Податковий контроль. Курсова робота з Податкова система. Робота № 524648

Перехід до торгівельного партнера Binance

Податковий контроль

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Інші

Інститут:

Не вказано

Факультет:

УІ

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2011

Тип роботи:

Курсова робота

Предмет:

Податкова система

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Вступ Податкова система в кожній країні є однією з найважливіших основ економічної політики. З одного боку, вона забезпечує фінансову базу держави, а з іншого - виступає головним знаряддям реалізації її економічної доктрини. Податки - це об`єктивне суспільне явище, тому створюючи податкову систему потрібно виходити з реалій соціально-економічного стану країни, а не керуватися тільки побажаннями, можливо і найкращими, але нездійсненними. Ідеальна податкова система, можна сказати, є міфом, а не реальністю. Навіть якщо уявити, що хтось сьогодні зумів її знайти, то вже завтра вона, внаслідок змін у суспільстві, матиме певні недоліки. Розвиток суспільства зупинити неможливо, в ньому постійно щось змінюється, перетворюється. Податкова система повинна бути мобільною і гнучкою, вона повинна своєчасно, швидко і повно реагувати на суспільні зрушення. Недоліки в податковій політиці, велика кількість правопорушень в сфері оподаткування, становлять суттєву загрозу національній безпеці держави. Тому на сучасному етапі розвитку економічної сфери держави постає проблема розробки такого курсу, найважливішим елементом якого є стратегія національної безпеки. Необхідною є робота, спрямована на оздоровлення економіки і поновлення її зростання. Для цього вимагається не лише функціонування самої фінансової системи, а й забезпечення функціонування всіх елементів фінансово-економічного механізму країни, в тому числі й податкового. У зв`язку з цим, виявлення правопорушень, протидія їм набуває принципового загальнодержавного значення. Але для того щоб виявити правопорушення, органи податкової служби наділені правом здійснювати контроль за дотриманням вимог податкового і валютного законодавства, правильністю обчислення сплати до бюджетів, державних цільових фондів, зборів та інших платежів, установлених законодавством, який вони здійснюють у формі перевірок та у формі певних непрямих методів перевірок. Це одне з найважливіших завдань податкових органів, так як найбільша небезпека, з погляду забезпечення фінансових потреб держави, полягає в розширенні практики приховування доходів від оподаткування. За оцінкою експертів у бюджет не надходить 40-50% сум податків, які підлягають сплаті (у США - до 15%). Податкові правопорушення - це не лише найгостріші податкові, а й політичні та соціально-економічні проблеми. Щоб не допускати їх збільшення державні органи, а насамперед податкові органи, повинні знаходити недоліки і неправомірні дії в господарській діяльності суб`єктів оподаткування. Податки і податкова політика повинні бути такими, які могли б сприяти забезпеченню такого розвитку економіки, фінансової системи і фінансових відносин і процесів в Україні, при якому будуть сформовані необхідні фінансові умови і ресурси для соціально-економічної стабільності та розвитку суспільства в цілому, збереження цілісності фінансової системи, успішного протистояння внутрішнім і зовнішнім загрозам України в цілому і окремих її регіонів. Розділ І. Місце податкового контролю та контролюючих органів в системі державного фінансового контролю України Поняття податкового контролю Актуальність докорінної перебудови управлінських функцій держави, в тому числі і контрольних, зумовлюється тими змінами, що відбулися протягом останніх років в економіці та фінансових відносинах України. Виникнення ринкових відносин в Україні супроводжується підвищенням ролі державного регулювання в управлінні економічними і соціальними процесами. Ринкові відносини позначилися на джерелах фінансових ресурсів, принципах фінансування, кредитування, ціноутворенні, грошових розрахунках та розподілі доходів. Відповідно до ринкових умов функціонує фінансово-кредитна система та будуються взаємовідносини між її ланками. Основою фінансового контролю виступає контрольна функція фінансів, тобто його можна вважати одним із проявів цієї важливої функції у процесі розширеного відтворення. Фінансовий контроль є невід'ємною частиною державного устрою. Фінансовий контроль являє собою діяльність як державних, так і громадських органів, що полягає у перевірці правильності вартісного розподілу ВНП, утворення і витрачання фондів грошових коштів з метою встановлення доцільності та законності проведених операцій.[4, 25] На сьогодні фінансовий контроль в Україні згідно з чинним законодавством в межах своєї компетенції та у міру необхідності здійснює система органів державного управління України та підвідомчі організації, а саме: Рахункова Палата, Головне контрольне управління Президента України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Головне управління державного казначейства України, Державна податкова адміністрація України, Державна митна служба України, органи контролю банківської системи, а також інші державні органи, що здійснюють в межах своїх повноважень відомчий фінансовий контроль.