МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИНАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ІНСТИТУТ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ АВТОМАТИКИ ТА МЕТРОЛОГІЇ
ЗВІТ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ
З ПРЕДМЕТУ: «Технології виробництва і конструювання комп’ютерів»
ТЕМА: «Розрахунок теплового режиму
герметичного комп'ютерного блока»
Львів – 2012
Мета роботи: навчитись розраховувати тепловий режим герметичного комп'ютерного блока.
В ході роботи необхідно засвоїти принципи та математичний апарат розрахунку теплового режиму герметичного комп'ютерного блоку; зробити розрахунок теплового режиму герметичного комп'ютерного блоку згідно варіанту.
Варіант 18
Задані геометричні розміри блока:
L=480 (мм)
B=300 (мм)
H=120 (мм)
Степінь чорноти блока:
Ɛ=0.94
Температура оточуючого середовища:
tc=50 (град)
Розсіюванна потужність:
P=50 (Вт)
Для горизонтально орієнтованої нагрітої зони задано верхній і нижній повітряні зазори:
δB=12 (мм)
δH=12 (мм)
δ=12 (мм)
та зведений степінь чорноти зони:
Ɛ3=0.8
Для обчислень переводжу деякі величини в основні одиниці виміру:
L=480 (мм)=0,48(м)
B=300 (мм)=0,3(м)
H=120 (мм)=0,12(м)
δB=12 (мм)=0,012(м)
δH=12 (мм)=0,012(м)
δ=12 (мм)=0,012(м)
Розрахунок температури корпуса
Sв ,Sн ,Sб – площі відповідно верхньої, нижньої і бокових стінок корпуса;
Sк –площа корпуса
tк — температура корпуса;
tс— температура навколишнього середовища;
k — теплопровідність від корпуса в середовище, Вт/град.
— функція температури одиночного блоку
— коефіцієнт теплообміну випромінювання
tm — температура у приграничному шарі корпус - середовище, використовується для визначення коефіцієнта А2 і приблизно визначається як середнє арифметичне температур корпуса і середовища:
Наближено беру значення:
А2=1,32
(кв, (кн, (кб — конвективні коефіцієнти тепловіддачі відповідно верхньої, нижньої і бокових стінок корпуса.
lmin – менший розмір горизонтальної поверхні корпуса, м;
(в, (н, (б — повні коефіцієнти тепловіддачі відповідно верхньої, нижньої і бокових стінок корпуса.
Отже перща точка для побудови графіка має координати (64,12)
Аналогічно проводжу розрахунки для
— функція температури одиночного блоку
— коефіцієнт теплообміну випромінювання
Наближено беру значення А2 – коефіцієнта, що залежить від температури :
tm — температура у приграничному шарі корпус - середовище, використовується для визначення коефіцієнта і приблизно визначається як середнє арифметичне температур корпуса і середовища.
А2=1,32
Отже друга точка для побудови графіка має координати (46,9)
Графік залежності температури перегріву корпуса від потужності буде мати вигляд (рис.1):
Рис.1.
З графіка визначаю при потужності 50 Вт. Вона приблизно рівна 10і відповідно температура:
Розрахунок температури нагрітої зони
- висота нагрітої зони
Sв, Sн, Sб – площа відповідно верхньої , нижньої і бокових стінок корпуса
Sз –площа нагрітої зони
— температура корпуса;
— функція температури одиночного блоку
— коефіцієнт теплообміну випромінювання
tm — температура у приграничному шарі корпус - середовище, використовується для визначення коефіцієнта і приблизно визначається як середнє арифметичне температур корпуса і середовища.
Наближено беру значення А5 – коефіцієнта, що залежить від температури :
А5=0,58
— коефіцієнт теплопровідності повітря
Отже, перша точка для побудови графіка залежності температури перегріву зони нагріву від потужності має координати (62,13)
Аналогічним чином проводжу розрахунки другої точки:
tm — температура у приграничному шарі корпус - середовище, використовується для визначення коефіцієнта і приблизно визначається як середнє арифметичне температур корпуса і середовища.
Наближено беру значення А5 – коефіцієнта, що залежить від температури :
А5=0,58
— коефіцієнт теплопровідності повітря
Отже, друга точка для побудови графіка залежності температури перегріву зони нагріву від потужності має координати (51,11).
Теплова характеристика нагрітої зони (рис.2):
Рис.2.
За тепловою характеристикою нагрітої зони, для заданої потужності Р=50 Вт, визначу температуру перегріву, яка рівна: (tз= 10,7 °С
Відповідно температура нагрітої зони:
tз= tк + (tз = 60 + 10,7 = 70,7 (°С)
Висновок: виконавши дану розрахункову роботу, я розраховувала тепловий режим герметичного комп'ютерного блока.
Використана література :
Дульнев Г.Н. , Тарновский Н.Н. Тепловые режимы електронной аппаратури. ( Л. : Энергия , 1971.
2. Гелль П.П. Иванов-Есипович Н.К. Конструирование РЭА. – Л.:
Энерги , 1972.
Справочник конструктора РЭА. Общие принципы конструирования / Под ред. Р.Г. Варламова. –М.: Сов.радио, 1980.
4. Чернышов А.А. Обеспечение тепловых режимов изделий електронной техники . – М. : Энергия , 1980.