Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Анатомо-фізіологічні особливості нервової системи в дітей. Нервово-психічний розвиток дитини.
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
УІ
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Теорія
Предмет:
Педіатрія
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Після відокремлення плода від матері починається період по-заутробного його життя. Перші чотири тижні мають назву періоду новонародження. В цей час починається пристосування організму до навколишнього середовища. Вже з моменту наро дження відбуваються значні зрушення в обміні речовин, змінюються функції окремих органів і систем. Встановлюються легеневе дихання, позаутробний кровообіг, починають функціо нувати органи травлення, з'являється власна теплорегуляція, змінюються морфологічні та фізико-хімічні властивості крові.
Основні функції організму перебувають у стані нестійкої рівноваги, яка може легко порушуватися. Деякі фізіологічні про цеси переходять у патологічні. Новонароджений пристосовується до зовнішнього світу маючи незрілу нервову систему і недо статні імунобіологічігі реакції. Тому цей період вважають критич ним.
Ознакою доношеної дитини є вагітність, що триває 38—40 тиж. Показники фізичного розвитку новонародженого залежать від багатьох причин: стану здоров'я матері, її харчування, пе ребігу вагітності, статі дитини. Тому маса і довжина тіла дитини мають широкі межі: від 2500 г і вище (в середньому 3200 г) і від 45 до 58—60 см (в середньому 52 см). Окружність голови (34—36 см) дещо більша, ніж окружність грудної клітки (32—34 см).
Для характеристики новонароджених дітей існує поняття зрілості. Зріла доношена дитина голосно кричить, активно ссе, добре утримує тепло. Вона робить активні рухи, в неї виражений м'язовий тонус, є такі фізіологічні рефлекси, як рефлекс ссання і ковтання, долонно-ротовий рефлекс Бабкіна (під час натискання на долоні дитина відкриває рота), хватальний рефлекс Робінсона (якщо дитині вкласти у долоню палець, то вона міцно схоплює його), рефлекс повзання, або феномен Бауера (дитина, покладена на живіт, робить спроби повзти), рефлекс автоматичного ходіння (новонароджений переступає з ноги на ногу, якщо його тримати у вертикальному положенні) тощо.
Ускладнений перебіг вагітності і вплив несприятливих чинників навколишнього середовища на плід можуть призвес ти до певного ступеня функціональної незрілості доношеного немовляти. У таких дітей порушується діяльність різних ор ганів і систем: печінки, серцево-судинної і дихальної систем, терморегуляції тощо. Це є причиною вищої захворюваності і смертності. У незрілих новонароджених порушуються також адаптаційні процеси.
Шкіра у новонародженого гладенька, еластична, дещо наб рякла, гіперемійована і вкрита шаром сироподібного мастила. Тонким і ніжним є епідермальний шар. Сполучна тканина слабко розвинена, кількість м'язових волоконець незначна, зате шкіра дуже васкуляризована У ній добре розвинені сальні залози і по гано — потові. Шкіра новонародженого має підвищену враз ливість і знижену захисну функцію, тому через неї в організм може проникнути будь-яка інфекція. Шкіра є органом дихання і має добре виражені видільні властивості. Через шкіру дитина відчуває тепло і холод, дотик і біль.
Підшкірна жирова клітковина відкладається протягом останніх двох місяців перед народженням і, як правило, у доно шених дітей добре розвинена.
М'язова система не досить розвинена, особливо на кінцівках. Спостерігається значна гіпертонія м’язів. Переважає тонус згиначів, що надає дитині характерної пози.
Нервова система у новонароджених як морфологічно, так і функціонально ще незріла, проте під впливом зовнішніх умов вона постійно диференціюється і вдосконалюється. Це певним чином позначається на рості й розвитку дитини.
Головний мозок дитини порівняно з мозком дорослого відносно великий і важкий. Маса його становить 350—400 г. Ко ра великого мозку тонка, борозни неглибокі, не завжди чітко ви ражені. Сіра речовина мозку не досить відмежована від білої.
Спинний мозок порівняно з іншими відділами центральної нервової системи має досконалішу будову і функціонально зріліший.
Органи чуття у новонароджених недосконалі. Проте смак вони розрізняють добре. Від солодкого дитина заспокоюється, облизує губи і робить ковтальні рухи, від гіркого, солоного і кис лого стає неспокійною. Нюх розвинений слабко, проте немовлята нерідко відмовляються ссати, якщо тріщини сосків матері змазані препаратами з неприємним запахом. Дотик дитина відчуває до сить добре, реагуючи на легке механічне подразнювання шкіри і слизових оболонок. Щодо зору, то вона сприймає тільки світло. Некоординовані рухи очей зумовлюють фізіологічну косоокість. Яскраве світло спричинює захисний рефлекс моргання. Слух знижений, але на сильні звуки дитина реагує: вона здригається, м'язи її обличчя скорочуються, змінюється частота і глибина ди хання. Відчуття болю дещо ослаблене.
Органи дихання. Ніс у новонароджених малий, хрящі його м'які, ходи звужені. Слизова оболонка ніжна, добре васкуляризо вана, а тому дуже вразлива і швидко набухає, що утруднює ди хання носом. Додаткові пазухи носа недорозвинені. Слухова тру ба коротка й широка, розміщена горизонтально. Горло, гортань, трахея і бронхи вузькі, з м'якими хрящами і слабкорозвиненою еластичною тканиною. їхня слизова оболонка ніжна, з добре ви раженим кровопостачанням.
Грудна клітка діжкоподібна, ребра м'які, піддатливі, розміщені горизонтально. Трахея на рівні III—IV грудних хребців роздвоєна. Бронхи відносно вузькі. Легені мають густу капілярну сітку і мало еластичної тканини. Нижня межа їх знахо диться вище, ніж у дітей грудного віку, що пов'язано з високим розміщенням діафрагми.
Органи дихання починають функціонувати з моменту наро дження. З'ява першого вдиху зумовлена комплексом чинників, що збуджують центр дихання. Після народження у крові підвищується вміст вуглекислоти до 4.5—5,3 кПа, тиск кисню знижений до 4,5—5,3 кПа (35—40 мм рт.ст), що призводить до метаболічного ацидозу. Це спричиняє збудження дихального центру. У виникненні першого вдиху певне значення мають також температурні, тактильні та інші зовнішні рефлекторні подраз ники. Услід за першим вдихом Уявляються нерегулярні пооди нокі дихальні рухи, і тільки дещо пізніше налагоджується прави льне, ритмічне дихання (40—60 дихань за 1 хв.). Механізм запов нення повітрям легень полягає у виникненні після першого вдиху негативного присисного тиску. Далі встановлюється позитивний тиск, який призводить до активного видиху. Об'єм кожного вдиху становить 15—20 см . Насичення крові киснем у перший день життя — 64—92%. на 7-й день воно зростає до 87—97%.
Серцево-судинна система. Після народження дитини і пере в'язування пуповини функція серцево-судинної системи значно змінюється. Припиняється плацентарний кровообіг, починає пра цювати мале коло кровообігу. З легень кров надходить у ліве пе редсердя, унаслідок чого в ньому підвищується тиск, закриваю ться і заростають овальний отвір та артеріальна протока. Крово обіг у новонароджених здійснюється вдвічі швидше, ніж у дорослих, і триває 11 —12 с. Серце розміщується високо, а його розміри відносно грудної клітки значно більші, ніж у дорослих. Пульс у перші дні після народження становить 140—160 за 1 хв. До 4-го тижня життя він поступово сповільнюється, досягаючи 125—140 за 1 хв. Для нього характерні лабільність і аритмія, осо бливо дихальна. Максимальний артеріальний тиск у новонаро джених становить 9.3—9.9 кПа (70—74 мм рт.ст.). мінімальний — 4.7—6.7 кПа (35—50 мм рт.ст.).
Кров і органи кровотворення. В ембріональний період гемопоез переважно відбувається у печінці, кровотворна функція якої до 5-го місяця зростає, а потім поступово зменшується і під час народження дитини майже припиняється. З 4-го місяця внутрішньоутробного розвитку поряд з печінкою кровотворними органами є кістковий мозок, селезінка і лімфатична тканина. У новонародженого основним гомопоетичним органом є червоний кістковий мозок.
Відразу після народження кількість еритроцитів у новонаро дженого дорівнює 5—10 в 1 л. а рівень гемоглобіну становить 10.55—12.41 ммоль/л (17—20 г%). 3 2-го дня життя ці показники поступово знижуються. 80% гемоглобін)' у новонародженого припадає на фестальну його форму. що має важливе значення під час адаптації організму до нових умов життя. Протягом 3 міс фе тальний гемоглобін майже повністю замінюється гемоглобіном А (доросла форма).
Кількість лейкоцитів у новонароджених перебуває у межах 10— 30-10 в 1 л. У перші дні переважають нейтрофіли. Наприкінці 1-го тижня кількість їх зрівнюється з лімфоцитами — настає так званий перший перехрест. Надалі кількість лімфоцитів зростає. У перші тижні життя вміст моноцитів і тромбоцитів підвищений.
Печінка у новонароджених велика, повнокровна, бідна на сполучну тканину. Під час пальпації її нижній край виступає з-під реберної дуги на 1—2 см. Через недостатнє продукування печінкою ферменту глюкуронілтрансферази, який бере участь у зв'язуванні вільного білірубіну, у новонароджених розвивається фізіологічна жовтяниця. Знижується синтез протромбіну та інших чинників згортання крові, що зумовлює схильність до ге морагічного синдрому. Глікогенотворна функція печінки також незріла.
Система травлення. Ротова порожнина у новонароджених відносно невелика. Вона має ніжну і добре васкуляризовану сли зову оболонку, захисна функція якої знижена. Слинні залози не дорозвинені, кількість слини зменшена, тому слизова оболонка рота відносно суха. Із слиною виділяються ферменти амілаза і птіалін, що розщеплюють полісахариди, і мальтаза, що розкладає дисахариди до моносахаридів.
На губах знаходяться тверді валики, що сприяють щільному захопленню соска. У товщі щік розміщені жирові утвори (грудоч ки Біша), які поліпшують акт ссання.
Стравохід має довжину 10—11 см. У його слизовій оболонці є багато судин і мало слизових залоз. Слизова оболонка суха і дуже вразлива.
Вміст шлунку у перші дні життя становить 30—34 мл, на 10-й день — 70—80 мл. М'язи кардіальної його частини розвинені слабше, ніж м'язи воротаря. Тому у новонароджених легко вини кають відригування і блювання.
Слизова оболонка кишок має підвищену проникність для мікроорганізмів і токсинів. Вона ніжна, вразлива, багата на суди ни і лімфатичні вузли. Відразу після народження вміст кишок стерильний, проте вже через кілька годин до них потрапляє сап рофітна мікрофлора (біфідум-бактерії, непатогенна кишкова па личка тощо). За умови натурального вигодовування переважають біфідум-бактерії, штучного — кишкові палички.
Шлунковий сік у новонароджених порівняно з дорослими ха рактеризується зниженою кислотністю і ферментативною ак тивністю, що зумовлює його недостатню захисну функцію, проте сичужного ферменту виробляється багато.
У перші 2—3 дні після народження під час випорожнень відходить меконій, пізніше — перехідний кал, який згодом стає золотисто-жовтим. Частота випорожнень у новонароджених — до 3 разів за добу. Якщо немає меконію у перші дні життя, треба запідозрити зарощення (атрезію) прямої кишки або відхідника.
Органи сечовиділення. Нирки порівняно з масою тіла у но вонароджених більші, ніж у дорослих. Тому їх можна пропальпувати. Нирки доношеної дитини функціонують з перших днів життя, хоч мають ще ембріональну будову, зокрема недорозвинені мозкову речовину і ниркову кору.
У перші 2—4 дні після народження спостерігається фізіологічна олігурія (мало сечі), зумовлена недостатнім надхожєнням до організму дитини рідини. Через це сечовипускання частішають до 20—25 разів за добу, причому кожного разу виділяється 10—15 мл сечі. Перші порції сечі безбарвні або ма ють жовтий відтінок. Потім сеча стає яскраво-жовтою, а в дні, коли маса тіла найменша, — майже коричневою. З 4—5-го дня життя і до кінця першого місяця вона прозора і безбарвна.
Зміни в організмі новонароджених дітей, що відображають процеси пристосування до нових умов життя, називають пе рехідними (транзиторними) фізіологічними станами. Вони бува ють тільки у новонароджених і пізніше ніколи вже не повторюю ться. Ці стани називаються ще пограничними, оскільки тони ме жують з патологією і за несприятливих умов можуть перейти в те чи інше захворювання. Залежно від ступеня їхнього прояву мож на зробити висновок про індивідуальні особливості неонатально-го періоду і про зрілість дитини.
Фізіологічна втрата маси тіла спостерігається майже у всіх новонароджених. В основному вона пов'язана з недостатнім над ходженням води до організму і з голодуванням дитини у перші дні життя. Ступінь зменшення маси тіла залежить від умов внутрішньоутробного розвитку, перебігу вагітності та пологів, маси тіла під час народження і статі дитини, стану її здоров'я, а також від харчування і кількості введеної рідини. Чим раніше дитину прикладають до грудей, тим менше знижується і тим швидше відновлюється маса її тіла. 70—75% фізіологічної втрати припадає на воду, яка виводиться не тільки з сечею і випорож неннями, а й через легені та шкіру. Тому у разі високої темпера тури у палатах або коли дитину занадто закутують, значно збільшується втрата рідини.
Початковий спад маси тіла відбувається у перші 3—4 дні життя і становить у середньому 4—5% маси під час народження. Якщо втрата перевищує 9%, то це слід вважати патологією. У здорових доношених дітей за умови правильного догляду і годування маса тіла відновлюється на кінець 1-го — початок 2-го тижня життя.
Фізіологічна жовтяниця новонароджених буває у 60—80% випадків. У більшості дітей з'являється на 2-гу — 3-тю добу жит тя, рідше — на 1-шу або 4-ту. Послідовність появи жовтяниці така: спочатку — на шкірі обличчя, потім — на тулубі, кінцівках, кон'юнктивах і слизових оболонках. При цьому стан дитини не порушується. Вона залишається активною, добре ссе грудь. Не має змін у внутрішніх органах. Забарвлення сечі і випорожнень не змінюється.
Фізіологічна жовтяниця спричиняється посиленим розпадом еритроцитів і недосконалістю функції печінки. Жовтяниця триває кілька днів, після чого безслідно зникає. Лікування не потребує. Якщо жовтяничне забарвлення виникає раніше, ніж звичайно, швидко посилюється його інтенсивність, погіршується загальний стан дитини, необхідно провести обстеження, щоб виключити гемолітичну хворобу. Затяжний перебіг жовтяниці спостерігаєть ся у недоношених дітей і в тих, хто переніс під час пологів гіпоксемію, асфіксію або внутрішньочерепну пологову травму. У кожному конкретному випадку питання про потребу лікування такої жовтяниці слід вирішувати індивідуально.
Фізіологічна еритема виявляється гіперемією шкіри з легким синюватим відтінком, який краще видно на кінцівках. Виникнен ня еритеми пов'язують з розширенням капілярів унаслідок дії нижчої температури навколишнього середовища (порівняно з температурою в утробі матері). У недоношених дітей і народже них від матерів, хворих на цукровий діабет, еритема шкіри вира жена сильніше. Еритема досягає максимуму на 1-й день життя і зникає через 2—3 або 5—7 днів.
Токсична еритема зустрічається у 25—50% новонародже них. Має вигляд невеликих, щільних сірувато-білих папул або пухирців з прозорою рідиною, оточених рожевим вінчиком. Вони з'являються на 2—3-й день життя і розміщуються групами на кінцівках, тулубі, волосистій частині голови. Токсичну еритему пояснюють здебільшого алергічною реакцією на білки молока.
Скороминуща, або транзиторна, гарячка супроводиться підвищенням температури тіла до 39 °С, рідше 40 °С. Вона з'яв ляється на 3—4-й день життя і часто збігається з часом макси мальної втрати маси тіла. Переважно виникає у разі перегрівання новонароджених і недостатнього введення їм рідини. Поява тран-зиторної гарячки пояснюється наявністю великої кількості білка у молозиві, яким годують дитину, а також недосконалістю ме ханізмів терморегуляції. Гарячка триває 3—4 год. Під час неї змінюється загальний стан дитини: вона неспокійна, відмов ляється від грудей, виникають тремор кінцівок і гіперемія шкіри. Щоб запобігти цьому, дитину треба розгорнути і часто поїти 5% розчином глюкози з розчином Рінгера або водою (80—100 мл рідини на 1 кг маси тіла на добу).
Статеві кризи виникають унаслідок дії гормонів, що надхо дять до організму дитини від матері за останні тижні його внутрішньоутробного розвитку. Незалежно від статі дитини на 5—7-й день життя у неї нагрубають грудні залози до розмірів горошини або волоського горіха. Під час натискання з них виділяється небагато водянистої або молочного кольору рідини. Видавлювати секрет не можна. Рекомендується суха туга пов'яз ка. З 2—3-го тижня залози починають зменшуватися, і до кінця місяця нагрубання зникає. У дівчаток бувають кров'янисто-слизові виділення із статевої щілини, що згодом припиняються. У такому разі необхідно дотримувати гігієни. У хлопчиків іноді набрякають калитка (мошонка) і статевий член. Лікування не потрібне.
Сечокислий інфаркт нирок. У деяких новонароджених на З—1-й день життя з сечею виділяється багато солей сечової кис лоти — сечокислого амонію і натрію, кальцію оксалату. Кількість сечі у перші дні життя дитини невелика. Унаслідок цього сечо кислі солі затримуються і відкладаються у ниркових канальцях. Із збільшенням діурезу ці солі з нирок вимиваються. У разі сечокис лого інфаркту спостерігається висока відносна густина (питома вага) сечі, а на пелюшках від неї залишається червонуватий осад. Загальний стан дитини не змінюється. їй необхідно давати більше рідини.
Tpaнзиторний дисбактеріоз буває у всіх немовлят. У разі неускладненої вагітності плід стерильний. Але вже у момент на родження на шкірі і слизових оболонках поселяється флора з по логових шляхів матері. В подальшому джерелами інфікування є повітря, руки персоналу, предмети догляду, материнське молоко. На шкірі, слизових оболонках, у кишках осідають як нешкідливі бактерії молочнокислий стрептокок, так і умовно-патогенні стафілококи, кишкова паличка й різні штами протея. У другій половині 1-го тижня і на 2-му тижні життя із шкіри, слизо вих оболонок носа, горла, з калу у 60—70% новонароджених мо жна виділити і стафілококи, і ентеробактерії. Молоко матері сприяє розмноженню Bіbifidus, що призводить до різкого змен шення патогенної флори.
Транзиторний катар кишок — це розлад випорожнень, який спостерігається у всіх новонароджених у середині 1-го тиж ня життя. Первинний кал (меконій) має вигляд густої, в'язкої, темно-зеленої (оливкової) маси, що виділяється протягом 1—2 днів. Згодом випорожнення частішають, а кал стає рідшим, із грудочками, слизом, набуває зеленувато-жовтого кольору. Мікроскопія виявляє слиз, жирні кислоти, близько 30 лейкоцитів у полі зору. Такий кал називають перехідним, а стан — транзиторним катаром кишок. Через 2—4 дні кал стає однорідним, кашко подібної консистенції і жовтого забарвлення. Кількість лейко цитів знижується до 10 у полі зору. Перехідний катар кишок спричиняється початковим дисбактеріозом, новим видом харчу вання (лактотропне) і подразненням слизової оболонки білками і жирами материнського молока. Лікування не потребує.
Ранній неонатальний період триває недовго, проте він дуже впливає на подальший розвитбк стан здоров'я дитини. Основні функції організму в цей час перебувають у нестійкій рівновазі. Тому навіть невеликі зміни навколишнього середовища можуть порушити найважливіші життєві процеси. Ось чому потрібні особ ливі умови і спеціальний догляд за новонародженим. Якість об слуговування немовлят залежить від правильної організації робо ти родопомічного закладу, дитячого відділення пологового бу динку і праці персоналу.
Основа догляду за новонародженим — це найсуворіше до тримання чистоти і стерильності (асептики). Дуже важливим є циклічне заселення палат, щоденне і дбайливе прибирання їх, провітрювання, кварцування, контроль за відповідним темпера турним режимом тощо.
Персонал повинен ретельно дотримувати особистої гігієни. Його не допускають до роботи, якщо виявлено гострі респіраторні захворювання, підвищену температуру тіла, гнояки на шкірі. Перед початком роботи слід прийняти душ, надіти чис тий халат, хустинку або шапочку і маску. Не можна носити вов няні речі. Руки старанно миють щіткою і милом під проточною водою. Далі їх обробляють дезінфікуючим засобом (0,5% розчи ном хлораміну, спиртовим розчином йоду тощо). Медичний пер сонал, який працює з новонародженими, щодня перед початком роботи оглядає лікар або старша медична сестра.
Основним завданням медичної сестри, яка працює у відділенні новонароджених, є найсуворіше виконання усіх вимог щодо санітарно-гігієнічного режиму. Всі маніпуляції з новонаро дженими необхідно проводити дуже обережно, але швидко, на теплому столі і зігрітих пелюшках або поблизу електрообігрівача.
Під час пологів користуються тільки стерильними медичними інструментами. Перед пологами акушерка обробляє руки так, як перед хірургічною операцією. У нашій країні це роблять за най поширенішим методом Спасокукоцького — Кочергіна (5 хв руки миють щіткою під проточною водою з милом, потім ще 5 хв об робляють їх у 0,25% розчині аміаку). Акушерка надягає стериль ний халат, шапочку, маску та рукавички.
Як тільки прорізалася голова новонародженого, з верхніх ди хальних шляхів його стерильним катетером відсмоктують слиз.
Новонародженого акушерка кладе на стерильний лоток, вкритий стерильною пелюшкою. Перед відділенням дитини від матері здійснюють профілактику гонобленореї. Вона полягає в тому, що акушерка стерильною ватою знімає із шкіри повік новонародже ного мастило і слиз (для кожного ока беруть окремий ватний тампон). Далі пальцями лівої руки вона злегка відтягує вниз ниж ню повіку, а правою рукою стерильною піпеткою закапує у кон'юнктивальний мішок по 1—2 краплі 30% розчину сульфацил-натрію. Дівчаткам по 1—2 краплі цього ж розчину вводять у ста теву щілину. Через 2 год обробку очей повторюють. Розчин сульфацил-натрію готують в аптеках і видають у пляшечках по 10 мл (його зберігають у темному місці і після відкривання використо вують протягом 1 доби).
Після припинення пульсації пуповини на неї накладають два затискачі Кохера: перший — на відстані 10 см від пупкового кільця, другий — на 2 см далі. Пуповину між затискачами проти рають 5% спиртовим розчином йоду і перерізують стерильними ножицями. Відокремлену від материнського організму дитину акушерка показує матері. Далі новонародженого занурюють у ванночку з водою (температури 37—38 °С), до якої додають не велику кількість калію перманганату або спиртового розчину йоду. Після купання дитину висушують стерильною пелюшкою, кладуть на приготовані теплі пелюшки з ковдрочкою і відносять на спеціальний сповивальний стіл.
Акушерка знову миє і дезінфікує руки, надягає новий стериль ний халат для другого етапу обробки пуповини. Для цього корис туються спеціальним стерильним набором, до якого входять но жиці, кульки з вати, шовкові лігатури або металеві скоби Роговіна, трикутні марлеві серветки, складені у 4 шари. Залишок пуповини змащують 96% етиловим спиртом, добре стискають вказівним і великим пальцями. На відстані 0,5—0,7 см від пупко вого кільця накладають шовкову лігатуру або скобу Роговіна. Пуповину відтинають, відступаючи від лігатури на 1 см. Місце розтину і пуповинний залишок змащують 5% спиртовим розчи ном йоду або 10% розчином калію перманганату. На залишок пуповини накладають стерильну марлеву пов'язку (серветку), яку знімають через 12 год. Надалі слід залишати пуповину відкритою.
Після обробки пуповини акушерка змащує природні складки дитини стерильною серветкою, змоченою у стерильній олії або у стерильному вазеліні, щоб позбутися сироподібного мастила. На обидві руки дитини в ділянці зап'ястка надягають клейончасті браслети, на яких записано прізвище, ім'я та по батькові матері, дату і час народження дитини, її стать і масу тіла, номер історії пологів. Новонародженого, загорнутого у стерильну пелюшку, зважують на дитячих медичних вагах. Окружність голови вимірюють стерильною сантиметровою стрічкою по лінії від надбрівних дуг до найбільшого виступу потилиці. Для визначен ня окружності грудної клітки верхній край сантиметрової стрічки повинен проходити по нижньому краю навколо соскових кру жечків, а ззаду він торкається нижнього краю лопатки. Зріст вимірюють від маківки голови до п'ят, які необхідно поставити перпендикулярно до поверхні, на якій лежить дитина. Далі немов ля сповивають у стерильні пелюшки і ковдрочку, до якої прикріплено медальйон з тими самими даними, що й на брасле тах. У пологовому залі записують історію розвитку новонаро дженого. Перед переведенням дитини до відділення для новона роджених ще раз перевіряють ідентичність записів на медаль йоні. У відділенні для новонароджених медична сестра звіряє записи історії пологів матері, медальйонів та браслетів на руках дитини. В історії розвитку новонародженого записують стать, зріст, масу тіла, дату і час народження, стан дитини під час над ходження до відділення. Ці дані вносять до спеціального журналу (Ф. № 102/у). Коли немовля виписують додому, документацію знову перевіряють, а в історії розвитку новонародженого розпи суються чергова медсестра і мати дитини.
Відділення новонароджених повинно бути ізольованим від інших приміщень пологового будинку. Кількість палат має бути такою, щоб суворо дотримуватися порядку циклічного заповнен ня їх і термінів проведення остаточної генеральної санітарної обробки. Корисна площа на одну дитину — 2,4 м2. Необхідно виділити палати для травмованих дітей, недоношених і палати інтенсивної терапії. Щоб краще спостерігати за дітьми, між пала тами бажано мати скляні перегородки. У приміщенні для доно шених дітей температура повинна становити 22—24 °С, відносна вологість повітря — 60%. Кожну палату треба обладнати індивідуальними ліжечками з ватними матрацами або полотня ними гамаками, сповивальним столом, медичною шафою, вагами, столиком для предметів догляду за дітьми і баком з клейончастим мішком для брудних пелюшок. Тут же має бути емальований по суд із пляшечками, сосками, щітками для миття рук і дезінфікуючими розчинами, необхідна кількість стерилізаторів із шприцами, пінцетами, шпателями, піпетками. Палати слід забез печити гарячою і холодною водою. Предмети, з якими стикається новонароджений, повинні бути стерильними. Після сповивання кожної дитини стіл протирають 1% розчином перекису водню або 1% розчином хлораміну. Перед сповиванням і підмиванням дітей сестра надягає клейончастий фартух, який після кожної ди тини протирає 1% розчином хлораміну. Підмивши всіх дітей, фартух миють і замочують в 3% розчині перекису водню або 1% розчині хлораміну протягом 30 хв. Під час зважування дитини на ваги стелять стерильну пелюшку. Зваживши всіх немовлят, ваги протирають 3% розчином перекису водню або 1% розчином хло раміну.
Після кожного сповивання проводять вологе прибирання па лати із застосуванням дезінфікуючих засобів: миють підлогу, во логою ганчіркою протирають меблі, предмети догляду за дітьми; виносять брудні пелюшки. Перед годуванням дітей палати провітрюють і опромінюють бактерицидними лампами протягом 15—20 хв. Після виписування всіх дітей проводять генеральне прибирання.
Догляд за немовлям у палаті новонароджених. Як тільки дитина потрапляє у відділення, її оглядає лікар-неонатолог разом з дитячою медичною сестрою. Залишки сироподібного мастила знімають стерильною ватою, змоченою у стерильному вазеліні чи олії. Щодня ранком перед годуванням дитину підмивають теп лою проточною водою з милом одноразового використання. Об личчя миють розчином фурациліну (1:5000). Кожне око проти рають із зовнішнього до внутрішнього кута окремим тампоном, змоченим у такому самому розчині фурациліну. Ніс і вуха чис тять джгутиками з вати, змоченими олією. Далі міряють темпера туру тіла у паховій ділянці і зважують дитину. Результати вимірювань записують в історію розвитку. Немовля підмивають під час кожного сповивання, а шкіру сідниць змащують 1% таніновою маззю, щоб запобігти попрілості.
Залишок пуповини обробляє лікар або медична сестра. Через 12 год після народження стерильну пов'язку знімають, а залишок пуповини протирають 76% етиловим спиртом і 5% розчином калію перманганату. Після туалету кожної дитини сестра ретель но миє руки з милом.
Одяг і методи сповивання немовлят. На добу для кожної новонародженої дитини потрібно 75 пелюшок, 5 сорочечок і 2 ковдри. Білизну перуть окремо і обов'язково стерилізують. Одяг не повинен заважати фізіологічному положенню дитини і утруд нювати її рухів. У першу добу життя на новонародженого надя гають стерильну сорочку, сповивають у стерильні пелюшки і ков дрочку. Голову прикривають краєм пелюшки. Останнім часом поширене вільне сповивання, за умови якого голова дитини за лишається відкритою, на тулуб надягають бязеву сорочечку і фланелеву блузочку із зашитими внизу рукавами. Нижню части ну тіла загортають у пелюшки (одна розміром 80 см, друга — трикутний підгузок) і ковдру. Дитину кладуть на пелюшки так, щоб широка основа підгузка була на рівні попереку. Нижній його кут проводять між ногами дитини, а лівим і правим краями об гортають стегна і тулуб. Потім немовля сповивають у велику пелюшку і ковдру. Клейонку у відділенні новонароджених не вико ристовують. Білизна має бути з натуральних тканин (бавовняних, лляних).
Вигодовування дітей в акушерських стаціонарах. Мате ринське молоко — це найкраща їжа, пристосована самою приро дою до потреб новонародженого. Природне вигодовування є необхідним для гармонійного росту і розвитку дитини, воно тісно пов'язане із захисними функціями організму, а також має позитив ний вплив на формування нервової системи, інтелектуальних здібностей та адекватних емоційних реакцій. Жодна адаптована суміш не може замінити грудне молоко, яке за своїми компонен тами відповідає організму новонародженого.
На жаль, природне вигодовування досить часто і не завжди обґрунтовано замінюється штучними сумішами. Майже кожна третя молода матір догодовує свою дитину вже в 1-й місяць жит тя штучними сумішами, що негативно позначається насамперед на захисних функціях організму.
З метою відновлення природного вигодовування необхідні достатні знання медичного персоналу, всіх вагітних жінок про перевагу грудного вигодовування та навчання матерів, як треба годувати дитину і як забезпечити лактацію. Велике значення для правильного природного вигодовування має принцип раннього першого прикладання новонародженого до грудей матері. Слід дотримувати науково обґрунтованого погляду на те. що коли пе ребіг вагітності і пологів у жінки були без ускладнень, стан ново народженого задовільний, то вперше до грудей його можна при кладати у пологовому будинку у пологовому залі після профілактики гонобленореї та обробки пуповини з накладанням стерильної пов'язки (через 30 хв після народження). У такому разі матері забезпечується продовження біологічного контакту з ди тиною, емоційне задоволення, почуття спокою за немовля. А го ловне — це адаптація новонародженого на основі тісного шкірного, візуального контакту і перших крапель молозива до умов нового нестерильного середовища за допомогою колонізації шкірного покриву і слизових оболонок, травного каналу мікро організмами матері (біфідо- та лактобактеріями). І чим раніше він це одержить, тим меншим буде його обсіменіння умовно-патогенною мікрофлорою навколишнього середовища, тим більше він буде захищений від інфекційних хвороб.
На перші годування новонароджену потрібно 8—10—15.мл молока. Якщо перші ознаки лактації у жінки відсутні, дитину все одно необхідно прикладати до грудей. Сама процедура підготов ки до годування, акт ссання мають великий умовно-рефлекторний вплив на організм матері, сприяють посиленню у неї інстинкту материнства, стимулюють лактацію.
За умови достатньої лактації і активного ссання кожне наступ не годування повинно бути через 2,5—3 год, тобто на 1 добу ди тина потребує семиразового, а частіше — восьмиразового году вання.
Для того щоб дитина отримувала всі компоненти грудного молока — білки, жири, вуглеводи у співвідношенні 1:3:6, її треба годувати з обох грудей. Якщо дитина наїлася (за час ссання 15— 20 хв), а у грудях ще залишилося молоко, мати повинна його зцідити. Відомо, що скільки виділиться молока з грудної залози, стільки його й прибуде.
Велике значення у природному вигодовуванні новонародже них набуває принцип сумісного перебування матері і дитини у післяпологовий період, а також вільний режим годування груд дю, тобто на вимогу новонародженого.
Спільне перебування породіллі і новонародженої дитини в палаті значно знижує частоту захворювань породіль і новонаро джених, дає можливість забезпечити раннє прикладання дітей до грудей матері, повністю використати молозиво для годування дитини, сприяти становленню лактації. До того ж мати бере актив ну участь у догляді за новонародженим, набуває необхідних на вичок виходжування дитини в домашніх умовах.
За умови сумісного перебування матері і дитини після пологів обмежується контакт новонародженого з медичним персоналом, знижується можливість інфікування дитини госпітальними шта мами мікробів, створюються сприятливі умови для заселення ор ганізму новонародженого мікрофлорою матері.
У палаті є інструкція для матерів, у якій наведено основні правила догляду за новонародженими, їх годування, санітарно-гігієнічний режим.
Перший туалет новонародженого і догляд за ним у 1-шу добу здійснює медична сестра відділення новонароджених у присут ності матері. Медична сестра навчає матір особливостей догляду за новонародженим, вчить, як користуватися стерильним ма теріалом та дезінфікуючими засобами.
Контроль за куксою пуповини та пупковою ранкою здійснює неонатолог. Обробку пуповини та пупкової ранки виконує медич на сестра.
За умови сумісного перебування матері і дитини і дотриманні вільного режиму годування груддю можна повністю здійснювати принцип заборони всіх імітаторів грудної залози, насамперед соски.
Якщо новонароджена дитина, що знаходиться на природному вигодовуванні, не потребує пити, то її можна не поїти, оскільки вона одержує з молоком достатню кількість води (приблизно 87%).
Пробудження новонароджених через деякий час після году вання за умови достатньої лактації у матері є свідченням того, що
вони потребують води. Таких дітей можна поїти перевареною водою, 5% розчином глюкози за вільним режимом, тобто тоді, коли дитина хоче пити. Кількість рідини на добу в перші 7—8 днів життя складає приблизно 50—60 мл, з 10-го дня життя — 100 мл.
Для годування дітей, яких тимчасово не прикладають до гру дей, у пологовому будинку використовують грудне зціджене пас теризоване молоко.
Якщо немає протипоказань, усім новонародженим роблять щеплення від туберкульозу, яке виконує спеціально підготовлена медсестра. Тепер вакцину БЦЖ уводять внутрішньошкірно в дозі 0,05 мг (вона розведена у 0,1 мл ізотонічного розчину натрію хлориду). Для вакцинації треба мати окремий стерилізатор з на бором спеціальних шприців, голок, пінцетів, мензурок та інших інструментів. Відповідальна за вакцинацію медсестра зберігає цей стерилізатор під замком. Вакцину в стерильних умовах уво дять внутрішньошкірно у верхню третину задньої поверхні лівого плеча, про що роблять відповідний запис в історії розвитку ново народженого.
17.09.2013 21:09-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора