Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Фінанси підприємств
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ТГВ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Конспект лекцій
Предмет:
Фінанси і соціальна політика
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Лекція 5. Тема: Формування і використання фінансових ресурсів підприємств.
План лекції:
Фінансові ресурси підприємств, їх склад та формування.
Власний капітал, залучені та позичені кошти.
Фінансові ресурси – джерело формування оборотних активів.
Самостійно:
1.Оборотні активи, їх склад, структура і значення.
2.Організація оборотних активів та джерела їх формування.
3. Формування та використання фондів грошових ресурсів підприємств.
Повідомлення:
Особливості організації фінансів підприємств різних форм власності (акціонерне товариство, ТОВ, повні товариства, командитні товариства).
Індивідуальне завдання:
Напрямки використання фінансових ресурсів на підприємстві.
Політика формування власних фінансових ресурсів.
Основні поняття: фінансові ресурси, довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання, власний капітал (статутний, додатковий вкладений, інший додатковий, резервний капітал, нерозподілений прибуток, цільове фінансування), залучені та позичені кошти, активи підприємства, оборотні активи (виробничі оборотні активи та фонди обігу), організація оборотних активів.
Питання для самоконтролю:
1.Дайте визначення фінансових ресурсів та поясніть їх значення.
2.Від чого залежить склад та обсяг фінансових ресурсів підприємств?
3.Охарактеризуйте довгострокові та поточні зобов’язання підприємства.
4.Власний капітал та умови його формування.
5.Охарактеризуйте статутний, додатковий вкладений, інший додатковий, резервний капітал, нерозподілений прибуток, цільове фінансування.
6.Дайте визначення залученим коштам та охарактеризуйте їх структуру.
7.Охарактеризуйте сутність та склад позикових коштів?
8.Яке повинно бути співвідношення власних, залучених та позичених коштів на підприємстві та які завдання стоять перед фінансовою службою в зв’язку з цим?
9.Охарактеризувати сутність та склад активів підприємств.
10.Дайте визначення та охарактеризуйте склад та структуру оборотних активів.
11.Що розуміють під організацією оборотних активів?
12.Охарактеризуйте принципи, на яких повинна будуватися організація оборотних активів.
13.Що лежить в основі класифікації оборотних активів?
1.Фінансові ресурси підприємств, їх склад та формування.
Головною ланкою економіки в ринкових умовах господарювання є підприємства, які виступають у ролі господарюючих суб'єктів. Вони здійснюють виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність, у результаті якої виробляють відповідні види продукції, реалізують її, отримують доходи і накопичення, розподіляють, формують відповідні фонди грошових коштів.
Для здійснення господарської діяльності, отримання продукції, доходів і накопичень підприємства використовують окремі види ресурсів: матеріальні, трудові, фінансові, а також грошові кошти.
Матеріальні ресурси складають основу процесу виробництва. Формування фінансових ресурсів відбувається у процесі створення підприємств і реалізації їх фінансових відносин при здійсненні господарсько-фінансової діяльності. Це виявляється у формуванні, перш за все, статутного капіталу при створенні підприємств, а в процесі їх діяльності – відповідних джерел грошових коштів.
Склад фінансових ресурсів залежить від виду та розміру підприємства, роду його діяльності, обсягів виробництва. При цьому обсяг фінансових ресурсів тісно пов'язаний з обсягом виробництва і чим вища ефективність роботи підприємства , тим більший обсяг власних фінансових ресурсів, і навпаки.
Наявність у достатньому обсязі фінансових ресурсів, їх ефективне використання, визначають стабільне фінансове становище підприємства:
платоспроможність;
фінансову стійкість;
ліквідність.
Власний, позичений і залучений капітал, який формує, з одного боку, фінансові ресурси підприємства і бере участь у фінансуванні його активів, з іншого – являє собою зобов'язання перед конкретними власниками – державою, юридичними та фізичними особами.
Зобов'язання – це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок подій, та погашення якої, як і очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.
Зобов'язання бувають довгострокові та поточні.
Довгострокові зобов'язання – це зобов'язання, які повинні бути погашені підприємством після операційного циклу або через 12 місяців з моменту їх виникнення ( довгострокові позики банків, відстрочені податкові зобов'язання, довгострокові векселі, що видані, довгострокові зобов'язання з оренди та ін. ).
Поточні зобов'язання – це зобов'язання, які повинні бути погашені протягом операційного циклу підприємства або 12 місяців з дня їх виникнення (короткострокові кредити банків, усі види кредиторської заборгованості ).
Усі види перерахованих вище джерел беруть участь як у формуванні активів підприємства, так і у здійсненні його виробничо-фінансової діяльності з метою отримання доходу, прибутку.
2. Власний капітал , залучені та позичені кошти.
Джерела формування фінансових ресурсів різні. При створенні підприємств вони залежать від форми власності.
При створенні державних підприємств фінансові ресурси формуються за рахунок бюджетних коштів, коштів вищих органів управління, коштів інших аналогічних підприємств при їх реорганізації тощо.
Власні кошти – це кошти підприємств, які постійно знаходяться в обороті, та термін користування якими не встановлений .
Формуються вони за рахунок власного капіталу, тобто тієї частини капіталу в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язань.
Отже, власний капітал – це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками або залишені ними на підприємстві з чистого прибутку.
До складу власного капіталу ( власних фінансових ресурсів), статутного (пайового) капіталу належать також додатковий вкладений капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток , цільове фінансування та ін.
При створенні колективних підприємств вони формуються за рахунок пайових ( часткових ) внесків засновників, добровільних внесків юридичних чи фізичних осіб тощо. Усі ці внески (кошти) – це статутний (первинний) капітал, що акумулюється в статутному фонді створеного підприємства.
Статутний капітал – це зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, яка є внеском власників до капіталу підприємства.
Статутний капітал є основною частиною власного капіталу та основним джерелом власних фінансових ресурсів підприємства. За рахунок його грошових коштів формуються основні фонди та оборотні активи підприємства.
Додатковий вкладений капітал відображає суму перевищення вартості реалізації випущених акціонерним товариством акцій над їх номінальною вартістю .Інший додатковий капітал включає суму дооцінки необоротних активів, вартість активів, отриманих безоплатно підприємством від інших юридичних чи фізичних осіб та інші види додаткового капіталу.
Резервний капітал відображає суму резервів, створених за рахунок нерозподіленого прибутку, прибутку підприємства відповідно до діючого законодавства або засновницьких документів.
Нерозподілений прибуток – це сума прибутку, що залишається на підприємстві та реінвестована у його господарську діяльність. Цільове фінансування – сума цільових надходжень, отриманих з бюджету.
Крім власного капіталу, фінансові ресурси підприємства формуються за рахунок залучених та позичкових коштів.
Залучені кошти – це кошти, які не належать підприємствам, але в силу діючої системи розрахунків постійно знаходяться в обігу. Формуються вони за рахунок усіх видів кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги, усі види поточних зобов'язань підприємства за розрахунками :
сума авансів, отриманих від юридичних і фізичних осіб у рахунок подальших поставок продукції, виконання робіт, надання послуг;
сума заборгованості підприємства з усіх видів платежів до бюджету, включаючи податки, що утримуються з доходів робітників; соціального страхування, пенсійного фонду, страхування майна підприємства; індивідуального страхування його робітників;
заборгованість підприємства з виплати дивідендів його засновникам;
сума векселів, які видало підприємство постачальникам, підрядчикам у рахунок забезпечення поставок продукції, виконання робіт, надання послуг тощо.
Позичені кошти – це кошти, які отримує підприємство на визначений термін, за плату і на умовах повернення. Формуються вони в основному за рахунок довгострокових та короткострокових кредитів банку.
До складу позикових фінансових ресурсів належать довгострокові та короткострокові кредити банків, а також інші довгострокові фінансові зобов'язання, пов'язані із залученням позикових коштів ( крім кредитів банків, на які нараховуються відсотки).
У зв'язку з цим, найважливішим завданням є пошук резервів збільшення власних фінансових ресурсів і найбільш продуктивного їх використання з метою підвищення ефективності роботи підприємства в цілому.
3.Фінансові ресурси – джерело формування оборотних активів.
Отже, фінансові ресурси підприємств – це власний, позичений і залучений грошовий капітал, який використовується підприємствами для формування своїх активів та здійснення виробничо-фінансової діяльності з метою отримання відповідного доходу, прибутку.
Активи – це ресурси, які створюються в результаті минулих заходів, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічної вигоди в майбутньому.
Активи бувають: оборотні та необоротні.
Оборотні активи – грошові кошти та їх еквіваленти (короткострокові високоліквідні активи підприємства – сировина, матеріали, готова продукція і т.д.), які призначені для реалізації або споживання протягом операційного циклу або протягом 12 місяців від дати балансу.
Необоротні активи – усі активи, які не є оборотними (основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції та ін.).
Самостійно:
1.Сутність оборотних активів, їх склад та структура та значення. Матеріальною основою будь-якого виробництва є засоби виробництва, що складаються із засобів праці та предметів праці. Засоби праці набувають економічної форми необоротних активів, а предмети праці – оборотних активів.
Оборотні активи як натурально-речовинна категорія являють собою сукупність матеріально-речових цінностей і грошових активів, які беруть участь у створенні продукту, цілком споживаються у виробничому процесі і цілком переносять свою вартість на продукт, що виробляється, продовж операційного циклу або 12 місяців з дати балансу (виробничі запаси, готова продукція, грошові кошти та ін.).
В умовах існування товарно-грошових відносин матеріальні засоби підприємств виступають не лише в натуральній, але й у вартісній формах. Оборотні активи поділяють на виробничі оборотні фонди та фонди обертання.
Предмети праці в грошовій оцінці утворюють виробничі оборотні фонди. До них на промислових підприємствах належать : сировина, матеріали, запасні частини, пальне, інші матеріальні цінності, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів.
Основне призначення (функція) виробничих фондів полягає в забезпеченні планомірного та ритмічного процесу виробництва на підприємствах та об’єднаннях.
Окрім виробничих оборотних фондів, кожне підприємство має частину активів, що знаходяться у сфері обертання. Це готова продукція, грошові кошти на рахунках у банку й у касі підприємства, кошти на розрахункових рахунках та ін. Ця частина активів, оцінена в грошах, називається фондами обертання (обігу). Основне призначення (функція) фондів обертання полягає в забезпеченні грошовими коштами планомірного процесу обертання на підприємствах. Тобто, є розбіжності у призначенні, але між ними існує тісний взаємозв’язок. Вони обслуговують єдиний процес відтворення та забезпечують його безперервність.
У дійсності, якщо процес виробництва на кожному підприємстві є безперервним, то оборотні активи, що обслуговують його, в кожний даний момент знаходяться одночасно як у сфері виробництва – у вигляді виробничих запасів, незавершеного виробництва, так і в сфері обертання – у вигляді готових виробів та грошових коштів. Крім цього, зі сфери виробництва вони переходять до сфери обертання, і навпаки. Тобто постійно знаходяться в русі, проходячи 3 стадії кругообігу – грошову, товарну і виробничу.
В умовах товарно-грошових відносин рух, кругообіг товарно-матеріальних цінностей опосередковується їх вартістю, що не витрачається, не споживається, подібно до її речових носіїв, а залишається в межах процесу відтворення та змінює лише форми свого руху. Вартість авансується, а не витрачається, оскільки ця вартість, проходячи різні фази свого кругообігу, знову повертається до свого вихідного пункту. Отже, оборотні активи не витрачаються, не споживаються, а авансуються та повертаються підприємству в процесі реалізації продукції.
Отже, оборотні активи як вартісна категорія являють собою вартість, що авансована в кругообіг виробничих оборотних активів і фондів обертання для забезпечення безперервності процесу виробництва і обертання.
В організації оборотних активів слід розрізняти їх склад та структуру.
Під складом оборотних активів розуміють сукупність їх елементів (статей);
Структура ж оборотних активів – це співвідношення між окремими їх елементами в загальному обсязі.
У різних галузях народного господарства склад і структура оборотних активів різні та залежать від типу галузі, складу витрат, виду продукції, що випускається, особливостей матеріально-технічного постачання тощо. Усереднена структура: виробничі затрати, готова продукція, грошові кошти, дебіторська заборгованість, інші активи. У виробничій сфері, а також у торгівлі найпитомішу вагу в оборотних активах займають запаси.
Запаси – це активи, які перебувають в процесі виробництва з метою подальшого продажу отриманого продукту виробництва; утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг.
У господарській діяльності запаси поділяються на:
сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва тощо;
незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою деталей, вузлів, виробів і незакінчених технологічних процесів;
готову продукцію, що виготовлена на підприємстві та призначена для продажу;
товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
малоцінні та швидкозношувані предмети.
Склад і структура оборотних активів не залишається назавжди постійною величиною. Вони змінюються як по роках, так і протягом року, в залежності від зміни характеру виробничої діяльності підприємства, особливостей формування запасів і витрат.
2.Організація оборотних активів і джерела їх формування. Оборотні активи, що є основним елементом матеріальної основи процесу виробництва, певним чином впливають на його хід. Якщо виробництво забезпечене в достатній кількості необхідними елементами оборотних активів – воно працює, як правило, ефективно. Ефективно в цьому випадку використовуються й самі оборотні активи.
Організацією оборотних активів називається встановлення на підприємствах необхідного складу та структури оборотних активів, визначення їх потреб та джерел формування, а також контролю за зберіганням і ефективністю їх використання.
Організація оборотних активів повинна будуватися на таких принципах:
створення мінімального достатнього обсягу оборотних активів, що забезпечує безперервність процесу виробництва та обігу, а також їх ефективне використання;
раціональне розміщення оборотних активів, які є в наявності, за сферами відтворюючого процесу всередині підприємства;
формування та поповнення оборотних активів за рахунок власних та позикових джерел у залежності від обсягів виробництва;
створення фінансових резервів;
контроль за зберіганням та ефективним використанням оборотних активів.
Оборотні активи можна класифікувати в залежності від їх:
участі в кругообігу активів;
методів планування та регулювання;
джерел формування.
Залежно від участі в кругообігу, оборотні активи поділяються на активи в сфері виробництва та активи в сфері обертання. Встановлення оптимального співвідношення оборотних активів, що знаходяться в цих сферах, сприяє більш ефективному їх використанню. В цей же час, чим більша питома вага оборотних активів у сфері виробництва та менша у сфері обертання, тим ефективніше вони використовуються. К. Маркс, називаючи активи в сфері обертання бездіяльною частиною, писав: "чим менша остання порівняно з усім капіталом, тим, при інших різних умовах, більший прибуток". Отже, важливим напрямком підвищення ефективності використання оборотних активів на підприємствах є вдосконалення їх розподілу за стадіями кругообігу, зниження питомої ваги фондів обертання.
В залежності від методів планування та регулювання, оборотні активи поділяються на нормовані і ненормовані.
Нормовані оборотні активи – це такі активи, за якими обчислюється норматив. До них відносяться виробничі запаси, готова продукція, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів та ін. Обчислення нормативів (мінімальної потреби) за цими видами оборотних активів дає можливість забезпечити нормальний процес виробництва та їх ефективне використання.
Ненормовані оборотні активи – це активи, за якими норматив не обчислюється (грошові кошти в касі та на рахунках у банках, кредиторська заборгованість та ін. )
У залежності від джерел формування, оборотні активи поділяються на власні, позикові і залучені.
Власні кошти – це кошти підприємств, якими вони покривають мінімальні розміри оборотних активів (запасів і витрат), що потребуються для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва та реалізації продукції. Вони постійно знаходяться у підприємстві та строк користування ними не встановлюється. Тут є важливим відповідність власних джерел фактичній наявності оборотних активів, бо як їх надлишок, так і недостача негативно впливають як на ефективність їх використання, так і на ефективність виробництва.
На сьогодні хронічною хворобою для більшості підприємств народного господарства України є нестача оборотних активів, що є однією з причин їх збиткової роботи.
Позикові кошти – це кошти, що отримуються підприємствами у вигляді банківських кредитів для створення сезонних запасів матеріальних цінностей та покриття затрат виробництва. Вони надаються підприємствам на визначений строк, після закінчення якого повинні бути повернені банку.
Залучені кошти – це кошти, що не належать підприємству, однак у силу діючої системи розрахунків знаходяться в його обігу.
Порядок формування джерел створення оборотних активів на підприємствах залежить від форми власності, яка лежить в основі функціонування підприємства, специфіки в організаційній побудові підприємства та інших факторів.
Протягом подальшої роботи підприємств поповнення їх оборотних активів може здійснюватися за рахунок власних фінансових ресурсів (прибутку), залучених, позикових та інших джерел (додаткових внесків підприємств, дотацій з бюджетів, благодійних внесків юридичних та фізичних осіб та ін.).
Фактична наявність власних та прирівнюваних до них джерел формування оборотних активів визначається за балансом річного звіту підприємства як різниця між підсумком першого розділу пасиву балансу та підсумком першого розділу активу балансу.
Склад та структура джерел формування оборотних активів не є раз і назавжди постійною величиною. Вони залежать від стану економіки підприємств, особливостей формування запасів і затрат і можуть змінюватися з часом. Однак збільшення частки власних активів та зменшення частки кредитів в банку в джерелах формування оборотних активів підвищує ефективність їх використання та рівень рентабельності підприємства. Тому встановлення економічно обґрунтованого співвідношення між власними та позиковими джерелами формування оборотних активів є однією з найважливіших умов підвищення ефективності їх використання та рентабельності підприємства.
09.06.2013 22:06-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора