною несистемного експорту, відсутності сталих продаж та тривалих підрядних коопераційних зв’язків з нерезидентами. У світовому машинобудуванні тільки перша десятка країн спроможна виробля ти всю номенклатуру машинобудівної продукції. В умовах становлення в Україні ринкових відносин і подальшого розвитку підприємництва особливо важливе значення має формування самостійного високорозвиненого і конкурентоспроможного народногосподарського комплексу, який відповідав би вимогам сучасного ринкового середовища, соціальної переорієнтації економіки й інтеграції України в систему взаємовигідних і рівноправних світогосподарських зв'язків. Цей процес досить складно проходить в одному з провідних секторів національної економіки і найважливішій його складовій – машинобудуванні.
Машинобудування є провідним підрозділом промисловості, фундаментом технічного прогресу господарства, основою інноваційного розвитку країни. Його продукція надходить до всіх галузей народного господарства. Практика розвинених країн свідчить, що саме цей сектор є одним з основних джерел формування доходної частини бюджетів усіх рівнів.Економічна криза в Україні, яка торкнулася всіх галузей економіки, супроводжувалася падінням загального обсягу виробленої продукції в машинобудуванні. Призупинити це падіння можливо тільки за рахунок істотних структурних змін в організації виробництва на підприємствах, які були б адекватними умовам формування та розвитку ринкових відносин в економіці України, а також за рахунок здійснення структурних змін у напрямку пристосування виробництва до потреб розвитку внутрішнього ринку (з урахуванням його потенційного попиту). Тому структурні перетворення вітчизняного машинобудування є нагальною необхідністю. Ми знаходимось у тому секторі машинобудівної галузі, який має великий пакет замовлень. На наступний рік ми повністю завантажили своє гідравлічне виробництво – гідротурбіни. Вже практично сформований пакет замовлень на паро виробництво. Важке машинобудування виробляє гірничо-шахтарне, підйомно-транспортне, металургійне обладнання, устаткування для хімічного та будівельного комплексів, шляхові машини (бульдозери, екскаватори, катки, грейдери) тощо. Воно є метало містким, тому тяжіє до металургійних баз; одночасно воно – громіздке, тому тяжіє до споживача. Продукція цієї галузі випускається невеликими партіями або навіть одиничними зразками (парові казани, турбіни, прокатні стани) і є працемісткою. Високим рівнем розвитку важкого машинобудування характеризуються насамперед розвиненні країни, де є важка промисловість. Серед країн, що розвиваються, важке машинобудування орієнтується на добувну промисловість (видобуток нафти, газу, руди, вугілля) чи на металургійну промисловість. Переважна більшість підприємств важкого машинобудування (крім виробництва устаткування для нафто-, газовидобувної промисловості) розміщується в Донецькому та Придніпровському економічних районах, де є взаємопоєднання сировини і споживача продукції. В цих районах сконцентровано майже повністю виробництво металургійного устаткування. Найбільші центри виробництва цієї продукції в Украні є одними з найбільших в СНД, і зосереджені вони в Донецькому районі. Зокрема, це Краматорськ, в якому діють два заводи: Старо-Краматорський, який виробляє устаткування для металургійної промисловості, Ново-Краматорський машинобудівний завод, який випускає ковальсько-пресове і металургійне устаткування, прокатні мостові стани безперервної дії, слябінги, спеціальні великі важкі металорізальні верстати для металургійної промисловості.
РОЗДІЛ 1. Динаміка цін та обсяги продажу на основних ринках
Зовнішньоекономічну діяльність машинобудівних підприємств України на сучасному етапі важко вважати успішною з ряду об’єктивних причин: низької ефективності внаслідок дезорганізації у наявному ринковому середовищі, нереформованості господарського механізму внаслідок його унаслідування від командно-адміністративної системи господарювання та відсутності фахових менеджерів, відсутності інноваційних розробок, надмірної енерго- та матеріаломісткості, і головне, необхідне для успіху, – відсутності стратегії на зовнішніх цільових ринках. З цієї причини, з переважної більшості передумов виходу на міжнародні ринки, зокрема обмеженості внутрішнього ринку, отримання додаткового прибутку та вищої прибутковості зарубіжних ринків, відкриття сприятливої кон’юнктури, спонукає вітчизняних суб’єктів господарювання до здійснення зовнішньоекономічної діяльності, а зарубіжна діяльність набуває несистемного, неорганізованого характеру. З іншої сторони, з усього переліку вітчизняних суб’єктів господарювання, ефективними вважаються сировинні галузі, підприємства первинної обробки сировини, такі як “Міттал стілл Кривий Ріг”, нафтопереробні підприємства та фінансовий сектор. У силу вказаних причин, машинобудівні підприємства відсутні у числі найбільших вітчизняних суб’єктів господарювання включених у міжнародний бізнес.Для переважної більшості вітчизняних підприємств нездоланним бар’єром діяльності на зарубіжних ринках є критична нестача фінансово-інвестиційних ресурсів. Останнє виступає ключовою причиною несистемного експорту, відсутності сталих продаж та тривалих підрядних коопераційних зв’язків з нерезидентами.
Проте, факт існування експортних операцій свідчить про перспективи їх спрямування у кероване русло. Серед групи експортних виробництв зовнішньоекономічні збутові операції виступають похідною від розвитку традиційного – внутрішнього ринку. Цільові ринки компаній, наприклад, орієнтованих на сільсько-господарське машинобудування не мали розвитку протягом останніх двадцяти років з постійним зниженням обсягів реалізації та апріорної неможливості збільшити використання існуючих потужностей.У цьому руслі слід зазначити, що діяльність, наприклад, сільськогосподарських підприємств зазнає негативного впливу з боку цільових ринків через відсутність фінансових ресурсів. Джерелом отримання коштів для сільськогосподарських підприємств могли стати банківські позики. Проте, їх отримання неможливе через відсутність у позичальників застави. Таким чином, підприємство потрапляє в замкнуте коло, коли через відсутність ринкових реформ у агропромисловому комплексі будь-які заходи направленні на збільшення обсягів реалізації на цільових ринках не мають успіху, тобто ефективність збутової політики знаходиться на низькому рівні, за незалежних від підприємства обставин. Для цієї групи, де на наш погляд, ключовим чинником виступає відсутність сформованих внутрішніх ринків, незалежно від галузевої приналежності та продуктової спеціалізації.На відміну від споживчих та сировинних ринків, здійснення маркетингу на індивідуальній основі, значна диференціація за продуктами, експлуатаційними характеристиками та місцем у технологічних рішеннях, діяльність машинобудівних підприємств на розвинених ринках, ототожнених зі світовим ринком машинобудування, в межах сучасної парадигми вважається апріорі прибутковою. Ефективність, оцінювана критерієм прибутковості, з цієї точки зору, формується за рахунок ефективності маркетингових стратегій та, за виключенням окремих деталей, фінансово-валютних чинників в межах коливання валютних курсів (рис. 1).
/
Рис. 1. Вигоди та втрати від коливання валютного курсу
Маркетингова складова прибутковості зовнішньоекономічних операцій підприємства, в межах сучасних концепцій, зокрема – повного маркетингу, розглядає формування ефективності на всіх етапах в межах маркетингової петлі якості. Явні негативні тенденції впливу чинників маркетингового рівня машино-будівних підприємств часто покриваються за рахунок зростання маржі валютного курсу. Попередньо зазначимо, що прибутковість зовнішньоекономічних операцій визначається асортиментною структурою та часткою екс-порту у загальному обсязі реалізації.
Абсолютне значення прибутку має загальну тенденцію до зростання за експортними операціями для групи технологічно конкурентних підприємств. На практиці допускається кілька наслідків для приведеного прикладу. За відсутності критичних змін у світовій та національних економіках позитиви присутності на міжнародних ринках залишаються незаперечними, і незмінні витрати реалізації перетворюють приріст експортної маржі у приріст прибутку. У протилежному випадку, відбувається негативний впив скорочення експортної маржі та прибутку.
Для компенсування втрат від зниження валютного курсу машинобудівні підприємства вдаються до підвищення ціни, оскільки технічна продукція машинобудування має незначну еластичність за ціною та можлива за незначної конкуренції на ринку. На відміну від сталого розвитку ринків, приведений приклад констатує курсові зміни періоду світової фінансової кризи 2008–2009 рр., які опосередковують зниження економічної активності у промисловому секторі на фоні падіння попиту на виробничі ресурси та промислову продукцію.
На цьому етапі зниження обсягів реалізації на цільових ринках пов’язане з песимістичними прогнозами та негативними очікуваннями, обмеження інвестицій у найнеобхідніші проекти, і вимагає негайного реагування на зміну вподобань та очікувань споживачів. Потенційні можливості для реакції на кон’юнктурні зрушення розкриваються у коригуванні валютної ціни за незмінного значення маржі у національній валюті (рис. 2).
/
Рис. 2. Цінові можливості маркетингових стратегій в межах курсових коливань
Зниження ціни в період світової фінансової кризи 2008–2009 рр. залишається одним із небагатьох заходів розпродажу запасів та підтримання платоспроможності підприємства. Цільовий показник – прибуток при зниженні ціни до вказаного рівня залишається незмінним, а цінові резерви за можливого погіршення кон’юнктури цільових ринків допускають відмову від прибутку до рівня беззбиткового обороту, а за критичного сценарію – позитивного значення маржинального прибутку. Дистанціюючись від кон’юнктури останніх років, слід відзначити існування стану постійної перманентної кризи, за якої прибуток, як критерій ефективності зовнішньоекономічної діяльності втрачає першорядне значення з балансуванням на межі задоволення основних критеріїв фінансового менеджменту. Незважаючи на різні причини, цілі та, гіпотетично, стратегії, присутність на зарубіжних ринках забезпечує зростання прибутковості або зниження збитків від недовантаження виробничих потужностей для машинобудівних підприємств. Поряд з прибутковою орієнтацією машинобудівних підприємств, різне співвідношення між обсягом реалізації на внутрішньому ринку та беззбитковим оборотом, де ситуація може змінитись на протилежну, свідчить на користь стратегій стабілізації присутності на ринках, організації системних заходів для ключових продуктів та інтеграції у зовнішні ринки. З точки зору прибутку, пріоритети входження у цільові сегменти міжнародних ринків машинобудування визначаються обсягом його отримання та питомою вагою в одиниці реалізації. Практичні проблеми господарської діяльності полягають у зниженні обсягів реалізації значно нижче виробничих потужностей, через що постійні витрати, навіть за значного зносу основних фондів, тиснуть на ціноутворення. Очевидним напрямком завантаження виробничих потужностей є вихід на зовнішні ринки, а зростання прибутку – вибір найбільш прибуткових з них. Нові ринки є більш прибутковими та за умов зростання обсягів і запровадження ефективної стратегії, виставлені оцінки пріоритетів зміняться на їх користь. Головним фактором для нових ринків виступає нижча порівняно з провідними підприємствами машинобудування конкурентоспроможність за техніко-технологіч-ними та експлуатаційними характеристиками. Останнє є причиною використання ціноутворення у якості ключового маркетингового інструмента. За рахунок оптимізації співвідношення ціна – якість підприємства конкурують з лідерами світового машинобудування на ринку РФ, СНД та третіх країн. На ринках ЄС присутність формується на рівні співробітництва з місцевими машинобудівними компаніями та реалізації комплектуючих в межах спільних програм технологічної кооперації. З огляду на відносно незначний для світового ринку потенціал досліджених машинобудівних підприємств формування і реалізація маркетингових стратегій визначається основними факторами їх внутрішнього і зовнішнього середовища. Отже, необхідно зробити ряд принципових висновків для діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств. По-перше, несистемний характер зовнішньоекономічних операцій перетворює їх у фактор ризику господарської діяльності за умов виникнення перманентної галузевої, світової фінансової та валютної криз. По-друге, не реформованість господарської діяльності вітчизняних машинобудівних підприємств за коливання валютного курсу призводить до збитковості при його зниженні. По-третє, незначна частка вітчизняних машинобудівних підприємств у структурі світового ринку машинобудування визначає внутрішні чинники господарської діяльності для них ключовими, а здатність їх раціонально реалізувати – ефективність експортної діяльності. Ринкові відносини обумовлюють необхідність прийняття нових управлінських рішень, які були б адекватні змінам, що відбуваються у зовнішньому середовищі. І успіх діяльності будь-якого підприємства повністю залежить від уміння оцінити свій потенціал, рівень узгодженості із зовнішнім середовищем і прийняти стратегічно вірні управлінські рішення щодо його підвищення. В умовах насиченості світового ринку високоякісною продукцією товаровиробники мають пропонувати цілий спектр своїх переваг. А для того, щоб створити такі виняткові можливості, необхідно забезпечити постійне зростання вартості підприємства [7]. У машинобудуванні у березні відбулось прискорення темпів зростання обсягів виробництва як до попереднього місяця (до 22% проти 16,1% у лютому до січня), так і до відповідного місяця попереднього року (до 33,6% проти 19,2% у лютому до лютого 2009р.) [8].
