Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Калькулятор для спортивних змагань з гандикапом
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2024
Тип роботи:
Інші
Предмет:
Інші
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НКЦ
ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА БКР
Тема: Калькулятор для спортивних змагань з гандикапом
2. ЕКОНОМІЧНА ЧАСИНА
Метою розробки було створення калькулятора для спортивних змагань з гандикапом, що допомагає судьям у роботі при обчисленні результатів учасників з бігу. У даній частині обгрунтовується економічна доцільність розробки, виконаної у дипломній роботі.
2.1. Визначення комплексного показника якості
Комплексний показник якості () визначається шляхом порівняння показників якості проектованого виробу і вибраного аналогу.
За аналог обирається виріб, що відповідає проектному рішенню (проектованій конструкції) за сферою застовування та функціональному призначенню і є широко представлений на обраному ринку.
За аналог виберемо пристрій, який належить до тієї ж групи товарів, що і новий виріб (НВ), відповідає йому за сферою застосування та функціональному призначенню, і є найбільш широко представленим на відповідному сегменті ринку. В якості аналогу обираємо систему централізованого керування світлофорною сигналізацією на базі провідної мережі з використанням лампових світлофорів.
Для визначення використовується система показників технічного рівня і якості, яка містить в собі наступні групи, причому в кожній групі вказана в дужках мінімальна кількість показників:
показники призначення (3-4);
показники надійності (2-3);
показники безпеки (1-2);
показники стандартизації і уніфікації (1-2);
ергономічні показники (1-2) тощо.
Комплексний показник якості проектованої системи визначаємо методом арифметичного середньозваженого з формули:
(2.1)
де - кількість одиничних показників (параметрів), прийнятих для оцінки якості проектованої системи;
- коефіцієнт вагомості кожного з параметрів щодо їхнього впливу на технічний рівень та якість проектованої системи (встановлюється експертним шляхом), причому:
(2.2)
- часткові показники якості, визначені порівнянням числових значень одиничних показників проектованої системи і аналога за формулами:
або (2.3)
де , - кількісні значення і-го одиничного показника якості відповідно проектованої системи і аналога.
Розрахунок Пя проводимо за вище наведеними формулами в табличній формі. Комплексний показник якості визначаємо за допомогою табл. 2.1.
Розроблений пристрій має або кращі, або однакові характеристики у порівнянні з аналогом.
Таблиця 2.1.
Визначення комплексного показника якості проектованого приладу.
№
Назва показника
Значення показника
Віднос. показник якості,
Ci
Коефіц.
ваго-мості,
qi
Зважений парамет-ричний індекс якості Сі*qi
Аналог,
Паі
Новий виріб,
Пnpi
1
2
3
4
6
7
8
1
Призначення
1.1
Напруга живлення, В
3.6
3.6
1
0,2
0,2
1.2
Частота напруги живлення, ГЦ
5-9
5-9
1
0,1
0,1
1.3
Діапазон робочих температур,ОС
-30 ... +40
-30 ... +40
1
0,1
0,1
1.5
Інтерфейс, бал (5)
2
4
2
0,1
0,2
1.6
Маса, кг
0.300
0.280
0.93
0,1
0,093
2
Показники надійності
2.1
Середне напрацювання на відмову, годин
Не менше
40
Не менше
46
1.15
0,02
0,02
2.2
Термін служби, рік
10
12
1,2
0.05
0,023
3
Показники безпеки
3.1
Відповідність вимогам охорони праці, бал (5)
4
5
1,25
0.05
0,0625
3.2
Імовірність безвідмовної роботи, %
0,9
0,9
1
0,05
0,05
4
Патентно-правові
4.1
Показник патентного захисту, коеф.
0,6
0,6
1
0,06
0,06
4.2
Показник патентної чистоти, бал (5)
4
5
1,25
0,07
0,010938
5.
Ергономічні показники, бал (5)
5
4
0.8
0,03
0,024
6
Естетичні, бал (5)
3
5
1,7
0,01
0,017
Сумарна вагомість/ Комплексний показник якості
1,0
0.9604
Отже комплексний показник рівня якості проектованої системи (за параметрами) по відношенню до аналога рівний Кп.як=((Ii*Ji)= 0.9604
Де Ii– параметричний індекс якості і-го показника.
Ji –вагомість і–го показника якості системи, що визначає його відносну значущість у формуванні сукупної якості системи.
2.2. Визначення показників економічної ефективності проектного рішення
2.2.1. Умови економічної ефективності
Критерієм економічної ефективності нових пристроїв є економія суспільної праці. Це положення використовується у формулі для визначення сумарного економічного ефекту від впровадження приладу та ін.
Е=Ев+Ее, (2.4)
де Ев - економічний ефект в умовах виробництва, тис.грн.;
Ее - економічний ефект в умовах експлуатації протягом нового терміну служби камери, тис. грн.
Економічний ефект, отриманий у процесі виробництва, оцінюють шляхом порівняння оптових цін аналога і спроектованого пристрою (собівартість спроектованого пристрою визначають виходячи з розрахунку собівартості виготовлення).
З метою оцінки економічної ефективності в умовах експлуатації порівнюють експлуатаційні витрати аналога і спроектованого пристрою в конкретних умовах його експлуатації.
Загальну умову економічної ефективності нового приладу можна виразити нерівністю:
Е > 0
Оскільки показник Е являє собою алгебраїчну суму двох величин, між ними можливі такі варіанти співвідношень:
1. Ев>0; Ее>0; тоді Е>0 найбільш прийнятний варіант, але практично досить рідкісний.
2. Ев<0; Ее>0, причому |Ее|>|Ев|, тоді Е>0 - найбільш ймовірний варіант, тому що пристрій з кращими параметрами, як правило, коштує дорожче.
Другою необхідною умовою є:
tок < tок н
Де tок - термін окупності додаткових капітальних витрат (визначається різницею витрат на виробництво аналога і проектного виробу і відшкодовується з економії, одержаної в умовах експлуатації), років;
tок =|Ев|/Ее.р (2.5)
tок.н - нормативний термін окупності, встановлений для тої галузі, де буде використовуватись новий виріб, років;
Ее.р - річний економічний ефект в умовах експлуатації, тис.грн.
3. Ев>0; Ее<0, причому |Ее|>|Ев|, тоді Е>0. Формально цей варіант є ефективним, але по суті означає погіршення експлуатаційних характеристик приладу в результаті скорочення (економії) виробничих витрат, тому цей випадок - неефективний.
3.1. Ев>0; Ее=0, тоді Е>0. Це співвідношення, як частковий випадок варіанту 3 слід розглядати як прийнятний, оскільки він означає зниження собівартості проектованого пристрою без зміни рівня його якості у порівнянні з аналоговим (тобто завдання на проектування є запровадження виробництво пристрою замість більш дорогої закупівлі).
4. Співвідношення Ев і Ее, що призводить до результату Е < 0, вважається за неефективне (виняток можуть скласти прилади - засоби пізнання і прилади - засоби праці, що забезпечують безпеку роботи і покращення умов праці).
Економічний ефект в умовах виробництва визначається з виразу:
Ев = Ц1 - Ц2, (2.6)
де Ц1, Ц2 – оптова ціна відповідно аналога і спроектованого приладу, грн.
Ц2 = СП2(1+ РР2 / 100), (2.7)
де СП2- повна собівартість спроектованого приладу, грн.
РР2- рентабельність нового приладу по відношенню до собівартості, % (може бути прийнята у межах 30%).
5.4.1 Визначення собівартості і ціни спроектованої системи
Для визначення економічного ефекту в умовах виробництва необхідно знайти собівартість та ціну спроектованої системи.
Розрахунок вартості комплектуючих виробів наводиться у табл. 5.2
Таблиця 2.2.
Визначення вартості комплектуючих виробів спроектованої системи
№
Назва матеріальних ресурсів.
Одиниці вимірю-вання
Норма витрат
Ціна за оди-ницю грн.
Вартість матеріал. ресурсів, грн.
Варт. матер. ресурсів з урахуванням транс-загот. витрат, грн.
Вартість з урах. т-з витрат за мінусом поворотних відходів, грн.
1
2
3
4
5
6
7
8
1
Мікро контролер
PIC16F88
шт.
1
17,75
17,75
26,05
25,55
2
Перетворювач напруги
КР1156ЕУ5
шт.
1
29,0
29,0
27,30
26,76
3
Стабілізатор напруги
TL431
шт.
1
2.0
2.0
10,30
10,10
4
LCD-індикатор
WH1602L
шт.
1
101.84
101.84
126,84
124,34
Сума
186,75
Визначення виробничої собівартості спроектованої системи здійснюється за питомою вагою у ньому окремих елементів витрат. Питома вага елементів витрат встановлюється за даними структури собівартості приладу-аналога.
Свир2 = (100/Ум)*М2 = (100/65)*186,75 = 287,31 грн. (2.8)
де Свир - виробнича собівартість спроектованої системи, розрахована методом питомих ваг, грн.;
Ум - питома вага вартості основних матеріалів і комплектуючих виробів у виробничій собівартості аналога (65%);
М2 - вартість основних матеріалів і комплектуючих виробів спроектованого приладу.
Повна собівартість спроектованого приладу, необхідна для розрахунку економічного ефекту в умовах виробництва, визначається із співвідношення:
Сп2 = Свир.у*(1+О/100) = 287,31*(1+5/100) = 301,67 грн. (2.9)
Де Свир.у – виробнича собівартість спроектованої системи, розрахована методом питомих ваг, грн.;
О – позавиробничі витрати підприємства, де буде виготовлятися спроектований прилад, (5%).
Для визначення економічного ефекту в умовах виробництва знаходимо ціну спроектованого пристрою:
Ц2=301,67*(1+30/100)=392,17 (грн.)
Вартість аналогу Ц1 =450,50 грн.
Отже, економічний ефект у сфері виробництва становить:
Ев =450,50 – 392,17 = 58,33 (грн.)
2.4.2 Визначення економічного ефекту в сфері експлуатації
Економічний ефект в умовах експлуатації за весь термін служби приладу визначається за формулою:
де j – номер року, в якому ведеться розрахунок;
r – банківська депозитна ставка ,%/рік (18% - за середньо-статистичними даними);
Eep – річний експлуатаційний ефект від застосування спроектованої системи, грн./рік;
Тс2 – термін служби спроектованої системи, років;
Річний експлуатаційний ефект від застосування спроектованої системи розраховується за формулою:
Еер = Еа + Еен + Езпл + Ер (2.10)
Де - Езпл – річний економічний ефект на заробітній платі, грн./рік
Еа - річний економічний ефект на амортизації, грн./рік;
Ер - річний економічний ефект на ремонтних витратах, грн./рік;
Еен - річний економічний ефект витрат на енергію, грн./рік;
Річний економічний ефект на амортизації визначається:
Еа=Н*К*(Ц1–Ц2)/100=16,7*0,6*(450,50 – 392,17)/100=5,85 (грн./рік), (2.11)
де Н – річна норма амортизації для даної групи приладів, %/рік, Н=16,7%.;
К – коефіцієнт прискорення амортизації активної частини основних фондів, К=0,6.;
Ц1, Ц2 – гуртова ціна аналога та спроектованого приладу, грн.
Річний економічний ефект на витратах на енергію визначається:
Еен=(М1–М2)*Т*а = (0,3–0,2)·2112·0,28 = 5,14 (грн./рік) (2.12)
де, М1, М2 – споживані потужності відповідно аналога та спроектованого приладу;
а = 0,28 грн. – тариф за 1 кВт/год;
Т = 264 * 8 =2112 – кількість робочих годин на рік.
Річний економічний ефект по заробітній платі у нашому випадку :
Езпл. = 0, так як зарплата фахівця з обслуговування залишилася такою ж.
Оскільки конструкцією пристрою ремонт не передбачений, то Ер=0.
Тоді сумарний річний економічний ефект за формулою 2.4 становитиме :
Еер=48,36 + 5,14 = 53,50 (грн. /рік)
Термін експлуатації пристрою становить 8 років.
Отже, сумарний економічний ефект за термін експлуатації становить:
Ее = 53,50*3,19 + 53,50*2,70 + 53,50*2,29 +53,50*1,94 + 53,50*1,64 + 53,50*1,39 + 53,50*1,18 + 53,50*1 = 170,67 + 144,45 + 122,52 + 103,79 + 87,74 + 74,37 + 63,13 + 53,50 = 820,17 грн.
В нашому випадку загальний економічний ефект від впровадження приладу становить:
Е = Ев + Ее = 58,33 + 820,17 = 878,50 (грн), (2.13)
де Ев - економічний ефект в умовах виробництва;
Ее - економічний ефект в умовах експлуатації за термін експлуатації.
Отже, сумарний економічний ефект за термін експлуатації становить 820,17 грн. Сумарний економічний ефект від впровадження приладу становить 878,50 грн. Таким чином, спроектована система є конкурентоспроможною і може бути впроваджена до експлуатації.
20.11.2013 17:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора