Конспект з макроекономіки
ВНД (валовий нац. дохід) – к-сть товарів і послуг вироблених резидентами країни на її території і за кордоном в певний період.
ВВП (внутрішній валовий продукт) – в серидині країни
ЧНП (чистий національний продукт)
ЧНП = ВВП – амортизація
НД – національний дохід (нова вартість)
НД=З/п + р + рента + %
ОД (особистий дохід) – дохід до викор.
ВД – викор. Дохід
ВД = С +S (спож. + заощадж.)
Методи підрахунку ВВП:
Виробничий за доданою вартістю;
За доходами розподільчий;
За сукупними видатками.
ВВП = С + І0 + G + NX
С – спожиті видатки (видатки д/г)
І0 – валові інвестиції І0 = аморт. + чисті інвестиції
G – держ. бюджет
NX – чистий експорт
NX = E - M (export = import)
Умови ек-чної рівноваги:
1) ВВП = С + І0 + G + NX AS = AD
AS AD
матер. блага сукупн. попит
прогноз
2) M.V = P.Q. – DDG
> - інфляція
< - дефляція
3) S = І (заощадж. = інвестиції)
Підрахунок ВВП за доходами
Обсяг спож. капіталу (амортизація)
+ Непрямі податки на бізнес (мито, акциз)
+ Зарплата найманих працівників
+ Орендна плата
+ Відсоток
+ Дохід від індивідуальних вкладень
Прибуток корпорацій
- полаток на прибуток
- дивіденди
- нерозп. прибуток корп.
_ВВП
Аморт.
ЧНП
Непрямі податки на бізнес
НД
__взноси на соц. страхування
__податки на прис. сор..
нерозподільчий прибуток корпорацій
__Оособливий дохід
Податки
ВД
При підрахуванні ВВП включ. Тільки кошти і доходи, які пройшли стат. облік. Відпов. Не врах. При підрах. ВВП.
Тіньова економіка
Трансфери – платіж не підкріплений товарами і цінностями
Не врах. вартість перепродажу товарів і матер. цінностей
В Україні тінезовано 60% економіки, банки 85%. При підр. ВВП викор. Номінальні і реальні величини. ВВП номін.- це ВВП у поточн. Цінах.
ВВПн = Е р1д1.
ВВПр = ВВП поточного року у базових цінах
ВВПр = Е р0д1.
Дефлятор ВВП = ВВПн/ВВПр
(індекс цін).
дефл. 1,27
індекс цін 127%
Індекс Аайспариса Ірл = Eр1 q0/ Eр0 q0 (зміна цін поточного року)
Індекс Пааше Ірл = Eр1 q1/ Eр0 q1
Дефілювання ВВП – зменшення індексу цін (національного ВВП коли індекс цін > 1)
Інфлюв. ВВП – індекс цін < 1
Макроекономічна нестабільність
1 бариль = 159 л (53$)
У ринковій економіці обсяг ВВН, реальні доходи і зайнятість, то зрост то спад. Зміни цих 3 факторів наз. екон. коливаннями. Ваш характер. Діловими цінами.
1 – піднесення
2 – вершина
3 – спад
4 – дно
1,2,3,4 – фази ділового циклу
Спад – фаза діл. Циклу, в якій обсяг нац. Вир-ва скор. Не менше як двох кварталів. У цій фазі д/г купують менше товарів, при цьому зростають запаси на складах, скор. інвестиції, зменш. Попит на робочу силу, збільшується безробіття, зменшуються доходи д/г.
Піднесення – це відзерк. Спаду. Поч. піднесення – пожвавлення.
Вершина – досягн. Повна зайнятість, задіяні всі виробн. Потужності.
Дно – найнижча точка спаду.
Причини коливань діл. Активності
екстерн альні
інтернальні
Екстернальні шукають осн. Причини екон. коливань у чинниках, які лежать поза межами (війни, революції, НТП, політика, тощл).
Інтернальні – причини в економічній системі (гроші, ціни, податки тощо).
Зайнятість та безробіття
Рівень безробіття характеризує зайнятість в економіці. Населення поділяється на:
зайняті
безробітні
ті, що не входять до робочої сили
Зайняті – це люди, що виконують оплачувані види робіт або мають робочі місця, але не працюють через хворобу, страйк і т.д.
Безробітні – це люди, що не мають роботи, але її шукають, які звільнені, але чекають на роботу.
Не входять до робочої сили – це частина населення, що зайнята домогосподарством, інваліди, учні, студенти, ті, що не хочуть працювати і не шукають роботи.
Рівень безробіття (Рб):
Рб = безроб. / (зайн.+безроб.) * 100 %
Коефіцієнт участі у робочій силі (К):
К = Рб / доросле населення
Рівень зайнятості (Рз):
Рз = зайняті / доросле населення * 100%
Типи безробіття та рівень зайнятості
Фунцкійне – добровільне безробіття, пов’язане зі зміною професії, спеціальності, місця праці, а також з життєвими циклами людини.
Структурне – пов’язане із неспівпадінням попиту і пропозиції по професіях і кваліфікації, зміни і ліквідації за рахунок підвищення перекваліфікації спеціалістів.
Циклічне – пов’язане з фазою спаду ділової активності.
Технологічне – пов’язане з науково-технічно-прогр. автоматизацією виробництва, впровадження безлюдн. технологій.
Сезонне – пов’язане з річними сезонами – с/г, рибальство, туризм.
Приховане – пов’язане з неповною зайнятістю на протязі робочого дня, тижня, місяця.
Надлишкове бюрократичне управління персоналу також створює приховане безробіття.
Соціальні і економічні витрати від безробіття
Соціальні втрати:
втрата кваліфікації
втрата самоповаги
зростання злочинності
зростання алкоголізму, наркоманії
Економічні втрати від безробіття можуть бути описані законом Оуен, який визначає втрати ВВП – розрив, тобто товари і послуги, які суспільство не виробило внаслідок недовикористання ресурсів збільшуються на 1% - ВВП зменшується на 2%.
Інфляція, вили інфляції
Інфляція – це зростання загального рівня цін у країні, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці. Рівень інфляції обчислюється як індекс цін.
Індекс Лесперейса:
Іл = ∑р1q0 / ∑р0q0
Індекс Пааше (дифлятор ВВП):
Іп = ∑р1q1 / ∑р0q0
Індекс Фішера:
Іф = ( Іл. * Іп )0.5
Темп інфляції:
Т = (І1 – І0) / І0 * 100%
Розрізняють три види інфляції:
Помірна
Гамунуюча
Гіперінфляція
Ціни зростають повільно (10% в рік). Повзуча (до 5%).
20% в рік. Гроші не заощаджуються. Може тривати роками.
1000-і %. Наприклад, у Німеччині у 1922-23 роках: розмір готівки збільшили у 7трл разів. 1 марка 1922 – 10 млрд. марок 1923.
Розрізняють інфляцію передбачувану і не передбачувану, збалансовану і незбалансовану.
Збалансована – в процесі якої відносні ціни не змінюються. Незбалансована – змінюються.
В залежності від причин і механізму росту цін розрізняють інфляцію попиту, витрат і пропозиційну. Інфляція попиту – коли сукупний попит зростає швидше, ніж виробничий потенціал. Інфляція витрат виникає внаслідок зростання виробничих витрат у період високого рівня безробіття і неповного використання ресурсів.
Головні наслідки не передбачуваної інфляції
Перерозподіляє майно і дохід між групами класів населення, перерозподіляє кредиторів і боржників, знецінює заощадження, знижує рівень основної частини населення, тощо.
Головні причини інфляції:
Зростання грошей швидше ніж національного продукту
Дефіцит держбюджету
Мілітаризація економіки
Монополії та необгрунтовані привілеї
Інфляційні очікування суб’єктів економіки
Сукупний попит та сукупна пропозиція
Національний обсяг виробництва і рівень цін визначається взаємодією сукупного попиту (AD) і сукупної пропозиції (AS). Це модель “AD-AS” (модель сукупного попиту – сукупної пропозиції). Ця модель визначає базові макроекономічні показники.
Модель “AD-AS” є основою кейнсіанської моделі макрорегулювання.
Сукупний попит (AD) – це реальний обсяг національного виробництва, який готові купити макросуб’єкти економіки за кожного рівня цін (це заплановані видатки).С+I0+G+NX
AD
Cукупний попит зображується кривою AD:
Від’ємний нахил кривої AD зумовлений ефектом пропозиції грошей.
Ефект пропозиції грошей – зростання ціни за сталої номінальної пропозиції грошей робить гроші дорожчими відносно низьких сукупних видатків.
Складові AD і фактори, що впливають на AD
Споживчі видатки залежать від:
доходу домогосподарств
податків
величини багатства д/г і доходу від нього
граничної та середньої схильності до споживання (APC i MPC)
чисельності населення та його диференціації за доходами
Інвестиції – це економічні ресурси, що направляються на збільшення реального капіталу суспільства.Обсяг валових інвестицій залежить від:
обсягу виробництва
витрат на капітал (податки +%)
конюнктурних коливань економіки
сподівань на майбутнє
І0 – найбільш непередбачуваний елемент ефективного попиту = С+ І0
Зміна І0 залежить від грошово-кредитної політики центрального банку.
G (goverment) – попит держави, G=const визначається розміром держбюджету.
NX – чистий експорт.
Обсяг імпорту-експорту залежить від :
обсягу ВВП всередині країни
співвідношень цін на вітчизняні та закордонні товари
обмінного курсу національних валют.
На AD впливають цінові та нецінові фактори.
Цінові фактори
Ефект процентної ставки.
Ефект багатства або реальних касових залишків
Ефект імпортних закупівель
Цінові фактори обумовлюють зміну обсягу ВВП.
Ефект процентної ставки:
Із зростанням цін зростає попит на гроші. Якщо пропозиція грошей не змінюється (), то зростає процентна ставка. Це скорочує обсяг інвестицій і знижує AD.
Ефект реальних касових залишків:
Зменшення багатства обумовлене зростанням цін викличе скорочення споживання і AD
Ефект імпортних закупівель:
Зростання цін всередині країни за стабільних цін на імпорт скоротить імпорт та AD
Нецінові фактори
Обумовлюють зміну AD
1. Δc (зміна споживчих видатків)
Зміна добробуту населення
Очікування споживачів та їх заборгованістю
Видатки
2. ΔI0 (зміна інвестиції)
Зміна процентної ставки
Очікування прибутків
Податки
Технологія
Надлишкові потужності
3. Зміна у державних видатках (ΔG0)
4. Зміна у видатках на чистий експорт (ΔNx)
ND у закордонних країнах
Згідно класичної теорії (кількісної теорії грошей) на зміщення AD впливає:
1. Пропозиція грошей
2. швидкість обігу грошей
Сукупна пропозиція AS – це обсяг кінцевих товарів і послуг, які суб’єкти економіки готові виробити і продати протягом року за даного рівня цін. Крива AS відбиває динаміку витрат виробництва на одиницю продукції у зв’язку зі зміною рівня цін.
Цінові фактори:
1. Зміна процентної ставки
2. Зміна рівня цін
Нецінові фактори (зміщення AS)
1. Зміна цін на ресурси
2. Зміна економічних, правових норм (податки та супсидії)
3. Зміна продуктивності праці
Форма кривої AS по-різному розглядається кейнсіанцями та класиками
кейсіанство
класичний
проміжний
ВВПр
Рівень цін
Кейнсіанський відрізок характеризується:
Дисперсією економіки
Неповною занятістю
Негнучкістю цін на товари і зарплату
Сукупність комплексів стимулює AD. Держава збільшує обсяг ВВПр загального.
Проміжний – фактично кейнсіанський відрізок.
Класичний відрізок – це AS у довгостроковому періоді. Ціни і ринки є гнучкими і рівновага AD і AS регулюється через пропозицію грошей.
3) AD=AS – раціональне виробництво.
Ефект храповика. Ціни товарів та ресурсів є негнучкими у бік зменшення.
Макроекономічний аналіз. Кейнсіанська модель видатків
1. Кейнсіанська модель
2. Зміна
3. рецисійний та інфляційний режими
4. Модель IS-LM
5. Альтернативні макроекономічні теорії
1. Кейнсіанська модель – ця модель державного регулювання виходить із того, що для стимулювання економіки потрібно змінювати AD.
Недоліки ринкової економіи:
1) Зростаючий монополізм
2) Негнучкість ринків
3) Значна майнова диференціація
Класична модель заснована на догмі про само балансування економічної системи на основі гнучкості цін.
Основні інструменти кейнсіанської моделі сукупних видатків:
1) Споживання і функція споживання
2) Заощадження і функція заощадження
3) Інвестиції
4) Мультиплікада
На елементи С впливає:
Середня схильність до споживання APC
Гранична схильність до споживання MPC
АPC характеризує частину доходу, яка споживається:
Гранична схильність до споживання показує на скільки зміниться обсяг споживання, при зростанні доходу на 1:
MPS показує на скільки зміниться заощадження при зміні доходу на 1.
APS =
MPC + MPS = 1
MPC = 1 – MPS
Функція споживання
C = a + b(y)
З податками: c = a + b(y - t)
а – ціна автономного споживання. Кут нахилу – гранична схильність до споживання.
Функція заощадження
S = a – d(y), d = MPS
Мультиплікатор – це число, яке показує вплив зміни у споживанні або заощадженні на ВВП реальний.
Сила дії на ВВП є більшою, ніж мультиплікатора податків.
MPC = 0,7
MPS = 0,3
MPC +MPS =1
Ін’єкції в економіці
1. Експорт
2. Інвестиції
3. Видатки на споживання
Вилучення з економіки
1. Заощадження
2. Податки
3. Імпорт
Метод вилучення ін’єкції використовується для оцінки рівноваги в макроекономіці(моделі сукупних видатків).
Рівноважний ВВП визначається:
1. Співвідношенням ВВП і сукупних видатків.
2. Співставлення вилучень та ін’єкцій.
Вплив зовнішньоекономічної діяльності на рівноважний ВВП.
Сучасна економіка є відкритою і export >> import.
Модель IS –LM
IS –LM – сучасна кейнсіанська модель, побудована на зрівноваженні товарного і грошового ринків.
Кейнсіанська модель AD-AS скерована на регулювання товарного ринку через регулювання AD.
Класична модель регулює грошовий ринок через регулювання відсоткової ставки, через пропозицію грошей.
LM – ринок грошей
IS – товарний ринок
Рецисійний та інфляційний розриви
Реальний ВВП за умов повної зайнятості, проте фактичні видатки не завжди допомагають досягнути ВВП потенційному. Виникає рецисійний та інфляційний розрив.
Рецисійний режим – це величина, на яку сукупні видатки менші від обсягу ВВП за умов повної зайнятості.
Інфляційний режим – це величина, на яку видатки перевищують ВВП за умов повної зайнятості.
Зрівноважуємо AD-AS через мультиплікатор.
Для цього уряд:
Збільшує, зменшує державні видатки.
Збільшує, зменшує податки.
Застосовує їх комбінацію.
Із врахування дії мультиплікаторів державних видатків:
(ін’єкція)
(видатки)
Здійснюється вплив на хід економічного циклу.
Кейнсіанці вважають, що стимулюючу фіскальну політику на підвищення AD доцільно проводити, збільшуючи державні видатки.
Обмеження AD в період інфляції досягається зростанням податків. Таким чином, держава втручається в економіку.
Класична концепція
Їх позиція – державний сектор не ефективний у період спаду економіки. Збільшення AD досягається через зниження податків і зменшення і зменшення AD в період інфляції через зменшення державних видатків.
Не дискреційна (політика автоматичних стабілізаторів)
Не потребує спеціальних рішень уряду. Ґрунтується на дії вмонтованих стабілізаторів, що призводять до автоматичної зміни податкових надходжень в держбюджет і державних витрат.
Це пасивна фіскальна політика.
Автоматичні монтуючи стабілізатори:
Система громадських робіт.
Податки.
Субсидії і соціальні видатки.
Кут нахилу кривої T залежить від ступеня прогресивності податкової системи. Автоматичні монтуючи стабілізатори не можуть змінити хід економічного циклу. Вони лише зменшують амплітуду циклічних коливань.
„Ефект витіснення”
Виникає як одна із проблем у проведені фіскальної політики.
У період спаду в економіці уряд проводить стимулюючу фіскальну політику, збільшуючи для цього свої видатки, що обумовлює зростання дефіциту держбюджету.
Для його покриття уряд виходить на грошовий ринок, збільшуючи попит на гроші.
Це обумовлює зростання процентної ставки.
Підвищення процента зменшує видатки приватного сектора (Д/Г і фірми). Внаслідок зростання процентних ставок витісняється частина приватних інвестицій і ті споживацькі видатки, що найбільш чутливі до зміни % ставки (споживчі кредити).
2. Держбюджет.
Фінансова система держави:
Держбюджет.
Місцеві фінанси.
Фінанси державних підприємств.
Спеціальні урядові доходи.
Основною частиною є держбюджет. На його частину у фінансах припадає майже 70%.
Держбюджет – це централізований грошовий фонд уряду (фінансовий план держави на рік).
Є держбюджет і зведений. Зведений держбюджет – це держбюджет + місцеві бюджети. Д/б складається з доходів і видатків.
Доходи:
Податки (~96%) і мито.
Емісія грошей.
Держава отримує сеньйораж – дохід за випуск нових грошей (10 грн. – 1грн., ( 9 грн. – державі).
Державні позики, внутрішні і зовнішні.
Інші джерела.
Видатки:
(Згідно вимог фіскальної політики)
Споживання у державному секторі (зарплата, платежі за податки і послуги).
Капітальні витрати (інвестиції на будівництво).
Трансферні платежі приватного сектору (соціальна допомога, стипендії).
Витрати боргу.
II. За функціональним призначенням :
1- фінансування економіки .
2- фінансування соціального захисту населення .
3- фінансування соціально – економічні сфери .
4- витрати на управління .
D/б збалансований , коли надходження рівні видаткам.
Надх. = видатки
Надх. > видатки (префіцит)
Надх. = видатки (дефіцит)
Прифіцит може змінюватись внаслідок :
1- Фіскальної політики .
2- Економічної кон’юнктури.
Для оцінки впливу фіскальної політики на б’юджет обчислюють :
1- Фактичний дефіцит державного б’юджету , що рівний сумі дефіциту б’юджету за повної зайнятості та циклічного дефіциту .
2- Структурний дефіцит – дефіцит за повної зайнятості – це різниця між державними видатками і податковими надходженнями , що були при потенційному BBП .
3- Циклічний – різниця між фактичним і структурним дефіцитом і це дефіцит що виникає внаслідок спаду в економіці.
Рівень дефіцитності б’юджету = (Сума дефіциту д/б) / (ВВП)
Норма 1 – 2 % якщо більше , то підривається стабільність економіки .
Джерела фінансування держбюджету :
1- Зростання податків .
2- Додаткова емісія грошей (сеньйораж).
3- Запозичення внутр. і зовн.
Податки – це частина обов’язкових платежів суб’єктів економіки державі .
Функції податків :
1- фіскальна – децентралізація частини національного доходу в держбюджеті.
2- Розподільча (дистребуційна) – перерозподіл НD між регіонами та суб’єктами економіки .
3- Регулююча – вплив на доходи та видатки.
Принципи побудови податкової системи
1- Загальність.
2- Стабільність
3- Обов’язковість.
4- Соціальна справедливість.
Податкова ставка – розмір податку на одиницю оподаткування (у твердій сумі , або у відсотках).
Види податкових ставок :
1- Граничні = (приріст податку) / (приріст доходу).
2- Середній = (обсяг податків) / (Обсяг доходів).
3- Зменшені (пільгові).
Податкові ставки поділяються на :
1 – прогресивні (більше прибутки , більше податки).
2 – пропорційні (більше прибутки , менше податки).
3 – регресивні (більше прибутки , менше податки).
Три точки зору порядку стягнення , вони поділяються на :
1- Прямі ( з доходу ) – податок на прибуток з громадян .
2- Непрямі ( закладається у ціни) – ПDB ,мито.
Чистий податок – різниця між сумою зібраних податків і трансферних , платежів з бюджету.
Підвищення податків має певні межі , що визначаються кривою Ла Фера.
податкова
ставки
надходження в
держбюджет
Державний борг
Зовн. і внутр. запозичення формують державний борг для фінансування дефіциту держбюджету.
Види державний борг:
1- Зовн. – перед іншими субєктами .
2- Внутр. – перед населення .
Державний борг – сума нагромаджена за певний період бюджетного дефіциту за мінусом його надлишків .
Державний борг поділяється на :
І. 1- Капітальний (сума вилучених , але не погашених забовязань держави)
2- Поточний (виплата відсотків по боргу)
ІІ. 1- Внутрішній.
2- Зовнішній.
Вплив державного боргу на економіку :
Внутрішній борг – не має особливого впливу на економіку , внутрішній борг у субєктів економіки збільшує обсяг споживання і хід економічного циклу .
Зовнішній – це тягар на наступні покоління .