Зростання обсягів виробництва було зафіксовано у всіх ключових підвидах машинобудування (рис.3).
/
Рис.3. Темпи приросту/зниження виробництва основної продукції машинобудування, %
У січні-липні 2010 року підприємства тракторного й сільськогосподарського машинобудування, що належать до сфери діяльності Міністерства промислової політики, для переробних галузей АПК виготовили товарної продукції, виконали ремонтні роботи та надали послуги на суму майже 1 млрд 850 млн грн (на 74% більше ніж за аналогічний період 2009 року). Реалізували продукції більш ніж на 2 млрд грн (на 82% більше). Про це ІМК повідомили у прес-службі Мінпромполітики.
Впродовж останніх місяців у основних імпортерів вітчизняної продукції машинобудування спостерігається покращення економічної ситуації, що сприяє нарощуванню обсягів інвестицій в основний капітал (табл.1).
Таблиця 1
Імпорт вітчизняної продукції
Промисловість
Машинобудування
Січень
Лютий
Березень
Січень
Лютий
Березень
Російська Федерація
107,6
101,9
105,7
106,5
82,9
103,5
Республіка Білорусь
102,5
105,9
109,1
90,0
102,4
103,3
Республіка Казахстан
110,3
110,5
113,7
146,6
183,4
214,6
Суттєве скорочення внутрішнього попиту на продукцію машинобудування, перш за все, автомобілебудування.Обмежений платоспроможний попит населення та корпоративного сектору у поєднанні із скороченням обсягів кредитування як домогосподарств, так і нефінансових корпорацій відповідно на 5% та 1,9% з початку року спричинили пролонговане згортання попиту на машинобудівну продукцію як населення, так і інвесторів.Обсяги продажу нових легкових автомобілів в Україні у січні-березні 2010 року скоротилися приблизно на 40% (в порівнянні з аналогічним періодом 2009 року), склавши орієнтовно 28 тис. од. Лише в березні обсяг ринку зріс на 40-50% в порівнянні з лютим 2010 року. Як свідчить аналіз, еластичність експорту України щодо доходу споживачів українськогоекспорту є низькою, а це означає, що нинішня структура експорту. За підсумком січня-лютого 2010 року (у порівнянні з відповідним періодом попереднього року) у структурі експорту групи 86 «Залізничні або трамвайні локомотиви, засоби пересування по залізниці або аналогічних коліях та їх частини; шляхове обладнання та пристрої для залізничної та трамвайної мережі та їх частини; механічне (у тому числі електромеханічне) обладнання на сигналі» частка експорту до Російської Федерації зросла на 24,3 в. п. (табл.2).
Таблиця 2
Структура експорту продукції машинобудівної галузі
січень-лютий 2009 року
січень-лютий 2010 року
Зміна +/-
86 група "Залізничні або трамвайні локомотиви, засоби пересування по залізниці або аналогічних коліях та їх частини;
ВСЬОГО
100
100
-
I, КРАЇНИ СНД
83,0
96,5
13,5
БIЛОРУСЬ
15,3
5,8
-9,5
КАЗАХСТАН
16,3
17,3
1,0
РОСIЙСЬКА ФЕДЕРАЦIЯ
20,3
22,4
2,1
II, ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ
17,0
3,5
-13,5
ЄВРОПА
12,2
2,9
-9,3
АЗІЯ
0,3
0,5
0,2
АМЕРИКА
2,9
0,0
-2,9
87 група "Автомобілі, тягачі, велосипеди та інші наземні транспортні засоби, їх частини та пристрої"
ВСЬОГО
100
100
-
I, КРАЇНИ СНД
64,3
90,5
-26,2
РОСIЙСЬКА ФЕДЕРАЦIЯ
48,9
73,2
24,3
Продовження табл.2
РОСIЙСЬКА ФЕДЕРАЦIЯ
1,5
2,6
1,1
АФРИКА
2,6
24,9
22,3
АМЕРИКА
0,4
1,4
1,0
ЄВРОПА
5,0
6,9
1,9
ВІРМЕНІЯ
0,3
0,7
0,4
Динаміка експорту та імпорту окремих видів машинобудівної продукції, приріст, зниження вказане у відсотках (табл.3) .
Таблиця 3
Динаміка експорту та імпорту окремих видів машинобудівної продукції
/
Починаючи з 2001 р. для важкого машинобудування характерні досить стійкі темпи зростання виробництва. Так, за 2006 р. порівняно з 2005 р. обсяги виробництва зросли на 111,8%. Значимість динаміки розвитку важкого машинобудування зумовлює необхідність дослідження індексів виробництва в розрізі навіть окремих місяців. Протягом 2006 р. найбільш суттєво зростали обсяги продукції на підприємствах із виробництва автомобільного транспорту (на 36,2%), контрольно-вимірювальної апаратури (на 31,6%), машин для металургії (на 22%), електричних машин і апаратури (на 10,0%). При цьому на підприємствах із виробництва сільськогосподарських машин обсяги продукції скоротились на 21,4%.
Вітчизняні підприємства, не зважаючи на нагальні потреби, ні технологічно, ні фінансово не мають змоги купувати нове обладнання. Як результат, в Україні формується попит на машинонотехнічну продукцію, обладнання, яке було у вжитку. За оцінками експертів, обсяг українського ринку раніше вживаного обладнання коливається від 40 до 120 млн. дол. США на рік. Найбільшим попитом в Україні користується металургійне обладнання, перспективними є сегменти поліграфічного обладнання, підйомні механізми, дерево-оброблювальні верстати, обладнання для текстильної промисловості та сільського господарства, медична техніка. Це відповідає загальносвітовим тенденціям: розширення інвестиційних можливостей в КНР, Індії, Росії, Бразилії та нових членах ЄС зумовило зростання попиту на таке обладнання. Однак, не слід забувати, що це перетворює Україну в ринок збуту для машинотехнічного «секонд-хенду».
Частка машинотехнічної продукції в структурі експорту України, є незначною і коливається протягом останніх років у межах 13–14%. Серед номенклатури експорту переважають: механічне обладнання, машини та механізми, транспортні засоби та прилади тощо; низькою залишається частка наукомісткої продукції. Відносно невелика частка машино-технічної продукції в структурі експорту та сама структура експорту свідчать про низький рівень конкурентоспроможності української машинобудівної продукції. Традиційно зовнішніми ринками збуту для українських машинобудівних підприємств залишаються Російська Федерація, Казахстан та деякі інші країни СНД. Вихід на ринки розвинених країн стане можливим лише за рахунок структурної перебудови галузі та підвищення рівня наукомісткості продукції. Наведемо дані про виробництво металообробного обладнання в десяти головних верстатобудівних країнах світу (табл. 4).
Таблиця 4
Виробництво металообробного обладнання в десяти головних верстатобудівних країнах світу
№
Країна
Обсяги виробництва у 2003 р., млн $
Темпи приросту (виходячи з вартості» дол. США), %
1
Японія
7861,6
29
2
Німеччина
7525,2
8
3
Італія
4180,7
11
4
Китай
2910,0
24
5
США
2210,0
-4
6
Тайнань
2064,0
16
7
Республік Корея
2059,0
30
8
Швейцарія
1736,4
-5
9'
Іспанія
945,4
10
10
Франція
761,6
8
Як бачимо, в десятці найбільших виробників переважають країни Західної Європи (Німеччина, Італія, Швейцарія, Іспанія, Франція) та Східної Азії (Японія, Китай, Тайвань, Республіка Корея). У 2003 р. на перше місце у світі вийшла Японія, випередивши Німеччину на 336 млн дол. США. Ці дві країни значно відірвалися від найближчого переслідувача – Італії, і в сумі дають 24% світового виробництва металообробного устаткування. Це є дуже високим показником концентрації виробництва машинобудівної продукції. Ще однією яскравою рисою географії галузі є відносно невисока позиція США – п'яте місце (у країні головна роль належить новітнім наукомістким галузям, пов'язаним з воєнним виробництвом), а також відсутність у першій десятці Канади (11-е місце), Бразилії (13-е місце) та Мексики (відсутня в тридцятці). Китай посів четверте місце, збільшивши у 2003 р. виробництво па 24% та досягнувши обсягів продукції, що виробляється, у 2,9 млрд. дол. США. При ньому в Китаї встановлено рекордну кількість металообробного устаткування – на суму 6,5 млрд. дол. США, що на 2,2 млрд. більше, ніж споживання цієї продукції у країні, що посіла друге місце, – Німеччині. Але при цьому німецькі машинобудівники на 85% забезпечили виробництво власною продукцією. Головною продукцією німецької верстатобудівної галузі завжди були обробні центри, шліфувальні й токарні верстати, включаючи токарні автомати й токарні центри. Майже 90% верстатів, що виробляються в Німеччині, обладнанні ЧПУ, що навіть вище, ніж у японських (86,5%). Цікаво, що загальне машинобудування в Німеччині трохи поступається за кількістю зайнятих лише електротехніці. В цій галузі працює 6,7 тисяч фабрик і заводів – більше, ніж у будь-якій іншій галузі, причому переважна більшість із них – дрібні та середні. Серед великих підприємств виокремлюються заводи «Крупна», які виробляють грандіозні комплексні установки для багатьох галузей промисловості; прокатні стани та ковальсько-пресове обладнання; важкі верстати; транспортні, підйомні та гірничо-транспортні пристрої; роторні екскаватори. У цілому ця галузь німецької промисловості добре оснащена, має велику гнучкість і технологічну ефективність [3].України серед 30-ти найбільших виробників немає. З наших сусідів тут присутня Росія, яка опустилася на 22-е місце (після Індії) з обсягами виробництва у 131,0 млн. дол. США, що включає вартість 5672 верстатів і 1659 одиниць ковальсько-пресового устаткування, а також Румунія – 25-е місце з обсягами в 52,8 млн. дол. США та Угорщина – 29-е місце з обсягами виробництва в 9 млн. дол. США. Висока частка експорту продукції вітчизняного машинобудування є незаперечним доказом його конкурентоспроможності. Зростає попит на цю українську продукцію насамперед на ринках Російської Федерації, Казахстану та деяких інших країн СНД. З урахуванням того, що у відповідних країнах основна увага приділяється паливно-енергетичним галузям, Україна поступово перетворюється на центр машинобудування на теренах СНД. За підсумками 2003 р., питома вага цієї продукції в експорті в Росію досягла 30%, в Казахстан – 42% [9].
РОЗДІЛ 2. Аналіз розвитку галузі у територіальному та часовому розрізі
В умовах становлення в Україні ринкових відносин і подальшого розвитку підприємництва особливо важливе значення має формування самостійного високорозвиненого і конкурентоспроможного народногосподарського комплексу, який відповідав би вимогам сучасного ринкового середовища, соціальної переорієнтації економіки й інтеграції України в систему взаємовигідних і рівноправних світогосподарських зв'язків. Цей процес досить складно проходить в одному з провідних секторів національної економіки і найважливішій його складовій – машинобудуванні.
Машинобудування є провідним підрозділом промисловості, фундаментом технічного прогресу господарства, основою інноваційного розвитку країни. Його продукція надходить до всіх галузей народного господарства. Практика розвинених країн свідчить, що саме цей сектор є одним з основних джерел формування доходної частини бюджетів усіх рівнів.
Економічна криза в Україні, яка торкнулася всіх галузей економіки, супроводжувалася падінням загального обсягу виробленої продукції в машинобудуванні. Призупинити це падіння можливо тільки за рахунок істотних структурних змін в організації виробництва на підприємствах, які були б адекватними умовам формування та розвитку ринкових відносин в економіці України, а також за рахунок здійснення структурних змін у напрямку пристосування виробництва до потреб розвитку внутрішнього ринку (з урахуванням його потенційного попиту). Тому структурні перетворення вітчизняного машинобудування є нагальною необхідністю.
Державний комітет статистики оприлюднив дані, які свідчать про різке збільшення обсягів експорту машинобудівної продукції з України. За даними Держкомстату, основною причиною зростання є прискорення темпів зростання експорту. Швидше за все, це пов'язано з експортом до сусідньої Росії, де активно ведеться модернізація основних фондів за держпрограмами. Якби модернізація велася в Україні, наші виробники заробили б удвічі менше, трохи втративши на вартості, оскільки експортна продукція завжди дорожча за внутрішню. Водночас, тенденція масового експорту до Росії вважається такою, що насторожує – знижується стійкість української економіки.
У бюджеті на поточний рік було заплановано багато вливань у виробничі потужності наших машинобудівних підприємств. В основному, фінансувалися ті, які велику частину оборотних коштів вкладали в модернізацію. Сьогодні, наприклад, в.о. прем'єр-міністра Віктор Янукович дав доручення включити 200 млн. грн. у проект держбюджету-2008 для НВК «Електровозобудування» (м. Дніпропетровськ). Про це повідомив генеральний директор підприємства Валерій Чумак під час виступу на колегії Міністерства промислової політики, передає РБК-Україна. Він зазначив, що протягом останніх трьох років НВК «Електровозобудування» отримало прибуток 50 млн. грн., з яких 47 млн. грн. були спрямовані на модернізацію виробництва. «У нас немає можливості виділяти на це значні суми через обмежені замовлення «Укрзалізниці», тому прем'єр дав доручення виділити кошти з бюджету з урахуванням стратегічної важливості підприємства» – сказав Чумак.
Разом з тим, державі слід було б звернути увагу на митне законодавство і проблеми з оподаткуванням. Підприємствам це допомогло б значно більше, ніж просте вливання коштів. Що стало основним рушійним елементом у зростанні обсягів продукції машинобудування? Якщо брати, наприклад, вітчизняний автопром, то тут спостерігається зростання за рахунок споживчих кредитів і росту загальної платоспроможності населення. Споживчі кредити зіграли основоположну роль – з кожним роком вони все доступніші, що допомагає українцям купувати машини на вигідніших умовах. Таким чином, збільшення попиту на автомобілі складає в минулому і поточному роках 30%-40%.
Істотне зростання експорту продукції сільського господарства, в свою чергу, стимулює придбання новішої сільськогосподарської техніки.
Усі перераховані вище чинники – стимулятори зростання внутрішнього ринку споживання продукції машинобудування. Проте, вони все ж таки менш істотні, порівняно з тим, скільки української техніки щодня відправляється на експорт. Частка експорту вітчизняної продукції машинобудування коливається від 50% до 99% залежно від підгалузі. У такому разі, в порівнянні з минулим роком, можна говорити про певний стрибок.
Міжнародний центр перспективних досліджень каже, що причиною різкого зростання виробництва слугує те, що внутрішнім виробникам стало вигідно випускати продукцію та інвестувати. Різко зріс попит на вагони. А у виробництві устаткування темпи зростання не такі високі, що частково пов'язане з високими темпами імпорту машинного устаткування. Перспективи в підгалузі хороші, оскільки інвестиційний попит залишатиметься високим завдяки необхідності підвищення енергоефективності виробництва. Ми очікуємо, що темпи зростання в машинобудуванні сповільнюватимуться в найближчі кілька років. В основному, завдяки транспортному машинобудуванню.
Розвиваються енергетичні потужності. Сьогодні в Україні вони донині в дефіциті. Потрібні нові генерації і, відповідно, проектуються нові станції. По-друге, переважна частина існуючих енергопотужностей вже потребує капітального ремонту. Ті самі гідростанції Дніпровського каскаду вже експлуатуються в середньому протягом 50 років, і вимагають капремонту. Не ремонтувати їх не можна, що стимулює пошук коштів із бюджету. Зокрема, Всесвітній банк фінансує ремонт гідропотужностей Дніпровського каскаду, що дозволяє додавати замовлення вітчизняним підприємствам. По-третє, значно розвинувся приватний сектор економіки. Нові власники і приватні компанії зацікавлені в оновленні основних фондів. Я повинен відзначити, що будь-яка галузь машинобудування вимагає енергоспоживання. Тому приватні енергетичні компанії, що формуються в Україні, зацікавлені у відновленні основних фондів, що призводить до додаткових замовлень на підприємствах машинобудування. Там теж потрібні нові потужності. Ми знаходимось у тому секторі машинобудівної галузі, який має великий пакет замовлень. На наступний рік ми повністю завантажили своє гідравлічне виробництво – гідротурбіни. Вже практично сформований пакет замовлень на паровиробництво. Ми цей рік у товарному випуску закінчимо в межах 400 мільйонів. А портфель замовлень сформований на мільярд протягом найближчих трьох років. Крім того, ми ведемо кампанію щодо договорів наступного періоду. Маємо можливість не просто шукати договори, а й можемо обирати ті, в яких найбільша рентабельність. За 9 місяців ми отримали 30 мільйонів гривень прибутку. При тому, що в 2007 ми отримали трохи менше за підсумками всього року. Це один із найвищих показників в Україні. Темпи зростання реалізації складають 148%. Разом з тим, держава повинна надавати підтримку галузі, створювати умови для роботи. Нам дуже заважають працювати проблеми з ПДВ. Припустімо, ми вантажимо продукцію на експорт, в той самий час отримуючи заготовки по імпорту. А митниця не приймає векселі, видані податковою. Отже, держава ставить виробника у важкі умови штучно. Чим більше підприємство працює на експорт, тим йому важче економічно [1].
Виходячи з думок експертів «Главреда», можна відзначити позитивні тенденції у зростанні вагоно- і тепловозобудування, у зв'язку з модернізацією залізниць, що розгортається в Росії. Також можна відзначити зростання в енергетичному машинобудуванні. Цьому сприяє постійне зростання цін на енергоносії, що вимагає впровадження енергозберігаючих технологій. У Європі модернізація енергетичного сектора почалася давно, а в країнах СНД тільки розпочинається. Разом з тим, експерти відзначають циклічність зростання-спаду в галузі. Із закінченням вищезазначених держпрограм у Росії, в українських виробників можуть виникнути серйозні проблеми з ринками збуту своїй продукції. Індекси обсягу промислової продукції у 2007 році (табл.5).
Таблиця 5
Обсяги промислової продукції у 2007 році
Сі-чень
Сі-чень – лю-тий
Січень – бере-зень
С-чень – кві
тень
Січень – тра
вень
Січень – чер
вень
Сі
чень – ли
пень
Січень-сер
пень
Січень-вере
сень
Січень-жов
тень
Промисловіст
115,8
113,4
112,5
112,5
112,1
111,8
111,2
110,9
110,7
111,0
Машинобудування
136,2
128,1
123,9
122,5
122,9
123,3
123,7
123,9
124,9
127,4
виробництво машин та устатковання
121,4
121,2
119,4
117,4
116,6
115,8
115,4
114,8
115,6
116,2
виробництво електричного, електронного та оптичного устатковання
133,5
123,2
121,1
120,6
119,5
120,3
121,2
122,0
122,5
123,8
виробництво транспортних засобів та устатковання
149,1
135,9
128,9
127,4
129,3
130,6
131,2
131,7
133,1
137,4
Таким чином, можемо сказати, що потрібно й надалі підтримувати цю галузь, тому що важке машинобудування має всі шанси стати основоположною галуззю економіки України [10].
Одним із головних напрямків розвитку виробництва є широке впровадження маловідходних і безвідходних технологій виготовлення заготовок деталей машин. Технологічна собівартість може бути суттєво знижена за рахунок впровадження точних заготовок. Такими заготовками є заготовки, що отримуються методами порошкової металургії та із композиційних матеріалів. Можливості порошкової металургії для виготовлення деталей з різними властивостями практично необмежені. Цими методами можна створювати матеріали із композицій металів із різними неметалічними включеннями; отримувати матеріали заданої пористості; із заданими фізико-механічними властивостями. Виготовлені деталі можуть бути самими різними: антифрикційними, конструкційними, фільтруючими, електроконтактними, інструментальними, причому відходи при обробці є мінімальними. Основними вихідними матеріалами деталей являються порошки металів (залізні, мідні, нікелеві, кобальтові, молібденові, вольфрамові, титанові), порошки-сплави та др.
Фізико-механічні властивості порошків визначаються основним матеріалом, наявністю домішок, газів, формою і розмірами частинок, густиною і мікротвердістю. Застосування високоенергетичних методів формоутворення деталей дозволяє досягати густини біля 100%, і, відповідно міцності, близької до міцності штамповок і виливок з того ж матеріалу. Формування виробів в більшості випадків виконується холодним пресуванням у закритих прес-формах, після чого виріб запікається і отримує задані властивості. Після запікання можна проводити додаткову обробку: просочення мастильними матеріалами, термообробку, калібрування, обробку різанням. До антифрикційних деталей відносяться підшипники ковзання, вкладиші, шайби, підп`ятники, які довгий час зберігають експлуатаційні властивості. Високопористі матеріали застосовують в якості фільтруючих елементів для очищення газів і рідин. Так, пористі вироби із порошків бронзи, заліза, нікелю, титану застосовують в фільтрах для очистки повітря від пилу, водяного та мастильного туману, рідин, газів. Фільтри із титанової губки очищують агресивні водяні розчини кислот.
Ці матеріали добре
28.05.2013 14:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора