Використання макрокоманд та процедур. Ввід даних з клавіатури та вивід результату на екран

Інформація про навчальний заклад

ВУЗ:
Інші
Інститут:
Не вказано
Факультет:
УІ
Кафедра:
Не вказано

Інформація про роботу

Рік:
2024
Тип роботи:
Лабораторна робота
Предмет:
Програмування частина 4 Технологія системного програмування

Частина тексту файла (без зображень, графіків і формул):

Заданий вираз: X=A2*B1+C4/(K-E1*F1) K=10974759 Згідно з завданням, в кодовому сегменті повинен бути виклик трьох процедур та їх опис. Відповідно, структура програми буде мати такий вигляд. DOSSEG .MODEL SMALL ; опис макросів .STACK 100h .DATA ; опис необхідних даних .CODE mov ax,@data mov ds,ax call INPUT call CALCULATION call OUTPUT INPUT proc ;тіло процедури вводу ret INPUT endp CALCULATION proc ;тіло процедури обчислень ret CALCULATION endp OUTPUT proc ;тіло процедури виводу результатів ret OUTPUT endp mov ah,4Ch int 21h END Програма, що обраховує даний вираз була приведена в лабораторній роботі №3. Згідно з нею, вхідні дані повинні знаходитися в пам’яті за адресами від В до F, а результат – за міткою Х. Тепер, слід оформити цю програму у вигляді процедури та написати відповідні підпрограми, щоб забезпечити коректний ввід в десятковій формі, перевід в шістнадцяткову систему та зворотнє перетворення і вивід результату на екран. Підпрограма вводу. – INPUT, обчислень – CALCULATION, виводу – OUTPUT. Розглянемо можливості вводу даних. Це можна зробити двома способами: 1) для кожної змінної посимвольно вводити кожну цифру. В цьому випадку буде використовуватися функція 01h переривання 21h (оскільки функція 07h переривання 21h та функція 00 переривання 16h не забезпечують еховідображення, то їх використовувати в даному випадку недоцільно). В сегменті даних слід передбачити місце для зберігання введених символів. При чому, розмір відведеної пам’яті повинен дозволяти ввід змінної максимального розміру. В даному випадку змінна максимальний розмір має змінна С – 2 байт, тобто вона складається з 5 десяткових символів. Отже розмір тимчасової пам’яті для зберігання введених символів становить 5 байт. Значення в цьому місці пам’яті буде оновлюватися для кожної змінної. 2) вводити для кожної змінної рядок символів. В цьому випадку можна використати функцію 0Аh або 3Fh переривання 21h. При цьому у сегменті даних вимагається область вводу для кожної змінної, що значно збільшує об’єм коду і зрозумілість програми. Оскільки ввід даних для кожної змінної буде відбуватися однаково, то варто написати процедуру вводу, яка буде викликатися 4 рази, вводячи кожен раз різну кількість символів і записуючи результат вводу, переведений в 10-ий формат, в іншу область пам’яті (процедура input_variable). Процес перевірки одного введеного символу на приналежність до 10-ої системи числення теж опишемо як окрему процедуру (процедура CHECK_BYTE). Крім того, слід передбачити перевірки на коректність діапазону введених чисел (наприклад процедура Err1). При переводі в десяткову систему, використовується макрокоманда множення MY_MUL , яка дозволяє сформувати черговий множник, тобто степінь числа 10, та власне саме множення на нього. Процедура обчислень нічим не відрізняється від програми з лабораторної роботи №4. Тепер слід вивести результат, отриманий після обчислень, на екран в десятковому форматі. При формуванні десяткового результату слід проводити ділення на основу числення – 10 результату Х, який займає 4 байти. Для коректного ділення призначена підпрограма MY_DIV2. Безпосередній вивід утвореного числа здійснити двома способами: 1) посимвольно виводити кожну цифру. В цьому випадку буде використовуватися функція 02h або 06h переривання 21h і жодних змін в сегмент даних вносити не треба. 2) утворити рядок символів і вивести результат повністю. В цьому випадку можна використати функцію 09h або 40h переривання 21h, які потребують у сегменті даних області виводу (тобто місця під майбутній рядок символів). Згідно алгоритму перетворення, програма буде містити цикл, кількість повторів якого залежить від розміру результату (в байтах). В даному випадку цей розмір становить 4 байти. Зчитування даних повинно відбуватися послідовно по одному байту починаючи зі старшого. Оскільки змінна результату оголошена як слово, то щоб звернутися окремо до кожного байту слід використати директиву BYTE PTR та відносну адресацію через регістр [SI], значення в якому буде на одиницю відставати від лічильника циклу в регістрі CX. Альтернативним варіантом виводу результату на екран є формування символьного рядка в пам’яті і вивід його за допомогою функції 09h переривання 21h. При цьому, в сегменті даних резервуємо місце під рядок символів довжиною 10 байт (4 байти результату це 10 символів), заповнюючи його пробілами , та додаємо ознаку завершення рядка – ‘$’. При записі чергового символу в пам’ять необхідно збільшувати лічильник символів, який адресує область виводу і знаходиться в регістрі [DI]. Нижче приведено текст програми, що реалізовує завдання. X=A2*B1+C4/(K-E1*F1) K=10974759 .MODEL SMALL MY_MUL MACRO X,Y,Z mov z,0 mov z+2,0 MOV AX,X MUL Y MOV Z,AX MOV Z+2,DX MOV AX,X+2 MUL Y ADD Z+2,AX mov ax,Z mov dx,Z+2 ENDM .STACK 100h .DATA K_low EQU 7627h K_high EQU 00A7h A dw 2h ;=2 B db 1h ;=1 C dd B71B00h ;=12000000 E db 14h ;=20 F db 3Ch ;=60 Temp1 dw 00h,00h Temp2 dw 0000h Temp3 dw 00h,00h Temp4 dw 00h,00h X dw 00h,00h X_Str db 10 dup (0) TempStr db 10 dup (0) TempBin dw 0,0 MaxLen dw 0 X_div2 dw 0,0 Y_div2 dw 0 MESSG_X DB 13,10,'X=A2*B1+C4/(K-E1*F1) K=10974759 (A77627h)','$' MESSG_A DB 13,10,'A= ','$' MESSG_B DB 13,10,'B= ','$' MESSG_C DB 13,10,'C= ','$' MESSG_E DB 13,10,'E= ','$' MESSG_F DB 13,10,'F= ','$' MESSG_X1 DB 13,10,'X= ','$' erStr1 db 13,10,'Data not input_variable',13,10,'$' erStr2 db 13,10,'Incorrectly data ',13,10,'$' erStr2_1 db 13,10,' D =0 --> divide by zero ',13,10,'$' erStr3 db 13,10,'Data is too long ',13,10,'$' Mult10 dw 1,0 my_z dw 0,0 .CODE mov ax,@data mov ds,ax call input call calculation call output mov ah,01 int 21h mov ah,4Ch int 21h input proc LEA DX,MESSG_X MOV AH,09 INT 21H LEA DX,MESSG_A MOV AH,09 INT 21H mov di,offset A mov MaxLen,5 mov cx,MaxLen call input_variable LEA DX,MESSG_B MOV AH,09 INT 21H mov di,offset B mov MaxLen,3 mov cx,MaxLen call input_variable LEA DX,MESSG_C MOV AH,09 INT 21H mov di,offset C mov MaxLen,10 mov cx,MaxLen call input_variable cmp C,0 jne dali mov ah,09 mov dx, offset erStr2_1 int 21h mov ah,4Ch int 21h dali: LEA DX,MESSG_E MOV AH,09 INT 21H mov di,offset E mov MaxLen,3 mov cx,MaxLen call input_variable LEA DX,MESSG_F MOV AH,09 INT 21H mov di,offset F mov MaxLen,3 mov cx,MaxLen call input_variable ret input endp calculation proc xor ax,ax xor bx,bx xor cx,cx xor dx,dx mov ax,0 mov al,B mul A mov Temp1,ax;=0002 mov Temp1+2,dx;=0000 mov ax,0 mov al,E mul F mov Temp2,ax ;=4B0 mov dx,K_high mov ax,K_low mov bx,Temp2 sub ax,bx sbb dx,0 mov Temp3,ax;=7177 mov Temp3+2,dx;=00A7 mov ax,word ptr[C] mov dx,word ptr[C+2] div Temp3 mov Temp4,ax mov dx,0 mov ax,Temp4 add Temp1,ax adc Temp1+2,0 mov X,ax mov X+2,dx ret calculation endp input_variable PROC mov si,0 In_00: mov ah,01 int 21h cmp al,0Dh je In_1 In_0: mov dl,al call CHECK_BYTE mov TempStr[si],dl inc si loop In_00 In_1: push si dec si cmp cx,MaxLen jne In_2 call Err1 In_2: mov bh,0 mov bl,TempStr[si] MY_MUL Mult10,bx,my_z add TempBin,ax adc TempBin+2,dx mov bh,0 mov bl,10 MY_MUL Mult10,bx,my_z mov Mult10,ax mov Mult10+2,dx dec si cmp si,0 jge In_2 mov ax, TempBin mov dx,TempBin+2 pop si cmp si,MaxLen jl In_3 cmp MaxLen,10 jl In_2_1 js In_Err cmp dx,0FFFFh ja In_Err jmp In_3 In_2_1: cmp MaxLen,5 jl In_2_2 cmp dx,00 ja In_Err cmp ah,0ffh ja In_Err jmp In_3 In_2_2: cmp ax,00FFh jbe In_3 In_Err: LEA DX,erSTR3 MOV AH,09 INT 21H mov ah,4Ch int 21h In_3: mov [di],ax mov [di+2],dx mov TempBin,0 mov TempBin+2,0 mov Mult10,1 mov Mult10+2,0 RET input_variable ENDP Err1 PROC LEA DX,erSTR1 MOV AH,09 INT 21H mov ah,4Ch int 21h RET Err1 ENDP CHECK_BYTE PROC sub dl,30h cmp dl,00 jl ErS cmp dl,0Ah jl GO ErS: LEA DX,erSTR2 MOV AH,09 INT 21H mov ah,4Ch int 21h GO: RET CHECK_BYTE ENDP MY_DIV2 proc sub cx,cx sub bx,bx mov dx,X_div2+2 mov ax,X_div2 M2_D1: cmp dx,Y_div2 jb M2_D3 sub ax,Y_div2 sbb dx,00 add cx,01 adc bx,0 jmp M2_D1 M2_D3: div Y_div2 add cx,ax adc bx,00 ret MY_DIV2 ENDP output PROC mov di,0 mov Y_div2,10 mov cx,X mov bx,X+2 O_1: mov X_div2,cx mov X_div2+2,bx call my_div2 add dl,30h mov X_Str[di],dl inc di cmp bx,0 ja O_1 cmp cx,10 jae O_1 add cl,30h mov X_Str[di],cl mov dx,offset MESSG_X1 mov ah,09 int 21h O_2: mov dl,X_Str[di] mov ah,02h int 21h dec di jge O_2 ret output ENDP end
Антиботан аватар за замовчуванням

19.12.2013 23:12-

Коментарі

Ви не можете залишити коментар. Для цього, будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь.

Ділись своїми роботами та отримуй миттєві бонуси!

Маєш корисні навчальні матеріали, які припадають пилом на твоєму комп'ютері? Розрахункові, лабораторні, практичні чи контрольні роботи — завантажуй їх прямо зараз і одразу отримуй бали на свій рахунок! Заархівуй всі файли в один .zip (до 100 МБ) або завантажуй кожен файл окремо. Внесок у спільноту – це легкий спосіб допомогти іншим та отримати додаткові можливості на сайті. Твої старі роботи можуть приносити тобі нові нагороди!
Нічого не вибрано
0%

Оголошення від адміністратора

Антиботан аватар за замовчуванням

Подякувати Студентському архіву довільною сумою

Admin

26.02.2023 12:38

Дякуємо, що користуєтесь нашим архівом!