Зміст
Вступ……………………………………………………………………………4 ст.
Розділ 1. Економічний зміст поточних зобов’язань та їх значення в фінансово-господарській діяльності підприємства:
1.1. Ознайомлення з фінансово-господарською діяльністю та обліковою політикою підприємства ТзОВ «Ізотоп»;……………………………………6 ст.
1.2.Економічна сутність поточних зобов’язань підприємства та нормативно-правова база регулювання їх обліку та аудиту……………………………….
Розділ 2. Класифікація та оцінка поточних зобов’язань в обліку та звітності………………………………………………………………………
Розділ 3. Первинний облік операцій з поточними зобов’язаннями на прикладі ТзОВ «Ізотоп»…………………………………………………………………
Розділ 4. Організація аналітичного та синтетичного обліку поточних зобов’язань на підприємстві «Ізотоп»……………………………………….
4.1.Облік короткострокових кредитів банків;………………………………
4.2.Облік зобов’язань за товари, роботи, послуги;………………………….
4.3.Облік розрахунків з бюджетом;…………………………………………
4.4.Облік розрахунків з оплати праці;………………………………………...
4.5.Облік поточних зобов’язань за іншими розрахунками
Розділ 5.Формування показників фінансової звітності про поточні зобов’язання……………
Висновки…………………………………………………………………………
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Курсова робота виконана на тему: "Облік поточних зобов'язань".
Діяльність будь-якого підприємства завжди потребує достатності капіталу. Ресурси, які формують капітал підприємства, виступають джерелом прийняття управлінських рішень. Їх недостатність знижує ефективність управлінських рішень. Для більшості підприємств основним джерелом формування фінансової структури капіталу виступає власний капітал. Але діяльність підприємства неможлива без використання позикових ресурсів. Тому використання позикових коштів є важливим питанням для кожного підприємства і потребує виваженого підходу до визначення потреби в них, вибору джерел та обсягів залучення.
Поточні зобов'язання як об'єкт обліку є важливою складовою елементів, на основі яких формується інформація про фінансовий стан підприємства та аналізується рівень його платоспроможності.
На будь-якому підприємстві незалежно від напрямку діяльності існують зобов’язання перед постачальниками, підрядниками, працівниками, за короткострокові та довгострокові кредити, учасниками та ін. - всі ці зобов’язання є поточними.
Наявність у підприємства якісної облікової інформації дає можливість приймати на її основі ефективні управлінські рішення, що являється одним із головних чинників підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності.
Метою курсової роботи є дослідження теорії та практики організації обліку поточних зобов'язань на прикладі Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізотоп».
Основними завданнями курсової роботи поставлено глибоке вивчення термінів пов’язаних з поточними зобов’язаннями, класифікація та оцінка зобов’язань в обліку, документальне оформлення операцій на підприємстві, а також аналітичний та синтетичний облік поточних зобов’язань.
Відповідно до мети курсової роботи було поставлено наступні завдання:
визначити економічну сутність поточних зобов’язань;
оглянути нормативно-правову базу, що регламентує облік поточних зобов’язань;
вивчити класифікацію та оцінку зобов’язань в обліку;
надати характеристику та оцінити техніко-економічні показники досліджуваного підприємства;
розглянути первинний, аналітичний та синтетичний облік поточних зобов’язань;
розглянути порядок відображення поточних зобов’язань у фінансовій звітності підприємства.
Курсова робота складається з п’яти розділів.
В першому розділі курсової роботи проведено повну економічну характеристику та класифікацію поточних зобов’язань відповідно до чинних нормативних документів - положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
В другому розділі наведено вимоги до визнання та оцінки поточних зобов’язань у обліку та звітності
В наступному розділі вивчено організацію первинного обліку поточних зобов'язань на прикладі ТзОВ «Ізотоп».
Далі поетапно було досліджено особливості організації аналітичного і синтетичного обліку по кожній статті поточних зобов'язань.
В п’ятому розділі було досліджено методику підготовки та складання форм звітності, які містять інформацію по поточним зобов'язанням.
Курсова робота закінчується написанням ґрунтовних висновків.
Розділ 1. Економічний зміст поточних зобов’язань та їх значення в фінансово-господарській діяльності підприємства
1.1. Ознайомлення з фінансово-господарською діяльністю та обліковою політикою підприємства ТзОВ «Ізотоп».
Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) “Ізотоп” (надалі “Товариство”) засноване в травні 1991року та зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської районної ради народних депутатів рішенням №128 від 12.06.1991 року як мале державно-кооперативне підприємство,що діє на принципах повного господарського розрахунку.
25 травня 1995 року була проведена реорганізація підприємства з ДК МВП в ТЗОВ та зареєстрована розпорядженням №635 голови рівненської міської адміністрації.
Місце знаходження Товариства: Україна, Рівненська область, м. Рівне, вул. Курчатова, 18-ж, 33018.
На підприємстві працює 17 працівників.
Діяльність Товариства здійснюється у відповідності до Закону України “Про господарські товариства”, інших законодавчих актів України, установчого договору про створення і діяльність Товариства і Статуту (Додаток 1). Воно є юридичною особою, здійснює господарську та іншу діяльність від свого імені на принципах повного господарського розрахунку, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку з своїм найменуванням, необхідні штампи і власні бланки.
Товариство знаходиться на загальній системі оподаткування(платник податку на прибуток та податку на додану вартість).
Вищим органом управління Товариства є загальні збори його учасників, що складаються з учасників або призначених ними осіб.
Директор діє від імені Товариства в межах, встановлених Законом України “Про господарські товариства”, статутом і установчим договором. Має право без довіреності виконувати дії від імені Товариства.
Товариство може набувати майнових та особистих немайнових прав, вступати в зобов’язання, виступати в суді, арбітражному суді та третейському суді від свого імені. Має право створювати на території України та за її межами філії, представництва, а також дочірні підприємства відповідно до чинного законодавства України, самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у відповідності з чинним законодавством України.
Метою Товариства є отримання прибутків від фінансово-господарської діяльності, а також задоволення економічних і соціальних інтересів працівників, від здійснення виробничої діяльності та надання послуг населенню.
Ліцензійні види діяльності:
-виготовлення проектно-кошторисної документації на котеджі, індивідуальні житлові будинки, системи опалення,вентиляції, водопостачання, водовідведення, газифікації, металоконструкції.
-інжинірингові роботи.
-виконання будівельно-монтажних робіт систем опалення, вентиляції, водопостачання, водовідведення, газифікації,, монтаж металоконструкцій ЦТП, котелень, зовнішніх інженерних мереж, захист конструкцій устаткування, мереж.
-виготовлення сучасного енергозберігаючого обладнання, піролізні установки по спалювання торфу, обладнання виготовлення палет.
-виготовлення металевих: ангарів, гаражів, кіосків, воріт, огорож, металоконструкцій.
-автопослуги (ГАЗ-53), (ГАЗ-33).
-та інше передбачене статутом Товариства.
Джерелами формування власного капіталу Товариства є:
• вклади Учасників в Статутний фонд;
• прибутки від реалізації цінних паперів, випущених в установленому порядку;
кредити,займи банків та інших кредиторів;
• прибуток, одержаний від реалізації продукції, робіт і послуг та інших видів господарської діяльності;
• цільових та інвестиційних безповоротних грошових і майнових внесків, добровільних пожертвувань, спонсорських внесків, які надходять від українських та іноземних організацій і громадян;
• інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.
Для забезпечення діяльності Товариства за рахунок вкладів Учасників створюється статутний фонд в розмірі 480 500,00ргн.
Згiдно Закону України „Про бухгалтерський облiк i фiнансову звiтнiсть в Україні” вiд 16.07.99 р. затвердженими Міністерством фінансів України, положеннями (стандартами) бухгалтерського облiку, iнструкцiями та iншими нормативними актами, якi регулюють порядок ведення бухгалтерського облiку, складання та подання фiнансової звiтностi, виконуючи вимоги, передбаченi Статутом пiдприємства, на підприємстві було прийнято наказ про облікову політику (Додаток 2).
Основні положення щодо обліку поточних зобов'язань наводяться в наказі про облікову політику.
Облікова політика на ТзОВ “ Ізотоп ” здійснюється відповідно до Закону України “ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ”. Товариство здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність і надає її Засновнику або уповноваженого ним органу та відповідним органам державного управління. Порядок ведення бухгалтерського обліку та статистичної звітності визначається відповідним законодавством України.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться автоматизовано з використанням спеціально розробленої програми “1С Бухгалтерія”.
Бухгалтерія очолюється головним бухгалтером, який відповідає за стан та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві та керується в своїх діях посадовою інструкцією бухгалтера.
Бухгалтерський облік здійснює суцільне й безперервне спостереження за господарськими процесами і відображає його в документах, які складають на кожну господарську операцію. Усі господарські операції відображаються на синтетичних і аналітичних рахунках бухгалтерського обліку з використанням методу подвійного запису.
Загальні відомості щодо обліку на підприємстві за відображаються в облікових регістрах (журнал господарських операцій, шахова відомість, оборотна відомість). Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.
Журнал господарських операцій містить інформацію про здійснені протягом звітного періоду господарські операції, зміст яких заносяться до журналу у хронологічному порядку за відповідним порядковим номером.
Шахова відомість складається після відображення усіх сум господарських операцій за дебетом та кредитом відповідних рахунків бухгалтерського обліку.
Для узагальнення інформації за рахунками бухгалтерського обліку, а також для додаткової деталізації сальдового балансу складається оборотна відомість.
Для узагальнення записів журналів-ордерів,взаємної перевірки записів на рахунках бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності на підприємстві використовується Головна книга.
На підприємстві ведеться чіткий контроль за станом дебіторської та кредиторської заборгованості та забезпеченням дотримування договірних зобов’язань.
Товариство складає річну і проміжну (щоквартальну, щомісячну) звітність.
Найбільшим за обсягом й інформативністю є річний звіт у складі: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал та приміток до звіту.
1.2. Економічна сутність поточних зобов’язань підприємства та нормативно-правова база регулювання їх обліку та аудиту.
Зобов’язання – заборгованість підприємства, що виникає внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють економічні вигоди.
Зобов'язання визнають, якщо його оцінку можна достовірно визначити та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
Порядок розкриття інформації про зобов’язання в обліку та звітності регламентує Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання".
Поточні зобов'язання – зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашені впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу. Поточні зобов'язання відображають у ІV розділі "Поточні зобов'язання" Пасиву Балансу за формою, передбаченою у П(С)БО 2 "Баланс".
Поточне зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення.
Погашення зобов'язання можна здійснювати шляхом: сплати кредиторові грошових коштів; відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок отриманого авансу від покупця або в порядку заліку заборгованості; переведення зобов'язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо.
У кожному разі погашення зобов'язання пов'язано з вибуттям активів, а отже, зі зменшенням майбутніх економічних вигод у результаті вибуття ресурсів підприємства.
Іноді погашення одного зобов'язання призводить до виникнення іншого. Наприклад: постачальникові, перед яким виникла кредиторська заборгованість, виписують вексель. У цьому разі одне зобов'язання (кредиторська заборгованість) замінюється іншим (зобов'язанням за виданим векселем).
Значна частина зобов'язань підприємства виникає під час нарахування витрат. Підприємство нараховує витрати і у відповідних сумах одночасно повинно визнати зобов'язання. Зобов'язання за рахунками зі сплати податків, обов'язкових платежів, заробітної плати, створення забезпечень – все це є типові приклади визнання зобов'язань разом із нарахуванням витрат. У разі нарахування фінансових витрат, що належать до звітного періоду та підлягають сплаті у наступних періодах, виникає зобов'язання щодо нарахованих відсотків.
Відсутність на дату складання фінансової звітності достатніх умов для визнання тих зобов'язань, які обліковувалися раніше на балансі підприємства, означає необхідність їх списання з одночасним визнанням доходів звітного періоду (тобто зобов'язання не підлягає погашенню).
Розділ 2. Класифікація та оцінка поточних зобов’язань в обліку та звітності.
П(С)БО 11 "Зобов'язання" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 р. N 20 визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності. Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами незалежно від форм власності (крім бюджетних установ). Згідно даного положення поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.
Сума погашення – недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов'язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Відсутність на дату складання фінансової звітності достатніх умов для визнання тих зобов’язань, які обліковувалися раніше на балансі підприємства, означає необхідність їх списання з одночасним визнанням доходів звітного періоду (тобто зобов’язання не підлягає погашенню).
Для правильної організації обліку зобов’язань важливим є:
-визначення моменту виникнення зобов’язання;
-дотримання умов визнання своїх зобов’язань.
У визначенні моменту виникнення зобов’язання загальним правилом є те, що зобов’язання реєструються в обліку тільки тоді, коли здійснена господарська операція, у зв’язку з якою виникає заборгованість. Зобов’язання щодо операцій, які ще не здійснилися та підлягають виконанню у майбутньому, не є заборгованістю і не відображаються в обліку. Наприклад, підписання договору на поставку товарів і послуг у майбутньому є фактом господарського життя, але при цьому дій зі сплати чи поставки не відбувається, і в бухгалтерському обліку такий факт відображення не знаходить. При переході права власності на товар покупцеві за договором в обліку відображаються зобов’язання зі сплати за товар. Невиконання умов договору може призвести до штрафних санкцій, заборгованість за якими вже повинна буде відображатися у бухгалтерському обліку.
ТзОВ «Ізотоп» користується умовами визнання зобов’язань підприємства перед іншими суб’єктами господарювання які є єдиними як для міжнародної, так і для вітчизняної практики. Основні з них полягають у такому:
зобов’язання повинен мати місце тепер і бути наслідком минулих фактів господарського життя;
зобов’язання пов’язане з необхідністю майбутніх платежів з метою збереження господарських зв’язків чи відповідно до нормальної підприємницької діяльності;
має бути виконаним неминуче;
має визначений строк виконання, хоча точна дата може бути невідомою;
суб’єкт, щодо якого виникло зобов’язання, повинен бути ідентифікований як окрема особа чи група осіб, якщо не в момент прийняття зобов’язання, то в момент його виконання.
В обліку і звітності зобов’язання відображається тільки тоді, коли його оцінка може бути достовірно визначена, а також у разі, якщо існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому при погашенні зобов’язання.
Відповідно до П(С)БО 11 «Зобов’язання» до поточних зобов’язань включають :
- короткострокові кредити банків - сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками;
- поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями - сума довгострокових зобов'язань, що підлягають погашенню впродовж дванадцяти місяців з дати балансу;
- короткострокові векселі видані - сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт) постачальників, підрядників та інших кредиторів;
- кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги - сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями). Кредиторську заборгованість доцільно класифікувати та групувати за термінами погашення на ту дату, яка є нормально-допустимою (за якою термін сплати ще не настав), і ту, яка є вже простроченою в відрізках часу 1-30 днів, 30-60 днів, 60-90 днів та більше 90 днів. Таке групування дає можливість обґрунтовано планувати забезпеченість ресурсами та графіки погашення зобов'язань та розраховувати суми можливих штрафних санкцій за прострочення платежів за боргами;
- поточну заборгованість за розрахунками:
з отриманих авансів - сума авансів, отриманих від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг);
з бюджетом - заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства;
з позабюджетними фондами - заборгованість за внесками до позабюджетних фондів;
зі страхування - заборгованість за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників;
з оплати праці - заборгованість з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату;
з учасниками - заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), яка пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу;
- із внутрішніх розрахунків - заборгованість підприємства пов'язаним сторонам і кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків;
- інша поточна заборгованість - зобов'язання, які не включено до наведених статей.
Розділ 3. Первинний облік операцій з поточними зобов’язаннями на прикладі ТзОВ «Ізотоп».
Організація первинного обліку на ТзОВ „Ізотоп ” здійснюється відповідно до ЗУ «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій Товариства є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи складаються на бланках типових форм, затвердженим Державним комітетом статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.
Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Керівник Товариства забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій.
Для фіксації господарських операцій, що здійснюються ТзОВ «Ізотоп» використовує ряд первинних документів, визначених законодавчо. Більш детально розглянемо деякі з них, що стосуються обліку поточних зобов’язань Товариства:
Первинний облік короткострокових кредитів банків
Однією з способів (джерел) поповнення оборотних засобів (основних ресурсів бізнесу) є отримання кредиту. Підставою відбиття операції позики в обліку є , отримання грошей, або товарів після підписання договору.
Усі внутрішні питання, пов'язані із видачею і погашенням кредитів, регулюються правилами банків та кредитними договорами між підприємством-позичальником і банком. У договорі передбачається об'єкти кредитування і термін кредиту, умови і порядок його видачі погашення, форми забезпечення зобов'язань, відсоткової ставки, порядок сплати відсотків, зобов'язання, правничий та відповідальність сторін, перелік документів і майже періодичність їх представлення банку та інші умови.
Для одержання кредиту підприємство представляє банку заяву і термінове зобов'язання, у якому зобов'язується сплатити кредит в передбачений термін, із фотографією копії установчих та інших документів (статут підприємства, посвідчення реєстрацію, фінансову звітність та інших.), що підтверджують забезпеченість повернення кредиту.
Підставою для обліку господарської операцій із короткотерміновим кредитах є виписки з рахунку у банку (Додаток 3) підприємства-позичальника, виписки із позикового рахунки.
До короткострокових зобов'язань відносяться також короткострокові векселі, за допомогою яких можуть здійснюватися розрахунки з постачальниками і банками.
Вексель до сплати - це зобов'язання по погашенню суми заборгованості та відсотків, яке звичайно підтверджується офіційним документом - кредитною угодою (векселем), в якому вказують конкретний термін і розмір платежу. Відсотки є платою за користування кредитом протягом визначеного часу. Товариство «Ізотоп» не використовує векселі.
Первинний облік зобов’язань за товари, роботи, послуги
Первинними документами визнання факту виникнення зобов'язань в підприємства є: рахунок постачальника; накладна на відпустку поставлених товарів; товарно-транспортна накладна; вантажна митна декларація; податкова накладна на ПДВ; акт приймання наданих послуг(виконаних робіт).
Постачання товарно-матеріальних цінностей, виконання робіт і послуг для підприємства ТзОВ «Ізотоп» здійснюється на підставі договорів (Додаток4,5).
Потім бухгалтер видає матеріально-відповідній особі Товариства довіреність(Додаток 6) на право отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника. Ця довіреність є документом суворого обліку, вона реєструється в Журналі обліку довіреностей і видається під розписку одержувачу. Вона дійсна впродовж 10 днів. На протязі цього терміну матеріально-відповідна особа повинна надати до бухгалтерії документи, що підтверджують використання довіреності, або здати невикористану довіреність.
На підставі довіреностей на отримання матеріалів постачальники виписують накладні(Додаток 7), в яких вказують номер довіреності, на кого вона була виписана, найменування товарно-матеріальних цінностей, їх кількість чи масу, ціну, вартість, суму ПДВ. На виконані роботи і наданні послуги підрядники складають акти виконаних робіт.
«Рахунок» («рахунок – фактура») – виписується покупцю, де в обов’язковому порядку ТзОВ «Ізотоп» зазначає всі необхідні реквізити: назва, дата, адреса, поточний рахунок покупця, власний розрахунковий рахунок, найменування наданих послуг, кількість, ціні, сума. Виписується в двох примірниках. Складені примірники підписуються головним бухгалтером та скріплюється печаткою ТзОВ „Ізотоп” (Додаток 8).
Оскільки, Товариство є платником податку (ПДВ), то зобов’язане надати покупцю «податкову накладну» (Додаток 9), що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи, податковий номер підприємства, місце розташування юридичної особи, повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку на відповідну суму податку у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця у 2-х примірниках. Оригінал податкової накладної віддається покупцю, копія залишається у продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом, одночасно розрахунковим документом. Виписується на кожне повне або часткове надання послуг. ТзОВ „Ізотоп” в обов’язковому порядку зберігає податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов’язань зі сплати податків.
Усі складені примірники підписуються головним бухгалтером та скріплюється печаткою ТзОВ „Ізотоп”.
Усі податкові накладні реєструються в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних(Додаток 10).
Первинний облік поточних зобов'язань за розрахунками
До цього виду зобов'язань належить заборгованість за такими розрахунках: з бюджетом; по позабюджетним платежах; зі страхування; з праці; з учасниками; внутрішніми розрахунках; за отриманими авансам.
Первинними документами з обліку податків і платежів є розрахункові документи бухгалтерії, податкова накладна, вантажна митна декларація, товарно-транспортна накладна, рахунки-фактури, акти, платіжні, банківські, касові документи тощо.
За виконання працівником умов трудового контракту в Товариства виникають зобов'язання в заробітної плати.
Облік заробітної плати базується на загальноприйнятих концепціях та принципах. Однак витрати з оплати праці та пов'язані з нею платежі становлять значну частину витрат та зобов'язань Товариства.
В бухгалтерському обліку відображається чотири види зобов'язань, пов'язаних з оплатою праці:
1) заборгованість з оплати праці;
2) заборгованість по податках, що утримуються із заробітної плати;
3) заборгованість по інших утриманнях із заробітної плати;
4) заборгованість по відрахуваннях, пов'язаних із заробітною платою, які сплачуються роботодавцем.
В діловодстві Товаристві «Ізотоп» розроблені документи, що регулюють порядок нарахування заробітної плати:
- положення про оплату праці (Додаток 11);
- штатний розклад;
- накази та розпорядження про прийняття на роботу та звільнення;
- накази та розпорядження(про виплату премій, доплат, матеріальної допомоги);
- трудові договори та ін..
Бухгалтерія на кожного працівника відкриває особовий рахунок із зазначенням довідкових даних про працівника.
«Особова картка» – ведеться на кожного працівника окремо в алфавітному порядку.В картці зазначаються всі анкетні дані і всі зміни, що відбувалися в його роботі. Заповнюється в 1 примірнику – всі записи формуються повністю без скорочень.
На підприємстві, на всіх працівників, які працюєть більше 5 робочих днів – ведуть трудові книжки (Додаток 12).
Для дотримання всіх юридичних вимог відділу заробітної плати необхідно вести точний облік кількості відпрацьованих кожним працівником годин. Кожному працівнику присвоюють табельний номер, за яким він числиться в табелі обліку робочого часу та у всіх документах по зарплаті.
Облік використання робочого часу ведеться в табелях обліку робочого часу(Додаток 13). «Табель обліку робочого часу» – первинний документ з обліку відпрацьованого часу. Він містить відомості про відпрацьований час, понад нормативні години праці, порушення трудової дисципліни.
До табеля включають усіх постійних і тимчасових працівників, занесених до спискового складу підприємства. Вони необхідні не тільки для обліку робочого часу, а й для розрахунків зарплати.
Відмітки в табелі про причини відсутності на роботі, про тривалість робочого дня, про наднормативну роботу та інші відхилення від нормальних умов праці роблять лише на підставі оформлених належним чином документів (листки непрацездатності, накази про відрядження, листки простоїв, накази про відпустку,довідки про виконання державних або громадських обов’язків).
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні двічі на місяць 7 та 22 через проміжок часу, що не перевищує п’ятнадцяти календарних днів. Основою побудови системи тарифних ставок і окладів є мінімальна заробітна плата (згідно чинного законодавства станом на 2013р - 1147,00 грн.).
Бухгалтерія здійснює не тільки нарахування зарплати, а й утримання і вирахування з неї.
До обов’язкових утримань належать: податок з доходів фізичних осіб(ПДФО), Єдиний соціальний внесок(ЄСВ), утримання за виконавчими листами за рішеннями судових органів(аліменти, сплата сум розтрат і розкрадань та ін.).
Крім утримань із заробітної плати працівників Товариство сплачує ЄСВ у відсотках до бази нарахування (сума фонду оплати праці) відповідно до класу професійного ризику виробництва №25- 37.33% ,з сум лікарняних-33,2%. Розрахунок нарахування Єдиного соціального внеску на фонд оплати праці представлено в Додатку 14.
Слід зазначити, що для обліку Єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб використовуються такі первинні документи: особовий рахунок, наказ про надання допомоги чи відпустки, табель обліку використання робочого часу, відомість про спискову чисельність працюючих, платіжна відомість(Додаток 15).
Первинним документом з визначення заборгованості Товариства його учасникам (засновникам), яка пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу є довідка бухгалтерії.
Первинний облік оплати зобов’язань
Є різноманітні способи погашення зазначених зобов'язань, а саме: перерахування коштів із поточного рахунки (видача з каси) підприємства; бартерні розрахунки та інші.
До основних видів розрахунків за нарахованими зобов'язаннями Товариства належать безготівкові розрахунки.
Однією з найпоширеніших форм розрахунків з постачальниками і підрядниками є розрахунки за платіжними дорученнями і платіжними вимогами-дорученнями.
Платіжне доручення – оформлене на спеціальному бланку розпорядження підприємства банкові,про перерахування певної суми на рахунок іншого підприємства.(Додаток 16)
Платіжна вимога - доручення - це комбінований документ, який складається з двох частин: верхня - вимога постачальника(одержувача коштів)безпосередньо до підприємства(платника)оплатити вартість продукції,послуг відпущених йому за угодою;нижня-доручення платника своєму банку про перерахування відповідної суми.
Іноді на Товаристві використовуються розрахунки акредитивами. Акредитив - спосіб безготівкових розрахунків між підприємствами, за якого банк платника дає доручення банку ,що обслуговує одержувача платежу, списати відповідну суму в обумовлений строк за умов, зазначених в акредитивній заяві платника.
Також використовуються розрахунки чеками. Чеки дійсні протягом 10 днів. Розрізняють грошові й розрахункові чеки.
Грошовий чек – чек, який використовують для одержання власником чека через кредитку установи готівки для виплати зар. плати, премій, допомоги, коштів на відрядження.
Розрахунковий чек – письмове розпорядження власника рахунка своєму банку про перерахування певної суми з його рахунка на рахунок одержувача.
Розрахунки на умовах попередньої оплати проводяться за вимогою кредитора, коли він хоче бути впевнений в 100-відсотковій оплаті наданого їм товару, робіт, послуг.
Аванс представляє собою часткову попередню оплату, він може сплачуватись у розмірі 30, 50, 70 відсотків тощо загальної вартості товарів, робіт, послуг в залежності від вимог кредитора.
Оплата після одержання товарів, робіт, послуг здійснюється на суму фактичної їх наявності або виконання.
У розрахункових (платіжних) документах за реалізовані послуги, сума податку зазначається окремим рядком, а при звільнені їх від податку у зазначених документах робиться позначка “Без ПДВ”.
Бартерні розрахунки не передбачають оборот грошових коштів від позичальника кредитору, в даному випадку відбувається обмін товарами, роботами послугами між двома господарюючими суб'єктами на одну й ту ж суму на умовах попередньої домовленості.
Порядок та форми розрахунків між постачальником та договорів покупцем визначаються в договорах купівлі-продажу. Це найбільш розповсюджена і важлива підстава виникнення зобов'язань, основна форма реалізації товарно-грошових відносин.
Розділ 4. Організація аналітичного та синтетичного обліку поточних зобов’язань на підприємстві «Ізотоп»
Правильно організований аналітичний облік є важливою передумовою раціональної організації бухгалтерського обліку.
Синтетичний облік неспроможний контролювати кожний вид господарських засобів чи процесів. Для одержання показників, необхідних для управління в певних розрізах, тобто для деталізованих записів синтетичного обліку за окремими його видами і процесами організовується аналітичний облік. З цією метою до окремих складних рахунків синтетичного обліку відкриваються рахунки аналітичного обліку.
Аналітичні рахунки формуються на підставі інформації, яка узагальнюється та об'єднується на відповідному рівні. Їх склад і, певною мірою, зміст визначаються конкретною характеристикою господарських операцій, завданнями контролю та аналізу господарської діяльності на підприємстві.
Усі господарські операції відображаються на синтетичних і аналітичних рахунках бухгалтерського обліку з використанням методу подвійного запису, тобто кожна операція водночас записується на двох взаємопов'язаних бухгалтерських рахунках в одній і тій же сумі - по дебету одного рахунка і водночас по кредиту другого. Ці записи дають змогу досягти рівності активу і пасиву бухгалтерського балансу.
Для контролю за правильністю й відповідністю записів по синтетичних і аналітичних рахунках щомісяця складаються оборотні відомості, в яких відображаються початкові й кінцеві залишки та операції по дебету і кредиту даного синтетичного рахунка, виконані за даний звітний період (місяць, квартал, рік).
На ТзОВ «Ізотоп» правильність облікових записів на аналітичних рахунках періодично перевіряється за допомогою інвентаризації, що забезпечує достовірність показників про їх залишки.
Робочий план рахунків Товариства наведено в Додатку 17.
В Додатку 18 показано взаємозв’язок регістрів аналітичного і синтетичного обліку ТзОВ «Ізотоп».
4.1.Облік короткострокових кредитів банків
Короткострокові кредити банків – сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками.
Короткострокові кредити надаються для фінансування поточних витрат на виробництво на зворотній основі: придбання матеріалів, товарів, виплату заробітної плати працівникам. Не можна використовувати нові позики для здійснення виплат за попередніми позиками.
Короткострокове кредитування підприємств надається на період з одного року та погашається з його поточного рахунка в розмірі і в термін, що зазначені в кредитному договорі або строкових зобов'язаннях.
Облік короткострокових кредитів Товариство веде на рахунку 60 «Короткострокові позики». Це пасивний рахунок, по дебету якого відображають погашення кредиту та переведення до довгострокових зобов'язань у випадку відстрочення строків їх повернення, а по кредиту - одержання.
Рахунок 60 має шість субрахунків: 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті»; 602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»; 603 «Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті»; 604 «Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті»; 605 «Прострочені позики в національній валюті»; 606 «Прострочені позики в іноземній валюті».
На субрахунку 951 "Відсотки за кредит" ведеться облік витрат, пов'язаних з нарахуванням та сплатою відсотків, процентів тощо за користування кредитами банків.
Аналітичний облік кредитів банку ведеться в журналі ордері №4 та відомості №3 по рахунку 60. Основою для записів є виписки банку і додані до неї документи.
Аналітичний облік позик ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та за термінами їх подання.
Бухгалтерський облік повинен забезпечити своєчасне ї правильне складання й подання банку документації, необхідної для одержання кредитів, контролю за цільовим використанням та своєчасним поверненням кредитів, інформацію про ефективність використання кредитних коштів з метою прийняття правильних управлінських рішень.
Поточні кредити відображаються в обліку в сумі неповерненого залишку і недисконтованої суми нарахованих відсотків.
Відсотки нараховуються щомісячно і включаються до складу витрат підприємства за принципом нарахування незалежно від дати їх виплати.
Сплачені відсотки за користування короткостроковими кредитами не включають у виробничу собівартість продукції, а відносять на фінансові витрати.
Відображення в бухгалтерському обліку операцій з короткостроковими кредитами банків розглянемо на конкретній ситуації: Товариство «Ізотоп» отримало кредит в «Райффайзен банк Аваль» в сумі 30 000 грн. на 6 місяців з 1.06.2011 р. під 24 % річних зі сплатою відсотків щоквартально, то було зроблено бухгалтерські записи наведені в табл. 4.1. (грн.):
Таблиця 4.1.
Журнал господарських операцій
№
п/п
Зміст операцій
Дт
Кт
Сума, грн.
1.
На поточний рахунок отримано корот-кострокову позику банку 01.06.2011 р.
311
601
30000,0
2.
Нараховано відсотки за використання кредиту на дату складання балансу (30000 х 24 % : 12 = 600 грн.)
951
684
600,0
3.
Сплачено відсотки за кредит (за три місяці)
684
311
1800,0
4.
Списано нараховані відсотки за отриманий кредит у кінці звітного періоду на фінансові результати Товариства
792
951
1800,0
4.
Погашено короткостроковий кредит банку
601
311
30000,0
Також можливі такі бухгалтерські проводки короткострокових кредитів (Таблиця 4.2.)
Таблиця 4.2.
Журнал господарських операцій
№
п/п
Зміст операцій
Дт
Кт
1.
Короткостроковий кредит пролонговано і переведено у довгостроковий
601
501
2.
Не оплачений у строк короткостроковий кредит переведено до складу прострочених позик
601
605
3.
Нарахування пені за простроченняплатежів за відсотками за кредит
948
685
4.2.Облік зобов’язань за товари, роботи, послуги
Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками ведеться на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", який призначений для обліку поточних зобов'язань з розрахунків з постачальниками, підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи й надані послуги.
За кредитом рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо.
Рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" має такі субрахунки:
631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками";
632 "Розрахунки з іноземними постачальниками".
На субрахунку 685 " Розрахунки з іншими кредиторами " ведеться облік розрахунків за операціями, що не можуть бути відображені на рахунках 63 - 67.
Аналітичний облік розрахунків з іншими кредиторами ведеться окремо за підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, з якими здійснюються розрахунки в Журналі-ордері по рахунку 685(Додаток 19).
Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками проводяться на підставі документів постачальника: накладних; рахунків-фактур; рахунків; актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг); податкових накладних; товарно-транспортних накладних.
Усі податкові накладні реєструються в реєстрі отриманих і виданих податкових накладних(Додаток 10).
Дані первинних документів реєструють у «Журналі-ордері» та Відомості по рахунку 63 (Додаток 20). Також складається оборотно-сальдова відомість (Додаток 21).
Аналітичні рахунки відкривають окремо на кожного постачальника чи підрядника у Відомості 3.3.
У Відомості наводиться інформація про розрахунки з постачальниками та підрядниками в розрізі кожного первинного документу та постачальника: сальдо відповідних рахунків на початок місяця із зазначенням дати виникнення заборгованості, кореспонденції