Ліс як компонент туристичного продукту
Науковий напрям: 16. Економіка та менеджмент. 16.4. Туризм.
Ключові слова: туристичний продукт, туристичний ресурс.
Вступна частина. Початок ХХІ ст. ознаменувався в Україні законодавчим визнанням туризму як одного з пріоритетних напрямів розвитку національної економіки та культури. Нарощування абсолютних обсягів реалізації туристичного продукту, естетичне використання наявних туристичних ресурсів до запитів підвищення важливості туризму у формуванні макроекономічних показників, що узгоджується з національною стратегією економічного зростання.
Викладення основного матеріалу. До питання визначення категорії туристичного продукту зверталось багато вчених та науковців. Зокрема Кифяк В. Ф. трактує туристичний продукт як сукупність речових (предметів споживання ) та неречових (у формі послуг) споживчих вартостей ,необхідних для задоволення потреб туриста підчас його подорожі[4.с.101]. Інше трактування дає Закон України “ Про туризм ”, який визначає туристичний продукт, як комплекс туристичних послуг необхідних для задоволення потреб туриста під час його подорожі[1.с.2]. До складу туристичного продукту входять: туристична послуга , тур, товари.
Згідно Міждержавним стандартом ( ГОСТ 28681.0) [4.с.31] , “ Туристична послуга ” – це результат діяльності туристичного підприємства по задоволенню відповідних потреб туристів.
Первинною одиницею туристичного продукту яка реалізується споживачу як єдине ціле, на визначений маршрут та конкретний термін є тур. [4.с.101]. Закон України “ Про туризм ” дає наступне визначення цього поняття : “ Тур – туристична подорож (поїздка) за визначеним маршрутом у конкретний термін і забезпечується повним комплексом туристичних послуг (бронювання, розміщення, харчування, рекреації, екскурсії, тощо)”[1.с.2].
Ще однією вагомою складовою туристичної послуги є товар, який трактується як специфічна матеріальна частина туристичного продукту (туристичне спорядження, буклети , сувеніри, тощо.) та неспецифічна частина туристичного продукту, куди входить велика кількість товарів, які є дефіцитними або більш дорогим в місцях постійного проживання туристів[4.с.101].
Лише за умови вмілого трансформування сукупності ресурсів може бути сформований туристичний продукт. В наукових літературних джерелах туристичні ресурси – трактуються як сукупність природних та соціально – культурних комплексів та їх елементів що сприяють задоволенню фізіологічних і соціальних потреб людини, відновленню іі працездатності.[2.с.8].
Інше визначення туристичного ресурсу дає Мальська М.П . Туристичний ресурс – це специфічні властивості природного середовища, а також їх поєднання, прояви людської діяльності, природні, історичні, об’єкти, які є предметом зацікавлення туристів, стимулюють їх подорожі, здатні задовольняти їхні потреби у відновленні та розвитку їхніх фізичних та інтелектуальних сил.[3.с.315]
Туристичні ресурси класифікуються за багатьма ознаками але такий поділ є досить умовний, оскільки ресурси чаcто можуть поєднуватись, зокрема польський дослідник М. Тросі пропонує таку класифікацію туристичних ресурсів :
Природні туристичні ресурси : клімат, повітря, ліси, пейзажі.
Туристичні ресурси створенні працею людини: пам’ятки архітектури,витвори мистецтва тощо.
“Додаткові” туристичні ресурси, створені працею людини для послуг які охоплюють, інфраструктуру району і всі підприємства які з прийому та обслуговування туристів[5.с.61].
При формуванні туристичного продукту важливу роль відводиться туристичним природнім ресурсам. До основних компонентів туристичних природних ресурсів можна віднести : ландшафтні, бальнеологічні, лісові, водні, флоро - фауністичні та інші.
Природні туристичні ресурси на думку дослідників, розглядаються як ресурси, що активно використовуються для збереження чи підтримки здоров’я індивіда.
До них відносяться як окремі компоненти природи так і весь природний комплекс[3.с.321]. Важливе місце серед них займають ліси. На дослідженні яких ми зупинимось більш детально.
Ліси є національним багатством країни і за своїм призначенням відповідно до місця розташування виконують екологічні, водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні функції . Важливу роль відіграють лісові насадження в оздоровленні населення. Господарська перспектива рекреаційного використання лісів має бути зорієнтована на задоволення зростаючої потреби відвідування лісів з метою відпочинку та покращення рекреаційної справи. При цьому лісові насадження мають стабільно виконувати екологічні функції, формувати природне середовище , а відпочинок у лісі – бути максимально привабливим, комфортним природи і не завдавати шкоди окремим компонентам і лісу загалом.
На нашу думку Україна має великий природний потенціал щодо завоювання деякої частки ринку лісового туризму. Зокрема багато факторів дають змогу використовувати переваги відпочинку в лісі — ось деякі з них: доступність для відвідувачів, якість умов, інфраструктура району. Особливо в Карпатах, Україна має великий потенціал надання послуг з лісового туризму, таких як походи, відпочинок в кемпінгах, кінні прогулянки, велотуризм тощо. Тобто їх можна розвинути на місцевому рівні. Також крім потенціалу збільшення доходів від міжнародного туризму наша держава може мати можливість підвищити цінність лісів з точки зору їх використання на благо суспільства, покращувати доступ до них, та базові умови відпочинку, розвивати інфраструктуру району[10.с.20.].
Економічне зростання та розвиток дешевих транспортних мереж приведуть до разючого попиту на відпочинок в лісистих місцевостях нашої держави. Хоча інфраструктура туризму і дозвілля відносно недорозвинена у багатьох лісистих місцевостях України, проте наша держава має велике розмаїття лісових ландшафтів, які можуть забезпечити розвиток місцевого та міжнародного туризму, і підняти економіку села.
Економічна оцінка лісових ресурсів зараз не здійснюється, що є причиною зниження заінтересованості їх охорони і раціонального використання. Ціни на продукти і корисні природні властивості лісу значно знижені, в результаті чого Лісове госп-во, яке їх відтворює, опинилося не у дохідній, а у витратній частині державного бюджету. Відсутність реальної економічної оцінки лісових ресурсів стримує темпи розвитку лісогосподарського виробництва та переходу галузі на нові форми господарювання []
Туристичну діяльність в лісах можна поділити на організовану, що локалізується, переважно, поблизу стаціонарних об’єктів, і неорганізовану, тобто самодіяльну . З урахуванням вільного часу туристів дану туристичну діяльність поділяють на щоденну, потижневу і щорічну.
Внутрішньо міські (маленькі ліси, парки, сади, сквери) і ближні приміські (парки і лісопарки, дендросади і ботанічні сади), які забезпечують щоденне використання вільного часу після роботи; заміські - для реалізації потреб в заміському відпочинку у вихідні дні (ліси зелених зон); автономні стаціонарні системи, що використовуються в період відпусток і канікул. За функціональними особливостями туристичну діяльність в лісах можна поділити на наступні види: лікувальну, оздоровчу, спортивну, утилітарну, пізнавальну[5.с.98].
Розглядаючи ліс точки зору туристичного використання найбільш важливими характеристиками є лісистість, породний склад, бонітет, різноманітність ландшафтів, рослинного покриву, його ярусність, фітонцидність, естетичність пейзажів, частота їх змінюваності, заболоченість територій, рельєф, наявність грибних і ягідних місць, водойм, транспортна та пішохідна доступність, наявність елементів рекреаційного благоустрою, медико-географічні особливості району.
Ліси згідно з їх корисною дією поділяють на функціональні групи. Рекреаційна роль лісів тісно пов'язана з їх абіотичними і біотичними факторами (рис. 1.)
/
Рис.1. Схема поділу корисних функцій лісу на групи[5.с.90].
Важливо зазначити, що відпочинок серед природи, зокрема в лісі, компенсує багато негативних факторів міського середовища. Чисте повітря, особливий мікроклімат, мальовничі краєвиди,знайомі та незнайомі живі істоти-все це приваблює, стимулює творчу енергію, працездатність, позитивно впливає на фізичні процеси організму. І туристу потрібно завжди про це нагадувати [11.].
В загальному туристичні лісові ресурси використовуються для наступних основних занять:
- туризм і спорт - масовий пішохідний і лижний туризм, види лижного спорту, автотуризм, кінний спорт, спортивне та ліцензійне мисливство, спортивне орієнтування, радіо орієнтування;
- загальнооздоровчий відпочинок, пішохідні прогулянки, спортивні ігри, пікнік, лижні прогулянки;
- любительські промисли - збір грибів, ягід, лікарських рослин, колекцій лісових порід;
- лікування кліматичне, фітолікування, відтворення фізичних і моральних сил шляхом споглядання естетичних пейзажів (відеорекреація)[5.с.99].
Таблиця 1.1
Підходи до оцінки
/
де r - рента від рекреаційного лісокористування, грн.,
q - коефіцієнт ефективності рекреаційного лісокористування;
t - середньозважений вік насаджень, років;
Т - вік лісового насадження у віці природної стиглості, років;
Епр - норматив дисконтування (0,03).[5.с.101]
Попит
Високий
Від середнього до високого
середній
середній
Невисокий
Високий
Основні мотивації
Отримання незабутніх вражень, зближення з природою
Активний відпочинок, набуття особливих навичок.
Відновлення фізичних і духовних сил
Покращення стану свого здоровя
Збір грибів, ягід, лікарських рослин,колекцій лісових порід
Пізнання природи і різних природних обєктів
Тип туриста
Турист який цікавиться різними видами туризму
Турист-спортсмен, скаутські організації, ПЛАСТ.
Турист який піклується про своє здоровя
Турист який покращує стан власного здоровя
Турист, який займається любительськими промислами
Турист який цікавиться флорою і фауною
Форма організації
Обладнання маршрутів, місця для кемпінгу
Забезпечення спортивним спорядженням, Функціонування спортивних таборів
Тур бази, бази відпочинку
Санаторії,курорти
Спеціальні лісові ділянки
Лісові масиви, лісові угіддя
Форми організації відпочинку в лісі.
Характеристика продукту
Потребує попередньої розробки маршрутів та схем. Популярний серед молоді.
Характеризується довгою тривалістю протягом року і не потребує надання додаткових туристичних послуг
Тривалість перебування, висока вартість перебування та лікування,вік.
Вирішення проблем із здоровям
Має короткотривалий період і не потребує надання додаткових послуг
Отримання знань про природу, її існування, середовище існування живих організмів
Туристична діяльність в лісах
Туристичні маршрути:
- пішохідні
- кінні
- веломаршрути
Спортивна:
-спортивне орієнтування
- військово-патріотичні ігри
-спортивне мисливство
Загальнооздоровча:
-відеорекреація
-фітолікування
Лікувальна:
-санаторії
-пансіонати
Утилітарна
Пізнавальна
Висновки. Для задоволення зростаючих потреб населення в лісовому туризмі лісові господарства повинні мати за мету забезпечити не виснажливість лісу взагалі, та туристичного лісокористування зокрема. Вимогою часу є також залучення все нових лісових площ до використання з туристичною метою, а це вимагає проведення в них відповідних заходів, про які йшла мова вище [3].
На сьогоднішній день регулювання щодо використання лісових ресурсів здійснюється відповідно до положень закону “ Лісовий кодекс ”, який недостатньо чітко врегульовує порядок процедури розроблення та погодження.
Розглянувши туристичне використання лісових ресурсів, потрібно знати, що це складне, багатостороннє, суперечливе явище, що включає позитивну дію лісу на туристів і негативну – туристів на ліс, інтереси майбутні і сьогоднішні, прибутки і витрати, соціальну користь і екологічну шкоду.
На нашу думку надзвичайно актуальним та перспективним є дослідження та визначення туристичної придатності, лісових насаджень. Така оцінка повинна включати: інфраструктурне забезпечення, екологічний тиск, можливість правового вирішення питань лісокористування.
Література
Верховна Рада України - Закон України “Про туризм”.
Смаль І.В., Туристичні ресурси світу. Ніжин: Видавництво Ніжинського державного університету ім. М.В. Гоголя, 2010 – 336с.
Мальска М.П., Худо В.В., Цибух В.І. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 272 с.
Кіфяк В.Ф. Організація туристичної діяльності України - Чернівці: Книги-XXI, 2003 – 300с.
Фоменко Н.В. Рекреаційні ресурси та курортологія. Навчальний посібник. / Н.В.Фоменко. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. - 312 с.
Бойко І.Д., Савранчук Л.А. До питання рекреаційного використання лісових територій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rusnauka.com/12010/Ecologia/1_57742.doc.htm
Менеджмент туризму: Підручник для студентів, викладачів ВНЗ. Затверджено МОН / Кіптенко В.К. — К., 2010. — 502 с.
Стафійчук В. І. Рекреалогія. Навчальний посібник. - К.: Альтепрес,2006. - 264 с.:картосхеми 15.
Гаспарян А.А. Розвиток гірського туризму в Україні. //Бізнес, 2005, №5
Довідка про сектор лісового господарства України :стан і можливості розвитку. 2006. - 25с.
Маркович І.М., Гребельна О.Б. Ефективність використання рекреаційних ресурсів Яворівського НПП