Розробка радіопередавального пристрою

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Інші
Інститут:
Гуманітарний інститут
Факультет:
КН
Кафедра:
Кафедра соціології

Інформація про роботу

Рік:
2013
Тип роботи:
Курсова робота
Предмет:
Засоби передачі інформації в системах технічного захисту інформації

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ АВАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ КАФЕДРА СОЦІОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ КУРСОВА РОБОТА з дисципліни: “ Засоби передачі інформації в системах технічного захисту інформації” Тема: Розробка радіопередавального пристрою Зміст роботи Вихідні дані Розрахунок кварцового автогенератора Список літератури Вихідні дані Останні три цифри залікової книжки дорівнюють 051, отже обираємо варіант 1. Діапазон частот 1.5…12 МГц  Потужність в антені  10 Вт  Режим роботи ТЛФ  Нестабільність частоти ± 5∙10-7  Крок сітки частот 1 кГц  Параметри антени та фідеру 600 Ом  Коефіцієнт модуляції 0,95   Діапазон частот - 2..36МГц Потужність в антені - 60Вт Режим роботи - ТЛФ Нестабільність частоти - 8*10-7 Крок сітки частот - 1кГц Параметри антени та фідеру - 400Ом Коефіцієнт модуляції- m=0.95 Розрахунок кварцового автогенератора Схема автогенератора зображена на рисунку. В якості активного елемента в схемі автогенератора використаємо біполярний транзистор КТ819, оскільки він забезпечує необхідну вихідну потужність і може працювати на розрахованій частоті. Параметри транзистора: Imax=15 A Uэб=5 В Uкэ=4В Ck=1000 пФ h21=20 Pkmax=100Вт  Автогенератор являє собою ємнісну трьохточку, яка утворена транзистором VT1, кварцовим резонатором ZQ1, виконуючим роль індуктивності, і конденсаторами С2 і С3. Резистори R1, R2, R3 забезпечують зовнішній і автоматичний зсув для транзистора. Конденсатор С1 служить для блокування резистора R3 на робочої частоті, що виключає негативний зворотний зв'язок. Дросель L к включений для того, щоб не зашунтувати трьохточку через джерело живлення Eк. Розрахунок по постійному струму. Задаємо постійну складову колекторного струму IК0, напруга між колектором і емітером ЕКЕ і напруга на емітер ЕЕ виходячи з рекомендацій, в яких IК0 = (3 ... 10) мA, ЕКЕ = (3 ... 10) B і ЕЕ = (2 ... 3) B. IК0 = 9 мA, ЕКЭ = 10 B и ЕЭ = 3 B Розраховуємо опір автозміщення в емітерному ланцюзі: R3 =ЕЭ / IК0 = 10/ 10 ∙ 10-3 = 1.1 кОм Розраховуємо напругу джерела живлення: EK = ЕКЭ + ЕЭ = 10 + 3 = 13 B. Знаходимо струм бази: IБ0 = IК0 /β0=9*10–3 / 20 = 0.45 мА где β0 – коефіцієнт передачі струму транзистора Задаємо струм дільника напруги кола фіксованого зсуву: IДІЛ = (10…20)IБ0 = 20*0.45*10-3 = 9 мА Знаходимо опір дільника напруги: RДіЛ = R1 + R2 =EK / IДіЛ = 13 / 9*10-3 = 1.44 кОм Вирахуємо напругу зміщення на базі транзистора: ЕБ = ЕЭ +0.7 = 3 + 0.7 = 3.7 В Знайдемо значення опорів R1 и R2: R1 = ЕБ / IДіЛ = 3.7 / 9*10-3 = 0.41 кОм R2 = RДіЛ – R1 = 1.44 – 0.41 = 1.43 кОм Розрахунок по змінному струму. Знаходимо крутизну транзистора: S = , где  - високочастотний опір бази,  - опір емітерного перехода.  = τК / СК = 20 ∙ 10-12 / 1000 ∙ 10-12 = 0.02Ом де τК – постійна часу кола зворотнього зв'язку, СК – ємність колекторного переходу.  = 26 / IК0 = 26 / 9= 2.9 кОм S = 20 / ( 0.02 + 20*2.6*103) = 38 мА/В Задамо коефіцієнт регенерації GP = (3…7) = і знайдемо управляючий опір: RУ = GP / S = 5 / 38 ∙ 10-3 = 131 Ом Задамо коефіцієнт зворотнього зв'язку автогенератора К'ОЗ = С3 / С2 = 1 і обчислимо реактивний опір ємності С3: X3 = == 8.56 Ом де rкв - опір кварцового резонатора, який знаходиться за формулою: rкв = 1 / ω ∙ Ck ∙ Qk = 1 /2*π*1000*103*7*10-12*0.4= 0.56 Ом Ck - емність кварцового резонатора, Qk – добротність кварцового резонатора. Знайдемо ємність конденсаторів С2 і С3: С2 = С3 = 1 / ωкв*X3 = 1 / 2*π*1000*103*8.56=18 нФ Вирахуємо ємність блокую чого конденсатора: С1 = (10…20)  = 15 / 2 ∙ π ∙ 1000 ∙ 103 ∙ 2.9∙ 103 = 0.8 нФ Розрахуємо індуктивність блокуючого дроселя: Lk = (20…30)  = 25 ∙ 8.56 / 2 ∙ π ∙ 1000 ∙ 103 = 34 мкГн Визначимо необхідність дросселя LБ з умови: R1 ∙ R2 / (R1 + R2 ) ≥ (20…30) ∙ Xз, Якщо воно не виконується, то дросель необхідний. Перевірка 0.41 ∙ 103 ∙ 1.43∙ 103 /1.84∙ 103 ≥ 25 ∙ 8.56 318 ≥ 214 Умова виконується! Тобто, дросель нам не потрібен… Енергетичний розрахунок автогенератора. Визначимо коефіцієнт Берга γ1 = 1 / Gp і через нього коефіцієнт α0 и α1: γ1 = 1 / Gp = 1 / 5 = 0.2; θ = 60˚; γ0 = 0.11; α0 = 0.22; α1= 0.39 (згідно до таблиць Берга) Вираховуємо амплітуду імпульса колекторного струму: Imk = Ik0 / α0(θ) = 9 ∙ 10-3 / 0.22 = 40.9 мA Перевіряємо умову Imk < Imk доп, 40.9 мA < 15 A. Визначаємо амплітуду першої гармоніки колекторного струму: Ik1 =α1(θ) ∙ Imk = 0.39 ∙ 40.9 ∙ 10-3 = 15.95 mA Розраховуємо амплітуду напруги на базі транзистора: UmБ = Ik1 ∙ Ry = 15.95 ∙ 10-3 ∙ 131 = 2.1 B. Вираховуємо модуль коефіцієнта зворотнього зв`язку: =  = 0.99 Знаходимо амплітуду напруги на колекторі: Umk = = 2.1 / 0.99 = 2.12 B. Знаходимо потужність, споживану від джерела колекторним колом: P0 = Ik0 ∙ EКЭ = 9 ∙ 10-3 ∙ 10 = 90 мВт; Потужність, що розсіюється кварцовим резонатором: Pкв = 0.5 ∙ ( UmБ / X2 ) 2 ∙ rкв = 0.5 ∙ ( 2.1 / 8.6 ) 2 ∙ 0.56 = 16 мВт; Перевіряємо умову Pкв < Pкв доп, где Pкв доп - допустима потужність, яка розсіюється на кварцовому резонаторі, 16 мВт < 95 мВт. Потужність, що розсіюється транзистором: Pk = P0 – Pкв = 90– 16 = 74 мВт; Перевіряємо умову Pк < Pк доп, где Pк доп – допустима потужність, яка розсіюється транзистором, 74 мВт < 100 Вт. Оцінюємо величину допустимого опору навантаження: R н доп ≥ 5 ∙ U2mk / Pкв = 5 ∙ 2.212 / 16 ∙ 10-3 = 1.5 кОм. З умови, що буде споживатися потужність: Pн = 0.1 ∙ Pкв = 0.1 ∙ 16 = 1.6мВт Знайдемо ККД автогенератора: η =Pн / P0 = ( 1.6 / 90 ) ∙ 100% = 1.7 %. Список використаної літератури В.А. Ігнатов, Ю.М. Киктенко. Курсовое проектирование радиопередающих устройств. – К.: КИИГА, 1971. – 187 с. Р.А. Валитов, И.А. Попов. Радиопередающие устройства на полупроводниковых приборах. – М.: Сов. радио, 1973. – 462 с. В.В. Шахгильдян. Проектирование радиопередающих устройств. – М.: Радио и вязь, 1984. – 424 с. Г.М. Уткин. Проектирование радиопередающих устройств СВЧ. – М.: Сов. радио, 1979. – 320 с. В.Г. Андросова, Е.Г. Бронников. Пьезоэлектрические резонаторы: Справочник. – М.: Радио и связь, 1992. – 392 с. Б.Л. Перельман. Транзисторы для аппаратуры широкого применения: Справочник. – М.: Радио и связь, 1985. – 820 с. А.И. Белец, А.Д. Любимов. Устройства генерации и формирования сигналов: Методические указания по курсовому проектированию.–К.: КМУГА, 1997. А.И. Белец, А.Д. Любимов. Формирование и передача сигналов: Методические указания по курсовому проектированию. – К.: КИИГА, 1992. – 44 с.
Антиботан аватар за замовчуванням

10.11.2013 21:11-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!