Економіки підприємства. Інші з Економіка підприємства. Робота № 525191

Перехід до торгівельного партнера Binance

Економіки підприємства

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:

Національний університет водного господарства та природокористування

Інститут:

Не вказано

Факультет:

Факультет економіки та підприємництва

Кафедра:

Не вказано

Інформація про роботу

Рік:

2013

Тип роботи:

Інші

Предмет:

Економіка підприємства

Завантажити

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Міністерство освіти і науки України Національний університет водного господарства та природокористування Кафедра економіки підприємства ВИБУТТЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА Навчально-дослідна робота з „Економіки підприємства” за галуззю знань 0305 „Економіка та підприємництво” Зміст Вступ………………………………………………………….……………….…3 Розділ1. Теоретичні основи вибуття основних виробничих фондів 1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення…………………………..……………………………………….………...4 1.2. Вибуття основних виробничих фондів як економічна категорія…………………………………….……………………………….……....5 1.3. Механізм впливу вибуття основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства …………………………………………………………...7 1.4. Основні чинники, що зумовлюють вибуття основних виробничих фондів……………………………………………………………………..…………8 1.5. Обґрунтування величини вибуття основних виробничих фондів на підприємстві…………………………………………………………………...…..10 Розділ 2. Економічна оцінка вибуття основних виробничих фондів підприємства та їх вплив на господарську діяльність 2.1. Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження …………………………………………………….…………………………….....12 2.2. Характеристика об’єкта дослідження…………………………………..…..15 2.3. Оцінка впливу вибуття основних виробничих фондів підприємства на їх придатність………….………………………………………………………….….18 2.4. Оцінка впливу вибуття основних виробничих фондів підприємства на їх оборот………………………………………….......................................................25 2.5. Оцінка впливу вибуття основних виробничих фондів підприємства на їх фондовіддачу ……………………………………………………………………...32 2.6. Оцінка впливу вибуття основних виробничих фондів підприємства на ефективність виробництва………………………………………………………..38 Розділ3. Обґрунтування пропозицій щодо величини вибуття основних виробничих фондів підприємства ………….…….………………………………45 Висновки……………………………………………….…….…........................52 Список використаної літератури………………….…….….…………………55 Вступ Вибуття основних виробничих фондів – це припинення функціонування і виключення основних виробничих фондів із діючого складу на підприємстві. Коефіцієнт, який характеризує вибуття ОВФ називається коефіцієнтом вибуття. Він показує, яка доля цих фондів, що була на балансі підприємства на початок періоду, вибула за певний період (рік) із-за зносу або інших причин. У публікаціях мало уваги приділено використанню цього чинника. Враховуючи те що ОВФ складають основну чатину матеріальної бази, і значну питому вагу витрат по експлуатації ОВФ, актуальною проблемою є вивчення впливу коефіцієнта вибуття на ефективність виробництва. У сучасних умовах дедалі більшого значення набуває врахування морального зносу. Поява нових, досконаліших видів машин та устаткування з підвищеною продуктивністю, кращими умовами обслуговування та експлуатації обумовлює неефективність подальшого використання старих засобів праці, оскільки на них виробляється більш дорога і гіршої якості продукція (нижча продуктивність праці, більші амортизаційні відрахування). Тому застарілі засоби праці доцільно заміняти новими ще до закінчення їхнього фізичного строку служби. Коефіцієнт вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах коливаються в межах 2-3% загального їх обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50-55% загальної вартості. Метою даної курсової роботи є формування економічного мислення, знань та практичних навичок з проблеми вибуття основних виробничих фондів підприємства. Об’єктом дослідження є процес вибуття основних виробничих фондів, його вплив на господарську діяльність підприємств та ефективність виробництва. Предметом курсової роботи є теоретичне обґрунтування коефіцієнту вибуття, його позитивні та негативні сторони. В даній роботі ставляться такі завдання: пояснити теоретичні основи вибуття основних виробничих фондів; здійснити економічну оцінку вибуття основних виробничих фондів підприємства та їх впливу на господарську діяльність обґрунтувати пропозиції щодо величини вибуття основних виробничих фондів підприємства; зробити відповіді висновки. Розділ1. Теоретичні основи вибуття основних виробничих фондів підприємства 1.1. Основні виробничі фонди підприємства та їх економіко-соціальне значення . Процес виробництва на підприємстві здійснюється при наявності факторів виробництва, серед яких важливе місце займають засоби праці та предмети праці або ж це засоби виробництва. Виражені у грошовій (вартісній) формі вони утворюють виробничі засоби підприємства. У процесі виробництва здійснюється їх споживання (кругооборот), в результаті чого створюються матеріальні блага. В залежності від характеру їх споживання (кругообігу), тобто перенесення своєї вартості на готову продукцію, у процесі виробництва виробничі засоби поділяються на основні й оборотні. Основні фонди (засоби) на підприємстві представлені засобами праці. Характер їх споживання (кругообороту) у процесі виробництва такий, що вони приймають участь у процесі виробництва протягом тривалого часу (більше одного року), зберігаючи при цьому свою натуральну (речову) форму, не входять до складу новоствореної продукції, свою вартість передають на готову продукцію частинами по мірі їх зносу, створюючи елемент витрат виробництва (собівартості) підприємства. Речовим змістом основних фондів є будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструмент. До основних фондів не відноситься спеціальний одяг, спеціальне взуття незалежно від їх вартості, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, багаторічні насадження, що вирощуються. Засоби праці становляться основними фондами тільки тоді, коли вступають у виробничий процес. Засоби праці, які знаходяться у стадії встановлення, монтажу представляють собою недіючі основні фонди, адже вони не виконують своєї ролі засобів праці та не служать засобом впливу на предмет праці, а навпаки, самі є предметом праці. Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом розвитку процесу праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне і якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних фондів збільшується економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці тощо. Первісне формування основних засобів на підприємстві залежить від форми його власності. Державні підприємства і організації одержують основні засоби від держави і обліковують як частину статутного капіталу. Підприємства, що приватизуються, основні засоби викуповують у держави або створюють шляхом акціонування. Заново створювані товариства з повною і обмеженою відповідальністю формують основні засоби за рахунок пайових внесків замовників. Заново створювані акціонерні товариства купують основні засоби, головним чином, за рахунок виручки від реалізації акцій. Соціальне значення основних виробничих фондів полягає в тому, що вони поліпшують умови праці і сприяють відтворенню робочої сили. 1.2. Вибуття основних виробничих фондів як економічна категорія Величина основних фондів підприємства не є постійною. У процесі виробництва проходить їх рух, який представляє собою зміну обсягу та складу основних фондів внаслідок їх поступлення та вибуття. Збільшення обсягу основних фондів відбувається за рахунок нового будівництва, реконструкції та технічного переоснащення підприємства, а зменшення – за рахунок вибуття внаслідок фізичного зносу, аварій тощо. Для характеристики інтенсивності відтворення основних фондів важливе значення має аналіз їх руху та фізичного стану. Вибуття основних виробничих фондів – це припинення функціонування і виключення основних виробничих фондів із діючого складу на підприємстві. Коефіцієнт, який характеризує вибуття ОВФ називається коефіцієнтом вибуття. Він показує, яка доля цих фондів, що була на балансі підприємства на початок періоду, вибула за певний період (рік) із-за зносу або інших причин. Визначається як відношення балансової вартості вибулих основних виробничих фондів до балансової вартості основних фондів на початок періоду (1.1) де Бвв. оф –балансова вартість вибулих основних фондів; Бв оф п. – балансова вартість основних фондів на початок періоду. Коефіцієнт вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах коливаються в межах 2-3 % загального їх обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50-55% загальної вартості. Основні фонди вводяться в експлуатацію на підприємстві в певній натуральній формі, в якій вони функціонують відповідний термін, котрий визначається іх фізичним і моральним зносом. При досягненні цього терміну вони повинні бути оновлені шляхом заміни старих засобів праці новими такої ж або більш досконалої контрукції. Коефіцієнт оновлення основних фондів характеризує частку нових введених в експлуатацію у звітному періоді основних фондів. Введення в дію основних фондів – це здавання в експлуатацію збудованих нових підприємств, будівель, споруд або придбання нових машин та обладнання. Коефіцієнт оновлення основних фондів визначається як відношення величини основних фондів, введених в експлуатацію у звітному періоді до балансової вартості основних фондів на кінець року (періоду): (1.2) Бв он – величина основних фондів що введені в експлуатацію за звітний період; Бв оф к. – балансова вартість основних фондів на кінець періоду. Коефіцієнт інтенсивності оновлення основних фондів характеризує внутрішні зв’язки процесів оновлення і вибуття цих фондів. Він визначається як відношення коефіцієнта оновлення до коефіцієнта вибуття основних фондів (1.3) Парк діючого виробничого устаткування містить майже третину фізично спрацьованих та технічно застарілих його одиниць. Саме цим в першу чергу спричинюються нагальне завдання прискорення та підвищення ефективності відтворення основних фондів, зростання технічного рівня застосовуваних засобів праці. В сучасних умовах слід запровадити реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів: всебічне прискорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальна перебудова його структури з метою максимально можливого задоволення власного народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру різних видів машин і устаткування, забезпечення виготовлення нових поколінь техніки та закінчених систем машин, розробка і організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі не виготовлялися або імпортувалися з інших країн; зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку перш за все наукомістких виробництв, істотному підвищенню техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства. В умовах недостатнього розвитку машинобудівного комплексу країни для підвищення ефективності процесу відтворення основних фондів вагомого значення набуває модернізація діючого виробничого устаткування, котра означає його удосконалення з метою запобігання техніко-економічного старіння і підвищення техніко-експлуатаційних параметрів до рівня сучасних вимог виробництва 1.3. Механізм впливу вибуття основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства Вибуття основних виробничих фондів – це припинення функціонування і виключення основних виробничих фондів із діючого складу на підприємстві. Коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів як економічна категорія характеризує частку вибулих фондів у балансовій вартості основних фондів підприємства. Теоретично, при збільшенні коефіцієнта вибуття мають збільшуватись: фондовіддача, тобто величина обсягу виробництва продукції, яка отримана з одиниці основних виробничих фондів;коефіцієнт придатності, тобто частка придатних основних фондів від балансової вартості основних фондів підприємства. Витрати на 1 гривню виготовленої продукції і коефіцієнт оборотності, тобто частка вартості основних виробничих фондів, яка переноситься на новостворену продукцію, по відношенню до балансової вартості основних виробничих фондів, при збільшенні коефіцієнта вибуття мають зменшуватись. І навпаки : при зменшенні коефіцієнта вибуття має зменшуватись фондовіддача, коефіцієнт придатності. а коефіцієнт оборотності і витрати на 1 гривню виготовленої продукції мають збільшуватись. 1.4.Основні чинники, що зумовлюють вибуття основних виробничих фондів Під фізичним (матеріальним спрацюванням) основних виробничих фондів розуміють явище втрачання ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживчої вартості, що призводить до поступового зменшення їх реальної вартості – економічного спрацювання. На швидкість і розміри фізичного спрацювання основних фондів впливають їх надійність та довговічність, рівень екстенсивного і інтенсивного використання. Фізичне спрацювання будь-якого знаряддя праці (машини, устаткування) можна поділити умовно на дві частини: одну його частину періодично усувають шляхом проведення ремонтів, а другу таким чином усунути неможливо. З часом воно поступово накопичується і зумовлює такий технічний стан того або іншого засобу праці, коли подальше використання його у виробництві стає неможливим, тобто настає момент повного фізичного спрацювання, яке вимагає заміни такого знаряддя праці новим екземпляром аналогічного призначення. У зв'язку з цим відокремлюють усувне (тимчасове) та неусувне (постійно нагромаджуване) фізичне спрацювання основних фондів Ступінь фізичного спрацювання окремої одиниці засобів праці можна визначити двома розрахунковими методами: 1) за строком її експлуатації (шляхом зіставлення фактичної і нормативної величини з урахуванням ліквідаційної вартості); 2) за даними обстеження технічного стану відносної величини економічного спрацювання, тобто відношення їх вартості, перенесеної на вартість виготовлюваної продукції, до загальної балансової вартості. Техніко-економічне старіння основних фондів – це процес знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу. Воно характеризується втрачанням засобами праці своєї споживної вартості внаслідок удосконалення та створення нових засобів виробництва, впровадження принципово нової технології, старіння вироблюваної продукції. Старіння властиве перш за все знаряддям праці та транспортним засобам, зв'язане з реальними економічними збитками для підприємств, що експлуатують застарілу техніку. Про загальний рівень техніко-економічного старіння може дати певне уявлення також питома вага знарядь праці, що експлуатуються понад 10,15 або 20 років. Фізичне спрацювання та техніко-економічне старіння діючих знарядь праці можна усунути частково або повністю, застосовуючи різні форми відтворення. Безперервний процес виробництва вимагає постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних фондів. Необхідною умовою відновлення засобів праці у натурі є їх відшкодування у вартісній формі, яке здійснюється через амортизацію. Під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів, згідно з Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизації відрахувань, установлених законодавством. Проте процес виведення з експлуатації застарілих та спрацьованих основних фондів не можна ототожнювати з інтенсивним оновленням діючих засобів праці. Реальний господарський оборот охоплює введення в дію нових і виведення з експлуатації спрацьованих фондів. Поряд з цим у системи показників ефективності відтворення основних фондів доцільно включити коефіцієнт інтенсивного оновлення та коефіцієнт оптимальності вибуття основних фондів. Поява нових, досконаліших видів машин та устаткування з підвищеною продуктивністю, кращими умовами обслуговування та експлуатації обумовлює неефективність подальшого використання старих засобів праці, оскільки на них виробляється більш дорога і гіршої якості продукція (нижча продуктивність праці, більші амортизаційні відрахування). Тому застарілі засоби праці доцільно заміняти новими ще до закінчення їхнього фізичного строку служби. 1.5.Обгрунтування величини вибуття основних виробничих фондів на підприємстві Амортизаційні відрахування є складовою витрат підприємства і відшкодовуються за рахунок реалізованої продукції. За своїм економічним змістом амортизаційні відрахування призначені на повне відтворення основних фондів підприємства. Тому є всі підстави вважати їх власністю підприємства і вилученню не підлягають. Амортизаційні відрахування як власні кошти підприємства використовують на свій розсуд щодо освоєння основних фондів, а саме: на технічне переоснащення підприємства з метою оновлення продукції та підвищення її якості. Економічна функція амортизації полягає у фактичній компенсації коштів, витрачених на придбання основних фондів. Таким чином, метою економічної амортизації повинно бути визначення реальних витрат підприємства, пов’язаним з повним відтворенням засобів праці, а отже, і собівартість продукції (послуг). Амортизаційні відрахування в цьому випадку відображають реальне знецінювання основного капіталу в процесі виробництва і відносяться на витрати діяльності суб’єктів господарювання. Економічна амортизація повинна використовуватися в межах управлінського обліку, причому керівники підприємств можуть вибирати норми і правила нарахування самостійно. В економічній амортизації тривалість амортизаційного періоду повинна відповідати фактичному терміну служби до списання або вибуття конкретного засобу праці на кожному підприємстві. Цей період у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 „Основні засоби” від 18 травня 2000р. названо строком корисного використання (експлуатації). Фактичний термін служби до списання конкретного засобу праці може бути економічно раціональною, що найбільше вигідно для підприємства, або з різних причин може відрізнятись від нього в будь-який бік. Якщо вартість вибулих основних фондів повністю перенесена в амортизаційний фонд, то проходить перетворення амортизаційного фонду із грошової форми у споживчу форму основних фондів (придбання нових основних фондів). У нашому випадку вибуває ОВФ більше, ніж амортизаційні відрахування, тобто основні фонди приходять у непридатність раніше встановленого терміну їх служби (передчасно вибувають), значить для повного їх оновлення не вистачає амортизаційного фонду. В цьому випадку для відновлення вибулих фондів підприємство вимушене спрямовувати частину прибутку і тим самим уповільнюються темпи розширеного відтворення. У іншому випадку, якщо вибуває ОВФ менше, ніж амортизаційні відрахування, то це буде знижувати втрати від їх морального старіння. Це також буде стимулювати підприємства ефективніше використовувати основні фонди. Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та кращого використання діючих основних фондів і виробничих потужностей підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтриманню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого, — дозволяють збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації та витрат на обслуговування виробництва і його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість. Основні фонди вводяться в експлуатацію на підприємстві в певній натуральній формі, в якій вони функціонують відповідний термін, котрий визначається їх фізичним і моральним зносом. При досягненні цього терміну вони повинні бути оновленні шляхом заміни старих засобів праці новими такої же або більш досконалої конструкції. Якщо вибуття ОВФ є меншим за оновлення ОВФ, то це призводить до скорочення амортизаційного терміну їх експлуатації. Це є позитивним явищем, проте це скорочення не може бути безмежним. Це зумовлено тим, що обмежені можливості для одночасної заміни старого обладнання новим, а також необхідністю продуктивного використання цих фондів і одержання ефекту від використання введених основних фондів, адже на їх придбання витрачені кошти підприємства. Розділ 2.Економічна оцінка вибуття основних виробничих фондів підприємства та їх вплив на господарську діяльність 2.1.Методика дослідження та вихідна інформація для проведення дослідження Підприємства є однотипними, тому недоцільно опрацьовувати весь массив даних, можна застосувати статистичну вибірку. Для массиву даних із 100 підприємств при заданих параметрах µ=0,04; σ = 0,4; t =2; чисельність вибірки порахуємо за формулою: (2.1) Для без повторної вибірки стандартна (середня) похибка вибірки визначається за формулою: Граничну похибку вибірки обчислимо за формулою: (2.2) Розрахуємо чисельність без повторної вибірки: Вихідні дані для виконання курсової роботи (Таблиця 2.1.): Таблиця 2.1. Характеристика вибіркової сукупності одиниць Порядковий номер підприємства Підприємство Обсяг виробництва продукції, тис. грн. Балансова вартість основних виробничих фондів, тис.грн. Середньооблікова чисельність працівників, осіб Витрати виробництва, тис.грн. Вибуло основних виробничих фондів, тис.грн. Технологічна структура основних виробничих фондів Оновлення основних виробничих фондів, тис.грн. первісна залишкова 01 54 4200 1900 1800 400 3800 200 1:0,5 180 02 05 5600 2700 2000 350 5000 220 1:0.6 200 03 20 4500 2000 1700 420 3800 180 1:0.4 170 04 18 4200 2000 1500 330 3500 230 1:0.6 220 05 97 5100 2500 1800 390 4400 240 1:0.3 180 06 12 4100 2000 1500 390 3600 220 1:0.5 220 07 36 3700 1800 1000 500 3000 190 1:0.5 230 08 15 5000 2600 1900 410 4500 190 1:0.5 180 09 64 3600 1900 1500 460 3000 220 1:0.5 200 10 48 4700 2200 2000 420 4100 270 1:0.5 220 11 92 4800 2200 1700 380 4200 230 1:0.6 200 12 38 4700 2200 2000 420 4100 270 1:0.5 220 13 66 3700 1800 1000 500 3000 190 1:0.5 230 14 58 4800 2000 1800 400 4000 280 1:0.3 200 15 61 5200 2500 1800 390 4400 240 1:0.3 180 16 07 4800 2200 2100 400 4000 280 1:0.3 200 17 69 4000 2000 1600 410 3500 200 1:0.5 200 18 94 4600 2300 2000 420 4000 250 1:0.4 200 19 80 4000 2000 1900 450 3500 200 1:0.3 200 20 17 3700 1900 1500 460 3000 220 1:0.5 200 21 96 3700 1800 1000 500 3000 190 1:0.5 230 22 13 4800 2000 1700 380 4200 230 1:0.6 200 23 41 4100 1800 1500 390 3600 220 1:0.5 220 24 30 5600 2700 2000 450 5000 200 1:0.3 180 25 19 4500 2000 1600 400 3800 200 1:0.5 170 26 26 3900 1900 1600 450 3200 200 1:0.3 200 27 72 4000 2100 1500 420 3600 200 1:0.3 200 28 23 4600 2000 1500 380 4000 230 1:0.6 200 29 32 4600 2000 1500 380 4000 230 1:0.6 200 30 16 4100 2000 1500 420 3600 200 1:0.3 200 31 06 5300 2700 2400 370 4700 200 1:0.4 180 32 42 4800 2200 1700 380 4200 230 1:0.6 200 33 86 3900 1900 1600 450 3200 200 1:0.3 200 34 70 5000 2500 1800 390 4400 240 1:0.3 180 35 31 5500 2800 2200 390 5100 220 1:0.5 190 36 34 4600 2000 1800 420 4000 250 1:0.4 200 37 71 5000 2600 1900 410 4500 190 1:0.5 180 38 25 3600 1850 1600 430 3000 190 1:0.4 180 39 63 4000 2000 1500 420 3600 200 1:0.3 200 40 35 4000 2000 1900 450 3500 200 1:0.3 200 41 28 4400 2000 1600 400 3800 200 1:0.5 170 42 14 5200 2500 1800 390 4400 240 1:0.3 180 43 43 5100 2500 1800 390 4400 240 1:0.3 180 44 27 4100 2000 1500 390 3600 220 1:0.5 220 45 03 4000 2000 1900 450 3500 200 1:0.3 200 46 09 4000 2000 1600 410 3500 200 1:0.5 200 47 08 4700 2200 2000 420 4100 270 1:0.5 220 48 76 4100 2000 1500 390 3600 220 1:0.5 220 49 51 3900 1900 1600 450 3200 200 1:0.3 200 50 60 4800 2200 1700 380 4200 230 1:0.6 200 Характеристика об’єкта дослідження. Об’єктом дослідження курсової роботи є процес вибуття ОВФ підприємства та його вплив на господарську діяльність та ефективність виробництва. Таблиця 2.2. Техніко-економічна характеристика об’єкта дослідження Підприємство Обсяг виробництва продукції, тис. грн. Балансова вартість основних виробничих фондів, тис. грн. Придатність основних виробничих фондів Фондовіддача основних виробничих фондів, грн./грн. Витрати виробництва Коефіцієнт вибуття Коефіцієнт оборотності Первісна Залишкова всього, тис.грн на 1 грн. проданої продукції, грн. 54 4200 1900 1800 0,95 2,21 3800 0,90 0,105 0,09 05 5600 2700 2000 0,74 2,07 5000 0,89 0,081 0,09 20 4500 2000 1700 0,85 2,25 3800 0,84 0,09 0,08 18 4200 2000 1500 0,75 2,1 3500 0,83 0,115 0,08 97 5100 2500 1800 0,72 2,04 4400 0,86 0,096 0,09 12 4100 2000 1500 0,75 2,05 3600 0,88 0,11 0,1 36 3700 1800 1000 0,56 2,06 3000 0,81 0,106 0,08 15 5000 2600 1900 0,73 1,92 4500 0,9 0,073 0,08 64 3600 1900 1500 0,79 1,89 3000 0,83 0,116 0,09 48 4700 2200 2000 0,91 2,14 4100 0,87 0,123 0,08 92 4800 2200 1700 0,77 2,19 4200 0,88 0,105 0,09 38 4700 2200 2000 0,91 2,14 4100 0,87 0,123 0,08 66 3700 1800 1000 0,56 2,06 3000 0,81 0,106 0,08 58 4800 2000 1800 0,9 2,4 4000 0,83 0,14 0,08 61 5200 2500 1800 0,72 2,08 4400 0,85 0,096 0,09 07 4800 2200 2100 0,95 2,19 4000 0,83 0,127 0,08 69 4000 2000 1600 0,8 2 3500 0,88 0,1 0,09 94 4600 2300 2000 0,87 2 4000 0,87 0,109 0,1 80 4000 2000 1900 0,95 2 3500 0,88 0,1 0,08 17 3700 1900 1500 0,79 1,95 3000 0,81 0,116 0,09 96 3700 1800 1000 0,56 2,06 3000 0,81 0,106 0,08 13 4800 2000 1700 0,85 2,4 4200 0,88 0,115 0,09 41 4100 1800 1500 0,83 2,28 3600 0,88 0,122 0,1 30 5600 2700 2000 0,74 2,07 5000 0,89 0,074 0,1 19 4500 2000 1600 0,8 2,25 3800 0,84 0,1 0,09 26 3900 1900 1600 0,84 2,05 3200 0,82 0,105 0,1 72 4000 2100 1500 0,71 1,90 3600 0,9 0,095 0,08 23 4600 2000 1500 0,75 2,3 4000 0,87 0,115 0,09 32 4600 2000 1500 0,75 2,3 4000 0,87 0,115 0,09 16 4100 2000 1500 0,75 2,05 3600 0,88 0,1 0,08 06 5300 2700 2400 0,89 1,9 4700 0,89 0,074 0,1 42 4800 2200 1700 0,77 2,19 4200 0,88 0,105 0,09 86 3900 1900 1600 0,84 2,05 3200 0,82 0,105 0,1 70 5000 2500 1800 0,72 2 4400 0,88 0,096 0,09 31 5500 2800 2200 0,79 1,96 5100 0,93 0,079 0,08 34 4600 2000 1800 0,9 2,3 4000 0,87 0,125 0,1 71 5000 2600 1900 0,73 1,92 4500 0,9 0,073 0,08 25 3600 1850 1600 0,86 1,95 3000 0,83 0,103 0,1 63 4000 2000 1500 0,75 2 3600 0,9 0,1 0,08 35 4000 2000 1900 0,95 2 3500 0,88 0,1 0,08 28 4400 2000 1600 0,8 2,2 3800 0,86 0,1 0,09 14 5200 2500 1800 0,72 2,08 4400 0,85 0,096 0,09 43 5100 2500 1800 0,72 2,04 4400 0,86 0,096 0,09 27 4100 2000 1500 0,75 2,05 3600 0,88 0,11 0,1 03 4000 2000 1900 0,95 2 3500 0,88 0,1 0,08 09 4000 2000 1600 0,8 2 3500 0,88 0,1 0,09 08 4700 2200 2000 0,91 2,14 4100 0,87 0,123 0,08 76 4100 2000 1500 0,75 2,05 3600 0,88 0,11 0,1 51 3900 1900 1600 0,84 2,05 3200 0,82 0,105 0,1 60 4800 2200 1700 0,77 2,19 4200 0,88 0,105 0,09 В середньому 4458 2137 1698 0,795 2,089 3858 0,86 0,104 0,089 Після чого згрупуємо дані за коефіцієнтом вибуття (Таблиця 2.3) Число груп визначимо за допомогою формули Стерджесса: . (2.3) Поділимо всі підприємства за коефіцієнтом вибуття на 5 груп. Для цього визначимо величину інтервалу за формулою: i= (2.4) Таблиця 2.3 Групування підприємств за коефіцієнтом вибуття ОВФ Групи Коефіцієнт вибуття основних виробничих фондів Обсяг виробництва продукції, тис. грн. Кількість підприємств Придатність основних виробничих фондів Витрати на одну гривню проданої продукції, грн. Коефіцієнт оборотності Фондовіддача основних виробничих фондів, грн./грн І 0,073-0,0864 32000,0 6 0,77 0,9 0,088 1,97 ІІ 0,0864-0,0998 34100,0 7 0,74 0,86 0,087 2,06 ІІІ 0,0998-0,1132 98900,0 24 0,73 0,86 0,09 2,07

Інші Економіка підприємства

ivanka5505

26.11.2013 00:11-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!

поділитись