Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Наукова робота (Київська область)
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
ІНЕМ
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Кафедра теоретичної і прикладної економіки України
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Наукова робота
Предмет:
Мікроекономіка
Варіант:
9 6
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Інститут економіки і менеджменту
Кафедра теоретичної та прикладної економіки
Наукова робота
з дисципліни «Макроекономіка»
Київська область
Львів 2013
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………………3
Завдання №1. Валовий регіональний продукт………………………………………….4
Завдання №2. Зайнятість населення……………………………………………………..6
Завдання №3. Безробіття…………………………………………………………………8
Завдання №4. Кон'юнктура ринку праці……………………………………………….10
Завдання №5. Індекс споживчих цін……………………………………………………12
Завдання №6. Інвестиції…………………………………………………………………14
Завдання №7. Зовнішньоекономічна діяльність……………………………………….16
Завдання №8. Заощадження домашніх господарств…………………………………..18
Завдання №9. Узагальнююча характеристика розвитку області на основі показників ВРП, безробіття та інфляції……………………………………………………………..20
Висновок………………………………………………………………………………….23
Список використаної літератури………………………………………………………..24
Вступ
Закінчився непростий 2012 рік, протягом якого Україна поступово сповзала в зону соціально-економічної депресії. Цей процес супроводжувався уповільненням економічної динаміки та ділової активності, зниженням цін на українську продукцію, зростанням безробіття. Сьогодні економіка України шукає шляхи подолання перешкод для переходу до нової епохи свого розвитку, заснованої на ринкових відносинах, подоланні залишків радянської системи державного регулювання економікою.
Нові умови вимагають кардинальних перетворень усіх соціально-економічних відносин, реструктуризації виробництва, якісно нових підходів, орієнтованих на інноваційну діяльність усіх учасників ринку.
Київська область займає позицію лідера на економічній карті України. ЇЇ роль полягає не тільки у контролюванні інших областей, а ще й у тому, щоб бути зразком для інших областей України.
Основними проблемами Київської області є фінансування всіх сфер соціального і економічного розвитку, демографічна проблема, проблеми привлікання іноземних інвесторів. Для вирішення цих проблем у Київській області розроблені плани для здійснення ряду інших актуальних заходів:
здійснення заходів щодо забезпечення подальшого зростання рівня доходів населення, поліпшення соціального захисту малозабезпечених та соціально незахищених громадян;
залучення інвестиційних ресурсів у пріоритетні галузі економіки області;
переорієнтація промислового комплексу на випуск конкурентоспроможних видів продукції з використанням ресурсозберігаючих та екологічно безпечних технологій, активізація інноваційних перетворень виробництва, стимулювання розвитку наукомістких і високотехнологічних галузей, особливо машинобудівного комплексу, створення умов для техніко-технологічного оновлення виробництва всіх галузей промисловості;
збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції;
активізація підприємницької діяльності.
Завдання №1 Валовий регіональний продукт (ВПР)
Валова додана вартість відображає додатково створену у процесі виробництва вартість і визначається як різниця між вартістю вироблених (випуск) і вартістю повністю використаних у процесі виробництва товарів і послуг (проміжне споживання).
Валова додана вартість кожного виду економічної діяльності обчислюється як різниця між валовим випуском та проміжним споживанням і визначається в основних цінах, тобто з урахуванням субсидій на продукти, але за виключенням податків на них.
Валова додана вартість в основних цінах розраховується як різниця між випуском та проміжним споживанням кожного виду економічної діяльності, зменшена на величину оплати послуг фінансових посередників. Вона містить у собі первинні доходи, що створюються учасниками виробництва.
Випуск товарів та послуг являє собою сумарну вартість товарів і послуг, що є результатом виробничої діяльності одиниць-резидентів регіональної економіки у звітному періоді. Реалізовані товари та послуги включаються у випуск за фактичної ринкової вартості, нереалізована готова продукція - за середніми ринковими цінами. Зміна незавершеного виробництва включається до валового випуск за собівартістю.
Проміжне споживання складається з вартості товарів і послуг, які трансформуються або повністю споживаються в процесі виробництва у звітному періоді.
Проміжне споживання відображає вартість товарів і послуг, використаних у процесі виробництва (за винятком основних засобів, використання яких враховується як споживанняосновного капіталу).
Проміжне споживання включає такі елементи:
матеріальні витрати
оплату нематеріальних послуг (включаючи витрати на відрядження в частині оплати проїзду та послуг готелів).
Таблиця 1
Динаміка індексів фізичного обсягу ВРП Київської області у розрахунку на одну особу протягом 2006-2010 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2006
2007
2008
2009
2010
1
Індекс фізичного обсягу ВДВ регіону, % до попереднього року
108,8
105,9
104,4
89,2
105,1
2
Абсолютні відхилення %-х пунктів:
2.1
базисні
-
-2,9
-4,4
-19,6
-3,7
2.2
ланцюгові
-
-2,9
-1,5
-15,2
15,9
Рисунок 1
/
Висновок
Аналізуючи динаміку індексів фізичного обсягу ВРП Київської області у розрахунку на одну особу протягом 2006-2010 років, ми спостерігаємо, що індекс фізичного обсягу ВРП потягом 2006-2009 років знижувався, у 2006 році він становив 108,8%, а у 2009 році – 89,2 %. У 2010 році індекс фізичного обсягу ВРП зріс і становив – 105,1%.
Завдання №2. Зайнятість населення
Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення — найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об'єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв'язків.
Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю.
Згідно із законом України “Про зайнятість населення” до зайнятого населення належать громадяни нашої країни, які проживають на її території на законних підставах, а саме:
• працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні та за кордоном;
• громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їхніх сімей, які беруть участь у виробництві;
• вибрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління чи в суспільних об'єднаннях;
• громадяни, які служать у збройних силах, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, органах національної безпеки та внутрішніх справ;
• особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; які навчаються у денних загальноосвітніх школах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах;
• зайняті вихованням дітей, доглядом за хворими, інвалідами та громадянами похилого віку;
• працюючі громадяни інших держав, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.
Таблиця 2
Динаміка чисельності зайнятого населення Київської області протягом 2007-2011 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
1
Чисельність зайнятого населення, % до населення у віці 15-70 років
59,3
60,1
57,7
58,6
58,8
2
Абсолютні відхилення %-х пунктів:
2.1
базисні
-
0,8
-1,6
-0,7
-0,5
2.2
ланцюгові
-
0,8
-2,4
0,9
0,2
Рисунок 2
/
Висновок
Аналізуючи динаміку чисельності зайнятого населення Київської області протягом 2007-2011 років, ми спостерігаємо, що чисельність зайнятого населення протягом 2007-2008 років зросла і у 2008 році становила 60,1%. Протягом 2008-2009 років вона зменшилася до 57,7%, а протягом 2010-2011 років динаміка чисельності зайнятого населення зросла, у 2010 році вона становила 58,6%, а у 2011 році – 58,8%.
Завдання №3. Безробіття
Однією з корінних соціально-економічних проблем сучасного етапу розвитку вітчизняної економіки та важливою характеристикою конкурентоспроможності ринку праці є безробіття. Надмірне безробіття негативно відображається на всій економіці країни.
Під безробіттям розуміється таке соціально-економічне явище, коли частина економічно активного населення не може знайти застосування своїй робочій силі.
Головними причинами високого рівня безробіття є такі: спад економіки і відповідне скорочення сукупного попиту на робочу силу; структурні зрушення (міжгалузеві, внутрішньогалузеві, регіональні); рух робочої сили (професійний, соціальний, регіональний).
Високий рівень безробіття призводить до соціальної напруги і погіршення рівня життя людей, заподіює економічні, демографічні та соціальні втрати для суспільства. Але загалом його вплив на економічне та соціальне життя суперечливий: крім негативних і важких наслідків, потрібно зазначити і низку позитивних моментів, які слугують умовою зростання виробництва, появи нових підприємств, підвищення дисципліни та ефективності праці зайнятих.
Отже, для вирішення проблеми безробіття і підсилення впливу цих наслідків потрібно розробити та ухвалити антикризову програму заходів подолання негативних явищ в економіці; стимулювати розвиток малого та середнього бізнесу, шляхом зменшення податкового тиску, полегшення порядку реєстрації підприємств.
Негативних наслідків безробіття значно більше, ніж позитивних, і вони масштабніші та всеохопні, становлять загрозу національному розвитку і національній безпеці країни, оскільки можуть бути головною причиною соціально-економічної дестабілізації. Потрібно зменшити їх вплив за допомогою впровадження державою запропонованих заходів, що дасть змогу знизити рівень безробіття і зняти соціальну напругу.
Таблиця 3
Динаміка чисельності безробітного населення Київської області протягом 2008-2012 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2008
2009
2010
2011
2012
1
Чисельність безробітного населення, % до економічно активного населення у віці 15-70 років
5,8
8,1
7,3
6,7
6,3
2
Абсолютні відхилення %-х пунктів:
2.1
базисні
-
2,3
1,5
0,9
0,5
2.2
ланцюгові
-
2,3
-0,8
-0,6
-0,4
Рисунок 3
/
Висновок
Аналізуючи динаміку чисельності безробітного населення Київської області протягом 2008-2012 років, ми спостерігаємо, що чисельність безробітного населення протягом 2008-2009 років зросла з 5,8% до 8,1%, протягом 2009-2010 років чисельність зменшилася і у 2010 році становила 7,3%. Протягом 2010-2011 років чисельність безробітного населення зменшилася і у 2011 році становила 6,7%, а протягом 2011-2012 років вона також зменшилася і у 2012 році становила 6,3%.
Завдання №4. Кон'юнктура ринку праці
Активна політика — це спрямування дій на підвищення конкурентоспроможності робочої сили і розширення сфери докладання праці з метою запобігання безробіттю і збільшення чисельності зайнятих. Тобто вона спрямована на забезпечення роботою не зайнятих активних громадян. Активна політика держави в галузі зайнятості реалізується за допомогою таких інструментів, як Державна та регіональні програми зайнятості населення, які передбачають низку активних заходів щодо розширення сфери докладання праці. Активні заходи державної політики — це комплекс організаційно-економічних і правових дій, безпосередньо впливаючи на зміну співвідношення попиту і пропозиції робочої сили.
Розглянемо основні види активних заходів. Оплачувані громадські роботи — це загальнодоступні й такі, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки, види трудової діяльності безробітних або частково незайнятих громадян.
Професійна орієнтація — це комплексна система науково обґрунтованих форм, методів та засобів впливу на особу з метою оптимізації її професійного самовизначення на основі врахування особистісних характеристик кожного індивіда та попиту на ринку праці.
Перепідготовка громадян, котрі вже мають професію або спеціальність, здійснюється з метою оволодіння спеціальними знаннями, уміннями, навичками за новою професією (спеціальністю) вивільненими працівниками, безробітними та іншими незайнятими громадянами, яким не може бути запропонована підходяща робота за наявною у них професією.
Підвищення кваліфікації працівників спрямовано на розширення та поглиблення їх знань, умінь і навичок за раніше набутими професіями (спеціальностями) до рівня, який відповідає сучасним вимогам науки і техніки, а також на опанування знаннями, котрі сприятимуть повній та продуктивній зайнятості.
Таблиця 4
Динаміка коефіцієнта навантаження на ринку праці Київської області протягом 2008-2012 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2008
2009
2010
2011
2012
1
Кількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, тис.
28,6
17,3
17,1
16,3
16,3
2
Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць, тис.
3,7
2,1
3,2
2,2
1,9
3
Коефіцієнт навантаження на ринку праці
0,129
0,121
0,187
0,135
0,117
4
Абсолютні відхилення:
4.1
базисні
-
-0,008
0,058
0,006
-0,012
4.2
ланцюгові
-
-0,008
0,066
-0,052
-0,018
Рисунок 4
/
Висновок
Аналізуючи динаміку коефіцієнта навантаження на ринку праці Київської області протягом 2008-2012 років, ми спостерігаємо, що коефіцієнт навантаження на ринку праці протягом 2008-2009 років зменшився на 0,008, протягом 2009-2010 років збільшився на 0,058. Протягом 2010-2012 років коефіцієнт навантаження на ринку праці зменшувався: у 2011 році він становив 0,135, у 2012 році – 0,117.
Завдання №5. Індекс споживчих цін
Під інфляцією розуміють зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці.
Інфляція є важливим чинником, що визначає внутрішню фінансову рівновагу в соціально-економічній системі й рівень життя населення. Типовим проявом інфляції є загальне підвищення цін і зниження курсу національної валюти.
Нестабільна, висока, а тим більше зростаюча інфляція разом із непрозорим та недосконалим законодавством, спричиняє до невизначеності з боку всіх учасників економічного процесу щодо прийняття рішень, скорочуються темпи зростання інвестицій у реальний сектор економіки та знижується кредитна активність, орієнтована на довгі строки погашення кредитів.
Висока й особливо нестабільна інфляція не дає змоги знижувати рівень відсоткових ставок комерційних банків. Унаслідок цього не лише підвищується вартість грошових фінансових ресурсів, а й виникають додаткові витрати бюджету на обслуговування боргу, зростають валютні ризики для економіки.
Цінова стабільність – ситуація, коли інфляція не впливає істотно на економічну поведінку (на рішення домогосподарств і фірм), тобто інфляційні очікування є закріпленими у довгостроковому періоді.
Цінова стабільність зазвичай визначається як низька інфляція, але не нульовий її рівень. Необхідність дотримання низької (граничної з нулем) позитивної інфляції пояснюється тим, що занадто низькі темпи інфляції також призводять до втрат добробуту через цінову негнучкість цін у бік зниження, ризик дефляції, необхідність позитивних номінальних відсоткових ставок і статистичними помилками при оцінюванні індексу споживчих цін.
Рівень інфляції, близький до 4 %, можна вважати оптимальним для України в довгостроковій перспективі. Цей рівень є вищим, ніж в економічно розвинутих країнах і в більшості країн, що розвиваються, через вищий потенціал зростання продуктивності в Україні.
Таблиця 5
Динаміка індексів споживчих цін Київської області протягом 2008-2012 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2008
2009
2010
2011
2012
1
Індекс споживчих цін, грудень до грудня попереднього року, %
125,6
109,5
107,9
103,9
99,1
2
Абсолютні відхилення %-х пунктів:
2.1
базисні
-
-16,1
-17,7
-21,7
-26,5
2.2
ланцюгові
-
-16,1
-1,6
-4
-4,8
Рисунок 5
/
Висновок
Аналізуючи динаміку індексів споживчих цін Київської області протягом 2008-2012 років, ми спостерігаємо, що протягом 2008 – 2012 років індекс споживчих цін зменшувався: у 2008 році він становив 125,6%, у 2009 році – 109,5%(зменшився на 16,1%), у 2010 році – 107,9% (зменшився на 1,6%), у 2011 році – 103,9% (зменшився на 4%), у 2012 році – 99,1% (зменшився на 4,8%).
Завдання №6. Інвестиції
Залучення інвестиційних ресурсів в економіку країни шляхом створення сприятливого інвестиційного клімату, включаючи питання законодавчого забезпечення гарантій збереження капіталу і оподаткування, мають вагоме практичне значення. Показники обсягів залучених інвестицій та можливостей їх освоєння є критеріями оцінки рівня економічного розвитку регіонів, їх конкурентоспроможності, можливості вирішення питань самоврядного розвитку та забезпечення суспільного добробуту.
Пошук джерел інвестицій актуалізує питання управління рухом капіталів не тільки на загальнодержавному, але і на регіональному рівні, оскільки залучення інвестицій на регіональний рівень вирішує не тільки питання підвищення ефективності розвитку місцевого виробництва, але і соціальні питання – зокрема, зменшення безробіття.
Функціонування великих господарських комплексів на рівні регіонів потребує створення нових механізмів активізації інвестиційної діяльності в регіонах, оскільки спроби вирішити проблему стимулювання економічного розвитку тільки через запровадження спеціальних (вільних) економічних зон мали обмежений успіх, а вплив тих чинників, які зумовлювали економічний розвиток та зростання у попередній період часу – збільшення експорту, імпортозаміщення – нині обмежується.
За останні вісім років обсяги залучених прямих іноземних інвестицій в Київській області збільшилися майже в чотири рази. Проте варто зазначити, що темпи приросту інвестицій в останні роки були незначними, а у 2008 р., навпаки, спостерігався спад інвестиційної діяльності, що частково пояснюється впливом світової фінансової кризи. Вихід із кризи, згідно об’єктивним економічним законам, супроводжується сплеском ділової активності, що має бути враховано і максимально використано керівництвом області. І одним з найбільш реальних шляхів фінансової підтримки економіки регіону є активізація роботи спрямованої на залучення інвестиційних коштів.
Таблиця 6
Динаміка інвестиційної місткості ВРП Київської області протягом 2007-2011 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2007
2008
2009
2010
2011
1
Інвестиції в основний капітал, млн. грн.
12658
16921
9955
11263
15436
2
ВРП, млн. грн.
26221
35687
37548
44953
59154
3
Інвестиційна місткість ВРП, %
48,3
47,4
26,5
25,1
26,1
4
Абсолютні відхилення %-х пунктів:
4.1
базисні
-
-0,9
-21,8
-23,2
-22,2
4.2
ланцюгові
-
-0,9
-20,9
-1,4
1
Рисунок 6
/
Висновок
Аналізуючи інвестиційну місткість ВРП Київської області протягом 2007 – 2011 років, ми спостерігаємо, що інвестиційна місткість ВРП протягом 2007 – 2010 зменшувалася: у 2007 році вона становила 48,3%, у 2008 році – 47,4% (зменшилася на 0,9%), у 2009 році – 26,5% (зменшилася на 20,9%), у 2010 році – 25,1% (зменшилася на 1,4%). Протягом 2010 – 2011 років інвестиційна місткість збільшилася і становила 26,1% (зросла на 1%).
Завдання 7. Зовнішньоекономічна діяльність
Експорт – вивіз із митної території країни за кордон товарів і послуг без зобов’язання їхнього зворотного повернення. Факт експорту фіксується в момент перетину товаром митного кордону, надання послу тощо. До експорту відносяться також вивіз товарів для переробки їх в іншій країні, перевезення товарів транзитом через іншу країну, вивіз привезених з іншої країни товарів для продажу їх у третій країні.
Вплив експорту на ВВП нічим не відрізняється від впливу на нього з боку споживання, валових інвестицій і державних закупок. Незважаючи на те, що певна частка товарів і послуг, які виробляються в країні, продаються за кордон, витрати на їхнє виробництво – це витрати іноземців на вітчизняний ВВП. Чим більший експорт, тим більше витрат несуть іноземці на виробництво національного ВВП. Тому збільшення експорту збільшує сукупні витрати і ВВП нашої країни.
Визначаючи напрями розвитку господарської системи регіону, необхідно спиратися на зростаюче значення експортного потенціалу регіону, що, у свою чергу, стимулює розширення можливостей для організації виробництва нових товарів і послуг з максимально ефективним використанням виробничого потенціалу території, як однієї зі складових експортного потенціалу регіону.
Розвиток експортного потенціалу і його товарної структури визначається наступними двома групами взаємозв'язаних факторів. З одного боку, це статичні фактори, що характеризуються порівняльними регіональними перевагами в природно-ресурсній сфері з наступним посиленням акценту на високотехнологічну продукцію і продукцію з високою мірою обробки. З іншого боку, це фактори конкурентних переваг, які динамічно змінюються і пов'язані, у свою чергу, з науково-технічними досягненнями та інноваціями. Отже, об'єднання в регіоні порівняльних регіональних і технологічних конкурентних переваг посилює його конкурентоспроможність в глобальному масштабі, забезпечує стабільне нарощування експорту і здійснює стабілізуючий вплив на розвиток економіки в цілому. Представлені класифікації дають значний матеріал для характеристики факторів, які впливають на експортний потенціал регіону.
Таблиця 7
Динаміка частки експорту підприємствами Київської області у загальному обсязі експорту товарів державою протягом 2008-2012 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2008
2009
2010
2011
2012
1
Частка експорту підприємствами, % до загального обсягу
1,4
2,6
2,5
2,5
2,9
2
Абсолютні відхилення %-х пунктів:
2.1
базисні
-
1,2
1,1
1,1
1,5
2.2
ланцюгові
-
1,2
-0,1
0
0,4
Рисунок 7
/
Висновок
Аналізуючи динаміку частки експорту підприємствами Київської області у загальному обсязі експорту товарів державою протягом 2008 –2012 років, ми спостерігаємо, що частка експорту протягом 2008 – 2009 років збільшилася: у 2008 році вона становила 1,4%, у 2009 році – 2,6% (зросла на 1,2%). Протягом 2010-2011 років частка експорту була незмінною – 2,5%, а у 2012 році вона зросла і становила 2,9%.
Завдання №8. Заощадження домашніх господарств
Заощадження – це та частина отриманого доходу, яка не споживається в даний момент часу, а впродовж певного періоду накопичується для використання в майбутньому.
Сукупний ефект заощаджень визначає темпи економічного зростання, обсяги випуску продукції, рівень інновацій, економічну могутність країни, добробут її населення. Хоча заощадження завжди виступають певним відрахуванням від поточного споживання, вони забезпечують стійке підвищення рівня капіталоозброєності та продуктивності праці, зайнятості населення, максимум споживання на одного працівника і, врешті-решт, оптимізують економічний добробут. Вплив заощаджень на діяльність господарської системи здійснюється через інвестиції. Приватні і державні заощадження, що формують національні заощадження, цілком трансформуються в інвестиції, але повної рівності між ними немає.
Заощадження домогосподарств є вагомим інвестиційним ресурсом для економіки країни, в більшості країн національні заощадження формуються на основі заощаджень населення. На основі цього фіксується участь домогосподарств в інвестиційних процесах, а зокрема в економічному зростанні країни.
Особливість заощаджень домогосподарств полягає втому, що у власників вони є лише грошовою формою доходу, а не капіталом. За допомогою банків цей дохід перетворюється у значну масу грошового капіталу, який приносить ще дохід від відсотків. Величина заощаджень збільшується при економічному зростанні.
Заощадження населення відіграють важливу роль у забезпеченні економічного зростання України. У країнах, економіка яких динамічно розвивається, спостерігається зростання рівня внутрішніх заощаджень або залучення зовнішніх. Збільшення заощаджень, необхідних для фінансування інвестицій, стимулює зростання економіки й підвищення добробуту населення, у цьому зв’язку особливого значення набуває формування їх фінансових активів.
Таблиця 8
Динаміка обсягу залучених банками коштів на рахунки фізичних осіб в розрахунку на одного мешканця Київської області протягом 2008-2012 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2008
2009
2010
2011
2012
1
Депозити домашніх господарств, залучені депозитними корпораціями, млн. грн.
34472
29505
43063
52971
55269
2
Кількість населення
1727873
1715985
1711870
1713779
1719542
3
Кошти залучені банками на рахунки фізичних осіб в розрахунку на одну особу, млн. грн.
0,02
0,017
0,025
0,031
0,032
4
Абсолютні відхилення пунктів:
4.1
базисні
-
-0,003
0,005
0,011
0,012
4.2
ланцюгові
-
-0,003
0,008
0,006
0,001
Рисунок 8
/
Висновок
Аналізуючи динаміку обсягу залучених банками коштів на рахунки фізичних осіб в розрахунку на одного мешканця Київської області протягом 2008 – 2012 років, ми спостерігаємо, що кошти залучені банками протягом 2008 – 2009 років зменшилася: 2008 рік – 0,02, 2009 рік – 0,017. Протягом 2009-2012 років кошти залучені банками зростали: 2010 рік – 0,025(збільшилися на 0,008), 2011 рік – 0,031 ( збільшилися на 0,006), 2012 рік – 0,032 (збільшилися на 0,001).
Завдання №9. Узагальнююча характеристика розвитку Київської області на основі показників ВРП, безробіття та інфляції
Таблиця 9
Динаміка співвідношення обсягу ВРП Київської області у розрахунку на одну особу до обсягу ВРП на одну особу в середньому по державі протягом 2006-2010 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2006
2007
2008
2009
2010
1
Обсяг ВРП регіону, в розрахунку на одну особу, тис. грн.
10918
15033
20593
21769
26140
2
Обсяг ВРП держави, в розрахунку на одну особу, тис. грн.
11630
15496
20495
19832
23600
3
Співвідношення обсягу ВРП регіону, в розрахунку на одну особу до обсягу ВРП держави в розрахунку на одну особу,%
93,88
97,01
100,48
109,77
110,76
4
Абсолютні відхилення:
4.1
базисні
-
3,13
6,6
15,89
16,88
4.2
ланцюгові
-
3,13
3,47
9,29
0,99
Рисунок 9
/
Висновок
Аналізуючи динаміку співвідношення обсягу ВРП Київської області в розрахунку на одну особу до обсягу ВРП в середньому по державі в розрахунку на одну особу протягом 2006-2010 років, ми спостерігаємо, що обсяг ВРП Київської області з кожним роком зростав: у 2006 році обсяг ВРП Київської області до обсягу ВРП держави становив 93,88%, у 2007 р. – 97,01%, у 2008 р. – 100,48%, у 2009р. – 109,77%,у 2010 р. – 110,76%. Протягом 2008 – 2010 років обсяг ВРП Київської області перевищував обсяг ВДВ в середньому по державі.
Таблиця 10
Динаміка співвідношення безробіття населення Київської області до безробіття населення в середньому по державі протягом 2008-2012 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2008
2009
2010
2011
2012
1
Чисельність безробітного населення регіону, % до економічно активного населення у віці 15-70 років
5,8
8,1
7,3
6,7
6,3
2
Чисельність безробітного населення в середньому по державі, % до економічно активного населення у віці 15-70 років
6,4
8,8
8,1
7,9
7,5
3
Співвідношення чисельності безробітного населення регіону до чис. безроб. дер,%
90,63
92,05
90,12
84,81
84
4
Абсолютні відхилення:
4.1
базисні
-
1,42
-0,51
-5,82
-6,63
4.2
ланцюгові
-
1,42
-1,93
-5,31
-0,81
Рисунок 10
/
Висновок
Аналізуючи динаміку співвідношення безробіття населення Київської області до безробіття населення в середньому по державі протягом 2008 – 2012 років, ми спостерігаємо, що чисельність безробітних Київської області є меншою, ніж чисельність безробітних в середньому по державі. Найбільша чисельність безробітних у Київській області була у 2009 році і становила 92,05%, а найменша – у 2012 році і становила – 84%.
Таблиця 11
Динаміка співвідношення індексів споживчих цін Київської області до індексів споживчих цін в середньому по державі протягом 2008-2012 років
№ з/п
Показники
Значення показників
2008
2009
2010
2011
2012
1
ІСЦ Київської області, грудень до грудня попереднього року, %
125,6
109,5
107,9
103,9
99,1
2
ІСЦ в середньому по державі, грудень до грудня попереднього року,%
111,6
116,6
122,3
109,1
104,6
3
Співвідношення ІСЦ регіону до ІСЦ держави,%
112,54
93,91
88,23
95,23
94,74
4
Абсолютні відхилення:
4.1
базисні
-
-18,63
-24,31
-17,31
-17,8
4.2
ланцюгові
-
-18,63
-5,68
7
-0,49
Рисунок 12
/
Висновок
Аналізуючи динаміку співвідношення індексів споживчих цін Київської області до індексів споживчих цін в середньому по державі протягом 2008 – 2012 років, ми спостерігаємо, що ІСЦ у Київській області у 2008 році становив 112,54%, тобто на 12,54% більше, ніж в середньому по державі. У 2010 році ІСЦ Київської області був найменший, в порівнянні з середнім показником по державі і становив – 88,23%.
Висновок
Проаналізувавши індекс фізичного обсягу ВРП Київської області протягом 2006–2010 років, ми спостерігаємо, що даний показник зменшився порівняно з 2006 роком на 3,7%, але зріс на 15,9% порівняно з 2009 роком і становив 105,1%. Це є позитивно, оскільки ВРП перевищує 100%.
Проаналізувавши динаміку чисельності зайнятого населення протягом 2007–2011 років, ми спостерігаємо, що чисельність зайнятого населення у 2011 році становила 58,8%, але у протягом 2007–2008 років вона була більшою (59,3%, 60,1% відповідно).
Аналізуючи динаміку чисельності безробітного населення протягом 2008–2012 років, ми спостерігаємо, що даний показник зменшився і у 2012 році він становив 6,3%. Це позитивно, оскільки чисельність безробітного населення у Київській області є невеликою.
Аналізуючи динаміку коефіцієнта навантаження на ринку праці протягом 2008–2012 років, ми спостерігаємо, що коефіцієнт навантаження на ринку праці зменшився і у 2012 році становив 0,117. Це має позитивний ефект, оскільки в області спостерігається висока зайнятість населення.
Проаналізувавши динаміку ІСЦ Київської області протягом 2008–2012 років, ми спостерігаємо, що ІСЦ з кожним роком зменшувався і у 2012 році становив 99,1%. Це позитивно, оскільки ціни у Київській області зменшилися.
Проаналізувавши динаміку інвестиційної місткості ВРП протягом 2007–2011 років, ми спостерігаємо, що інвестиційна місткість ВРП зменшилася: у 2007 році вона становила 48,3%, у 2012 році – 26,1%. Це має негативний ефект, оскільки інвестиції зменшилися.
Аналізуючи динаміку частки експорту підприємствами Київської області у загальному обсязі експорту товарів державою протягом 2008–2012 років, ми спостерігаємо, що динаміка даний показник зріс на 1,5% порівняно з 2008 роком і у 2012 році становив – 2,9%. Це позитивно, оскільки зріс експорт товарів у Київській області.
Проаналізувавши динаміку обсягу залучених банками коштів на рахунки фізичних осіб в розрахунку на одного мешканця Київської області протягом 2008– 2012 років, ми спостерігаємо, що даний показник зріс на 0,012 і у 2012 році становив 0,032. Це позитивно, оскільки банки залучили більше коштів.
Список використаної літератури
Гронтковська Г.Є. «Макроекономіка: Навчальний посібник». –К.: Центр учбової літератури, 2010. – 672 с.
Статистичний щорічник України за 2006 рік. К.: «Консультант», 2007. – 570 с.
Статистичний щорічник України за 2007 рік. К.: «Консультант», 2008. – 572 с.
Статистичний щорічник України за 2008 рік. К.: «Консультант», 2009. – 574 с.
12.10.2013 13:10-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора