Лабораторна робота № 10. Лабораторна робота з Електроніка. Робота № 524493

Перехід до торгівельного партнера Binance

Лабораторна робота № 10

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Інші

Інститут:

Не вказано

Факультет:

РТ

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2009

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Електроніка

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Дрогобицький механіко-технологічний коледж Лабораторія основ електроніки і мікроелектроніки Затверджую: Заст. директора з навчальної роботи _______ Ренжин П.М. “___”____2009р. Лабораторна робота № 10 Дослідження підсилювача з елементами зворотного зв’язку Розглянуто на засіданні ЦК ___________Протокол № __ “___” ____ 2009р. Голова ЦК ______ Дрогобич 2009 р. 1.МЕТА РОБОТИ : Вивчення роботи резистивного каскаду підсилення сигналів низької частоти з елементами зворотного зв’язку шляхом зняття його амплітудних характеристик . 2.СХЕМА МАКЕТА : 3.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ : Зворотнім зв’язком називається такий елемент зв’язок; при якому частина енергії підсиленого сигналу з виходу підсилювача подається знову на його вхід. Зворотній зв’язок може бути корисним ,якщо він виникає в результаті застосування спеціальних схем для поліпшення властивостей підсилювача ,або паразитним ,якщо він виникає в наслідок небажаного впливу різних кіл одне на одне. На рис. 1. Показано різні способи відімкнення кола зворотного з зв’язку до вхідного і вихідного кіл підсилювача. Рис.1. Елемент схеми позначений буквою β ,є елементом зворотного зв’язку , завдяки якому частина напруги з виходу підсилювача попадає знову на його вхід . Якщо коло зворотного зв’язку під’єднується до виходу підсилювача ,паралельно його навантаженню ,то напруга зворотного зв’язку ,буде прямо пропорційною напрузі на виході ; такий зв’язок називається зворотнім зв’язком за напругою /рис.1. а/. Якщо коло зворотного зв’язку підімкнено до виходу підсилювача послідовно з його навантаженням , то напруга прямо пропорційною струму в навантаженні ;такий зворотній зв’язок називається зворотнім за струмом ./рис.1, б/. Можлива комбінація цих способів відімкнення кола зворотного зв’язку до виходу ,при якій напруга складається з двох складових ,пропорційних вихідні напрузі і струму ; такий зворотній зв’язок називається змішаним . Якщо коло зворотного зв’язку підмикається до виходу підсилювача послідовно з джерелом вхідного сигналу ,то зворотній зв’язок називається послідовним /рис.1, а/. Якщо коло зворотного зв’язку підмикається до входу паралельно джерелу сигналу ,то зворотній зв’язок називається паралельним /рис.1 б/. Зворотній зв’язок може бути позитивний або негативним . Позитивний зворотній зв’язок виникає тоді коли напруга зворотного зв’язку збігається за фазою з вхідною напругою . Негативним зворотним зв’язком називається такий зв’язок між виходом і входом підсилювача ,коли напруга зворотного протилежна за фазою вхідній напрузі ,тобто ці напруги зсунуті між собою за фазою на 180. Найпоширенішими у підсилювачах є послідовний негативний зворотній зв’язок за напругою . Вплив негативного зворотного зв’язку на основні показники підсилювача : = Коефіцієнт підсилення зменшується в раз ; Нелінійні спотворення зменшується в раз ; Частотні спотворення зменшується в на нижніх частотах в раз на верхніх частинах відповідно . Крім цього , при від’ємному зворотному зв’язку стабільність роботи каскаду покращується . Не дивлячись на зменшення підсилення ,негативний зворотній зв'язок широко використовується в підсилювачах тому ,що при його введені вдається покращити ряд інших параметрів .Так негативний зворотний зв'язок зменшує спотворення і перешкоди ,що вносяться підсилювальним каскадом, в /I+β*K/ раз. Введення негативного зворотного зв’язку дозволяє одержати більш рівномірну частотну характеристику підсилювача і покращити стабільність коефіцієнта підсилення підсилювача. Крім цього послідовний негативний зворотній зв'язок збільшує вхідний опір в (1+β*К) раз. Широке застосування одержали дві схеми підсилювачів з негативним зворотнім зв’язком . В першій з них /рис.2/ паралельний негативний зв'язок за напругою забезпечується ввімкненням резистора в коло колектора . Перевага цього варіанту в тім ,що для одержання негативного зворотного зв’язку непотрібно вводити додаткові елементи ,а лише підімкнути резистор до колектора транзистора . Але в цій схемі знижується вхідний опір підсилювача, що негативно впливає на його якісні показники . Цього недоліку позбавлена схема підсилювача з послідовним негативним зворотнім зв’язком за струмом /рис.3/. Рис.1 Рис.2 Для одержання негативного зворотного зв’язку достатньо в підсилювальному каскаді не шунтувати резистор конденсатором .При цьому, крім негативного зворотного зв’язку за постійним струмом ,виникне також негативний зворотній зв'язок за змінним струмом .Підсилювач , схема якого приведена на рис.3,одержав практичне застосування в електронні схемотехніці. 4.ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ СХЕМИ. Подати на макет напругу живлення 9В. Вхід підсилювача з’єднати з виходом звукового генератора , а на вихід підсилювача ввімкнути електронний вольтметр і осцилограф. Після перевірки схеми ввімкнути стенд і вимірювані прилади . 5.ЗНІМАННЯ АМПЛІТУДНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПІДСИЛЮВАЧА. Зняття залежності при постійній частоті вхідного сигналу для підсилювача ,що знаходиться в таких режимах роботи :без зворотного зв’язку ; з паралельним негативним зворотним зв’язком за напругою ; з послідовним негативним зворотним зв’язком за струмом і з введенням негативних зворотних зв’язків одночасно. 5.1.Зніманя амплітудної характеристики підсилювача без зворотного зв’язку .Для цього перемикач SA встановити в положення “ 1 “ і за коротити між собою клеми Х1,Х2 .Встановити частоту генератора рівну 1000 Гц. З генератора на вхід підсилювача послідовно подати так значення напруги 0,5; 1 ; 5 ; 10 ; 30 ; 50 ; 100 ; 200 ; 400 ; 500 мВ і за допомогою електронного вольтметра провести вимірювання вихідної напруги . На екрані осцилографа спостерігати за формою вихідної напруги підсилювача .Дані досліду записати у табл.1. SA→1 , мВ X1,Х2-закорочені , В SA→1 , мВ Х1,Х2-розімкті , В SA→2 , мВ Х1,Х2-розімкті , В Таблиця 1 5.2. Знімання амплітудної характеристики підсилювача з паралельним негативом зворотнім зв’язком за напругою. Для цього перемикач SA встановити в положення “ 2 “ ,а клеми Х1,Х2 залишити закороченими. Повністю повторити дослід ,описаний в п.5.1. 5.3.Знімання амплітудної характеристики підсилювача з послідовним негативним зворотним зв’язком за струмом. Для цього перемикач SA встановити в положення “ 1 “ ,а клеми Х1,Х2 розімкнути .Повторити дослід п.5.1. 5.4. Знімання амплітудної характеристики підсилювача з обома негативними зворотними зв’язками . Для цього перемикач SA встановити в положення “ 2 “ , а клеми Х1,Х2 залишити розімкнутими . Повторити дослід , описаний в п.5.1. 6.ЗНІМАННЯ ЧАСТОТНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПІДСИЛЮВАЧА Знімання залежності φпри постійній величині вхідного сигналу. Підсилювача без зворотного зв’язку і з наявністю обох зворотних негативних зв’язків.Для цього спочатку перемикач SA встановити в положення “ 1 “ і закоротити клеми Х1,Х2 між собою .Вихідну напругу генератора встановити рівною 50 мВ. Частоту вихідного сигналу генератора послідовно встановити такої величини : 20 ; 50 ; 100 ; 200 ; 500 ; 1000 ; 2000 ; 5000 ; 10000 ; 15000 ; 20000 Гц і з допомогою електронного вольтметра виміряти величину вихідної напруги підсилювача . Дані експерименту записати і табл. 2. Частоту вихідного сигналу генератора послідовно встановити такої величини : 20 ; 50 ; 100 ; 200 ; 500 ; 1000 ; 2000 ; 5000 ; 10000 ; 15000 ; 20000 Гц і з допомогою електронного вольтметра виміряти величину вихідної напруги підсилювача . Дані експерименту записати і табл. 2. ƒ , Гц Lg ƒ SA→1 X1,Х2- закорочені , B K= SA→2 X1,Х2-розмкнуті , B K= Таблиця 2 Повторити дослід ,встановити перемикач SA в положення “ 2 “ і розімкнути клеми Х1,Х2. ПРИМІТКИ: при побудові графіків частотних характеристик на осі абсцис відкладається прологарифмоване значення частоти сигналу , а на ординат –коефіцієнт підсилення K= , де - вихідна напруга генератора / вхідна напруга підсилювача /,рівна 50 мВ. 7.ОБРОБКА ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ На міліметрову папері побудувати амплітуди і частотні характеристики підсилювача , визначити діапазон сигналу і коефіцієнт частотних спотворень на нижній і верхній частотах для всіх режимів роботи підсилювального каскаду. Примітка : динамічний діапазон амплітуд визначаємо за формулою ; Коефіцієнти частотних спотворень на нижній і верхні частотах становить : , ; де -коефіцієнт підсилення напруги на середній частоті /1000 Гц /. коефіцієнт підсилення напруги на нижній частоті /20 Гц/. - коефіцієнт підсилення напруги на верхній частоті /20000 Гц/. 8.ЗМІСТ ЗВІТУ : Найменування і мета роботи ; принципова електрична схема ; таблиці експереминтальних даних ; графіки амплітудних і частотних характеристик ; результати обчислень ; висновок . Інструкцію склав викладач __________Щупляк Н.М.

Лабораторна робота Електроніка

Siroha080790

30.05.2013 15:05-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись