Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Львівська політехніка»
Кафедра менеджменту і
міжнародного підриємництва
/
Індивідуальна робота
«Участь Тунісу у міжнародній економіці»
Львів – 2013
ПЛАН
1. Зовнішня торгівля………………………………………………………………………………….….3
2. Зовнішньо-торгівельна політика і участь країни у міжнародних торгівельних організаціях…...9
3. Міжнародні інвестиційні потоки…………………………………………………………………...10
4. Міжнародний кредит і зовнішня заборгованість…………………………………………………..13
5. Валюта і валютна політика………………………………………………………………………….13
6. Платіжний баланс країни……………………………………………………………………………14
7. Міжнародний туризм………………………………………………………………………………..15
8. Участь країни у міжнародних інтеграційних процесах……………………………………...……16
9. Участь країни в інтеграційних об’єднаннях……………………………………………………….16
10. Торгівельні зв’язки України і Тунісу……………………………………………………………..17
Список використаних джерел………………………………………………………………….…..18
1. ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ
Туніс є найпівнічнішою країною в Африці і частиною природного кордону між Західним і Східним Середземномор'ям. Коли в 1956 Туніс отримав незалежність, він був аграрною країною. З тих пір значно розширилася промислова база Тунісу, домінуюча роль в якій належить кільком великим секторам. Розвиток туніської економіки залежить від експорту нафти і мінеральної сировини, зростання обробних галузей, розвитку туризму і надходжень з-за кордону. Прогресивна соціальна політика також допомогли підвищити умови життя в Тунісі по відношенню до регіону.
Туніс проводить політику укріплення свого авторитету на міжнародній арені, створюючи сприятливі умови для розвитку зовнішньоекономічних зв’язків. Продовжує реалізовуватись програма лібералізації економіки.
В товарній структурі експорту Тунісу переважають оливки і оливкова олія, фосфати (експортують з Гафси приблизно 7 млн. тонн на рік - фосфорна кислота та добрива становлять 8% експорту) та хімікати, вуглеводні, товари текстильної та шкіряної промисловості, механічні та електротехнічні вироби, товари харчової промисловості, сільськогосподарські продукти. За темпами росту експорту країна випереджає інші магрибські країни, такі як Мавританія, Західна Сахара, Марокко, Алжир, Лівія.
За розміром експорту Туніс знаходиться на 75 місці із 222 країн, величина якого 17 860 000 000$, при чому Україна посідає 55 місце з величиною експорту 60 670 000 000$ (дані за 2011 рік) [1].
Імпортуються машини та обладнання, паливо, сировина і напівфабрикати, матеріали, взуття, електричні машини, продукти неорганічної хімії, сільськогосподарська продукція, товари, придбані в портах [2].
Основний зовнішньоторговий партнер Тунісу – Франція, але розширюються зовнішньоекономічні зв’язки також з Європейським Союзом, державами Азії та країнами Магрибу. Торгівельно-економічні відносини з країнами Магрибу не відповідають своєму потенціальному рівню. З точки зору торгівлі з ЄС найважливішими є зв’язки з Францією та Італією (разом на них приходиться 36,5 %) [3].
Туніс також експортує нафту - экспорт нафти становить 77130 баррелей/день (2009 р.), цими даними посідає 69 місце в світі. Імпорт нафти становить 87300 баррелей/день (2009 р.). Місце країни у світі – 67 [1].
Туніс імпортує природній газ величиною 250 млн. куб в місяць (2009 р.). За величиною імпорту природного газу посідає 51 місце у світі. Експорт газу не здійснюється [1].
Електроенергію Туніс експортує величиною 130 млн. кВт/год (2009 р.), імпорт електроенергії - 145 млн. кВт/год (2009 р.) [1].
У таблиці 1.1 наведено товарну і географічну структуру зовнішньої торгівлі Тунісу, а також відображено на діаграмах: на рисунку 1.1 – товарна структура, на 1.2 – географічна.
У таблиці 1.2 наведено дані про експорт Тунісу за 41 рік – 1970-2011 роки. Також аналогічно відображено дані про імпорт протягом 1970-2011 років.
Таблиця 1.1.
Зовнішня торгівля країни (2010 р.) [4]
Показники
Од. виміру
Експорт
Імпорт
Торгівля товарами
млн. дол.
16,69
20,26
Торгівля послугами
млн. дол.
5,3
2,801
Всього
-
21,99
23,061
Товарна структура
Харчування
%
21
17,3
Руди і метали
%
16
12,1
Паливо та енергія
%
54,7
1,1
Машини та обладнання
%
2,1
37,5
Споживчі товари
%
1,6
4,6
Інше
%
4,6
27,4
Всього
-
100
100
Географічна структура
Франція
%
29,6
20,1
Італія
%
21,0
16,4
Німеччина
%
8,8
8,8
Лівія
%
5,8
-
Іспанія
%
5,0
4,5
Великобританія
%
4,8
-
Китай
%
-
5,6
США
%
-
4,0
Країни Азії
%
7,4
11,3
Країни Магрибу
%
8,0
7,7
Інші країни
%
9,6
21,6
Всього
-
100
100
//
Рис. 1.2. Товарна структура зовнішньої торгівля Тунісу [4]
//
Рис. 1.3. Географічна структура зовнішньої торгівлі Тунісу [4]
Таблиця 1.2
Експорт Тунісу протягом 1970-2011 р. [5]
Рік
Експорт, млрд. дол.
Доля в світовому експорті, ‰
Доля експорту у ВВП, %
Експорт на душу населення, доларів
Темп росту експорту,%
1
2
3
4
5
6
1970
0,31
0.81
19,4
60
1971
0,4
0,94
21,1
77
129
1972
0,56
1,11
22,4
105
140
1973
0,7
1,01
23,3
129
125
1974
1,2
1,26
30,8
217
171,4
1975
1,3
1,28
27,1
229
108,3
1976
1,3
1,15
26
224
100
1977
1,5
1,17
26,8
252
115,4
1978
1,8
1,21
27,3
294
120
1979
2,8
1,5
35,4
445
155,6
1980
3,5
1,55
36,5
542
125
1981
3,4
1,5
36,6
513
97,1
1982
3
1,41
33,3
441
88,2
1983
2,8
1,33
31,5
401
93,3
1984
2,7
1,21
30,3
378
96,4
1985
2,6
1,17
28
355
96,3
1986
2,7
1,09
27,3
359
103,8
1987
3,3
1,13
30
429
122,2
1988
4,2
1,25
38,2
534
127,3
1989
4,5
1,24
40,9
559
107,1
1990
5,3
1,21
37,9
645
117,8
1991
5,2
1,15
37,1
621
98,1
1992
6
1,17
35,3
704
115,4
1993
5,8
1,16
36,3
669
96,7
1994
6,9
1,25
40,6
783
119
1995
8
1,24
40
895
115,9
1996
8,2
1,21
37,3
906
102,5
1
2
3
4
5
6
1997
8,2
1,16
39
895
100
1998
8,4
1,21
38,2
907
102,4
1999
8,7
1,2
37,8
929
103,6
2000
8,5
1,06
40,5
899
97,7
2001
9,4
1,21
42,7
985
110,6
2002
9,4
1,15
40,9
976
100
2003
11
1,17
40,7
1131
117
2004
13
1,14
41,9
1325
118,2
2005
15
1,16
46,9
1513
115,4
2006
16
1,07
47,1
1597
106,7
2007
20
1,15
51,3
1974
125
2008
25
1,26
55,6
2440
125
2009
20
1,26
45,5
1930
80
2010
22
1,18
50
2099
110
2011
23
1,02
50
2171
104,5
Таблиця 1.3
Імпорт Тунісу протягом 1970-2011 рр. [5]
Рік
Імпорт, млрд. дол.
Доля в світовому імпорті, ‰
Доля імпорту у ВВП, %
Імпорт на душу населення, доларів
Темп росту імпорту,%
1
2
3
4
5
6
1970
0.38
0,99
23,8
74
1971
0,43
1,01
22,6
82
113,2
1972
0,58
1,16
23,2
109
134,9
1973
0,77
1,13
25,7
142
132,8
1974
1,2
1,25
30,8
217
155,8
1975
1,5
1,47
31,3
265
125
1976
1,6
1,4
32
276
106,7
1977
2
1,52
35,7
336
125
1978
2,4
1,58
36,4
392
120
1979
3,1
1,63
39,2
493
129,2
1980
4
1,74
41,7
619
129
1981
4,1
1,78
44,1
619
102,5
1982
3,8
1,75
42,2
559
92,7
1983
3,5
1,64
39,3
502
92,1
1984
3,6
1,6
40,4
503
102,9
1985
3,2
1,42
34,4
437
88,9
1986
3,3
1,32
33,3
439
103,1
1987
3,4
1,16
30,9
442
103
1988
4,1
1,2
37,3
521
120,6
1989
4,9
1,33
44,5
609
119,5
1990
6,1
1,37
43,6
743
124,5
1991
5,8
1,28
41,4
692
95,1
1992
7,1
1,41
41,8
833
122,4
1993
6,9
1,41
43,1
796
97,2
1994
7,4
1,38
43,5
840
107,2
1995
8,7
1,37
43,5
974
117,6
1996
8,4
1,26
38,2
928
96,6
1997
8,6
1,25
41
939
102,4
1998
9
1,32
40,9
971
104,7
1
2
3
4
5
6
1999
9,2
1,29
40
983
102,2
2000
9,2
1,15
43,8
973
100
2001
10
1,29
45,5
1048
108,7
2002
10
1,24
43,5
1038
100
2003
12
1,28
44,4
1234
120
2004
14
1,24
45,2
1427
116,7
2005
15
1,17
46,9
1513
107,1
2006
16
1,09
47,1
1597
106,7
2007
21
1,24
53,8
2073
131,3
2008
26
1,34
57,8
2537
123,8
2009
21
1,35
47,7
2026
80,8
2010
24
1,32
54,5
2290
114,3
2011
26
1,19
56,5
2454
108,3
2. ЗОВНІШНЬО-ТОРГІВЕЛЬНА ПОЛІТИКА І УЧАСТЬ КРАЇНИ У МІЖНАРОДНИХ ТОРГІВЕЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ
Митні правила, які діють на території Тунісу:
• ввозити можна безмитно предмети особистого вжитку, алкогольні напої до 25 градусів - 2 літри, понад 25 градусів - 1 літр, сигарети - 20 пачок.;
• речі і предмети, що ввозяться в товарній кількості, підлягають вилученню;
• категорично заборонено ввозити зброю та наркотики, а також фальшиві гроші;
• якщо ви ввозите велику суму грошей, то бажано її задекларувати до митного контролю. Без декларування допускається вивіз до $3 тис.;
• заборонено вивозити антикваріат, якщо ви його придбали з рук, а не в антикварному магазині.
• заборонені до ввезення і вивозу: національна валюта, наркотики, вибухонебезпечні речовини і зброя, тварини, порнографічні видання, предмети старини і мистецтва.
• при ввезенні в країну дорогої техніки (наприклад, ноутбука) робиться позначка в паспорті.
Для туристичної поїздки віза не потрібна, всі необхідні документи безкоштовно оформляються в пункті перетину кордону (строком до 30 днів). Потрібний закордонний паспорт і медична страховка. Підставою для в'їзду до країни є ваучер туристичного агентства, що забронювало тур до Тунісу. Для дітей, наступних на відпочинок без супроводу батьків (у складі дитячої групи, з далекими родичами і друзями батьків і тому подібне), потрібна нотаріально завірена довіреність на ім’я особа, супроводжуюча дитину [6].
Якщо їхати в Туніс самостійно, то необхідно отримати візу в посольстві Тунісу. Термін оформлення візи - близько 20 днів.
На рисунку 2.1 відображено імпортний тариф Тунісу і у світі загалом, а також застосування тарифу.
/
Рис. 2.1. Середній тариф і застосування тарифу у світі і у Тунісі
В Тунісі використовують також демпінг – нетарифний інструмент. В основному у сфері туризму.
Проводиться політика усунення митних бар’єрів. Власті Тунісу роблять різноманітні заходи із єдиною метою застрахувати місцеві підприємства від негативним наслідкам усунення митних бар'єрів. У урядових колах вже розроблено програму реструктуризації і технологічної модернізації від 120 до 200 національних компаній, перепідготовки і підвищення кваліфікації їх персоналу на найближчі 10 років [6].
Із міжнародних торгових організацій Туніс входить до складу:
• Світової організації торгівлі (СОТ) з 29 березня 1995 року;
• Міжнародної торгової палати (МТП);
Також Туніс є членом у Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД).
3. МІЖНАРОДНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ ПОТОКИ
Бажаючи забезпечити приплив іноземного капіталу, Туніс почав вводити потужні податкові стимули , які посилили б економічну ефективність капіталовкладень . Була розроблена програма перетворення країни в регіональний офшорний центр. Для іноземних інвестицій відкриваються нові сегменти туніської економіки .
Вигідне географічне положення, природні особливості і сприятливий інвестиційний клімат сприяють розгортанню діяльності іноземних вкладників в Тунісі. Багато іноземних компаній, особливо з країн ЄС, створили в Тунісі промислові підприємства (швейні, трикотажні , механоскладальні та ін.) Вони працюють в основному на імпортній сировині і напівфабрикатах і експортують більшу частину своєї продукції. Досить значні іноземні капіталовкладення і в газову промисловість (на 2008 р. - 1 млрд. дол.). Найбільша кількість підприємств належить французькому капіталу [7].
Франція також є одним з найбільших донорів Тунісу в Європі. Вона підписала недавно з ним низку угод в рамках Євросоюзу про надання фінансової допомоги в розмірі 441 млн. фр. франків ( 89 млн. дол.). Близько третини коштів буде направлено на реконструкцію дрібних і середніх туніських підприємств, інша частина піде на фінансування проектів економічного розвитку і модернізацію туніської фондової біржі.
Туніс уклав угоди , що стосуються інвестицій , з країнами ЄС , Близького Сходу і Африки.
Іноземні інвестори мають такі права [7]:
• на 100 %-ве володіння капіталом без затвердження асигнувань, яке потрібно лише в двох випадках: при наданні послуг на внутрішньому ринку (якщо частка іноземного капіталу перевищує 50%) і при оформленні права оренди на сільськогосподарські угіддя (вони можуть бути взяті в оренду на довгостроковій основі, але не більше ніж на 40 років);
• на користування всіма перевагами статусу офшорної компанії, якщо їх діяльність повністю орієнтована на виробництво експортної продукції.
Таким компаніям надаються наступні податкові пільги:
• повне звільнення від податку на прибуток, отриманий від експорту, в перші 10 років і 50 %-ве - на необмежений термін, починаючи з 11-го року діяльності;
• повне звільнення від податків реінвестованих прибутку і доходів ;
• повне звільнення від усіх податків і зборів сировини, напівоброблених матеріалів, послуг, необхідних для ведення бізнесу компанії;
• на вільний переклад прибутку і доходів, отриманих від продажу акцій;
• на захист своїх інтересів, гарантовану багатосторонніми та двосторонніми угодами, членством в нью-йоркській конвенції, що стосується винесення арбітражних рішень, а також договорами про захист інвестицій та ліквідації подвійного оподаткування.
Крім того, для залучення прямих іноземних інвестицій в країні було створено спеціальне Агентство сприяння іноземним інвестиціям (The Foreign Investment Promotion Agency - FIPA - Tunisia), а для об'єднання "під одним дахом" всіх адміністративних служб, що мають відношення до процедури заснування своєї власної справи, - Агентство сприяння розвитку промисловості (Agency for the Promotion of Industry – API) [7].
Прямі іноземні інвестиції найбільш актуальні в таких галузях промисловості, як текстильна та шкіряна. Останнім часом намічається їх зростання в області електричної та електронної промисловості. Там працюють більше 1200 компаній з іноземним або змішаним капіталом, 1052 з них повністю орієнтовані на виробництво експортної продукції і відповідно мають статус офшорних . На частку цих компаній припадає загальною складністю більше $ 500 млн.
Ще однією важливою областю інвестицій є сільське господарство. На початок 2007 р. у Тунісі було зареєстровано 92 спільних підприємства з іноземними партнерами, 44 з них вже працюють на повну силу і мають 1836 робочих місць. На їх частку припадають $ 117 млн. інвестицій .
Ще однією найважливішою галуззю прямих інвестицій є туризм. У 2007 р. повністю або частково іноземці фінансували будівництво 156 готелів на 44000 спальних місця. Це становить близько 26% всіх готельних потужностей країни [7].
Найбільш активну участь в цій галузі беруть інвестори із Саудівської Аравії (42,2 %), Кувейту ( 18,9 %) і Франції (11,5 %). На частку інших країн припадає 27,4 % інвестицій.
Маючи за плечима хороший послужний список здорової фінансової історії, туніська економіка регулярно отримує високі інвестиційні рейтинги від різних міжнародних інститутів, через податкові реформи і регулювання зайнятості їй вдається залучати прямі іноземні інвестиції (ПІІ). ПІІ залучаються в країну цим загальним позитивним кліматом та інвестиційними рейтингами, які привласнюють економіці такі міжнародні інститути, як Moody's Fitch. У Тунісі дуже вигідно займатися справою, так як у країні діють масивні податкові стимули. У найближчому майбутньому очікується значний приплив нових інвестицій [7].
Серед крупних інвесторів, що вкладають в Туніс сьогодні, можна виділити Sama Holding з ОАЕ з великим проектом вартістю 14 млрд. доларів і Дубайська компанія Emaar, що інвестували 1.9 млрд. доларів у будівництво готельного комплексу [7].
У таблиці 3.1 наведено валові інвестиції Тунісу, а на рисунку 3.1 це відображено.
Таблиця 3.1
Валові інвестиції Тунісу, 1970-2011 рр.
Рік
Валові інвестиції, млрд, дол,
Доля в світових споживчих валових інвестиціях, ‰
Доля валових інвестицій у ВВП, %
Валові інвестиції на душу населення, доларів
Темп росту валових інвестицій,%
1
2
3
4
5
6
1970
0,31
0,37
19,4
60
-
1971
0,37
0,41
19,5
71
119,4
1972
0,52
0,5
20,8
98
140,5
1973
0,6
0,45
20
110
115,4
1974
0,94
0,62
24,1
170
156,7
1975
1,3
0,83
27,1
229
138,3
1976
1,4
0,8
28
241
107,7
1977
1,6
0,81
28,6
269
114,3
1978
1,9
0,8
28,8
310
118,8
1979
2,2
0,8
27,8
350
115,8
1980
2,6
0,87
27,1
403
118,2
1981
2,8
0,93
30,1
422
107,7
1982
2,7
0,95
30
397
96,4
1983
2,4
0,85
27
344
88,9
1984
2,7
0,9
30,3
378
112,5
1985
2,6
0,86
28
355
96,3
1986
2,5
0,72
25,3
333
96,2
1987
2,3
0,58
20,9
299
92
1988
2,2
0,48
20
279
95,7
1989
2,5
0,52
22,7
311
113,6
1990
3,4
0,65
24,3
414
136
1991
3,5
0,66
25
418
102,9
1992
4,7
0,84
27,6
551
134,3
1993
4,4
0,78
27,5
507
93,6
1994
4
0,66
23,5
454
90,9
1995
4,6
0,68
23
515
115
1996
5,1
0,74
23,2
563
110,9
1
2
3
4
5
6
1997
5,2
0,75
24,8
567
102
1998
5,5
0,82
25
594
105,8
1999
5,6
0,81
24,3
598
101,8
2000
5,6
0,77
26,7
592
100
2001
5,8
0,84
26,4
608
103,6
2002
5,5
0,79
23,9
571
94,8
2003
6,4
0,81
23,7
658
116,4
2004
7,3
0,79
23,5
744
114,1
2005
7
0,68
21,9
706
95,9
2006
8,1
0,71
23,8
809
115,7
2007
9,2
0,7
23,6
908
113,6
2008
11
0,76
24,4
1073
119,6
2009
11
0,88
25
1061
100
2010
12
0,84
27,3
1145
109,1
2011
11
0,67
23,9
1038
91,7
/
Рис. 3.1. Валові інвестиції Тунісу, 1970-2011 рр. [7]
Таблиця 3.2
Інвестиції Тунісу [8]
Показники
Всього, млн. дол.
На душу населення, дол./чол.
Прихід інвестицій до країни (+)
33560
32608
Відхід інвестицій з країни (-)
251
23
4. МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ І ЗОВНІШНЯ ЗАБОРГОВАНІСТЬ
Туніс відноситься до країн із середньою величиною зовнішнього боргу, так як її поточна вартість обслуговування боргу у відсотках ВНП становить 48,4% [8].
Зовнішня заборгованість за 2010 рік складає 21450 млн. дол., на душу населення 2018 дол./чол. [1].
У таблиці 4.1 наведено зовнішній борг Тунісу у відсотках до ВВП [9].
Таблиця 4.1
Зовнішній борг Тунісу
Рік
Зовнішній борг
2003
66,4
2004
53,7
2005
52,5
2006
48,8
2007
45,9
2008
43,3
2009
42,8
2010
40,4
2011
45,1
2012
52,3
На рисунку 4.1 відображено динаміку росту зовнішнього боргу Тунісу.
/
Рис. 4.1. Динаміка зовнішнього боргу Тунісу
5. ВАЛЮТА І ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА
Туніський динар - грошова одиниця держави Туніс. Один туніський динар рівний 1000 міллімів. Міжнародне позначення: TND. Використовуваний символ - TD. Динар в Тунісі був введений в 1960 році, а в якості валюти для розрахунків ще в 1958 році, і прийшов на зміну туніському франку. Обмінний курс був встановлений на рівні 1 динар = 1000 франків. Однак у зв'язку з тим, що динар не піддався девальвації франка 1958 року курс 1 динар = 1000 франків був скасований. Замість цього було встановлено курс 1 долар США = 0,42 динара, який протримався до 1964 року, коли динар був девальвований до рівня 0,525 динара за 1 долар. Цей курс протримався до 1971 року, коли відбулася девальвація долара. За законом не можна вивозити національну валюту (динар) за кордон [10].
У Тунісі в обігу тільки місцеві гроші, обіг іноземної валюти заборонено. У країні заборонений обмін місцевих динарів на валюту. Обміняти залишені у динари можна обміняти тільки в аеропорту при виїзді з країни і лише за наявності довідки, яка видається в обмінному пункті при обміні валюти на динари. Тому потрібно зберігати довідку про обміні валюти. Іноземна волюта, чеки і кредитні карти приймаються без обмежень. Валюту можна поміняти на динари за фіксованим курсом Центрального банку Тунісу. Пункти обміну постійно відкриті в готелях, аеропортах і туристських зонах.
На рисунку 5.1 відображено курс туніського дінару протягом 2006-2010 років.
/
Рис. 5.1. Ріст і падіння туніського дінару протягом 2006 по 2010 р. [11]
6. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС КРАЇНИ
Платіжний баланс Тунісу показує операції між резидентами туніської економіки і нерезидентами в іншому світі з точки зору потоків у вказаному періоді. Дані платіжного балансу виражаються в мільйонах туніських динарів (TD).
Платіжний баланс Тунісу показує операції між резидентами туніської економіки та решти світу протягом кварталу. Дані балансу Тунісу складаються відповідно з методологією п’ятого видання МВФ, за винятком доходів туніських працівників, які проживають за кордоном, які класифікується як доходи на фактори виробництва, а не поточні трансферти.
Остаточні дані для щорічного платіжного балансу публікуються у річному звіті і в публікації платіжного балансу Тунісу.
З 1980 року Туніс пережив багаторічні торговельні дефіцити. Вони були частково покриваються за рахунок туристичного доходу, за рахунок грошових переказів від туніських мігрантів, а також іноземних інвестицій і допомоги. Згідно восьмого плану розвитку (1998-2000 роки), який був спрямований на зниження дефіциту платіжного балансу, дефіцит скоротився з 4,2 % ВВП в 1998 році до 2 % до 2000 року, завдяки заохоченні вільної торгівлі, прямих іноземних інвестиції і усунення валютних обмежень. Дефіцит бюджету скоротився з 4,0 % ВВП в 1998 році до 1,7 % ВВП в 2000 році у зв'язку з приватизацією двох цементних заводів. Дефіцит торгового балансу країни суттєво зріс у 2002 році майже на 20%. Імпорт зріс на 16,5 % , а експорт піднявся на 14,9 %. Експорт продовольчих товарів знизилися , що було зумовлене слабким продажам оливкової олії.
Проте дефіцит платіжного балансу у 2013 році може досягти 10%, за словами попередженнями Камеля Наблі. Дефіцит платіжного балансу Тунісу, який в 2012 становить 4%, може скласти до 10% в майбутньому, якщо не буде прийняти і виконано відповідну програму, попередив Мустафа Камель Наблі, губернатор Центрального банку Тунісу, на відкритті конференція по запуску консультації по бюджету 2013. Він зазначив, що інфляційний тиск продовжується не тільки тому, що ціни на продукти харчування зростають, а й тому,що існують потреби ліквідності серед банків. Мустафа Камель Наблі вказав на "серйозні проблеми", в тому числі криза в Європі, яка представляє, за його словами, найбільшу перешкоду для туніської економіки, криза може посилити зниження маржі.
7. МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ
Головними особливостями геотуристичного положення Тунісу є такі: третина території зайнята пустелею Сахара; Атлаські гори простяглися вздовж всього кордону з Алжиром; протяжність берегової лінії, без врахування островів, складає 1,3 тис. км; відносна близькість до споживчого європейського туристичного ринку. Туристичне освоєння узбережжя держави лише набирає обертів, що дозволяє включити Туніс до перспективних туристичних країн Африки.
Туніс приваблює піщаними пляжами і багатою екскурсійною програмою. У туристів є можливість поєднувати відпочинок на морі з ознайомленням із давніми містами, де збереглися акведуки, храми, античні скульптури, відвідуванням середньовічних арабських базарів, мечетей, музеїв.
Краса туніських пляжей та його історичні багатства приваблюють мільйони туристів з усього світу. Щорічно, більше ніж 5 мільйонів туристів відвідують Туніс. Це майже половина населення країни. Для в'їзда в країну мешканцям європейського та американського континенту не потрібна віза. Для українців отримати туніську візу не становить особливих проблем, а процедура паспортного і митного контролю має вигляд необтяжливої формальності.
Для сполучення зі світом Туніс має 7 міжнародних аеропортів та 8 портів. Щоденні авіарейси з'єднують Туніс із країнами Європи, Африки та Азії. Авіапереліт з Парижа та Лондона займає 2 години, з Риму - 45 хвилин.
Згідно з офіційними даними Туніського національного туристичного офісу, кількість туристів з України, які відвідали Туніс у 2010 році, сягнула 16 тис, за 2011-ий - 13,5 тис, за 2012 рік - 27 тис.