МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Національний університет “Львівська політехніка”
Кафедра ТПЕ
/
Звіт до розрахункової роботи
з курсу: “Мікро- і макроекономіка”
Варіант 17
Завдання для 17 варіанту
№ завдання
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
К-стьбалів
5
5
5
2
2
2
2
2
5
5
Теоретичніпитання
1. Суспільневиробництво, факторивиробництва.
2.Основніформипідприємств і підприємницькоїдіяльності.
3. Номінальний і реальний ВВП. ВВП-дефлятор.
Тести:
4. Меншезавсепостраждаютьвідінфляції:
а) ті, хтоотримуєфіксованіномінальнідоходи;
б) ті, у когономінальнийдохідзростає, однакповільнішезатемпипідвищенняцін;
в) ті, хтоставборжником, колицінибулинижчими;
г) ті, хтомаєгрошовізаощадження.
5. Удосконаленнятехнологіїзміщує:
а) кривупопитувверх і вправо;
б) кривупопитувниз і вправо;
в) кривупропозиціївниз і вправо;
г) кривупропозиціївверх і вліво.
6. Кейнсіанськийвідрізокнакривійсукупноїпропозиції:
а) маєпозитивнийнахил;
б) маєнегативнийнахил;
в) представляєгоризонтальнулінію;
г) представляєвертикальнулінію.
7. Науковці, якіототожнювалибагатстволише з грішми, а джереломбагатствавважалиторгівлю, належатьдошколи:
а) меркантилістів;
б) фізіократів;
в) прагматиків;
г) марксистів;
д) фритредерів.
8. Неціновимичинникамипопиту є:
а) витративиробництва;
б) грошовідоходинаселення;
в) технологіявиробництва;
г) кількістьвиробників.
Задачі
9. У таблицінаведеніданіпрозагальнівитратипідприємства у довгостроковомуперіоді:
Обсягвиробництва, шт. Q
0
1
2
3
4
5
6
Загальнівитрати, грн. TC
0
64
86
164
280
450
704
Середні витрати, грн.ATC
Граничні витрати, грн.MC
10. У США грошовабазаВ становила300млрд. $, нормарезервуванняrr=10%,коефіцієнтдепонуваннясr=40%. ОбчислитигрошовиймультиплікаторmтапропозиціюгрошейM.
Розв’язок
Суспільне виробництво. Фактори виробництва.
Суспільне виробництво — сукупна організована діяльність людей із перетворення речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.
Суспільне виробництво складається з двох сфер:
матеріальне;
нематеріальне.
Матеріальне виробництво включає в себе галузі, які займаються виробництвом матеріальних благ і наданням матеріальних послуг (промисловість, сільське господарство,зв'язок, транспорт, побутове обслуговування тощо).
До нематеріального виробництва відносяться галузі, які займаються виробництвом духовних цінностей і наданням нематеріальних послуг (роздрібна торгівля, освіта, охорона здоров'я, мистецтво, культура і т. д.)
Фактори виробництва – це ресурси, які необхідно затратити, щоб зробити товар:
праця – фізична і розумова діяльність людини, спрямована на досягнення корисного результату;
технологія – наукові методи досягнення практичних цілей (включаючи підприємницькі здібності);
земля – усе, що надала природа в розпорядження людини для її виробничої діяльності (земля, корисні копалини, вода, повітря, ліси та ін.);
капітал – накопичений запас засобів у продуктивній, грошовій і товарній формах, необхідних для створення матеріальних благ.
Основні форми підприємства і підприємницької діяльності
Підприємство — це самостійний суб'єкт, що хазяює, створений для виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг з метою задовольняння суспільних потреб і одержання прибутку. Підприємство самостійне здійснює свою діяльність, розпоряджається продукцією, що випускає, одержуваним прибутком, що залишається в його розпорядженні після сплати податків і інших обов'язкових платежів.
З точки зору організаційної форми підприємства визначаються державні, колективні, приватні та підприємства двох і більше форм власності (змішані).
Державне підприємство являє собою організаційно-правову форму підприємства, заснованого на державній власності.
Колективне підприємство (точніше його можна було б назвати «підприємство колективної власності») – це організаційно-правова форма підприємства, заснованого на одному або кількох видах колективної власності.
Приватне підприємство – це організаційно-правова форма підприємства, заснованого на приватній власності однієї і більше фізичних осіб.
Спільне підприємство – це організаційна форма підприємства, заснованого за законами України на базі об'єднання майна різних форм власності ст. 3 Закону “Про власність”, ст. 2 Закону “Про підприємства в Україні” (так звана змішана форма власності). Спільні підприємства, як правило, мають форму господарських товариств, тобто є суб'єктами права колектив ної власності.
Іноземне підприємство – це організаційно-правова форма підприємства з місцезнаходженням в Україні, створеного як суб'єкт права згідно із законодавством іноземної держави, майно якого повністю є у власності іноземних громадян, юридичних осіб або держави.
Підприємництво передбачає функціонування різних форм господарювання. Сучасна економічна теорія визнає три основні організаційно-правові форми підприємницької діяльності:
1) одноосібне володіння;2) партнерство (товариство);3) корпорація (акціонерне товариство).
Одноосібне володіння - це таке підприємство, власником якого є одна особа чи сім'я, що самостійно веде справу у своїх інтересах, одержує весь дохід і повністю несе ризик від бізнесу.
Партнерство - це підприємство, організація або установа, створені на засадах угоди двох чи більше окремих осіб (у тому числі юридичних) шляхом об'єднання їхнього майна та підприємницької діяльності. Об'єднуючи свої фінансові ресурси і вміння вести справу, партнери таким чином розподіляють ризик, а також прибутки і збитки. За ступенем участі засновників у діяльності підприємства розрізняють товариства з обмеженою відповідальністю, з додатковою відповідальністю, повні та командитні.
Третім типом організації підприємництва, що за обсягом продажу товарів, надання послуг домінує у діловому світі, є корпорація або акціонерне товариство.У Законі України "Про господарські товариства" зазначається, що акціонерним товариством називається організація, яка має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій номінальної вартості, несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.
Номінальний і реальний ВВП. Дефлятор ВВП
Номінальний ВВП – це сукупна вартість вироблених товарів і послуг,яка обчислена в цінах, коли даний продукт був вироблений. Розрахований наоснові поточних цін, він не враховує зміни в рівні цін, нескоригований наінфляцію (підвищення цін) або дефляцію (зниження цін).
Реальний ж ВВП – вартість вироблених товарів і послуг, яка враховує зміни в рівні цін, тобто скоригована на інфляцію чи дефляцію. Розраховується реальний ВВП шляхом ділення номінального ВВП на індекс цін. Формула його обчислення має такий вигляд:
Реальний ВВП = номінальний ВВП / індекс цін × 100 %
Індекс цін – показник динаміки (рівня) цін, їх загального збільшенняабо зменшення за певний період часу.
Формула індексу цін має такий вигляд:
Індекс цін даному в році = ціна ринкового кошика в даному році / ціна ринкового кошика в базовому році × 100%
Дефлятор – коефіцієнт, який використовується для переобчисленняекономічних показників, виміряних в грошах, з метою приведення їх до рівняцін попереднього періоду.
Дефлятор ВВП розраховується на основі співвідношення міжномінальним і реальним валовим внутрішнім продуктом:
Дефлятор = номінальний ВВП / реальний ВВП × 100 %
Він показує зміну ВВП за рахунок зміни рівня цін.
Щоб отримати співставний, реальний ВВП для декількох років,проводяться операції інфлювання і дефлювання ВВП. При цьомувикористовуються фактичні дані про рівень номінального ВВП для окремихроків, які коригуються на базі індексу загального рівня цін для цих років.
Менше за все постраждають від інфляції:
в) ті хто став боржником, коли ціни були нижчими.
Удосконалення технології зміщує:
в) криву пропозиції вниз і вправо;
При покращенні засобів виробництва, виробники будуть готові забезпечувати більше товару за кожною ціною і це переміщає криву постачання S1 у право, до кривої S2 — зростання пропозиції.
/
Кейнсіанський відрізок на кривій сукупної пропозиції:
в) представляє горизонтальну лінію;
Горизонтальний (кейнсіанський) відрізок кривої сукупної пропозиції свідчить про те, що економіка знаходиться у стані глибокого спаду, або депресії. При цьому не використовується велика кількість засобів праці і робочої сили; ці ресурси можна привести у дію, не впливаючи нарівеньцін. Виробничі витрати не зростають, а тому нема грунту для зростання цін.
Науковці, які ототожнювали багатство лише з грішми, а джереломбагатства вважали торгівлю, належать до школи:
а) меркантилістів;
Меркантилізм – це направлення економічної думки, прибічники якого бачили у зовнішній торгівлі джерело багатства в результаті здійснення активного торгового балансу (перевищення експорту над імпортом товарів).
Неціновими чинниками попиту є:
б) грошові доходи населення;
Збільшення доходу збільшує обсяг попиту, якщо продукт є нормальним товаром, і зменшує обсяг попиту, якщо продукт є товаром нижчої споживчої цінності. Зменшення доходу впливає на попит названих товарів навпаки.
Розв’язки задач
У таблиці наведені дані про загальні витрати підприємства у довгостроковому періоді:
Обсягви робництва, шт. Q
0
1
2
3
4
5
6
Загальні витрати, грн. TC
0
64
86
164
280
450
704
Середні витрати, грн. ATC
-
64
43
54.7
70
90
117.3
Граничні витрати, грн. MC
-
64
12
78
116
170
254
Під час виконання цієї задачі я використовував ці формули:
ATC=TC/Q;
MC=(TC(Qn)-TC(Qn-1))/(Qn-Qn-1)
У США грошова база В становила 300 млрд. $, норма резервування rr=10%, коефіцієнт депонування сr=40%. Обчислити грошовий мультиплікатор m та пропозицію грошей M.
Розв’язок:
m=(cr+1)/(cr+rr) = (40%+1) / (40%+10%) = 2.8
M= m * B = 2.8 * 300 = 840 млрд. $