Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
ОСА
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка
Інститут міжнародних відносин
кафедра міжнародних відносин
та зовнішньої політики
Упорядник:
д.і.н., професор О.А. Коппель
Навчальна програма дисципліни
ТЕОРІЇ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
для студентів спеціальності „міжнародні відносини ”
Затверджено на засіданні кафедри
міжнародних відносин
і зовнішньої політики
протокол № 11 від 22 травня 2008 р.
Київ - 2008
Навчальна програма з дисципліни «Теорії цивілізацій». Укладач: доктор історичних наук, професор Коппель Олена Арнольдівна.
Лектор: д.і.н., проф. Коппель О.А.
Погоджено
з науково-методичною комісією
«____» ______________ 200__р.
___________________________
Навчальна дисципліна "Теорії цивілізацій" є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем "Бакалавр" зі спеціальності 6.030201 – "Міжнародні відносини", напряму 0304 – "міжнародні відносини" .
Мета та завдання дисципліни – розкриття наукового значення цивілізаційної парадигми в глобальному політичному аналізі. Розглядаються основні етапи формування теорії цивілізацій, досягнення світової науки в розробці теорії цивілізацій. Особлива увага приділяється проблемі взаємодії цивілізацій та характеру її впливу на міжнародні відносини. Розглядаються різноманітні моделі світу в концепціях провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, роль та місце України в цих процесах. Студентам надається розуміння основ цивілізаційної компаративістики.
Місце дисципліни в системі підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин.
Навчальна дисципліна "Теорія цивілізацій" вивчається студентами на третьому курсі протягом п’ятого семестру (лекцій 20 годин, практичних занять 16 годин, самостійна робота 36 годин).
Зв’язок з іншими дисциплінами.
Навчальна дисципліна "Теорія цивілізацій" базується на дисциплінах „Вступ до спеціальності „міжнародні відносини”, „Історія дипломатії”, „Порівняльна політологія”, „Основи світової політики”, „Всесвітня історія”. Вона є базовою для дисциплін „Історія цивілізацій”, „Міжнародні відносини та світова політика”, „Теорія міжнародних відносин”, „Міжнародні системи та глобальний розвиток”.
Аналіз інформаційних джерел
Базові підручники, навчальні посібники ( пункти “Рекомендована література”), монографії, посібники (пункти “Додаткова література”).
Контроль знань:
Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою.
Тема 1
Цивілізація як категорія глобального політичного аналізу
Цілі та завдання курсу. Зв'язок з іншими науками. Предмет та об'єкт. Методологія та методи дослідження .
Функції дисципліни: методологічна, теоретико-пізнавальна, світоглядна, регулятивна, прогностична, аксеологічна. Цивілізація як типологічна одиниця історії міжнародних відносин.
Цивілізаційний, формаційний, державоцентриський та світ-системний підходи до аналізу міжнародних відносин: порівняльний аналіз. Співвідношення цивілізаційного та формаційного підходів. Розширення меж цивілізаційного підходу до загальноісторичної методології.
Основні наукові категорії дисципліни та їх зміст. Етимологія терміну "цивілізація". Еволюція поняття цивілізація та його використання .
Основні наукові центри, які займаються дослідженнями в галузі цивіліології. Розвиток наукового напряму в Україні.
Тема 2
Зародження цивілізаційної самосвідомості.
Попередники та теоретичні підвалини цивілізаційної теорії. Зародження цивілізаційної самосвідомості від Стародавніх часів до епохи Просвітництва.
Побудова абстрагованих моделей розвитку людства у просторі і часі. Циклічність та лінійність як парадигми сприйняття історичного часу, як моделі історичного часу.
Історична думка Стародавнього світу (східна модель, греко-римська модель). Особливості та головні ознаки історичної думки середньовіччя. Поєднання циклічності та лінійності в історичній думці Середньовіччя. Двочленний поділ історії. Тринітарна модель поділу історії.
Історична думка на межі середньовіччя та Нового часу. Н.Макіавеллі. Парадигма циклічності окремих народів та метод порівняльного дослідження в працях Дж.Віко. Індуктивний емпіризм Ф.Бекона, Р.Декарта.
Тема 3
Створення перших цивілізаційних теорій.
Зародження теорії цивілізацій на Заході. Епоха просвітництва. Французька цивілізаційна школа. Філософсько-історичні системи Вольтера. Ідеї прогресу А.Тюрго. Ж.А.Кондорсе про прогресивні стадії розвитку людства. Критика ідей цивілізації і прогресу в працях Ж.-Ж.Руссо. Погляди на розвиток цивілізацій Д.Дідро, Ж.-М.Кондорсе, А.де Сен-Сімона, О.Конта, Ф.Гізо,В.Кузена, Е.Кінне, А.Дюмона, Е.Дюркгейма.
Німецькій варіант теорії цивілізацій. І.Г.Гердер. Г.Гегель. Г.Рюккерт.
Англійська школа. Парадигма циклізму в епоху Нового часу. Науково-узагальнюючі концепції стадійного поступу людства А.Фергюссона і Л.Моргана. Погляди Г.Бокля і Г.Спенсера.
Розвиток лінеарно-стадіальних моделей теорії цивілізацій в першій половині ХІХ ст. Націоналістські та позитивістські теорії цивілізацій на Заході. А. де Сен-Сімон. О.Конт. Розвиток теорії цивілізації французькими істориками( Ф.Гізо).
Становлення теорії локальних цивілізацій в другій половині ХІХ ст. Теорія локальних цивілізацій в російській історіографії другої половини ХІХ ст.. Іраціоналістські та романтичні варіанти теорії цивілізацій на Заході. Ф.Шеллінг. Спроби створення типології та теорії взаємодії цивілізацій. Ш.Ренув”є, Т.-С.Жуфруа. Ж.Мішле. Е.Кіне. Становлення теорії локальних цивілізацій в другій половині ХІХ ст.. Расова теорія цивілізацій Ж.-А.де Гобіно. Г.Рюккерт і народження теорії локальних цивілізацій. Позитивізм та конкретно-історичні підходи до цивілізацій.
Два напрями дослідження цивілізацій: матеріалістичний та культурно-історичний.
Культурно-історичний підхід.Я.Буркхардт.
Матеріалістичний підхід до дослідження цивілізацій в працях М.Вебера, К.Маркса, представників французької школи Анналів (М.Блок, Л.Февр, Ф.Бродель).
Тема 4
Діалектика поліваріантності, поліциклічності, полілінійності,
стадійності та цивілізаційної унікальності розвитку людства в теоріях цивілізацій російської цивілізаційної школи.
Концепція всесвітньої історії А.Д.Кантеміра, В.І.Татіщева, А.Н.Радищева.
Романтична теорія локальної цивілізації в Росії. П.Чаадаєв. Слов’янофіли. Теорія локальної цивілізації в російській історіографії другої половини ХІХ ст.. Теорія культурно-історичних типів Н.Я.Данілевського. Теорія стилістичної єдності цивілізацій К.Н.Леонтьєва. Євразійство та неоєвразійство.
Тема 5
Теорії цивілізацій ХХ століття
Підходи до визначення змісту поняття "цивілізація". Визначення цивілізації через поняття "культура". Визначення цивілізації через суспільство та сукупність його складових. Розширення меж цивілізаційного підходу до загальноісторичної методології. Поняття про цивілізацію як про соціокультурну макро- або суперсистему, яка має внутрішній самостійний механізм функціонування.
Світ цивілізацій в теоретичних моделях: "культурно-історичний тип" (Н.Данілевський), "висока культура" (О.Шпенглер), "локальна цивілізація" (А.Тойнбі), "культурна суперсистема" (П.Сорокін), "модель культури" (А.Кребер). Схеми стадіальної структури історії людського суспільства (К.Ясперс, Ю.Яковець, Ю.Павленко).
Школа світ-системного аналізу. Праці А.Франка, І.Уоллер стайна, С.Сандерсона, М.Мелко, В.Макнейла, К.Чейз-Данна.
С.Хантінгтон та його концепція "зіткнення цивілізацій". Ф.Фукуяма про кінець історії як зникнення цивілізаційного різноманіття.
Постмодерністські концепції. Незахідна наука про цивілізації.
Тема 6
Трансформації структури та закономірності циклічної динаміки цивілізацій .
Закономірності циклічної динаміки соціальних систем. Циклічність динаміки світових цивілізацій. Історичні суперцикли в розвитку глобальної цивілізації.
Цивілізація і час. Історична циклічність. Поняття історичного часу. Критерії виміру історичного часу. Фази циклів. Принцип поліциклічності та його відображення у виокремленні локальних цивілізацій.
Лінійність як парадигма сприйняття історичного часу: полілінійність та монолінійність.
Динаміка локальних цивілізацій. Покоління цивілізацій. Групи синхронних цивілізацій: середземноморсько-близькосхідна, азійська, західноєвропейська, американська, африканська.
Типологія та динаміка людських цивілізацій в історичному аспекті: ранні цивілізаційні системи, цивілізації осьового часу, цивілізації доколумбової Америки, середньовічні цивілізації. Великі географічні відкриття та їх цивілізаційні наслідки. Типологія та динаміка людських цивілізацій нового часу. Типологія та динаміка людських цивілізацій в ХХ – на початку ХХ1ст.
Критерії виокремлення локальних цивілізацій: національний, релігійний, регіональний. Фактори, які визначають сутність цивілізацій: природне середовище, система ведення господарства, соціальна організація, релігія, або ідеологія, яка грає роль релігії, політична система.
Локальні цивілізації як відображення культурно-історичних, етнічних, релігійних, економіко-географічних особливостей країни або групи країн. Варіанти типології локальних цивілізацій. Дихотомний поділ на західні та східні цивілізації. Типи розвитку локальних цивілізацій: непрогресивні форми існування; цивілізації циклічного розвитку (цивілізації Сходу); цивілізації прогресивного типу розвитку.
Тема 7
Цивілізаційна компаративістика
Становлення та загальні принципи цивілізаційної компаративістики. Сучасна класифікація цивілізацій.
Загальні критерії дихотомного зіставлення. Схід та Захід як наукові поняття – символи локальних цивілізацій. Ретроспективний аналіз дихотомії Схід-Захід: діалектичний підхід до світоглядного, економічного, технічного, екологічного потенціалу цивілізацій. Критика цивілізаційного дихотомізму.
Типологія та визначення корінь локальних цивілізацій. Цивілізаційний простір світоглядних моделей як типів суспільного устрою. Аналіз та оцінка духовної основи та культурних ознак християнства, ісламу, буддизму.
Здобуття східних цивілізацій, досягнуті шляхом використання науково-технічного прогресу на базі єдності влади та фактично верховній власності на землю.
Західна цивілізація. С.Хантінгтон про ознаки західної цивілізації. Формування та розвиток євроцентриського світу. Творчий та технічний внесок західної цивілізації в еволюцію людства.
Культурно-цивілізаційні блоки, їх порівняльний аналіз. Ісламська цивілізація. Далекосхідна цивілізація. Буддистська цивілізація. Латиноамериканська цивілізація.
Тема 8.
Україна в геоцивілізаційному просторі
Цивілізаційні парадигми в історії України. Концепція чотирьох етапів української державності , її культурно-цивілізаційний зміст. Роль міжнародних контактів та іноземних впливів.
Суперечності цивілізаційного визначення України.
Українська та світова політична думка про місце України в світовому політичному просторі. Проблема цивілізаційної ідентифікації України в працях зарубіжних дослідників.
Співвідношення цивілізаційного визначення і зовнішньополітичної орієнтації.
Україна в світовій цивілізації ХХІ ст. Стан, цивілізаційний потенціал, розвиткові можливості та перспективи України у сучасному світі.
Тема 9.
Цивілізаційні аспекти модернізації.
Критика однолінійних моделей модернізації. Варіанти взаємодії сучасності і самобутності: симбіоз; модернізація проти традиційності;синтез. Модернізація і революція.
Цивілізаційне середовище і модернізаційні процеси. Сучасні ставлення до Заходу на Сході: поєднання стійкої традиційності, замкнутості та принципів "відкритості" як поступовість у сприйнятті іноземних знань та досвіду, дотримання певних правил та умов при вільному притоці та відборі західних нововведень.
Спроби Сходу запозичити риси західної моделі (ринкове господарство, приватна власність, відкритість та демократія) та пристосувати їх до східних реалій.
Схід перед проблемою вибору шляхів модернізації. Тенденція пристосування до технічних сторін західної цивілізації і часткова адаптація до глобальної соціально-політичної структури.
Тема 10
Проблема взаємодії цивілізацій
і характер її впливу на міжнародні відносини
Статус терміну цивілізація в міжнародних відносинах. Виникнення явища міжнародних відносин. Неолітична революція як вузловий момент початку цивілізаційної самоідентифікації, єдиного, функціонально впорядкованого планетарно-історичного процесу.
Відсутність впорядкованої структурно-функціональної єдності людства за часів ранніх та традиційних цивілізацій. Контакти в межах цивілізацій та цивілізаційних ойкумен. Система прямих та опосередкованих зв'язків через Великий Шовковий шлях як комунікаційна вісь цивілізацій. Система морських комунікацій.
Основні моделі взаємодії цивілізацій.
Концепція зіткнення цивілізацій: критичний аналіз. Перші зародки міркувань в термінах цивілізаційного зіткнення С.Хантінгтон про фази відносин між цивілізаціями. Геополітична фіксація восьми потенційних цивілізацій. Природа майбутніх конфліктів в працях С.Хантінгтона. "Синдром родинних країн". "Розірвані країни".
Фундаменталізм. Радикальні рухи. Глобалізація тероризму.
Глобалізація і взаємодія цивілізацій. Неолітична революція як вузловий момент початку цивілізаційної самоінтеграції як єдиного функціонально впорядкованого планетарно-історичного процесу.
Перехід від раньоцивілізаційних систем до традиційних цивілізацій. "Осьовий час" як період системної трансформації основ цивілізаційних систем передіндустріального типу.
Доля цивілізацій в світі, що глобалізується. Проблема формування світової глобальної макроцивілізаційної системи. Світова цивілізація як етап в історії людства, наддовгостроковий історичний цикл. Основні етапи розвитку світової цивілізації. Перший суперцикл – неолітична цивілізація, ранньокласова цивілізація, антична цивілізація. Другий суперцикл – середньовічна цивілізація, передіндустріальна цивілізація, індустріальна цивілізація. Третій суперцикл – постіндустріальна цивілізація. Поняття епіцентру суперциклу цивілізацій.
Цивілізаційна альтернативістика про основні умови та шляхи переходу до якісно нової цивілізації, яка спроможна подолати глобальні проблеми сучасності. Праці Г.Гендерсон, М.Фергюссон, Л. Броуна.
Список літератури
Основної
1. Ионов И.Н. Хачатурян В.В. Теория цивилизаций от античности до конца Х1Х века – СПБ.: Алетейя, 2002.
2. Ерасов Б.С. Цивилизации: Универсалии и самобытность. – М.: Наука, 2002.
3. Коппель О.А., Пархомчук Е.С. Міжнародні системи та глобальний розвиток – К. , 2006.
4. Кузык Б.Н., Яковец Ю.В. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее. В двух томах. – М., Институт экономических стратегий, 2006.
5. Павленко Ю. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства. – К.: Либідь, 1999.
6. Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия.: Учеб. пособие для студентов вузов / Сост., ред. и вступ. ст. Б.С.Ерасов. – М.: Аспект Пресс, 1999.
Додаткової
7. Альтернативные пути к цивилизации: Кол. моногр. / Под ред. Н.Н.Кра дина, А.В.Коротаева, Д.М.Бондаренко, В.А.Лынши. – М.: Логос, 2000.
8. Бестужев-Лада И.В. Альтернативная цивилизация. – М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 1998.
9. Бродель Ф. Материальная цивилизация, экономика и капитализм в ХVI-ХVІІІ вв.: Пер. с франц. – М., 1988-1992. –Т.1-3.
10. Василенко И.А. Политическая глобалистика: Учебное пособие для вузов.- М.: Логос, 2000.
11. Вайнтруб И.В. Священные лики цивилизаций. – Киев, 2001.
12. Геополітичне майбутнє України: Міжнар. наук.-практ. конф. – К.: Диплом. акад. України, 1998.
13. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. Взгляд на культурные и политические отношения славянского мира к германо-романскому. – М., 1991.
14. Дискуссия вокруг цивилизационной модели: С.Хантингтон отвечает оппонентам // Политические исследования (Полис). – М., 1994.
15. Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. – М.: Арктогея, 1997.
16. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. – М., 1993.
17. Коппель О.А. Проблема взаємодії цивілізацій і характер її впливу на міжнародні відносини // Вісн. Киев. ун-та. – Сер. Міжнародні відносини. – 2002. – № 21-24.
18. Коппель О.А. Україна в контексті світових цивілізацій // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 2002. – Вип. 32. – Ч.1.
19. Кузьменко В.А., Романчук О.К. На порозі надцивілізації: роздуми про майбутне. – Львів, 1991.
20. Моисеев Н.Н. Судьба цивилизации. Путь раз ума. –М.; МНЭПУ, 1998.
21. Моисеева Л.А. История цивилизаций. – Ростов/н Д.: Феникс, 2000.
22. Островский А.В. История цивилизаций. – СПб, 2000.
23. Политология. Учебн. / Под ред. М.А.Василика. – М.: Юристъ, 1999.
24. Политология: хрестоматия / М.А.Василик, М.С.Вершинин. – М.: Гардарики, 1999.
25. Сравнительное изучение цивилизаций мира (междисциплинарный подход). – М.: ИВИ РАН, 2000.
26. Семенникова Л.И. Цивилизации в истории человечества. – Брянск, 1998.
27. Ткаченко В.М. Україна на межі цивілізацій. – К., 1995.
28. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії: У 2 т. – К.: Основи, 1995.
29. Тойнби А. Дж.. Цивилизации перед судом истории. – М., 1996.
30. Удовик С.Л. Глобализация: семиотические подходы.- «Рефл бук», «Валкер», 2002.
31. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. М.: ООО ”Издательство АСТ”, 2003.
32. Цивилизации: Проблемы глобалистики и глобальной истории / - М., Наука, 2002.
33. Шпенглер Ю. Закат Европы. Очерки мифологии мировой истории. – М., 1993.
34. Яковец Ю.В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций. М., “Єкономика, 2003.
35. Яковец Ю.В. История цивилизаций. 2 изд. –М.; Владос, 1997.
36. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.
37. Huntington S. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order. – N.Y., 1996
38. Macro-sociology theory // Ed. By S.N. Eisenstadt. – L., 1985.
39. Macro-sociology, theory, analysis and comparative studies. – L.: 1977.
40. Civilizations and world systems: studying world-historical change /Stephen K. Sanderson, editor. 1995.
41. Mc. Grew Anthony J. Lewis Paul U. Global Politics. Globalization and the Nation-State. – Polity Press, 1992.
42. The World System five hundred years or five thousand // Ed. By Andre Yonder Frank and Barry K. Gill // Routledge, 1993.
43. Wallerstein I. The Modern World System. – N.Y., 1974.
Джерела Internet
http: \\helen-koppel.narod.ru – сайт Коппель Олени Арнольдівни.
http: \\ www.alcazar.com\ wwwvI_idc\ index.html – питання всесвітнього розвитку.
http: \\ www. socsciresearch. Com – матеріали по загальним питанням суспільних наук, сайт по цівіліології.
http: \\ www. vanderbilt. edu.\ – rtucker\ polisci\ – ресурси по політичним наукам.
30.05.2013 21:05-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора