Лекції

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2013
Тип роботи:
Конспект лекцій
Предмет:
Теорія функцій комплексної змінної

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Лекція 8. Елементи операційного числення § 1. Перетворення Лапласа При розв’язуванні багатьох прикладних задач часто зручно застосову-вати інтегральні перетворення, теорія яких будується на основі теорії функ-цій комплексної змінної. Означення 1. Оригіналом називають комплекснозначну функцію  дійс-ної змінної , якщо: 1)  для ; 2) на кожному відрізку півосі  функція  є неперервною, крім, можливо, скінченої кількості точок розриву першого роду ( – кусково-гладка функція); 3) існують такі дійсні числа , що для всіх  виконується нерівність . (1.1) Якщо нерівність (1.1) виконується для числа , то вона буде викону-ватися і для всіх . Тому бажано знати точну нижню грань всіх чисел , для яких виконується нерівність (1.1). Ця нижня грань  називається індексом або показником росту функції  (при ). Приклад 1. Чи буде оригіналом функція ? ▪ Очевидно, що функція  задовольняє другу умову. Третя умова також виконується, оскільки . Але перша умова означен-ня не виконується, тому функція  не є оригіналом. ▪ Приклад 2. Чи буде оригіналом функція Хевісайда  ? ▪ Функція задовольняє першу і другу умови. Для   третя умова також виконується. Отже, функція Хевісайда є оригіналом. ▪ Означення 2. Нехай  – комплекснозначна функція дійсної змінної , яка визначена для , а  – комплексна змінна з деякої області  площини комплексної змінної . Невластивий інтеграл  (1.2) називають інтегралом Лапаласа функції , а функцію  –зображенням оригінала , або перетворенням Лапласа функ-ції . Якщо  – функція-оригінал з показником росту , то півплощина  на площині комплексної змінної  називається півплощиною збіжності інтеграла (1.2). Теорема. Якщо  – функція-оригінал з показником росту , то у півпло-щині збіжності інтеграл (1.2) збігається абсолютно для всіх , а у півплощині  збігається абсолютно і рівномірно. Доведення. ► Нехай  – довільна точка у півплощині збіжності, тобто . З означення показника росту маємо, що . Тоді . З отриманої оцінки за ознакою порівняння збіжності невластивих інтегралів випливає абсолютна збіжність інтеграла Лапласа (1.2) у півплощині . Якщо , то для всіх   і за властивостями невластивих інтегралів, що залежать від параметра, інтеграл (1.2) є рівномірно збіжним за параметром  у півплощині . ◄ Приклад 3. Знайти зображення Лапласа функції Хевісайда  ▪ Обчислимо . ▪ Відповідність між оригіналом і зображенням записують у вигляді  → або . Наприклад, . Зауваження. Нехай функція  задовольняє умови 2, 3 визначення 1. Тоді функція  є оригіналом. Зазвичай множник  опускають. Наприклад, замість  пишуть , а замість  записують . § 2. Властивості перетворення Лапласа Нехай  – функція-оригінал з показником росту , а  – її зображення. Якщо , то , і навпаки. Функціями-оригіналами є такі функції: а)  з показником росту ; б)  з показником росту ; в)  ( – дійсне або комплексне число), показник росту якої дорівнює , якщо , і нулю, якщо ; г)  з показником росту ; д) , де  – дійсне чи комплексне число, з показником росту . Функція  на інтервалі  є неперервним оригіналом з показником росту . Властивість лінійності перетворення Лапласа. Якщо  і  з показниками росту  відповід-но, то у півплощині збіжності  для  і  має місце співвідношення . Властивість аналітичності. Теорема. Якщо  – функція-оригінал з показником росту , то у всій півплощині збіжності  її перетворення Лапласа (1.2) є аналітичною функцією. Доведення. ► За теоремою з § 1 у будь-якій півплощині  інтег-рал (1.2) є рівномірно збіжним. Тому функція є неперервною у будь-якій точці , де . Нехай  – простий замкнений контур, що належить околу  точки , де окіл  належить півплощині . Тоді в силу рівномірної збіжності і теореми Коші . За теоремою Морера маємо, що  – аналітична функція в околі  довільної точки  півплощини збіжності. ◄ Поведінка зображення на безмежності. Якщо  так, що , то  . (2.1) Справді, оскільки , то . Досить часто зображення є раціональною функцією, особливими точками якої можуть бути лише полюси. Співвідношення (2.1) виключає можливість існування полюса у точці . Отже, для раціональних зображень  при довільному способі прямування  до , точка безмеж-ність завжди є аналітичною точкою і розвинення функції  в ряд Лорана в околі безмежно віддаленої точки має вигляд . § 3. Формула обернення перетворення Лапласа Теорема 1 (формула Мелліна). Якщо  – функція-оригінал, а  – її зображення, то у будь-якій точці , в якій оригінал  є непе-рервним, , (3.1) де інтегрування відбувається вздовж довільної прямої ; – показник росту. Формулу (3.1) називають формулою Мелліна або формулою обернення. Теорема 2 (достатні умови існування оригінала). Нехай функція  ком-плексної змінної  задовольняє такі умови: а)  – аналітична функція у півплощині ; б) рівномірно відносно  функція  в об-ласті ; в) для всіх  збігається невластивий інтеграл  (3.2) де – деяке додатне число. Тоді функція  для  є зображенням функції-оригінала  , і оригінал  визначається за формулою (3.1) . Теорема 3 (обчислення інтеграла Мелліна). Нехай функція  комп-лексної змінної  задовольняє такі умови: 1) функція , яка початково задана у півплощині  і задовольняє умови теореми 2, може бути аналітично продовжена на всю комплексну площину ; 2) аналітичне продовження функції  у півплощину  задовольняє умови леми Жордана. Тоді має місце співвідношення: , (3.3) де , а  – ізольовані особливі точки (полюси, істотно особливі точки) функції, яка є аналітичним продовженням функції  у півплощину . Теорема 4 (теорема єдиності). Оригінал  повністю визначається своїм зображенням  з точністю до значень у точках розриву функції . Наслідок. Зображення  не може бути періодичною функцією. § 4. Основні формули операційного числення Нехай , де  – функція-оригінал з показником росту . Подібність. Якщо , то . (4.1) З формули (1.2) заміною  отримуємо . Приклад 1. Знайти зображення функції . ▪ Оскільки зображенням функції  є , то за формулою (4.1) маємо . ▪ Диференціювання оригінала. Якщо  – оригінали, , то  (4.2) . З формули (1.2) інтегруванням за частинами отримуємо . Для  формула (4.2) доводиться методом математичної індукції. Диференціювання зображення.   . (4.3) Диференціюючи інтеграл (1.2) за параметром , отримаємо . Для  формула (4.3) доводиться методом математичної індукції. Приклад 2. Знайти зображення функції . ▪ Маємо, що . За формулою (4.3) . ▪ Інтегрування оригінала. . (4.4) Оскільки  – оригінал, то функція  також є оригіна-лом, причому . Якщо , то за формулою (4.2) отримуємо , тобто , звідки випливає формула (4.4). Наслідок (І гранична теорема). Якщо  – функція-оригінал, яка непе-рервна для , та існує невластивий інтеграл , то . Зокрема, якщо функція  є аналітичною в точці , то останнє співвідношення набуває вигляду . Інтегрування зображення. Якщо  – оригінал, то , (4.5) де  – горизонтальний промінь, що належить півплощині , від точки  до точки . Нехай . Тоді за формулою (4.3) диференціювання зображення . Оскільки , то  і . Враховуючи, що , отримуємо формулу (4.5). Наслідок (ІІ гранична теорема). Якщо  – функція-оригінал, яка непе-рервна для , та невластивий інтеграл  є збіжним, то . Приклад 3. Знайти зображення інтегрального синуса . ▪ Оскільки зображенням функції  є функція , то за формулою (4.5) маємо , звідки за формулою (4.4) знаходимо, що . ▪ Запізнення оригінала. Якщо  для всіх , де , то . (4.6) За формулою (1.2) , звідки заміною  отримуємо . Приклад 4. Знайти зображення функції . ▪ Враховуючи, що , за формулою (4.6) маємо . ▪ Зміщення зображення. Для довільного комплексного числа , де  . (4.7) За формулою (1.2) маємо . Випередження оригінала. Якщо  – довільне додатне число, то . (4.8) За формулою (1.2) маємо , звідки заміною  отримуємо  . Приклад 5. Знайти зображення функції . ▪ Маємо . З таблиць інтегрального перетворен-ня Лапласа . За формулою (4.8) знаходимо, що , і за формулою подібності (4.1)  . ▪ Згортка оригіналів. Означення. Функція вигляду  називається згорткою функцій  та  і позначається символом , тобто . (4.9) Основні властивості згортки Операція згортки є комутативною, тобто , якщо обидві частини рівності мають зміст; для функцій-оригіналів  та  операція згортки завжди виконується і ; згортка  функцій-оригіналів  та  з індексами росту  і  відповідно також є функцією-оригіналом, причому індекс росту  не перевищує . Теорема множення зображень (теорема про згортку). Якщо ,  і , , , то ,. (4.10) Доведення. ► Підставивши (4.9) в інтеграл Лапласа (1.2), отримаємо . (1) Оскільки зовнішній інтеграл при  збігається рівномірно і абсолютно, то можна змінити порядок інтегрування: . (2)   Інтеграл у правій частині співвідношення (1) можна розглядати як повторний інтег-рал, отриманий з подвійного інтеграла , де областю інтегрування є частина площини , обмежена додатною піввіссю  і прямою  (рис.1). Тоді зміна порядку ін- тегрування приводить до інтеграла, записаного у правій частині (2).   Внутрішній інтеграл у правій частині співвідношення (2) є зображенням функції ,  і за теоремою запізнення (4.6) він дорівнює . Тоді остаточно отримуємо .◄ Приклад 6. Знайти згортку  і зображення згортки функцій  . ▪ За формулою (4.9) маємо  . Оскільки , то . ▪ Приклад 7. За заданим зображенням  знайти оригінал. ▪ Оскільки , , то  .▪ Формула Дюамеля. Теорема. Якщо , , ,  і  – функція-оригінал, то для  . (4.11) Доведення. ► Маємо  . Оскільки , а за формулою (4.10) , то . ◄ Формулу (4.11) називають формулою Дюамеля. Зауваження. Якщо  – функції-оригінали, то формулу (4.11) можна записати у різних формах. Ліва частина формули Дюамеля є симетричною відносно  та . Отже, у правій частині формули (4.11) функції  та  можна поміняти місцями. В силу комутативності згортки, можна також поміняти місцями функції  під знаком інтеграла у (4.11). Отже, праву частину (4.11) можна записати у чотирьох еквівалентних формах:  . Приклад 8. За заданим зображення  знайти оригінал. ▪ Маємо ,  . Тоді . ▪ § 5. Відновлення оригінала за його зображенням. Теореми розкладу Формула обернення (3.1) дозволяє за заданим зображенням  від-новити функцію-оригінал . Але у деяких випадках формула (5.1) спро-щується при застосуванні теорем про розклад. Теорема 1 (перша теорема про розклад). Якщо зображення  є функ-цією, аналітичною у нескінченно віддаленій точці , і , тобто ряд Лорана функції  для  має вигляд , то оригіналом функції  є функція . (5.1) Приклад 1. За заданим зображення  знайти оригінал. ▪ У всій комплексній площині з виколеною точкою  функція  розвивається у ряд Лорана: . За формулою (5.1) маємо, що . ▪ Теорема 2 (друга теорема про розклад). Якщо зображення  є правиль-ною раціональною функцією , (5.2) де ,  – многочлени відносно  степенів  та  відпо-відно, а  – її полюси порядку , то . (5.3) Врахувавши формулу для обчислення лишків у полюсі, матимемо . (5.4) Якщо всі полюси функції  – прості, то . (5.5) На практиці часто оригінали можна легко знайти, використовуючи розклад зображення  на прості дроби і таблиці перетворення Лапласа. Таблиця перетворення Лапласа                                         Приклад 2. За заданим зображення  знайти оригінал. ▪ Перший спосіб. Функція  має три ізольовані особливі точки:  – полюс другого порядку;  – полюси першого порядку. Знайдемо лишки в цих точках:   ; ; . За формулою (5.4) знаходимо оригінал . Другий спосіб. Розкладемо функцію  на прості дроби: . З таблиць перетворення Лапласа знаходимо . ▪ § 6. Застосування операційного числення до розв’язування ліній-них диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами Одним з основних застосувань перетворення Лапласа є розв’язування диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами. Такий спосіб розв’язування диференціальних рівнянь називають операційним численням. Нехай необхідно знайти розв’язок задачі Коші для рівняння зі сталими коефіцієнтами  , (6.1) . (6.2) Якщо  є функцією-оригіналом, , , то засто-сувавши формулу диференціювання оригінала та властивість лінійності пере-творення Лапласа, отримаємо, що диференціальному рівнянню (6.1) за умов (6.2) відповідає алгебраїчне рівняння, яке називають операторним рівнян-ням   або . (6.3) Позначимо  . Тоді рівняння (6.3) набуває вигляду , звідки , (6.4) а за нульових початкових умов – . За знайденим зображенням  відновлюємо оригінал , який буде розв’язком задачі Коші (6.1)-(6.2). Приклад 1. Знайти розв’язок задачі Коші , . ▪ Нехай . За формулою диференціювання оригінала маємо , , . Оскільки , то операторне рівняння матиме вигляд . Розкладемо отриманий вираз на прості дроби: . ▪ Приклад 2. Знайти розв’язок задачі Коші , . ▪ Маємо , , . Запишемо операторне рівняння . З таблиць інтегрального перетворення Лапласа знаходимо, що . Щоб зайти оригінал функції , скористаємося теоремою про згортку. Оскільки , то  . Тоді . ▪ § 7. Застосування операційного числення до розв’язування систем лінійних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами Розглянемо задачу Коші для системи лінійних диференціальних рівнянь зі сталими коефіцієнтами  (7.1) , (7.2) де  – невідомі функції-оригінали,  – функції-оригінали. Нехай , , . Задача (7.1), (7.2) інтегрується операційними методами аналогічно, як і окремі рівняння. Відмінність полягає лише в тому, що замість одного операторного рівняння отримуємо лінійну систему операторних рівнянь. Приклад. Знайти розв’язок системи диференціальних рівнянь  за початкових умов . ▪ Маємо , , , , . Тоді  Розклавши знайдені зображення на прості дроби, отримаємо . З таблиць інтегрального перетворення Лапласа знаходимо розв’язки . ▪
Антиботан аватар за замовчуванням

22.09.2013 13:00

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!