Лабораторна робота №5. Лабораторна робота з Програмування. Робота № 524924

Перехід до торгівельного партнера Binance

Лабораторна робота №5

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет Львівська політехніка

Інститут:

Не вказано

Факультет:

РТ

Кафедра:

Кафедра САПР

Інформація про роботу

Рік:

2012

Тип роботи:

Лабораторна робота

Предмет:

Програмування

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ I НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Національний університет "Львівська політехніка" Кафедра САПР / СТРУКТУРИ ТА ОБ’ЄДНАННЯ В МОВІ ПРОГРАМУВАННЯ СІ Лабораторна робота №5 з курсу: “ Проблемно-орієнтоване програмування ” Прийняв: Загарюк Р.В. ЛЬВІВ - 2012 р. 1. МЕТА РОБОТИ Мета роботи - навчитися використовувати структури та об’єднання для програмування на мові С. 2. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ Структури Структура - це набір з однієї або більше змінних, можливо різних типів, згрупованих під одним ім'ям для зручності обробки. (У деяких мовах, наприклад Паскаль, структури називаються “записами”). Розглянемо приклад. Уявіть собі, що на календарі сьогодні 1 січня 2009 року. Дата складається з складових таких, як день, рік та назва місяця. Ці три змінні можна об’єднати в одну структуру вигляду: struct DATE { int day; int year; char mon_name[4]; }; Опис структури, що складається з взятого в фігурні дужки списку полів, починається з ключового слова struct. Після слова struct пишеться ім'я, так звана Мітка структури (тут це DATE). Ім’я може бути відсутнє. Така мітка іменує структури цього виду і може використовуватися надалі як скорочений запис детального опису. Елементи або змінні, згадані в структурі, називаються членами (полями, компонентами). Мітки і члени структур можуть мати такі ж імена, що і звичайні змінні (тобто ті, що не є членами структур), оскільки їх імена завжди можна розрізнити по контексту. Звичайно однакові імена присвоюють тільки тісно пов'язаним об'єктам. Точно так само, як у разі будь-якого іншого базового типу, за правою фігурною дужкою, що закриває список членів, може записуватись список змінних. Оператор struct { } x, y, z; // описує struct { } синтаксично аналогічний int x, y, z; // описує int в тому сенсі, що кожен з операторів описує x, y та z в якості змінних відповідних типів і приводить до виділення для них пам’яті. Опис структури, за яким не має списку змінних, не приводить до виділення пам'яті (немає змінної); він тільки визначає шаблон або форму структури. Але, якщо в такому опису є мітка, то ця мітка може бути використана пізніше при визначенні фактичних примірників структур. Наприклад, якщо дано приведений вище опис Date, то struct DATE d; визначає змінну d як структура типу Date. Операція вказівника на член структури "." зв'язує ім'я структури та ім'я члена. Наприклад: d.day = 1; d.year = 2000; d.mon_name = “січ”; Структури можуть бути вкладеними. Над змінною структури можна виконати операції взяття адреси змінної та присвоєння її вказівнику. struct DATE d1, *d2; //оголошено змінну типу DATE d1,та вказівник на тип DATE d2 d2 = &d1; // &d1 - взяття адреси змінної d1 та присвоєння його змінній d2 Розглянемо детальніше функцію void print_date(struct DATE * d). Як видно з оголошення функції, як формальний параметр використано вказівник на структуру. В такому випадку для звертання до полів структури використовується оператор “->”. Для наочної різниці між звертанням змінної типу DATE та вказівником на змінну типу DATE наведено таблицю 1. Таблиця 1. struct DATE d; struct DATE d,*d1; d1 = &d; d.date = 1; d.year = 2000; strcpy(d.mon_name, “січ”); d1->date = 1; d1->year = 2000; strcpy(d1->mon_name, “січ”); Структури можна об'єднувати в масив. Тоді запис struct DATE d[5]; відображає масив з п’яти елементів типу DATE. Доступ до полів структури відбувається наступним чином: d[0].year; d[0].date; Розмір структури можна взнати використавши стандартну операцію. Справа в тому що в мові "C" передбачена унарна операція sizeof, яка виконується під час компіляції, дозволяючи обчислити розмір будь-якого об’єкта. Вираз sizeof (object) видає ціле число, що дорівнює розміру вказаного об’єкта. (Розмір визначається в неспецифіцикованних одиницях "байти", які мають той же розмір, що і змінні типу char). Об’єкт може бути фактичною змінною, масивом і структурою, або іменем основного типу, як int або double, або іменем похідного типу, як структура. В нашому випадку int size; struct DATE d; size = sizeof(d); Структури широко використовуються при побудові різноманітних дерев та списків. Доступ до компонентів структури Доступ до полів структури здійснюється за допомогою оператора "." при безпосередній роботі зі структурою або "->" - при використанні вказівників на структуру. Ці оператори (. і ->) називаються селекторами членів класу. Загальний синтаксис для доступу до компонентів структури наступний: ім'я_змінної_структури . член_даних ; ім'я_вказівника -> ім'я_поля; (*ім'я_вказівника) . ім'я_поля; Структура не може містити в собі змінні свого типу, тобто наступне оголошення шаблона буде неправильним: struct man { char *fam; char *name; struct man any; }; Однак структура може включати елементи, що є вказівниками на оголошений тип цієї ж структури: struct man { char *fam; char *name; struct man *p_man; }; Можна визначити вказівник на оголошений тип структури й проініціалізувати його. Наприклад: struct man group[20], studl, *pl, *p2; pl=&studl; p2=group; // або p2=Sgroup [0]; Ініціалізація структур При визначенні структурних змінних можна ініціалізувати їхні поля. Ця можливість подібна ініціалізації масиву й слідує тим же правилам: ім'я_шаблона ім'я_змінної_структури = {значення1., значення2, . . .}; Компілятор присвоює значення1 першій змінній в структурі, значення2 - другій змінній й т.д., і тут необхідно додержуватися деяких правил: 1. значення, що присвоюються, повинні співпадати по типу з відповідними полями структури; 2. можна оголошувати кількість значень, що присвоюються, меншу, ніж кілкість полів. Компілятор присвоїть нулі іншим полям структури; 3. список ініціалізації послідовно присвоює значення полям структури, вкладених структур і масивів. Об'єднання Об’єднання подібне структурі, але в кожен момент часу може використовуватись (або є активним) тільки один з його компонентів. Тип об’єднання може задаватися записом виду union МІТКА { опис компонента а1; опис компонента а2; ……………………. опис компонента аn; }; Для кожного з цих компонентів виділяється одна і та ж область пам’яті, тобто вони перекриваються. Хоча доступ до цієї області пам’яті можливий через використання будь-якого з компонентів. Компонент для цієї мети повинен вибиратися так, щоб отриманий результат не був беззмістовним. Як вже зазначалось, об’єднання подібні структурам. Доступ до компонент об’єднання відбувається тим самим способом, що і для структур. Об’єднання застосовуються: для мінімізації об’єму пам’яті, що використовується, якщо в кожний момент часу тільки один об’єкт з багатьох є активним; для інтерпретації основного представлення об’єкта одного типу, так ніби цьому об’єкту був присвоєний другий тип. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ Варіант №16 У вхідному файлі записаний текст: A swarm of bees in May Is worth a load hey; A swarm of bees in June Is worth a silver spoon; A swarm of bees in July Is hot a worth a fly. Скласти програму, що визначить кількість назв місяців і виведе їх на друк. Текст програми: #include<stdio.h> #include<string.h> #include<conio.h> #define N 60 #define Q 200 #define NROWS 60 struct MISYAC{ // Опис структури для назв місяців char misyac[10]; }; int main () { FILE *m; // Оголошення 2-х вказівниів для роботи з файлами FILE *v; struct MISYAC d[13]; int i=0,j,k1=0,k2,l=0,t,num=0; char mas[Q],temp[N]; m=fopen("D:\\misac.txt","r"); // Присвоєння вказівникам адреси початку файлів v=fopen("D:\\virsh.txt","r"); // призначенх для читання // Доки не закінчиться файл з назвами місяців // записуємо назви місяців з файлу в структуру while(!feof(m)) { if(i<12) { fscanf(m,"%s ",&(d[i].misyac)); i++; } } // Записуєм віршик в масив mas[i] доки не закінчиться файл for (i=0;!feof(v);i++) fscanf(v,"%c",&mas[i]); printf("%s\n",mas); // Виводимо віршик на екран l=strlen(mas); //Рахуєм кількість символів у масиві mas for (i=0;i<l;i++) // З масиву mas виділяємо по слову і заносимо в temp if (mas[i]==' ' || mas[i]=='\n' || mas[i]==';' || mas[i]=='.') { k2=i; // фіксуєм кінець слова for(j=k1,t=0;j<k2;j++,t++) temp[t]=mas[j]; temp[t]='\0'; // Дописуєм ознаку кінц рядка // Перевіряєм записане в temp слово із місяцями в структурі for (j=0;j<12;j++) if (!strcmp(temp,d[j].misyac)) { num++; // Рахуєм кількість місяців printf("\n%s",temp); // Виводимо цей місяць на екран } k1=k2+1; // Кінець слова стає початком наступного з сувом на 1 } printf("\n\nKilkist misyaciv = %d",num); // Виводимо кількість місяців на екран fclose(v); //закриваємо файли fclose(m); getch(); return 0; } Результати обчислень: / Рис.1 – Виконання програми / Рис.2 – Файли, необхідні для роботи програми із: а) назвами місяців; б) віршиком. ВИСНОВОК На даній лабораторній роботі я повторила набуті знання про використання структури та об’єднання для програмування на мові С.

Лабораторна робота Програмування

Yulchuk

12.10.2013 17:10-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись