Подякувати Студентському архіву довільною сумою
Admin
26.02.2023 12:38
Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!
Розробка спеціалізованого синхронного двійкового 4-розрядного лічильника
Інформація про навчальний заклад
ВУЗ:
Національний університет Львівська політехніка
Інститут:
Не вказано
Факультет:
Не вказано
Кафедра:
Не вказано
Інформація про роботу
Рік:
2011
Тип роботи:
Курсовий проект
Предмет:
Комп’ютерна схемотехніка
Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):
Міністерство освіти і науки України
Національний університет „Львівська політехніка”
Інститут дистанційного навчання,
Хмельницький навчальний консультаційний центр
Кафедра спеціалізовані комп’ютерні системи
Курсовий проект
з дисципліни: “Комп’ютерна схемотехніка”
(Варіант 2)
АНОТАЦІЯ
У курсовому проекті розроблений спеціалізований синхронний 3 – розрядний лічильник із заданим порядком перерахунку. Як основа проектування лічильника використані три види елементної бази, що дає можливість порівняти проектні рішення за різними параметрами.
З М І С Т
№п/п
Назва розділу
Стор
Титульна сторінка
Анотація
Зміст
Мета курсової роботи
Вступ. Теоретичні основи курсового проекту
1
Завданні курсового проекту
2
Проектування спеціалізованого синхронного лічильника на базі універсальних JK-тригерів
2.1
Функціональна схема спеціалізованого лічильника
2.2
Проектування таблиці переходів спеціалізованого лічильника
2.3
Проектування логічних функцій керування спеціалізованого лічильника
2.4
Принципова електрична схема і перелік елементів спеціалізованого лічильника
2.5
Проектована часова діаграма роботи спеціалізованого лічильника
2.6
Результати моделювання схеми спеціалізованого лічильника в пакеті MultiSim
2.7
Розрахунок споживаної потужності розробленої схеми
3
Проектування спеціалізованого синхронного лічильника на базі універсального двійкового лічильника
3.1
Функціональна схема спеціалізованого лічильника
3.2
Проектування таблиці переходів спеціалізованого лічильника
3.3
Проектування логічних функцій виходів спеціалізованого лічильника
3.4
Принципова електрична схема і перелік елементів спеціалізованого лічильника
3.5
Проектована часова діаграма роботи спеціалізованого лічильника
3.6
Результати моделювання схеми спеціалізованого лічильника в пакеті MultiSim
3.7
Розрахунок споживаної потужності розробленої схеми
4
Проектування спеціалізованого синхронного лічильника на базі паралельного регістра і ПЗП
4.1
Функціональна схема спеціалізованого лічильника
4.2
Проектування таблиці переходів спеціалізованого лічильника
4.3
Проектування таблиці програмування ПЗП спеціалізованого лічильника
4.4
Принципова електрична схема і перелік елементів спеціалізованого лічильника
4.5
Проектована часова діаграма роботи спеціалізованого лічильника
4.6
Результати моделювання схеми спеціалізованого лічильника в пакеті MultiSim
4.7
Розрахунок споживаної потужності розробленої схеми
Висновки
Література
МЕТА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Основною метою виконання курсової роботи з курсу “Комп’ютерна схемотехніка” є ознайомлення з особливостями проектуванням та функціонування пристроїв з мікропрограмним керуванням та формування практичних навиків по розробці цифрових спеціалізованих обчислювальних пристроїв на основі сучасних інтегральних мікросхем.
При виконанні курсової робота потрібні знання по таким дисциплінам, як комп’ютерна схемотехніка та мікросхемотехніка, прикладна теорія цифрових автоматів, інженерна графіка. При цьому відбувається ознайомлення з сучасною елементною базою цифрових обчислювальних пристроїв, вивчаються структури і принципи проектування обчислювальних функціональних вузлів, а так же основні вимоги до оформлення конструкторської документації. В процесі виконання роботи розширюються навики по самостійному використанню учбово-технічної і довідникової нормативної літератури.
ВСТУП.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ
Лічильник – вузол комп’ютера, який здійснює підрахунок і збереження коду кількості підрахованих сигналів. Під сигналами розуміють як перепади потенціалів, так і імпульси.
Лічильники представляють собою цифрові автомати Мура, у яких новий стан лічильника визначається його попереднім станом і значенням логічної змінної на вході. Внутрішній стан лічильників характеризується коефіцієнтом перерахунку К, що визначає число його стійких станів. Основними параметрами є роздільна здатність або максимальна швидкодія та інформаційна емність.
Роздільна здатність - це мінімальний час між двома сигналами, які надійно фіксуються лічильником.
Максимальна швидкодія лічильника - величина, зворотна роздільної здатності і рівна числу сигналів, що фіксуються лічильником в одиницю часу.
Інформаційна місткість- максимальне число сигналів, яке може бути підраховане лічильником. Кількісно місткість лічильника рівна коефіцієнту перерахунку K.
Лічильники розрізняються призначенням, типом і кількістю використовуваних тригерів, режимами роботи, порядком змін стану, організацією зв'язків між тригерами лічильника і іншими особливостями його структури.
Лічильники можуть бути однорозрядні, багаторозрядними, двійковими, десятковими, а також з будь-яким іншим цілим по значенню коефіцієнтом перерахунку К.
По порядку зміни стану можуть бути лічильники з природним і довільним (примусовим) порядком зміни стану.
В лічильниках з природним порядком зміни стану значення коду кожного подальшого стану лічильника відрізняється на одиницю від коду попереднього стану. В лічильниках з довільним порядком змін стану значення кодів сусідніх станів можуть відрізнятися більш ніж на одиницю.
Лічильники з природним порядком зміни станів підрозділяються на прості (що підсумовують і що віднімають) і реверсивні, які залежно від управляючих сигналів можуть працювати як в режимі додавання, так і в режимі віднімання.
За способом організації обрахунку лічильники ділять на асинхронні і синхронні. В асинхронних лічильниках перемикання тригерів відбувається послідовно в часі, в синхронних лічильниках - паралельно (одночасно) в часі.
Однорозрядні двійкові лічильники будуються на основі Т-тригерів, що здійснюють додавання за модулем 2, тобто обрахунок і зберігання не більше двох сигналів відповідно до характеристичного рівняння:
В загальному випадку n-розрядний двійковий лічильник обраховує по модулю 2, закон функціонування якого можна уявити графом (мал. 1). Звичайно вихідні сигнали лічильника співпадають з його станом, і тому вершини графа відзначені тільки одним значенням, що характеризує як стан лічильника, так і значення його вихідних сигналів. Мікрооперація обрахунку збуджується сигналом У.
Рис. 1. Закон функціонування двійкового лічильника
Підсумовуючі двійкові лічильники.
В двійкових лічильниках, що підсумовують, рахунковий вхід кожного подальшого тригера сполучений з виходом попереднього таким чином, що під час переходу тригера молодшого розряду із стану 1 в стан 0 в ланцюзі перенесення між тригерами з’являється сигнал перенесення, під впливом якого тригер старшого розряду змінює свій стан на протилежний. Залежно від способу організації ланцюгів перенесення розрізняють двійкові лічильники з послідовним, наскрізним, паралельним і груповим, перенесенням.
Таблиця 1
Номер вхідного сигнала Т0
Т0
Q2
Q1
Q0
Номер вхідного сигнала Т0
Т0
Q2
Q1
Q0
1
2
3
4
1
0
1
0
1
0
1
0
0
0
0
0
0
0
0
1
0
0
0
1
1
1
1
0
0
1
1
0
0
1
1
0
5
6
7
8
1
0
1
0
1
0
1
0
1
1
1
1
1
1
1
0
0
0
0
1
1
1
1
0
0
1
1
0
0
1
1
0
Двійкові лічильники з послідовним перенесенням будуються на основі асинхронних Т-тригерів.
Розглянемо синтез і роботу трьохрозрядного двійкового лічильника, що підсумовує з природним порядком зміни станів, закон функціонування який заданий таблицею переходів (табл. 1). З табл. 1 витікає, що зміна молодшого розряду Qt пов'язана із зміною одиничного значення сигналу обрахунку Т0 на нульове, а зміна стану кожного подальшого розряду Qt пов'язана із зміною одиничного стану на нульове попереднього Qt-1 розряду. Таким чином, в лічильнику сигнали перенесення розповсюджуються послідовно від молодшого розряду до старшого.
Оскільки кожний тригер лічильника здійснює додавання по модулю 2, то закон функціонування трьохрозрядного двійкового лічильника, що підсумовує, може бути представлений характеристичними рівняннями (3.9):
(3.9)
На мал. 2, а приведена функціональна схема асинхронного двійкового лічильника, що підсумовує на Т - тригерах (мал. 2).
Перед початком обрахунку сигналом Уст. 0 лічильник встановлюється в стан «000», З часової діаграми роботи лічильника (мал. 2, б) видно, що після приходу 7-го вхідного сигналу на вхід Т0 показання лічильника буде «111». Під час вступу 8-го вхідного сигналу Т6 лічильник переходить в початковий стан «000». При цьому на виході лічильника Q2 в результаті переходу тригера ТТ2 в стан 0 виникає сигнал перенесення, який називають сигналом переповнювання лічильника.
Швидкодія двійкового лічильника з послідовним перенесенням залежить від швидкодії тригера молодшого розряду, оскільки кожний подальший тригер зменшує частоту проходження сигналів, що поступають на його вхід, і визначається часом ТСч розповсюдження сигналів перенесення.
Максимальний час ТСч.макс встановлення коду в лічильнику з послідовним перенесенням рівно
ТСч.макс - ntT (3.10)
де n - число розрядів лічильника; tT - час затримки сигналу в одному розряді лічильника, тобто тригері.
Як видно з виразу (3.10), із зростанням розрядності збільшується перехідний процес в лічильнику, а отже, знижується гранична частота його роботи. Проте лічильники з послідовним перенесенням при їх побудові характеризуються мінімальною кількістю елементів і міжелементних зв'язків.
Асинхронний двійковий лічильник, що підсумовує, може бути реалізований на D- і JK-тригерах, працюючих в режимі рахункового Т-тригера. В цьому випадку він описується характеристичним рівнянням (3.9).
Проте побудова асинхронних двійкових лічильників на JK-тригерах у ряді випадків нераціонально, оскільки лічильники на JK-тригерах в порівнянні з лічильниками на D-тригерах мають великі апаратурні витрати і меншу швидкодію.
Двійкові лічильники з наскрізним перенесенням.
Для прискорення процесу обрахунку необхідно, щоб зміна станів окремих розрядів в лічильнику відбувалася не послідовно, а безпосередньо вслід за приходом чергового рахункового сигналу.
Аналіз табл. 1 показує, що перемикання кожного тригера можливо, якщо на його рахунковому вході Т буде 1. Перемикання кожного подальшого тригера можливо тільки в тому випадку, якщо всі попередні тригери молодших розрядів знаходяться в стані 1. Так, якщо n-розрядний лічильник знаходяться в стані 00 .... .1111, то наступний його стан 00. .... .10000, причому старші розряди лічильника не змінюють свого стану. Звідси витікає, що і-й розряд n-розрядного лічильника може перемикатися в наступний стані, якщо
Qі-1Qі-2 ... Q1Q0 = 1, (3.11)
де і = 0, 1, 2, ..., (n-1)
Якщо умова (3.11) не виконується, то розряд зберігає попередній стан. На основі вказаного правила формування перенесень перенесення в молодших розрядів лічильника в старші розряди можуть бути організовані за наступними логічними виразами:
Мал. 3. Сумуючий двійковий лічильник з наскрізним перенесенням
Лічильник, розряди якого побудовані у відповідності рівняннями (3.12), носить назву лічильника з наскрізним перенесенням .
Для побудови двійкових лічильників з наскрізним перенесенням використовують синхронні Т - тригери.
На мал. 3 приведена функціональна схема синхронного чотирьохрозрядного двійкового лічильника, що підсумовує з наскрізним перенесенням. Для побудови лічильника використовуються синхронні D-тригери), ланцюг крізного перенесення на елементах І1 і І2. Вхідний рахунковий сигнал Т0 подається одночасно на синхронізуючий вхід С всіх тригерів лічильника, а на інші обрахункові входи - сигнал Ті, який визначається виразом (3.12). Зміна старших розрядів лічильника має місце тоді і лише тоді, коли попередні тригери молодших розрядів знаходяться в стані 1. Формування сигналу Ті в ланцюзі наскрізного перенесення звичайно закінчується до моменту приходу обрахункового сигналу Т0, тому практично всі тригери перемикаються одночасно. Так, наприклад, після сьомого обрахункового сигналу Т0 на обрахункових входах Т тригерів ТТ1, ТТ2 і ТТ3 встановиться рівень логічної 1. Тому восьмий обрахунковий сигнал Т0 викличе перемикання тригерів ТТ0, ТТ1 і ТТ2, із стану 1 в стан 0, а тригер ТТ3 - із стану 0 в стан 1.
Максимальний час ТСч.макс встановлення коду в двійковому лічильнику з наскрізним перенесенням визначається часом розповсюдження сигналів перенесення і рівно:
ТСч.макс = tT + (n-2) tи
де tИ - час затримки сигналу на елементі І
Двійкові лічильники з паралельним (одночасним) перенесенням. Як видно з мал. 3, ланцюг послідовного наскрізного перенесення викликає затримку в асинхронному встановленні рівнів сигналів Ті. Цей недолік можна усунути, якщо в лічильнику сформувати ланцюг паралельного (одночасного) наскрізного перенесення. Такий лічильник отримав назву двійкового лічильника з паралельним перенесенням (мал. 4 і будується відповідно до рівняння (3.13). Для його побудови використовується синхронний Т - тригер. Ланцюг паралельного перенесення побудований на елементах І. Очевидно, що у міру збільшення розрядності лічильника кількість входів у схем І буде зростати.
Рис. 4. Сумуючий двійковий лічильник з паралельним переносом
Формування сигналів Ті в ланцюзі паралельного перенесення відбувається одночасно і закінчується до приходу наступного чергового рахункового сигналу Т0. Тому всі тригери в лічильнику як з паралельним, так і з наскрізним перенесенням перемикаються одночасно.
Проте введення ланцюга паралельного перенесення дозволяє скоротити час розповсюдження сигналів перенесення. Максимальний час ТСч.макс встановлення коду в такому лічильнику дорівнює:
ТСч. макс = tT + tи
Структурна організація двійкових лічильників з паралельним перенесенням значно спрощується, якщо їх будувати на JK-тригерах з вбудованими логічними елементами І.
Розглянемо синтез трьохрозрядного двійкового лічильника, що підсумовує на JK-тригерах з ланцюгом паралельного перенесення, закон функціонування якого заданий табл. 2.
Таблиця 2
Номер вхідного сигнала Т0
Q2t
Q1t
Q0t
Q2(t+1)
Q1(t+1)
Q0(t+1)
1
2
3
4
5
6
7
8
0
0
0
0
1
1
1
1
0
0
1
1
0
0
1
1
0
1
0
1
0
1
0
1
0
0
0
1
1
1
1
0
0
1
1
0
0
1
1
0
1
0
1
0
1
0
1
0
Рис. 5. Мінімізуючі карти Карно для двійкового лічильника,
що підсумовує, з паралельним перенесенням на JK-тригерах
Для переведення JK-тригерів у необхідні стани необхідно на його входах J і K мати визначені логічні рівні (табл. 3).
В табл. 3 знак «*» означає, що логічний рівень на вході може бути довільним. Користуючись табл. 3 і таблицею переходів (табл. 2), будуємо карти Карно для J і K кожного тригера (мал. 5 а, б, в).
В результаті склеювання мінтермів і мінімізації за допомогою карт Карно одержуємо
3.14
Вирази (3.14) визначають об'єднання JK-тригерах в сумуючому трьохрозрядному двійковому лічильнику з паралельним перенесенням (мал. 6). Для ТТ0 не потрібні управляючі сигнали, і тому на його входи J0 і K0 подається рівень логічної 1. Входи J1 і K1 тригера ТТ1 з'єднуються з прямим Q0 виходом ТТо, а на входи J2 і K2 тригера TT2 подається сигнал, що є кон'юнкцією Q0 і Q1 виходів ТТ0 і ТТ1 відповідно. Інвертування на вході лічильника включено для того, щоб він перемикався під час вступу на його вхід сигналу 1.
Таблиця 3.
Вид переходу JK - тригера
Логічні рівні на входах
J
K
0 ( 0
0
*
0 ( 1
1
*
1 ( 0
*
1
1 ( 1
*
0
Рис. 6. Сумуючий двійковий лічильник з паралельним переносом
на JK – тригерах.
JK - тригер.
Тригери цього типу відрізняються від RS- тригерів тим, що при значеннях вхідної інформації, забороненої для RS - тригерів, вони інвертують інформацію, яка у них зберігається.
Функціонування JK- тригера описується таблицею переходів (табл.4).
Т а б л и ц я 4
Qt
Jt
Kt
Q(t+1)
Замітки
0
0
0
0
1
1
1
1
0
1
0
1
0
1
0
1
0
0
1
1
0
0
1
1
0
1
0
1
1
1
0
0
Зберігання 0
Встановлення 1
Підтвердження 0
Інвертування
Збереження 1
Підтвердження 1
Встановлення 0
Інвертування
Рис. 7. Мінімізуюча карта Карно для JK - тригера
Використовуючи карту Карно (рис.7), дістанемо характеристичне рівняння для JK- тригера
Як видно з табл. 4, стан JK- тригера визначається не тільки рівнями на інформаційних входах J і K, але і стан Qt, в якому раніше знаходився JK- тригер.
1 Завдання курсового проекту
Розробити спеціалізований синхронний двійковий 4-розрядний лічильник із заданим порядком перерахунку на основі:
універсальних JK-тригерів;
універсального двійкового лічильника;
паралельного регістра і ПЗП
В якості вхідних даних на курсову роботу задається порядок зміни станів спеціалізованого лічильника, які вибираються таблиці 1 «Методичних вказівок до курсового проектування» згідно індивідуального варіанта.
Розроблений спеціалізований синхронний лічильник повинен мати такий інтерфейс:
Вхідні дані на проектування (варіант № 2)
Таблиця 1
Порядок лічби спеціалізованого лічильника
3(
7(
5(
1(
0(
6(
2(
4(
2. Проектування спеціалізованого синхронного лічильника
на базі універсальних JK-тригерів.
2.1. Функціональна схема спеціалізованого лічильника
2.2. Таблиця переходів спеціалізованого лічильника:
Попередній стан
Наступний стан
Функції керування тригерами
DEC
Q2
Q1
Q0
DEC
Q2
Q1
Q0
J2
K2
J1
K1
J0
K0
0
0
0
0
6
1
1
0
1
x
1
x
0
x
1
0
0
1
0
0
0
0
0
x
0
x
x
1
2
0
1
0
4
1
0
0
1
x
x
1
0
x
3
0
1
1
7
1
1
1
1
x
x
0
x
0
4
1
0
0
3
0
1
1
x
1
1
x
1
x
5
1
0
1
1
0
0
1
x
1
0
x
x
0
6
1
1
0
2
0
1
0
x
1
x
0
0
x
7
1
1
1
5
1
0
1
x
0
x
1
x
0
2.3. Логічні функції керування спеціалізованого лічильника:
2.4. Принципова електрична схема та перелік елементів:
(принципова електрична схема оформляється на форматі А4 або А3, а перелік елементів – на форматі А4 за вимогами стандартів)
2.5. Проектована часова діаграма роботи спеціалізованого лічильника
2.6. Розрахунок споживаної потужності розробленої схеми
Оскільки в схемі потужність споживають лише мікросхеми, необхідно визначити сумарне значення споживаних потужностей усіх мікросхем:
Найменування мікросхеми
Кількість‚ N
Pсп i‚ мВт
Pсп i*N, мВт
К555ЛН1
1
25
25
К555ЛИ1
1
28
28
К555ЛK1
1
16.5
16,5
К555ТВ6
2
44
88
Усього
157,5
Отже, споживана потужність схеми не перевищує 0,2 Вт.
3. Проектування спеціалізованого синхронного лічильника на базі універсального двійкового лічильника.
3.1. Функціональна схема спеціалізованого лічильника
3.2. Таблиця переходів спеціалізованого лічильника:
В якості основи схеми використаємо універсальний синхронний сумуючий лічильник К555ИЕ10. Він дозволяє здійснювати перерахунок імпульсів в природньому порядку:
0 → 1 → 2 → ... → 7.
Для того, щоби отримати лічильник із заданим порядком перерахунку, виконаємо перекодування станів універсального лічильника за допомогою логічної схеми згідно таблиці:
Стан лічильника ИЕ10
Стан спеціалізованого лічильника
DEC
q2
q1
q0
DEC
Q2
Q1
Q0
0
0
0
0
1
0
0
1
1
0
0
1
5
1
0
1
2
0
1
0
7
1
1
1
3
0
1
1
3
0
1
1
4
1
0
0
0
0
0
0
5
1
0
1
6
1
1
0
6
1
1
0
2
0
1
0
7
1
1
1
4
1
0
0
3.3. Проектування логічних функцій виходів спеціалізованого лічильника
Перекодування станів виконаємо за допомогою логічних схем, що підключаються до виходів лічильника ИЕ10 і формують розряди вихідного коду стану за наведеною таблицею:
3.4. Принципова електрична схема та перелік елементів:
(принципова електрична схема оформляється на форматі А4 або А3, а перелік елементів – на форматі А4 за вимогами стандартів)
3.5. Проектована часова діаграма роботи спеціалізованого лічильника
3.6. Розрахунок споживаної потужності розробленої схеми
Оскільки в схемі потужність споживають лише мікросхеми, необхідно визначити сумарне значення споживаних потужностей усіх мікросхем:
Найменування мікросхеми
Кількість‚ N
Pсп i‚ мВт
Pсп i*N, мВт
К555ИЕ10
1
176
176
К555ЛН1
1
25
25
К555ЛЛ3
1
16.5
16.5
К555ЛИ3
1
13.5
13,5
К555ЛИ1
1
16.5
16.5
Усього
247.5
Отже, споживана потужність схеми не перевищує 0,25 Вт.
4. Проектування спеціалізованого синхронного лічильника на основі паралельного регістра і ПЗП.
4.1. Функціональна схема спеціалізованого лічильника
4.2. Таблиця переходів спеціалізованого лічильника:
В якості основи схеми використаємо 4-розрядний регістр К555ТМ8, а для формування функцій переходів – ПЗП К556РТ11 (ємність 256(4, вихід з Z-станом).
Таблиця переходів:
Попередній стан
Наступний стан
DEC
Q2
Q1
Q0
DEC
D2
D1
D0
0
0
0
0
6
1
1
0
1
0
0
1
0
0
0
0
2
0
1
0
4
1
0
0
3
0
1
1
7
1
1
1
4
1
0
0
3
0
1
1
5
1
0
1
1
0
0
1
6
1
1
0
2
0
1
0
7
1
1
1
5
1
0
1
Проектування таблиці прошиття ПЗП спеціалізованого лічильника
Адреса
Дані
HEX
A7
A6
A5
A4
A3
A2
A1
A0
D3
D2
D1
D0
DEC
0
0
0
0
0
0
0
0
0
0
1
1
0
6
1
0
0
0
0
0
0
0
1
0
0
0
0
0
2
0
0
0
0
0
0
1
0
0
1
0
0
4
3
0
0
0
0
0
0
1
1
0
1
1
1
7
4
0
0
0
0
0
1
0
0
0
0
1
1
3
5
0
0
0
0
0
1
0
1
0
0
0
1
1
6
0
0
0
0
0
1
1
0
0
0
1
0
2
7
0
0
0
0
0
1
1
1
0
1
0
1
5
4.4. Принципова електрична схема та перелік елементів:
(принципова електрична схема оформляється на форматі А4 або А3, а перелік елементів – на форматі А4 за вимогами стандартів)
4.5. Проектована часова діаграма роботи спеціалізованого лічильника
4.7. Розрахунок споживаної потужності розробленої схеми
Оскільки в схемі потужність споживають лише мікросхеми, необхідно визначити сумарне значення споживаних потужностей усіх мікросхем:
Найменування мікросхеми
Кількість‚ N
Pсп i‚ мВт
Pсп i*N, мВт
К555ТМ8
1
99
99
КР556РТ17
1
700
700
Усього
799
Отже, споживана потужність схеми не перевищує 0,8 Вт.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Цифровые и аналоговые интегральные микросхеми: Справочник./ Под ред. С.В.Якубовского. – М.: Радио и связь, 1990.
Цифровые интегральные схеми: Справочник. / Под ред. П.П.Мальцева. – М.: Радио и связь, 1994.
Шило В.Л. Популярные цыфровые микросхемы: Справочник. – М.: Радио и связь 1987.
Угрюмов Е.П. Цифровая схемотехника. – СПб.: БХВ – Санкт-Петербург, 2000.
Полупроводниковые БИС ЗУ: Справочник. / Под ред. Гордонова А.Ю. – М.: Радио и связь, 1987.
Нешумова К. А. Электронные вычислительные машины и системы. Учеб. Для техникумов спец. ЭВТ. – 2 – е изд., доп. и перераб. – М.: Высш. шк., 1989. – 366 с.: ил. 1.
Колонтаєвський Ю.П., Сосков А.Г. Промислова електроніка та мікросхемотехніка: теорія і практикум. За ред. А.Г. Соскова – К: Каравела, 2003. -368 стор.
Бабич М.П., Жуков І.А./ Комп’ютерна схемотехніка: навчальний посібник.//- К. «МК-Прес», 2004.
21.11.2013 11:11-
Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!
0%
Оголошення від адміністратора