[4, 27] Контролюючі органи Система державного фінансового контролю в Україні включає нормативно-правову базу, контролюючі органи, а також форми і методи контролю. Контролюючими органами є: митні органи — стосовно ввізного та вивізного мит. акцизного збору, податку на додану вартість, інших податків зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законі справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметі на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України: установи Пенсійного фонду України — стосовно внесків до Пенсійного фонду України; установи Фонду соціального страхування України - стосовно внесків до Фонду соціального страхування України; податкові органи — стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та держав них цільових фондів.[2] Контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції цим пунктом. Порядок контролю з боку митних органів за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору встановлюється спільним рішенням центрального податкового органу та центрального митного органу. Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі за запитами правоохоронних органів. Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі — органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції. В залежності від часу проведення виділяють наступні форми фінансового контролю: попередній - проводиться до моменту здійснення фінансових операцій; поточний - в процесі здійснення фінансових операцій (перерахування податків та зборів, здійснення виплат, утворення фондів грошових коштів та ін.); наступний - проводиться по закінченні певних періодів (по підсумках місяця, кварталу, року). До методів фінансового контролю, як конкретних прийомів його проведення, відносяться: документальні (перевірки та ревізії); натуральні (інвентаризація, контрольні заміри, лабораторний аналіз, контрольний запуск сировини у виробництво тощо). В період становлення нових контролюючих структур, що відповідають вимогам ринкових відносин важливим кроком стало створення в 1990 році державної податкової системи та особливого напрямку державного фінансового контролю - податкового контролю.[2] Система органів державної податкової служби, їх права та обов'язки Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополеві, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва і Севастополя), районах у містах (далі — органи державної податкової служби). У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (далі — податкова міліція). Державна податкова адміністрація України в залежності від кількості платників податків і інших місцевих умов може створювати міжрайонні (на два і більш райони), об'єднані (на місто і район) державні податкові інспекції й у їхньому складі відповідні підрозділи податкової міліції. Завданнями органів державної податкової служби є: - здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати в бюджети, державні цільові фонди податків, а також контроль за дотриманням зборів і інших обов'язкових платежів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі — податки, інші платежі); - внесення у встановленому порядку пропозицій по удосконаленню податкового законодавства; - прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподатковування; - формування і ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків і інших обов'язкових платежів і Єдиного банку даних про платників податків — юридичних осіб; - роз'яснення законодавства з питань оподатковування серед платників податків; - запобігання злочинів і інших правопорушень, віднесених законом до компетенції податкової міліції, їхнє розкриття, припинення, розслідування і діяльність по справах про адміністративні правопорушення. Органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподатковування, виданими в рамках їхніх повноважень.[2] Органи державної податкової служби, у встановленому Законом порядку мають право: 1. Здійснювати на підприємствах, організаціях незалежно від форм власності й у громадян, у тому числі громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, застосовуваних для розрахунків готівкою зі споживачами, і інших документів незалежно від способу представлення інформації (включаючи комп'ютерний), зв'язаних з численням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідчень про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів і т.п.) на її видачу, а також одержувати від посадових осіб і громадян у писемній формі пояснення, довідки і зведення з питань, що виникають при перевірках; перевіряти в посадових осіб, громадян документи, що засвідчують особистість, при проведенні перевірок за питаннями оподатковування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела одержання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки правильності інформації, отриманої для занесення до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків і інших обов'язкових платежів. Періодичність таких перевірок і проведення обстежень виробничих, складських, торгових і інших приміщенні встановлюється Державною податковою адміністрацією України. Орган державної податкової служби може запрошувати громадян, у тому числі громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, для перевірки правильності нарахування і своєчасності сплати ними податків, інших платежів. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються громадянам рекомендованими листами, в яких вказуються підстави виклику, дата і час, на які викликається громадянин. 2. Одержувати безоплатно від підприємств, заснувань, організацій, включаючи Національний банк України і його установ, комерційні банки й інші фінансово-кредитні установи, від громадян — суб'єктів підприємницької діяльності — довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, витрати підприємств, заснувань і організацій незалежно від форм власності і громадян, про розрахункові, валютні й інші рахунки; інформацію про наявність і звертання засобів на цих рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютного виторгу від суб'єктів підприємницької діяльності, і іншу інформацію, зв'язану з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, у порядку, визначеному законодавством, входити в будь-які інформаційні системи, зокрема комп'ютерні, для визначення об'єкта оподатковування; - одержувати безоплатно необхідні дані для формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб — платників податків і інших обов'язкових платежів від підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, включаючи Національний банк України і його установ, комерційні банки, і громадян — суб'єктів підприємницької діяльності — про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків, інших платежів, від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію, а також видавати спеціальні дозволи (ліцензії, патенти і т.п.) на здійснення деяких видів підприємницької діяльності, — про видачу таких дозволів суб'єктам підприємницької діяльності, від органів внутрішніх справ — про громадян, що прибули на проживання у відповідний населений чи пункт вибулих з нього, від органів реєстрації актів цивільного стану — про померлих громадян; - одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввіз на митну територію України імпортних товарів і стягуванні при цьому податків, інших платежів і інформацію про експортно-імпортні операції, здійснюваних резидентами і нерезидентами, за формою, погодженої з Державною податковою адміністрацією України, і від органів статистики — дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, заснувань, організацій усіх форм власності. 3. Обстежувати будь-які виробничі, складські, торгові й інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і житло громадян, якщо вони використовуються як юридичну адресу суб'єкта підприємницької діяльності, а також для одержання доходів. У випадку відмовлення керівників підприємств, установ, організацій і громадян допустити посадових осіб органів державної податкової служби для обстеження зазначених приміщень і устаткування і ненадання документів про отримані доходи і проведені витрати, органи державної податкової служби мають право визначати оподатковуваний доход (прибуток) таких підприємств, заснувань, організацій і громадян на підставі документів, що свідчать про отриманих ними доходах (прибутках), а у відношенні громадян - також з урахуванням оподатковування осіб, що займаються аналогічної діяльністю. 4. Вимагати від керівників і інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також від громадян, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства і законодавства про підприємницьку діяльність, контролювати їхнє виконання, а також припинення дій, що перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів державної податкової служби. 5. Припиняти операції платників податків, інших платежів на рахунках в установах банків, інших фінансово-кредитних установах, за винятком операцій по сплаті податків, інших платежів у випадку: - відмовлення в проведенні документальної перевірки чи недопущення посадових осіб органів державної податкової служби для обстеження приміщень, використовуваних для одержання чи доходів зв'язаних зі змістом інших об'єктів оподатковування, незалежно від їхнього місцезнаходження, устаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, застосовуваних для розрахунків готівкою зі споживачами, вагокасових комплексів, систем і засобів штрихового кодування; - непредставлення органам державної податкової служби і їхніх посадових осіб бухгалтерських звітів, балансів, податкових декларацій (розрахунків), декларацій про валютні цінності, звітів про застосування електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем і інших документів, зв'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів; - непред'явлення свідчення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності. 6. Надавати в межах своїх повноважень відстрочки і розстрочки сплати податків, інших платежів на умовах податкового кредиту з урахуванням фінансового стану платників податків. 7. За несвоєчасне виконання установ банків і інших фінансово-кредитних установ розпоряджень органів державної податкової служби про безперечне стягнення податків, інших платежів, а також доручень підприємств, установ , організацій і громадян про сплату податків, інших платежів стягувати з установ банків і інших фінансово-кредитних заснувань пеню за кожний день прострочення (включаючи день сплати) у розмірах, установлених законодавством щодо таких видів платежів. 8. Накладати адміністративні штрафи: - на керівників і інших посадових осіб підприємств, установ , організацій, винних у заниженні суми податку, іншого платежу, приховуванні (заниженні) об'єктів оподатковування, а також у відсутності бухгалтерського обліку об'єктів чи оподатковування чи веденні його з порушеннями встановленого порядку, у непредставленні, несвоєчасному представленні чи представленні за невстановленою формою бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень і інших документів, зв'язаних з численням і сплатою податків, інших платежів, — від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті ж дії, зроблені особами, що протягом року піддавалося адміністративному стягненню за одне з зазначених правопорушень, — від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - на керівників і інших посадових осіб підприємств, установ , організацій, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки й інші фінансово-кредитні установи , що не виконують перераховані в пунктах 2—5 дійсні статті вимоги посадових осіб органів державної податкової служби, — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян — суб'єктів підприємницької діяльності, що виплачувала доходи, винних у неутриманні, неперерахуванні в бюджет сум податку на доходи фізичних осіб, перерахуванні податку за рахунок засобів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволене законодавством), у неповідомленні чи несвоєчасному повідомленні державним податковим інспекціям за установленою формою зведень про доходи громадян, — у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті ж дії, зроблені особою, що протягом року піддавалося адміністративному стягненню за одне з зазначених правопорушень, — у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - на громадян, винних у непредставленні чи несвоєчасному представленні декларації про доходи чи у включенні в декларації перекручених даних, у відсутності обліку чи неналежному веденні обліку доходів і витрат, для яких встановлена обов'язкова форма обліку, — від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - на громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, винних у протидіях посадовим особам органів державної податкової служби, зокрема, у недопущенні їх у приміщення, використовувані для здійснення підприємницької діяльності й одержання доходів, — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - на громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його одержання передбачене законодавством, — від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - на громадян, що здійснюють продаж товарів без придбання одноразових патентів чи з порушенням терміну їхньої дії, або що здійснюють продаж товарів, не зазначених у деклараціях, — від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті ж дії, зроблені громадянином, що протягом року був підданий адміністративному стягненню за одне з зазначених правопорушень, — від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 9. Користатися безперешкодно в службових цілях засобами зв'язку, що належать підприємствам, заснуванням і організаціям незалежно від форм власності. 10. У випадку виявлення зловживань при здійсненні контролю за надходженням валютного виторгу, проведенням розрахунків зі споживачами з використанням товарно-касових книг, а також за дотриманням лімітів готівки в касах і її використанні для розрахунків за товари, роботи і послуги давати доручення органам Державної контрольно-ревізійної служби на проведення ревізій. 11. Вимагати від керівників підприємств, що перевіряються, установ і організацій проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, засобів і розрахунків; у необхідних випадках опечатувати каси, касові приміщення, склади й архіви. 12. Надавати інформацію з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків і інших обов'язкових платежів — іншим державним органам відповідно до чинного законодавства. 13. Матеріально і морально заохочувати громадян, що надають допомогу в боротьбі з порушеннями податкового законодавства. [2] Розділ ІІ. Податковий контроль в Україні. Суть, завдання та етапи проведення податкового контролю Необхідність стабілізації фінансової системи, забезпечення стійкого надходження бюджетних доходів, дотримання податкової дисципліни як умови якісного виконання фізичними і юридичними особами зобов'язань перед державою обумовили створення особливого напрямку державного фінансового контролю — податкового контролю. Податковий контроль розглядається з двох сторін: як функція чи елемент державного керування економікою; як особлива діяльність по виконанню податкового законодавства України. Обидві сторони податкового контролю знаходяться в нерозривній єдності і безупинному розвитку й удосконалюванні. Oргани податкової служби визначені як єдина система контролю за дотриманням податкового і валютного законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю внесення у відповідний бюджет податків, зборів і інших обов'язкових платежів, а також неоподатковуваних доходів, установлених законодавством України. Органи державної податкової служби здійснюють: - контроль за дотриманням податкового законодавства; - перевірку правильності числення податків, зборів і інших обов'язкових платежів; - перевірку якості постановки і ведення податкового і бухгалтерського обліку об'єктів обкладання; - профілактику податкових правопорушень.[5, 76] Проведення податкового контролю необхідно здійснювати по наступним етапам: 1. Передпровірчий аналіз. 2. Планування контролю. 3. Контакт з об'єктом контролю. 4. Документальна перевірка. 5. Завершальний етап контролю. 6. Реалізація і контроль за допомогою матеріалів контролю. Передпровірчий аналіз включає наступні роботи: - вивчення обліку платника в податковому органі; - вивчення податкових декларацій і інших звітних документів; - порівняння динаміки даних про нарахування і сплату податків, зборів і інших обов'язкових платежів; - аналіз розвитку підприємства; - аналіз основних показників підприємства. При аналізі податковий інспектор одержує необхідні загальні дані про підприємство і визначає основні напрямки перевірки. На етапі планування контролю здійснюється добір необхідних даних про платників податку, добір об'єктів для проведення документальних перевірок, підготовка планів і графіків документальних перевірок, а також уточнення параметрів контролю, часу й обсягу контрольних процедур, визначення джерела інформації, методичних прийомів контролю, відповідальних облич за проведення контролю, результатів контролю. Програма перевірки складається виходячи з мети проведення контролю і визначає об'єкт оподатковування, правильність нарахування податків, стан звітності, фінансовий стан і ведення бухгалтерського і податкового обліку, сприяє виявленню фактів недонарахування і зниження сум податків платниками.[5, 95] На етапі перевірки контакт з об'єктом контролю здійснюється безпосередньо на об'єктах контролю. При проведенні перевірки працівники державних податкових органів у перший день перевірки зобов'язані пред'явити свої службові посвідчення керівнику підприємства, що перевіряється, а також: - ознайомити з метою перевірки і представити програму і графік перевірки; - представити членів контрольної бригади; - пояснити причини, по яких проводиться перевірка; - вирішити організаційні питання (розміщення в приміщенні членів бригади, забезпечення організаційною технікою і т.д.); - обговорити порядок надання необхідної інформації для перевірки; - ознайомити з попередніми результатами контролю; - якщо перевірка проводиться за межами свого району, податкові інспектори додатково пред'являють посвідчення державного податкового органа на перевірку платника податків із указівкою найменування району (області), де буде здійснюватися податковий контроль. Податковий контроль здійснюється органами податкової служби у формі безвиїзної податкової перевірки (камеральна перевірка) чи виїзної податкової перевірки (документальна перевірка). Камеральна перевірка проводиться податковими інспекторами за місцем перебування державної податкової служби. Камеральна перевірка здійснюється на підставі бухгалтерської звітності, податкових декларацій (розрахунків) і інших документів і додатків, що даються в податкову адміністрацію, а також даних, що маються в органах державної податкової служби, документів і відомостей. Камеральна перевірка оформляється актом, підписаним податковим інспектором, що здійснив перевірку, і керівником податкової служби. Матеріали камеральної перевірки використовуються для проведення наступних податкових перевірок. Схема проведення податкового контролю Додаток 1.[6, 58] На сьогодні встановлено 22 види загальнодержавних податків і зборів, з яких 21 фактично стягується платниками податків, оскільки закон про податок на нерухоме майно не прийнято, та 14 видів місцевих податків і зборів. Виходячи зі специфіки конкретного податку або обов'язкового платежу, центральним податковим органом формується ідеологія та затверджується методологія здійснення податкового контролю, яка впроваджується в усіх державних податкових органах. Існуючі об’єкти, етапи та процедури податкового контролю, які потребують докорінного удосконалення (Додаток 2) Податковими органами застосовуються такі процедури податкового контролю як: - державна реєстрація та перереєстрація; - податковий облік та процедури контролю за достовірністю даних платника; - розшук суб'єктів, які пройшли державну реєстрацію, але не стали на податковий облік; - подання звітності, форми звітності, автоматизована обробка податкової звітності; - облік платежів до бюджету; - податковий контроль за поданням звітності та важелі впливу за несвоєчасне подання звітності; - податковий контроль за дотриманням термінів сплати та важелі впливу на платників за несвоєчасну сплату; - розшук платників податків, які не звітують до податкових органів; - кабінетний аудит та порядок оформлення результатів; - заходи за результатами кабінетного аудиту; - вибір платників за ризиковими ознаками для документального аудиту; - документальний аудит; - виявлення податкової заборгованості та податкове стягнення; - арбітражні процедури; - перереєстрація та ліквідація платників податків та зняття їх із податкового обліку; - дослідчі податкові перевірки та розслідування; - порушення кримінальних справ і т.д. Перевірка, як процедура податкового контролю, включає обстеження і визначення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності. Якщо камеральна перевірка має місце під час прийняття та обробки податкової звітності в органах податкової служби, то документальна перевірка здійснюється з виїздом на об'єкт контролю і характеризується більш високою об'єктивністю вивчення повноти та правильності податкових розрахунків, їх співставлення із даними первинних документів, аналітичним та синтетичним обліком, податковим обліком та звітністю. Слід зауважити, що документальна перевірка являється основним методом податкового контролю. [8, 29] Контроль органів податкової служби В Україні встановлено єдиний порядок та терміни подання податкової звітності, нарахування пені, погашення податкової заборгованості та застосування штрафних санкцій. Статтею 67 Конституції України визначено, що суб'єкти господарювання, а також фізичні особи зобов'язані сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно повинні подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому чинним законодавством України. Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний дотримуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.[1] Таким чином, ухилення від сплати податків розглядалось і розглядатиметься як злочин перед державою. Запобігання злочинам та іншим правопорушенням податкового законодавства е одним із основних завдань державної податкової служби України. Правові основи діяльності державних податкових органів України щодо здійснення податкового контролю закріплено в основних законах України та указах Президента України. Пподатковий контроль розпочинається на стадії державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності у вигляді податкового обліку платників податків і зборів (обов'язкових платежів). Це надзвичайно важливий етап податкового контролю, оскільки на цій стадії формується авторитет платника податку, а на підставі статутних та установчих документів встановлюються ризикові (фіктивні, одноденні) суб'єкти господарської діяльності, які свідомо не сплачують податки та обов'язкові платежі.[2] У ст. 9 конкретно визначено обов'язки платників податків і зборів, порушення або невиконання яких е підставою для здійснення попереднього або подальшого контролю, за наслідками якого вживаються заходи щодо притягнення платників податків і зборів до адміністративної, фінансової та кримінальної відповідальності. [2] Відповідальність платників за порушення податкового законодавства Відповідно до Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення рішення. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені. У разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених ПКУ (платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях — тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість — тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; при визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість протягом 1095 днів втретє та більше — тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 75 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість. Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених цієї статті, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.[2] Розділ ІІІ. Шляхи вдосконалення податкового контролю в загальній системі адміністрування податків та обов’язкових платежів до бюджету Модернізація процесу податкового контролю Кожний із етапів та об'єктів податкового контролю потребує розвитку та модернізації всіх бізнес-процесів, процедур, методології адміністрування податків, автоматизації адміністрування та управління цими процесами із використанням сучасних програмних продуктів, інформаційних технологій, ефективне використання яких можливе лише при створенні надійної інфраструктури на всіх рівнях податкової служби.[12, 69] Якщо розглядати в комплексі модернізацію ДПС України, то в широкому розумінні це не звичайне удосконалення окремих функцій або процедур діяльності податкових органів та адміністрування податків. Проектом модернізації ДПС України передбачається оновлення всіх процедур адміністрування податків починаючи від реєстрації та обліку платників податків до їх ліквідації. На підставі розроблених стандартів адміністрування кожного процесу необхідно створити єдину інформаційну систему платника податку, забезпечену сучасними програмними продуктами та інформаційними технологіями, які повинні створити умови для максимального виключення людського фактора при прийнятті рішення. Інформатизація всіх процесів адміністрування неодмінно призведе до зміни ідеології щодо платників податку. Основну мету модернізації сформульовано так: «Не платник—для податківців, а податківці — для платника і заради платника».[9, 43] На необхідності модернізації державної податкової служби України, її стратегії, тактики та цілей неодноразово наголошували в засобах масової інформації Президент України Леонід Кучма та Голова ДПА України Микола Азаров. Зокрема, Президент України Леонід Кучма підкреслив, що «в результаті податкових перетворень повинна бути створена така податкова служба, яка б стимулювала економічний розвиток в Україні, що означає створення умов для залучення інвестицій в економіку України, розвиток підприємництва; зниження податкового тиску з метою дотримання податкового законодавства платниками податків та підвищення надходжень на основі добровільності; забезпечення стабільних надходжень до бюджетів усіх рівнів. Створення податкової служби, яка ефективно, справедливо, прозоро та чесно адмініструє податкове законодавство. Встановлення прозорих, підзвітних та неупереджених зв'язків між ДПС та суспільством, запровадження в практику роботи партнерських відносин з платниками податків.[11, 89] Основним принципом повсякденної праці податківців має стати налагодження партнерства між державою і підприємцем, щоб міцніли довіра і взаєморозуміння між податковими працівником і платником Податків». Реформування податкової системи Голова ДПА України наголосив, що «реформування податкової системи — завдання із завдань, яке для нашої держави і суспільства справді є універсальним, всеохоплюючим. Сама реформування, докорінна перебудова, а не поверхневі косметичні новації, які не вносять нічого нового по суті. Але не менш очевидно, що стратегічні цілі податкових перетворень — у підтримці та стимулюванні реальної економіки, виробництва, легалізації, виходу з тіні прихованих капіталів, набутих не кримінальним шляхом. Саме в цьому колосальні резерви економічного зростання. Загалом же я хочу добитися ситуації, коли в Україні буде вигідно працювати — податкова система сприятиме цьому». Проаналізувавши висловлювання та настанови керівництва держави та ДПА України, вироблено підстави для чітких перспектив ДПС України та їх моделі. Тому завдання Департаменту розвитку та модернізації ДПС України полягає у послідовному інформуванні працівників податкової служби, платників податків, суспільства в цілому про хід підготовки документів для укладання угоди зі Світовим банком на позику за результатами перевірки місією Світового банку стану підготовки плану впровадження проекту модернізації. Особлива увага приділятиметься обговоренню в ЗМІ таких складових проекту: управління людськими ресурсами (людські ресурси — основна цінність податкової служби); модернізація аудиту (кабінетний аудит, визначення ризиків, документальний аудит); проблеми та нові форми роботи з платниками податків; модернізація існуючого порядку реєстрації, обліку, пошуку, реорганізації та ліквідації платників податків; автоматизація процесу прийому та обробки податкових декларацій та звітів; удосконалення методології системи контролю за погашенням податкового боргу; функціональна структура «за» і «проти» тощо.[14, 107] Департамент розвитку та модернізації ДПС України планує протягом усіх етапів модернізації здійснювати анкетне опитування платників податків, громадян та працівників податкової служби України щодо існуючих проблем у взаємовідносинах працівників податкових органів із платниками. Результати опитування враховуватимуться при розробці та впровадженні проекту Програми модернізації ДПС України. Висновки Історія розвитку людського суспільства свідчить, що в різні періоди існували різноманітні податки. Проте, найбільшого розвитку податки досягають в умовах розвинутої ринкової економіки. Вони стають об’єктивним елементом фінансових відносин між державою та юридичними і фізичними особами. З здобуттям незалежності Україна почала проводити свою податкову політику, формуючи власну податкову систему. На початках спостерігалось суто фіскальна спрямованість податкової політики. Зокрема, далася в знаки первинність фіскальної функції податків, а також історичні передумови становлення податкової системи України. Тому, щоб не причинити бюджетної кризи, необхідно було податковими методами забезпечити надходження до бюджету адекватні тим, що існували за умов командно – адміністративної економіки. Наслідком фіскальної податкової політики стало встановлення надмірного рівня оподаткування в країні, відбулося зниження реального ВВП. З 1995 року в Україні взято курс на зниження оподаткування і стимулювання підприємницької діяльності...

Курсова робота Податкова система

nikki

06.06.2013 12:06-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись