Світовий ринок кави. Контрольна робота з Міжнародні економічні відносини . Робота № 524576

Перехід до торгівельного партнера Binance

Світовий ринок кави

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

ІНЕМ

Факультет:

Менеджмент і адміністрування

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2013

Тип роботи:

Контрольна робота

Предмет:

Міжнародні економічні відносини

Група:

МЕ

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” ІНЕМ Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності Контрольна робота №1 “Світовий ринок кави: динаміка та тенденції розвитку” Вступ 1. Динаміка цін та обсягів продажу на основних ринках. 2. Основні виробництва та їх характеристики. 3.Тенденції зміни запасів. 4. Вплив на міжнародну торгівлю. 5. Забезпеченість України кавою. 6. Міжнародна торгівля кавою за участю України. Висновок Список використаних джерел Вступ Якщо вірити одній із багаторазовій арабській легенді, каву відкрили…кози. Одного разу ефіопський пастух пригнав стадо кіз на пасовище, де росли невисокі дерева з великими листками і червоними плодами. Кози «віднайшли» ці плоди і до того спокійні і повільні почали бігати і стрибати, не спати всю ніч . Пастух був дуже здивований і про свої спостереження розповів муллі – проповіднику сусіднього монастиря. Той спробував на собі відвар листя і плодів і переконався , що відвар знімав втому. Це були кавові дерева. З непам’ятних часів дерева росли в труднодоступній області Ефіопії - в Коффі. Звідси і назва дерева, плодів а головне напою сьогодні поширеного в усіх куточках землі . Але напій признали не в себе на батьківщині, на Аравійському півострові, а сталось це 5 віків тому . Не зразу кава завоювала в Європі популярність. Проти кави особисто виступали священики, стверджуючи, що кава – це турецький напій і пити його католикам не можна. Але поступово кава ставала на шлях до людини. Кава – смаковий продукт що готується з насіння вічнозеленого кавового дерева, специфічна цінність, якого обумовлена, наявністю в ньому алкалоїду – кофеїну, ароматичних речовин, хлорогенової кислоти. Напої з натуральної кави мають тонкий і приємний аромат та смак. Каву цінують також за її тонізуючі властивості. У світовій торгівлі за обсягом операцій купівлі – продажу природних продуктів кава поступається тільки нафті, займаючи друге місце. Щорічно на світовому ринку продається кави на суму понад 2 млрд. долари. На світовий ринок каву постачають більше 60 країн світу, в тому числі в Америці – 31 країна, Азії, Океанії й Австралії – 14 країн і в Африці – 38 країн. На нашій планеті нараховується понад 6 млрд. кавових дерев, а площа, яку вони займають, становить 4,5 млн. га. На батьківщині кави в Африці ( Кенія, Ефіопія, Конго та ін.) вирощується тепер лише 22% загальної кількості кавових дерев на земній кулі. Усього щорічно виробляється близько 4,5 млн. т кавових зерен. З цієї кількості кави можна приготувати 1100- 1200 млрд. літрів напою. 1.Динаміка цін та обсягів продажу на основних ринках Спеціалісти, що брали участь у конференції ІСО (Міжнародної організації з кави) присвяченій урокам кавової кризи, що проводилась 13-18 липня 2004 р., прийшли до висновку, що «світова економіка кави розвивалася протягом останніх років у манері, що може бути описана як нестійка і навіть суперечлива». Відносний дефіцит харчування в середині 1990-х років, викликаний в значній мірі кліматичними умовами, стимулював незначний період високих цін на каву (піковим вважається 1995 р.), які компенсували збитки, понесені в результаті усунення у 1989 р. системи квот Міжнародної угоди з кави. Однак, ця ситуація викликала зростання виробництва, що істотно змінило структуру світового попиту і стало причиною гіршої за весь час кризи на ринку кави, особливо з точки зору доходів виробників. Останнє десятиріччя було присвячене виходу з цієї кризи, ліквідації її наслідків, засвоєнню уроків й оздоровленню кавової економіки. Дані про ціни, опубліковані ІСО, свідчать про безупинне зниження цін з 1995 р. по 2001р., внаслідок чого період 2001-2004 р. став кризовим для ринку кави. Незважаючи на те, що кавова промисловість у розвинених країнах-споживачах традиційно сприймається як процвітаюча та безперечна, все нижчі ціни, що досягли мінімуму у 2001 році, викликали величезні труднощі як в цілому для країн, де кава є ключовою економічною діяльністю,так і зокрема для фермерів-виробників. На початку 1990-х доходи країн-виробників кави були близько 10-12 млрд. доларів США, а доходи від роздрібних продажів кави, в основному в промислово розвинених країнах, - близько 30 млрд. доларів США. У 2002 році доходи від роздрібних продажів перевищували 70 млрд. доларів США, а країни-виробники кави отримували лише 5,5 млрд. доларів. Ціни на світових ринках, які в середньому трималися на рівні близько 120 американських центів/фунт у 1980-х, у 2002 р. впали до близько 50 центів, найнижчого рівню протягом 100 років. Падіння цін за попередні п'ять років було різким. Зниження доходів особливо гостро відбилося у таких країнах як Уганда, де кава забезпечує більшу частину (більше половини в даному випадку) доходів від експорту. Така ситуація викликана поточним дисбалансом між попитом і пропозицією кави. Загальний обсяг виробництва в 2001/02 р. (жовтень-вересень) склав близько 113 млн. мішків (60-кг мішки) в той час як світове споживання становило трохи більше 106 млн. мішків. Крім того, світові запаси на той час склали близько 40 млн. мішків. Виробництво кави зростає в середньому на 3,6%, а попит зростає лише на 1,5%. Причиною цього надлишку кави виступали швидке розширення виробництва у В'єтнамі і нові плантації в Бразилії, що дали рекордний урожай кавових зерен у 2001/02 сезоні. У 2001 р. ІСО впровадила ряд засобів, як для виробників, так і для споживачів, покликаних вирішити кавову кризу в рамках міжнародного співробітництва шляхом створення більш здорового балансу між попитом і пропозицією. Про успішність програми ІСО свідчить стабільне зростання цін протягом кількох наступних років. Середня ціна кави за даними ICO (цент США /фунт) / Рис. 1. Середня ціна кави за даними ІСО за 1998-2011рр. У 2007 р. має місце різке зростання товарних цін. З цього періоду в імпорті з’являється тенденція до перевищення показників попереднього року скоріше у цінових значеннях, ніж в об’ємах поставок. Вочевидь, ціни продовжують бути залежними від значно більшої кількості факторів, ніж попит та пропозиція. Більше того, спостерігається стрімке збільшення кількості споживачів у країнах з економікою, що розвивається, таких як Китай та Росія. Внутрішнє споживання також зростає, зокрема у крупнішому постачальнику кави у світі - Бразилії. Тож, ситуація із пропозицією на світовому ринку кави в цей час стає дедалі напруженішою. Протягом кавового року 2009/10, ціни на каву, зокрема на Арабіку, ще більше зросли, середня ціна за даними ІСО склала 134,41 центів США за фунт у порівнянні з 111,80 центів США за фунт у 2008/09, що становить на 20,2% більше, незважаючи на деяке падіння ціни Робусти. Тож, середня ціна кави у 2009/10 р. є найвищим показником з 1994/95 р., коли кава коштувала у середньому 152,19 центів США за фунт. Подібне зростання цін було обумовлене стурбованістю з приводу подальших поставок Арабіки з ряду країн-експортерів, які терплять зниження об’ємів виробництва. В результаті зростання цін Арабіки, особливо Колумбійської М’якої, різниця між цінами цього сорту й Робусти значно збільшилися, як і різниця між Колумбійською м’якою та іншими сортами Арабіки. На початок 2011 року ціни на каву втричі більші, ніж у період «кавової кризи». З іншого боку, ціни не перевищують рівню пікового періоду 1995 року: ціни на Арабіку близько 75%, а на Робусту - близько 40%. Рівень коливання цін залишився відносно стабільним (близько 30% у порівнянні з 1995 р.), хоча рівень коливання цін Бразильської кави порівняно вищий за інші сорти. Має місце стрімкий ріст цін на Арабіку з початку 2010 року. Однак, у перші місяці 2012 календарного року спостерігається різкий спад цін на каву внаслідок все більш зростаючих опасінь щодо майбутнього Єврозони. Очікувалось й подальше падіння цін на каву у наступні місяці. Відповідно до моделі VAR (Vector Autoregression), світова ціна на каву збільшуватиметься в період між 2010 і 2019 р. з 147 центів США / фунт до 150 центів США / фунт, перебуваючи на найнижчому рівні в 123 центів США / фунт в 2012 році [3, с. 3]. 2.Основні виробництва та їх характеристики. Географія виробництва кави достатньо поширена, не дивлячись на те, що кліматичні умови обмежують вирощування кавових дерев зоною приблизно від 10° північною і до 10° південної широти. До цього лежачого уздовж тропіків кавового “поясу” увійшли понад п’ятдесят самостійних держав, так звані заморські департаменти Франції, острів Гаваї - тихоокеанський штат США. Каву вирощують для продажу майже в 60 країнах світу. У п'яти країнах – Бразилії, Колумбії, В'єтнамі, Індонезії та Індії – виробляють близько 70% усього світового обсягу кави. Почесне місце історичної прабатьківщини кави займає Ефіопія. Існує два основних сорти кави – арабіка і робуста. У світовому виробництві частка арабіки становить близько 75%. Бразилія Бразилія - загальновизнаний світовий лідер кавового виробництва. Саме вона задає тон в забезпеченні потреб населення планети цим напоєм. Сьогодні Бразилія задовольняє попит світової спільноти більш ніж на одну третину. У країні налічується близько 4 мільйонів кавових дерев. Бразилія поставляє миру кави на всі смаки. Проте жоден з її сортів не може порівнятися з кращими світовими сортами. Вона проводить дешевий, хоч і достатньо смачна кава, головним чином арабіку, приготовану сухим методом. Колумбія Колумбійська кава завоювала світову славу. Але проводиться він в цій країні порівняно недавно - всього два сторіччя. Вперше кава була завезена сюди в першій половині XVIII століття: у 1723 році до департаменту Сантандер, в 1738 році - в Каук, в 1758 році - в Сьєрра Неваду, в 1761 році - до Панами. З 1810 року кави стали розводити для продажу, а з 1835 року - на експорт. У 1857 році відбулося значне розширення колумбійських плантацій кави. Цьому сприяла та обставина, що в середині минулого століття різко скоротилося виробництво кави на Кубі і інших островах Карибського регіону. Сьогодні Колумбія - один з гігантів кавового виробництва.На неї доводиться близько 15% отримуваного в світі об’єму кави. Кава - основна сільськогосподарська культура Колумбії, якой зайнято 4,5 мільйона гектарів землі. І хоча країна поступається за об’ємом збираної кави Бразилії, все ж таки їй немає рівних по виробництву, експорту самої високоякісної кави сорту арабіка (”мягкий″/”мытый″). Мексика Мексика вирощує виключно арабіку. Будучи одним з найбільших виробників кави, вона володіє кавовими плантаціями площею близько 400 тисяч гектарів, і збирає щорічно близько 300 тисяч тонн зерен. Вона займає четверте місце в світі за об’ємом виробництва і п’яте - по експорту кави. Велика частина кави вирощується майже 100 тисячами невеликих виробників. Власників великих плантацій мало, вони - велика рідкість. Всього 3 млн. мексиканців живуть від доходів кавового виробництва. Середня врожайність кави невисока, небагато чим більше 600 кг з гектара. Головний район вирощування кави - південь країни. Серед 12 штатів виробників кави, безперечним лідером є Веракрус, який збирає велику частину кави на рівнинних плантаціях.Відмінна репутація у місцевих сортів кави: Алтура (у перекладі з іспанського означає “піднесеність”, так позначаються мексиканські різновиди кава, що обробляється на високогір’ях) Гань Коатепек (Altura High Coatepec), який збирають в гористій місцевості біля міста Коатпек; Алтура Хуатусько (Altura Huatusco), що вирощується в штаті Оахака.Тут же проводять хороший сорт Плума Коїтепек (Pluma Coixtepec). Кава з цього штату продається в основному під узагальненими назвами Оахака і Оа-хака Плума (Оахаса Pluma). Він дає настій хорошої насиченості з горіховим присмаком. Індонезія Кавові дерева були завезені до Індонезії ще в середині XVII століття. Це здійснили голландці, використавши рослини з індійського побережжя Малабар і підневільна праця місцевих аборигенів для догляду за ними. У 1712 році в Амстердамі була продана перша кава з Яви, з цього року Індонезія, зокрема острів Ява, лідирувала і кавовому виробництві, забезпечуючи потреби багатьох країн. Але через півтора сторіччя, до 1880 року, всі плантації виявилися знищеними хворобою Hemileia vastatrix, ржав-чинним грибком, від якого раніше вже загинули кавові плантації на Цейлоні [4]. Ефіопія Ефіопія є батьківщиною кавового дерева і колискою кавової культури. Вирощування і обробка кави – одна з основних галузей економіки Ефіопії. Приблизно 25% населення країни прямо або побічно працюють в кавовій галузі. Ефіопія є найбільшим виробником якісної кави в Африці і на 7 місці в світі за обсягом виробництва серед країн, що виробляють каву. Приблизно половина врожаю вживається в самій Ефіопії – країні з розвиненою і старовинної кавовій культурою. Найвідоміші регіональні різновиди ефіопського кави – Іргашеф, Харрар, Сидамо, Ліму і Джимма. Іргашеф, регіон в центрально-південній частині країни, традиційно виробляє відомий ефіопський митий кави [5]. В'єтнам За даними Міжнародної організації кави, в першому півріччі 2012 року поставки кави з В’єтнаму перевищили бразильські на 13%. Заробітки кавових бізнесменів у цій країні збільшилися на 25% в порівнянні з тим же періодом минулого року. Основний сорт, який експортує В’єтнам, називається «робуста». Дегустатори відзначають, що якість цієї кави значно нижче, ніж у «арабіки», яку зазвичай доставляють з Бразилії. Слід сказати, що експорт дорогою в’єтнамської «арабіки» також збільшився. Цей сорт користується великим попитом у Японії, Бельгії, США, Німеччини [6]. Відповідно до даних ICO (Міжнародної Організації Кави), під вирощування кави зайнята площа у 17 мільйонів гектарів по всьому світу. Кавові дерева зростають у тропічному та субтропічному поясах, переважно на схилах гір на висоті до 2000 м, на невеликих ділянках землі, крутих та чутливих до ерозії грунту. 70% загального кавового виробництва - кава, зрощена невеликими фермерами, обробляючими менше 10 га землі; 50% з них мають менше 5 га [7, с. 1-3]. Переважна частина кави виробляється у країнах Латинської Америки (Бразилії, Колумбії, Азії), Індонезії та В'єтнамі. З точки зору дослідження ринку кави, у країнах-виробниках початком року вважаються жовтень (Колумбія), квітень (Індонезія) або липень (Бразилія). Значну частину світового ринку кави контролює Бразилія. У країні більш ніж 4 мільйони дерев у 17 штатах. «Найплодючіші» з них - Парана (більше половини всієї кави країни), Сан-Паулу, Еспіріту-Санто тощо. Найбільш відомий та цінний з бразильських сортів - Сантос, бере свій початок від єменського Мокко. Далі йде менш цінний сорт - Флет Біт Сантос із кислуватим нетерпким смаком та горіховим присмаком. Також відомі бразильскі Бахія, Парана, Ріо. 15% всієї бразильської кави приходиться на Робусту, сорт Коніллон [8.]. Міністерство землеробства США у своєму звіті про світовий ринок кави відображає наступні статистичні дані щодо кількості виробленої Бразилією кави в останні роки: 39 100 тис. 60-кг мішків у сезон 2007-2008, 53 300 тис. 60-кг мішків у сезон 2008-09; 44 800 тис. 60-кг мішків у 2009-2010; 54 500 тис. 60-кг мішків у 2010-2011 [9, с. 5]. Очевидно, кількість виготовленої кави у різні роки коливається в той чи інший бік, однак утримується на вищому рівні. Друге місце в період з 2007 по 2011 посідає В’єтнам. Низькі витрати на оплату праці зумовлюють надзвичайну конкурентоспроможність в’єтнамської кави на світовому ринку. В основному, країна виробляє Рабусту, тільки 3% всієї виробленої кави - Арабіка. Експерти не прогнозують змін у такому співвідношенні у наступні 5 років. В останні роки виробники кави В’єтнаму вдосконалюють систему зрошення полів та надання добрив з метою позбавитись врожаїв недостатньої якості. За даними Vicofa (В’єтнамської Ассоціації Кави та Какао), у країні існує близько 137 000 га старих та низькосортних кавових дерев, які потребують усунення, займаючи 25% загальної площі. Уряд В’єтнаму заохочує виробників до видалення старих на непридатних кавових дерев, особливо у провінціях Дак Лак та Лам Донг. Країна розраховує на те, що поточні високі ціни та зростаючий прибуток виробників кави простимулює інвестиції у цю галузь [7, с. 2]. На 2007-2008 роки об’єм виготовленої В’єтнамом кави склав 18 000 тис. мішків; у 2008-2009 - 16 980 тис. мішків; 2009-2010 - 44 800 тис. мішків; 2010- 2011 - 18 735 тис. 60-кг мішків [9, с. 5]. Тож, об’єм виготовленої продукції має досить стійку тенденцію до зростання. Третє і четверте місця у зазначені кілька років посідають Колумбія й Індонезія. У Колумбію кава була завезена у XVIII ст. і з того часу, здебільшого завдяки чудовому клімату, у країні виробляється високоякісна м’яка Арабіка. У 2009 році виробництво кави у Колумбії постраждало через кліматичний феномен el niño, що характеризувався великою кількістю злив у цій місцевості. У поєднанні із недостатньо ефективною боротьбою зі шкідниками, el niño призвів до падіння об’ємів кавового виробництва у країні до мінімальної позначки за останні 30 р.. Тож, з квітня 2009, коли тенденція до падіння виробництва була скасована, країна поступово нарощує виробництво. У дечому цей процес уповільнює запроваджена урядом програма по відновленню кавових дерев. Для Індонезії найважливішим показником врожайності є погода. Як правило, період цвітіння й збору кавового врожаю приходиться на сухий період. Однак, у 2010-2011 р. у такий період випала надто велика кількість осадків, що призвело до пошкодження квіток і, пізніше, гноїння врожаю [11, с. 2]. Більшість виробленої Індонезією кави - Робуста. Об’єм якісних зерен, придатних для використання у кавовій індустрії, досить невеликий, порівняно з загальним об’ємом виробництва. Арабіка Індонезії, хоча й займає досить невелику частку у загальному кавовому виробництві країни, вважається однією з найкращих у світі і ціниться за свій багатий, повний смак і легку кислинку [1]. У період 2007-2008 р. третє місце у кавовому виробництві належало Колумбії із об’ємом - 12 515 тис. мішків, порівняно з Індонезієй - 8 000 тис. мішків. Однак, у наступні три сезони, через зливи у Колумбії, Індонезія лідирує із досить відчутним відривом: 2008-2009, Індонезія - 10 000 тис. мішків, Колумбія - 8 664 тис. мішків; 2009-2010, Індонезія - 10 500 тис. мішків, Колумбія - 8 100 тис. мішків. У період 2010-2011 розрив між виготовленими об’ємами кави скорочується: Індонезія - 9 325 тис. мішків, а Колумбія - 8 525 тис. мішків [9, с. 5]. Далі, у списку найкрупніших виробників кави із меншим розривом між собою йдуть Індія, Ефіопія, Мехіко, Гондурас, Гватемала та Перу. Об’єм виготовленої кави у 2007-2008 роки коливається від 4 660 тис. мішків (Індія) до 2 800 тис. мішків (Перу); у 2008-2009 р. - від 4 375 тис. мішків (Індія) до 3 225 тис. мішків (Гондурас); у 2009-2010 р. - від 4 825 тис. мішків (Індія) до 3 300 тис. мішків (Перу); у 2010-2011 - від 5 040 тис. мішків (Індія) до 3 810 тис. мішків (Гватемала). Загальна кількість світового виробництва кави у зазначені періоди – від 116 650 тис. 60-кг мішків у 2007-2008 роках до 132 404 тис. 60-кг мішків у 2011 р. [9, с. 5]. Детальніше, об’єми виробництва кави відображені на Рис.2 / Рис.2. Об’єми виробництва кави у світі за даними ІСО / Тож, за останнє десятиріччя (2001/2002- 2011/2012 роки) світове виробництво кави збільшилось на 23.5 мільйони мішків (21%), здебільшого завдяки лідерам - Бразилії та В’єтнаму. Інші 50 країн-виробників, в цілому, тримались досить рівно: рост виробництва у певних країнах компенсувався втратами в інших. Наприклад, у Нікарагуа, Гондурасі, Перу й Індонезії спостерігалося збільшення об’єму виробленої кави більш ніж на 1 млн. мішків, однак, у світових масштабах воно компенсувалося втратами у цей же період у Кот Д’Івуар та Колумбії. Постраждало виробництво у певних країнах через шкідники, хвороби й несприятливу погоду у останні кілька років. Також, об’єм кави у ряді країн було зменшено через заходи з відновлення дерев. Виробництво Арабіки та Рабусти зросло у рівних пропорціях, дорівнюючи 11,9 мільйони та 11,6 мільйони відповідно. Більша частина Арабіки була вироблена у Бразилії, також у Гондурасі, Перу та Нікарагуа. В той же час, Колумбія, Індія та Коста Ріка зазнали втрати у виробництві. Близько 2/3 виробленої Робусти походить з В’єтнаму і 1/3 - з Бразилії [12, с.2]. Найбільші кавові компанії світу – Kraft Foods (USA), Nestle (Swizerla nd), Starbacks (USA), Tchibo (Germany) Таб.1 Географічна структура загальносвітового виробництва кави в натуральному виразі, % Таб.2 Динаміка загальносвітового виробництва кави в натуральном у виразі в розрізі країн, % Країна Зростання по відношенню до попереднього періоду, % 2008/09 2009/10 2010/11 Бразилія В'єтнам Колумбія Індонезія Індія Ефіопія Мексика Гондурас Гватемала Перу Україна Інші 36% ‐16% 22% ‐6% 9% 1% ‐31% ‐7% 5% 25% 5% ‐11% ‐6% 10% 4% ‐7% 10% 10% 5% ‐9% ‐4% ‐11% 10% 10% ‐3% 1% ‐5% 43% ‐18% 24% 1% ‐2% ‐5% Світ 10% ‐6 % 8% Таб.3 Динаміка виробництва сортів кави в світі в натуральному вир азі 3.Тенденції зміни запасів. В цілому, ринок кави - ринок прогресуючий. У своєму історичному розвитку він пройшов ряд періодів розквіту й криз. Більшість кризових періодів пов’язана з дисбалансом попиту та пропозиції, який може бути викликаний факторами як гомогенного, так і природного характеру. Останньою стала криза радикально низьких цін на каву 2001-2004 років, що була подолана низкою заходів по всьому світу. З цього періоду ціни на каву починають зростати, й на 2010 рік основною проблемою на кавовому ринку стає їх нестабільність. Ця проблема є актуальною через те, що фінансові інструменти, спроможні запобігти дії даного ризику, доступні лише крупним учасникам світового ринку, в той час як більшість кави виробляється саме маленькими підприємцями. Світові акції вже знаходяться на низькому рівні і продовжують падіння, незважаючи на те, що останніми роками Бразилія збирає небувалий врожай. Для виробників подібна поведінка акцій є не новою з 1980/81 р.. Основною причиною перевищення попитом пропозиції є зростання внутрішнього споживання у країнах-виробниках (зокрема, в Бразилії) одночасно із високими темпами росту попиту у Китаї та Росії. Крім цього, на світовому ринку зростає попит на інші сільськогосподарські товари, тож в основних країнах-виробниках виникає проблема наявності достатньої площі земель для обробки. В той же час, пропозиція Арабіки за останні 30 років є практично незмінною. Тож, очевидний дисбаланс між попитом та пропозицією породжує нестабільність на ринку кави. Програма розвитку ринку кави у 2009/10 маркетинговому році зробила немалий внесок у підтримання цін на стабільному рівні. Ситуація з пропозицією кави була досить складною: низький рівень світових запасів у поєднанні з падінням виробництва у Центральноафриканських країнах і Колумбії та кліматичними проблемами у ряді інших країн. Крім цього, стрімко зросли ціни на добрива й інші фактори виробництва, у зв’язку з чим у ряді країн-виробників скоротилось їх використання, що відобразилось не тільки на якості й кількості виробленої в цей період кави, але й на здоров’ї кавових дерев в цілому. Однак, протягом цього досить складного періоду світовий попит продовжує підтримувати ціни на каву на достатньо високому рівні. Виробництво у 2009/10 р. спало на 6,5%, склавши 119 800 000 мішків у порівнянні з 128.2 мільйонами мішків у минулому році. Виробництво спало не тільки в Бразилії, де на 2009/10 р. прийшовся менш плодючий період дворічного циклу Арабіки, а й у ряді інших країн, особливо в Африці, Мексиці та Центральній Америці, і в Колумбії. Колумбії так і не вдалося відновити свій нормальний рівень виробництва після його падіння у 2008/09 р., в основному через кліматичні проблеми й спалахи захворювань в декількох областях виробництва. Загальний обсяг виробництва Арабіки впав на 10,6%; об’єми виробництва Робусти практично не змінилися, що посприяло жорсткої ситуації з пропозицією кави у 2009/10 р., враховуючи, що рівень доступних запасів у країнах-виробниках також низький. Після невеликого відновлення у 2008/09 р. виробництво в Африці знов впало, дорівнюючи 12,5 млн. мішків в 2009/10 в порівнянні з 15,3 млн. мішків - падіння на 18,3%. Крім Камеруну, де виробництво залишається відносно стабільним, всі інші африканські країни показали переживають спад у виробництві. Частка Африки у світовому виробництві знизилася на 1,5% - з 12% до 10,5% в порівнянні з 2008/09 роком. В Азії та Океанії виробництво збільшилося на 5,6% в порівнянні з попереднім роком: з 34,8 млн. мішків до 36,8 млн. мішків у 2009/10. Частка регіону в світовому виробництві збільшилася на 3,5%: з 27,2% в 2008/09 до 30,7% в 2009/10. Таке збільшення пов'язане зі збільшенням виробництва в Індії та Індонезії. У Мексиці та Центральній Америці виробництво впало з 17,7 млн. мішків в 2008/09 до 17 млн. мішків в 2009/10, що складає на 3,8% менше. Незважаючи на це падіння, частка регіону в світовому виробництві незначно збільшилася з 13,8% до 14,2% (на 0,42%). Загальний обсяг виробництва в Південній Америці знизився на 11,3% в порівнянні з 60,3 млн. мішків в 2008/09 до 53,5 млн. мішків у 2009/10. Таке різке падіння пояснюється подальшим скороченням виробництва кави Колумбією в 2009/10 р. і неблагополучною фазою циклу виробництва Арабіки в Бразилії. Частка регіону в світовому виробництві впала до 44,7% в порівнянні з 47,1% в 2008/09. Звертаючись до видів кави, можна сказати що виробництво Арабіки впало на 10,6% - з 78,6 млн. мішків в 2008/09 до 70,3 млн. мішків, їх частка знизилася в загальному обсязі виробництва кави з 61,3% до 58,7%. Частка Робусти збільшилася з 38,7% у 2008/09 до 41,3% у 2009/10, незважаючи на невеликий спад її виробництва. [16, c. 7-9] Через неврожай у 2012 році та підвищення попиту на ароматні зерна з боку Китаю, Індії та Індонезії, кава встановила ціновий рекорд за останні 34 роки - 3 долари за фунт. Через це вартість зерен підскочила на 30-40%. Подальше зростання цін також буде обумовлене скороченням світових запасів кави. За даними Міжнародної кавової організації (ICO), світові запаси кави досягли мінімуму від 1960 року. Нагадаємо, що у 2011 році світові ціни на високоякісну каву сорту арабіка досягли рекордних показників за останні 14 років. Причина - низький урожай продукту в Колумбії та Мексиці, а також побоювання зниження його виробництва в Бразилії, найбільшого постачальника кави на світові ринки. Від початку 2011 року ціна цієї високоякісної кави збільшилася на 14% і її вартість наблизилась до найвищого показника від 1970-х років, коли ціна арабіки сягала 3,2 долара. Людство п'є каву більше, ніж виробляє. Через це ціна на зернова кава в 2013 році в світі виростить мінімум на 3%. Зростання цін на каву — загальносвітова тенденція. Споживання цього напою випереджає його виробництво в середньому на шість мільйонів мішків вагою 60 кг, тобто 360 тисяч тонн. За минулий сезон був вирощений 131 000 000 мішків, а попит був на 137 мільйонів. І ця тенденція буде зберігатися. Адже населення Землі збільшується, нових споживачів ароматного напою стає все більше. До 2021 року експерти прогнозують дефіцит кави в 41 мільйон мішків, а це 2,5 млрд. зерен. 4.Вплив на міжнародну торгівлю. Ринок кави об’єднує майже всі країни світу, тому що каву вживають всюди. Ринок кави є одним із найстабільніших, для нього характерна слабка сезонність. Щороку спостерігається зниження обсягів продажу на 2-4% у літні місяці проте, починаючи з вересня обсяги продажу досягають попереднього рівня. Категорія кави є однією з найбільш стабільних на ринку товарів повсякденного попиту. Лояльність до бренда тут дуже висока, і споживачі відмовляться від звичної марки і перейдуть на більш дешеву тільки в крайньому випадку. Як показали дослідження, в період кризи частка споживачів, які перейшли на іншу марку, була незначною. Каву вирощують близько у 60 країнах світу. Проте основне місце на світовому ринку кави займають 5 гігантів: Бразилія, Колумбія, В’єтнам, Індонезія та Індія. Ці країни виробляють близько 70% усього світового обсягу кави. Серед двох основних сортів кави: арабіка та робуста, частка арабіки у світовому виробництві займає 75%. У всьому світі в середньому в рік збирається врожай, що становить близько 100 млн. мішків по 60 кг. З цього тільки Південна Америка поставляє на світовий ринок майже половину: Південна Америка 44 млн. мішків Африка 22 млн. мішків Центральна і Північна Америка 17 млн. мішків Азія / Океанія 12 млн. мішків Від усього обсягу світового виробництва, як правило, близько 63 млн. мішків призначається для експорту. Інша кількість залишається для внутрішнього споживання в країнах-виробниках або складується при перевиробництво в спеціальних сховищах.Експорт кави для численних країн третього світу є одним з основних джерел доходу. Таб. 4.Частки експорту кави країн експортерів Країна-виробник Кількість кавових дерев (в млн.шт.) Середнє виробництво зеленої кави (в тис. мішків по 60 кг) Частка населення, зайнята у вирощуванні кави (%) Частка експорту кави від усього експорту країни (%) Уганда 266 2950 23 99 Бурунді 58 513 68 68 Руанда 42 625 63 52 Ефіопія 1500 2800 23 60 Сан-Сальвадор 263 2300 25 79 Колумбія 3400 12000 15 66 Продовження таб.4 Гаїті 150 530 18 15 Мадагаскар 350 1100 31 27 Гватемала 830 2700 30 50 Коста-Ріка 300 2300 22 29 Берег Слонової Кістки 1135 4500 29 25 Нікарагуа 200 700 15 41 Танзанія 62 800 24 37 Гондурас 135 1400 20 27 Кенія 112 1850 22 26 Камерун 180 2200 18 24 Бразилія 3400 29000 4 10 Ефіопія вважається батьківщиною кави. Найпоширенішим видом кавового дерева є "Рубика" (Rubiaceae), який налічує понад 7 тис. сортів. Більшість кави, що вирощується в Африці, належить до виду "Робуста" (Robusta), батьківщиною якого є вологі ліси цього континенту. "Робуста" використовується для змішування з видом "Арабіка" (Arabika), а також для виготовлення розчинної кави. На ринок надходять і сорти кави, батьківщиною яких є Ліберія. Ці сорти мають невисоку харчову цінність і гіркі на смак. Основний продуцент кави — Бразилія, а споживач — США. Серед продуцентів слід також назвати Колумбію, Кот-Д’Івуар, Індонезію та В'єтнам, а серед споживачів — країни ЄС. Бразилія щороку спроможна вирощувати 1-1,5 млн. т кави, Колумбія — приблизно 0,8 млн. т, Індонезія — 0,35 млн. т. Обсяг щорічного світового експорту кави становить 2,2-2,7 млн. т. Статистика свідчить, що в окремі роки Колумбія експортує більший обсяг кави, ніж Бразилія, хоча вирощує її менше. 5. Забезпеченість України кавою. Як і в усьому світі, ринок кави в Україні включає в себе кілька сегментів: натуральна (зернова і мелена), розчинна (сублімована, гранульована та порошкова), кавові суміші, кавові напої. Найбільш популярним в структурі продажів кавової продукції є розчинна кава, яка становить близько 40% загального обсягу продажів, мелена кава - 30%, кавові суміші - 25%. 85% споживаної кави – розчинна, 15% – натуральна. Фахівці, до речі, іноді уникають слова «натуральна» (адже виходить, що розчинна – ненатуральна) і оперують терміном speciality – «елітна кава». У свою чергу вона поділяється на мелену (80% усього споживання) і кава в зернах (20%). Вважається, що кавові переваги свідчать про рівень розвитку країни. Так, в африканських країнах, де вирощують продукт, рівень споживання кави instant (розчинної) доходить

Контрольна робота Міжнародні економічні відносини

annet

30.05.2013 18:05-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись