Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра історії, теорії та практики культури
Інформація про роботу
Рік:
2009
Тип роботи:
Посібник
Предмет:
Історія України
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет "Львівська політехніка"
Інститут гуманітарних і соціальних наук
Кафедра історії, теорії та практики культури
Політична історія України
навчально-методичний посібник
Львів - 2009
Навчально-методичний посібник «Політична історія України» з базового курсу для студентів інженерно-технічних, економічних і гуманітарних спеціальностей. Укладачі: Гаврилів І.О., Буковський І.В., Зінкевич Р.Д., Терський С.В., Хома І.Я. - Львів, 2009. - с.
Укладачі: к.і.н., доц. Гаврилів І.О. (керівник колективу)
к.і.н., доц. Буковський І.В.
к.і.н., доц. Зінкевич Р.Д.
к.і.н., доц. Терський С.В.
к.і.н., доц. Хома І.Я.
Відповідальний за випуск к.філол.н., доц. Комова М.В.
Рецензент д.і.н., проф. Дещинський Л.Є.
З проголошенням незалежності України у навчальний процес вищої школи було впроваджено курс «Історії України». Процес утвердження і розбудови Української держави закономірно викликав особливий інтерес громадян до вивчення свого минулого, усвідомлення сучасного життя і бачення перспектив майбутнього. Національна історична наука використала широкі можливості, як для впровадження нових світоглядних засад, так і для підвищення своєї ролі у суспільно-політичному житті країни. Адже вивчення правдивої історії України, має важливе значення для духовності нації, формування високих патріотичних ідеалів у молодого покоління, самоідентифікації великого народу, який займає гідне місце у європейському та світовому цивілізаційному просторі. З недавнього часу цей курс перейменовано на «Політичну історію України». У своїй основі «Політична історія України» - це самостійна історична дисципліна, що вивчає основні тенденції суспільно-політичного розвитку України на різних хронологічних етапах формування й розвитку національної державності, закономірності та особливості політичного життя українського суспільства, конкретно-історичні форми його виявлення. Гадаємо, що дані зміни продиктовані сучасними освітніми реформами в контексті яких стоїть завдання наблизити суспільнознавчі та гуманітарні дисципліни до європейських стандартів та розвивати вміння і навички здобуті під час навчання у вищому навчальному закладі застосовуючи їх у повсякденному житті.
Державницька концепція національної історіографії стверджує, що визначальною ідеєю багатьох поколінь українців була боротьба за незалежність країни, що мало стати запорукою вільного і добротного життя народу. Саме через минуле находимо ключ до розуміння тих складних та суперечливих процесів, що відбуваються в сучасному українському суспільстві.
У відповідності до програми і навчальних планів вищої школи даний навчально-методичний посібник «Політична історія України» сприятиме вивченню і засвоєнню студентами матеріалу, який викладений у хронологічній послідовності за періодами і відповідно до концепції національної історичної науки. Згідно цієї концепції українці є автохтонами на своїй етнічній території, протягом багатьох років розбудовували й розвивали засади державності, звичаї, церкву, освіту, господарство, ремесла, науку, літературу, мистецтво. Завдання посібника виробити у студентів розуміння етапів і форм державності на українських землях, національно-визвольної боротьби за її відновлення, проблем сучасного державотворення на тлі глобалізаційних процесів людства.
Не дублюючи шкільний курс «Історії України» даний навчально-методичний посібник сприятиме самостійній роботі з підручниками, монографіями, періодикою, науковими статтями, картами, історичними джерелами, критично осмислювати почерпнуту інформацію, виголошувати доповіді та писати реферати. Студенти повинні засвоїти низку термінів, уміти здійснювати аналіз проблемних і дискусійних питань, вивчити хронологію важливих подій, прізвища головних учасників тощо. Адже це фактично завершальний етап системного вивчення історії власного народу.
У цілому це сприятиме:
вмінню вільно оперувати та логічно викладати фактичний матеріал, переконливо обґрунтовувати дискусійні питання української історії, формуванню у молодого покоління державницьких традицій, правильно оцінювати внесок нашого народу в розвиток європейської та світової цивілізацій;
вихованню у майбутніх бакалаврів, спеціалістів і магістрів України почуття патріотизму, національної гідності, активної громадянської позиції, моральної відповідальності перед пращурами та наступними поколіннями, об`єктивності в оцінці подій і фактів з Політичної історії України.
ПРОГРАМА «ПОЛІТИЧНОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ»
для студентів усіх базових напрямів
ТЕМА І
СТАНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОСУ ТА ЙОГО ДЕРЖАВНОСТІ.
КИЇВСЬКА РУСЬ-УКРАЇНА
Предмет, завдання і концепція курсу "Політична історія України". Джерела та історіографія курсу.
Держава як історичне явище, її роль у суспільно-політичному, соціально-економічному та духовному житті нації. Основні форми правління та державного устрою. Атрибути держави – державний апарат, право, територія, збройні сили, дипломатичні інституції, фінансова система, символіка.
Особливості формування ідейних основ і державницьких традицій українського народу.
Сучасна державотворча діяльність з розбудови незалежної України.
Україна – одна з колисок світової цивілізації. Головні етапи генези українського етносу: трипільський, сколотський (скитський), антсько-черняхівський, руський. Перші державні утворення на території України. Античні міста-держави: Ольвія, Херсонес, Феодосія, Тіра, Фанагорія, Танаїс, Боспорське царство, їх впливи на населення України.
Поява у Північному Причорномор'ї скитів-скіфів і утворення Скитської держави, її розвиток і занепад. Вторгнення сарматів.
Перші писемні відомості про слов'ян – предків українських племен - у творах античних авторів. Венеди, склавини і анти. Анто-склавинський центр державотворення.
Велике переселення народів (II—V ст.). Експансія готів на українські землі. Боротьба антів проти готської навали. Розгром готів антсько-гунськими військами.
Нове піднесення Антської держави, її політична організація. Аварське нашестя на українські землі. Антсько-аварські війни. Занепад антів, їх відступ з причорноморських степів на північ. Значення держави антів у консолідації українських племен.
Розселення східних слов'ян і союзи племен на території України в VI-IX ст. Соціальна диференціація як передумова утворення держави у східних слов'ян. Полянський "град" Київ та його роль у формуванні ранньофеодальної Руської держави. Походження термінів "Русь" і "Україна". Теорії виникнення Київської держави (норманська, анти норманська, хозарська та кельтська) та їх оцінка в сучасній вітчизняній та зарубіжній історіографії.
Перші писемні згадки про Київську державу. "Повість минулих літ", "Київський літопис" та інші літописні джерела. Аскольд і Дір. Походи на Візантію. Аскольдове хрещення Русі (860 р.). Захоплення Києва Олегом і утворення держави Київська Русь. Боротьба з Візантією і перші міжнародні договори Київської Русі. Князь Ігор, його внутрішня та зовнішня політика.
Княгиня Ольга – видатний державний діяч Київської Русі. Розбудова державного апарату. Зв'язки Київської Русі з Візантією, Священною Римською імперією. Поширення християнства на українських землях.
Князь Святослав. Подальше розширення київських володінь. Зовнішня політика Свято слава: розгром Хозарського каганату, походи на Дунай. Війни з Візантією. Початок боротьби з печенігами.
Князь Володимир. Завершення процесу формування Київської імперії. Остаточне прийняття християнства Володимиром та його історичне значення для України. Реформи Володимира - адміністративна, військова, судова.
Смерть Володимира і боротьба між його синами за великокняжу владу. Ярослав Мудрий. Економічний, політичний та культурний розквіт Київської Русі. "Руська правда". Політичний та-соціальний устрій Київської держави.
Тріумвірат -Ярославичів. Початок князівських уособиць. Останнє піднесення Київської держави за Володимира Мономаха і Мстислава Великого. Структура княжої влади.
Причини розпаду Київської Русі на окремі князівства.
Завершення формування українського етносу та становлення його державності. Своєрідність української мови, культури, побуту. Походження української національної символіки. Історичне значення Київської Русі у формуванні української державності.
ТЕМА II
ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО -ПРОДОВЖУВАЧ ДЕРЖАВНИЦЬКИХ ТРАДИЦІЙ КИЇВСЬКОЇ РУСІ-УКРАЇНИ
Утворення Галицького і Волинського князівств. Князювання братів Ростиславичів.
Князь Володимирко Володарович і остаточне оформлення Галицького князівства (1141 р.). Ярослав Осмомисл, його зовнішня і внутрішня політика. Розширення меж Галицького князівства. Володимир Ярославович.
Роман Мстиславович та об'єднання Волині і Галичини (1199 р.). Початки Галицько-Волинської держави. "Велика смуга" 1205-1238 рр.
Відновлення могутності Галицько-Волинської держави за Данила Галицького (1238-1264 рр.). Його внутрішня і зовнішня політика.
Посилення загрози "дикого поля". Перша поява монголо-татар на Русі. Битва па р. Калці (1223 р.) та її наслідки. Навала Батия на Русь. Падіння Києва (1240 р,). Влада монголо-татар на Подніпров'ї, "Золота Орда". Значення героїчної боротьби українського народу протії монголо-татарського нашестя для долі європейської цивілізації.
Галицько-Волинська держава після монгольської навали. Заходи Данила Галицького щодо створення анти монгольської коаліції. Коронація Данила Галицького. Заснування міст Холма і Львова.
Галичина і Волинь після смерті короля Данила. Лев Данилович і Юрій І Утворення Галицької митрополії (1301 р.). Князі Андрій та Лев II і кінець династії Романовичів. Юрій-Болеслав II Тройденович. Боротьба Польщі, Угорщини, Литви за галицько-волинську спадщину. Історичне значення Галицько-Волинської держави для розвитку і зміцнення української нації та її державності
ТЕМА IIІ
УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНІСТЬ В УМОВАХ
ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО
Послаблення українських князівств та "Золотої Орди". Входження Волині, Поділля, Київщини, Брацлавщини і Чернігово-Сіверщини до складу Литовського князівства. Боротьба Польщі та Угорщини за Галичину. Включення Буковини до складу Молдавського князівства. Закарпаття під владою Угорщини.
Утворення гюліетнічної литовсько-українсько-білоруської держави з елементами федеративного устрою і автономією українських та білоруських земель. Внутрішня політика Гедиміяа, Ольгерда, Витовта.
.Ягайло та його політика зближення з Польщею. Кревська унія (1385 р.). Антипольська політика Витовта, спроба його коронації у Лучеську (1429 р.).
Посилення влади литовських князів в Україні. Грюнвальдська битва (1410 р.) і участь в ній українських полків. Князь Свидригайло - останній період незалежного існування українських земель. Казимир Ягайлович і ліквідація автономії українських земель.
Антилитовська змова українських і білоруських князів під проводом князя Михайла Олельковича (1481 р.). Повстання князя Михайла Глинського (1508 р.) - остання спроба збереження автономних прав українських земель у складі Литовського князівства. Остаточна ліквідація залишків української державності.
Зміна геополітичної ситуації на переломі ХУ-ХУІ ст. і проблема державності України: падіння Константинополя, утворення Кримського ханства (1449 р.) і перехід його під протекторат Османської імперії, посилення турецько-татарської загрози. Початок татарських набігів на Україну. Зруйнування татарами Києва (1482 р.). Захоплення Чернігово-Сіверщини Московською державою.
Соціально-економічний розвиток українських земель в XV - першій половині XVI ст. Перший і другий Литовські статути. Поступове закріпачення селян.
Формування і вихід на історичну арену українського козацтва. Територія розселення козаків, заняття, побут. Перші провідники козацтва - О. Дашкевич, П. Лянцкоронський. Князь Д. Вишневецький і заснування Запорозької Січі (1550-ті рр.). Запорозька Січ - "козацька християнська республіка" - найдемократичніше державне утворення доби середньовіччя.
ТЕМА IV
КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКА ДЕРЖАВА
Люблінська унія 1569 р. Утворення Речі Посполитої. Захоплення Польщею Київщини, Волині, Поділля. Посилення соціально-економічного, національного і релігійного гноблення наприкінці XVI - в перші десятиліття XVII ст. Берестейська церковна унія (1596 р.), її причини та наслідки.
Зростання чисельності та авторитету козацтва. Реєстрове козацтво. Втручання низового козацтва в молдавські справи. І.Підкова, Я.Шах. Перші козацько-селянські повстання під проводом К.Косинського та С.Наливайка.
П.Конашевич-Сагайдачний - перший гетьман України. Морські походи запорожців. Пере творення козацтва в провідну верству українського народу. Відновлення православної ієрархії. Участь козаків у походах Лжедмитрія і королевича Владислава на Москву (1604-1618 рр.). Хотинська битва (1621 р.).
Гетьмани О. Голуб та М. Дорошенко. Антикозацька політика польського уряду. Козацько-селянські повстання проти польського панування: М. Жмайла (1625 р.), Т. Федоровича-Трясила (1630 р.), П. Бута (Павлюка), Д. Гуні і Я. Острянині (1637-1638 рр.). "Ординація" 1638 р.
Українські землі в роки "золотого спокою" Речі Посполитої. Посилення шляхетської сваволі. Б. Хмельницький. Причини, характер і початок Визвольної війни. Воєнні дії в 1648-1649 рр. Битви під Жовтими Водами, Корсунем і Пилявцями. Облога Львова і Замостя. Повернення гетьмана Б. Хмельницького до Києва і еволюція його державницької програми. Бої під Збаражем і Зборовом, Зрадницька політика кримського хана.
Зборівський трактат і відновлення державності України. Діяльність Б. Хмельницького з розбудови суверенної держави. Зовнішня політика гетьманського уряду. Політичний та адміністративно-територіальний устрій Української гетьманської держави, її військовий характер. Внутрішня політика Б. Хмельницького.
Воєнні дії в 1650-1651 рр. Битва під Берестечком. Білоцерківський трактат і обмеження влади гетьмана. Відновлення шляхетського гніту.
Молдавська політика Б. Хмельницького і її крах. Битва під Батогом (травень 1952 р.) і ліквідація польського панування на українських землях. Бойові дії 1653 р. в Україні і Молдавії. Битва під Жванцем. Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького на Москву та її причини. Переяславська рада 1654 р. "Березневі статті" та їх фальсифікація Москвою.
Відновлення бойових дій навесні 1654 р. Успіхи українських та московських військ в Білорусі та Литві. Перші незгоди між Україною і Москвою. Другий похід Б. Хмельницького в Галичину. Віденське перемир'я. Загострення українсько-московських стосунків. Заходи Б. Хмельницького із створення нової антипольської коаліції (Україна, Семигород, Швеція, Бранденбург) та її перші успіхи. Рішення старшинської ради про спадковість гетьманської влади. Крах антипольської коаліції.
Ускладнення політичної ситуації в Україні після смерті Б. Хмельницького. Ю. Хмель ницький. Обрання гетьманом І. Виговського. Альтернативи історичного розвитку України. Деструктивна політика московського царизму в Україні, інспірація ним повстання проти Виговського. Порушення Москвою "березневих статей". Зближення України з Польщею. Юрій Немирич та Гадяцький трактат. Розгром московських військ піл Конотопом (1659 р.).
Друге гетьманування Ю. Хмельницького. Переяславський договір 1659 р. і обмеження автономії України. Московсько-польська війна. Чуднівська угода України з Польщею. Розкол України на два гетьманства - Правобережне і Лівобережне (1663р). Гетьмани П. Тетеря та І. Брюховецький.
Андрусівське перемир'я 1667 р. та закріплення поділу України між Москвою і Польщею. Гетьманування П. Дорошенка, його зусилля з відновлення соборності України. Проголошення П. Дорошенка гетьманом всієї України (1668 р.).
Новий розкол українських земель. Лівобережний гетьман Д. Многогрішний. Турецько-польська війна. Спустошення Правобережжя турками, татарами і поляками. Бучацький мирний договір (1672 р.). Третє гетьманування Ю. Хмельницького. Чигиринські походи. Знелюднення Правобережної України. Журавнівський (1676 р.) і Бахчисарайський (1681 р.) мирні договори, поділ українських земель між загарбниками. Занепад державності на Правобережній Україні і утвердження тут влади Речі Посполитої.
Збереження автономного статусу українських земель на Лівобережжі. Глухівські статті 1669 р. Обрання гетьманом І. Самойловича. Конотопські статті 1672 р. Перетворення України в гетьманську аристократичну державу монархічного характеру. Діяльність І. Самойловича з об'єднання усіх українських земель. "Вічний мир" між Москвою і Польщею (1686 р.) і остаточне закріплення поділу України. Ліквідація автономії Української православної церкви (1685 р.).
Обрання гетьманом І. Мазепи. Коломацькі статті (1687 р.). Діяльність І. Мазепи із зміцнення Гетьманщини. Повстання П. Іваненка (Петрика) на Запоріжжі. Участь українського козацтва в Кримських та Азовських походах московського війська.
Початок Північної війни (1700-1721 рр.) та участь в ній України. Різке погіршення ста новища народних мас, нищення українського генофонду. Зростання антимосковських настроїв. Плани Петра І щодо ліквідації козацтва. Антипольське повстання під проводом С. Палія на Правобережній Україні та його поразка. Спроба возз'єднання Правобережної і Лівобережної України (1704 р.).
Переговори І. Мазепи з Польщею та Швецією. Розрив союзу з Москвою і боротьба за від новлення незалежності України. Репресії Петра І: знищення Батурина, ліквідація Запорозької Січі. Полтавська битва (1709 р.). Поразка шведсько-українських військ та її наслідки для України.
Гетьман-емігрант П. Орлик. "Конституція прав і свобод Війська Запорозького" (1710 р.). Спроби повстання в Україні проти московського поневолення (1710-1712 рр.), їх невдача. Діяльність Пилипа та Григорія Орликів, поширення ними у Європі ідеї незалежності України.
ТЕМА V
ЗНИЩЕННЯ РОСІЙСЬКИМ САМОДЕРЖАВСТВОМ
УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ
Становище в Україні після Полтавської катастрофи. Гетьман І. Скоропадський. Велико державна шовіністична політика Петра І в Україні. Обмеження влади гетьмана, перша Малоросійська колегія (1722 р.).
Наказний гетьман П. Полуботок і його діяльність.
Смерть Петра І і ліквідація Малоросійської колегії. Відновлення гетьманства. Гетьман Д. Апостол, його законодавча та адміністративна діяльність: "Генеральне слідство о маєтностях", "Звід українських законів". Нова Січ на р. Підпільній (1734р.). Друга Малоросійська колегія - "Правління гетьманського уряду" (1734-1750 рр.). Російсько-турецька війна 1735-1739 рр. і участь в ній козаків. Обмеження автономії українських земель.
Останній гетьман України К. Розумовський (1750-1764 рр.). Поширення гетьманської влади на Запорожжя. Піднесення авторитету козацької старшини. Судова і військова реформи. Освіта і культура.
Остаточна ліквідація Катериною II Гетьманщини (1764 р.). Третя Малоросійська колегія. Ліквідація козацьких полків на Слобідській Україні (1765р.). Утворення Новоросійської губернії (1764 р.).
Запорожжя в другій половині XVIII ст. Сербська колонізація козацьких земель. Кошовий отаман П. Калнишевський. Наступ російського уряду на "вольності" Запорожжя. Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. Знищення Запорозької Січі (1775 р.), його причини і наслідки для українського народу. Задунайська Січ (1775-1828 рр.).
Реорганізація козацьких полків в регулярні полки російської армії. Скасування полково-сотенного адміністративно-територіального устрою (1781р.). Запровадження в Україні кріпос ного права (1783 р.).
Організація Бузького козацького війська (1784 р.) і участь бузьких козаків в російсько-турецькі війні (1787-1791 рр.). Утворення Чорноморського козацтва (1791 р.). Кубанське козацтво. Приєднання Північного Причорномор'я і Криму до Росії та їх колонізація. Остаточне знищення залишків державності українських земель.
Правобережна Україна під владою Польщі. Посилення соціального і національно-релігійної о гноблення українського народу. Народні рухи. Опришки. Олекса Довбуш. Гайдамаччина. Повстання 1734 р. і 1750 р. Коліївщина (1768 р.). М. Залізняк та І. Гонта.
ТЕМА VI
НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВНИЦЬКА ДУМКА В ЧАСИ ПЕРЕБУВАННЯ УКРАЇНИ ПІД ВЛАДОЮ РОСІЙСЬКОЇ ТА
АВСТРО-УГ ОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ
Три поділи Польщі (1772, 1793, 1795 рр.) і розчленування українських земель між Росією та Австрією. Приєднання західноукраїнських земель до Австрії, Правобережної України - до Росії.
Політичне становище, адміністративний поділ і суспільний устрій українських земель під владою Росії на переломі ХУШ-ХІХ ст. Колонізаторська політика царизму на захоплених землях.
Посилення соціального та національного гноблення. Антикріпосницькі народні рухи. Повстання в с. Турбаях. Піднесення національної самосвідомості і початки національного відродження в Україні. Україна в часи наполеонівських воєн.
Вплив західноєвропейських революційних ідей на Україну. Визвольні та національні рухи. Масонські ложі. Виникнення перших організацій декабристів: Південне товариство і Товариство об'єднаних слов'ян, їхні програмні цілі. Повстання декабристів у Петербурзі і виступ Чернігівського полку в Україні.
Російсько-турецька війна 1828-1829 рр. і повернення частини запорожців із Задунайської Січі в Росію.
Доба реакції. Аракчеєвщина. Заснування "військових поселень" на Слобожанщині, Київщині, Поділлі, в Херсонській губернії.
Селянські рухи в 20-30-х рр. XIX ст. У. Кармелюк, І. Звонаренко. Формування револю ційно-демократичного крила у визвольному русі в Україні. Значення творчості Т. Шевченка і діяльності Кирило-Мефодіївського товариства (1845-1847 рр.) для розвитку українського національно-визвольного руху.
Західноукраїнські землі під владою Австрійської монархії у другій половині XVIII – середині XIX ст. Зростання ролі греко-католицького духовенства, його діяльність на ниві національно-культурного відродження галицьких українців.
Початки національного пробудження в Галичині. "Руська трійця". "Русалка Дністровая" (1837 р.). Посилення антиукраїнських утисків місцевої влади. Зародження "москвофільства".
"Весна народів" 1848 р. в Австрійській монархії і Східна Галичина. Головна Руська Рада та її діяльність. "Руський Собор" і його орган "Дневник Руський". Ставлення галицьких русинів до революційної боротьби польського населення. Скасування панщини. Придушення революції і початок реакції. Селянські рухи на західноукраїнських землях. Опришківський рух. Поширення антиімперських, антикріпосницьких та національно-визволь них ідей на Північній Буковині і Закарпатті.
Кримська війна (1853-1856 рр.) і піднесення селянського антикріпосницького руху в Наддніпрянській Україні. Скасування кріпацтва (1861 р.) та інші реформи царизму, їх значення для України.
Активізація українського національного руху. Виникнення громад та їх діяльність. Наступ на український рух: заборона недільних шкіл (1862 р.), Валуєвський циркуляр (1863 р.). Нова хвиля антиукраїнської реакції. Емський указ (1876 р.).
"Малоросійство" у Наддніпрянській Україні. М. Костомаров, П. Куліш, М. Драгоманов та їх суспільно-політичні погляди. Участь українців у народницьких організаціях. Піднесення визвольного руху в Україні в 90-х рр. XIX ст. "Молоді громади", "Братство Тарасівців", "Загальна українська безпартійна демократична організація".
Становище українських земель у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст. Адміністративний статус західноукраїнських земель. Промисловий та аграрний розвиток Галичини, Північної Буковини і Закарпаття. Початки трудової еміграції.
Нове піднесення визвольних змагань галицьких українців. "Народовці" і "москвофіли". Вплив на Галичину наддніпрянських діячів українства. "Руська бесіда", "Просвіта" (1863 р). Товариство ім.. Т. Шевченка (1873 р.). Молоде покоління галицьких демократів: І. Франко, М. Павлик, К. Трильовський, Ю. Бачинський. Русько-Українська Радикальна партія (1890 р.). Становлення ідеї державної незалежності України.
Економічний розвиток України на зламі ХІХ-ХХ ст. Колоніальний характер розвитку української промисловості і сільського господарства.
Продовження антиукраїнської політики царизму в галузі освіти, культури, книго друкування. Активізація самостійницьких ідей і вихід на арену політичної боротьби нового покоління революційних діячів. М. Міхновський. "Самостійна Україна" - обґрунтування необ хідності державної незалежності України. Створення першої політичної організації українства Наддніпрянщини - Революційної Української партії (РУП). Розкол в РУП. Дроблення єдиного потоку українського національно-визвольного руху. Створення нових партій: Української демократичної партії (УДП) Української демократично-радикальної партії (УДРП), Україн ської соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), Української народної партії (УНП).
Початок революції 1905-1907 рр. в Російській імперії. Соціальні та національні питання в програмах і тактиці різних політичних партій. Пожвавлення національно-культурного життя в Україні. Скасування деяких обмежень Валуєвського та Емського указів. Заснування Україн ського наукового товариства {1907 р.).
Наслідки поразки революції 1905-1907 рр, для України. Наступ політичної реакції. Репресії проти лідерів і членів опозиційних політичних партій. Нові обмеження в галузі освіти і культури в Україні.
Спроба об'єднання українського національного руху. Товариство українських поступов ців (ТУП, 1908 р.).
П. Столипін і його політика стосовно України.
Суспільно-політичний і економічний розвиток західноукраїнських земель в складі Австро-Угорщини в 1900-1914 рр.
Активізація політичного життя в Східній Галичині на переломі ХІХ-ХХ ст. Українські політичні партії: Національно-демократична. Радикальна, Соціал-демократична, проблеми держав ності і соборності України в їхніх програмах. Патріотичні об'єднання української молоді: "Соколи", "Січі", "Пласт". Рух Українських Січових Стрільців. Митрополит А. Шептицький.
Українське питання в контексті світової політики напередодні Першої світової війни.
Причини і характер Першої світової війни. Початок війни і ставлення до неї українства по обидва боки лінії фронту.
Україна - арена воєнних дій. Перший вступ російської армії в Галичину. Окупаційний режим царської адміністрації на західноукраїнських землях. Політика русифікації. Масові репресії російського та австрійського урядів проти українства та українського національного руху.
Політичні партії і організації українства в умовах війни: Головна Українська Рада (ГУР), Союз Визволення України (СВУ), ТУП. Легіон Українських Січових Стрільців та його участь в бойових діях.
"Брусиловський прорив" і другий вступ російської армії в деякі райони Галичини і Буковини (літо 1916 р.).
Поглиблення економічного хаосу в Україні. Посилення антивоєнних настроїв. Наростан ня революційної кризи.
ТЕМА VII
НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921 рр.
ВІДНОВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Лютнева революція в Петрограді і участь в ній українців. Крах російської монархії.
Пробудження національно-державного життя в Україні. Створення Української Центральної Ради та участь в ній українських партій (УСДРП, УПСР, УПСФ). Заходи УЦР З відновлення української державності. М. Грушевський. В. Винниченко, С. Петлюра, С. Єфремов.
Всеукраїнський Національний Конгрес га його значення. Формування уряду Центральної Ради, українських комітетів на місцях. Утворення Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів, їхнє ставлення до Центральної Ради.
Початок українізації армії. Розгортання революційної та національної пропаганди в арміях Південно-Західного, Румунського фронтів, на Чорноморському флоті. Український військовий клуб ім. гетьмана П. Полуботка. Перші українські військові формування. Ставлення Центральної Ради до питання створення власних збройних сил. Перший Всеукраїнський військовий з'їзд.
Переговори Центральної Раді з Тимчасовим урядом про автономію України. Підтримка політики ЦР Українським селянським з'їздом і Другим Всеукраїнським військовим з'їздом. Проголошення Центральною Радою Першого універсалу 10(23) червня 1917 р. Створення уряду України – Генерального Секретаріату.
Визнання Тимчасовим урядом автономії України. Проголошення Центральною Радою Другого універсалу 3(16) липня 1917 р. Входження до ЦР представників національних меншин України. Виступ полуботківців.
Липневі події в Петрограді. Розробка конституції автономного устрою України. Обмеження імперським урядом прав народу України.
Загострення питання про державний статус України у серпні-вересні 1917 р. Рішення Центральної Ради про скликання Українських Установчих зборів.
Жовтневий збройний переворот у Петрограді і ставлення до нього Центральної Ради. Розстановка сил у Києві після перевороту. Третій Всеукраїнський Військовий з'їзд. Конфлікт між військами Київського військового округу і Революційним комітетом.
Третій універсал Центральної Ради 1(20) листопада 1917 р. Проголошення автономної Української Народної Республіки.
І Всеукраїнський з'їзд Рад. Загострення відносин між Центральною Радою і Петро градською РНК. "Маніфест" до українського народу з ультимативними вимогами до Україн ської Ради від 4(17) грудня 1917 р. Перша українсько-більшовицька війна. Наступ армій Муравйова на Київ. Бій під Кругами. Січові стрільці Є. Коновальця.
Міжнародне становище і дипломатичні контакти УНР на переломі 1917-1918 рр. Четвертий універсал Центральної Ради 9(22) січня 1918 р. і проголошення державної незалеж ності України. Підписання Берестейського миру. Падіння Києва. Муравйовський терор.
Вступ в Україну німецьких і австрійських військ. Повернення Центральної Ради до Києва.
Анархія і руїна на українських землях. Прийняття Конституції УНР. М. Грушевський - перший президент УНР. Німецько-австрійський окупаційний режим в Україні. Зростання опозиційних настроїв щодо Центральної Ради. Розпуск німецькою владою Центральної Ради. Підсумки української історії доби Центральної Ради та її уроки.
Хліборобський конгрес (29 квітня 1918 р.) і проголошення П. Скоропадського гетьманом України. Особливості політичного устрою Української Держави, її територія. Формування гетьманського уряду і його внутрішня політика. Ставлення до гетьманату соціалістичних партій. Українізація середньої та вищої школи, заснування Української Академії Наук та інших наукових і культурних інституцій. Автокефалія Української Православної Церкви. Аграрна політика гетьманського уряду та викликане нею незадоволення селянства. Військова політика П. Скоропадського. Зовнішньополітична діяльність Української Держави.
Криза Української Держави восени 1918 р. Переговори із країнами Антанти та їх антиукраїнські настрої. Зміна орієнтації П. Скоропадського на антибільшовицькі сили в Росії. Повстання проти гетьманату та участь в ньому січових стрільців. Зречення влади П. Скоро падським (14 грудня 1918 р.).
Поразка Австро-Угорщини у Першій світовій війні і піднесення національного руху на західноукраїнських землях. Створення Української Національної Ради (18 жовтня 1918 р.). Позиція польських політичних сил щодо незалежності Східної Галичини.
Військовий переворот у Львові і перехід влади до рук Української Національної Ради 1 листопада 1918 р. Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР). Процеси державного будівництва на західноукраїнських землях: створення Державного Секретаріату, прийняття Тимчасового Основного закону про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії. Є.Петрушевич - президент ЗУНР.
Злука українських земель в єдиній державі 22 січня 1919 р. та її історичне значення.
Українсько-польська війна та її хід. Пропольська політика держав Антанти. Поразка ЗУНР. Відхід Української Галицької Армії та уряду ЗУНР за р. Збруч (16-17 липня 1919 р.). Історичне значення Західноукраїнської Народної Республіки.
Прихід до влади Директорії УНР. Державний устрій УНР доби Директорії, політичне становите в Україні на зламі 1918-1919 рр. Розгул "отаманщини", її деструктивна спрямованість.
УНР в кільці фронтів. Друга українсько-більшовицька війна. Окупація більшості території України більшовиками, денікінцями та військами держав Антанти.
Невдачі армії УНР на українсько-більшовицькому і українсько-польському фронтах. Відставка В. Винниченка. Голова Директорії і Головний Отаман С.Петлюра та його діяльність.
Українські землі під владою більшовиків. Терор ЧК. Масові антибільшовицькі повстання.
Похід об'єднаних українських армій на Київ-Одесу, його невдача. Українська армія в "чотирикутнику смерті". Союзницький договір УГА з Денікіним. Від'їзд уряду ЗУНР на еміграцію.
Перший Зимовий похід армії УНР та його наслідки. Варшавський договір (21 квітня 1920 р.) і нова спроба звільнення України від більшовиків. Наступ польських та українських армій на Київ, його невдача. Вступ червоної армії на західно українські землі. Поразка більшовицьких військ під Варшавою. Продовження боротьби армії УНР проти більшовиків.
Переговори між Польщею та Радянською Росією. Ризький мирний договір (18 березня 1921 р.) та його наслідки для України. Поділ України між Польщею і радянською Росією. Діяльність українських урядів на еміграції.
Причини невдач визвольної боротьби українського народу за відродження національної державності у 1917-1921 рр. та їх уроки.
ТЕМА VIII
УКРАЇНА В УМОВАХ БІЛЬШОВИЦЬКОЇ
ТОТАЛІТАРНОЇ СИСТЕМИ В 20-30-ті рр. XX ст.
Становище в Україні після поразки визвольної боротьби 1917-1921 рр. Політика "воєн ного комунізму" та її наслідки. Запровадження НЕПу. Голод в Україні в 1921-1922 рр., його причини і наслідки.
Піднесення повстанського руху. Розгром антирадянського підпілля в Україні (літо 1921 р.). Другий Зимовий похід армії УНР під проводом генерала Ю. Тютюнника, його невдача. Трагедія під Базаром.
Зміцнення комуністичного режиму в Україні. Структура органів державної влади і управління народним господарством в Радянській Україні. Антиукраїнська діяльність КП(б)У. Створення СРСР - новітньої московської імперії. Державно-правовий статус України у складі СРСР. Політика українізації, її причини, хід, наслідки.
Тоталітаризація суспільно-політичного життя. Процес "Спілки визволення України", початок репресій проти національної інтелігенції.
Народне господарство України наприкінці 20-х - в 30-х рр. Здійснення індустріалізації України, її методи та наслідки. Колективізація сільського господарства, масове розселення, репресії та депортації селян України. Селянські заворушення та збройні виступи проти сталінського терору. Криза сільськогосподарського виробництва.
Початок планового геноциду проти українського народу. Продовольча блокада України. Голодомор 1932-1933 рр. Нова хвиля репресій в Україні в 30-ті рр. Русифікація. Нищення наукових інституцій. Розправа над українськими письменниками та інтелігенцією.
Занепад українського національного життя напередодні Другої світової війни. Демогра фічні втрати України в 30-ті рр. Геноцид проти української культури та наукової еліти. Підрив генофонду української нації. Таємна колонізація українських земель.
Зміни в економічному розвитку України внаслідок здійснення індустріалізації та колективізації. Місце і роль України в економічній та оборонній системі Радянського Союзу напередодні Другої світової війни.
ТЕМА IX
ЗАХІДНА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ, БУКОВИНА І БЕССАРАБІЯ
ПІД ІНОЗЕМНОЮ ОКУПАЦІЄЮ
Західна Україна під польською окупацією на початку 20-х рр. Руїна народного госпо дарства. Антиукраїнський терор польських властей. "Санаційний" режим на західноукраїн ських землях. Польська колонізація етнічних українських земель: причини, хід, наслідки. Масова еміграція українського населення в країни Європи та Америки.
Створення Української Військової Організації (УВО, 1920 р.). Посилення боротьби з окупаційним режимом. Є. Коновалець, А. Мельник, Р. Сушко та інші лідери національного руху. Акти індивідуального терору УВО. Перша саботажна акція і бойкот виборів до польсь кого Сейму (1922 р.).
Відновлення і активізація діяльності українських легальних політичних партій: Трудової, Радикальної, Соціал-демократичної та Християнсько-суспільної. Міжпартійна Рада. Розкол у Тру довій партії і створення Українського Національно-Демократичного Об'єднання (УНДО, 1925 р.).
Радянофільські партії та організації: КПЗУ, УПП, Сельроб та інші. Виїзд до СРСР низки політичних і культурних діячів, науковців та військових фахівців, їх трагічна доля.
Без результативність легальної парламентської діяльності українських політичних партій. Поширення серед західноукраїнської молоді націоналістичних ідей. Союз Організацій Україн ських Націоналістів та Союз Української Націоналістичної Молоді, їх програми і діяльність. Перший Конгрес українських націоналістів у Відні (січень-лютий 1929 р.). Створення Ор ганізації Українських Націоналістів (ОУН), її програмні цілі, форми і методи їх досягнення.
Посилення колонізаційних процесів на західноукраїнських землях. Протест українських і білоруських послів у польському сеймі та його провал. Друга саботажна акція ОУН. (літо 1930 р.). Масові арешти і судові процеси над українським населенням у зв'язку з саботажною акцією. Політика "пацифікації".
Нищення українських культурно-освітніх і громадських закладів. Арешт українських послів до польського сейму. Відгук на "пацифікацію" світової громадськості. Протест Проводу ОУН в Лізі Націй проти "пацифікації".
Відплаті акції ОУН проти виконавців і поплічників "пацифікації".
29.05.2013 23:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора