Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Комп'ютерна інженерія
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2013
Тип роботи:
Методичні вказівки
Предмет:
Комп'ютерні мережі
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЇ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ТА ТУРИЗМУ
“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ І ЗАВДАННЯ
ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
з дисципліни „Комп’ютерні мережі ”
базового напрямку 6.050102 „Комп’ютерна інженерія ”
спеціальність 5.05010201 „Обслуговування комп’ютерних систем і мереж”
Львів 2013
Методичні вказівки і завдання до курсового проекту з дисципліни "Комп’ютерні мережі" для студентів коледжу базового напряму 6.050102 “Комп’ютерна інженерія”, спеціальність 5.05010201 «Обслуговування комп’ютерних систем і мереж»
Укладач: Попадин В.С.
ВСТУП
Курсовий проект з предмету «Комп’ютерні мережі» виконується на четвертому курсі в другому семестрі протягом 10 учбових тижнів. Захист курсового проекту проводиться по мірі її виконання перед комісією, призначеною директором коледжу за поданням голови циклової комісії.
Курсовий проект є завершальним етапом вивчення дисципліни «Комп’ютерні мережі». Оцінка з курсового проекту враховується як одна із базових оцінок в виписці до диплому.
КОРОТКІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Структурована кабельна система (СКС) є ієрархічною кабельною системою будівлі або групи будівель, розділеною на структурні підсистеми.
СКС складається з набору мідних і оптичних кабелів, крос-панелей, сполучних шнурів, кабельних роз'ємів, модульних гнізд, інформаційних розеток і допоміжного обладнання. Всі перераховані елементи інтегруються в єдину систему і експлуатуються згідно певним правилам.
В основу концепції структурованих кабельних систем покладена можливість реалізації наступних основних принципів:
Універсальність. Для передачі даних в локальній обчислювальній мережі (ЛВС), організації локальної телефонної мережі, передачі відеоінформації або сигналів від датчиків пожежної безпеки або охоронних систем використовується єдина кабельна система.
Гнучкість. Структуровані системи дозволяють швидко і легко змінювати конфігурацію кабельної системи і керувати пересилками даних усередині будівлі і між будівлями. Для цього адміністратору мережа достатньо перекомутувати контакти на крос - панелях. Це дозволяє забезпечити гнучку зміну робочих місць співробітників і повну зміну конфігурації системи, включаючи заміну і додавання обладнання, розширення системи.
Стійкість. Ретельно спланерувала СКС, стійка до позаштатних ситуацій і гарантує високу надійність і захист даних протягом багатьох років. Таким чином, структурована кабельна система є універсальним і гнучким рішенням задачі створення комунікаційної інфраструктури будівлі або групи будівель.
СКС - середовище передачі електромагнітних сигналів - складається з елементів - кабелів і роз'ємів. Кабелі, оснащені роз'ємами і прокладені за певними правилами, утворюють лінії і магістралі. Лінії, магістралі, точки підключення і комутації складають функціональні елементи СКС.
Горизонтальна підсистема є частиною телекомунікаційної кабельної системи, яка проходить між телекомунікаційною розеткою (роз'ємом) на робочому місці і горизонтальним кросом в телекомунікаційній шафі. Вона складається з горизонтальних кабелів і тієї частини горизонтального кросу в телекомунікаційній шафі, яка обслуговує горизонтальний кабель. Кожний поверх будівлі рекомендується обслуговувати своєю власною горизонтальною підсистемою, проте допускається обслуговування однією системою декількох поверхів у разі малої кількості робочих місць на них.
Магістральна підсистема повинна включати кабель, установлений вертикально між поверховими телекомунікаційними шафами, головний або проміжний кроси в багатоповерховій будівлі, а також кабель, установлений горизонтально між телекомунікаційними шафами, головний або проміжний кроси в протяжній одноповерховій будівлі.
Вихідними даними для розрахунку СКС є:
а) кількість, поверховість і довжина будівель, в яких повинні бути розміщений складові частини комп'ютерної мережі;
б) відстань між будівлями та кімнатами в будівлях;
в) кількість комп'ютерів в кожній кімнаті будівлі.
2. СТРУКТУРА КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Завдання до курсового проекту складено згідно робочої навчальної програми дисципліни і враховує всі вимоги ОПП та ОКХ молодшого спеціаліста даної спеціальності.
Курсовий проект (КП) з предмету «Комп’ютерні мережі» складається з пояснювальної записки та графічної частини.
Виконання завдань КР з дисципліни «Комп’ютерні мережі» дозволить студентам засвоїти основні принципи побудови структурованих кабельних систем, набути практичних навичок розрахунку фізичної топології локальної мережі.
Зміст завдань КР узгоджується з дисциплінами предметного напрямку, що забезпечують підготовку майбутніх фахівців.
3. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Пояснювальна записка повинна містити наступні розділи:
Титульна сторінка (див. додаток 1, де ХХ – номер варіанту)
Завдання до курсового проекту (див. додаток 2)
Зміст (див. додаток 3)
Вступ
Розділ 1. Опрацювання початкових даних. Впорядковування вимог до створюваної локальної мережі і її окремих складових (згідно індивідуального завдання)
Розділ 2. Вибір розміру та структури мережі, мереженого устаткування та їх обґрунтування
Розділ 3. Вибір мережевих програмних засобів
Розділ 4. Економічний обрахунок витрат на проведення мережі
Висновки
Список літератури
Додатки
Структура розділів пояснювальної записки
Зміст.
В змісті приводиться перелік всіх складових частин пояснювальної записки до курсового проекту з вказівником сторінок.
Вступ.
В цій частині пояснювальної записки дається поняття локальної комп’ютерної мережі, її класифікація, висвітлюються основні напрями розвитку і удосконалення комп’ютерних мереж.
Розділ 1. Опрацювання початкових даних. Впорядковування вимог до створюваної локальної мережі і її окремих складових (згідно індивідуального завдання)
В даному розділі при створенні мережі для підприємства необхідно враховувати наступні чинники:
Необхідний розмір мережі (в даний час, в найближчому майбутньому і за прогнозом на перспективу).
Структура, ієрархія і основні частини мережі (по підрозділах підприємства, а також по кімнатах, поверхах і будівлях підприємства).
Основні напрями і інтенсивність інформаційних потоків в мережі (в даний час, в найближчому майбутньому і в дальній перспективі). Характер передаваної по мережі інформації (дані, оцифрована мова, зображення), яки безпосередньо позначається на необхідній швидкості передачі (до декількох сотень Мбіт/с для телевізійних зображень високої чіткості).
Технічні характеристики устаткування (комп'ютерів, адаптерів, кабелів, репітерів, концентраторів, комутаторів) і його вартість.
Можливості прокладки кабельної системи в приміщеннях і між ними, а також заходи забезпечення цілісності кабелю.
Обслуговування мережі і контроль її безвідмовності і безпеки.
Вимоги до програмних засобів за допустимим розміром мережі, швидкістю, гнучкістю, розмежуванням прав доступу, вартістю, по можливостях контролю обміну інформацією і так далі
Необхідність підключення до глобальних або до інших локальних мереж.
Розділ 2. Вибір розміру та структури мережі, мереженого устаткування та їх обґрунтування
У даному розділі необхідно провести вибір мережі, структури, мереженого обладнання та обґрунтування свого вибору.
Під розміром мережі розуміється як кількість об'єднуваних в мережу комп'ютерів, так і відстані між ними. Треба чітко уявляти собі, скільки комп'ютерів (мінімально і максимально) потребує підключення до мережі. При цьому необхідно залишати можливість для подальшого зростання кількості комп'ютерів в мережі, хоч би відсотків на 20–50.
Під структурою мережі розуміється спосіб розділення мережі на частини (сегменти), а також спосіб з'єднання цих сегментів між собою. Мережа підприємства може включати робочі групи комп'ютерів, мережі підрозділів, опорні мережі, засоби зв'язку з іншими мережами. Для об'єднання частин мережі можуть використовуватися репітери, концентратори, свічі, мости і маршрутизатори.
При виборі мережевого устаткування треба враховувати безліч чинників, зокрема:
рівень стандартизації устаткування і його сумісність з найбільш поширеними програмними засобами;
швидкість передачі інформації і можливість її подальшого збільшення;
можливі топології мережі і їх комбінації (шина, пасивна зірка, пасивне дерево);
метод управління обміном в мережі (CSMA/CD, повний дуплекс або маркерний метод);
дозволені типи кабелю мережі, максимальну його довжину, захищеність від перешкод;
вартість і технічні характеристики конкретних апаратних засобів (мережевих адаптерів, трансиверов, репітерів, концентраторів, комутаторів).
Розділ 3. Вибір мережевих програмних засобів
В даному розділі, необхідно провести вибір програмних засобів. При виборі мережевого програмного забезпечення (ПО) треба, насамперед, враховувати наступні чинники:
Яку мережу підтримує мережеве ПО: однорангову, мережа на основі сервера або обидва цих типу;
Максимальна кількість користувачів (краще брати із запасом не менше 20%);
Кількість серверів і можливі їх типи ;
Сумісність з різними операційними системами і комп'ютерами, а також з іншими мережевими засобами;
Рівень продуктивності програмних засобів в різних режимах роботи;
Ступінь надійності роботи, дозволені режими доступу і ступінь захисту даних;
Які мережеві служби підтримуються;
І, можливо, головне – вартість програмного забезпечення.
Розділ 4. Економічний обрахунок витрат на проведення мережі
В даному розділі необхідно порахувати всі витрати, які здісненні для прокладки мережі:
вартість обладнання(комп’ютерів, мережевих пристроїв);
вартість кабелю, кабельних каналів, роз’ємів, конекторів;
вартість програмного забезпечення;
вартість виконаних робіт.
Висновки.
У висновках необхідно провести заключний аналіз виконаної роботи.
Список літератури.
При складанні списку використаної літератури необхідно враховувати всі літературні джерела, що були використані при написанні курсового проекту.
Додатки.
В додатках приводяться схеми та інша допоміжна інформація до курсового проекту.
Правила оформлення пояснювальної записки
Загальні вимоги
Пояснювальна записка повинна бути виконана в друкованому вигляді та зшитою. Текст розміщується на одній стороні аркуша формату А4. Вся пояснювальна записка оформляється відповідно до ГОСТ.105-79 та ГОСТ2.106-68.
Аркуші текстової частини пояснювальної записки мають основний надпис за формою 2а. На першій сторінці основний надпис за формою 2.
Текст пояснювальної записки повинен бути набраним на комп’ютері в текстовому редакторі MS Office Word шрифтом Times New Roman 14 з інтервалом півтора. Поля сторінки: верхнє – 2 см., ліве – 2,5 см., нижнє – 2 см., праве – 1,5 см. Формули вписуються в текст записки за допомогою редактора формул, вбудованого у Word. Вирівнювання тексту слід проводити по ширині сторінки.
Всі схеми виконуються на комп’ютері за допомогою одного з графічних редакторів ( Visio, Corel Draw) на аркушах формату А4 або А3(чи інший).
Таблиці, рисунки, фотографії у тексті записки повинні бути, як правило, оформлені на стандартних аркушах формату А4.
Пояснювальна записка оформляється українською мовою.
Перелік скорочень, символів і спеціальних термінів
Скорочення, символи і терміни розміщуються у переліку стовпцем, в якому зліва наводять скорочення, символи, спеціальні терміни, а справа - їх детальну розшифровку.
Можлива відсутність у записці переліку скорочень (символів, термінів), однак достатньо їх детальної розшифровки при першій згадці або безпосередньо у тексті (у дужках), або у примітці.
Рубрикація записки, нумерація сторінок
Текст розділів записки може поділятися на підрозділи і пункти.
Розділи повинні бути пронумеровані арабськими цифрами послідовно по всій записці. Вступ, висновки, список літератури не нумеруються. Після номера розділу ставиться крапка.
Підрозділи нумеруються арабськими цифрами послідовно по всьому розділу. Номер підрозділу повинен включати у себе номер розділу і порядковий номер підрозділу, розділених крапкою. Наприклад: "4.2." - другий підрозділ четвертого розділу.
Пункти нумеруються арабськими цифрами послідовно по всьому підрозділу. Номер пункту повинен включати у себе номер розділу, підрозділу і пункту, розділених крапками. У кінці номера пункту також ставлять крапку. Наприклад: "4.2.4." - четвертий пункт, другого підрозділу, четвертого розділу.
Пункти можуть включати підпункти. Номер підпункту включає у себе номери розділу, підрозділу, пункту і підпункту, розділених крапками. У кінці номера підпункту ставиться крапка.
Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Заголовки розділів пишуться великими, заголовки підрозділів - малими літерами (крім першої великої). Якщо заголовок складається з двох і більше речень, між ними ставиться крапка. У кінці заголовка розділу крапка не ставиться. У кінці заголовка підрозділу крапка ставиться.
Підкреслювати заголовки і переносити слова у заголовках не допускається.
Номер відповідного розділу або підрозділу ставиться на початку заголовка, номер пункту (підпункту) - на початку першого рядка абзацу, яким починається відповідний пункт (підпункт). Цифри номери пункту (підпункту) не повинні виступати за границю абзацу.
Нумерація сторінок записки повинна бути наскрізною: перша сторінка - титульний аркуш, друга - завдання на дипломне проектування, третя - анотація українською мовою тощо. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому нижньому куті (крапку після цифри не ставлять).
На титульному аркуші і завданні на дипломне проектування номер сторінки не проставляють.
Коли у записку включені рисунки і таблиці, що розміщені на окремих сторінках, їх нумерують у загальному порядку. Коли рисунок або таблиця розміщені на більшому від формату А4 аркуші, їх враховують як одну сторінку. Список літератури і додатки потрібно включати у загальну нумерацію.
Ілюстрації
Кількість ілюстрацій пояснювальної записки визначається її змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту ясності і конкретності.
Всі ілюстрації (фотографії, схеми), у записці повинні називатися однаково - рисунками. Рисунки позначаються скорочено: «рис.» Рисунки нумеруються послідовно у розділі арабськими цифрами. Номер рисунка повинен включати номер розділу і порядковий номер рисунка, які розділяються крапкою, наприклад: «рис. 2.2» - другий рисунок першого розділу.
При посиланні на рисунок потрібно вказувати його повний номер, наприклад (рис. 2.2), (рис. 4.6). Повторні посилання на рисунки потрібно подавати з скороченим словом "див.", наприклад (див. рис. 1.2) (див. рис. 2.6).
Рисунки потрібно розміщувати зразу після посилання на них у тексті записки. Рисунки рекомендується розміщувати так, щоб їх можна було розглядати без повертання записки. Якщо таке розміщення неможливе, рисунки розмішують так, щоб для їх розгляду потрібно було повернути записку за годинниковою стрілкою.
Кожний рисунок повинен мати підпис, що виконують під рисунком в один рядок з номером.
Таблиці
Цифрові дані і іншу однотипну інформацію рекомендується оформляти у виді таблиці.
Кожна таблиця позначається словом "Таблиця" з порядковим номером, що розміщується за словом "Таблиця" з правої сторони. Таблиця може мати заголовок, який розміщується у наступному рядку після слова "Таблиця". Слово "Таблиця" і заголовок починаються з великої літери. Підкреслювати слово "Таблиця" і заголовок недоцільно.
Номер таблиці пишеться у розділі арабськими цифрами, Номер таблиці включає у себе номер розділу і порядковий номер таблиці, що розділені крапкою. Наприклад: «Таблиця 2.3» - третя таблиця другого розділу. При посиланнях на таблицю слово "Таблиця" пишуть скорочено і вказують її повний номер, наприклад: (табл. 3.2). Повторні посилання на таблицю потрібно давати із скороченим словом "див.", наприклад: (див. табл. 3.2).
Заголовки граф таблиць повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з малих, якщо вони складають одне речення з заголовком і з великих - коли вони самостійні. Не рекомендується ділити заголовки граф таблиці по діагоналі. Не рекомендується включати у таблицю графу «N п/п».
Таблицю потрібно розміщувати після першої згадки про неї у тексті і так, щоб її можна було читати без обертання аркуша. Коли таке розміщення неможливе, таблицю розміщують так, щоб її можна було читати після повертання аркуша за годинниковою стрілкою. При перенесенні таблиці на іншу сторінку над верхнім правим кутом розмішують слова «Продовження табл. А.Б» (А - номер розділу, Б - порядковий номер таблиці). Коли заголовки граф таблиці великі, при перенесенні таблиці їх можна не повторювати; у цьому випадку нумерують графи таблиці і повторюють їх нумерацію на наступній сторінці.
При повторенні у графі таблиці тексту, який включає одне слово, його можна замінювати лапками. Якщо текст, що повторюється, включає два або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словом «теж», а дальше - лапками. При повторенні цифр, марок, математичних знаків, символів - ставити лапки не дозволяється. Якщо цифрові або інші дані у будь-якому рядку графи таблиці не наводять, то в ній ставлять прочерк.
Посилання
При посиланнях у тексті на джерела інформації потрібно вказувати у квадратних дужках порядковий номер із списку літератури, наприклад: [2].
Список літератури
При оформленні списку літератури до курсового проекту користуються такими самими правилами, як і при оформленні технічних видань.
Джерела інформації, включені у список літератури до курсового проекту, подаються на мові оригіналу. Джерела, надруковані мовою з особливою графікою (грузинська, арабська, китайська, японська) подаються у перекладі.
4. ГРАФІЧНА ЧАСТИНА
Креслення за форматом, умовними позначеннями, шрифтами, масштабами, правилами оформлення повинні відповідати вимогам діючих стандартів.
Як правило, креслення схем оформляються в одному із графічних редакторів ( Visio, Corel Draw) на аркушах формату А4 або А3(чи інший).
Графічна частина повинна містити:
план приміщення;
схема побудови мережі (загальна);
схема побудови мережі в приміщенні;
організація робочого місця;
5. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Оцінка курсового проекту виставляється за 100-бальною шкалою. Загальна кількість балів на оцінку:
“Відмінно” - студент набрав 88 - 100 балів;
“Добре” - студент набрав 70 - 87 балів;
“Задовільно” - студент набрав 50 - 70 балів;
“Незадовільно” - студент набрав 0 - 49 бали.
За виконання і захист курсового проекту 88-100 балів виставляється за умови, що студент:
технічно грамотно, логічно, послідовно викладає матеріал;
доцільно вибирає обладнання і устаткування з відповідним обґрунтуванням;
не допускає граматичних і стилістичних помилок у тесті;
робота оформлена чисто і акуратно;
вчасно виконаний курсовий проект.
За виконання і захист курсового проекту 71-87 балів виставляється за умови, що студент:
допущені незначні неточності, помилки у тесті, схемах;
не обґрунтовано вибір обладнання і устаткування;
допущені помилки при логічній побудові та викладенні матеріалу.
За виконання і захист курсового проекту 50-70 балів виставляється за умови, що студент:
допущені декілька грубих помилок(одна, дві);
не обґрунтовано вибір обладнання і устаткування;
допущені помилки при логічній побудові та викладенні матеріалу.
з незначним запізненням здана робота;
неправильно проведено економічний обрахунок;
наявність значних помилок при побудові схем мережі;
робота оформлена не належним чином;
За виконання і захист курсового проекту 0-49 балів виставляється за умови, що студент:
допущені грубі помилки;
відсутність правильно обґрунтування вибору обладнання і устаткування;
неправильно побудовано і викладено матеріал;
відсутність схем прокладки мережі;
не проведено економічні обрахунки;
робота оформлена неохайно;
робота здана з великим запізненням або відсутня взагалі.
5. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Вар.
Кількість та площа приміщень
Кількість ПК, шт.
Тип мережі
Розподіл ПК по приміщеннях
Розміщення комутатора
Прим.
1
1 – 10 х 12 м
2 – 7 х 12 м
3 – 5 х 12 м
4 – 8 х 12 м
22
Ethernet - 100Base-Т
1 – 8 шт.
2 – 4 шт.
3 – 5 шт.
4 – 5 шт.
1-е приміщення
2
1 – 10 х 10 м
2 – 7 х 10 м
3 – 5 х 10 м
4 – 8 х 10 м
18
Ethernet - 10Base-Т
1 – 4 шт.
2 – 5 шт.
3 – 3 шт.
4 – 6 шт.
4-е приміщення
3
1 – 10 х 8 м
2 – 7 х 8 м
3 – 5 х 8 м
4 – 8 х 8 м
20
Ethernet - 100Base-Т
Довільний
2-е приміщення
4
1 – 6 х 11 м
2 – 7 х 11 м
3 – 9 х 11 м
4 – 11 х 11 м
22
Ethernet - 10Base-Т
1 – 5 шт.
2 – 4 шт.
3 – 6 шт.
4 – 7 шт.
4-е приміщення
5
1 – 12 х 12 м
2 – 11 х 12 м
3 – 5 х 12 м
4 – 11 х 12 м
19
Ethernet - 100Base-Т
1 – 5 шт.
2 – 6 шт.
3 – 3 шт.
4 – 5 шт.
2-е приміщення
6
1 – 12 х 12 м
2 – 11 х 12 м
3 – 5 х 12 м
4 – 11 х 12 м
18
Ethernet - 10Base-Т
Довільний
4-е приміщення
7
1 – 6 х 13 м
2 – 8 х 13 м
3 – 5 х 13 м
4 – 11 х 13 м
20
Ethernet - 10Base-Т
1 – 3 шт.
2 – 6 шт.
3 – 3 шт.
4 – 8 шт.
2-е приміщення
8
1 – 12 х 8 м
2 – 11 х 8 м
3 – 5 х 8 м
4 – 11 х 8 м
24
Ethernet - 100Base-Т
1 – 8 шт.
2 – 7 шт.
3 – 3 шт.
4 – 6 шт.
1-е приміщення
9
1 – 12 х 6 м
2 – 11 х 6 м
3 – 5 х 6 м
4 – 11 х 6 м
19
Ethernet - 10Base-Т
Довільний
1-е приміщення
10
1 – 10 х 12 м
2 – 7 х 12 м
3 – 5 х 12 м
4 – 8 х 12 м
18
Ethernet - 100Base-Т
1 – 6 шт.
2 – 3 шт.
3 – 4 шт.
4 – 5 шт.
1-е приміщення
11
1 – 10 х 10 м
2 – 7 х 10 м
3 – 5 х 10 м
4 – 8 х 10 м
22
Ethernet - 10Base-Т
1 – 7 шт.
2 – 5 шт.
3 – 4 шт.
4 – 6 шт.
4-е приміщення
12
1 – 10 х 8 м
2 – 7 х 8 м
3 – 5 х 8 м
4 – 8 х 8 м
19
Ethernet - 100Base-Т
Довільний
2-е приміщення
13
1 – 6 х 11 м
2 – 7 х 11 м
3 – 9 х 11 м
4 – 11 х 11 м
18
Ethernet - 10Base-Т
1 – 5 шт.
2 – 4 шт.
3 – 3 шт.
4 – 6 шт.
4-е приміщення
14
1 – 12 х 12 м
2 – 11 х 12 м
3 – 5 х 12 м
4 – 11 х 12 м
24
Ethernet - 100Base-Т
1 – 7 шт.
2 – 6 шт.
3 – 5 шт.
4 – 6 шт.
2-е приміщення
15
1 – 12 х 12 м
2 – 11 х 12 м
3 – 5 х 12 м
4 – 11 х 12 м
25
Ethernet - 10Base-Т
Довільний
4-е приміщення
16
1 – 6 х 13 м
2 – 8 х 13 м
3 – 5 х 13 м
4 – 11 х 13 м
21
Ethernet - 10Base-Т
1 – 6 шт.
2 – 5 шт.
3 – 4 шт.
4 – 7 шт.
2-е приміщення
17
1 – 12 х 8 м
2 – 11 х 8 м
3 – 5 х 8 м
4 – 11 х 8 м
19
Ethernet - 100Base-Т
1 – 5 шт.
2 – 4 шт.
3 – 3 шт.
4 – 7 шт.
1-е приміщення
18
1 – 12 х 6 м
2 – 11 х 6 м
3 – 5 х 6 м
4 – 11 х 6 м
20
Ethernet - 10Base-Т
Довільний
1-е приміщення
19
1 – 10 х 12 м
2 – 7 х 12 м
3 – 5 х 12 м
4 – 8 х 12 м
23
Ethernet - 100Base-Т
1 – 6 шт.
2 – 5 шт.
3 – 4 шт.
4 – 8 шт.
1-е приміщення
20
1 – 10 х 10 м
2 – 7 х 10 м
3 – 5 х 10 м
4 – 8 х 10 м
19
Ethernet - 10Base-Т
1 – 7 шт.
2 – 4 шт.
3 – 3 шт.
4 – 5 шт.
4-е приміщення
21
1 – 10 х 8 м
2 – 7 х 8 м
3 – 5 х 8 м
4 – 8 х 8 м
18
Ethernet - 100Base-Т
Довільний
2-е приміщення
22
1 – 6 х 11 м
2 – 7 х 11 м
3 – 9 х 11 м
4 – 11 х 11 м
20
Ethernet - 10Base-Т
1 – 3 шт.
2 – 5 шт.
3 – 5 шт.
4 – 7 шт.
4-е приміщення
23
1 – 12 х 12 м
2 – 11 х 12 м
3 – 5 х 12 м
4 – 11 х 12 м
25
Ethernet - 100Base-Т
1 – 8 шт.
2 – 7 шт.
3 – 4 шт.
4 – 6 шт.
2-е приміщення
24
1 – 12 х 12 м
2 – 11 х 12 м
3 – 5 х 12 м
4 – 11 х 12 м
23
Ethernet - 10Base-Т
Довільний
4-е приміщення
25
1 – 6 х 13 м
2 – 8 х 13 м
3 – 5 х 13 м
4 – 11 х 13 м
20
Ethernet - 10Base-Т
1 – 5 шт.
2 – 5 шт.
3 – 3 шт.
4 – 7 шт.
2-е приміщення
26
1 – 12 х 8 м
2 – 11 х 8 м
3 – 5 х 8 м
4 – 11 х 8 м
24
Ethernet - 100Base-Т
1 – 8 шт.
2 – 5 шт.
3 – 4 шт.
4 – 7 шт.
1-е приміщення
27
1 – 12 х 6 м
2 – 11 х 6 м
3 – 5 х 6 м
4 – 11 х 6 м
22
Ethernet - 10Base-Т
Довільний
1-е приміщення
28
1 – 6 х 13 м
2 – 8 х 13 м
3 – 5 х 13 м
4 – 11 х 13 м
20
Ethernet - 10Base-Т
1 – 3 шт.
2 – 6 шт.
3 – 4 шт.
4 – 7 шт.
2-е приміщення
29
1 – 12 х 8 м
2 – 11 х 8 м
3 – 5 х 8 м
4 – 11 х 8 м
23
Ethernet - 100Base-Т
1 – 7 шт.
2 – 6 шт.
3 – 3 шт.
4 – 7 шт
1-е приміщення
30
1 – 12 х 6 м
2 – 11 х 6 м
3 – 5 х 6 м
4 – 11 х 6 м
18
Ethernet - 10Base-Т
Довільний
1-е приміщення
6. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
В. Г. Олифер, Н. А. Олифер Компьютерные сети. Учебник. Питер, 2007. — 892с.
Поляк-Брагинский «Обслуживание и модернизация локальных сетей.» - Питер, 2005 г. – 546 с.
М. Гук «Аппаратные средства локальных сетей.» Энциклопедия - СПб.: Питер, 2004 г. – 573 с.
Дж. Скотт Хокдал «Анализ и диагностика компьютерных сетей.» - М.: Лори, 2001 г. – 353 с.
Олифер В.Г., Олифер Н.А. Комьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: Учебник для вузов. 2-е изд.СПб: ПИТЕР, 2003. — 864с.
Компьютерная сеть своими руками . Самоучитель / В. Холмогоров. — СПб.: Питер, 2003. — 171с.
Семенов А.Б. Проектирование и рассчет стуктурированных кабельных систем и их компонентов. СПб.: Питер, 2004. — 756 с.
Додаток 1
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЇ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ТА ТУРИЗМУ
“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”
КАФЕДРА ЗЕЕС
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
з дисципліни „ Комп’ютерні мережі ”
Тема „ Розрахунок фізичної топології локальної мережі ”
Варіант № ХХ
Виконав
студент групи ______
________________________________
(підпис, прізвище, ініціали)
"_____" ___________________2013 р.
Керівник ________ /______________/
"_____" ___________________2013 р.
Оцінка __________________________
(числом і прописом)
ЛЬВІВ 2013
Додаток 2
Зміст
Вступ 3
Розділ 1. Опрацювання початкових даних. Впорядковування вимог
до створюваної локальної мережі і її окремих складових
(згідно індивідуального завдання) 5
Розділ 2. Вибір розміру та структури мережі, мереженого
устаткування та їх обґрунтування 10
Розділ 3. Вибір мережених програмних засобів 19
Розділ 4. Економічний обрахунок витрат на проведення мережі 23
Висновки 25
Список літератури 26
Додатки
Додаток 3
Додаток 4
Додаток 5
Додаток 6
10.11.2013 23:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора