Лабораторна робота №5. Лабораторна робота з Програмування. Робота № 524924

Лабораторна робота №5

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

РТ

Кафедра:

Кафедра САПР

Інформація про роботу

Рік:

2013

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Програмування

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Національний університет "Львівська політехніка" Кафедра САПР / СТРУКТУРИ ТА ОБ’ЄДНАННЯ В МОВІ ПРОГРАМУВАННЯ СІ Лабораторна робота №5 з курсу: “ Проблемно-орієнтоване програмування ” Прийняв: Загарюк Р.В. ЛЬВІВ - 2012 р. 1. МЕТА РОБОТИ Мета роботи - навчитися використовувати структури та об’єднання для програмування на мові С. 2. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ Структури Структура - це набір з однієї або більше змінних, можливо різних типів, згрупованих під одним ім'ям для зручності обробки. (У деяких мовах, наприклад Паскаль, структури називаються “записами”). Розглянемо приклад. Уявіть собі, що на календарі сьогодні 1 січня 2009 року. Дата складається з складових таких, як день, рік та назва місяця. Ці три змінні можна об’єднати в одну структуру вигляду: struct DATE { int day; int year; char mon_name[4]; }; Опис структури, що складається з взятого в фігурні дужки списку полів, починається з ключового слова struct. Після слова struct пишеться ім'я, так звана Мітка структури (тут це DATE). Ім’я може бути відсутнє. Така мітка іменує структури цього виду і може використовуватися надалі як скорочений запис детального опису. Елементи або змінні, згадані в структурі, називаються членами (полями, компонентами). Мітки і члени структур можуть мати такі ж імена, що і звичайні змінні (тобто ті, що не є членами структур), оскільки їх імена завжди можна розрізнити по контексту. Звичайно однакові імена присвоюють тільки тісно пов'язаним об'єктам. Точно так само, як у разі будь-якого іншого базового типу, за правою фігурною дужкою, що закриває список членів, може записуватись список змінних. Оператор struct { } x, y, z; // описує struct { } синтаксично аналогічний int x, y, z; // описує int в тому сенсі, що кожен з операторів описує x, y та z в якості змінних відповідних типів і приводить до виділення для них пам’яті. Опис структури, за яким не має списку змінних, не приводить до виділення пам'яті (немає змінної); він тільки визначає шаблон або форму структури. Але, якщо в такому опису є мітка, то ця мітка може бути використана пізніше при визначенні фактичних примірників структур. Наприклад, якщо дано приведений вище опис Date, то struct DATE d; визначає змінну d як структура типу Date. Операція вказівника на член структури "." зв'язує ім'я структури та ім'я члена. Наприклад: d.day = 1; d.year = 2000; d.mon_name = “січ”; Структури можуть бути вкладеними. Над змінною структури можна виконати операції взяття адреси змінної та присвоєння її вказівнику. struct DATE d1, *d2; //оголошено змінну типу DATE d1,та вказівник на тип DATE d2 d2 = &d1; // &d1 - взяття адреси змінної d1 та присвоєння його змінній d2 Розглянемо детальніше функцію void print_date(struct DATE * d). Як видно з оголошення функції, як формальний параметр використано вказівник на структуру. В такому випадку для звертання до полів структури використовується оператор “->”. Для наочної різниці між звертанням змінної типу DATE та вказівником на змінну типу DATE наведено таблицю 1. Таблиця 1. struct DATE d; struct DATE d,*d1; d1 = &d; d.date = 1; d.year = 2000; strcpy(d.mon_name, “січ”); d1->date = 1; d1->year = 2000; strcpy(d1->mon_name, “січ”); Структури можна об'єднувати в масив. Тоді запис struct DATE d[5]; відображає масив з п’яти елементів типу DATE. Доступ до полів структури відбувається наступним чином: d[0].year; d[0].date; Розмір структури можна взнати використавши стандартну операцію. Справа в тому що в мові "C" передбачена унарна операція sizeof, яка виконується під час компіляції, дозволяючи обчислити розмір будь-якого об’єкта. Вираз sizeof (object) видає ціле число, що дорівнює розміру вказаного об’єкта. (Розмір визначається в неспецифіцикованних одиницях "байти", які мають той же розмір, що і змінні типу char). Об’єкт може бути фактичною змінною, масивом і структурою, або іменем основного типу, як int або double, або іменем похідного типу, як структура. В нашому випадку int size; struct DATE d; size = sizeof(d); Структури широко використовуються при побудові різноманітних дерев та списків. Доступ до компонентів структури Доступ до полів структури здійснюється за допомогою оператора "." при безпосередній роботі зі структурою або "->" - при використанні вказівників на структуру. Ці оператори (. і ->) називаються селекторами членів класу. Загальний синтаксис для доступу до компонентів структури наступний: ім'я_змінної_структури . член_даних ; ім'я_вказівника -> ім'я_поля; (*ім'я_вказівника) . ім'я_поля; Структура не може містити в собі змінні свого типу, тобто наступне оголошення шаблона буде неправильним: struct man { char *fam; char *name; struct man any; }; Однак структура може включати елементи, що є вказівниками на оголошений тип цієї ж структури: struct man { char *fam; char *name; struct man *p_man; }; Можна визначити вказівник на оголошений тип структури й проініціалізувати його. Наприклад: struct man group[20], studl, *pl, *p2; pl=&studl; p2=group; // або p2=Sgroup [0]; Ініціалізація структур При визначенні структурних змінних можна ініціалізувати їхні поля. Ця можливість подібна ініціалізації масиву й слідує тим же правилам: ім'я_шаблона ім'я_змінної_структури = {значення1., значення2, . . .}; Компілятор присвоює значення1 першій змінній в структурі, значення2 - другій змінній й т.д., і тут необхідно додержуватися деяких правил: 1. значення, що присвоюються, повинні співпадати по типу з відповідними полями структури; 2. можна оголошувати кількість значень, що присвоюються, меншу, ніж кілкість полів. Компілятор присвоїть нулі іншим полям структури; 3. список ініціалізації послідовно присвоює значення полям структури, вкладених структур і масивів. Об'єднання Об’єднання подібне структурі, але в кожен момент часу може використовуватись (або є активним) тільки один з його компонентів. Тип об’єднання може задаватися записом виду union МІТКА { опис компонента а1; опис компонента а2; ……………………. опис компонента аn; }; Для кожного з цих компонентів виділяється одна і та ж область пам’яті, тобто вони перекриваються. Хоча доступ до цієї області пам’яті можливий через використання будь-якого з компонентів. Компонент для цієї мети повинен вибиратися так, щоб отриманий результат не був беззмістовним. Як вже зазначалось, об’єднання подібні структурам. Доступ до компонент об’єднання відбувається тим самим способом, що і для структур. Об’єднання застосовуються: для мінімізації об’єму пам’яті, що використовується, якщо в кожний момент часу тільки один об’єкт з багатьох є активним; для інтерпретації основного представлення об’єкта одного типу, так ніби цьому об’єкту був присвоєний другий тип. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ Варіант №16 У вхідному файлі записаний текст: A swarm of bees in May Is worth a load hey; A swarm of bees in June Is worth a silver spoon; A swarm of bees in July Is hot a worth a fly. Скласти програму, що визначить кількість назв місяців і виведе їх на друк. Текст програми: #include<stdio.h> #include<string.h> #include<conio.h> #define N 60 #define Q 200 #define NROWS 60 struct MISYAC{ // Опис структури для назв місяців char misyac[10]; }; int main () { FILE *m; // Оголошення 2-х вказівниів для роботи з файлами FILE *v; struct MISYAC d[13]; int i=0,j,k1=0,k2,l=0,t,num=0; char mas[Q],temp[N]; m=fopen("D:\\misac.txt","r"); // Присвоєння вказівникам адреси початку файлів v=fopen("D:\\virsh.txt","r"); // призначенх для читання // Доки не закінчиться файл з назвами місяців // записуємо назви місяців з файлу в структуру while(!feof(m)) { if(i<12) { fscanf(m,"%s ",&(d[i].misyac)); i++; } } // Записуєм віршик в масив mas[i] доки не закінчиться файл for (i=0;!feof(v);i++) fscanf(v,"%c",&mas[i]); printf("%s\n",mas); // Виводимо віршик на екран l=strlen(mas); //Рахуєм кількість символів у масиві mas for (i=0;i<l;i++) // З масиву mas виділяємо по слову і заносимо в temp if (mas[i]==' ' || mas[i]=='\n' || mas[i]==';' || mas[i]=='.') { k2=i; // фіксуєм кінець слова for(j=k1,t=0;j<k2;j++,t++) temp[t]=mas[j]; temp[t]='\0'; // Дописуєм ознаку кінц рядка // Перевіряєм записане в temp слово із місяцями в структурі for (j=0;j<12;j++) if (!strcmp(temp,d[j].misyac)) { num++; // Рахуєм кількість місяців printf("\n%s",temp); // Виводимо цей місяць на екран } k1=k2+1; // Кінець слова стає початком наступного з сувом на 1 } printf("\n\nKilkist misyaciv = %d",num); // Виводимо кількість місяців на екран fclose(v); //закриваємо файли fclose(m); getch(); return 0; } Результати обчислень: / Рис.1 – Виконання програми / Рис.2 – Файли, необхідні для роботи програми із: а) назвами місяців; б) віршиком. ВИСНОВОК На даній лабораторній роботі я повторила набуті знання про використання структури та об’єднання для програмування на мові С.

Лабораторна робота Програмування

Yulchuk

12.10.2013 17:03

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

поділитись