Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет водного господарства та природокористування
Інститут:
Не вказано
Факультет:
ФМ
Кафедра:
Кафедра трудових ресурсів і підприємництва
Інформація про роботу
Рік:
2012
Тип роботи:
Теорія
Предмет:
Нормування праці
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
1.Нормування праці - це складова частина управління виробництвом яка включає визначення необхідних затрат праці (часу) на виконання робіт окремими працівниками або групою працівників і встановлення на цій основі норм праці.
Завданнями нормування праці є такі:
- подальший розвиток теорії та методології нормування праці як галузі наукових знань;
- вдосконалення нормативної бази для нормування праці в першу чергу тих категорій працівників, для яких відсутні науково обґрунтовані норми;
- вдосконалення техніки та прийомів нормування праці.
2.Праця - це цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої людина змінює і пристосовує предмети природи для своїх потреб, перетворюючи їх в продукти праці.
В залежності від мети працю поділяють на основну і допоміжну. Основна праця спрямована на одержання основної продукції. Допоміжна праця створює умови для виконання основної. В залежності від складності, праця поділяється на просту і кваліфіковану.
Проста праця низького ступеня складності, яку може виконати будь-який член трудового колективу. Кваліфікована праця визначеної складності потребує спеціальної підготовки для
для одержання завдання. Оперативним називають час витрачається робітником на виконання технологічних операцій. Він складається із основного і допоміжного часу.
Основний час - час безпосередньої обробки предмета праці шляхом механічних, хімічних або термічних дій.
Допоміжний час- час, який спрямований на забезпечення умов виконання основної роботи, він сприяє її виконанню.
Час обслуговування робочого місця - час який витрачається робітником на догляд за устаткуванням і підтриманням на робочому місці чистоти і порядку протягом робочого дня. Він складається із часу технічного обслуговування - змащування і регулювання, переналаджування, і часу організаційного обслуговування, який складається із затрат робочого часу на підготовку місця на початку зміни і на прибирання його в кінці зміни.
Регламентовані перерви - це час, що нормується, включається до норми часу і оплачується. Вони поділяються перерви організаційно-технічного характеру перерви на відпочинок - час, який витрачається на короткий відпочинок, щоб запобігти втомі, перерви на особисті потреби-час, який витрачається на особисту гігієну і природні потреби.
Час роботи не по завданню відноситься до непродуктивних затрат (НПЗ) і називається «прихованими» втратами робочого часу. Нерегламентовані перерви (В) обумовлені порушеннями нормального руху виробничого процесу або трудової дисципліни.
12.Хронометраж - метод вивчення затрат часу робітника або устаткування при виконанні виробничих операцій, які, як правило, повторюються. Хронометраж може бути індивідуальним (вивчення роботи одного робітника) і груповим (вивчення роботи групи робітників одним спостерігачем). Робота з проведення хронометражу складається з чотирьох етапів:
підготовка до проведення спостереження;
спостереження;
обробка матеріалів спостереження і встановлю норм;
аналіз результатів спостереження
Фіксальні точки - це явно виражені моменти початку і закінчення виконання виробничої операції.
Хронометражний ряд –це тривалість окремих елементів трудового процесу.
Якість або ступінь стійкості хронометражного ряду хактеризуеться коефіцієнтом стійкості, який визначається відношенням максимального значення ряду до мінімального.
13.Фотохронометраж - це комбінований спосіб спостереження в якому поєднується фотографія робочого дня і хронометраж оперативного часу. Фотохронометраж може бути індивідуальним і груповим.
Аналіз хронометражного спостереження проводиться за двома напрямками:
• аналізується ступінь використання робочого дня, як при фотографії робочого дня;
• визначається час оперативної роботи, як при хронометражі.
14.Фотографія робочого часу - спостереження і послідовний запис усіх затрат робочого часу і перерв протягом зміни із зазначенням їх тривалості і послідовності. Призначення фотографії використання робочого часу – отримання необхідних фактичних даних для встановлення коефіцієнтів використання робочого часу
Фотографія робочого часу проводиться з метою: • удосконалення організації праці шляхом усунення втрат і скорочення нераціональних затрат часу;
• встановлення нормативів підготовчо-завершального часу, часу для обслуговування робочого місця і перерв на відпочинок та особисті потреби;
• вивчення передового досвіду організації робочого часу з метою розповсюдження передових форм організації праці;
• виявлення причин невиконання норм виробітку окремими робітниками.
Весь процес фотографії використання робочого часу можна розділити на чотири етапи:
1.Підготовка до спостереження.
2.Спостереження і вивчення робочого часу.
3.Обробка даних спостережень.
4. Аналіз отриманих результатів і розробка організаційно-технічних заходів.
15.Індивідуальна фотографія робочого часу складається з трьох етапів роботи і проводиться в такій послідовності: 1. Підготовка до спостереження
2.Спостереження.
3.Обробка результатів спостереження.
16.Групова (бригадна) фотографія робочого часу має деякі особливості. До лицьової сторони фотокартки вносяться всі дані про робітників і виконану ними роботу. При чисельності групи понад 3 особи запис ведеться індексними позначеннями через рівні проміжки часу.
17.Самофотографія. Особливістю цього спостереження є те, що робітники самі протягом зміни фіксують на спеціальних бланках (спостережувальних листах) всі випадки простою, їх величину і причини, заходи з їх усунення.
18.Маршрутна фотографія застосовується для вивчення використання робочого часу робітників, які не мають постійного робочого місця. Маршрутна фотографія може проводитися двома способам способом переміщення спостерігача разом з робітником способом пікетів (пунктів).
19.Норми затрат праці поділяються на шість груп за такими ознаками: за призначенням; видом затрат часу; сферою поширення; періодом дії; ступенем деталізації; методом обґрунтування.
Норма часу - час, встановлений на виконання одиниці роботи у певних організаційно-технічних умовах. Норма виробітку - це кількість одиниць продукції в натуральних показниках, яку повинен виробити працівник в одиницю робочого часу.
Норма обслуговування - це кількість виробничих об’єктів, що їх повинен якісно обслуговувати робітник (бригада) за одиницю робочого часу.
Норма чисельності- це розрахункова кількість працівників, необхідних для якісного обслуговування виробничих об'єктів різноманітного призначення.
Норма підлеглості - це кількість осіб, підлеглих одному керівникові.
Нормоване завдання - обсяг робіт, який повинен виконати працівник за певний робочий час.
20.Норма підготовчо-завершального часу – в одиничному і малосерійному виробництві встановлюється на одну деталь (виріб); у серійному - на партію деталей
Норма оперативного часу - включає основний час і непереривну частину допоміжного часу .
Норма часу обслуговування робочого місця – в умовах масового і серійного виробництва визначається окремо для організаційного і технічного обслуговування.
Норма часу на відпочинок- включає час регламентованих перерв, встановлюваних на зміну.
Норма штучного часу - це сумарний час (за винятком підготовчо-завершального), необхідний для виготовлення одиниці продукції.
Норма штучно-калькуляційного часу— це повна норма часу, необхідного для виготовлення одиниці продукції за певних організаційно-технічних умов.
21.Міжгалузеві норми розробляються для однакових або схожих організаційно-технічних умов виконання робіт на підприємствах незалежно від відомчої підпорядкованості і застосовуються для нормування праці на цих підприємствах.
Галузеві норми - розробляються стосовно специфічних для даної галузі (відомства) організаційно-технічних умов виконання робіт або при відсутності на деякі види робіт міжгалузевих нормативних матеріалів.
Районні норми - розробляються галузевими нормативно-дослідними організаціями для підприємств, сконцентрованих в окремих географічних районах.
Місцеві норми розробляються відповідно до організаційно-технічних умов даного підприємства.
22.За ступенем деталізації розрізняють:
-деталізовані або диференційовані норми -встановлюються на виконання окремих трудових прийомів, дій і трудових рухів;
-комплексні встановлюються на комплекс взаємопов'язаних операцій незалежно від того, виконуються вони одним працівником чи колективом.
23.Техніко-обґрунтовані норми встановлюються аналітичними методами з максимальним урахуванням можливостей технологічного обладнання.
Досвідно-статиістичні норми встановлюються сумарними методами нормування і використовуються на дільницях, де продукція часто змінюється, організація виробництва і праці не є досконалою.
За кількістю людей, праця яких нормується норми поділяються на:індивідуальні, колективні.
24.Багатоверстатним обслуговуванням називають форму організації праці, коли один робітник виробляє продукцію одночасно на кількох верстатах.
Економічна ефективність багатоверстатного обслуговування досить висока. Вона складається з:
1) економії від зниження трудомісткості верстатних робіт; 2) економії на підготовці верстатників; 3) відносної економії на капітальних вкладеннях. Завдання нормування багатоверстатної роботи полягає насамперед у розрахунках можливостей багатоверстатного обслуговування. Для цього:
1) спочатку за емпіричними формулами і нормативами часу на верстатні роботи обчислюють машинний час виконаннн операції на кожному верстаті окремо. 2) обґрунтовуються можливості організації багатоверстатної роботи.
25.Для проектування норми затрат праці на ручний процес необхідно виконати наступні етапи:
1)поділити трудовий процес на окремі операції.
2)Визначити нормативні затрати оперативного часу на виконання основної і допоміжної роботи.
3)Спроектувати нормативи на підготовчо-заключну роботу і регламентовані перерви.
4)Запроектувати склад виконавців.
5)Перевірити в умовах виробництва запроектовану виробничу норму.
26.Оперативний час на виконання роботи вручну визначається в наступній послідовності:
-визначають середні затрати часу на виконання окремих операцій на відповідні вимірювачі продукції
-розраховують коефіцієнти переходу від вимірювачів операції до вимірювача трудового процесу в цілому.
Величина затрат праці на підготовчо-заключну роботу приймається по встановленим нормативам в процентах від нормованих затрат праці.
27.Нормування праці допоміжних робітників. Весь комплекс обслуговування виробництва можна умовно поділити на дві частини.
Перша включає роботи, для яких можна встановлювати норми часу і норми виробітку подібно до того, як це робиться в основному виробництві.
До другої частини можна віднести налагоджувально-регулювальні роботи, міжремонтне обслуговування встаткування, підсобні роботи.
Норма часу обслуговування характеризує тривалість виконання допоміжних операцій в закріпленій зоні.
28. Оцінка якості нормування.Ефективність нормування праці залежить від його якості. Така оцінка здійснюється їм двома напрямками:
- оцінка стану, тобто рівня нормування;
- вивчення якості застосовуваних на підприємстві норм.
Оперативний аналіз проводиться щомісяця для оцінки стану нормування праці у структурних підрозділах підприємства з метою своєчасного виявлення недоліків у нормуванні та оперативного виправлення становища.
Виходячи з потреб оперативного та цільового аналізу, оцінку якості нормування праці доцільно здійснювати за такими двома напрямками: аналіз стану та рівня нормування; аналіз якості чинних норм затрат праці.
Стан та рівень нормування на підприємстві характеризується коефіцієнтом охоплення працівників нормуванням та коефіцієнтом питомої ваги нормованого часу в загальній кількості відпрацьованого часу.
29.Трудомісткість продукції - це обернений показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції (робіт, послуг) або певного обсягу продукції.
Продуктивність праці виражається обсягом продукції, яка створюється за одиницю часу, або кількістю робочого часу, який витрачається працівниками на виробництво одиниці продукції.
Показник трудомісткості широко використовується в планово-економічній роботі для:
•планування виробничих потужностей;
•розрахунків плану виробництва продукції, обсягів незавершеного виробництва;
•потреб в устаткуванні, робочій силі, фонді заробітної плати;
•аналізу рівня і динаміки продуктивності праці;
•обгрунтування ефективності організаційно-технічних заходів
•вирішення ряду питань, пов’язаних з ціноутворенням, фінансами підприємства.
Охоплення працівників підприємства при обліку трудових затрат трудомісткість може бути:
-технологічна - сумарні затрати праці основних робітників на виготовлення одиниці кожного виробу; -трудомісткість обслуговування – затрати праці допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням виробництва на виготовлення одиниці кожного виробу;
-трудомісткість виробнича - складається з технологічної трудомісткості та трудомісткості обслуговування.
-трудомісткість управління – визначається затратами праці керівників, спеціалістів,
технічних виконавців на виготовлення одиниці кожного виробу;
-трудомісткість продукції повна – відображає всі затрати праці на виготовлення
одиниці кожного виробу.
За способом визначення розрізняють трудомісткість:
- нормовану, яка складається з діючих норм часу, обслуговування, чисельності;
- планову, яка є меншою за нормовану на величину планового зменшення трудових
затрат за рахунок різних факторів;
- фактичну, яка включає дійсні затрати праці на виготовлення одиниці продукції;
- нормативну - середньопрогресивна величина трудомісткості на виготовлення
однорідної продукції на підприємствах галузі;
- проектну трудомісткість - це величина затрат праці, що встановлена з урахуванням
відповідних організаційно-технологічних умов виробництва.
До початку проектування нового підприємства в технічному завданні встановлюється лімітна трудомісткість.
Лімітна трудомісткість - це гранично допустимі затрати праці на виготовлення виробу за умов застосування прогресивних конструкторсько-технологічних і організаційних рішень.
За часом дії трудомісткість може бути базисною і діючою. Базисна характеризує затрати праці за станом на початок планового або кінець базового періоду. Діюча трудомісткість розрахована на основі нормованих або фактичних затрат праці і характеризує затрати праці на даний конкретний момент часу.
19.10.2013 19:10-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора