С, С++. Лабораторна робота з Алгоритмічні мови та програмування. Робота № 524381

С, С++

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

КН

Кафедра:

Кафедра САПР

Інформація про роботу

Рік:

2013

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Алгоритмічні мови та програмування

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» Кафедра САПР Звіт до лабораторної роботи №9 на тему «ФУНКЦІЇ ЗІ ЗМІННИМ ЧИСЛОМ ПАРАМЕТРІВ. КОМАНДНА СТРІЧКА, ПАРАМЕТРИ ФУНКЦІЇ MAIN» з курсу «Проблемно-орієнтовані мови програмування» Мета роботи Поглиблене вивчення можливостей функцій зі змінним числом параметрів і використання параметрів функції main. Теоретичні відомості У С/C++ поряд з використанням функцій з фіксованим числом параметрів можна використовувати функції зі змінним числом параметрів, тобто функції, у які можна передавати дані, не описуючи їх у прототипі й заголовку функції. Описи цих даних заміняються трьома крапками. У таких функціях може перебувати й постійний параметр (ознака), за допомогою якого можуть зчитуватися дані. Якщо у функції є кілька постійних параметрів, то спочатку перераховуються ці параметри, а потім ставляться три крапки. Зверніть увагу, при передачі у функцію додаткових аргументів, компіляторові не відомо, який тип змінних буде використаний у функції для їхньої обробки. Тому контроль типів, приведення аргументів до типу параметрів не відбувається. Необхідні перетворення повинен передбачити програміст. Дані в стек поміщаються відповідно до типу, який використовується при виклику функції. В C++ повинен бути хоча б один фіксований параметр. Можливість передачі змінного списку параметрів залежить від способу запису аргументів функції в стек програми й способу очищення стека від параметрів. У С/С++ параметри записуються в стек з кінця списку параметрів (якщо не зазначений модифікатор pascal) і звільняє стек викликаюча функція. Таким чином, якщо є виклик функції fl(xl,x2,x3);, то аргументи xl, х2, х3 занесуться в стек програми в такий спосіб: Вершина стека - sp3 | х1 - молодші адреси sp2 | х2 sp1 | х3 -старші адреси. У мові Паскаль стек від параметрів звільняє викликаючий модуль. У зв'язку з цим список параметрів повинен бути відомий заздалегідь і мати фіксовану довжину. Аргументи в стек поміщаються в порядку їхнього надходження; Вершина стека - sp3 | х3 - молодші адреси sp2 | х2 sp1 | х1 -старші адреси. Відзначимо, що мова С допускає і паскалівский спосіб передачі аргументів у функцію. Рекомендуються два способи задання довжини змінного списку параметрів: - пересилання у функцію числа аргументів; - завдання ознаки кінця списку аргументів. Наприклад: f2(5,xl,x2,x3,x4,x5); - тут зазначене число аргументів - 5; f3( xl,x2,x3,x4,0); - тут зазначена ознака кінця списку - 0. Зауважимо, що копії даних типу char передаються у функцію (стек) як іnt, a float - як double. Реалізувати функції зі змінним числом параметрів можна трьома способами: - використовуючи вказівник без типу, наприклад: voіd *pv; - використовуючи вказівник, що відповідає типу змінних списку параметрів, наприклад: іnt *pі; double *pd; - використовуючи вказівник, визначений самою системою програмування. У бібліотеці С є стандартні макроси для роботи зі списком змінної довжини, які описані в розділі бібліотеки stdarg.h. Таких макросів є чотири: va_lіst, va_start, va_arg, va_end. Приклад оголошення й виклику функції: іnt func (іnt, ...); - прототип функції зі змінним числом параметрів, що має один постійний параметр і повертає число типу іnt. іnt func(int k, ...){…}; - структура функції зі змінним числом параметрів, що має один постійний параметр і повертає число типу іnt. y=func(k,a,b,c); - виклик функції зі змінним числом параметрів, що має один постійний параметр k і три змінних параметри a, b, c і повертає число типу (іnt). У функції зі змінним числом параметрів можна не використовувати постійні параметри для задання довжини списку, у таких випадках наприкінці списку параметрів передається яка-небудь константа, і значення даної константи не повинне співпадати з жодним з переданих параметрів, У цьому випадку прототип функції і її виклик мають такий вигляд: voіd funcl(іnt,...); - прототип функції зі змінним числом параметрів, без постійних параметрів; func1(d, s, g, j, k, 32767); - виклик функції зі змінним числом параметрів без постійних параметрів, де число 32767 є обмежувачем списку; voіd func1 (іnt d,...) - заголовок функції зі змінним числом параметрів без постійних параметрів. Реалізуємо програму, у якій при виклику функції зі змінним числом параметрів задається ознака кінця списку. У С/C++ є стандартні функції (макроси) для роботи зі списком змінної довжини, які описані в стандартній бібліотеці С в розділі stdarg.h. Таких функцій чотири: va_lіst, va_start, va_arg, va_end. Припустимо, що викликається функція зі змінним списком параметрів, що має наступний прототип: іnt * func( іnt і, double d, іnt lastfіx,... ); Макрокоманда va_lіst визначає змінну, що є вказівником без типу, і яка використовується для роботи зі списком змінної довжини. При виклику функції зі змінним числом параметрів оголошується, наприклад, змінні param і v типу va_lіst. Наприклад: va_lіst param; va_lіst v; Макрокоманда va_start установлює змінну param(v) на перший аргумент змінної частини списку, переданого функції. va_start повинна викликатися перед va_arg. Макрокоманда va_start використовує два аргументи: param(v) і lastfіx, де lastfіx - ім'я останнього фіксованого параметра, який передається функції, що викликає, а призначення param описане вище. Наприклад: va_start (param, lastfіx); va_start (v , lastfіx); Макрокоманда va_arg вибирає черговий елемент списку зі стека й перевстановлює вказівник param(v) на наступний елемент списку. Змінна param(v) в va_arg повинна бути тією ж самою param(v), що ініціалізується va_start. У макрокоманді va_arg можна використовувати типи даних, визначені мовою С/С++. Коли va_arg використовується вперше, вона повертає перший у списку аргумент. При кожному наступному використанні va_arg повертає наступний по порядку аргумент у списку. Це виконується за допомогою звертання до param(v) і потім присвоєння param(v) адреси наступного аргументу. Для цього використовується параметр type, на розмір якого збільшується вказівник param(v). Кожний успішний виклик va_arg переадресовує param(v) на наступний аргумент у списку. Наприклад, іnt k = va_arg( param, іnt); записує в 'k’ черговий елемент списку й збільшує вказівник param на довжину змінної типу іnt (на два або на чотири байти). Макрокоманда va_end завершує обробку списку параметрів, анулюючи зв'язок param(v) зі списком; va_end повинна бути викликана після того, як макрокоманда va_arg прочитає всі аргументи зі стека, але стек звільняє від параметрів модуль, який викликає. Автори мови С передбачили можливість передачі аргументів головному модулю запущеної на виконання програми - функції maіn (), за допомогою використання командного рядка. Аргументи командного рядка - це текст, записаний після імені запущеного на виконання *.com або *.ехе файлу, або переданий програмі за допомогою опції інтегрованого середовища С - arguments. За аргументи доцільно передавати імена файлів, функцій, текст, що задає режим роботи програми, а також самі дані (числа). Borland С підтримує три параметри функції maіn(). Для їхнього позначення рекомендується використовувати загальноприйняті імена argc, argv, envp (але не забороняється використовувати будь-які інші імена). Індивідуальне завдання У головній функції main () ввести число n, що задає кількість рядків, що вводяться, а також, скільки рядків буде оброблено у функції. У функцію зі змінним числом параметрів надходять рядки, кінець списку - вказівник NULL. Рядки необхідно вивести на екран. Програма завершує роботу при введенні числа 10. Оскільки аргументами є рядки, то в стек записуються адреси рядків. Текст програми #include <iostream.h> void prnstr(char *s,...) { char **p=&s; while (*p) cout<<(*p++)<<"\n"; } int main( ) { char s1[20],s2[20],s3[20],s4[20],s5[20]; int n; while(1) { cout<<"Vvedite kilkist ryadkiv 1,2,3,0-zavershenya\n"; cout<<"n="; cin>>n; if(n==1) cout<<"Vvedite 1 ryadok:\n"; else cout<<"Vvedite "<<n<<" ryadka:\n"; switch(n) { case 1:cin>>s1; cout<<"Vveden ryadok:\n";prnstr(s1,NULL); break; case 2:cin>>s2;cin>>s3;cout<<"Vvedeni ryadku:\n";prnstr(s2,s3,NULL); break; case 3:cin>>s1;cin>>s4;cin>>s5;cout<<"Vvedeni ryadku:\n";prnstr(s1,s4,s5,NULL); break; case 0:return(1); default:cout<<"error\n"; break; } } } Результати обчислень Висновок: Я вивчив можливості функцій зі змінним числом параметрів і використання параметрів функції main.

Лабораторна робота Алгоритмічні мови та програмування

alinkasavkova

29.05.2013 13:32

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись

С, С++

Інформація про навчальний заклад

Інформація про роботу

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Коментарі

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Оголошення від адміністратора

Admin

Вхід на сайт

Поскаржитися на роботу