МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Кафедра обліку і аудиту
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
З МАРКЕТИНГУ
ЗМІСТ
Питання 1. Проведення польових досліджень
Питання 2.Функції оптової торгівлі
Список використаної літератури
Питання 1. Проведення польових досліджень
Маркетингові дослідження є основою для маркетингової діяльності підприємства.
Маркетингові дослідження - це наукові дослідження, спрямовані на систематичний збір, обробку, відображення та аналіз інформації щодо проблем, пов'язаних із маркетинговою діяльністю підприємства.
Мета маркетингових досліджень - виявлення можливостей фірми зайняти конкуренті позиції на конкретному ринку шляхом пристосування своєї продукті до попиту і вимог покупців. Маркетингові дослідження виступають як початок і логічне завершення будь-якого циклу маркетингової діяльності з метою зменшенні невизначеності, що супроводжує прийняття маркетингових рішень.
Процес маркетингових досліджень повинен бути ретельно спланований, а також має здійснюватись відповідно до таких етапів:
визначення проблеми і цілей дослідження;
визначення потреби в інформації;
вибір методів дослідження і збирання інформації;
проведення дослідження;
обробка і аналіз зібраної інформації;
розроблення рекомендацій і презентація результатів дослідження.
На першому етапі визначаються проблеми, які мають бути вирішеними. Зокрема, проблеми можуть бути пов'язані з рівнем насиченості ринку, падінням обсягу продажу в умовах конкуренції тощо. Дуже важливо із сукупності проблем відібрати основну, розв'язання якої визначатиме перспективу всієї діяльності.
Відповідно до наявних ресурсних можливостей, бар'єрів і перспектив, які відкриваються у ринковому середовищі, визначаються маркетингові цілі фірми і заходи, що їх забезпечують. Маркетингові цілі тісно пов'язані з цілями діяльності фірми і випливають з них. Цілі дослідження можуть бути пошуковими, описовими або експериментальними.
Пошукові цілі передбачають збирання певних попередніх даних, на підставі яких можна виробити гіпотезу ( це імовірнісне припущення щодо сутності і шляхів розв'язання виявлених проблем ).
Описові цілі полягають у простому описанні тих або інших аспектів реальної маркетингової ситуації.
Експериментальні цілі спрямовані на обгрунтування гіпотез, шо визначають виявлені причин но-наслідкові зв'язки.
На другому етапі процесу маркетингового дослідження приймають рішення щодо того, яка інформація необхідна, і розробляють план її збиранні Цілі дослідження формулюють з огляду на потребу в інформації.
На третьому етапі здійснюється вибір методів дослідження і збирання інформації. Методи маркетингових досліджень розподіляються :
у залежності від того, якого типу дані слід отримати, - якісні і кількісні;
у залежності від того, для кого проводиться дослідження, - спеціальні і універсальні;
у залежності від того, якими методами збирається інформація, кабінетні і польові
У процесі проведення кабінетних та польових досліджень отримують вторинну або первинну інформацію. Первинна інформація це дані, шо збираються вперше для даної конкретної цілі. Вторинна інформація - це дані, шо були зібрані та систематизовані раніше для інших цілей.
Джерела вторинної інформації можуть бути внутрішніми (дані про збут, рахунки клієнтів, постачальників про товарні запаси; бюджетні розрахунки тощо) і зовнішніми (статистичні довідники, каталоги, періодичні зведення про ситуацію на ринку, загальноекономічні і спеціалізовані журнали, книги, статті, монографії, комерційні і наукові збірники тощо).
Джерелами первинної інформації можуть бути різноманітні огляди (конкурентів, споживачів, дилерів, постачальників), інтерв'ю (з конкурентами, споживачами, дилерами, постачальниками, експертами галузі тощо), фокус-групи, експеримент.
Методами дослідження та збирання первинної інформації е: спостереження, опитування, експеримент, панельний метод, імітаційне модулювання. Детальніше вони будуть розглянуті далі.
Четвертий етап передбачає проведення маркетингового дослідження, а саме: організацію його здійснення, контроль збирання і документування отриманих даних. Збирання даних може проводитися як дослідниками самої компанії, так і незалежними фірмами. Стадія збирання даних - це найкоштовніша частина маркетингового дослідження.
П'ятий етапі пов'язаний з обробленням маркетингової інформації і передбачає перевірку даних, їх підготовку до оброблення на ЕОМ, оброблення і аналіз даних.
Система аналізу маркетингової інформації являє набір удосконалених методів аналізу маркетингових даних і проблем маркетингу. Ця система знайшла широке поширення. Основу будь-якої системи аналізу маркетингової інформації складає статистичний банк і банк моделей, які дозволяють найбільш повно розкрити взаємозалежності в межах вибірки даних та встановити ступінь їх статистичної надійності.
Процес отримання інформації відбувається за схемою:
збір інформації;
індексація;
кодування;
фіксація нанесення;
передача;
опрацювання;
прийняття рішення.
За допомогою аналізу даних, отриманих під час дослідження, стає можливим порівняння числових величин, виявлення зв'язку між окремими даними та їх поєднання. Для цього використовуються такі методи аналізу: статистичні методи оброблення інформації; багатомірні методи (факторний і кластерний аналіз); регресійний і кореляційний аналіз; імітаційні методи; методи теорії прийняття рішень; евристичні методи; методи дослідження операцій ( лінійне і нелінійне програмування) тощо.
На шостому заключному етапі відбувається розроблення вт.повнії * рекомендацій, підготовка звіту і презентація результатів дослідження вищому керівництву фірми.
Питання 2.Функції оптової торгівлі
Оптова торгівля за своєю організаційною сутністю є формою організації господарських зв'язків між суб'єктами інституціонального ринку з приводу закупівлі-продажу великих партій товару або комплексі послуг. Основним місцем її здійснення є оптовий ринок, де сконцентровані оптові і комерційні посередники (оптові продавці) і на який виноситься попит колективних набувачів товарів і послуг (оптових покупців).
В оптовій торгівлі, яка не має на меті, на відміну від роздрібної, чітко вираженої реалізації попередньо закуплених товарів у кінцеве споживання, поділ на продавцю і покупців залишається доволі умовним. Оптові підприємства, придбавши партію товару, одночасно стають його продавцем. Зворотна аналогія простежується в діяльності виробничих підприємств — реалізація виготовленого товару (збут) супроводжується закупівлею товарів сировинного характеру (постачання).
Окреме місце посідають колективні покупці партій товарів (комплексу послуг) — бюджетні і трансфертні органи й установи (органи влади і соціального захисту). Ці суб'єкти оптової торгівлі залишаються виключно покупцями оптових партій товарів, оскільки безпосередньо вони самостійної комерційної діяльності, що передбачає виготовлення, збут або суто реалізацію матеріальних благ, не здійснюють. Підставою для віднесення бюджетних і трансфертних колективних споживачів до числа оптових покупців є насамперед значний обсяг партій матеріальних благ, що ними закуповуються. На відміну від роздрібних покупців, колективні споживачі закуповують, за незначними винятками, не споживчі товари (окремі послуги), а великі партії товарів (комплекси послуг) або високовартісні одиниці устаткування, обладнання — основних засобів.
Оперування відносно великими партіями товарів є тією характерною рисою гуртової торгівлі, що підкреслює її відмінність від роздрібної. Однак не слід забувати, що в практиці оптової торгівлі поняття "партія товару" інколи тотожне одиничному капіталомісткому товару (літак, будинок, заводський корпус тощо).
Таким чином, економічна сутність оптової торгівлі полягає у здійсненні процесу продажу товарів і послуг товаровиробниками іншим підприємствам сфери виробництва, оптовим і роздрібним торговельним підприємствам, комерційним посередникам та державним установам, а також торговельними і посередницькими підприємствами одне одним, виробничим та суспільним колективним споживачам.
Активна двостороння скерованість оптової торгівлі на обслуговування виробництва і роздрібного товарного ринку визначає сукупність її основних функцій. Функціями оптової торгівлі в частині її взаємодії із представниками сфери виробництва є:
стимулювання і концентрація підприємницької діяльності всіх форм, видів І різновидів;
активна участь у проектуванні і формуванні виробничого асортименту товарів і послуг, піднесенні загального рівня якості виготовлюваних матеріальних благ;
організація й інвестиційне забезпечення процесу руху щойно виготовлених матеріальних благ зі сфери виробництва за рахунок повсякденного вдосконалення наявних та створення нових каналів товаропросування;
перейняття на себе певної частини комерційного ризику, постійно супутнього життєвому циклу товарів і послуг на ринку; усунення або згладжування діаметральних суперечностей бізнесового ризику (успіх-поразка);
формування оптимальної концепції логістичного забезпечення сучасних виробництв відповідно до комерційних, справді ринкових засад, основною з яких є максимізація прибутку на фоні безумовного врахування комерційних інтересів інших суб'єктів ринку.
Оптова торгівля виконує також низку функцій, спрямованих на обслуговування потреб роздрібних торговельних підприємств і індивідуальних споживачів товарів і послуг. Ці функції включають:
постійне і системне вивчення попиту і поточної кон'юнктури всередині окремих сегментів товарного ринку і конкретних цільових ринків;
перетворення виробничого велико-серійного асортименту в торговельний, адаптований до реальних можливостей існуючої роздрібної та дрібно-роздрібної торговельної мережі;
концентрація матеріальних благ за рахунок власних і залучених основних та оборотних засобів з метою створення передумов для ритмічного постачання торговельних підприємств в зоні обслуговування;
здійснення внутрішньо складських технологічних операцій, супутніх процесу зберігання товарних запасів;
організація своєчасної доставки товарів у роздрібну торговельну мережу;
проведення товарного і фінансового кредитування клієнтів-покупців (підприємств роздрібної торгівлі);
інформаційне обслуговування наявних і потенційних клієнтів з числа покупців оптових партій товарів або комплексу послуг.
Допоміжні функції оптової торгівлі
Крім сукупності основних функцій оптова торгівля виконує також цілий комплекс допоміжних, пов'язаних з інфраструктурним забезпеченням гуртового продажу матеріальних благ, функцій. Сюди належать заходи, що сприяють збережуваності матеріальних цінностей в ході транспортування вантажів, забезпечують сезонне і тимчасове зберігання на гуртових підприємствах, фасування і підсортування, подрібнення і розукомплектування товарних партій відповідно до вимог клієнтів споживчого ринку або інших оптових покупців.
Список використаної літератури
1.Гарковенко С.С. Маркетинг: Підручник – К.: Лібра,2002. – 712 с.
2.Бєлова Т.Г. Маркетинг: Конспект лекцій для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання. – К.: 2010. – 151 с.