МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА» ІНСТИТУТ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ АВТОМАТИКИ ТА МЕТРОЛОГІЇ ЗВІТ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ З ПРЕДМЕТУ: «Технології виробництва і конструювання комп’ютерів» ТЕМА: «Розрахунок теплового режиму герметичного комп'ютерного блока» Львів – 2012 Мета роботи: навчитись розраховувати тепловий режим герметичного комп'ютерного блока. В ході роботи необхідно засвоїти принципи та математичний апарат розрахунку теплового режиму герметичного комп'ютерного блоку; зробити розрахунок теплового режиму герметичного комп'ютерного блоку згідно варіанту. Варіант 18 Задані геометричні розміри блока: L=480 (мм) B=300 (мм) H=120 (мм) Степінь чорноти блока: Ɛ=0.94 Температура оточуючого середовища: tc=50 (град) Розсіюванна потужність: P=50 (Вт) Для горизонтально орієнтованої нагрітої зони задано верхній і нижній повітряні зазори: δB=12 (мм) δH=12 (мм) δ=12 (мм) та зведений степінь чорноти зони: Ɛ3=0.8 Для обчислень переводжу деякі величини в основні одиниці виміру: L=480 (мм)=0,48(м) B=300 (мм)=0,3(м) H=120 (мм)=0,12(м) δB=12 (мм)=0,012(м) δH=12 (мм)=0,012(м) δ=12 (мм)=0,012(м) Розрахунок температури корпуса
Sв ,Sн ,Sб – площі відповідно верхньої, нижньої і бокових стінок корпуса; Sк –площа корпуса

tк — температура корпуса; tс— температура навколишнього середовища;
k — теплопровідність від корпуса в середовище, Вт/град.

— функція температури одиночного блоку

— коефіцієнт теплообміну випромінювання tm — температура у приграничному шарі корпус - середовище, використовується для визначення коефіцієнта А2 і приблизно визначається як середнє арифметичне температур корпуса і середовища:
Наближено беру значення: А2=1,32
(кв, (кн, (кб — конвективні коефіцієнти тепловіддачі відповідно верхньої, нижньої і бокових стінок корпуса. lmin – менший розмір горизонтальної поверхні корпуса, м;
(в, (н, (б — повні коефіцієнти тепловіддачі відповідно верхньої, нижньої і бокових стінок корпуса.

Отже перща точка для побудови графіка має координати (64,12) Аналогічно проводжу розрахунки для



— функція температури одиночного блоку

— коефіцієнт теплообміну випромінювання Наближено беру значення А2 – коефіцієнта, що залежить від температури
:
tm — температура у приграничному шарі корпус - середовище, використовується для визначення коефіцієнта і приблизно визначається як середнє арифметичне температур корпуса і середовища. А2=1,32



Отже друга точка для побудови графіка має координати (46,9) Графік залежності температури перегріву корпуса від потужності буде мати вигляд (рис.1):
Рис.1. З графіка визначаю
при потужності 50 Вт. Вона приблизно рівна

10
і відповідно температура:
Розрахунок температури нагрітої зони

- висота нагрітої зони
Sв, Sн, Sб – площа відповідно верхньої , нижньої і бокових стінок корпуса Sз –площа нагрітої зони


— температура корпуса;

— функція температури одиночного блоку

— коефіцієнт теплообміну випромінювання
tm — температура у приграничному шарі корпус - середовище, використовується для визначення коефіцієнта і приблизно визначається як середнє арифметичне температур корпуса і середовища. Наближено беру значення А5 – коефіцієнта, що залежить від температури
: А5=0,58

— коефіцієнт теплопровідності повітря

Отже, перша точка для побудови графіка залежності температури перегріву зони нагріву від потужності має координати (62,13) Аналогічним чином проводжу розрахунки другої точки:


tm — температура у приграничному шарі корпус - середовище, використовується для визначення коефіцієнта і приблизно визначається як середнє арифметичне температур корпуса і середовища. Наближено беру значення А5 – коефіцієнта, що залежить від температури
: А5=0,58

— коефіцієнт теплопровідності повітря

Отже, друга точка для побудови графіка залежності температури перегріву зони нагріву від потужності має координати (51,11). Теплова характеристика нагрітої зони (рис.2):
Рис.2. За тепловою характеристикою нагрітої зони, для заданої потужності Р=50 Вт, визначу температуру перегріву, яка рівна: (tз= 10,7 °С Відповідно температура нагрітої зони: tз= tк + (tз = 60 + 10,7 = 70,7 (°С) Висновок: виконавши дану розрахункову роботу, я розраховувала тепловий режим герметичного комп'ютерного блока. Використана література : Дульнев Г.Н. , Тарновский Н.Н. Тепловые режимы електронной аппаратури. ( Л. : Энергия , 1971. 2. Гелль П.П. Иванов-Есипович Н.К. Конструирование РЭА. – Л.: Энерги , 1972. Справочник конструктора РЭА. Общие принципы конструирования / Под ред. Р.Г. Варламова. –М.: Сов.радио, 1980. 4. Чернышов А.А. Обеспечение тепловых режимов изделий електронной техники . – М. : Энергия , 1980.