Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
БЖД
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
УІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Контрольна робота
Предмет:
Безпека життєдіяльності
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ТЕМА 1.
КАТЕГОРІЇ ТА ПОНЯТТЯ В БЖД ,ТАКСОНОМІЯ НЕ БЕЗПЕК,РИЗИК ЯК КІЛЬКІСНА ОЦІНКА НЕБЕЗПЕК.
1.)Поняття безпеки , небезпеки, Безпека життєдіяльності, національна безпека
Небезпека - це центральне поняття курсу "Безпека життєдіяльності", що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров'ю людини. Небезпека властива всім системам, які мають енергію, хімічні, біологічні чи інші, несумісні з життєдіяльністю людини компоненти.
Безпека - стан діяльності, при якому з визначеною імовірністю виключений прояв небезпек. Безпека трактується як ступінь захисту об’єкта від зовнішніх і внутрішніх небезпек.
Безпека життєдіяльності (БЖД) — комплексна дисципліна, спрямована на здобуття базових знань з проблеми забезпечення оптимальних умов існування людини у природному і техногенному середовищах.
національна безпека – це стан внутрішніх і міждержавних відносин, який визначає ефективність системи державних, правових і суспільних гарантій прав і свобод людини і громадянина, базових цінностей та інтересів суспільства і суверенної держави від внутрішніх і зовнішніх загроз.
2.)Поняття ризику,аварії,катастрофи,надзвичайної ситуації,надзвичайного стану.
Ризик – це кількісна характеристика оцінки ступеня небезпеки. Ризик є критерієм реалізації небезпеки. Нескінченно малий (“нульовий”) ризик свідчить про відсутність реальної небезпеки в системі, і навпаки: чим вищий ризик, тим вища реальність впливу небезпеки.Величина ризику (R) визначається як відношення кількості подій з небажаними наслідками (n) до максимально можливого їх числа (N) за конкретний період часу:
Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і приводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів чи завдає шкоди довкіллю. У положенні про розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях проводиться розподіл аварій на дві категорії. До 1-ї категорії належать аварії, внаслідок яких загинуло п’ять, більше чоловік або з’явилася загроза для життя і здоров’я робітників підприємства або населення, яке знаходиться поблизу об’єкта, або виникла зупинка, або вийшло з ладу підприємство на добу або більше.До 2-ї категорії належать аварії, внаслідок яких або загинуло до п’яти чоловік або виникла загроза для життя і здоров’я робітників цеху, дільниці, або виникла зупинка, або вийшли з ладу підприємство, дільниця на добу і більше.
Катастрофа – велика за масштабом аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків. Катастрофа (грец.) – переворот, знищення, загибель, випадкове горе, дія якого може продовжуватися в напрямі, що визначається дією, яка відбулася.
Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.
Надзвичайний стан — це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом «Про надзвичайний стан» обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов'язки.
3.)Потенційні,перманентні і тотальні небезпеки.
Потенційна небезпека – це така небезпека, яка має неявний характер і проявляється в умовах, які важко передбачити. Потенційна небезпека може реалізуватися у формі хвороб або травм. Але наявність потенційної небезпеки не завжди супроводжується її негативним впливом на людину. Для реалізації негативного впливу небезпеки необхідне виконання трьох умов: небезпека реально існує і діє; людина знаходиться в зоні дії небезпеки; людина не має достатньо ефективних засобів захисту.Умови, за якими небезпека може реалізуватися в подію, називаються небезпечною ситуацією.
Перманентна небезпека – незмінна, постійна небезпека
тотальні небезпеки - загальні, всеохоплюючі небезпеки
4,8)уражальні,небезпечні,шкідливі чинники,їх відмінності.Природа дії негативних чинників:фізичні,біологічні,хімічні,психофізіологічні.
Залежно від виробничих обставин в процесі праці організм людини сприймає комплекс чинників, що можуть позитивно або негативно впливати на стан її здоров‘я та рівень працездатності.Залежно від інтенсивності та часу дії ці чинники можуть бути небезпечними або шкідливими.
Уражальні чинники - фактори, що виникають під час аварії, здатні у разі досягнення певних значень завдати шкоди здоров'ю особового складу, населенню, довкіллю, матеріальним цінностям (надлишковий тиск на фронті ударної (вибухової) хвилі, теплове навантаження від полум'я, концентрація небезпечних речовин у атмосфері, воді, грунті тощо).
Небезпечними називаються чинники, здатні при відповідних умовах викликати гостре порушення здоров‘я або загибель організму; шкідливими – чинники, що чинять негативний вплив на працездатність або викликають професійні захворювання і інші професійні наслідки.
Шкідливий чинник - чинник, вплив якого за певних умов може призвести до захворювання, зниження працездатності і (або) негативного впливу на здоров'я нащадків.
Небезпечні і шкідливі виробничі фактори, які існують на підприємствах, за природою дії поділяються на такі групи:
І - фізичні, (шум, вібрація і інші коливальні впливи, іонізуючі і неіонізуючі випромінювання, кліматичні параметри (температура, вологість і рух повітря), атмосферний тиск, рівень освітлення, а також фіброгенний пил і т.ін.)
ІІ - хімічні, (токсичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні та мутагенні речовини різного агрегатного стану)
ІІІ - біологічні, (патогенні мікроорганізми, мікробні препарати, біологічні пестициди, сапрофітна спороутворююча мікрофлора, мікроорганізми – продуценти мікробіологічних препаратів.)
ІV - психофізіологічні.( фізичні статичні й динамічні перевантаження-піднімання й перенесення вантажів, незручне положення тіла, тривалий тиск на шкіру, суглоби, м‘язи та кістки; фізіологічно недостатня рухова активність (гіподинамія); нервово-психічні перевантаження – розумове перевантаження, емоційні навантаження, перенапруга аналізаторів.)
5-7)граничнодопустимий рівень негативного чинника(ГДР).Структура негативних чинників:прості,складні і похідні.Походження негативних чинників:активні ,пасивні і пасивно-активні.
Гранично допустимий рівень негативного фактора (ГДР) - рівень фактора, який при щоденній (крім вихідних днів) праці протягом 8 годин або іншого часу, але не більше 41 години на тиждень, протягом усього трудового стажу не може спричинити захворювань або відхилень у стані здоров'я, що виявляються сучасними методами досліджень, в процесі роботи або у віддалені строки життя даного чи наступних поколінь.За структурою всі фактори поділяють на прості (струм, токсичність), складні та похідні (аварії, пожежі, вибухи).Класифікація негативних факторів за характером дії на людину: активні, пасивні, пасивно-активні.До активних факторів належать ті, які можуть діяти на людину через різні види енергії.Фактори активної групи підрозділяються на підгрупи:
- механічні;
- термічні;
- електричні;
- електромагнітні;
- хімічні;
- біологічні;
- психофізіологічні.
До пасивно-активної групи належать фактори, які проявляються внаслідок дії самої людини, наприклад:. гострі нерухомі предмети, малий коефіцієнт тертя і нерівності поверхонь, а також уклони і підйоми.
До групи пасивних факторів належать ті, які проявляються опосередковано, наприклад: корозія матеріалів, накип, недостатня міцність конструкцій, підвищені навантаження на механізми і машини та ін. Формою прояву цих факторів є руйнування, вибухи, аварії.
9.)Аксіома про потенційне небезпеку.Людина в системі “Людина-Машина-Середовище життєдіяльності”
Аксіома про потенційну небезпеку визначає, що всі дії людини й усі компоненти середовища існування (насамперед технічні і технологічні) крім позитивних властивостей і результатів мають здатність генерувати негативні фактори. Причому, будь-яка нова позитивна дія чи результат предметної діяльності людини неминуче супроводжується виникненням нової потенційної небезпеки чи групи небезпек. Справедливість аксіоми потенційної небезпеки підтверджена аналізом системи «Людина-Машина-Середовище життєдіяльності» на всіх етапах її розвитку. Так,на ранніх стадіях розвитку, при відсутності технічних засобів людина відчувала значний вплив небезпек природного походження (підвищена,знижена температура повітря; атмосферні опади, землетруси, контакти з дикими тваринами і т.п.). У процесі розвитку системи «Людина-Машина-Середовище життєдіяльності» до природни небезпек додалися численні небезпеки техногенного походження – вібрація, шум, електромагнітні поля, висока напруга в електричній мережі,збільшення концентрації шкідливих речовин у повітрі, воді, ґрунті і т.п
10.)Таксономія,ідентифікація і квантифікація небезпек
Таксономія – наука про класифікацію і систематизацію складних явищ, понять, об’єктів. Оскільки небезпека є поняттям ієрархічним, що має багато ознак, систематизація їх виконує важливу роль в організації наукового знання в області безпеки діяльності, дозволяє глибше пізнати природу небезпеки. Термін «таксономія» запропонував швейцарський ботанік О. Декандоль у 1813 р.
Ідентифікація небезпек. Таксономія це наука про класифікацію і систематизацію явищ, процесів,об'єктів. Так як небезпека являє собою в більшості випадків комплексне явище, яке найчастіше має складну ієрархічну структуру, що має багато ознак, таксономування їх виконує важливу роль в організації наукового знання в області безпеки життєдіяльності і тим самим дозволяє розкрити природу небезпеки.У процесі ідентифікації виявляються: номенклатура небезпек, імовірність їхнього прояву, просторова локалізація (координати), можливий збиток та інші параметри, необхідні для розв’язання конкретної задачі.Головне в ідентифікації – встановлення можливих причин прояву небезпеки. Цілком ідентифікувати небезпеки дуже важко. Наприклад, причини деяких аварій і катастроф залишаються нез’ясованими довгі роки або назавжди.Можна говорити про різний ступінь ідентифікації: більш-менш повної, наближеної, орієнтовної і т.п.
Квантифікація небезпек - це кількісна оцінка небезпек, обумовлена чисельно, у балах і ін.
11.)Джерела походження небезпек:природні,техногенні,соціально політичні та комбіновані.
небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Перші три вказують на те, що небезпеки за своїм походженням належать до трьох елементів життєвого середовища, яке оточує людину - природного, техногенного (матеріально-культурного) та соціального. До четвертої групи належать природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки, джерелами яких є комбінація різних елементів життєвого середовища.Природні джерела небезпеки – це природні об’єкти, явища природи та стихійні лиха, які становлять загрозу для життя чи здоров'я людини.
Землетруси, повені і ін.;
Космічні джерела: метеорити, комети, сонячна активність;
Глобальне потепління.
Техногенні джерела небезпеки — це передусім небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймис тих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підви щеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речо вин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного).
Соціально-політичними називаються небезпеки, що широко розповсюджуються в суспільстві і загрожують життю і здоров'ю людей. Носіями цієї небезпек є люди, що створюють певні соціальні групи. Соціально-політичні небезпеки – це одна із самих гострих форм вирішення будь-якого протиріччя між державами чи в самій державі шляхом застосування сучасних засобів ураження. Будь-які конфлікти глобального,регіональною чи міжнаціонального характеру, а також вирішення релігійних протиріч супроводжуються насильством. Поняття «соціально-політичний конфлікт» використовується, коли трапляються великомасштабні зіткнення всередині держав (громадянська війна, страйки), та між державами (війни, партизанські рухи). Джерелами небезпеки є: соціальна нерівність, яка існує в суспільстві, та система поділу таких цінностей, як влада, соціальний престиж, матеріальні блага, освіта.
комбіновані небезпеки – природно- техногенні, природно-соціальні і соціально-техногенні.
Природно-техногенні небезпеки: смог, кислотні опади, озонові „діри”, „парниковий ефект”, пилові бурі, ерозія ґрунтів, зменшення їх родючості, виникнення пустель, зсуви, селі, землетруси та інші тектонічні явища, які виникають внаслідок людської діяльності. Природно-соціальні небезпеки: епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД.Соціально-техногенні небезпеки: професійна захворюваність; професійний травматизм; психічні відхилення і захворювання, викликані виробничою діяльністю; масові психічні відхилення і захворювання, спричинені впливом на свідомість і підсвідомість людини засобами масової інформації.
12.)види небезпек:бактеріологічна,біологічна,гідродинамічна,пожежна,вибухопожежна,радіаційна,фізична,хімічна і екологічна,їх характеристики.
Радіаційна, хімічна та бактеріологічна небезпека може настати в результаті аварій на об'єктах народного господарства (атомні електростанції, хімічні та нафтопереробні заводи, фармакологічні фабрики, науково-дослідні установи та ін . ), а також в результаті військових дій із застосуванням ядерної, хімічної та бактеріологічної зброї .
Біологічні небезпеки пов'язані з дією на людину отруйних речовин біологічного походження.До небезпечних факторів біологічного походження належать:
- макроорганізми (рослини та тварини);
- патогенні мікроорганізми - збудники інфекційних захворювань (бактерії, віруси, гриби, кліщі, паразитичні черви, найпростіші).
- Отруйні рослини
Гідродинамічна небезпека - властивість гідротехнічного об'єкта, яка при певних природних умовах або технічних недоліках може спричинити швидке розповсюдження значних обсягів рідини і затоплення великої території.
Пожежна і вибухопожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожеж (вибуху)і і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Причинами пожеж та вибухів є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону “Про пожежну безпеку”.
Радіаці́йна небезпека— це небезпека яка впливає на стан захищеності теперішнього і майбутнього поколінь людей від шкідливого для їх здоров'я впливу іонізуючого випромінювання. Факторами небезпеки радіації є: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), внаслідок радіаційної аварії.
Фізичні небезпеки – до них відносяться інженерні мережі, а саме: електромережа, водо- і газопроводи, каналізація, сміттєпроводи та ліфт, балкони, підвали, горища. В житлових приміщеннях найбільш небезпечними є ванни та кухні (70% травм на кухні).
Хімічні небезпеки – це дії хімічних речовин (ХР) та елементів, які здатні завдати шкоди здоров’ю і життю людини. Багато з них (близько 700) використовують у промисловості, сільському господарстві, побуті, а також для виготовлення хімічної зброї.Хімічні небезпеки проявляються, якщо ХР проникають в організм людини крізь органи дихання, травлення, шкірні та слизові оболонки. Джерелами хімічних небезпек є викиди хімічних речовин в атмосферу, забруднені стоки у водойми, забруднені продукти харчування.
Екологічні фактори небезпеки - обумовлені причинами природного характеру (несприятливими для життя людини, рослин і тварин кліматичними умовами, фізико-хімічними характеристиками води, атмосфери, грунтів, природними лихами і катастрофами).
13.)надзвичайні ситуації природного,техногенного,соціально-політичного,військового характеру,їхні критерії.
Надзвичайні ситуації природного характеру — це небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо. Природні надзвичайні ситуації класифікують за видами можливих природних явищ, що призводять до їх виникнення: * небезпечні геологічні, * метеорологічні, * гідрологічні морські та прісноводні явища, * деградація ґрунтів чи надр, * природні пожежі, * зміна стану повітряного басейну, * інфекційна захворюваність людей та сільськогосподарських тварин, * масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами і збудниками, * зміна стану водних ресурсів і біосфери тощо.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру виникають на хімічно небезпечних об’єктах, радіаційно небезпечних об’єктах, вибухо- та пожежонебезпечних об’єктах, а також гідродинамічно небезпечних об’єктах. надзвичайні ситуації техногенного характеру: транспортні аварії (катастрофи), пожежі неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове зруйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо;
надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, зникнення (крадіжка) зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо;
надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, транспортних та інженерних комунікацій тощо.
14.)рівні надзвичайних ситуацій:загальнодержавний,регіональний,місцевий,об*єктовий,їхні критерії.
надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
надзвичайна ситуація регіонального рівня — це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення) — Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, або загрожує перенесенням на територію суміжної області України а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;
надзвичайна ситуація місцевого рівня — це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта, але не менш одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів;
надзвичайна ситуація об'єктного рівня — це надзвичайна ситуація, яка розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.
15.)об*єкти підвищеної небезпеки
Об'єкт підви́щеної небезпéки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.
16.)сучасні проблеми забезпечення життєдіяльності в нормальних умовах середовища проживання
Основною метою формування безпеки життєдіяльності населення на сьогодні є зниження ризику за рахунок людського чинника, тобто досягнення такого стану людей, трудових колективів, суспільства в цілому, коли забезпечення безпеки є основною внутрішньою потребою і для реалізації цієї потреби існують необхідні умови. науково-технічний прогрес, породжує нові проблеми, пов'язані з появою потужніших та небезпечніших джерел техногенного ризику (радіаційну небезпеку; токсичну небезпеку; небезпеку вибухів).До найбільш типових з них можна віднести транспортні аварії та катастрофи, вибухи, пожежі, завали, затоплення, аварії з викидом радіоактивних, сильнодіючих отруйних та біологічних речовин, аварії на електроенергетичних, комунальних, очисних системах та інші.В Україні щороку травмується від нещасних випадків невиробничого характеру в середньому 4,5 млн. осіб, з яких понад 60 тис. гине, що втричі більше, ніж у європейських країнах. У результаті країна щодня втрачає близько 190 громадян, з них майже 140 – працездатного віку. В країні дотепер не прийнята загальнодержавна програма поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Аналіз світового досвіду показує, що в сучасних умовах необхідно діяти у таких напрямках: всебічне удосконалення нормативно-правової бази; здійснення заходів з попередження надзвичайних ситуацій природного характеру або максимального зниження їх наслідків; розвиток міжнародної співпраці з питань захисту населення; проведення навчань для населення по діях при надзвичайних ситуаціях природного характеру.Важливу роль у підвищенні рівня безпеки життєдіяльності суспільства відіграє рівень освіти та виховання населення.
04.06.2013 21:06-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора