Курсова робота
КР 13.5.03050401.006.09 ПЗ
Група Е-31
2013
Планування прибутку і рентабельності виробництва та шляхи їх підвищення на продукцію переробного підприємства
Зміст Вступ 4.1.Прибутковість як основний показник ефективності підприємства. 6. 1.1.Суть і теорії прибутку підприємств. 6. 1.2.Класифікації прибутків підприємств. 9. 1.3.Функціії прибутку як економічної категорії. 11.2.Планування прибутку підприємства. 13. 2.1.Організаційно-економічна характеристика підприємства. 13. 2.2.Аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства в динаміці на 3 роки. 21. 2.3.Планування виробничої програми. 23. 2.4.Планування потреби підприємства в матеріалах, сировині і електроенергії. 26. 2.5.Планування чисельності працюючих на підприємстві. 42. 2.6.Планування фонду оплати праці на підприємстві. 50. 2.7.Розрахунок планових калькуляцій, прибутку і рентабельності по видам продукції. 60. 2.8.Зведена таблиця планових показників підприємства . 70. 2.9.Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва 72. продукції.3.Охорона праці на підприємстві. 75. Висновки і пропозиції. 83. Список використаної літератури. Додатки.
ВСТУП
Молочна галузь займає важливе місце в економіці будь-якої держави та забезпеченні населення продуктами харчування першої необхідності. Молочні продукти мають важливе значення для забезпечення здоров’я населення.
Продукт, створений природою, має в своєму складі практично все, що необхідно організму.
До складу молокопереробного комплексу входить виробництво, заготівля, переробка та реалізація молочної продукції. Молокопереробна галузь включає в себе такі групи виробництва: маслоробна, сироробна, виробництво продукції з незбираного молока (пастеризоване молоко, сметана, кисломолочні продукти тощо) і молоко консервне виробництво.
Молочна промисловість України є великою індустріальною галуззю, виробнича потужність якої з переробки молока досягає 18 млн. тон на рік. Наявні потужності переробної промисловості використовуються в середньому на 20-45%. Як відомо, рівень їхнього використання залежить, з одного боку, від кількості та якості сировини, з іншого – купівельної спроможності населення. Причому, деякі експерти, в аспекті першопричини неповного використання потужностей, акцептують увагу на зниженні купівельної спроможності. Інші – причиною вважають нестачу високоякісної сировини за рахунок зменшення поголів’я та зниження продуктивності корів.
Обсяги виробництва молока в Україні з 1990 року до 2010 скоротилися більш ніж у два рази . Основним чинником даної тенденції є зниження виробництва на сільськогосподарських підприємствах: з 18,6 млн. тон в 1990 році до 2,1 млн. тон в 20120 році. Як наслідок, основними виробниками молока стали господарства населення.
В сучасних умовах стан споживчого попиту є одним із головних чинників,який визначає обсяги та асортимент виробництва молокопродуктів. За даними досліджень внутрішнього ринку, фізичні обсяги продажів молочної продукції на території України у 2010 р. у цілому скоротилися більш, ніж на 5 % майже по всіх асортиментних групах, що спричинено зниженням рівня купівельної спроможності населення. Проте у 2010 намітилась позитивна тенденція зростання обсягів експорту молокопродуктів, які зросли на 37,2 %.
Ефективність діяльності підприємств молочної промисловості залежить від збільшення обсягів виробництва продукції та збільшення завантаження виробничих потужностей. Основна причина низького рівня використання виробничих потужностей та значного зменшення виробництва молокопродуктів, полягає у незабезпеченості підприємств молочної промисловості сировиною та низькою її якістю. Саме це є однією із основних причин погіршення результатів багатьох підприємств.
У 2010 р. вироблено 11254,1 тис. тонн молока, що вдвічі менше порівняно з 1990 р. Тенденція стабільного скорочення об’ємів виробництва молока щорічно на 4-8 % продовжується і надалі, що загострює все більше з кожним роком проблему дефіциту сировини для молокопереробних підприємств.
Ситуація, що склалася в галузі молочного скотарства та на підприємствах молочної промисловості України, характеризується, перш за все, відсутністю діючої державної підтримки виробників молока, диспаритетом цін у сільському господарстві, руйнуванням системи матеріально-технічного забезпечення. Отже, Серед основних факторів, що стримують розвиток вітчизняного ринку молока, слід виділити скорочення поголів’я корів, низьку якість сировини і застаріле обладнання і технології.
Ріст і вдосконалення молочної промисловості в Україні відіграє важливе місце в розвитку харчової промисловості, а отже, і в забезпеченні населення продуктами першої необхідності.
РОЗДІЛ 1. ПРИБУТКОВІСТЬ ЯК ОСНОВНИЙ ПОКАЗНИК ДІЛЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
1.1. Суть і теорії прибутку підприємств
Економісти виділяють різні визначення прибутку:- Прибуток - грошовий вираз частини чистого доходу, який створюється на підприємствах і використовується державою та підприємствами для розвитку виробництва і забезпечення соціальних потреб членів колективу. -Прибуток — грошовий вираз вартості реалізованого чистого доходу, основна форма грошових накопичень господарського суб'єкта. Економічний зміст продукту_Г —Т —Г’- Прибуток - це різниця між витратами, що знадобилися на виробництво товару і на всі процеси, пов'язані з його реалізацією витратами і доходами, які були отримані після того, як товар був проданий. Іншими словами, це різниця між витратами і виторгом.
Прибуток - це важливий узагальнюючий показник оцінки ефективності функціонування кожного суб'єкта господарювання, оскільки в прибутку акумулюються резерви всіх сторін діяльності підприємства:
виробництво і реалізація;
якість і асортимент;
ефективність використання виробничих ресурсів;
собівартість продукції.
Прибуток характеризує ефективність господарювання за всіма напрямками його діяльності: виробничої, збутової, постачальницької, інвестиційної, фінансової. Прибуток становить основу економічного розвитку підприємства і зміцнює його фінансовий стан та фінансові відносини з партнерами
Щодо джерела прибутку серед економістів різних шкіл та напрямів немає єдиної думки. Різні теорії по-різному трактують джерело прибутку. Однією з перших була теорія прибутку меркантилістів, згідно з якою прибуток виникає в зовнішній торгівлі в результаті продажу товарів за межами країни за вищими цінами, ніж ті, за якими товар куплено.
Класична політична економіка в особі А. Сміта і Д. Рікардо джерело прибутку вбачала у виробництві. А. Сміт прибуток трактував як вирахування підприємця з продукту праці найманого робітника і як результат функціо-нування капіталу .
Д. Рікардо розкрив залежність між прибутком і заробітною платою, яка полягає в тому, що збільшення прибутку призводить до зменшення заробітної плати і навпаки. Цим були обґрунтовані економічні засади суперечностей інтересів підприємців і найманих робітників. Одним з головних чинників підвищення прибутку є суспільна продуктивність праці, яка, зростаючи, зумовлює зниження вартості робочої сили.
Марксистська економічна теорія визначає прибуток як перетворену форму додаткової вартості, що спотворює сутність капіталістичних відносин, маскуючи справжнє джерело прибутку, яким є неоплачена праця найманих робітників.
Сучасна немарксистська економічна теорія найчастіше пов’язує прибуток з капіталом, трактуючи його як винагороду за підприємницьку діяльність, тобто пов’язує його з таким чинником виробництва, як підприємницький талант, підприємницькі здібності.
Багато західних економістів при поясненні прибутку використовують теорію трьох факторів виробництва Ж. Б. Сея, за якою участь у створенні вар-тості беруть, праця, земля і капітал. Наприклад, прибуток вони розглядають як доход від використання засобів виробництва (капіталу) та як плата за працю підприємця з управління та організації виробництва і, отже, доход на капітал відрізняють від підприємницького доходу.
Не вдаючись до детального аналізу теорій прибутку, слід зазначити, що ближче до істини ті теорії, які джерело прибутку вбачають у безпосередньому виробництві й пов’язують його з додатковим продуктом. Дійсно, на поверхні економічних явищ прибуток виступає як надлишок над витратами виготовлення товару. Реалізовуючи товар, підприємець одержує певну суму грошей, що становить валову виручку або суму продаж. Якщо з цієї суми вирахувати зага-льні витрати виробництва, то це і буде прибуток, або чиста виручка. Оскільки ця виручка надходить лише після того, як реалізується виготовлений товар, створюється враження, що саме процес реалізації (обігу) і створює прибуток. Проте це поверхове уявлення про прибуток. Лише в сфері обігу прибуток виникнути не може. При продажу товару втілена в ньому вартість додаткового продукту реалізується як надлишок грошей над витратами на виготовлення товару, тобто виступає як прибуток. При цьому прибуток і вартість додаткового продукту, як правило, не збігаються, що пов’язано з тим, що ціни, за якими реалізовуються товари, під впливом ринкової кон’юнктури відхиляється від вартості товару.
Недоодержану одним суб’єктом частину вартості додаткового прибутку ринок перерозподілить іншому, на продукцію якого на цей час склався високий попит. У зв’язку з цим останній реалізовує як прибуток і свою, і частину чужої вартості додаткового продукту. Це дає підстави для висновку, що прибуток є формою додаткового продукту.
1.2. Класифікація прибутків підприємства
В залежностіі від виду діяльності, в рамках якої отримано прибуток, він поділяється на:
- прибуток від реалізації по основній діяльності;
- прибуток від реалізації по неосновній діяльності;
- від фінансових операцій;
- від неопераційної діяльності;
- від лізингової діяльності.
В залежності від порядку визначення прибуток буває таких видів:
Економічний підхід:
- балансовий прибуток — кінцевий результат всіх видів діяльності;
- прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства — різниця між балансовим прибутком і податком на прибуток;
- чистий прибуток — різниця між прибутком, що залишається в розпорядженні підприємства та штрафними санкціями щодо підприємства;
Бухгалтерський підхід:
- прибуток від звичайної діяльності до оподаткування — різниця між валовими доходами і валовими витратами (разом з амортизаційними відрахування);
- прибуток від звичайної діяльності — різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування і податком на прибуток;
- чистий прибуток — сума прибутку від звичайної діяльності і надзвичайних доходів (витрат).
Залежно від методики оцінки:
- номінальний прибуток — той що фактично отримано;
- реальний прибуток — номінальний прибуток з урахуванням впливу інфляції.
В залежності від цілі визначення:
- бухгалтерський (балансовий);
- економічний прибуток — визначається як виручка від реалізації – валові витрати – альтернативні вигоди (витрати).
Головна відмінність бухгалтерського прибутку від економічної полягає в тому, що при обчисленні економічного прибутку обов'язково враховується вартість всіляких довгострокових зобов'язань різного роду, в той час як в розрахунок бухгалтерської входить лише сплата відсотків за позиковими коштами.
В залежності від розміру:
1. Мінімальний прибуток — прибуток, розмір якого після сплати податків задовільняє уяву власників про мінімальний рівень рентабельності на вкладений капітал. Як правило, цей рівень дорівнює середній процентній ставці на депозитному ринку.
2. Нормальний прибуток — прибуток, який відповідає нормі прибутковості на вкладений капітал у галузі.
3. Цільовий (необхідний) прибуток — прибуток, що відповідає потребам підприємства в коштах на виробничий і соціальний розвиток і утворюється за рахунок чистого прибутку.
4. Максимальний прибуток — прибуток, що пов'язаний з реалізацією мети поведінки підприємства на ринку на максимізацію прибутку. Отримується в тому випадку, коли граничні витрати дорівнюють граничним доходам.
1.3. Функції прибутку як економічної категорії
Сутність прибутку повніше виявляється через функції, які він виконує. Як уже зазначалося, прибуток є головною метою діяльності підприємця. Чим більший обсяг прибутку, який отримує підприємець, тим ефективніша робота підприємця, повніше реалізується мета підприємницької діяльності. Отже, однією з функцій прибутку є та, що прибуток є показником оцінки діяльності підприємця.
Другою функцією прибутку є регулювання розподілу ресурсів між суб’єктами підприємництва, галузями і сферами виробництва. Підприємці прагнуть одержати прибуток і уникнути збитків. Кожен з них намагається вкласти свої капітали туди, де є можливість одержати найвищі прибутки. Високі прибутки є сигналом для підприємця, що в суспільстві є зацікавленість у розширенні цієї галузі. І сюди спрямовуються капітали, а отже, й інші ресурси. Водночас зниження прибутку свідчить про намагання суспільства скоротити виробництво товарів та послуг, що виготовляються в цих галузях. Тому через прибуток здійснюється регулювання розподілу капіталів і трудових ресурсів між галузями і сферами економіки.
Прибуток виконує і стимулюючу функцію. Саме прибуток, його очіку-вання змушує підприємця здійснювати нововведення, які ведуть до зниження витрат виробництва, поліпшення якості продукції. А нововведення стимулюють інвестиції, запровадження нової техніки і технології. У такий спосіб реалі-зуються стимулююча функція прибутку.
Прибуток як економічний показник дозволяє поєднувати економічні інтереси держави, підприємства як господарюючого суб'єкта, працівників і власника підприємства. Вирішення цього завдання, перш за все, пов'язане з пропор-ціями розподілу та використання прибутку.
Об'єктом економічних інтересів держави є частина прибутку, яка випла-чується у вигляді податків та обов'язкових платежів.
Економічний інтерес підприємства як товаровиробника знаходить своє узагальнення в обсязі прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства і використовується для вирішення виробничих та соціальних завдань його розвитку.
Економічний інтерес працівників підприємства пов'язаний передусім з розміром прибутку, який спрямовується на матеріальне заохочення, соціальні виплати та соціальний розвиток. Власника підприємства цікавить в першу чергу розмір фонду виплати дивідендів, а, отже, та частина прибутку, яка пов'язана з виробничим розвитком, і відповідно, приростом капіталу підприємства.
У зв'язку з тим, що прибуток є єдиним джерелом реалізації економічних інтересів усіх перелічених сторін, жодна з них не може мати пріоритетів в задоволенні, оскільки це призведе до обмеження інтересів інших сторін. Наприклад, надмірний податок з прибутку підприємства знижує економічну зацікавленість підприємства у його збільшенні, що призводить до зменшення надходжень до бюджету.
Прибуток є якісним показником, оскільки в його розмірі відображається зміна обсягу товарообороту, доходів підприємства, рівня використання ресурсів, величини витрат обертання. Таким чином, прибуток синтезує всі сторони діяльності підприємства, характеризує ефективність його господарської діяльності в цілому. Для розкриття економічного змісту прибутку використовують різні класифікації.
Розділ 2.ПЛАНУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА
2.1.Організаційно-правовий статус та історія розвитку підприємства
Одним з виробників молочної продукції міста Біла Церква є ПАТ «ЖЛК-Україна». Це відкрите акціонерне товариство колективної форми власності розташоване по вулиці Сквирське шосе, 176. ПАТ «ЖЛК-Україна» створене 12 січня 1995 року за розпорядженням Голови Білоцерківської районної Ради.
Головний виробничий корпус підприємства було побудовано ще у 1962 році, він розрахований на переробку 25 тис. тон молока за рік. В процесі експлуатації обсяг переробки було доведено до 80 тис. тон (збільшився у 3.2 рази).
В період з 1962 по 1993 рік підприємство переробляло сировини більше, ніж було передбачено нормативними можливостями, збільшення обсягів переробки сировини проходило без істотних нарощувань виробничих потужностей, при переважанні діючого обладнання за рахунок змінності роботи.
У 1988 році впроваджено лінію по виробництву морозива у вафельних стаканчиках. У 1989 році введено в експлуатацію дільницю виробництва морозива «Дербі-300».
У 1989 році завод було зупинено на 6 місяців для проведення відновлювальних робіт. Метою реконструкції була ліквідація аварійності, заміна фізично та морально застарілого обладнання сирної ділянки і створення умов, які забезпечують покращення якості продукції, поліпшення умов праці робітників.
У 1999 році було запущено нове обладнання для виробництва нових видів морозива («Крем-брюле», «Насолода», «Сімейне», морозиво з наповнювачами).
Адреса_підприємства:Київська обл., Білоцерківський р-н, м.Біла Церква, Сквирське шосе 176.Індекс:_09109.Код_ЄДРПУ:_00445794.Форма_власності:_колективна_власність.Галузь: маслоробна, сироробна і молочна.
Підприємство є юридичною особою, має закінчену систему обліку і звітності, має печатку з власною назвою, також має товарний знак.
Молокозавод має договірні відносини з 120 організаціями:72 – отримують продукцію виробника молочної продукції;48 – поставляють сировину, основні і допоміжні матеріали, транспортують сировину.
За останні роки, починають з 2004 року, об’єм перероблюваної сировини збільшився з 6644 тон до 12870 тон в 2010 році. В 2011 році перероблено більше 14 тис. тон.
Відділ закупки веде активну роботу по зміцненню співпраці з великими виробниками сировини, які забезпечують необхідні умови його якісного виробництва і зберігання ( «Додаток А»). Найбільшими постачальниками сировини для ПАТ «ЖЛК-Україна» є агрофірма Узинська (м.Узин), ДП Дослідне господарство ім. 9 Січня (с.Озірно), ТОВ «Піщанське» (с.Піщане), СФГ «Колосок» (с.Коженики), ПОСП «Сидори» (с.Сидори). Окрім того, постачальниками сировини є іще кілька десятків дрібних господарств. За останні роки кількість постачальників сільськогосподарських підприємств зросла в цілому у два рази. Деякі з них виробляють 4-6 тон молока за добу.
Сьогодні сировинна зона підприємства розташована в десяти районних центрах двох областей України в радіусі 100 кілометрів від підприємства («Додаток Б»). Близько 25% від загального обсягу сировини забезпечує населення, 75% - сільськогосподарські підприємства.
На сьогодні компанія «ЖЛК-Україна» прагне створити стабільну сировинну зону і з цією метою розвиває свою матеріальну базу, закуповує власні молоковози, створює обладнані пункти збору молока серед населення в селах.
Слід згадати й про якість молока. В середньому, найвищий показник масової частики жиру у молоці спостерігається у СФГ «Колосок» (3,71%), а найменший – ДП Дослідне господарство ім.9 Січня (3.25%). Найвищий показник масової частки білку в молоці спостерігається у ТОВ «Піщанське» (3,2%) а найменший - у ДП Дослідне господарство ім.9 Січня (3,0%).
В цілому, для забезпечення нормального функціонування ПАТ «ЖЛК-Україна» необхідно постійно збільшувати обсяг надходження молока від господарств і відповідно підвищувати закупівельну вартість сировини. Лише тоді молокопереробне підприємство буде мати високу конкурентоспроможність, що пов’язана із збільшенням обсягу продукції, розширенням її асортименту.
ПАТ «ЖЛК-Україна» складається з наступних структурних підрозділів: основного виробництва, допоміжного виробництва, невиробничого персоналу (апарат управління і працівники торгової сфери). В цілому, на заводі працює 272 чоловіки, в тому числі 47 – інженерно-технічних робітників і службовців, 78 – комерційна діяльність, інші – виробничий сектор.
На території ПАТ «ЖЛК-Україна» розташовано:
головний виробничий корпус, який являє собою двоповерхову будівлю із цегли. В ньому розміщено відділ приймання молока, хімічна та бактеорологічна лабораторія, сметанний відділ, відділ виробництва масла, сирний відділ, заквасочна кімната, відділ тари, складські приміщення;
цех морозива з прилягаючими до нього компресорним цехом;
котельня;
адміністративний корпус;
майстерні;
приміщення для миття молочних цистерн.
Також на території заводу знаходиться цех виробництва казеїну та цех реалізації готової продукції; апаратний цех, в якому здійснюється очистка, сепарування, пастеризація, охолодження молока на обладнанні «Нагета», виготовленому в Німеччині і продуктивністю 25 тон/год. (детальнішу інформацію про виробничу структуру підприємства ПАТ «ЖЛК-Україна» можна знайти в «Додатку В»).
Площа підприємства «ЖЛК-Україна» складає 5,2 га.
Протягом 2007-2012 років на підприємстві проводилося технічне переозброєння з частковою заміною виробничого устаткування, завдяки чому покращилась якість, збільшилися обсяги продукції, що випускається і знизилася собівартість. На підприємстві здійснилися наступні зміни:
- на ділянці приймання молока були змонтовані електронні ваги, продуктивністю 25 тонн молока на годину, які забезпечують швидкість прийому молока і точність обліку сировини;
- в приймальному та апаратному відділеннях була проведена заміна схем технологічних трубопроводів, що дало можливість одночасно проводити кілька технологічних циклів;
- в апаратному відділенні було встановлено додатково чотири танки для сквашування кисломолочних продуктів;
- на ділянці розливу був придбаний і змонтований автомат для фасування продукту в відерця ємністю 1 кг;
- на технологічній лінії з фасування масла був встановлений гомогенізатор, який забезпечує стабільність фасування масла порціями 200г, забезпечуючи таким чином стандартну масу продукту;
- була встановлена таромийочна машина для миття тари;
- для зберігання продукції з незбираного молока була побудована холодильна камера, загальна площа якої становить 180 м ²;
- введена в експлуатацію станція, що працює на фреоні і забезпечує необхідні температурні режими в холодильних камерах при менших експлуатаційних витратах.
Підприємство має право без обмежень здійснювати будь-яку діяльність , що не суперечить чинному законодавству України.
«ЖЛК-Україна» здійснює такі види діяльності:
основна виробнича діяльність (виробництво масла, сирів, молочної продукції, морозива);
оптова торгівля недержавних організацій;
громадське харчування недержавних організацій;
зовнішня торгівля недержавних організацій;
ремонт будов і споруд;
технічне обслуговування машин, обладнання, агрегатів.
На діяльність підприємства впливають такі фактори:
політичні - невизначеність внутрішньої політичної обстановки в Україні, що змушує перш за все вирішувати політичні (відносини з місцевими органами влади), а не економічні проблеми;
фінансово-економічні – надмірний податковий тиск, конкуренція на ринку збуту, низька платоспроможність населення і партнерів підприємства, вцілому складна економічна ситуація;
виробничо-технологічні – застаріле виробниче обладнання, низький рівень використання.
Молокозавод ПАТ «ЖЛК-Україна» має вдале розташування, оскільки знаходиться близько до відвідних та підвізних шляхів, що забезпечує безперешкодну доставку сировини. У підприємства сприятливе зовнішнє середовище. Згідно із встановленими вимогами, завод оточений захисною смугою дерев.
Підприємство добре забезпечене енергоносіями:
- газом – здійснюється від міської мережі «Київоблгаз»;
- парою – забезпечується від власної котельні;
- холодом – забезпечується від власного компресорного цеху;
- водою підприємство забезпечується з власної артезіанської свердловини, що розташована на території підприємства;
- електроенергією – здійснюється від міської електромережі «Київобленерго».
Санітарно-захисна зона підприємства сягає 90 метрів, а її величина перевищує 170 метрів згідно СМ 245-71. Відходи скидаються у каналізаційну систему без очищення. Питоме споживання питної води становить 1,56
м
3
на 1 тону продукції, а питомий водовіз – 1,35
м
3
.
Підприємтсво ПАТ «ЖЛК-Україна» випускає великий асортимент продукції («Додаток Д»). Загальна кількість найменувань нараховує до 60 видів молочної продукції і до 40 видів морозива.
Молочна продукція випускається під торговою маркою «Віта», «Фріго», «JLC» і включає: молоко питне, кисломолочні продукти, сметану і сметанні продукти, масло, спреди, сир і сирні продукти, сирні вироби, сироватку.
З урахуванням вимог ринку та зростаючих потреб покупців 99% незбираної продукції, 100% нежирної та 100% морозива вироблено у розфасованому вигляді від 1кг до 70кг у сучасній зручній та яскравій упаковці.
Продукція торгової марки «Віта» регулярно бере участь в національному телевізійному конкурсі «Знак якості» і займає почесні лідируючі місця.
Компанія «ЖЛК-Україна» стала першим виробником в Україні, який випускає молочну продукцію в «трикутних» пакетах «тетра-класик». Молоко і кефір в такій зручній упаковці користуються великим попитом у покупців. У 2011 році було випущено більше 2200 тис. тон молока та більше 400 тис. тон кефіру в упаковці «тетра-класик».
Дуже важливим напрямком діяльності ПАТ «ЖЛК-Україна» є виробництво продукції під приватною торговою маркою. У 2008 році компанія «ЖЛК-Україна» почала виробництво молочної продукції, призначеної для однієї з найбільших світових торговельних мереж - французької компанії ТОВ "Ашан". З 2011 підприємство співпрацює з українською національною мережею супермаркетів «Фудмаркет» у сфері виробництва морозива.
Крім цільномолочної продукції, ПАТ «ЖЛК-Україна» також виробляє морозиво під торговою маркою «Фріго», що займає важливу нішу на ринку морозива в Україні. Підприємство пропонує широкий і різноманітний спектр морозива «Фріго», яке виготовляється на молочній основі, на основі плодів і ягід - сорбети, або на комбінованій основі - щербети. Смачне морозиво покрите різними видами глазурі: шоколадної, шоколадної з горіхами, вершковою, крем-брюле, а також випускається різної жирності - від 6% до 13%, і різної форми фасування - ескімо, у вафельних стаканчиках або крупно-вагове. Гарним попитом у покупців користується морозиво з фруктовими наповнювачами власного виробництва, як: малиновий, полуничний, абрикосовий, вишневий, лимонний, апельсиновий і наповнювач вареного згущеного молока.
ПАТ «ЖЛК-Україна» стало популярним підприємством у своїй географічній області, що підтверджує той факт, що в 2009 році компанія взяла участь у районному конкурсі «Підприємець року» і виграла номінацію «Кращий роботодавець» року м. Біла Церква.
Основними споживачами продукції є:
-_Бютжетні_організації: а)_18_навчальних_закладів; б)_12_дитячих_садків; в)_15_їдалень -_Підприємства_харчової_промисловості: а)_25_магазинів_(великих_та_середніх) б) 38 малих магазинів (парків).
Підприємство збуває свою продукцію не лише в місті Біла Церква, а й у таких містах як Київ, Житомир, Чернігів, Рівне, Черкаси, Одеса тощо («Додаток Е»). Окрім того «ЖЛК-Україна» має власну мережу фірмових магазинів для реалізації продукції.
Молочні продукти реалізуються за допомогою п'яти регіональних представництв, які розташовані в таких містах, як Біла Церква та навколишні райони, Київ, Вінниця, Житомир та Одеса. Реалізація морозива здійснюється 28 регіональними дистриб'юторами та представництвом в місті Одеса, Київ і Вінниця. Вцілому, біля 30% продукції реалізується через фірмову торгівлю: 4 фірмові магазини і 16 кіосків в м.Біла Церква з мінімальними торговими надбавками 3-7%. Загалом продукція підприємства реалізується у 338 торгових точках міста, що розташовані у 4 районах. Окрім цього продукція реалізується у всіх мережевих маркетах, як «Фоззі-Фуд» («Сільпо»), «Край-2», «Фуршет», «Велика кишеня», ритейлингова компанія «Євротек» (магазини «Квартал ») і« АТБ ».
Матеріальна база структури збуту компанії «ЖЛК-Україна» була поповнена 10 автомобілями з охолодженням для розвезення продукції та морозива і 450 морозильними скринями для реалізації морозива.
У 2012 році обсяг продажів цільномолочної продукції компанії склав 121% в порівнянні з 2009 роком. Ці позитивні результати були досягнуті завдяки спільним зусиллям усіх працівників комерційного відділу, які сприяли входженню компанії «ЖЛК-Україна» у 2010році в національні мережі «Еко Маркет», «Billa», «Фора» та співробітництву з двома розподільними центрами в мережах «Фоззі -фуд» та «Фудмаркет». Важливими чинниками також виявилися розширення асортименту підприємства і присутність компанії в національних мережах в цілому ряді обласних і районних центрів України. В даний час ПАТ «ЖЛК-Україна» працює загалом з 12 національними мережами.
Доля основних мереж і супермаркетів у загальному обсязі реалізації цільномолочної продукції становить ( станом на 1 квартал 2011 року):«Ашан» - 14% , «Фоззі-фуд» - 14%, «Фуршет» - 10%, «Фудмаркет» - 6%, «Еко-маркет» - 2%, «Євротек» - 1%, «Край-2» - 1%.
У 2011 році підприємство почало працювати з мережею супермаркетів «Novus» (реалізуючи свою продукцію в 6 супермаркетах даної мережі), з національною мережею «АТБ» (4 супермаркети») і з мінімаркетом «Європейський» (1 у м.Біла Церква). Також компанія почала працювати з торговими мережами «Копійка», «Обжора», «Таврія В».
2.2.Аналіз виробничо-фінансової діяльності підприємства в динаміці за 3 роки
Таблиця 2.2.1
Основні економічні показники діяльності підприємства ПАТ «ЖЛК-Україна»
Основні економічні показники
Одиниці виміру
2011 р
2012р
2013р
Абсолюте відхилення (+/-)
Темпи росту 2013р. до 2012р.
%
1
2
3
4
5
6
7
1.Товарна продукція в діючих цінах
Грн
17858292
18602388
19214461
612073
103,29
2.Товарна продукція в порівняльних цінах
Грн
17823837
18451177
18712717
261540
101,42
3.Реалізована продукція
Грн
17858292
18602388
19214461
612073
103,29
4.Чисельність персоналу всього
чол.
62
60
57
-3
95,00
5.Чисельність ПВП
в тому числі робітників
чол.
55
53
50
-3
94,34
чол.
28
26
23
-3
88,46
6.Фонд оплати праці всього
Грн
1520612,00
1590771,0
1663119,94
72348,94
104,55
7.Фонд оплати праці ПВП
в тому числі робітників
Грн
1455117,00
1516220,00
1576119,94
59899,94
103,95
Грн
361449,00
431347,00
449319,94
17972,94
104,17
Продовження таблиці 2.2.1.
1
2
3
4
5
6
7
8.Продуктивність праці ПВП
в тому числі робітників
грн.
324696,22
350988,45
384289,22
33300,77
109,49
грн.
637796,14
715476,46
835411,35
119934,89
116,76
9.Середньомісячна ЗП 1-го працюючого
грн.
2043,83
2209,40
2431,46
222,06
110,05
10.Середньомісячна ЗП 1-го робітника
грн.
1075,74
1382,52
1627,97
245,45
117,75
11.Собівартість товарної продукції всього
тис.грн
15027654
14853898
14733855
-120043
99
12.Витрати на 1 грн. ТП
грн.
0,83
0,78
0,77
-0,01
98,91
13.Прибуток
Грн
3004394,00
4181127,00
4480605,99
299478,99
107,16
13.Рентабельність продукції
%
20,23%
28,99%
30,41%
1,42
-
2.3.Планування виробничої програми
Виробнича програма підприємства (план виробництва і реалізації продукції) — це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок.
Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яка випускається підприємствами при найкращому використанні їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку. З метою вирішення цього завдання в процесі розробки виробничої програми на всіх рівнях потрібно дотримуватися наступних вимог:
- правильне визначення потреби в продукції, що випускається, і обґрунтування обсягу її виробництва попитом споживачів;
- повне ув'язування натуральних і вартісних показників обсягів виробництва і реалізації продукції;
- обґрунтування плану виробництва продукції ресурсами, і в першу чергу, виробничою потужністю.
Розробка завдань щодо випуску виробів у натуральному виразі є найважливішою частиною роботи при складанні виробничої програми, її важливість визначається тим, що споживачам потрібна продукція визначених видів, здатна задовольнити наявні потреби. На основі виявлення цих потреб формується програма виготовлення конкретних виробів.
Розподіл річних завдань за кварталами або місяцями необхідно здійснювати_з_урахуванням_таких_факторів:-_встановлених договорами строків поставки продукції споживачам;- збільшення випуску продукції за рахунок приросту і поліпшення використання виробничих потужностей, а також за рахунок заходів, передбачених планом інновацій;
- терміну введення в експлуатацію нових потужностей та обладнання;
- забезпечення рівномірного завантаження всіх виробничих підрозділів;
- числа робочих днів у кожному кварталі;
- можливого вибуття основних виробничих засобів, а також зупинення окремих агрегатів, ділянок та цехів для ремонту обладнання;
- зняття з виробництва застарілих видів продукції, які не відповідають своїми техніко-економічними показниками сучасному рівню науки і техніки, та таких, що не мають попиту, і заміна їх новими;
- сезонності та змінності роботи, сезонності збуту продукції.
При розробці виробничої програми передбачається досягнення необхідних темпів зростання виробництва, освоєння нових видів продукції, раціональний розподіл продукції, що випускається, по календарних термінах. Основна увага приділяється підвищенню ефективності виробництва, досягнення без-збитковості по збитковій частині номенклатури. Передбачається відновлення основних фондів і впровадження нової техніки, зростання продуктивності праці.
Виробнича програма розробляється на рік з розбивкою по кварталах і в декількох варіантах, з який обирається оптимальний – той, що дасть під-приємству найбільший прибуток. При розробці виробничої програми враховують_такі_чинники:-_попит_населення;-_сировинна_база;- виробнича потужність підприємства.
В процесі розробки виробничої програми застосовують ланцюговий метод, тобто від виробництва готових виробів до визначення потреби в сировині і матеріалах.
Розрахунки_виробничої_програми_указані_в_таблиці.