DevioLab CRYPTO TRADING AUTOMATION
LIVE
AUTOMATED CRYPTO TRADING • BINANCE
Автоматизуйте свій криптопортфель
Торгові боти DevioLab аналізують крипторинок, автоматично відкривають і закривають позиції та керують вашим портфелем на Binance 24/7.
CRYPTO 80 Bots
BINANCE Spot Trading
TRADING 24 / 7
Спробувати DevioLab
deviolab.com

Лекції

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
УІ
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2013
Тип роботи:
Конспект лекцій
Предмет:
Теорія функцій комплексної змінної

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

ЛЕКЦІЯ 7 Теорія лишків та її застосування § 1. Класифікація та дослідження особливих точок однозначної аналітичної функції Означення 1. Особлива точка  аналітичної функції  називається ізольованою особливою точкою однозначного характеру функції , якщо в деякому її околі не має інших особливих точок функції . Лема 1 (про усувну особливість). Нехай функція  неперервна в об-ласті  і аналітична в області , за виключенням точок кривої . Тоді функція  є аналітичною і в точках кривої , тобто у всій області . Зауважимо, що крива , зокрема, може бути і однією точкою . Означення 2. Ізольована особлива точка  однозначного характеру функції  називається: 1) усувною особливою точкою, якщо існує скінчена границя ; 2) полюсом, якщо ; 3) істотно особливою точкою, якщо  не існує. Усувна особлива точка Нехай точка  є усувною особливою точкою функції . Тоді (і надалі) вважатимемо, що . Відповідно до леми 1 функція  є аналітичною в точці , тобто в крузі . Тому усувну особливу точку називають також неособливою, тобто аналітичною. Приклад 1. Визначити характер особливої точки  функції  ▪ Для  функція  . Ця функція є аналі-тичною в точці  і . Отже,  є усувною особливою точкою функції . ▪ Нехай точка  є усувною особливою точкою функції . Тоді (і надалі) вважатимемо, що , і точку  будемо також називати неособливою, тобто аналітичною. Означення 3. Точка  називається аналітичною точкою функції , якщо функція  є аналітичною в кільці  і існує скінчена границя . Приклад 2. Визначити характер особливої точки  функції . ▪ У кільці  функція  є аналітичною і . Отже,  є усувною особливою точкою функції , тобто аналітичною точкою. ▪ Полюс Лема 2. Нехай точка  є полюсом функції . Тоді існує таке чис- ло , що , (1.1) де  – аналітична в точці  функція. Число  називається порядком або кратністю полюса . Щоб знайти порядок полюса функції  в точці , необхідно визначити кратність нуля функції  в точці  і подати функцію  у вигляді (1.1). Приклад 3. Визначити порядок полюса  функції . ▪ Визначимо кратність нуля функції  в точці . Розвинемо функцію  в ряд за степенями : . Отже,  і точка  є нулем функції  кратності 2 і полюсом функції  порядку 2. ▪ Приклад 4. Визначити порядок полюса  функції . ▪ Оскільки функції  аналітичні в точці  і , то функція  є аналітичною в точці  і . Для будь-якого  з проколеного околу точки  маємо, що . Отже,  – полюс третього порядку функції . ▪ Нехай точка  є полюсом функції , тобто функція  є ана-літичною в кільці  і . Тоді функція  є аналітичною в кільці  і , тобто  є полюсом функції . Тому існує таке натуральне число , що , де  – аналітична в точці  функція. Тоді , тобто  , (1.2) де функція  – аналітична в точці . Число  називається порядком полюса функції  в точці . Отже, щоб знайти порядок полюса функції  в точці , необхідно знайти порядок полюса функції  в точці  і подати функцію у вигляді (1.2). Приклад 5. Визначити порядок полюса  функції . ▪ Покладемо  і . Точка  є полюсом 1-го порядку функції . Отже,  – полюс 1-го порядку функції . ▪ Приклад 6. Показати, що  є істотно особливою точкою функцій  та . ▪ Обидві функції є аналітичними в області . Але їх границі при  не існують (; не існує). ▪ Зауваження. Якщо точка  є полюсом функції , то ця точка є істотно особливою для функції . Дослідження особливих точок часто зручно проводити, замінивши дану функцію більш простою еквівалентною функцією. Означення 4. Функції  і  називаються еквівалентними при , якщо вони аналітичні у проколеному околі точки  і . У цьому випадку записують: ~ при . Наприклад, з формули (1.1) випливає, що ~ при . Приклад 7. Визначити особливі точки функції . ▪ Особливими точками функції є точки, в яких дана функція не визначена і тому не аналітична, тобто точки, в яких знаменник функції  дорівнює нулю. Розв’язавши рівняння , знаходимо, що . Крім того, точка  також є особливою точкою, оскільки значення  не визначене. Кожна з точок  є ізольованою особливою точкою однозначного характеру, тому що існує проколений окіл точки , в якому функція  є аналітичною. Точка  є точкою накопичення точок , оскільки . Дослідимо характер точок . 1) . При  маємо: ~; ~; ~. Отже, ~, тобто точка  – полюс 1-го порядку функції . 2) . Оскільки , а  – нуль кратності 3 функції , то точки  – полюси 3-го порядку функції . 3) . Довільний проколений окіл точки  містить ізольовані особливі точки функції  – полюси а тому  – неізольована особлива точка функції . ▪ Дослідження особливих точок за допомогою рядів Лорана Якщо точка  є ізольованою особливою точкою аналітичної фун-кції , то існує таке число , що в кільці  функція  буде аналітичною і в цьому кільці функцію  можна розвинути у ряд Лорана. Якщо  є ізольованою особливою точкою, то функцію  можна розвинути в ряд Лорана у кільці . При цьому значення  може бути невизначеним або невідомим. Теорема 1. Для того, щоб ізольована особлива точка  функції  була усувною, необхідно і достатньо, щоб всі коефіцієнти головної частини її ряду Лорана дорівнювали нулю, тобто  для . Доведення. ► Достатність. Якщо головна частина ряду Лорана відсутня, то ряд Лорана функції  є її рядом Тейлора. Тому , тобто точка  є усувною ізольованою особливою точкою функції . Необхідність. Нехай  – усувна особлива точка функції , тобто існує . Отже, в кільці  функція  є обме-женою: . Оцінимо коефіцієнти  ряду Лорана для : . Якщо , то  при . Але інтеграл  не залежить від , тому  для . ◄ Отже, якщо функція  аналітична і обмежена у проколеному околі точки , то  – усувна особлива точка функції . Теорема 2. Для того, щоб ізольована особлива точка  була полюсом функції , необхідно і достатньо, щоб головна частина її ряду Лорана містила скінчену кількість членів. Доведення. ► Достатність. Нехай в кільці  , де . Тоді , де функція  аналітична в точці  і , тобто  – полюс порядку  функції . Необхідність. Нехай  – полюс порядку  функції , тобто в кільці  ,  де функція  є аналітичною в точці . Тоді  де  і тому  .◄ Наслідок. З теорем 1 і 2, згідно з принципом виключення третього, випливає, що для того, щоб точка  була істотно особливою точкою функції , необхідно і достатньо, щоб головна частина її ряду Лорана містила нескінченну кількість членів. Приклад 8. За допомогою розвинення функції в ряд Лорана показати, що: 1) точка  є істотно особливою для функції ; 2) точка  є істотно особливою для функції . ▪ 1) Функція  є аналітичною в кільці , в якому . Головна частина ряду Лорана містить нескінченну кількість членів, від-мінних від нуля. Отже,  – істотно особлива точка функції . 2) У кільці  маємо  . Оскільки головна частина ряду містить нескінченну кількість членів, відмінних від нуля, то точка  є істотно особливою точкою функції . ▪ Теорема 3 (теорема Сохоцького). Нехай  – істотно особлива точка функ-ції , аналітичної в кільці . Тоді для будь-якого комплексного числа  (скінченого чи ні) існує така послідовність , яка збігається до істотно особливої точки , що . Доведення. ► Нехай . Щоб довести теорему, достатньо показати, що в довільному достатньо малому крузі з центром в точці  існують точки, в яких , де  – довільне задане додатне число. Припустимо протилежне, а саме, що в деякому околі точки  немає точок, в яких значення функції  є близьким до значення , тобто існують такі числа , що , . Побудуємо нову функцію , яка в кільці  є аналі-тичною і обмеженою . Тоді за теоремою 1  є усувною точкою функції , тобто для цієї функції існує скінчена границя . Якщо , то для функції  маємо, що  і точка  була би полюсом. Якщо , то , і функція , яка є обме-женою в деякому околі точки , повинна би мати в точці  усувну особливість. Отримані протиріччя і доводять справедливість теореми для випадку . Нехай . Функція  не може бути обмеженою в жодному околі точки , оскільки якщо б вона була обмеженою, то точка  була би усувною особливою точкою для функції . Це означає, що для  в околі  знайдеться така точка , в якій . Отже, в околі істотно особливої точки знайдеться така послідовність , яка збігається до , що . ◄ Зауважимо, що має місце теорема, обернена до теореми 3. Теорема 4. Якщо для функції , аналітичної в околі своєї ізольованої особливої точки , для довільного заданого числа  (скінченого чи ні) знайдеться така послідовність , що , то точка  є істотно особливою точкою функції . § 2. Лишок однозначної аналітичної функції. Формули обчислення лишків Нехай точка  є ізольованою особливою точкою однозначного характеру функції . Тоді в кільці  , (2.1) , (2.2) де коло  орієнтоване проти годинникової стрілки. Означення 1. Лишком функції  в точці  називається коефіцієнт  ряду Лорана. Позначають лишок у вигляді . (2.3) З формул (2.2), (2.3) отримуємо, що . (2.4) Приклад 1. Знайти лишок функції  в точці . ▪ У кільці  ряд Лорана функції  має вигляд  , звідки . ▪ Приклад 2. Знайти лишок функції  в точці . ▪ Для точок  , які задовольняють нерівність , маємо , звідки . ▪ Означення 2. Лишком функції  в точці  називається коефіцієнт ряду Лорана при , взятий з протилежним знаком: . (2.5) Тоді . (2.6) Зауваження. Якщо точка  є усувною, тобто аналітичною точкою функції , то з означення 1 випливає, що . Але, якщо точка  є аналітичною для функції , то лишок  може бути і відмінним від нуля. Наприклад, . Обчислення лишку в полюсі  і в аналітичній точці . Лема 1. Нехай точка  є полюсом порядку  функції . Тоді . (2.7) Зокрема, для  з формули (2.7) маємо . (2.8) Приклад 3. Знайти лишок функції  в точці . ▪ Точка  – полюс першого порядку. Тому за формулою (2.8) . ▪ Зауваження. Якщо , де функції  – аналітичні в точці  і  , то . (2.9) Приклад 4. Знайти лишки функції  в точках . ▪ Оскільки  – полюси першого порядку, то за формулою (2.9) знаходимо . ▪ Лема 2. Нехай  – аналітична точка функції . Тоді , (2.10) де . Приклад 5. Знайти лишок функції  в точці . ▪ Оскільки , то за формулою (2.10) знаходимо . ▪ § 3. Основні теореми теорії лишків Теорема 1 (основна теорема теорії лишків). Нехай функція  аналітич-на в обмеженій замкненій області , за виключенням скінченої кількості особливих точок , які належать області , і неперервна біля межі  області  аж до . Тоді . (3.1) Доведення.   ►Зауважимо, що область  може бути і бага-тозв’язною. Так на рисунку межа  області  складається з кривих . Нехай  – об-ласть, отримана з області  вилученням кругів . Тоді функція  є аналітичною в області  і неперервною аж до її межі , а кола   орієнтовані проти годинникової стрілки. За інтегральною теоремою Коші ,  тобто . Врахувавши (2.4), маємо . ◄ Основну теорему про лишки ще називають першою теоремою про лишки. Приклад 1. Обчислити інтеграл , де . ▪ Оскільки точка  є полюсом другого порядку, то . За формулою (3.1) знаходимо . ▪ Приклад 2. Обчислити інтеграл , де . ▪ У крузі  функція має дві особливі точки:  – полюс другого порядку,  – полюс першого порядку. Тоді . За формулою (3.1) знаходимо . ▪ Теорема 2 (друга теорема теорії лишків). Нехай функція  аналітична в розширеній комплексній площині, за виключенням скінченого числа ізольованих особливих точок  і точки . Тоді . (3.2) Доведення. ► Нехай  – коло настільки великого радіуса, щоб всі особливі точки  функції , за виключенням точки , лежали в області . Тоді за основною теоремою про лишки з (3.1) маємо . З іншого боку, за формулою (2.6), цей інтеграл дорівнює . Об’єднуючи останні дві рівності, отримуємо формулу (3.2). ◄ Приклад 3. Обчислити інтеграл , де . ▪ У кільці  функція аналітична, її особливі точки:  – істотно особлива,  – усувна, тобто аналітична. Тоді за формулою (3.2) . Розвинувши в ряд Лорана функцію  для , знаходимо, що . Отже, ▪ Друга терема про лишки дозволяє спростити обчислення інтегралів вздовж замкнених контурів для функцій комплексної змінної у випадку, коли контур інтегрування охоплює велику кількість ізольованих особливих точок, а поза контуром інтегрування є ізольовані особливі точки , кількість яких є значно меншою. Тоді , (3.3) Приклад 4. Обчислити інтеграл , де . ▪ Особливими точками функції є:  – істотно особлива,  – по-люс п’ятого порядку,  – полюс першого порядку. Точка  – аналі-тична. Точки  та  лежать поза областю, обмеженою контуром інтегрування. Тоді за формулою (3.3) . Знайдемо , . Отже, . ▪ § 4. Застосування теорії лишків до обчислення інтегралів Обчислення інтегралів  Зведемо інтеграл  до інтеграла від аналітичної функції вздовж замкненого контуру . Нехай . Тоді , , а , де  – раціональна функція. Приклад 1. Обчислити інтеграл , де . ▪ Після заміни  отримаємо . Оскільки , то . ▪ Обчислення невластивих інтегралів  Теорема 1. Нехай функція , яка є аналітичним продовженням функції  на верхню півплощину , є аналітичною всюди у верх-ній півплощині , за виключенням скінченої кількості ізольо-ваних особливих точок , які лежать вище від дійсної осі. Існують такі додатні числа , що для всіх точок верхньої півплощини, які задовольняють умову , має місце оцінка . (4.1) Тоді існує невластивий інтеграл , який обчислюється за формулою . (4.2) Доведення. ► За умовами теореми функція  має у верхній півплощині скінче-ну кількість ізольованих особливих точок . Отже, існує таке число , що всі особливі точки  функції  лежать в крузі .   Розглянемо замкнений контур , який скла-дається з відрізка   дійсної осі і півкола . За основною теоремою про лишки маємо   або . (4.3) Для  маємо . Отже, . (4.4) Права частина рівності (4.3) при  не залежить від . Тому при  існує границя лівої частини рівності (4.3): . Враховуючи рівність (4.4), маємо . ◄ Зауваження 1. Якщо аналітичне продовження  функції  у нижню півплощину  задовольняє у нижній півплощині умови теореми 1, то . (4.5) Зауваження 2. За формулою (4.2) можна обчислити інтеграл , де  – раціональна функція,  – многочлени степенів  та  відповідно, а інтеграл  є збіжним. Вважатимемо, що многочле-ни  не мають спільних нулів. Такий інтеграл буде збіжним, якщо  і . Тоді . Оскільки точки  у цьому випадку є полюсами функції , то обчислення інтеграла зводиться до обчислення похідних від раціональних функцій. Зауваження 3. Якщо коефіцієнти многочлена  – дійсні, то його нулі є комплексно спряженими, і тому обчислення інтеграла за формулами (4.2) і (4.5) є однаковим, але якщо коефіцієнти многочлена  не є дійсними числами, то кількість його нулів у верхній та нижній півплощинах може бути різною. Тоді з формул (4.2) і (4.5) природно вибрати ту, за якою обчислення будуть простішими. Приклад 2. Обчислити інтеграл . ▪ У півплощині  функція  має полюс п’ятого порядку в точці , а в півплощині  функція є аналітичною. За формулою (4.5) знаходимо, що . ▪ Приклад 3. Обчислити інтеграл . ▪ У півплощині  функція  має полюс четвертого порядку в точці , а в півплощині  – полюс четвертого порядку в точці . За формулою (4.2) знаходимо . ▪ Обчислення інтегралів  Лема Жордана. Нехай функція  є аналітичною у півплощині , за виключенням скінченої кількості ізольованих особливих точок, і рівномірно відносно  прямує до нуля при . Тоді для  , (4.6) де  – півколо , яке лежить у верхній півплощині. Доведення. ► Оскільки функція  рівномірно прямує до нуля, то для  справедлива оцінка , де .Оцінимо інтеграл  для . Покладемо . Тоді  і .   На відрізку  графік функції  є симетричним відносно прямої  і  для . При  маємо  . Тоді  при . ◄ Зауваження 1. Якщо , а функція задовольняє умови леми Жордана у півплощині , то формула (4.6) залишається справедливою при інтегрування вздовж дуги . Зауваження 2. Якщо , , то лема має місце у правій (лівій) півплощині . Зауваження 3. Лема Жордана справедлива і в тому випадку, коли функція  задовольняє умови леми у півплощині  або . Теорема 2. Нехай функція , яка є аналітичним продовженням функції  на верхню півплощину , задовольняє умови леми Жордана і не має особливих точок на дійсній осі. Тоді існує невластивий інтеграл  , який обчислюється за формулою . (4.7) Доведення. ► ……◄ Якщо функція  дійсна, то прирівнюючи у формулі (4.7) дійсні та уявні частини, отримуємо , (4.8) . (4.9) Зауваження 4. Якщо в умовах теореми 1 функція  парна, то формула (4.8) набуває вигляду , (4.10) а якщо  – непарна функція, то формула (4.9) набуває вигляду . (4.11) Приклад 4. Обчислити інтеграл . ▪ У півплощині  функція  має полюс першого поряд-ку у точці . Знайдемо лишок функції  в цій точці . За формулою (4.8) знаходимо . ▪ § 5. Логарифмічний лишок. Принцип аргументу. Теорема Руше При дослідженні прикладних задач досить часто необхідно знати кількість нулів або полюсів аналітичної функції в різних областях. Для цього зручно використовувати поняття логарифмічного лишку. Нехай функція  аналітична в обмеженій області , за виключен-ням скінченої кількості полюсів. Кожний полюс порядку  для  є полюсом порядку  для її похідної . Якщо ж  – нуль кратності  для , то він є нулем кратності  для похідної . Справді, у цьому випадку  і , де . Отже, кожний полюс і кожний нуль функції  є простим полюсом функції . Точка , аналітична для функції , в якій , є правильною і для функції . Вираз  називають логарифмічною похідною функції . Означення. Логарифмічним лишком аналітичної в точці  функції  називають лишок у цій точці логарифмічної похідної функції , тобто величину , (5.1) де  – простий замкнений контур, який охоплює точку  і не містить всередині інших полюсів або нулів функції . Теорема 1 (лема про логарифмічний лишок). Якщо точка  – нуль крат-ності  аналітичної функції , то логарифмічний лишок функції  дорівнює ; якщо  – полюс порядку , то логарифмічний лишок дорівнює . Доведення. ► Нехай  – нуль кратності . Тоді ,  і в околі точки  . (5.2) Оскільки , то зі співвідношення (5.2) випливає, що лишок функції , тобто логарифмічний лишок функції , дорівнює . Випадок полюса доводиться аналогічно. ◄ Означення. Аналітична функція , яка у скінченій частині комплексної площини  не має інших особливих точок, крім полюсів, назива-ється мероморфною функцією. Теорема 2. Нехай  – мероморфна функція в області , а  – замкнений кусково-гладкий контур, який повністю належить області , і не проходить через нулі та полюси функції . Тоді , (5.3) де  – кількість нулів,  – кількість полюсів функції  в області, обмеженій контуром . При цьому кожний нуль функції  рахується стільки разів, якою є його кратність, а кожний полюс стільки разів, яким є його порядок. Ця теорема безпосередньо випливає з теореми про лишки і теореми 1. Щоб з’ясувати геометричний зміст рівності (5.3) розглянемо функцію  на контурі . Нехай  – деяка фіксована точка замкненого контуру . Вважатимемо цю точку початковою і кінцевою точкою шляху інтегру-вання. Зафіксуємо в точці  деяке значення  і позначимо його через , а значення  після обходу замкненого контуру позначимо через . При обході точкою , починаючи з точки , замкненого контуру  у додатному напрямку функція  буде неперервно змінюватися і після обходу точкою  контуру  функція  може отримати значення, відмінне від її початкового значення. Оскільки , а , як неперервна однозначна функція від , після обходу замкненого контуру  повернеться до свого початкового значення , то зміна  може відбутися лише за рахунок зміни . Оскільки  (5.4) і , то , (5.5) де  – приріст функції  при русі точки  вздовж кривої  у додатному напрямку, починаючи з точки . Оскільки , то з рівності (5.5), знайдемо . (5.6) Порівнюючи (5.3) і (5.6), отримаємо . (5.7) Отже, нами доведена теорема, яка називається принципом аргумента: різниця між кількістю нулів та полюсів функції , які лежать всередині замкненої кривої , дорівнює зміні  при обході точкою  контуру  у додатному напрямку, поділеному на . Оскільки функція  неперервна на замкненій кривій , то при обох-ді точкою  у додатному напрямку кривої , відповідна їй точка  на площині  опише деякий замкнений контур . При цьому точка  може опинитися як зовні, так і всередині області, обмеженої цим контуром. У першому випадку зміна аргументу функції  при повному обході точкою  замкненого контуру  дорівнює нулю. У другому випадку – кількості повних обертів навколо точки , які здійснить радіус-вектор точки  при русі точки  вздовж контуру . Звідси випливає друге формулювання принципу аргументу: якщо функція  мероморфна в області , обмеженій замкне-ним кусково-гладким контуром , і не має на цьому контурі нулів і полюсів, то різниця між кількістю нулів і полюсів (з урахуванням їх кратності) функції , які лежать всередині області , дорів-нює повній кількості обертів навколо точки , які здійснить радіус-вектор точки , коли точка  обходить у додатному напрямку контур . Наслідок. Якщо функція  аналітична в обмеженій однозв’язній області , неперервна аж до її межі  і , то . (5.8) Зауважимо, що при цьому можна не вимагати неперервності  аж до її межі . Якщо  – замкнена крива, близька до , то . Перейшовши в цій рівності до границі при , отримуємо формулу (5.8). Формули (5.7) і (5.8) називають принципом аргументу. З’ясуємо геометричний зміст формули (5.8). Нехай  – образ кривої  при відображенні . Тоді маємо, що , тому  – кількість обертів кривої  навколо точки .  Теорема 3 (теорема Руше). Нехай функції  і  аналітичні в обмеже-ній однозв’язній області , неперервні аж до її межі  і для  виконується нерівність . (5.9) Тоді функції  і  мають в області  однакову кількість нулів (з урахуванням їх кратності). Доведення. ► Нехай  і  – кількості нулів функцій  і  відповідно в області . З умови (5.9) випливає, що для  виконуються нерівності . За формулою (5.8) і з властивостей приросту аргументу отримуємо  . Покажемо, що . (5.10) Нехай  – образ кривої  при відображенні . Оскільки  для  виконується нерівність , то крива  належить кругу , а тому кількість оборотів кривої  навколо точки  дорівнює нулю і справедлива рівність (5.10). ◄   Приклад 1. Всередині круга  знайти кількість коренів рівняння . ▪ Позначимо . Якщо , то  , тобто  для . За теоремою Руше в крузі  кількість коренів заданого рівняння співпадає з кількістю коренів рівняння , тобто дорівнює 4. ▪ Приклад 2. Показати, що у півплощині  рівняння  (5.11) має єдиний корінь і цей корінь дійсний. ▪ Розглянемо півкруг , де . Межа  області  складається з відрізка  і півкола . Введемо позначення: . Якщо , тобто , то  звідки , а . Якщо , то  , оскільки . За теоремою Руше в області  кількість коренів рівняння (5.11) співпадає з кількістю коренів рівняння , тобто дорівнює 1. Цей корінь рівняння є дійсним, оскільки ліва частина рівняння неперервна при  і прямує до  при . ▪ Теорема 4 (основна теорема вищої алгебри). У комплексній площині мно-гочлен  (5.12) має рівно  нулів. Доведення. ► Введемо позначення . Тоді . Оскільки , то існує таке число , що  для . За теоремою Руше многочлен  у довільному крузі  має однакову кількість нулів з функцією , тобто . ◄ Зауваження. Якщо число  таке, що  для , то всі нулі функції  лежать у крузі .
Антиботан аватар за замовчуванням

22.09.2013 13:00

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!