1 Особливості фінансових відносин у сфері страхування
Можна виділити суттєві ознаки, що характеризують специфічність категорії страхування. Це:
Страхування пов'язане тільки з перерозподільними відносинами, які обумовлені наявністю настання раптових, непередбачених подій, тобто страхових випадків, які завдають матеріальної або іншої шкоди народному господарству і населенню.
При страхуванні має місце солідарне розкладення нанесеного збитку між учасниками Виникнення таких перерозподільних (розкладкових) відносин обумовлене тим, що випадковий характер заподіяння шкоди спричиняє матеріальні або інші втрати, котрі, як правило, охоплюють не всі господарства, не всю територію даної країни чи регіону, а лише їх частину.
Замкнене розкладення збитків обумовлює зворотність коштів, мобілізованих у страховий фонд. Страхові платежі кожного страхувальника, внесенні в страховий фонд, мають тільки одне призначення - відшкодування
ймовірної суми шкоди у визначеному територіальному масштабі протягом певного періоду.
Перерозподільні відносини у страхуванні виходять за рамки календарного року. Розкладення збитків у часі пов'язане із випадковим характером виникнення надзвичайних подій.
Страхування як економічна категорія це сукупність особливих замкнутих перерозподільних відносин між його учасниками з приводу формування цільового страхового фонду і його використання для відшкодування збитків, заподіяних за непередбачених несприятливих обставин, а також для надання матеріальної допомоги громадянам у разі настання певних подій у їх житті.
Сутність страхування проявляється у його функціях:
ризикова функція полягає в передаванні страховикові за певну плату матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого страховими подіями. Завдяки цій функції реалізується об'єктивний характер економічної необхідності страхового захисту.
попереджувальна функція полягає у реалізації заходів для запобігання або мінімізації збитків у результаті настання несприятливих полій. Сюди відносять заходи щодо попереджувального впливу страховика та страхувальника.
ощадна функція полягає у накопиченні коштів страховика його внесками і у випадку відсутності страхових подій полягає в поверненні заощаджених коштів страхувальників.
контрольна функція проявляється одночасно з іншими функціями в конкретних страхових відносинах.
Страхові відносини включають:
Страхові платежі — це перерахування коштів страхувальником страховику. Вони можуть здійснюватись одноразово чи поетапно. Внесення страхових платежів здійснюється на основі страхових тарифів - розмір\ плати з одиниці страхової суми.
Страхове відшкодування - це виплата страховиком застрахованому (або отримувачу) повної чи часткової суми збитків. Розмір страхового відшкодування залежить від двох чинників — страхової суми і страхового збитку. Страхова сума - цс сума, на яку застрахований об'єкт страхування, або розмір максимальної відповідальності страховика за договором у разі настання страхового випадку. Страховий збиток являє собою вартісну оцінку заподіяних застрахованому втрат.
Основними є два методи визначення розміру страхового відшкодування:
за повної відповідальності страховика страхове відшкодування виплачується в розмірі заподіяних збитків, але не більше страхової суми;
за пропорційної системи відповідальність' розподіляється між страховиком і застрахованим у пропорції, яка відображає співвідношення між страховою сумою і вартісною оцінкою об'єкта страхування.
Перестрахування це передання договору страхування від одного страховика до іншого. У цих відносинах перший страховик, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності за ними передає іншому страховикові (перестраховику) на відповідних умовах. Співстрахування - це розміщення одною ризику частками у кількох страховиків. Зазвичай на кожну страхову суму видається окремий поліс.
Взаємовідносини з фінансовим ринком характеризують розміщення на ньому тимчасово вільних коштів страхових фондів і отримання від цього доходів.
2 Організація страхування
Основними суб'єктами страхування виступають:
Страховик - юридична особа - страхова компанія, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зобов'язання щодо створення колективного страхового фонду і виплати з нього страхового відшкодування страхувальнику або третій особі, на чию користь укладений договір, при настанні страхового випадку.
Страхувальник юридична чи фізична особа, яка на підставі відповідної угоди зі страховиком сплачує страхові внески до страхового фонду й отримує право на відшкодування збитків у разі настання страхового випадку.
Застрахований - юридична чи фізична особа, якій належить страхове відшкодування у разі настання страхового випадку.
За формами проведення страхування поділяється на:
обов'язкове страхування зумовлене ризиками, пов'язаними з життям, втратою працездатності або з виникненням таких збитків, які не можуть бути відшкодовані однією особою.
добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком.
Об'єктами страхування можуть бути майно, життя і здоров'я громадян, працездатність та працевлаштування, недоотриманий прибуток при здійсненні фінансових та господарських операцій тошо.
Об'єктом майнового страхування є майно юридичних і фізичних осіб. Нині в Україні найпоширенішим серед фізичних осіб є страхування будівель; домашнього майна, транспортних засобів. Поступово розширюється майнове страхування у сфері приватного бізнесу.
Об'єктами особистого страхування виступають життя та здоров'я громадян. Видами особистого страхування є змішане страхування життя . страхування дітей, весільне страхування та ін.
У разі страхування відповідальності об'єктом є зобов'язання застрахованої особи виплатити відшкодування за »вдаяа збитки третім особам.
Об'єктом страхування фінансових ризиків є недоотриманий прибуток чи збитки у процесі здійснення певних господарських і фінансових операцій, яким притаманний відчутний ризик.
3 Страховий ринок
Можна визначити страховий рынок як сукупність страхових компаній і послуг, що ними надаються.
Функціонування страхового ринку грунтується на таких принципах:
демонополізація страхової справи;
конкуренція страхових організацій з надання страхових послуг, залучення страхувальників і мобілізації грошових коштів у страхові фонди;
- свобода вибору для страхувальників умов надання страхових послуг, форм і об'єктів страхового захисту;
надійності і гарантії страхового захисту.
Суб'єктами страхового ринку є страховики (страхові компанії), які надають страхові послуги, страхувальники (фізичні та юридичні особи і держава). Посередниками в проведенні страхування виступають страхові агенти і страхові брокери (брокерські фірми).
Страхові агенти - це фізичні або юридичні особи, які укладають угоди страхування зі страхувальниками від імені страховика.
На страховому ринку функціонують страхові компанії різних органіїаційно-правових форм: державна страхова компанія; акціонерні страхові товариства; товариства взаємного страхування; страховий пул.
Специфічним товаром на страховому ринку с страхові послуги.
Страховий ринок залежно від масштабів попиту і пропозиції на страхові послуги можна поділити на:
Місцевий (регіональний) страховий ринок - це, як правило, обмежений певною територією та вузькоспеціалізований ринок страхових послуг. Його функціонування забезпечує потреби конкретного регіону в страховому захисті.
Національний (внутрішній) страховий ринок покликаний задовольняти економічні потреби та реалізувати економічні інтереси страховиків та страхувальників у межах національної економіки.
Світовий (зовнішній, глобальний) страховий ринок сприяє задоволенню потреби в страховому захисті страхувальників усього світу.
За галузевими критеріями структура страхового ринку поділяється на: 1) Ринок особистого страхування поділяється на такі сегменти:
страхування життя;
1 страхування від нещасних випадків;
страхування додаткової пенсії;
медичне страхування.
Ринок майнового страхування включає:
страхування майна підприємств;
і страхування врожаю сільськогосподарських культур;
страхування домашнього майна громадян;
страхування транспортних засобів та ін.
Ринок страхування відповідальності