Національний університет "Львівська політехніка"
Кафедра "Теоретична радіотехніка та радіовимірювання"
Контрольно-розрахункова робота
з дисципліни “Радіовимірювання”
Тема: Обробка результатів прямих
багатократних рівноточних вимірювань.
Мета роботи: Ознайомлення з основними етапами обробки результатів прямих багатократних рівноточних вимірювань.
Схема вимірювання та початкові дані
Схема вимірювання:
Початкові дані:
Номінальне значення частоти генератора: 200 Гц
Точність установки частоти генератора: ±1,5 %
Початковий статистичний ряд результатів вимірювання подаємо у вигляді таблиці 1:
Таблиця 1
Номер
вимірювання
Частота, Гц
Номер
вимірювання
Частота, Гц
1
200,836
26
200,792
2
200,872
27
200,872
3
200,831
28
200,715
4
200,837
29
200,876
5
200,791
30
200,714
6
200,792
31
200,764
7
200,784
32
200,791
8
200,834
33
200,793
9
200,793
34
200,795
10
200,752
35
200,773
11
200,717
36
200,757
12
200,875
37
200,996
13
200,714
38
200,753
14
200,833
39
200,79
15
200,793
40
200,834
16
200,717
41
200,765
17
200,834
42
200,792
18
200,814
43
200,804
19
200,773
44
200,834
20
200,815
45
200,752
21
200,834
46
200,756
22
200,842
47
200,971
23
200,795
48
200,793
24
200,774
49
200,797
25
200,673
50
200,753
Обчислення основних статистичних характеристик
На практиці найчастіше знаходять такі характеристики:
Оцінку середнього значення:
=
Оцінку середнього квадратичного відхилення результатів вимірювання від середнього значення. Ця величина характеризує найбільш очікуване значення вимірювання величин і чим більше вимірювань, тим точніше ця величина обчислюється, і вона дає характеристику розсіювання результатів вимірювання відносно середнього:
S=
S – є мірою розсіювання результатів вимірювань відносно середнього значення.
Оцінка дисперсії розсіювання результатів вимірювання:
D=S2
D – також характеризує розсіювання.
Оцінка середнього квадратичного відхилення середнього значення:
SᾹ =
Оцінка коефіцієнта асиметрії:
А=
A – характеризує несиметричність розподілу відносно середнього значення.
Оцінка коефіцієнта ексцесу:
Е=
Всі результати подаємо у вигляді таблиці 2.
Таблиця 2
№
аі
аі-А
(аі-А) 2
(аі-А)3
(аі-А) 4
1
200,836
0,037
0,001369
5,0653E-05
1,87416E-06
2
200,872
0,073
0,005329
0,000389017
2,83982E-05
3
200,831
0,032
0,001024
3,2768E-05
1,04858E-06
4
200,837
0,038
0,001444
5,4872E-05
2,08514E-06
5
200,791
-0,008
6,4E-05
-5,12E-07
4,096E-09
6
200,792
-0,007
4,9E-05
-3,43E-07
2,401E-09
7
200,784
-0,015
0,000225
-3,375E-06
5,0625E-08
8
200,834
0,035
0,001225
4,2875E-05
1,50062E-06
9
200,793
-0,006
3,6E-05
-2,16E-07
1,296E-09
10
200,752
-0,047
0,002209
-0,000103823
4,87968E-06
11
200,717
-0,082
0,006724
-0,000551368
4,52122E-05
12
200,875
0,076
0,005776
0,000438976
3,33622E-05
13
200,714
-0,085
0,007225
-0,000614125
5,22006E-05
14
200,833
0,034
0,001156
3,9304E-05
1,33634E-06
15
200,793
-0,006
3,6E-05
-2,16E-07
1,296E-09
16
200,717
-0,082
0,006724
-0,000551368
4,52122E-05
17
200,834
0,035
0,001225
4,2875E-05
1,50062E-06
18
200,814
0,015
0,000225
3,375E-06
5,0625E-08
19
200,773
-0,026
0,000676
-1,7576E-05
4,56976E-07
20
200,815
0,016
0,000256
4,096E-06
6,5536E-08
21
200,834
0,035
0,001225
4,2875E-05
1,50062E-06
22
200,842
0,043
0,001849
7,9507E-05
3,4188E-06
23
200,795
-0,004
1,6E-05
-6,4E-08
2,56E-10
24
200,774
-0,025
0,000625
-1,5625E-05
3,90625E-07
25
200,673
-0,126
0,015876
-0,002000376
0,000252047
26
200,792
-0,007
4,9E-05
-3,43E-07
2,401E-09
27
200,872
0,073
0,005329
0,000389017
2,83982E-05
28
200,715
-0,084
0,007056
-0,000592704
4,97871E-05
29
200,876
0,077
0,005929
0,000456533
3,5153E-05
30
200,714
-0,085
0,007225
-0,000614125
5,22006E-05
31
200,764
-0,035
0,001225
-4,2875E-05
1,50062E-06
32
200,791
-0,008
6,4E-05
-5,12E-07
4,096E-09
33
200,793
-0,006
3,6E-05
-2,16E-07
1,296E-09
34
200,795
-0,004
1,6E-05
-6,4E-08
2,56E-10
35
200,773
-0,026
0,000676
-1,7576E-05
4,56976E-07
36
200,757
-0,042
0,001764
-7,4088E-05
3,1117E-06
37
200,996
0,197
0,038809
0,007645373
0,001506138
38
200,753
-0,046
0,002116
-9,7336E-05
4,47746E-06
39
200,79
-0,009
8,1E-05
-7,29E-07
6,561E-09
40
200,834
0,035
0,001225
4,2875E-05
1,50062E-06
41
200,765
-0,034
0,001156
-3,9304E-05
1,33634E-06
42
200,792
-0,007
4,9E-05
-3,43E-07
2,401E-09
43
200,804
0,005
2,5E-05
1,25E-07
6,25E-10
44
200,834
0,035
0,001225
4,2875E-05
1,50062E-06
45
200,752
-0,047
0,002209
-0,000103823
4,87968E-06
46
200,756
-0,043
0,001849
-7,9507E-05
3,4188E-06
47
200,971
0,172
0,029584
0,005088448
0,000875213
48
200,793
-0,006
3,6E-05
-2,16E-07
1,296E-09
49
200,797
-0,002
4E-06
-8E-09
1,6E-11
50
200,753
-0,046
0,002116
-9,7336E-05
4,47746E-06
∑
10039,96
0,172441
0,009266347
0,003050171
Обчислення статистичних характеристик:
S
D
SA
A
E
200,799
0,059
0,004
0,008
0,887
1,927
Оцінка значущості коефіцієнтів асиметрії та ексцесу.
D(A) == = 0.109
D(E) = = = 0.357
Оскільки |A=0.887|<0.987 і |E=1.927|< 2.987, то коефіцієнти асиметрії і ексцесу незначущі, ними можна знехтувати.
Приймаємо A=0 і E=0.
Це означає, що результати можуть бути описані нормальним законом.
Виявлення та відсіювання результатів вимірювань, які мають грубі похибки та промахи
Для вирішення цієї задачі використовуємо закон 3σ.
Знаходимо границі для графіка – верхню Ᾱ+3S і нижню - Ᾱ-3S.
Ᾱ+3S=200,977 Гц
Ᾱ-3S =200,621 Гц
Висновок: Результати, які сильно виходять за межі Ᾱ±3S, можна віднести до грубих похибок. Оскільки 37 значення не сильно виходить за межу Ᾱ+3S, тому я не вважую його грубою похибкою і не викинув із початкового статистичного ряду.
Отже можна вважати, що виходів за межі немає, початковий ряд є однорідним.
Його основні характеристики:
Об’єм вимірювань: n=50
Середнє значення: Ᾱ=200,799
Середнє квадратичне відхилення: S=0,059
Побудова експериментального розподілу результатів вимірювання
Експериментальний розподіл представляємо у вигляді гістограми.
Сортований ряд подаємо у порядку зростання в таблиці 3
Таблиця 3
Номер
вимірювання
Частота, Гц
Номер
вимірювання
Частота, Гц
1
200,673
26
200,793
2
200,714
27
200,793
3
200,714
28
200,793
4
200,715
29
200,795
5
200,717
30
200,795
6
200,717
31
200,797
7
200,752
32
200,804
8
200,752
33
200,814
9
200,753
34
200,815
10
200,753
35
200,831
11
200,756
36
200,833
12
200,757
37
200,834
13
200,764
38
200,834
14
200,765
39
200,834
15
200,773
40
200,834
16
200,773
41
200,834
17
200,774
42
200,836
18
200,784
43
200,837
19
200,79
44
200,842
20
200,791
45
200,872
21
200,791
46
200,872
22
200,792
47
200,875
23
200,792
48
200,876
24
200,792
49
200,971
25
200,793
50
200,996
Обчислюємо розмах значень:
R=amax-amin=200.996-200.673=0.323
Кількість інтервалів гістограми:
K=1+3.322lg(n)=6.66
Приймаємо кількість інтервалів K=7
Обчислюємо ширину інтервалу гістограми:
h = = 0.323/7=0.046
Обчислюємо межі кожного інтервалу. Результати подаємо у вигляді таблиці 4.
Рахуємо число попадань результатів в кожний інтервал гістограми:
nj
Обчислюємо імовірності попадання результатів вимірювання в кожний інтервал гістограми:
Pj =
Таблиця 4
№
Границі інтервалів
nj
Pj
1
200,673 - 200,719
6
0,12
2
200,719 - 200,765
8
0,16
3
200,765 - 200,811
18
0,36
4
200,811 - 200,857
12
0,24
5
200,857 - 200,903
4
0,08
6
200,903 - 200,949
0
0
7
200,949 - 200,996
2
0,04
Висновок: Гістограма - статистика густини розподілу результатів вимірювання. По її вигляду вибирають математичну модель. Найчастіше такою математичною моделлю є нормальний закон розподілу (функція Гаусса).
Вибір математичної моделі для опису експериментального розподілу
При виборі математичної моделі враховують наступне:
Вигляд гістограми;
В більшості випадків в якості математичної моделі вибирають функцію Гаусса (нормальний закон розподілу)
Вибір математичної моделі розпочинаємо із НЗР.
Результати обчислень подаємо у вигляді таблиці 5.
Нормовані значення границі обчислюємо за формулою:
Pj = dx
Таблиця 5
Номер інтервалу
Нормовані межі інтервалів
Pj
Pj*
ліва
права
1
-2,136
-1,136
0,12
0.112
2
-1,136
-0,576
0,16
0.154
3
-0,576
0,203
0,36
0.298
4
0,203
0,983
0,24
0.257
5
0,983
1,762
0,08
0.124
6
1,762
2,542
0
0.034
7
2,542
3,338
0,04
0,0051
∑=0,984
Перевірка узгодженості експериментального розподілу з вибраною математичною моделлю
Для вирішення цієї задачі використовується спеціальний статистичний критерій, який так і називається “критерій узгодженості”.
Серед них найчастіше використовується критерій Пірсона (критерій χ2).
Розрахунки подаємо у вигляді таблиці 6.
Таблиця 6
№
Pj
Pj*
(Pj- Pj*)
(Pj- Pj*)2
(Pj- Pj*)2/ Pj*
1
0,12
0,112
0.008
0.000064
0,000571
2
0,16
0,154
0.006
0.000036
0,000234
3
0,36
0,298
0.062
0.003844
0,012899
4
0,24
0,257
0.017
0.000289
0,001125
5
0,08
0,124
0.044
0.001936
0,015613
6
0
0,034
0.034
0.001156
0,034
7
0,04
0,0051
0.0349
0.001218
0,238824
Мірою розбіжності між експериментальним розподілом і математичною моделлю є χ2.
χ2 =
χ2 =2.123
Довірча імовірність:
Рдов=0,95
Обчислимо рівень значимості:
ρ = 1 - Рдов = 1-0,95 = 0,05
Обчислюємо число ступенів вільності:
f= k-s=7-3=4
За таблицею розподілу Пірсона знаходимо χ2 – допустиме:
χ2доп. = 9,5
Оскільки χ2< χ2доп (2.123<9.5), то нормальний закон розподілу описує експериментальний розподіл.
Висновок: отже в моєму випадку нормальний закон розподілу, описує експериментальний розподіл.
Оцінка систематичної похибки результатів вимірювань
Обчислюємо абсолютне значення систематичної похибки:
Aном = 200 Гц
Ᾱ = 200,799 Гц
с = Ᾱ - Aном = 0,799 Гц
Обчислюємо відносне значення систематичної похибки:
δс= Δс/ Aном * 100% =(0,799/200)*100% = 0,3995%
±1,5%/(3…5) = ±0,3%
Оскільки похибка δс =0,39 > 0.3 (допустимого значення), тому цю похибку потрібно враховувати.
Обчислюємо поправку:
Поправка = Δс = 0,799
Цю поправку слід відняти від кожного результату вимірювання.
Це приведе лише до корекції середнього значення:
Ᾱрозр = Ᾱ - 0,799 = 200 Гц
Висновок: було виявлено, що результати вимірювання містять систематичну похибку, яку можна компенсувати шляхом введення поправки.